Розділ І. Загальні положення інвестиційного права тема поняття та предмет інвестиційного права
| Вид материала | Документы |
- «Аналіз інвестиційного ринку України», 208.96kb.
- Тема 1: Цивільне право в системі галузей права України, 1126.62kb.
- Тема предмет, метод, система трудового права, 4272.96kb.
- Затвердила бюджет та план роботи на 2012 рік 17 лютого 2012 року у Києві відбулися, 246.95kb.
- Робоча навчальна програма з курсу «Податкове право» Модуль Загальні положення податкового, 2156.69kb.
- Зміст вступ, 570.69kb.
- 7. система права та система законодавства поняття та класифікація системи права. Поняття, 84.21kb.
- Київський інститут інвестиційного менеджменту, 2659.68kb.
- Лекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права, 236.64kb.
- Планы семинарских занятий по административному праву тема Предмет и метод административного, 426.64kb.
1. Порядок укладання договору підряду на будівництво (капітальне будівництво)
Запровадження в економіку України ринкових форм господарювання викликало до появи різних способів визначення виконавців та укладання з ними договорів підряду на будівництво, серед яких чільне місце належить конкурентним способам — конкурсам і торгам (тендерам), можливість використання яких передбачається ч. 2 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та п. 3.1 Положення про підрядні контракти в будівництві України. .
У ході укладання договорів підряду на будівництво застосовуються такі способи: конкурси, торги-тендери, переговори (прямі та конкурентні), традиційний спосіб, передбачений ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу України. Зупинимося на характеристиці кожного з них.
Укладання договорів шляхом прямих переговорів і відповідно до порядку, передбаченого ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу, належать до неконкурентних способів. І використовуються вони у випадку недоцільності організації конкурсу чи торгів (якщо закон не передбачає обов'язковість застосування останніх), в тому числі з наступних причин:
наявності довгострокових та довірчих відносин між замовником і підрядчиком;
за довгострокового поетапного освоєння інвестицій підрядчиком на певній будові;
необхідності уточнення у ході виконання договору переліку робіт і ціни;
у разі виконання незначних за обсягами ремонтних, відновлювальних та інших подібних робіт;
безрезультатності раніше проведених торгів (тендерів);
терміновості виконання робіт;
неможливості проведення торгів (тендерів) через специфічність робіт, монопольного становища підрядчика.
Укладання договору підряду на будівництво шляхом прямих переговорів передбачає наявність кількох етапів:
1) проведення прямих переговорів між замовником та майбутнім виконавцем робіт і укладання за результатами цих переговорів передконтрактної угоди (або протоколу про наміри);
2) виконання сторонами передбачених передконтрактною угодою підготовчих дій щодо укладання основного договору;
3) укладання основного договору.
Перед контрактна угода (чи протокол про наміри) укладається в письмовій формі та містить такі умови:
• перелік учасників переговорів;
• назву об'єкта та його основні характеристики,
• орієнтовні строки початку та закінчення будівництва;
• строки передачі будівельного майданчика підрядчику;
• зобов'язання сторін щодо підготовки проектно-кошторисної документації;
• джерела фінансування;
• предмет застави та інші гарантії сторін щодо належного виконання основного договору;
• зобов'язання сторін щодо забезпечення об'єкта устаткуванням, обладнанням та іншими матеріальними ресурсами;
• ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню;
• порядок і строки укладання основного договору;
• відповідальність сторін за порушення перед-контрактної угоди (протоколу про наміри);
• умови відмови від укладання основного договору.
Перед контрактна угода є обов'язковою для виконання. У разі порушення котроюсь із сторін взятих на себе зобов'язань за цією угодою інша сторона вправі застосувати передбачені законом та договором санкції, в тому числі вимагати в судовому порядку відшкодування завданих таким порушенням збитків.
До конкурентних способів укладання договору підряду на будівництво належать: конкурси, торги (тендери), конкурентні переговори.
Конкурс (відкритий, тобто із заздалегідь необмеженою кількістю виконавців, і закритий, участь в якому беруть лише спеціально запрошені виконавці) — за цим способом договір укладається з переможцем конкурсу, тобто виконавцем-претендентом, який запропонував найоптимальніше для замовника рішення (спосіб виконання замовлення); у зв'язку з тим, що вимагає значних коштів, цей спосіб виправданий при укладанні проектно-будівельного договору, що передбачає проектування та будівництво складної або унікальної споруди і відповідно — застосування новітніх технологій і неординарних проектних рішень.
Порядок проведення торгів (тендерів) у будівництві регулюється Положенням про проведення торгів (тендерів) у будівництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 1998 р. № 1369. Зазначене Положення в обов'язковому порядку застосовується під час укладання будівельних контрактів на нове будівництво та усі форми реновації, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, бюджетних позик, державних позабалансових фондів, коштів підприємств та організацій, понад 50% статутного фонду яких належить державі, іноземних кредитів, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України, а також може застосовуватися у разі укладання підрядних будівельних договорів на підставі торгів (тендерів) підприємствами та організаціями недержавних форм власності.
Передбачені зазначеним Положенням тендерні процедури не застосовуються, якщо:
• замовлення не можна передбачити заздалегідь і воно вимагає негайного виконання;
• замовлення становить (містить) державну таємницю чи пов'язане з інтересами національної оборони та національної безпеки;
• об'єкти будуються господарським способом;
• міжнародними договорами України встановлені інші правила, відмінні від передбачених згаданим Положенням;
• будівництво здійснюється за угодами щодо іноземних кредитів, які надаються під гарантії Кабінету Міністрів України міжнародними фінансовими організаціями, іноземними фінансово-кредитними установами, що вимагають застосування спеціальних тендерних процедур;
• очікувана (розрахункова) вартість будівництва менше 200 тис. грн.;
• в інших передбачених законодавством випадках.
Рішення про проведення торгів (тендерів) приймається замовником лише за наявності необхідних Для здійснення будівництва інвестицій чи документально підтверджених фінансових гарантій щодо своєчасного отримання необхідних для виконання замовлення коштів.
Замовлення на будівництво може розміщуватися
шляхом проведення торгів (тендерів) на виконання проекту в цілому, а щодо значних обсягів робіт на спорудження комплексів, виконання черг, етапів будівництва, визначених проектною документацією. При цьому не дозволяється поділ замовлення на частини з метою штучного зменшення вартості замовлення та уникнення проведення тендерних процедур.
Під час проведення торгів (тендерів) замовник не має права застосовувати щодо підрядчиків та претендентів дискримінаційних дій. Однак за наявності певних обставин він має право не допускати таких осіб до участі в торгах (тендерах). Так, до участі в торгах (тендерах) не допускаються підрядчики або їхню участь в торгах (тендерах) може бути припинено, якщо вони:
• визнані банкрутами чи щодо них порушено справу про банкрутство;
• перебувають у стадії ліквідації;
• припинили свою господарську діяльність;
• не мають ліцензій на виконання відповідних робіт в Україні;
• надали необ'єктивну інформацію про свою професійну готовність виконати замовлення, а також про наявність виробничих потужностей, фінансової надійності (спроможності) щодо виконання замовлення.
У випадку, якщо очікувана (розрахункова) вартість будівництва перевищує 200 тис. грн., можуть застосовуватися такі види торгів:
• відкриті торги, тобто торги, в яких усі зацікавлені підрядчики мають право подати тендерні пропозиції;
• відкриті торги з попередньою кваліфікацією виконавців (претендентів), тобто торги, в яких тендерні пропозиції можуть подавати лише ті претенденти, котрі за результатами попередньої кваліфікації допущені до участі в торгах (тендерах);
• закриті торги, тобто торги, в яких тендерні пропозиції мають право подавати лише ті підрядчики, які отримали від замовника персональну пропозицію на участь у таких торгах (тендерах).
При цьому основним видом торгів є відкриті торги. Відкриті торги (тендери) з попередньою кваліфікацією претендентів проводяться лише у випадку,
коли кількість претендентів перевищує шість осіб або це було передбачено умовами торгів (тендерів). Закриті торги (тендери) проводяться у випадках, якщо:
• кількість підрядчиків, спроможних виконати замовлення, обмежена;
• витрати на проведення торгів (тендерів) будуть невиправдано великими порівняно з вартістю замовлення;
• проведення відкритих торгів (тендерів) недоцільно з інших причин (секретність, терміновість робіт та ін.).
У разі проведення закритих торгів замовник запрошує до участі у торгах (тендерах) таку кількість підрядчиків, яка б забезпечила збереження конкуренції, але не менше 3-х.
Проведення торгів (тендерів) включає такі етапи:
1 етап — організаційна робота щодо проведення торгів (конкурсів), яка полягає у підготовці та проведенні торгів (тендерів) і забезпечується підрядчиком або за його дорученням організатором. Зазначені особи формують і затверджують тендерний комітет, який може бути тимчасовим або постійно-діючим. До складу тендерного комітету включаються:
представники замовника, міністерства, інших центральних виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, виконкомів рад народних депутатів, проектних і громадських організацій та ін. Головою тендерного комітету є керівник підприємства, установи, організації — замовника торгів (тендерів) або інша посадова особа, яка ним призначається.
На тендерний комітет покладаються такі обов'язки:
• проведення попередньої кваліфікації претендентів;
• прийняття, реєстрація та зберігання тендерних пропозицій (оферт) претендентів;
• розпечатування конвертів з тендерними пропозиціями (офертами) та їх оголошення;
• уточнення з претендентами, у разі необхідності, окремих питань щодо тендерних пропозицій;
• оцінка тендерних пропозицій (оферт) та прийняття рішень щодо результатів такої оцінки;
• визначення переможців торгів (тендерів);
• документальне оформлення інформації щодо процедури та результатів проведення торгів (тендерів), підготовка звіту про проведення торгів (тендерів).
Крім формування тендерного комітету, організаційна робота замовника чи призначеного ним організатора включає:
• публікацію оголошення про проведення торгів (тендерів) або направлення запрошень підрядчикам;
• прийняття та реєстрацію заявок підрядчиків на участь у торгах (тендерах);
• розробка документації щодо попередньої кваліфікації претендентів і направлення її претендентам;
• організацію відвідувань претендентами будівельного майданчика;
• надання роз'яснень з питань претендентів щодо уточнення інформації, яка міститься в тендерній документації;
• внесення змін та доповнень до тендерної документації та інформування про них усіх претендентів.
2 етап — Оголошення про торги (тендери) та запрошення підрядчиків до участі в закритих торгах (тендерах) або конкурентних переговорах. Таке оголошення дається замовником або призначеним ним організатором лише за умов готовності тендерної документації. Зазначене оголошення обов'язково публікується в газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України», «Інформаційному бюлетені Держбуду України», інших офіційних періодичних виданнях та в іноземній пресі, зокрема, в технічних журналах, що розповсюджуються за міжнародними каталогами. У випадку необхідності таке оголошення може бути зроблено по радіо або телебаченню.
Оголошення про торги (тендери) має бути обов'язково опубліковане в офіційних міжнародних виданнях, якщо очікувана (розрахункова) вартість будівництва (замовлення) перевищує 1 млн. доларів США.
Пропозиції до участі у закритих торгах (тендерах) та конкурентних переговорах направляються підрядчикам, спроможним виконати замовлення. Участь у таких торгах (тендерах) без зазначеного запрошення неможлива.
Публікація оголошення про проведення відкритих торгів (тендерів) або направлення пропозицій підрядчикам до участі у закритих торгах здійснюється, як правило, за 1—6 місяців до закінчення строку подання та реєстрації тендерних пропозицій залежно від складності замовлення і часу, необхідного для попередньої атестації виконавців і підготовки тендерних пропозицій.
Зазначені оголошення чи пропозиції повинні містити інформацію про:
• назву, адресу, телефон замовника або організатора та тендерного комітету;
• назву та опис замовлення;
• джерело фінансування замовлення;
• спосіб проведення торгів (тендерів);
• строки та місце надання документів для попередньої кваліфікації претендентів;
• можливість уточнення інформації, необхідної для підготовки документів з метою проведення попередньої кваліфікації претендентів;
• строки, адреси та спосіб надання тендерних пропозицій (оферт);
• мову, якою має складатися документи тендерної пропозиції;
• іншу інформацію (у випадку необхідності). З етап — проведення попередньої кваліфікації претендентів. Цей етап має місце у разі проведення відкритих торгів (тендерів) з попередньою кваліфікацією претендентів. Вона полягає у визначенні тендерним комітетом спроможності підрядчика виконати замовлення та доцільності запрошення його до участі в торгах (тендерах). Для цього претенденти подають до тендерного комітету у визначені ним строки передбачені умовами проведення торгів (тендерів) документи для їхнього аналізу та оцінки, а також офіційне повідомлення про намір взяти участь у торгах (тендерах).
Інформація, що надається претендентами для попередньої кваліфікаційної оцінки, повинна містити:
• копії документів, що засвідчують юридичний статус, місце реєстрації претендента як суб'єкта підприємницької діяльності, копію отриманих ним ліцензій;
• довідку про щорічні обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт за останні три роки у вартісному відображенні;
• довідку, що свідчить про досвід виконання за останні три роки аналогічних замовлень із зазначенням замовників, для яких вони виконувалися, та їхніх реквізитів;
• перелік будівельних матеріалів, які передбачається використовувати для виконання замовлення із зазначенням виробника;
• відомості про кваліфікацію та досвід фахівців, що братимуть участь у виконанні замовлення;
• звіт про фінансово-майновий стан, фінансові результати та баланси підприємства (претендента);
• відомості про арбітражні справи за останні три роки;
• пропозиції щодо залучення субпідрядчиків;
• іншу інформацію (у разі необхідності), за винятком інформації, що містить комерційну таємницю.
Тендерний комітет аналізує отриману інформацію і визначає на її підставі технічну, організаційну та фінансову спроможність кожного з претендентів виконати замовлення, приймає відповідне рішення щодо результатів попередньої кваліфікації, забезпечує документальне оформлення цієї процедури.
Під час проведення кваліфікаційної оцінки претендентів тендерний комітет повинен враховувати відповідність претендентів таким мінімальним вимогам:
• середньорічний обсяг робіт, який раніше виконували претенденти, не повинен бути меншим за пропоноване замовлення;
• наявність досвіду роботи генерального підрядчика не менше, ніж на двох об'єктах, подібних за характером і складністю до об'єкта, що передбачається замовленням;
• наявність на праві власності чи гарантованої можливості придбання (купівлі, оренди, лізингу тощо) необхідних для виконання робіт машин та механізмів;
• наявність достатніх для виконання замовлення обігових коштів або документально підтверджених гарантій банку щодо можливості отримання кредиту.
Після проведення попередньої кваліфікації претендентів складається список претендентів, які можуть брати участь у тендері. При цьому їхню кількість пропонується (п. 26 Положення) обмежити шістьма претендентами. Зазначений список затверджує замовник. Кожному із претендентів, що опинилися у списку, направляється офіційне запрошення взяти участь у торгах (тендерах). Решті претендентів (тобто тим, котрі не пройшли попередньої кваліфікації) протягом 3-х днів після прийняття відповідного рішення направляється письмове повідомлення з відповідним обґрунтуванням.
4 етап — направлення претендентам, які були включені до списку допущених до участі у торгах (тендерах), тендерної документації у строки, передбачені умовами проведення торгів (тендерів).
Тендерна документація затверджується замовником і має включати такі документи:
інструкцію для претендентів;
форму контракту;
форму тендерної пропозиції (оферти);
форми кваліфікаційної оцінки претендентів;
проектну документацію;
перелік робіт;
інформацію щодо способу надання тендерного забезпечення.
5 етап — підготовка та подання претендентами тендерної пропозиції. Така пропозиція повинна включати:
• два примірники належним чином заповненої форми тендерної пропозиції (оферти);
• тендерне забезпечення (тобто надану претендентом замовнику гарантію щодо виконання ним тендерної пропозиції; при цьому така гарантія може бути надана у формі векселя, державних облігацій, банківських гарантій, гарантійного листа чи чека з підписом про прийняття його до платежу прийнятним для замовника банком, що підлягає оплаті за розпорядженням замовника);
• два примірники заповнених форм кваліфікаційної оцінки;
• перелік робіт з розрахунком їхньої вартості;
• альтернативні пропозиції (якщо такі передбачені);
• інші матеріали (пояснювальна записка, графіки виконання робіт тощо), якщо їх надання передбачено інструкцією для претендентів.
Тендерна документація підписується особою або особами, уповноваженими підписувати такі документи, згідно з порядком і в строки, встановлені інструкцією для претендентів. Ця документація подається тендерному комітету у запечатаному та
скріпленому печаткою претендента конверті з написом «Торги (тендери)», реєструється із зазначенням дати та часу їх отримання, про що тендерний комітет повідомляє претендента способом, передбаченим у цій документації.
6 етап — вивчення, оцінка та співставлення пропозицій (оферт).
Тендерний комітет відкриває конверти з тендерними пропозиціями (офертами) з відповідною фіксацією цього факту у протоколі, а потім тендерні пропозиції різних претендентів вивчаються, оцінюються та співставляються. При цьому тендерний комітет визначає:
• правомірність участі претендента у торгах (тендерах) відповідно до кваліфікаційних вимог;
• відповідність тендерних пропозицій вимогам тендерної документації.
У випадку недотримання претендентом хоча б однієї із зазначених вимог тендерна пропозиція відхиляється.
Тендерний комітет оцінює та співставляє лише ті тендерні пропозиції (оферти), що відповідають вищезазначеним вимогам (передбаченим п. 59 Положення про проведення торгів (тендерів) у будівництві).
Критерії оцінки тендерних пропозицій визначаються тендерною документацією. Це можуть бути:
• ціна виконання замовлення;
• строки виконання замовлення;
• експлуатаційні витрати, пов'язані з використанням завершеного будівництвом об'єкта;
• рівень використання місцевих матеріальних і трудових ресурсів;
• рентабельність, технічний рівень нових виробничих фондів;
• інші показники.
Пунктом 65 Положення про проведення торгів (тендерів) у будівництві передбачається надання переваги вітчизняним претендентам, якщо ціна виконання замовлення, запропонована в тендерних пропозиціях українських претендентів, перевищує ціну, запропоновану іноземним претендентом, не більш як на 15 відсотків.
Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію претендента, який пропонує, дає або погоджується прямо чи опосередковано дати винагород у будь-якій формі особі, що має відношення до процедури торгів (тендерів). Це може бути пропозиція про найом на роботу, надання послуг, дапування цінних речей (речі) тощо з метою здійснення впливу на прийняття рішення про визначення переможця торгів (тендерів).
Тендерні пропозиції претендентів після їх оцінки та співставлення вносяться до списку в порядку визначених місць згідно зі встановленими критеріями.
Торги (тендери) визнаються такими, що не відбулися, у разі подання лише однієї пропозиції чи відхилення усіх тендерних пропозицій, про що протягом 3-х днів повідомляються усі претенденти із роз'ясненням причин.
7 етап — визначення переможців торгів (тендерів). Переможцем торгів (тендерів) визнається претендент, який за оцінкою і співставленням тендерних пропозицій зайняв перше місце. У разі відмови цього претендента від укладання контракту переможцем торгів (тендерів) визнається наступний претендент, що зайняв (посів) наступне (друге) місце.
Якщо ж усі тендерні пропозиції перевищують ціну, що була визначена замовником як орієнтовна, ці пропозиції можуть бути відхилені, а торги (тендери) визнані такими, що не визначили переможця.
Рішення про результати торгів (тендерів) оформляється протоколом і затверджується замовником за погодженням з органом, що забезпечує фінансування замовлення в строк, передбачений умовами торгів (тендерів), але не пізніше 45 днів з моменту відкриття конвертів з тендерними пропозиціями.
Протягом трьох днів після цього переможцю надсилається повідомлення про акцепт його тендерної пропозиції. Отримавши таке повідомлення, переможець надає замовнику гарантії виконання контрактних зобов'язань (якщо це передбачено інструкцією для претендентів), після чого сторони остаточно погоджують і підписують контракт. Підписаний замовником контракт направляється переможцю торгів (тендерів) протягом 10 календарних Днів після акцепту його тендерної пропозиції. Переможець торгів (тендерів) зобов'язаний підписати контракт протягом 14 календарних днів після отримання його від замовника. Непідписання контракту в зазначений строк вважається відмовою від укладання контракту.
Після підписання контракту чи визнання торгів (тендерів) такими, що не визначили переможця, замовник зобов'язаний протягом п'яти днів направити:
• претендентам, що взяли участь у торгах (тендерах), але не стали переможцями, — копію рішення про результати торгів (тендерів);
• органу, що забезпечує фінансування, — інформацію за формою згідно із додатком 3 до Положення про проведення торгів (тендерів) у будівництві.
Розгляд скарг та спорів, пов'язаних із проведенням торгів (тендерів) відбуваються у такому порядку. Претенденти можуть оскаржити замовнику будь-які рішення, прийняті тендерним комітетом щодо проведення торгів (тендерів), в т. ч. про порушення процедур проведення торгів (тендерів). Такі скарги мають бути розглянуті замовником протягом 15 днів з моменту їх отримання.
Якщо замовник протягом зазначеного строку не приймає рішення або претенденти, які подали скаргу, не погоджуються з прийнятим рішенням, вони вправі звернутися до суду або арбітражного суду. Однак не можуть бути оскаржені рішення замовника про:
вибір способів проведення торгів (тендерів) і процедури визначення переможця;
визнання торгів (тендерів) такими, що не відбулися.
Ще одним конкурентним способом укладання договору підряду на будівництво є конкурентні переговори, порядок проведення яких регулюється Положенням про проведення торгів (тендерів) в будівництві. За такого способу розміщення замовлення (встановлення договірного зв'язку) договір укладається з учасником переговорів, який запропонував замовнику найкращу пропозицію щодо виконання замовлення.
Конкурентні переговори застосовуються замовником у випадку, якщо після проведених торгів (тендерів) замовлення залишилося не розміщеним.
Такі переговори застосовуються у випадках, якщо:
проведені торги (тендери) визнані такими, що не відбулися або такими, що не визначили переможця;
усі тендерні пропозиції відхилено замовником, оскільки свідчать про зговір претендентів;
контракт із переможцем конкурсу було укладено, але внаслідок непередбачених обставин виникла необхідність виконання на цьому об'єкті додаткових робіт, не передбачених тендерною документацією, за умови, що такий обсяг не перевищує 50% вартості первісного контракту;
замовлення подібне до того, яке вже було предметом торгу (тендера), умови якого передбачали право замовника визначати в подальшому виконавців зазначеного замовлення шляхом проведений, конкурентних переговорів.
Замовник зобов'язаний забезпечити участь у таких переговорах щонайменше двох претендентів, а не всіх, які брали участь у попередніх торгах. Конкурентні переговори між замовником і претендентами мають носити конфіденційний характер (жодна зі сторін не має право розголошувати без взаємної згоди іншій зацікавленій особі технічну, цінову або іншу інформацію, що стосується таких переговорів).
Під час проведення конкурентних переговорів:
• замовник розглядає тендерні пропозиції претендентів, що беруть участь у таких переговорах, та проводить окремі переговори щодо остаточного з'ясування переліку робіт;
• після завершення переговорів претенденти, що беруть у них участь, подають у визначений строк остаточні тендерні пропозиції з урахуванням усіх аспектів переговорів та ціни тендерної пропозиції;
• після цього замовник визначає найкращу пропозицію за правилами, що діють для визначення переможця у торгах (переговорах).
2. Юридичні підстави укладання договору підряду на будівництво (капітальне будівництво)
Юридичними підставами договору підряду на будівництво є ті правові документи, на підставі яких укладається такий договір. До них належать:
• виписка з держзамовлення на відповідний рік, якщо йдеться про укладення державного контракту,
чи рішення інвестора про будівництво відповідного об'єкта, якщо договір укладається вільно;
• конкурсна чи тендерна документація (якщо договір укладається на конкурентних засадах), протокол про наміри (якщо договір укладається шляхом прямих переговорів);
• затверджена проектно-кошторисна документація (якщо договір укладається на підставі готової проектно-кошторисної документації) або завдання інвестора на проектування та будівництво (якщо договір укладається на виконання проектно-будівельних робіт);
• документ про наявність джерел фінансування; а якщо будівництво здійснюється за рахунок кредиту, то відповідне рішення (договір) про надання кредиту.
3. Фінансування капітального будівництва
Порядок фінансування капітальних вкладень передбачається Положенням про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, затвердженим наказом Мінекономіки, Мінфіну та Держкоммістобудування України від 23 вересня 1996 р. № 127/201/173 (зареєстровано в Мінюсті України 10 жовтня 1996 р. за № 588/1613). Згідно з цим нормативним актом Фінансування капітальних вкладень (нового будівництва, технічного переозброєння діючих підприємств, консервації/розконсервації об'єктів, включаючи витрати на проведення конкурсів/торгів) може здійснюватися за рахунок таких джерел:
• державного бюджету та бюджетних позичок по міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади — замовниках, включених до інвестиційного розділу Державної програми економічного і соціального розвитку України (далі — Державна програма);
• місцевих бюджетів;
• позабюджетних фондів;
• коштів страхових компаній;
• власних фінансових ресурсів інвестора;
• коштів від реалізації обладнання, конструкцій і матеріалів, що були придбані за рахунок державних капітальних вкладень;
• позичкових фінансових коштів інвестора;
• залучення фінансових коштів інвестора;
• коштів іноземних інвесторів, фінансування капітальних вкладень може також здійснюватися за рахунок одного або кількох джерел.
Об'єкти будівництва, що споруджуються за рахунок державних централізованих і змішаних капітальних вкладень, а також коштів місцевих бюджетів, фінансуються виключно з рахунків фінансування капітальних вкладень, витрати коштів з яких мають цільовий характер.
фінансування капітального будівництва здійснюється через установи банків. При цьому обслуговування державних бюджетних коштів здійснюється лише банками, включеними до відповідного переліку, що визначається Кабінетом Міністрів України і Національним банком України.
Фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету може здійснюватися на поворотних (бюджетні позички) і безповоротних засадах. Перше (фінансування капітальних вкладень на поворотних засадах) проводиться Підприємствами, об'єднаннями та організаціями на основі довгострокових кредитних договорів між державою (в особі Міністерства фінансів) і міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади — позичальниками. При цьому державне кредитування капітального будівництва здійснюється згідно з Положенням про державне кредитування будов і об'єктів виробничого призначення, затвердженим наказом Міністерства фінансів і Міністерства економіки від 15 листопада 1995 р. № 178/170 з урахуванням змін і доповнень від 26 червня 1996 р. № 128/79.
Фінансування капітального будівництва за рахунок недержавних капітальних вкладень здійснюється установами фінансуючих банків у порядку, прийнятому за домовленістю між забудовником та установою банку.
Фінансування капітального будівництва за рахунок іноземних інвестицій регулюється Законом України «Про режим іноземного інвестування», іншими законодавчими актами та міжнародними договорами.
Фінансування державних централізованих капітальних вкладень за рахунок державного бюджету проводиться Міністерством фінансів, головним управлінням Державного казначейства шляхом перерахування міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади — замовникам коштів згідно з планами фінансування. При цьому міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади — замовники подають центральним установам фінансуючих банків документи, передбачені п. 4.2 Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України. Центральні установи фінансуючих банків доводять зазначені документи до місцевих установ банків, що здійснюють операції з фінансування капітального будівництва.
Для оформлення фінансування капітального будівництва, що здійснюється за рахунок державних капітальних вкладень, а також для відкриття та оформлення фінансування капітального будівництва, яке здійснюється за рахунок недержавних капітальних вкладень, забудовники подають до місцевих установ фінансуючих банків такі документи:
а) щодо будов виробничого, невиробничого призначення, природоохоронних об'єктів, що знову розпочинаються, та робіт з технічного переозброєння діючих підприємств:
• титул будови (план технічного переозброєння);
• контракт (договір) з підрядчиком із обумовленою формою розрахунків за виконані роботи;
• зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (кошторис на окремі об'єкти та види робіт і витрат):
• внутрішньо-будівельний титульний список;
• оформлені у встановленому законом порядку наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва) на будову, чергу, пусковий комплекс або об'єкт та висновки органів експертизи інвестиційних проектів будівництва;
- довідка про підсумки проведеного конкурсу /тендеру);
- рішення про відведення земельної ділянки;
- дозвіл на будівництво;
б) щодо перехідних будов:
• титул перехідної будови;
• додаткова угода до контракту (договору) на виконання робіт у поточному році;
• уточнений зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;
• внутрішньо-будівельний титульний список;
•оформлені у встановленому законом порядку перезатвердження проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва) на будову, чергу, пусковий комплекс або об'єкт та висновки органів експертизи інвестиційних проектів будівництва.
Місцеві установи банків, що здійснюють операції з фінансування, перевіряють подану документацію та, у разі її відповідності встановленим вимогам, відкривають фінансування будівництва.
4. Зміст договору підряду на будівництво
Змістом договору підряду на капітальне будівництво є права та обов'язки його сторін, а також інші умови, що регулюють пов'язані з виконанням договірних зобов'язань питання.
Договірні умови традиційно поділяють на істотні, без визначення яких договір вважається неукладеним, а також інші, необов'язкові, що включаються до договору залежно від специфіки конкретного договірного зв'язку. Істотні умови договору підряду на капітальне будівництво визначаються ст. 353 Цивільного кодексу. До них відносяться:
• визначення предмету договору (відповідні будівельні та пов'язані з ними роботи) та об'єкта, на якому або щодо якого здійснюватимуться ці роботи;
• строк дії договору;
• сума договору;
• зобов'язання Замовника передати у визначений строк Підрядчику будівельний майданчик або трасу будівництва та проектно-кошторисну документацію
(а для проектно-будівельного контракту — завдання на проектування та будівництво).
Положенням про підрядні контракти в будівництві України, затвердженому науково-технічною радою Мінбудархітектури України (протокол від 15 грудня 1993 р. № 9) рекомендовано включати до підрядних будівельних контрактів такі розділи:
1. Визначення та терміни. В ньому слід розкрити значення термінів та понять, що застосовуються в контракті, з метою виключення розбіжностей їх трактування сторонами та попередження пов'язаних з цим спорів.
2. Предмет договору (контракту). В цьому розділі передбачаються роботи та послуги, замовлення на виконання яких приймає Підрядчик. Наприклад, можна зафіксувати, що підрядчик зобов'язується виконати своїми та залученими силами і засобами будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, передбачені проектною документацією, здійснити випробування змонтованого устаткування, усунути недоліки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в процесі приймання робіт і протягом гарантійних строків експлуатації, передає Замовнику готовий для експлуатації об'єкт.
3. Сума (ціна) предмету договору. Визначається розмір договірної ціни, можливість та умови її корегування в процесі виконання робіт. За поетапного введення об'єкта в експлуатацію ціна встановлюється, як правило, на перший етап (чергу, пусковий комплекс) будівництва з визначенням у контракті порядку розрахунку ціни на наступні етапи. В багатосторонніх контрактах загальна ціна робіт за договором визначається з виділенням ціни робіт, що виконуються кожним учасником контракту.
Вартість обумовлених договором робіт визначається за вільними цінами та тарифами, в тому числі за підсумками торгів, конкурсів, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами. Так, вартість будівництва визначається з використанням державних кошторисних норм, що є обов'язковими при здійсненні будівництва з залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій.
Передбачена контрактом ціна може бути змінена у зазначених в ньому випадках, наприклад, у разі:
• внесення змін до обсягів і змісту робіт;
• зупинення робіт з причин, що залежать від Замовника, чи в зв'язку з обставинами непереборної сили;
• зміни строків виконання передбачених договором робіт за рішенням або з вини Замовника;
• врахування інфляційних та інших факторів, що впливають на вартість робіт.
Зміни договірної ціни оформляються сторонами шляхом укладення додаткової угоди.
4. Строки виконання робіт. Ці строки визначаються на підставі вихідних умов, встановлених інвестором і передбачених інвестиційним проектом. Строки будівництва (реконструкції тощо) об'єкта встановлюються шляхом: а) зазначення в контракті календарної дати початку робіт та передачі об’єкта Замовнику; б) визначенням, протягом якого строку після вчинення Замовником певних дій (передачі будівельного майданчика, проектно-кошторисної документації Підрядчику) останній повинен розпочати роботи і протягом якого терміну їх завершити. Строки виконання окремих етапів робіт визначаються сторонами на підставі календарного плану будівництва і договірними визнаються лише тоді, якщо це обумовлено контрактом. В цьому розділі договору зазначаються також умови та підстави зміни строків будівництва (виконання робіт). Доцільно передбачити можливість подовження строків виконання договору у випадках:
• наявності обставин непереборної сили;
• наявності обставин, за які відповідає замовник (відсутності фінансування, затримки передачі будівельного майданчика, проектної документації тощо, появи додаткових обсягів робіт);
• зупинення робіт з вини Підрядчика, з покладенням на останнього обов'язку відшкодування Замовнику пов'язані з цим збитки та ін. Рішення про зміну встановлених договором строків із зазначенням причин оформляється додатковою угодою.
У багатосторонньому договорі передбачаються як загальний строк будівництва, так і строки початку та закінчення робіт для кожного учасника — на
підставі комплексного графіку, що визначає послідовність і терміни виконання зобов'язань учасника ми договору.
5. Розрахунки та платежі. Замовник зобов'язаний, як правило, забезпечити безперервне та своєчасне фінансування будівництва об'єкта, розрахунки з Підрядчиком за виконані роботи. Обсяги піл рядних робіт і необхідних фінансових коштів роз поділяються за роками відповідно до календарного плану будівництва та введення об'єкта в експлуатацію. Оплата робіт може здійснюватися за готовий об'єкт або шляхом сплати проміжних платежів (за етапи, комплекси або окремі види робіт). Умовами договору може бути передбачене авансування Замовником Підрядчика. Згідно з п. 5.2 Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, Замовник перераховує Підрядчику аванс (якщо це передбачено контрактом), розмір якого не повинен перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт. Проміжні платежі доцільно здійснювати (на підставі відповідної фіксації в договорі) не повністю, а в межах 90—95% договірної ціни виконаних робіт (згідно з п. 5.2 зазначеного Положення — не більше 95% загальної вартості будівництва за договірною ціною); кінцеві розрахунки проводяться у двотижневий термін після виконання й приймання усіх передбачених замовленням робіт та підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію.
6. Проектна документація. В договорі розмежовуються зобов'язання сторін щодо підготовки проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва), визначаються її склад, порядок узгодження та передачі, кількість примірників, права сторін щодо зміни проектних рішень та інші питання. Обсяг проектної документації, її склад, строки передачі зазначаються в додатках до договору. При укладенні традиційного двостороннього контракту відповідальність за забезпечення будівництва проектною документацією покладається на Замовника. При укладенні багатостороннього договору за участю проектувальника на нього покладається ряд обов'язків Замовника щодо забезпечення Підрядчика проектною документацією (при укладенні проектно-будівельного контракту на підрядчика покладені обов'язки щодо забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією). Передача проектної документації Підрядчику відбувається в строки передбачені відповідним графіком. У договорі передбачаються також можливість та умови внесення змін до проектної документації, а також Корегування в зв'язку з цим строків та вартості будівництва.
7. Будівельний майданчик. До обов'язків Замовника належить також вибір будівельного майданчика його передача Підрядчику за актом в обумовлені поговором строки, забезпечення йому вільного, безперервного та безпечного доступу для виконання робіт в умовах діючого виробництва. Замовник зобов'язаний в обумовлені договором строки оформити необхідні для використання документи та передати їх Підрядчику відповідно до погодженого переліку, в т. ч. документи на:
• використання земельних ділянок під будівництво;
• виконання робіт в зоні електропередач, діючих залізниць, у місцях проходження підземних комунікацій, розташованих на будівельному майданчику;
• на користування електроенергією, газом, водою і тепловою енергією від діючих джерел відповідно до проекту;
• вирубування лісу та пересадку дерев;
• на геодезичну розбивочну основу будівництва та ін.
У цьому розділі також фіксуються обов'язки замовника щодо вирішення в обумовлені договором строки усіх питань, пов'язаних із знесенням» переносом і реконструкцією будівель, споруд, комунікацій, що перешкоджають будівництву, знищенням плодовоягідних насаджень і посівів тощо.
Обов'язки Підрядчика щодо будівельного майданчика полягають у підтриманні його в належному стані, а також звільнення території будівельного майданчику від будівельної техніки, використаних матеріалів і відходів, допоміжних будівель після завершення будівельних і пов'язаних з ними робіт.
8. Матеріально-технічне забезпечення. В цьому розділі договору визначається порядок забезпечення будівництва та виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт матеріально-технічними ресурсами (матеріалами, конструкціями, машинами, устаткуванням), а також розподіл обов'язків щодо цього між сторонами — Замовником і Підрядчиком. Перелік і обсяги ресурсів, забезпечення якими покладається на Замовника та строки їх передачі Підрядчику обумовлюються в додатках до договору. Замовник бере на себе зобов'язання щодо:
• розміщення замовлення і постачання на будівельний майданчик, перевірки якості та комплектності технологічного, електротехнічного, енергетичного, іншого устаткування, окремих видів будівельних матеріалів, інших ресурсів згідно з домовленістю з Підрядчиком.
Решту необхідних для будівництва матеріальних ресурсів забезпечує, як правило. Підрядчик. Якщо договір укладається за участю організації, що спеціалізується на постачанні будівельних матеріалів та устаткування, то зобов'язання щодо цього покладаються на цю організацію.
9. Страхування ризиків. В умовах ринкових відносин цей розділ в підрядному будівельному договорі є необхідним, оскільки зменшує ризики сторін щодо можливих втрат або пошкодження об'єкта будівництва, устаткування, техніки, матеріалів тощо та пов'язаних з працею найманих працівників. Доцільно передбачити страхування ризиків:
• що виникають під час транспортування матеріалів, устаткування тощо від місця їх відвантажування до будівельного майданчика;
• пов'язані з захистом виконуваних робіт, матеріальних цінностей на будівельному майданчику від вогню та стихійного лиха від моменту початку робіт на об'єкті до моменту передачі його Замовнику;
• що виникають відповідно до законодавства про охорону праці;
• інші ризики за домовленістю сторін. Сторони повинні розподілити між собою обов'язки щодо страхування ризиків, визначити страхову організацію та на чию користь відбувається страхування.
10. Виконання робіт. У цьому розділі визначаються:
1) порядок виконання робіт Підрядчиком та забезпечення їх виконання відповідно до проектної документації, будівельних норм та правил, графіку виконання робіт;
2) можливість здійснення Замовником контролю та технічного нагляду за якістю, обсягами та вартістю будівництва, відповідності виконаних робіт проектам, кошторисам і вимогам чинного законодавства, а використаних матеріалів та конструкцій — державним стандартам і технічним умовам;
3) представники Замовника та Підрядчика, які
уповноважуються вирішувати оперативні питання з будівництва об'єкта та контроль за виконанням договірних зобов'язань;
4) форма, зміст і порядок оформлення документації, пов'язаної з веденням будівництва;
5) порядок повідомлення Підрядчиком Замовника про припинення будівництва з вини Замовника;
6) порядок використання Підрядчиком приміщень об'єкта, що будується;
7) порядок здійснення контролю за будівництвом;
8) обов'язки сторін щодо залучення робочої сили для виконання обумовлених договором робіт.
11.Передача та приймання робіт. У цьому розділі визначається порядок передачі-приймання закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням специфіки об'єкта і конкретного договірного зв'язку.
12. Гарантійні строки експлуатації об'єкта. В умовах ринкових відносин такі положення договору є надзвичайно важливі для Замовника, адже гарантують захист його інтересів щодо якісного та належного виконання Підрядчиком замовлених будівельних робіт. Строк гарантії обумовлюється по об'єкту в цілому та/або з окремих видів робіт і підтверджується в акті приймання. Доцільно також передбачити подовження строку гарантії на час, протягом якого роботи з усунення недоліків перешкоджали нормальній експлуатації об'єкта; в цьому розділі також передбачається порядок фіксації виявлених протягом гарантійного строку недоліків і дефектів та усунення їх Підрядчиком.
13. Фінансові гарантії. Передбачаються для захисту фінансових інтересів сторін. Можуть здійснюватися у формі: застави (як щодо Підрядчика, так і щодо Замовника), в т. ч. і з використанням як предмету застави об'єкта будівництва, майбутніх доходів від експлуатації об'єкта та ін.); надання гарантій фінансової спроможності сторін з боку, наприклад, обслуговуючого банку.
14. Відповідальність сторін за порушення договірних зобов'язань. За загальним правилом Підрядчик несе відповідальність за збереження об'єкта до моменту передачі його Замовнику, наслідки його пошкодження чи загибелі з власної вини і не вправі вимагати від Замовника винагороди за виконану, але знищену чи пошкоджену роботу. Після прийняття об'єкта в експлуатацію відповідальність за його збереження переходить до Замовника. За загальним правилом Підрядчик не несе відповідальність за знищення чи пошкодження об'єкта внаслідок дії непереборної сили. Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань відповідно до ст. 356 Цивільного кодексу у формі залікової неустойки, тобто збитки покриваються у частині, не покритій неустойкою, але до складу збитків включаються лише зроблені іншою стороною витрати, а також втрата або пошкодження її майна.
15. Порядок розгляду спорів. Передбачається можливість залучення до розгляду таких спорів консалтінгових, інжинірингових організацій; згідно з вимогами чинного законодавства визначається юрисдикційний орган, а якщо однією із сторін є іноземна організація, то додатково зазначаються:
• найменування та місцезнаходження юрисдикційного органу, що розглядатиме спори щодо виконання договору;
• законодавство конкретної країни, відповідно до якого має здійснюватися арбітражний розгляд;
• мова арбітражного розгляду;
• порядок розподілу арбітражних витрат.
16. Призупинення робіт та розірвання договору. Хоча договір укладається з тим, щоб бути виконаним, але в процесі його виконання виникають конфліктні ситуації, які мають розв'язуватися шляхом переговорів або передачі спору на розгляд юрисдикційного органу. Однак за умов грубих, неодноразових порушень договірних зобов'язань, якщо попереджувальні заходи не дали позитивних результатів, може бути застосовано крайній захід — припинення робіт та/або розірвання договору в порядку, передбаченому сторонами, з відповідною фіксацією в договорі можливості, умов, порядку призупинення робіт і розірвання контракту. Так, з ініціативи Замовника може бути передбачене припинення робіт у випадках:
• відсутності коштів для фінансування будівництва;
• недоцільності продовження інвестування в об'єкт, в т. ч. з причин непереборної сили, неякісного проекту тощо;
• банкрутства Підрядчика;
• тривалого (понад три місяці) відставання у виконанні робіт з вини Підрядчика;
• неодноразового та грубого порушення Підрядчиком будівельних норм і правил, відхилення від проектних рішень.
З ініціативи Підрядчика зупинення робіт або розірвання договору може мати місце у разі тривалої (понад три місяці) затримки з боку Замовника, передачі Підрядчику будівельного майданчика та/або проектно-кошторисної документації чи устаткування, а також консервації об'єкта понад три місяці, затримки протягом цього ж періоду оплати виконаних робіт або перерахування обумовленого договором авансу.
Сторона, з вини якої зупиняються роботи чи розривається контракт, відшкодовує іншій стороні пов'язані з цим збитки.
5. Порядок приймання закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію
Будівництво об'єкта завершується прийняттям його в експлуатацію. Порядок прийняття закінчених будівництвом об'єктів регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів Державного замовлення» від 5 серпня 1992 р. № 449, ДБНА.3.1-3-94 «Прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію. Загальні положення», затверджених наказом Держкоммістобудування України від 5 жовтня 1994 р. № 48, а також затвердженими Радою Міністрів АР Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими виконкомами рад народних депутатів за погодженням з Держбудом України положеннями про порядок введення об'єктів в експлуатацію, будівництво яких здійснюється за рахунок недержавних коштів.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів залежить від джерел фінансування. Якщо об'єкт фінансується за рахунок державних коштів і здійснюється на підставі державного замовлення, то діє порядок, передбачений вищезазначеною постановою, який складається з двох етапів:
1. Перевірка готовності об'єкта до експлуатації сформованою Замовником (забудовником) робочою комісією, яка повинна перевірити:
• відповідність об'єктів і змонтованого на них устаткування проектам щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних, радіаційних, екологічних, та архітектурних вимог, та вимог щодо міцності об'єктів;
• відповідність виконання будівельно-монтажних робіт вимогам будівельних норм і правил;
• результати комплексного випробування устаткування, підготовленість об'єктів до нормальної експлуатації, включаючи виконання заходів щодо забезпечення безпечних умов праці, виробничої санітарії, захисту природного середовища, пожежної безпеки, обліку, раціонального та ефективного використання природного газу.
Прийняття робочими комісіями зазначених об'єктів в експлуатацію оформляється відповідними актами, які передаються на розгляд державної приймальної комісії.
До складу робочої комісії включаються представники:
• замовника (забудовника),
• генерального підрядчика,
• субпідрядних організацій,
• експлуатаційної організації,
• генерального проектувальника,
• органів державного санітарного нагляду, державного пожежного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, Держнаглядохоронпраці;
• Державної інспекції з ефективного використання газу
• Держатомнагляду (на підконтрольних об'єкт/відповідного профспілкового органу (органів).
Головою робочої комісії призначається представник замовника (забудовника).
Другим етапом є прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державними приймальними комісіями, які призначаються органами, що затвердили проектно-кошторисну документацію, а об'єктів житлово-цивільного призначена ця державними приймальними комісіями, які призначаються районними, районними в місті Києві, Севастопольською міською державними ад міністраціями та виконкомами місцевих Рад народних депутатів.
Призначення державних приймальних комісій провадиться не пізніш як за ЗО днів до встановленого строку введення в експлуатацію при прийманні об'єктів житлово-цивільного призначення і за два місяці — об'єктів виробничого призначення.
До складу державної приймальної комісії включаються:
• представники експлуатаційної організації, замовника, генерального підрядчика, генерального проектувальника;
• органів державного архітектурно-будівельного контролю, державного санітарного нагляду, державного пожежного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції з ефективного використання газу, Держатомнагляду (на підконтрольних об'єктах), відповідного профспілкового органу (органів);
• представники місцевих органів державної виконавчої влади та виконкомів місцевих Рад народних депутатів, на території яких розташовано побудовані об'єкти.
Головою державної приймальної комісії призначається представник експлуатаційної організації, а по об'єктах житлово-цивільного призначення — представник органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Не допускається прийняття в експлуатацію об'єктів, по яких з порушенням установленого порядку внесені зміни до складу передбачених проектом пускових комплексів.
Прийняття державною приймальною комісією закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію оформляється актом, який підписується головою і всіма членами комісії. При наявності у члена комісії заперечень, вони мають бути розглянуті за участю органу, представником якого він є.
Розгляд акта про прийняття в експлуатацію об'єкта, прийняття рішень за наслідками розгляду заперечень окремих членів комісії та затвердження акта органом, що призначив комісію, провадиться в строк:
а) не більше місяця після підписання акта по об'єктах виробничого призначення.
б) не більше семи днів по об'єктах житлово-цивільного призначення.
Не дозволяється вводити в експлуатацію об'єкти без підпису акта представниками органів державного архітектурно-будівельного нагляду.
Датою введення об'єкта в експлуатацію є дата підписання акта державною приймальною комісією.
Закінчені будівництвом будинки, споруди та приміщення виробничого й допоміжного призначення, що входять до складу об'єкта, у разі необхідності введення їх в експлуатацію у процесі будівництва приймаються робочими комісіями в міру їх готовності з наступним пред'явленням державній приймальній комісії, що приймає об єкт у цілому. Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією.
Прийняття закінчених будівництвом об'єктів, що фінансуються за рахунок власних коштів інвестора, здійснюється в один етап — державною технічною комісією, яка призначається виконкомом місцевої ради народних депутатів. До складу комісії входять:
• представники замовника, підрядчика, проектувальника, а також органів:
• державного архітектурно-будівельного контролю;
• державного санітарного нагляду;
• державного пожежного нагляду;
• охорони навколишнього природного середовища;
• Держнаглядохоронпраці;
• Державної інспекції з ефективного використання газу;
• Дерматом нагляду (на підконтрольних об’єктах), відповідного профспілкового органу (органів) — щодо об'єктів виробничого призначення.
Рішення державної технічної комісії є підставою для введення об'єкта в експлуатацію.
6. Відповідальність за порушення умов договору підряду на капітальне будівництво та інших вимог спеціального будівельного законодавства
У сфері капітального будівництва, включаючи й договірні відносини, застосовуються такі види господарсько-правової відповідальності:
1. Відшкодування збитків — однак цей вид відповідальності в сфері капітального будівництва застосовується специфічно: відповідно до ст. 256 Цивільного Кодексу України збитки, заподіяні Підрядчиком порушенням договору підряду на капітальне будівництво, підлягають відшкодуванню лише у вигляді прямих збитків, що виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті чи пошкодженні її майна (не отриманий з вини правопорушника прибуток залишається непокритим, що не відповідає інтересам Замовника і засадам ринкової економіки);
2. Стягнення неустойки — використовується залікова неустойка, що сплачується за передбачені законом та/або договором порушення договірних зобов'язань. Так, Правила про договори підряду на капітальне будівництво (застосовуються лише в частині, то не суперечить чинному законодавству України, а щодо санкцій — лише при посиланні на них у договорі, за винятком договорів, що укладаються на підставі держзамовлення і не потребують спеціального посилання на ці Правила) встановлюють неустойку:
• за прострочку передачі Замовником устаткування для монтажу та інших матеріальних ресурсів, забезпечення якими покладається на нього — в розмірі 8% вартості непереданих в строк устаткування та інших матеріальних ресурсів;
• за передачу Замовником некомплектного устаткування — в розмірі 20% його вартості;
• за затримку прийняття Замовником об'єкта в експлуатацію — пеня в розмірі 0,05% вартості будівельно-монтажних робіт за кожний день прострочки (п. 33 Правил);
• за порушення Підрядчиком строків виконання робіт — пеня в розмірі 0,05% кошторисної вартості цих робіт;
• за порушення строків передачі об'єкта під монтаж устаткування Підрядчик повинен сплатити пеню у розмірі 0,03% вартості устаткування.
Крім того, Підрядчик зобов'язаний усувати недоліки протягом гарантійних строків, встановлених п. 35 Правил про договори підряду на капітальне будівництво:
• по загальнобудівельним роботам — 1 рік;
• щодо житлових об'єктів — 2 роки;
• по змонтованому устаткуванню — 6 міс.;
• по системі центрального опалення — протягом опалювального сезону;
• по зовнішнім мережам водопостачання і каналізації — 1 рік;
• систем вентиляції, внутрішнього водопостачання—6 міс.
Зазначені строки є надміру невеликими як для капітальних споруд і не захищають належним чином інтереси Замовника. Тому в договорах підряду на капітальне будівництво за згодою сторін доцільно передбачати більш значні гарантійні строки.
3. Конфіскація — застосовується у випадках, передбачених законодавством:
• якщо договір підряду на капітальне будівництво був укладений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (ст. 49 Цивільного Кодексу України);
• якщо будівельні та пов'язані з ними роботи здійснюються без державної реєстрації чи ліцензії (конфіскації підлягає отриманий від здійснення таких робіт прибуток) і в інших передбачених законодавством випадках.
4. Господарсько-адміністративні штрафи — застосовуються відповідно до ст. 25 Закону «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. і ст. 1 Закону «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р. у випадках:
• проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання чи без затвердженої проектної документації — у розмірі 50 відсотків вартості цих робіт;
• передачі у виробництво проектної документації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, технічним умовам або затвердженій містобудівній документації, — у розмірі 25 відсотків вартості розробленої проектної документації;
• виробництва, реалізації чи застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, — у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;
• виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, — у розмірі 10 відсотків вартості виконаних робіт;
• прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених із порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень — у розмірі 5 відсотків вартості відповідних об'єктів;
• виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві без отримання у встановленому порядку ліцензії — у розмірі плати за видачу ліцензії на відповідний вид робіт;
• ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю — у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених названими законами.
Господарсько-адміністративні штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог спеціального будівельного законодавства (містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій).
5. Господарсько-організаційні санкції — застосовуються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які діють на підставі Положення про архітектурно-будівельний контроль (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225, діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. № 253) і мають право:
• безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;
• давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень;
• одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію;
• зупиняти будівельні роботи, що не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво та застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів;
• вносити подання відповідним органам щодо анулювання чи зупинення дії ліцензій на право здійснення спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві підприємствами, які допускають грубі порушення державних стандартів, норм і правил а так само технічних умов, затверджених проектних рішень або місцевих правил забудови населених пунктів.
Рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені Законом «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 р., може бути оскаржено до арбітражного суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали арбітражним судом.
РОЗДІЛ III. ІНШІ ФОРМИ ТА ВИДИ ШСТИТУЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ