Конституційне право України”

Вид материала

Содержание

До конституційних обов’язків належать
Статус біженця в Україні.
Поняття, ознаки і система органів Української держави.
Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади Української держави.
Порядок утворення Верховної Ради України.
Компетенція Верховної Ради України.
Комітети Верховної Ради України та їх повноваження.
Організація роботи Верховної Ради України.
83. Діяльність депутата .
Права та обов’язки депутатів.
Народний депутат зобов'язаний
Депутатський запит і депутатське звернення.
Правовий статус Президента України.
Порядок проведення виборів Президента України.
Чергові вибори
Позачергові вибори
Повторні вибори
Компетенція Президента України.

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

До конституційних обов’язків належать:

Обов’язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів.
Не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки.
Обов’язок сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом.

Поняття права притулку.

Право притулку – право держави дозволити в’їзд і проживання на своїй території іноземцю, який зазнає утисків на батьківщині за політичну, наукову або релігійну діяльність.

Статус біженця в Україні.

Біженець - іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, національної належності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рішення про надання йому статусу біженця.

Особи, які мають намір набути статусу біженця і перетнули державний кордон України у порядку, встановленому законодавством України, повинні протягом п'яти робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявами про надання їм статусу біженця.

Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, повинні протягом трьох робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Прикордонних військ України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця, а також надати посадовим особам Прикордонних військ України пояснення про причини спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання державного кордону України.

Якщо державний кордон України перетинає чи перетнула дитина, розлучена з сім'єю, і заявляє про намір набути статусу біженця, або про це повідомили інші особи, які не є законними представниками неповнолітньої особи, посадові особи Прикордонних військ України повинні невідкладно повідомити про це орган міграційної служби та орган опіки і піклування.

Статус біженця не надається особі:

яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві;

яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів;

яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй;

стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, відсутні;

яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій країні;

яка до прибуття в Україну з наміром набути статусу біженця перебувала в третій безпечній країні. Дія цього абзацу не поширюється на дітей, розлучених з сім'ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали на території України, а також їхніх нащадків (дітей, онуків).

Рішення за заявою про надання статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку органу міграційної служби, який розглядав заяву. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше ніж до трьох місяців.

Статус біженця втрачається, якщо особа:

1) добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);

2) набула громадянство України або добровільно набула громадянство, яке мала раніше, або набула громадянство іншої держави і користується її захистом;

3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;

4) будучи особою без громадянства може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставини, за яких було надано статус біженця, більше не існують;

5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;

6) не може більше відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставини, на підставі яких особі було надано статус біженця, більше не існують.

Особи, яким надано статус біженця в Україні, є іноземцями чи особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Такі особи користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особа, якій надано статус біженця в Україні, зобов'язана:

- повідомляти протягом десяти робочих днів органу міграційної служби за місцем проживання про зміни прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;

- у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і стати на облік у відповідному органі міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік у органі міграційної служби за новим місцем проживання є підставою для реєстрації у відповідному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб;

- проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби за місцем проживання.

Поняття, ознаки і система органів Української держави.

У Конституції України визначено, що народ України є єдиним джерелом влади. Це значить, що вся повнота влади належить народові, здійснюється на основі Конституції України безпосередньо і через систему органів державної влади та місцевого самоврядування. Водночас підкреслюється що державна влада в Україні будується за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову.

Отже, державна влада – це політичне керівництво суспільством за допомогою спеціальних органів для реалізації важливих повноважень держави. Причому, державна влада має бути верховенствуючою, повною і єдиною публічною владою в суспільстві, яка здійснюється від імені народу і представляє інтереси всього суспільства. Суть держави і здійснювані нею функції, принцип розподілу влади визначають системи органів Української держави, принципи їх організації та діяльності.

Усі органи Української держави мають такі загальні ознаки:

Кожний орган держави є складовою частиною державного апарату і становить єдину систуму.
Кожний органи держави призначений для здійснення окремих завдань і функцій держави.
Кожний орган держави діє від імені держави і наділений державно-владними повноваженнями.
Усі органи держави створюються і діють в установленому порядку.
Органи держави уповноважені приймати рішення в межах їх компетенції, які мають загальнообов’язковий характер і підлягають безумовному виконанню іншими органами, громадянами і посадовими особами.
Органи держави наділяються правом у передбачених законом випадках вживати заходи державного примусу.

Державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади Української держави.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Верховна Рада України – є однопалатним представницьким органом законодавчої влади, до складу якої входять 450 народних депутатів, які обираються на підставі загального, рівного, прямого виборчого права на чотири роки. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат.

Верховна Рада може здійснювати свої повноваження за умови обрання до її складу не менше двох третин від її конституційного складу, тобто не менше 300 народних депутатів.

Верховна Рада України працює в сесійному режимі. Сесії Верховної Ради можуть бути черговими, що починають свою роботу у встановлені Конституцією України строки (першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року), і позачерговими, які можуть скликатися на вимогу не менше як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України.

Засідання Верховної Ради проводяться відкрито, а за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради можливе також проведення закритих засідань.

Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

Порядок утворення Верховної Ради України.

Компетенція Верховної Ради України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції України;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Президента України.

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення третини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності.

Комітети Верховної Ради України та їх повноваження.

Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.

Основними галузевими органами ВР є комітети, що створюються замість постійних комітетів ВР і на їх основі. ВР затверджує перелік комітетів ВР, обирає голів цих комітетів. Комітети здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, внесені до повноважень ВР (ст. 89 КУ).

Основними функціями комітетів, як і постійних комісій мають бути такі функції:

1) законопроектна робота, яка включає насамперед організацію розробки за дорученням ВР чи з власної ініціативи проектів законів та інших актів, що розглядаються ВР; 2) участь у складанні,, прийнятті, контролі за виконанням Держбюджету в частині, що внесена до компетенції комітетів, з метою забезпечення доцільності, економічності та ефективності використання державних коштів; 3) попереднє обговорення кандидатур посадових осіб які відповідно до КУ та законів України обираються, призначаються чи затверджуються ВР, заслуховування та підготовка для розгляду ВР відповідних висновків щодо цих кандидатур; обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких відповідно до законодавства погоджується з комітетами, та підготовка відповідних висновків щодо цих осіб; 4) попередній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо ратифікації чи денонсації міжнародних договорів та угод, проектів державних програм економічного й соціально-культурного розвитку України, звітів про к виконання та інших питань, що розглядаються ВР; 5) здійснення контролю за дотриманням та реалізацією КУ та законів України, інших нормативних актів ВР, за відповідністю підзаконних актів КУ, законам України, а також вивчення ефективності їх застосування.

При здійсненні законопроектних робіт комітетів, визначений головним розробником з певного законопроекту чи проекту іншого акту ВР, узагальнює та систематизує пропозиції, поправки і висновки інших комітетів та готує а на розгляд ВР.

Комітети, як і постійні комісії, мають певні обов'язки насамперед щодо якісної і вчасної підготовки законопроектів, висновків та рекомендацій, а також виконання доручень ВР. ВР у межах своїх повноважень може створювати і тимчасові спеціальні комісії для підготовки й попереднього розгляду питань.

Для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, ВР може створювати тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувало не менше третини від конституц. складу ВР. Організація і порядок діяльності комітетів ВР, і тимчасових спеціальних та слідчих комісій встановлюється законом.

Комітети: з питань правової реформи, державного будівництва, охорони здоров`я, науки та освіти, культури і духовності, молодіжної політики, економічної політики, бюджету, фінансів і банківської діяльності, аграрної політики, свободи слова і інформації, у справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів, національної безпеки і оборони. Загалом 22 Комітети.

Організація роботи Верховної Ради України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.

Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.

Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, Конституцією.

Основними організаційними формами роботи ВР є її сесії і засідання. ВР (ст.82) працює сесійно. Сесії ВР поділяються на чергові і позачергові. Чергові починаються 1-го вівторка лютого і вересня. У зв’язку з такою конституційною визначеністю початку роботи парламенту чергові сесії не скликаються. Позачергові сесії із зазначенням порядку денного скликаються Головою ВР на вимогу не менш як третини народних депутатів від Конституц. складу ВР або на вимогу Президента. У разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні ВР збирається у дводенний строк.

Порядок денний чергової сесії затверджується на кожну сесію, включає два розділи:1. питання, повністю підготовлені для включення до розгляду на пленарних засіданнях; 2. питання, підготовку і доопрацювання яких ВР доручає здійснити комітетам, тимчасовим комісіям чи відповідним органам і особам.

Засідання ВР поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів.

Засідання відбуваються як правило відкрито, закрите засідання відбувається за рішенням більшості від коституц. Складу. Відповідно до ст.84 КУ рішення ВР приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування народними депутатами особисто. Рішення ВР з будь-якого питання приймається, як правило, після його обговорення. Голосування здійснюється здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведенему для таємного голосування місці біля залу засідань. Рішення з питань парламентської процедури у ході засідання приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні. За винятком випадків передбачених законом. Рішення приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-якого з депутатів, підтриманою не менш третиною депутатів, які взяли участь у голосуванні.

Під час розгляду й обговорення питань порядку денного надається час для доповіді- не менше 30хв., співдоповіді-20хв., заключне слово-20 хв. Виступаючим у обговоренні надається 10 хв., для заяв, внесення запитів-5 хв., повторний виступ-3хв.

Кожна функція ВР має свій порядок здійснення, вони називаються процедурами, або процесами. Відповідно розрізняють: законодавчу процедуру, формування органів держ. влади, процедуру парламент. Контролю, бюджетну та інші спец. процедури.

83. Діяльність депутата .

Діяльність НД поділяються на його діяльність під час сесійного періоду і його роботу поза сесійним часом. Діяльність НД під час сесійного періоду включає:1. участь у пленарних засіданнях ВР; 2. участь у засіданнях комітетів, комісій ВР, їх підкомітетів, підкомісій, робочих та підготовчих груп; 3. виконання доручень ВР та її органів; 4. роботу над законопроектами, документами ВР. Та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських об’єднань чи індивідуально (билет №84); 5. роботу у виборчих округах.

Поза сесійним часом НД за власним розсудом підвищують свою кваліфікацію, обмінюються досвідом, працюють у виборчому окрузі тощо.

Народний депутат України є членом Верховної Ради України і тому зміст його повноважень походить від повноважень Верховної ради України.

Пленарні засідання Верховної Ради, комітетів, комісій є ефективними, якщо депутати не тільки присутні на них, а й беруть активну участь у роботі. Депутат як член Верховної Ради користується правом ухильного голосу з усіх питань, що розглядаються на пленерних засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу якої він входить. Він голосує особисто і має один голос.

депутатський запит. - вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

депутатське звернення. - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутат може мати помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.

Для того, щоб мати достатню інформацію про діяльність Верховної Ради народний депутат має право одержувати по одному примірнику офіційних видань Верховної Ради України, текстів виступів, що не підлягають опублікуванню, інформаційних матеріалів Верховної ради та її органів, інформаційні і довідкові матеріали, які офіційно розповсюджуються урядовими та іншими державними органами, а також знайомитися з матеріалами архіву, текстами своїх виступів у стенограмах і протоколи засідань ВР та її органів до опублікування.

Важливими для депутата є також зустрічі з виборцями.

Права та обов’язки депутатів.

НД має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано.

Кожний НД у ВР та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.

НД реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів надані йому

НД бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано.

При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів ВР поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і по них приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення.

Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Має право:

1. законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України законопроекту; проекту постанови; іншої законодавчої пропозиції.

2. об'єднуватися в депутатські фракції та депутатські групи.

3. може бути обраний одночасно членом одного комітету Верховної Ради України і тимчасової слідчої чи тимчасової спеціальної комісії.

4. на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

5. Народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

6.Народний депутат, який не має спеціальних повноважень на представництво Верховної Ради України, має право вступати у відносини з посадовими особами і державними органами іноземних держав лише від свого імені.

НД має право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць), безкоштовно, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов'язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

7. Час роботи НД у ВР зараховується до стажу державної служби, а також зараховується до його загального і безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), процентної надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками роботи.

8. в усіх населених пунктах України на одержання від адміністрації готелю, незалежно від відомчої підпорядкованості, позачергово окремого номера. Це право також поширюється на особу, що супроводжує народного депутата, зазначену у його посвідченні на відрядження.

9. позачергового отримання проїзних документів. Квиткові каси автовокзалів і автостанцій міжміських чи приміських сполучень, залізничних вокзалів і станцій, морських вокзалів (портів), річкових вокзалів і пристаней (як добового, так і попереднього продажу), агентства цивільної авіації або аеропорти зобов'язані поза чергою надати відповідно місце у автобусі, спальному або м'якому вагоні поїзда, в каюті першого або другого класу пасажирського судна, на річкових суднах усіх категорій, в бізнес-класі салону літака. Це право поширюється також на особу, яка супроводжує народного депутата, зазначену у його посвідченні на відрядження.

Народний депутат зобов'язаний:

1) дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави;

2) додержуватися вимог Конституції України, цього Закону, закону про Регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України;

3) бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;

4) особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами;

5) виконувати доручення Верховної Ради України, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, до складу яких його обрано;

6) інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради України та її органів;

7) додержуватись вимог трудової дисципліни та норм депутатської етики;

Народний депутат розглядає всі одержані ним пропозиції, заяви та скарги виборців, узагальнює їх, за необхідності вносить відповідні пропозиції до Верховної Ради України та її органів, а також до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У разі необхідності народний депутат надсилає пропозиції, заяви та скарги громадян органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам, установам та організаціям, до повноважень яких входить розгляд звернень громадян чи вирішення порушених у них питань по суті. Про результати розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян органи та посадові особи зобов'язані повідомити громадянина, від якого надійшло звернення, і народного депутата;

14) проводити особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою України для роботи з виборцями.

15) здійснювати безпосередньо або із залученням своїх помічників-консультантів, представників громадськості контроль за розглядом у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях пропозицій, заяв та скарг громадян, які надійшли на його ім'я;

16) використовувати депутатські бланки лише для офіційних запитів, звернень та листів, які підписуються ним власноручно.

Народний депутат зобов'язаний при оформленні на роботу у Верховну Раду України, а потім щорічно протягом здійснення своїх повноважень подавати до органів податкової служби України відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї, а також відомості про належні йому та членам його сім'ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

Народний депутат (НД) України є членом ВР і тому зміст його повноважень походить від повноважень ВР. Закон України про статус НД виділяє три групи його прав і обов’язків: 1. права і обов’язки НД у ВР та її органах; 2. права і обов’язки НД у виборчому окрузі та за його межами (для мажоритарно-пропорційної системи виборів НД- права й обов’язки НД, що забезпечують його діяльність серед виборців); 3. права НД, що гарантують здійснення їх депутатських повноважень, і обов’язки посадових осіб щодо їх реалізації.

Ці повноваження НД конкретизуються в Регламенті ВР, Законі про постійні комісії ВРУ, в положенні про помічника консультанта НД, Положенні про консультанта депутатської групи (фракції) ВР.

НД зобов’язаний: бути присутнім та брати участь у засіданнях ВР та її органів, до складу яких його обрано; виконувати їх доручення й інформувати про виконання цих доручень; додержуватися Регламенту ВР та інших нормативних актів, що визначають порядок діяльності ВР та її органів; брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів ВР, рішень її органів.

Депутат, як член ВР, користується правом ухвального голосу з усіх питань. Що розглядаються на пленарних засіданнях ВР та її органів, до складу яких він входить. Він голосує особисто і має один голос. Депутат має право брати участь у роботі комітетів, комісій, членом яких він є, з правом дорадчого голосу. Одним з головних є право НД законодавчої ініціативи у ВР. Це право НД може реалізовувати у формі внесення: 1. проекту нового закону, проекту закону про зміни си доповнення до чинного закону або про його скасування; 2. обґрунтованої пропозиції про необхідність прийняття нового закону, закону про зміни чи доповнення до чинного закону або про його скасування (законодавча пропозиція); 3. пропозицій та поправок до документа законодавчої ініціативи, що розглядається ВР (ст.11 Закону про статус НД).

Реалізація ВР свого повноваження що до здійснення парламентського контролю сприяє надане НД-у право порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ і організацій, щодо яких є данні про порушення ними чинного законодавства, про проведення депутатських розслідувань з будь якого питання. Цьому ж сприяє і депутатський запит, право на звернення з яким надано НД. Депутатський запит – це письмова вимога НД, яка заявляеться на сесії ВР до Президента , до органів ВР, КабМіну, керівників інших органів державної влади та інших підприємств і установ незалежно від їх форми власності дати офіційну відповідь з питань віднесених до їх компетенції, а саме щодо фактів порушень або невиконання КУ, законів, постанов та інших актів, прийнятих вищими органами держ. влади.

Основні гарантії депутатської діяльності.

Непорушність повноважень НД

1. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата.

2. Повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

3. Держава гарантує народному депутату необхідні умови для ефективного здійснення ним депутатських повноважень. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та їх підпорядкування, забезпечують умови для здійснення народним депутатом своїх повноважень.

НД гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. НД не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований.

Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Для роботи з виборцями народному депутату встановлюються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку.

НД на строк виконання депутатських повноважень забезпечується окремим технічно обладнаним службовим кабінетом у приміщеннях Верховної Ради України з розташуванням у ньому постійного робочого місця його помічника-консультанта.

Службовий кабінет НД повинен бути обладнаний персональним комп'ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням

У межах виконання депутатських повноважень НД має право безперешкодно і безкоштовно скористатись урядовим та іншими видами зв'язку, які є у наявності в органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи підприємства, установи та організації.

Народний депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову або альтернативну (невійськову) службу, а також від призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.

Життя і здоров'я народного депутата підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень па забезпечення діяльності Верховної Ради України на суму десятирічного грошового утримання народного депутата.

НД вважаються застрахованими на випадок загибелі (смерті) або втрати працездатності в період строку повноважень, а також після припинення повноважень на випадок насильницької смерті, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, вчиненого щодо народних депутатів у зв'язку з їх попередньою депутатською діяльністю.

Страховик виплачує страхові суми:

у разі загибелі (смерті) народного депутата спадкоємцям - у розмірі десятирічного грошового утримання народного депутата на день виплати страхової суми;

у разі втрати народним депутатом працездатності внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я - у розмірі залежно від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотках від десятирічного грошового утримання народного депутата на день встановлення втрати працездатності.

Нардепу створюються умови для підвищення професійного рівня, а саме: підвищення кваліфікації, навчання у навчальних закладах, у тому числі магістратурах та аспірантурах, вивчення іноземних мов у вільний від виконання депутатських обов'язків час за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України щомісячно зобов'язане перераховувати на рахунок Верховної Ради України не менше однієї дванадцятої частини суми бюджетних призначень на забезпечення діяльності ВРади.

НД може мати до 31 помічника-консультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються цим та іншими законами та прийнятим відповідно до них Положенням про помічника-консультанта народного депутата, яке затверджується Верховною Радою України.

Народному депутату створюються належні житлові умови.

НД, незалежно від місця постійного проживання, за його бажанням має право на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов (грошова компенсація), або на строк його повноважень службового жилого приміщення, або жилого приміщення для постійного проживання відповідно до абзацу шостого частини першої статті 46 Житлового кодексу Української РСР.

Депутатський запит і депутатське звернення.

Народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Верховна Рада України приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою від її конституційного складу.

Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України.

Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати розгляду його (їх) запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений Верховною Радою України, строк.

Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради України та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.

Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.

На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду.

Народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення.

Правовий статус Президента України.

Порядок проведення виборів Президента України.

Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Підготовка і проведення виборів Президента України регулюються КУ (розділ 2), ЗУ “Про вибори Президента України” від 05.03.99, ЗУ "Про Центральну виборчу комісію" від 17.12.97, іншими ЗУ, постановами ВРУ, а також іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до цього Закону.

ПУ обирається громадянами У на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років.

Право голосу мають дієздатні громадяни У, яким виповнилося 18 років.

ПУ може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в У протягом десяти останніх років.

Одна й та сама особа не може бути ПУ більше 2 строків підряд.

Вибори ПУ призначаються ВРУ (постанова ВРУ).

Чергові вибори ПУ проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень ПУ. Новообраний ПУ вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів з моменту складання присяги (інаугурація).

Позачергові вибори: у разі дострокового припинення повноважень ПУ вибори проводяться в період 90 днів з дня припинення повноважень. ПУ, обраний на позачергових виборах, складає присягу в п’ятиденний строк після офіційного оголошення результатів.

Повторні вибори: проводяться у випадках: якщо до виборчого бюлетеня було включено не більше двох кандидатів і жодного з них не було обрано; якщо всі кандидати зняли свої кандидатури до дня виборів (до дня повторного голосування). Відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня прийняття постанови ВРУ про призначення повторних виборів, яка приймається не пізніш як на п'ятнадцятий день після дня внесення до ВРУ відповідного подання ЦВК.

Виборчий процес ПУ включає такі етапи:

утворення територіальних виборчих округів;
утворення виборчих дільниць;
утворення територіальних та дільничних виборчих комісій;
формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;
висування та реєстрація кандидатів;
проведення передвиборної агітації;
голосування у день виборів Президента України;
підрахунок голосів та встановлення підсумків голосування і результатів виборів ЦВК.

Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням ЦВК результатів виборів або офіційною публікацією подання ЦВК до ВРУ щодо призначення повторних виборів ПУ. В такому випадку виборчий процес включає також такі етапи: повторне голосування, підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів.

Компетенція Президента України.

Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;

10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

12) призначає половину складу Ради Національного банку України;

13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;

20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22) призначає третину складу Конституційного Суду України;

23) утворює суди у визначеному законом порядку;

24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснює помилування;

28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Blog

Конституційне право України”

Содержание

До конституційних обов’язків належать: