Розділ І. Загальні положення інвестиційного права тема поняття та предмет інвестиційного права
| Вид материала | Документы |
- «Аналіз інвестиційного ринку України», 208.96kb.
- Тема 1: Цивільне право в системі галузей права України, 1126.62kb.
- Тема предмет, метод, система трудового права, 4272.96kb.
- Затвердила бюджет та план роботи на 2012 рік 17 лютого 2012 року у Києві відбулися, 246.95kb.
- Робоча навчальна програма з курсу «Податкове право» Модуль Загальні положення податкового, 2156.69kb.
- Зміст вступ, 570.69kb.
- 7. система права та система законодавства поняття та класифікація системи права. Поняття, 84.21kb.
- Київський інститут інвестиційного менеджменту, 2659.68kb.
- Лекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права, 236.64kb.
- Планы семинарских занятий по административному праву тема Предмет и метод административного, 426.64kb.
1. Передпроектні документи та їх правове значення
Розробка інвестиційних проектів будівництва здійснюється на договірних засадах.
Підставою для укладення договору підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт є Передпроектні документи.
Передпроектні документи — це система передбачених законодавством обґрунтувань, розрахунків та інших матеріалів, які визначають параметри об'єкта, що будується.
Передпроектні документи повинні містити відомості щодо:
будівельного майданчика (траси будівництва);
проектних потужностей об'єкта;
забезпечення проекту ресурсами усіх видів;
показників технічного рівня та прогресивності проектних рішень;
екологічної характеристики об'єкта;
строків початку та завершення будівництва та ін. Метою цих документів є визначення господарсько-економічної доцільності будівництва об'єкта, що проектується, екологічна та інша безпека його експлуатації.
За призначенням перед проектних документів розрізняють такі їхні види:
Техніка-економічне обґрунтування (ТЕО), яке використовується під час проектування великих і складних об'єктів (перелік таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів за поданням Держбуду України та за погодженням з Мінекобезпеки та Мінекономіки), та техніко-економічні розрахунки (ТЕР), які використовуються під час проектування об'єктів, що не відносяться до категорії великих і складних. ТЕО і ТЕР розробляються проектною організацією на замовлення інвестора чи уповноваженої ним особи. В них обґрунтовуються основні техніко-економічні показники об'єкта, що проектується, умови його будівництва та функціонування;
• завдання на проектування — передпроектний документ, який розробляється та затверджується замовником за участю проектної організації та містить необхідні для проектування відомості (рішення інвестора про проектування, ТЕО чи ТЕР, зазначення генеральної проектної та будівельної організацій, стадійність проектування, строки початку та завершення будівництва, основні техніко-економічні показники об'єкта, наукові та технічні вимоги до проектних рішень та ін.); завдання на проектування обов'язково має включати архітектурно-планувальне завдання — містобудівний передпроектний документ, який визначає умови розташування об'єкта, що проектується, відповідно до затвердженої в даному населеному пункті містобудівної документації (ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р.);
• рішення інвестора про проектування, на підставі якого здійснюється розробка інвестиційного проекту будівництва; залежно від категорії об'єкта та джерел фінансування це рішення приймає відповідно Кабінет Міністрів України, підвідомчі йому центральні органи державної виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, виконкоми місцевих рад народних депутатів, інші інвестори.
Затверджуються передпроектні документи в тому самому порядку, що й інвестиційні проекти будівництва.
2. Поняття договору підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт
Інвестиційні проекти будівництва розробляються на підставі договорів підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. Порядок укладання та виконання таких регулюється:
• главою 28 (Договір підряду) Цивільного кодексу УРСР;
• статтею 21 Закону України «Про підприємства в Україні», що визначає договір як правову форму зв'язків між підприємствами та іншими учасниками господарського життя;
• статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», що визначає договір як правову форму зв'язків між учасниками інвестиційної діяльності;
• Правилами про договори на виконання проектних і вишукувальних робіт, що були затверджені Держбудом СРСР, Держпланом СРСР і Мінфіном СРСР 25 травня 1959 р.
• Положенням про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, затверджене наказом Держбуду СРСР 19 листопада 1987 р. №4352.
Відповідно до договору підряду на виконання проектних і вишукувальних робіт Підрядчик зобов'язується розробити відповідно до завдання Замовника проектну документацію чи виконати обумовлені договором проектні та/або вишукувальні роботи, а Замовник зобов'язується надати Підрядчику необхідні документи, прийняти та сплатити виконані роботи.
Сторонами цього договору є Замовник і Підрядчик.
Замовник — це учасник інвестиційної діяльності який укладає договір підряду на виконання проектних і вишукувальних робіт. Замовником може бути інвестор або уповноважена ним особа. Функції замовника в сфері державної і комунальної власності виконують управління (департаменти) капітального будівництва міністерств, відомств, держадміністрацій, виконкомів місцевих рад народних депутатів, дирекції підприємств, що будуються, інші особи, уповноважені інвестором.
Підрядчик — це учасник інвестиційної діяльності в будівництві (зазвичай проектна чи проектно-вишукувальна організація), якого обрав замовник для виконання проектних і вишукувальних робіт або чия пропозиція щодо виконання робіт прийнята Замовником.
Предметом договору підряду на виконання проектних і вишукувальних робіт є проектні та вишукувальні роботи, що визначені у завданні на проектування. Матеріальним результатом цих робіт є закінчений та оформлений відповідно до норм проектування інвестиційний проект будівництва в цілому, його технологічна частина (комплекс робіт), належним чином оформлені результати вишукувальних робіт тощо.
Склад і порядок розроблення проектної документації регулюється ДБН А.2.2-3-97 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», що були затверджені наказом Держкоммістобудування України від 15 серпня 1997 р. № 143, а порядок проведення вишукувальних робіт — СНИП 1.02.07-87 «Инженерные изыскания для строительства», затверджені постановою Держбуду СРСР і Головного управління геодезії та картографії при Раді Міністрів СРСР від 6 серпня 1987 р. № 169/413п.
На виконання договору складається кошторис, відповідно до якого визначається ціна на проектну продукцію. Якщо необхідно перевищити кошторис, Підрядчик зобов'язаний повідомити про це Замовника. Недотримання Підрядчиком цієї вимоги позбавляє його права на відшкодування вартості додатково виконаних робіт.
За виконання цього виду договору ризики між Замовником і Підрядчиком поділяються таким чином:
• Підрядчик виконує обумовлені договором роботи на власний ризик і несе усі ризики, що виникають через упущення чи пошкодження майна з його вини;
• сторона, що надала матеріал, несе ризик випадкової їхньої загибелі чи пошкодження;
• шкода, що заподіяна в результаті прострочки виконання, лягає на сторону, що прострочила.
Під час укладання договору підряду на виконання проектних і вишукувальних робіт застосовуються:
традиційний спосіб укладання договорів, що передбачений ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу України та пунктами 10—13 Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції і складається з етапів:
розробки проекту договору заінтересованою стороною;
надсилання його іншій стороні, яка має протягом 20 днів розглянути, підписати договір і повернути один примірник авторові проекту договору;
якщо у сторін є розбіжності, то вони мають їх врегулювати протягом 10 днів.
Нові способи:
шляхом проведення конкурсу, якщо договір укладається з тим із виконавців-претендентів, що запропонував найкращий (найефективніший) варіант проектного рішення; однак застосування цього способу вимагає значних коштів і виправдане лише у випадках, якщо йдеться про проектування складного, унікального, значного за розмірами та вартістю об'єкта;
шляхом проведення тендеру (торгу), якщо договір укладається з тим із претендентів, який запропонував найнижчу ціну виконання проектних та/або вишукувальних робіт заздалегідь визначених параметрів;
шляхом проведення прямих переговорів, якщо договір укладається з тим виконавцем, з яким Замовник за результатами проведених переговорів уклав попередню угоду (протокол про наміри) щодо укладання в майбутньому основного договору за певних умов;
шляхом проведення конкурентних переговорів, учасниками яких має бути щонайменше два претенденти; процедура вибору Замовником виконавця-переможця включає декілька етапів:
1) доведення до претендентів, які запрошуються до участі у таких переговорах, умов виконання замовлення та критеріїв визначення переможця;
2) проведення з кожним із претендентів переговорів щодо уточнення умов виконання замовлення, включаючи і його ціну;
3) подання претендентами-виконавцями конкурсної пропозиції щодо виконання замовлення з урахуванням усіх аспектів проведених переговорів;
4) визначення переможця конкурентних переговорів на підставі аналізу, оцінки та співставлення поданих претендентами пропозицій щодо виконання замовлення;
5) підписання договору з переможцем конкурсу.
3. Зміст договору підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт
Зміст цього договору включає в себе права та обов'язки його сторін, а також інші умови. При цьому Замовник є активною стороною, оскільки він зобов'язаний надати Підрядчику необхідні для проектування та проведення вишукувальних робіт дані (інформацію та документацію), а саме:
• завдання на проектування, в якому міститься основна інформація про об'єкт, що проектується;
• документи про відведення земельної ділянки під будівництво об'єкта;
• архітектурно-планувальне завдання (комплекс містобудівних, архітектурно-планувальних та інженерно-технічних вимог щодо призначення, розміщення основних параметрів об'єктів проектування на конкретній земельній ділянці з урахуванням державних норм і правил, екологічних, санітарно-гігієнічних та інших умов проектування та будівництва; розробляється відповідно до Типового положення про розробку та видачу архітектурно-планувальних завдань і технічних умов на проектувань ця об'єктів: нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та комплексного благоустрою територій, затвердженого наказом Держкоммістобудування України від 4 квітня 1997 р. № 54 (зареєстровано у Мінюсті України 8 травня 1997 за № 167/1971);
• матеріали про геологічні та гідрогеологічні умови будівельного майданчика;
• технічні умови про приєднання об'єкта, що проектується, до інженерних мереж і комунікацій;
• відомості про існуючу наземну та підземну забудови;
• матеріали раніше проведених вишукувальних робіт;
. • технічні дані про машини та устаткування об'єкта, що проектується;
• матеріали інвентаризації та оцінки будівель і споруд, що підлягають знесенню;
• рішення виконкому про знесення тощо.
Строки передачі Замовником Підрядчику зазначених відомостей визначаються в договорі.
Традиційним обов'язком Замовника є прийняття та сплата виконаних Підрядчиком робіт. Сума договору встановлюється сторонами вільно, але з урахуванням базисної кошторисної вартості, що визначається нормативними документами. В договорі також визначаються умови та порядок корегування суми договору залежно від певних обставин. Зміна суми договору оформляється протоколом узгодження про договірну ціну, що є невід'ємним додатком до договору.
Крім зазначених, на Замовника можуть покладатися ще додаткові обов'язки (щодо забезпечення Підрядчика робочою силою, транспортом, приміщеннями трщо). Однак такі додаткові обов'язки Замовник виконує за окрему плату, що визначається (враховується) договором.
Підрядчик зобов'язаний виконати обумовлені договором роботи своєчасно (згідно зі строками та етапами виконання робіт, передбаченими календарним планом, що є додатком до договору) та якісно (відповідно до норм проектування, завдання на проектування та умов договору).
Підрядчик несе відповідальність за недоліки проектної документації. Якість проектної документації, як правило, підтверджується результатами державної експертизи, позитивна оцінка якої свідчить про відповідність проекту обов'язковим вимогам. Якщо проект не отримує позитивної оцінки державної експертизи, то підрядчик за свій рахунок зобов'язаний усунути недоліки проекту та відшкодувати замовникові заподіяні цим збитки.
До обов'язків Підрядчика належить також передача замовникові виконаних робіт. Така передача здійснюється на підставі акту приймання-передачі, що підписується від імені Замовника та Підрядчика уповноваженими ними особами. Після чого здійснюються остаточні розрахунки щодо сплати виконаних робіт.
Положенням про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції, яке застосовується під час укладання договору підряду на виконання проектних і вишукувальних робіт, (у п. 7) визначається зміст цього договору. Так, у договорі має бути зазначено:
а) найменування сторін за договором, їхні поштові, телеграфні та банківські реквізити;
б) найменування науково-технічної, в т. ч. проектної, продукції;
в) наукові, технічні, соціальні, економічні та інші вимоги до науково-технічної, в т. ч. проектної, продукції, що є предметом договору; при цьому зазначені вимоги за погодженням сторін можуть бути відображені в завданні на проектування, що додається до договору;
г) строк дії договору;
д) строк і порядок передачі науково-технічної (проектної) продукції;
е) договірна ціна;
є) порядок розрахунків за передану науково-технічну продукцію (проектно-кошторисну документацію);
ж) права сторін щодо використання та розпорядження науково-технічною продукцією (проектною), створеною (переданою) за даним договором, якщо це не суперечить чинному законодавству;
з) умови дотримання конфіденційності;
й) відповідальність сторін за порушення прийнятих на себе зобов'язань.
У договорі можуть бути також передбачені:
а) умови, що необхідні для впровадження науково-технічної продукції (надання послуг);
б) сфера застосування, масштаби та обсяг науково-технічної продукції;
в) найменування етапів робіт і строків їх виконання;
г) умови матеріально-технічного забезпечення робіт;
д) право виконавця залишити собі передане йому замовником, а також придбане чи виготовлене для проведення робіт устаткування, прилади, інструменти та матеріали з відшкодуванням їхньої вартості чи безоплатно;
е) інші умови, що визнаються сторонами як необхідні.
До складу договору за погодженням сторін можуть входити:
• технічне завдання чи завдання на проектування з пропозиціями щодо договірної ціни;
• календарний план робіт;
• протокол узгодження щодо договірної ціни;
• акт передачі-приймання науково-технічної продукції.
Договір на виконання проектних і вишукувальних робіт може бути розірваний, як правило, за погодженням сторін. Сторона договору вправі вимагати розірвання договору в односторонньому порядку, якщо інша сторона порушує свої договірні зобов'язання.
Щодо зазначеного виду договорів застосовуються такі види господарсько-правової відповідальності за порушення сторонами договірних зобов'язань:
відшкодування збитків і неустойка (як правило, залікова). Конкретні порушення, за які передбачається застосування неустойки, та розмір останньої мають фіксуватися в договорі за погодженням його сторін і з урахуванням вимог Правил про договори на виконання проектних та вишукувальних робіт, що передбачають:
• обов'язок Підрядчика усунути на вимогу замовника власними силами та за свій рахунок у найкоротші строки, погоджені з Замовником, допущені з його (Підрядчика) вини, дефекти у проектній документації; у випадку неусунення дефектів у погоджені з Замовником строки проектна організація сплачує замовнику неустойку у розмірі чотирьох відсотків вартості проектних робіт, що підлягають виправленню; сплата неустойки не звільняє проектну організацію від усунення дефектів;
• обов'язок проектної організації відшкодувати Замовнику фактичні збитки, завдані неналежною якістю проектної документації, у сумі, не покритій неустойкою, але не більше передбаченої договором вартості робіт із складання проектів на будівництво окремих цехів, будівель і споруд, у яких допущені дефекти і.
Замовник несе відповідальність за затримку передачі передпроектної документації (вихідних даних для проектування та/або проведення розвідувальних робіт) Підрядчику та несвоєчасну сплату виконаних Підрядчиком робіт у формі пені, розмір якої встановлюється сторонами в договорі. При цьому сторони можуть (а у разі укладання договору на підставі державного замовлення — повинні) керуватися Правилами про договори на виконання проектних і вишукувальних робіт, згідно з якими замовник сплачує підрядчикові у разі прострочення:
• передачі вихідних даних для проектування — пеню розміром 0,01 відсотка від вартості робіт, не виконаних через несвоєчасне надання таких даних, за кожний день прострочення, однак не більше ніж за 30 днів; у разі прострочення понад 30 днів нарахування пені припиняється, а замовник одноразово сплачує неустойку в розмірі одного відсотка від вартості відповідних робіт;
• сплати виконаних підрядчиком робіт на підставі його рахунків — пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми простроченого платежу за кожний прострочений день.
Тема 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ ПІДРЯДУ НА КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО
1. Поняття договору підряду на будівництво
Договір підряду на будівництво походить із давньоримського права, а саме з договорів про наймання робіт.
Слово «підряд» давньоруського походження, від слова «ряда» — рядити, домовлятися.
У системі господарських договорів договір підряду на будівництво належить до підрядних.
Назва цього договору не є усталеною: за Цивільним кодексом 1963 р. (гл. 29) він іменується договором підряду на капітальне будівництво; Положенням про підрядні контракти в будівництві України підрядним будівельним контрактом, у зовнішньоекономічній діяльності — договір на спорудження інвестиційних об'єктів, договір про будівництво тощо.
У законодавстві України та інших країн — колишніх республіках СРСР та деяких країн Центральної Європи — цей договір відокремився в самостійний вид договору, що регулюється окремою главою Цивільного кодексу (гл. 29).
Поняття договору підряду на капітальне будівництво розкривається в ст. 353 Цивільного кодексу, а також у Правилах про договори підряду на капітальне будівництво, яке можна використовувати з корегуванням на те, що цей договір за сучасних умов не завжди є плановим, як це передбачається зазначеними нормативними актами.
Нове поняття договору підряду на будівництво з Урахуванням різноманітних їх типів дається в п. 2.9 Положення про підрядні контракти в будівництві України, однак цей акт має рекомендаційний характер і застосовується за погодженням сторін.
Визначення договору підряду на будівництво має включати його предмет. Предмет договору є комплексним, що обумовлюється комплексністю будівельної продукції, яка включає підрядні елементи (виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт), елементи постачання, відносини фінансування, організаційні відносини, пов'язані з будівництвом, послугами та ін. Отже, предмет договору підряду на будівництво можна визначити як комплекс будівельних та пов'язаних з ними робіт (послуг), виконання яких доручається Підрядчику відповідно до умов договору, укладеного з Замовником.
Традиційне визначення договору підряду на будівництво (капітальне будівництво) з корегуванням щодо їхнього поділу на: планові (тобто такі, що укладаються на підставі плану — державного замовлення) та регульовані (тобто такі, що укладаються за взаємної згоди сторін) може бути сформульоване таким чином:
За договором підряду на будівництво (капітальне будівництво) підрядчик зобов'язується побудувати та передати Замовнику в установлений строк обумовлений договором об'єкт або виконати обумовлені договором роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва), а Замовник зобов'язується надати Підрядчику будівельний майданчик (забезпечити фронт робіт), передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію (інвестиційний проект будівництва), забезпечити своєчасність фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та сплатити виконані роботи.
З точки зору предмета договір підряду на будівництво (капітальне будівництво) є універсальним договором. Він укладається на нове будівництво, на усі види реновації (реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, капітальний ремонт), на консервацію об'єктів, на виконання передбачених проектно-кошторисною документацією комплексів робіт, пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта (сантехмонтаж, оздоблювальні, упоряджувальні, земляні роботи тощо).
Сторонами традиційного двостороннього договору є Замовник і Підрядчик, а в багатосторонньому договорі можуть брати участь гаранти чи поручителі (з боку Замовника та/або з боку Підрядчика), проектні організації, постачальники устаткування, кредитні установи, інжинірингові, страхові та інші організації.
Замовником може бути сам інвестор або уповноважена інвестором особа. Інвестор вдається до послуг посередника за умови, якщо сам власними силами неспроможний контролювати процес виконання обумовлених договором робіт через відсутність відповідних фахівців. Функції замовника в таких випадках інвестор доручає виконувати інжиніринговим, консалтинговим та іншим подібним організаціям, що мають відповідні ліцензії та фахівців, які добре знаються на будівництві. Такий Замовник організує та забезпечує виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт, добираючи для цього безпосередніх виконавців, за дії яких несе відповідальність перед інвестором.
Замовником можуть бути: фізичні та юридичні особи будь-яких форм власності. Функції Замовника виконують:
• на об'єктах, що фінансуються за рахунок державних коштів, — дирекції підприємств, що будуються; діючі підприємства (на реновацію виробничих потужностей); місцеві державні адміністрації в особі своїх управлінь капітального будівництва;
господарські міністерства та відомства, державні господарські об'єднання в особі своїх управлінь капітального будівництва (якщо функції замовника в галузі централізовано);
• на об'єктах, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів — виконкоми місцевих рад народних депутатів в особі управлінь капітального будівництва.
Основні права та обов'язки Замовника як учасника інвестиційної діяльності визначені статтями 7 і 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 353 Цивільного кодексу УРСР 1963 р. та деталізовані Положенням про замовника-забудовника (єдиного Замовника, дирекції підприємства, що будується) і технічний нагляд, а також Положенням про підрядні контракти в будівництві України (пункти 2.5—2.6).
Функції Замовника в узагальнюючому вигляді можна окреслити таким чином: Замовник розміщує замовлення, передає Підрядчику будівельний майданчик (фронт робіт) і затверджену належним чином проектно-кошторисну документацію (інвестиційний проект будівництва), забезпечує безперервність фінансування будівництва, приймає закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію, а також окремі види та комплекси робіт, здійснює остаточний розрахунок із Підрядчиком.
Підрядчиками, як це передбачається п. 2.7 Положення про підрядні контракти в будівництві України, можуть бути фізичні та юридичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності за наявності ліцензій, необхідних для виконання передбачених законом видів будівельних і пов'язаних із ними робіт.
Основні функції Підрядчика можна окреслити таким чином. Підрядчик виконує та/або забезпечує виконання обумовлених договором будівельних і пов'язаних із ним робіт відповідно до державних будівельних норм і правил, проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва) та вимог договору щодо якості робіт; забезпечує виконання зазначених робіт і передачу їх Замовнику своєчасно, тобто у передбачені договором строки; якщо Підрядчик забезпечує організацію обумовлених договором робіт, підбираючи їхніх безпосередніх виконавців, то він має здійснити підбір виконавців і координувати їхню діяльність, а також забезпечити приймання виконаних робіт Замовником.
2. Види договорів підряду на будівництво
Договори підряду на будівництво різноманітні, в зв'язку з чим постає проблема їхньої класифікації. Залежно від предмета договору розрізняють:
• договори підряду на будівництво (капітальне будівництво) чи будівництво інвестиційного об'єкта;
• договори на виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт (спеціальних будівельних: монтажних, пусконалагоджувальних, земляних, а також упоряджувальних та інших);
• договори на шефмонтаж — виконання пусконалагоджувальних робіт виробником відповідного устаткування (обладнання), що монтується на об'єкті.
Залежно від сторін-виконавців і обсягу виконуваних ними робіт розрізняють:
• договори підряду (генерального підряду) на будівництво (тобто на виконання всього комплексу будівельних і пов'язаних з ними робіт на об'єкті);
• договори субпідряду (договори на частину будівельних і пов'язаних з ними робіт, що виконуються на об'єкті); договори субпідряду укладаються у разі використання договору генерального підряду.
Залежно від розподілу між сторонами обов'язків та їхнім обсягом розрізняють:
• традиційний генпідрядний (підрядний) договір на будівництво, що укладається на підставі готової проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва) та передбачає забезпечення Підрядчиком виконання усього комплексу будівельних і пов'язаних із ними робіт на об'єкті відповідно до наданої йому Замовником проектно-кошторисної документації;
• проектно-будівельний договір, що укладається з організацією, здатною суміщувати дві стадії капітального будівництва — проектування та будівництво, на виконання як проектних, так і будівельних робіт. Підрядчик при цьому може виконувати увесь обсяг обумовлених договором робіт власними силами, а може залучати для цього інших виконавців на підставі договору субпідряду. Використання такого виду договору підряду на капітальне будівництво забезпечує скорочення строків будівництва;
• договір на управління будівництвом, укладається інвестором з посередницькою, косалтінговою або інжиніринговою організацією, яка здійснює управління будівництвом об'єкта, тобто визначає виконавців, укладає з ними договори, координує;
їхню діяльність, контролює хід та я кість виконуваних ними робіт, забезпечує приймання закінчених будівництвом об'єктів Замовником і відповідає перед ним за якість і своєчасність будівництва об'єкта в цілому. Цей вид договору застосовується у разі,, якщо Замовник власними силами не спроможний здійснювати контроль за будівництвом.
Залежно від кількості сторін у договорі розрізняють:
• двосторонні договори підряду на будівництво, тобто договори, в яких беруть участь лише дві сторони — Замовник і Підрядчик;
• багатосторонні договори, в яких нарівні з Замовником і Підрядчиком виступають як сторони в договорі, гаранти чи поручителі (з боку Замовника та/або з боку Підрядчика), страхові, проектні та інші організації.
За принципом визначення ціни в умовах ринкової економіки розрізняють:
• контракти з ціною типу «вартість плюс контроль», що передбачають виконання обумовлених договором робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін; не гарантують заздалегідь наміченої вартості будівництва, в зв'язку з чим існує значний ризик для замовника;
• контракт типу «гарантований максимум або перевищення ціни контракту», що передбачає виконання робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін, але зі встановленням максимальної вартості обумовлених договором робіт, що сплачується замовником; у цьому випадку є гарантія для замовника, що узгоджена з ним певна максимальна вартість об'єкта не буде перевищена;
• контракт з фіксованою ціною вимагає наявності повної проектно-кошторисної документації та гарантує замовнику виконання обумовлених договором робіт в межах кошторисної вартості.
3. Законодавство про договори підряду на будівництво
Законодавство про договори підряду на будівництво досить об'ємне. Розглянемо лише основні нормативні акти, що регулюють порядок укладання та виконання цих договорів. До них належать:
Цивільний кодекс УРСР 1963 р., гл. 29 якого безпосередньо присвячена договору підряду на капітальне будівництво;
Закон України «Про інвестиційну діяльність», який передбачає основні права (ст. 7) та основні обов'язки (ст. 8) учасників інвестиційної діяльності в будівництві;
Правила про договори підряду на капітальне будівництво, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 р. № 1550, що визначають порядок укладання цих договорів, права та обов'язки сторін, гарантійні строки в сфері будівництва, відповідальність за порушення сторонами умов договору; однак слід зазначити, що норми про відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань застосовується в обов'язковому порядку лише щодо об'єктів державного замовлення, а в решті випадків — лише за умови, що сторони в договорі зроблять відповідне посилання на використання передбачених цим нормативним актом санкцій; порядок застосування Правил про договори підряду на капітальне будівництво на території України роз'яснюється Листом Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво» від 20 листопада 1992 р. № 01-8/1386;
• постанова Ради Міністрів СРСР «Про впорядкування системи економічних (майнових) санкцій, що застосовуються до підприємств, об'єднань і організацій» від 30 липня 1988 р. № 929, яка передбачила порядок застосування майнових санкцій щодо порушення зобов’язань за договорами підряду на капітальне будівництво залежно від підстав їх укладання (на підставі державного замовлення чи за згодою сторін);
• постанова Ради Міністрів СРСР «Про деякі заходи щодо поліпшення справ у капітальному будівництві» від 30 вересня 1989 р. № 809, яким встановлена відповідальність у формі штрафу за порушення встановлених договором підряду строків введення об'єктів в експлуатацію, що споруджуються за рахунок державних капітальних вкладень, централізованих фондів міністерств і відомств, коштів державних підприємств;
• Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджені науково-технічною радою Мінбудархітектури (протокол від 15 грудня 1993 р. № 9), що мають рекомендаційний характер щодо порядку укладення, змісту та порядку виконання цих договорів;
• постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» від 5 серпня 1992 р. № 449;
• Порядок проведення торгів (тендерів) у будівництві регулюється Положенням про проведення торгів (тендерів) у будівництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 1998 р. № 13692;
• Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва, що здійснюється на території України, затверджене наказом Мінекономіки, Мінфіну, Держкоммістобудування від 23 вересня 1996 № 127/201/173;
• державні будівельні норми та правила, регіональні будівельні норми та правила, державні стандарти, технічні умови;
• договори підряду на будівництво, що укладаються між його учасниками, а також інші нормативні - акт.