Конституційне право України”

Вид материалаДокументы

Содержание


До конституційних обов’язків належать
Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.
Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи
Права і обов’язки іноземців в Україні.
Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.
Поняття категорії осіб без громадянства.
Права і обов'язки осіб без громадянства.
Поняття національного режиму.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

До конституційних обов’язків належать:

  • Обов’язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів.
  • Не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки.
  • Обов’язок сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом.

Обов’язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів. Ст. 65 КУ. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки. Ст. 66 КУ: Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Обов’язок сплачувати податки і збори в порядку й розмірах, встановлених законом. Ст. 67 КУ: Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. За допомогою податків держава забезпечує обороноздатність та безпеку громадян, розвиває економіку, освіту, науку, охорону здоров’я в інтересах всього суспільства.

  1. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.

Нова КУ значно розширила обсяг прав і свобод громадянина, практично включивши всі права і свободи, закладені у Декларації прав людини. При цьому було визнано примат прав та свобод людини над державою.

Гарантії основних прав і свобод людини й громадянина становлять собою систему норм, умов та вимог, які забезпечують додержання прав, свобод і законних інтересів особи. Практична реалізація конститут. прав і свобод забезпечується двома категоріями гарантій: 1 – загальні гарантії, 2 – спеціальні (юридичні) гарантії (правові засоби за допомогою яких реаліз, охорон та захищ. права і свободи громадян). Загальні гарантії складаються з: 1 – економічні (це спосіб вир-ва, економ лад сусп., соціально-орієнтована ринкова ек-ка, свобода громадян у виборі форм і здійсненні п/п діял-ті); 2 – політичні гарантії (це право громадян на свободу об’єднання у політ партії та громад організації, право громадян на участь в управлінні держ справами, у референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів держ влади та органів місц самовар-ня, право громадян звертатись за захистом своїх прав до Уповноваженого ВРУ); 3 – організаційні гарантії (це організаційна діял-ть держави та всіх її органів по створенню сприятливих умов для реального користування громадянами своїми правами та свободами).

Юридичні гарантії – це надання державою формальної загальнообов’язковості тим умовам, які необхідні для того, щоб кожна людина могла скористатись своїми конститут правами і свободами. До них належить: право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіял-ті органів держ влади, посад осіб, право знати свої права та обов’язки, право на правову допомогу, право на відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, принцип необов’язковості виконання явно злочинних розпоряджень, гарантія недопустимості обмеження існуючих конститут прав і свобод тощо.

Отже, гарантії допомагають громадянам реалізувати права і свободи, передбачені в КУ.

  1. Правовий статус іноземців в Україні та його основні принципи

Іноземець – це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Про правовий статус іноземців в Україні визначається в законі “Про правовий статус іноземців”.

Іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України.

Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.

Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.

Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне або тимчасове проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців, визначається Законом України про імміграцію.

Іноземці, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої національні паспорти або документи, які їх замінюють, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.

Якщо іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх національні паспорти або документи, що їх замінюють.


  1. Права і обов’язки іноземців в Україні.

Іноземець – це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Про права і обов’язки іноземців в Україні визначається в законі “Про правовий статус іноземців”.

Цей Закон визначає правовий статус іноземців в Україні, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України.

Іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.

Іноземці мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Іноземці мають право на відпочинок нарівні з громадянами України.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, користуються медичною допомогою нарівні з її громадянами.

Іноземці мають право на соціальний захист, в тому числі на одержання пенсії та інших видів соціальної допомоги відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, одержати жиле приміщення, якщо інше не передбачено законодавством України.

Іноземці можуть відповідно до законодавства України мати у власності будь-яке майно, успадковувати і заповідати його, а також мати особисті немайнові права.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право на освіту нарівні з громадянами України.

Іноземці мають право на користування досягненнями культури нарівні з громадянами України і зобов'язані дбайливо ставитися до пам'яток історії та культури, інших культурних цінностей.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право вступати на загальних з громадянами України підставах до легалізованих об'єднань громадян, якщо інше не передбачено законами України і якщо це передбачено статутами цих об'єднань.

Іноземці не можуть бути членами політичних партій України.

Іноземцям гарантується право на свободу совісті нарівні з громадянами України.

Забороняється розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, а також образа почуттів громадян України та іноземців у зв'язку з їх релігійними переконаннями.

Іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України.

Іноземці обкладаються податками і зборами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Іноземці мають право на звернення до суду та до інших державних органів для захисту їх особистих, майнових та інших прав.

Іноземці не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та самоврядування, а також брати участь у референдумах.

На іноземців не поширюється загальний військовий обов'язок, вони не проходять військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України.


  1. Відповідальність іноземців за правопорушення та захист їх прав.

Іноземець – це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Про відповідальність іноземців в Україні визначається в законі “Про правовий статус іноземців”.

Цей Закон визначає правовий статус іноземців в Україні, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України.

Іноземці, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах.

За порушення іноземцями встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.

Іноземцю, який порушує законодавство України, якщо ці порушення не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочено визначений йому термін перебування в Україні.

Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця відпали підстави для його подальшого перебування в Україні.

Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця в Україні приймається органами внутрішніх справ.

Іноземця може бути видворено за межі України за рішенням органів внутрішніх справ або Служби безпеки України, якщо:

- його дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку;

- це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

- він грубо порушив законодавство про правовий статус іноземців.

Іноземець зобов'язаний покинути територію України у термін, зазначений у рішенні про видворення. Іноземці, які ухиляються від виїзду, підлягають з санкції прокурора затриманню і видворенню у примусовому порядку.

Іноземці мають право на звернення до суду та до інших державних органів для захисту їх особистих, майнових та інших прав.

  1. Поняття категорії осіб без громадянства.

Особа без громадянства (Апатрид) – це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Особи без громадянства, мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах.

Особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Особи без громадянства мають право на відпочинок нарівні з громадянами України.

Особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, користуються медичною допомогою нарівні з її громадянами.

Особи без громадянства, мають право на соціальний захист, в тому числі на одержання пенсії та інших видів соціальної допомоги відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, одержати жиле приміщення, якщо інше не передбачено законодавством України.

Право власності на житло Особи без громадянства набувають відповідно до законодавства України.

Особи без громадянства можуть відповідно до законодавства України мати у власності будь-яке майно, успадковувати і заповідати його, а також мати особисті немайнові права.


  1. Права і обов'язки осіб без громадянства.

Особа без громадянства (Апатрид) – це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Особи без громадянства, мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах.

Особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Особи без громадянства мають право на відпочинок нарівні з громадянами України.

Особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, користуються медичною допомогою нарівні з її громадянами.

Особи без громадянства, мають право на соціальний захист, в тому числі на одержання пенсії та інших видів соціальної допомоги відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, одержати жиле приміщення, якщо інше не передбачено законодавством України.

Право власності на житло Особи без громадянства набувають відповідно до законодавства України.

Особи без громадянства можуть відповідно до законодавства України мати у власності будь-яке майно, успадковувати і заповідати його, а також мати особисті немайнові права.

Особи без громадянства, не мають права голосувати на виборах і на них загальний військовий обов’язок не поширюється.

  1. Поняття національного режиму.

Національний режим – вид правового режиму, за яким громадянину або юридичній особі однієї держави надаються на території держави ті самі права, пільги, що їх надає ця держава своїм громадянам або юридичним особам.

Права і свободи громадян діляться на політичні; громадянські; економічні, соціальні і культурні (духовні); та конституційні обов’язки.

До громадянських прав і свобод людини відноситься:
  • Право людини на життя і повагу до її гідності. Гарантується ст. 27-28 К.У.
  • Право на свободу і особисту недоторканість. Право на свободу є не що інше, як сама свобода, тобто можливість здійснювати будь-які правомірні дії. Це право гарантується 29 ст. К.У.
  • Недоторканість житла, таємниця листування, телефонних розмов, та іншої кореспонденції. С.ст. 30-31 К.У. гарантують ці права.
  • Невтручання в сімейне й особисте життя. Однією з гарантій такої незалежності є ст. 32 КУ.

До політичних прав і свобод громадян Укарїни відносять:
  • Свобода пересування, вибору місця проживання, право вільного залишення території України.
  • Право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.
  • Право брати участь в управлінні державними справами, всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним.
  • Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи й демонстрації.
  • Право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
  • Право на інформацію.

До економічних, соціальних і культурних (духовних) прав відносяться:
  • Основні економічні права людини і громадянина. Економічні права – це можливості людини брати участь у виробництві матеріальних та інших благ.
  • Соціальні права й свободи людини і громадянина. Напр. ст. 46 КУ.( Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. )
  • Культурно-духовні права й свободи людини і громадянина.