Верховна Рада України постановля є: I. Внести зміни до Митного кодекс
| Вид материала | Кодекс |
- Верховна Рада України постановля є : Внести до закон, 2479.74kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. Внести зміни до таких закон, 108.76kb.
- Верховна Рада України постановля є : I. До закон, 437.53kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести зміни до закон, 2655.16kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: Внести зміни до закон, 2079.47kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
- Верховна Рада України постановляє : Внести до закон, 42.05kb.
- Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: І. Внести зміни до кодекс, 14.84kb.
ПРОЕКТ
вноситься народними депутатами України -
членами Комітету з питань фінансів,
банківської діяльності, податкової
та митної політики Хомутинніком В.Ю.
та іншими.
В.Ю.Хомутиннік
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Митного кодексу України та інших
законодавчих актів України
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288), виклавши його в такій редакції:
“ МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України.
Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки шляхом спрощення процедур міжнародної торгівлі на основі впровадження міжнародних норм і стандартів у галузі митної справи, впровадження ефективних форм і методів роботи митних органів із залученням до участі у такому впровадженні учасників міжнародної торгівлі, гарантування прав та захист інтересів учасників міжнародної торгівлі і громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. Основи митної справи
Стаття 1. Визначення основних термінів і понять
У цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються у такому значенні:
1) валютні цінності:
а) валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
б) іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
в) платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;
г) банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;
2) вантажне відправлення – товари, що надходять в Україну на адресу осіб або відправляються ними за межі України або переміщуються транзитом через митну територію України, крім товарів, що належать громадянам та переміщуються ними у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі;
3) випуск товарів – надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети;
4 ) вільний обіг – обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України;
5) гарант – визнана спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи юридична особа, яка надає визнані митними органами України гарантії (забезпечення виконання зобов’язань перед цими органами);
6) гарантія – визнане (прийняте) спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи забезпечення виконання зобов’язань перед митними органами України;
7) громадяни – фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства;
8) декларант – особа, яка здійснює декларування товарів самостійно або таке декларування проводиться від її імені;
9) декларація митної вартості – документ встановленої форми, який подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи відносно яких змінюється митний режим;
10) дозвіл митного органу – надання права особі на вчинення певних дій усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння особистої номерної відмітки на супровідних документах (деклараціях, відомостях);
11) дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння – ці терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”;
12) заходи нетарифного регулювання – термін вживається у значенні, наведеному у Податковому кодексі України;
13) змішане (комбіноване) перевезення - міжнародне перевезення вантажів щонайменш двома різними видами транспорту відповідно до договору змішаного (комбінованого) перевезення з місця в одній країні, де вантажі переходять у відання оператору такого перевезення, до визначеного місця доставки в іншій країні;
14) зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні формальності;
15) іноземні товари – товари, що не є українськими відповідно до пункту 62 цієї статті, а також товари, що втратили митний статус українських відповідно до цього Кодексу;
16) інші платежі – плата за здійснення митних процедур поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів та інші платежі, що відповідно до закону справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи (за винятком грошового зобов’язання платника податків та будь-яких платежів, що сплачуються митним органам чи стягуються ними за дорученням інших державних органів), розмір яких обмежений вартістю наданих послуг;
17) контейнер – транспортне обладнання (клітка, зйомна цистерна або подібний засіб), що:
а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення у неї вантажів;
б) має постійний характер і завдяки цьому достатньо міцне, щоб слугувати для багаторазового використання;
в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;
г) сконструйоване таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;
ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;
д) що має внутрішній об’єм не менше одного кубічного метра.
Термін “контейнер” включає приналежності та обладнання контейнера, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що такі приналежності та обладнання перевозяться разом з контейнером. Зйомні кузови прирівнюються до контейнерів;
18) контрафактні товари – товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;
19) культурні цінності – об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України;
20) механічні транспортні засоби – транспортні засоби, що рухаються за допомогою встановленого на них двигуна;
21) митна декларація – заява установленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;
22) митна процедура – обумовлений в залежності від мети переміщення товарів через митний кордон України набір митних формальностей та порядок їх здійснення;
23) митне забезпечення – одноразові номерні запірно-пломбові пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки, засоби електронного цифрового підпису та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення;
24) митне оформлення – виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
25) митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;
26) митний режим – комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення;
27) митний статус товарів – належність товарів до українських або іноземних;
28) митні платежі – термін застосовується у значенні, визначеному Податковим кодексом України;
29) митні правила – встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами;
30) митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог митного законодавства;
31) міжнародні поштові відправлення – упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв’язку листи, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою “М”, дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою “Консигнація”, відправлення міжнародної прискореної пошти “ЕМS”, які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв’язку;
32) міжнародні експрес-відправлення - належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом експрес-перевізника, з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк;
33) нерезиденти – термін вживається у значенні, наведеному у Податковому кодексі України;
34) несупроводжуваний багаж – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України окремо від цих громадян або уповноважених ними осіб з оформленням багажних або інших перевізних документів;
35) особи - юридичні та фізичні особи;
36) особисті речі – товари, нові й такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, міжнародних поштових та експрес-відправленнях, і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;
37) перевізник – особа, що здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення.
38) переміщення товарів через митний кордон України – ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивезення їх з цієї території;
39) підприємство – будь-яка юридична особа, а також громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
40) попереднє повідомлення – завчасне повідомлення митного органу декларантом про намір увезти товари на митну територію України або вивезти їх за її межі;
41) попередній документальний контроль - контрольні заходи, які полягають у перевірці документів та відомостей, необхідних для здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей, та здійснюються митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України стосовно окремих товарів, у тому числі продуктів та сировини тваринного походження, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту);
42) посадові особи підприємств – керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку;
43) посадові особи представництв іноземних держав та міжнародних організацій – акредитовані в Україні: глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу, посадові особи консульських установ, представники іноземних держав при міжнародних організаціях, посадові особи міжнародних організацій;
44) постійне місце проживання – термін застосовується у значенні, визначеному Податковим кодексом України;
45) право інтелектуальної власності, суб’єкти права та об’єкти права інтелектуальної власності – ці терміни вживаються у значенні, наведеному у законах з питань інтелектуальної власності;
46) правовласник – особа, якій відповідно до закону належать майнові права на об’єкт права інтелектуальної власності, або представник такої особи, що діє в межах наданих йому повноважень;
47) припаси:
а) товари, призначені для споживання пасажирами та членами екіпажів (бригад) на борту транспортних засобів, незалежно від того, продаються ці товари чи ні;
б) товари, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок (у тому числі паливно-мастильні матеріали), за винятком запасних частин та устаткування, які знаходяться у транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або які доставляються на них під час перебування на цій території;
в) товари, які призначаються для продажу на винос пасажирам та членам екіпажів (бригад) транспортних засобів і знаходяться у цих транспортних засобах на момент прибуття на митну територію України або доставляються на них під час перебування на цій території;
48) пропуск товарів через митний кордон України – надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення;
49) резиденти – термін вживається у значенні, наведеному у Податковому кодексі України;
50) ремонт – операції, що здійснюються для усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або характеристик та не призводять до зміни коду цих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності
51) ручна поклажа – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи інших перевізних документів;
52) спеціально виготовлене сховище (тайник) – сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо;
53) судно каботажного плавання – судно, яке без заходу до портів інших держав здійснює каботажні перевезення між портами України, а також судно флоту рибного господарства, яке здійснює рибогосподарську діяльність у межах Азово-Чорноморського басейну;
54) судно закордонного плавання - українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення, та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі;
55) суднове постачання - переміщення з митної території України на судна закордонного плавання суднового спорядження, суднових запасних частин та суднових припасів, а також проведення робіт та надання послуг;
56) суднове спорядження - предмети, крім суднових запасних частин, що розташовані і призначені для використання на судні, які є рухомими, але не мають споживчого характеру, включаючи рятівні шлюпки, рятівні засоби, меблі та інші предмети суднового спорядження і обстановки, товари, призначені для забезпечення збереженості об'єктів зовнішньоекономічних перевезень та безпеки таких перевезень (сепараційні матеріали, матеріали для фумігації тощо);
57) супроводжуваний багаж – товари, що належать громадянам, і переміщуються через митний кордон України у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни, з оформленням багажних документів;
58) товари – будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також всі види енергії.
59) транспортні засоби – транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі;
60) транспортні засоби комерційного призначення – будь-яке судно (у тому числі і самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (механічні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приналежностями та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках впродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
61) транспортні засоби особистого користування – наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8711 згідно з УКТЗЕД та причепи до них товарної підпозиції 8716 10 згідно з УКТЗЕД, катери та повітряні судна, що зареєстровані на відповідного повнолітнього громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів або пасажирів за плату або безкоштовно;
62) українські товари:
а) повністю отримані (вироблені) на митній території України та не містять товарів, ввезених з-за меж митної території України. Товари, повністю отримані (вироблені) на митній території України, не мають митного статусу українських товарів, якщо вони отримані (вироблені) з товарів, які не знаходяться у вільному обігу на митній території України.
б) ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території;
в) отримані (вироблені) на митній території України виключно з товарів, зазначених у підпункті “б”, або з товарів, зазначених у підпунктах “а” та “б” цього пункту;
63) умовне звільнення від оподаткування митними платежами – термін застосовується у значенні, визначеному Податковим кодексом України;
64) уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.
Стаття 2. Митна політика
Митна політика – це система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави, спрямованих на забезпечення національних митних інтересів та безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення державного бюджету, які реалізуються через:
1) механізми тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
2) участь у митних союзах, зонах вільної торгівлі та міжнародних угодах (конвенціях) з митних питань;
3) встановлення порядку переміщення товарів через митний кордон України та здійснення їх митного контролю;
4) законодавство України з питань митної справи.
Стаття 3. Митні інтереси та митна безпека
1. Митні інтереси України – це її національні інтереси, забезпечення та реалізація яких досягається здійсненням митної справи.
2. Митна безпека – це стан захищеності митних інтересів України.
Стаття 4. Митна справа
1. Установлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші засоби, спрямовані на реалізацію митної політики України становлять митну справу.
2. Митна справа здійснюється із додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.
3. Засади митної справи, зокрема, статус митної служби України та основні питання організації її діяльності, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
4. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Стаття 5. Принципи здійснення митної справи
Митна справа здійснюється на основі принципів:
1) виключної юрисдикції України на її митній території;
2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;
3) законності та презумпції невинності;
4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;
5) спрощення законної торгівлі;
6) визнання рівності та правомірності інтересів всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності;
7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб;
8) заохочення доброчесності;
9) гласності та прозорості;
10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.
Стаття 6. Митна територія України
1. Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.
2. Для цілей застосування положень розділів VII та VIII цього Кодексу території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.
Стаття 7. Митний кордон України
Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж штучних островів, установок і споруд, які створюються у виключній морській економічній зоні України і на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.
Стаття 8. Законодавство України з питань митної справи
1. Законодавство України з питань митної справи (митне законодавство) складається з цього Кодексу, інших законів України, міжнародних договорів України, які стосуються митної справи, у тому обсязі, в якому вони застосовуються в Україні.
2. В галузі митної справи Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає нормативно – правові акти, обов’язкові до виконання.
3. Відносини, пов’язані зі справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом та Податковим кодексом України.
4. Митні формальності здійснюються відповідно до цього Кодексу, інших актів законодавства України з питань митної справи, а також законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.
5. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Стаття 9. Особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи
1. Закони України з питань митної справи, нормативно-правові акти з питань митної справи, видані Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади, набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
2. Офіційним опублікуванням закону з питань митної справи, нормативно-правового акта з питань митної справи, виданого Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, вважається опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань, визначених законодавством України як офіційні. Днем офіційного опублікування закону або іншого нормативно-правового акта з питань митної справи вважається день виходу в світ номера того відповідного офіційного видання, в якому повний текст зазначеного закону або акта було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.
3. Закон або інший нормативно-правовий акт з питань митної справи, який набирає чинності з дня офіційного опублікування, вважається чинним з 0 годин дня, наступного за днем офіційного опублікування зазначеного закону або акта.
4. Якщо для набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи встановлено певний строк з дня його офіційного опублікування, визначений днями, цей строк починається з 0 годин дня, наступного за днем офіційного опублікування зазначеного закону або акта, і закінчується о 24 годині останнього дня відповідного строку.
5. Якщо момент набрання чинності законом або іншим нормативно-правовим актом з питань митної справи визначено вказівкою на конкретну дату, цей закон або акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.
6. Нормативно-правові акти з питань митної справи, видані митницями, набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, а ті, що не підлягають державній реєстрації, – з дня їх видання, якщо в цих актах не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.
Стаття 10. Особливості дії законодавства з питань митної справи у часі
1. При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
2. У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних формальностей без подання митної декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких формальностей.
3. Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.
Стаття 11. Додержання вимог щодо конфіденційності інформації
1. Уся інформація, що стосується митної справи, отримана митними органами від суб'єктів господарювання та інших джерел, щодо цих суб'єктів господарювання, інших суб'єктів господарювання та товарів, які переміщуються ними через митний кордон України, може використовуватися митним органом виключно для цілей, передбачених цим Кодексом, і не може без спеціального дозволу цих осіб чи органу, що надав таку інформацію, розголошуватися або передаватися іншим органи державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам, установам, організаціям, підприємствам та громадянам, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.