Розділ І. Загальні положення інвестиційного права тема поняття та предмет інвестиційного права
| Вид материала | Документы |
- «Аналіз інвестиційного ринку України», 208.96kb.
- Тема 1: Цивільне право в системі галузей права України, 1126.62kb.
- Тема предмет, метод, система трудового права, 4272.96kb.
- Затвердила бюджет та план роботи на 2012 рік 17 лютого 2012 року у Києві відбулися, 246.95kb.
- Робоча навчальна програма з курсу «Податкове право» Модуль Загальні положення податкового, 2156.69kb.
- Зміст вступ, 570.69kb.
- 7. система права та система законодавства поняття та класифікація системи права. Поняття, 84.21kb.
- Київський інститут інвестиційного менеджменту, 2659.68kb.
- Лекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права, 236.64kb.
- Планы семинарских занятий по административному праву тема Предмет и метод административного, 426.64kb.
1. Поняття, види та організаційно-правові форми підприємств і організацій будівельного комплексу
Підприємства і організації будівельного комплексу — це господарські організації, що забезпечують організацію, виконання робіт, надання послуг і виробництво продукції, пов'язаних з інвестиційною діяльністю в галузі капітального будівництва. Ці підприємства і організації різноманітні, тому виникає необхідність у їхній класифікації. Поділ зазначених підприємств і організацій може відбуватися за різними критеріями.
Залежно від виду робіт, які вони виконують у галузі капітального будівництва, поділяються на:
• проектно-вишукувальні;
• будівельні (в т. ч. загальнобудівельні та спеціально-будівельні);
• виробництва будівельних матеріалів і будівельного устаткування;
• будівельної механізації;
• інжинірингові, тобто такі, що надають на договірних засадах за плату інженерно-консультаційні послуги щодо підготування і забезпечення виробництва та реалізації проектно-будівельної продукції, управління будівництвом; вся сукупність інжинірингових послуг поділяється на дві групи:
1) послуги, пов'язані з підготовкою виробничого процесу (вибір будівельного майданчика, виконавців робіт, укладання з ними договорів), і 2) послуги щодо забезпечення нормального перебігу процесу проектування і будівництва, здійснення контролю за якістю виконуваних робіт та прийняття закінченої виробництвом проектно-будівельної продукції та введення об'єкта в експлуатацію).
Залежно від форм власності, на базі якої функціонують підприємства та організації будівельного комплексу, вони поділяються на:
• державні;
• комунальні;
• приватні;
• такі, що належать до колективної форми власності.
За критерієм характеру діяльності усі організації будівельного комплексу поділяються на такі, що
1) безпосередньо здійснюють господарську діяльність у галузі капітального будівництва;
2) здійснюють керівництво такою діяльністю. До перших належать підприємства і організації низової ланки економіки, що виконують роботи, виробляють продукцію, надають послуги, пов'язані з капітальним будівництвом. До других належать органи господарського управління проектуванням і капітальним будівництвом (функціональне — Держбуд України, а також галузеві відомства, державні господарські об'єднання та державні холдингові компанії — щодо державних підприємств і організацій, що безпосередньо виконують роботи, виробляють продукцію, надають послуги в сфері капітального будівництва; органи місцевого самоврядування — щодо аналогічних підприємств і організацій комунальної форми власності; недержавні та некомунальні господарські об'єднання і холдингові компанії — щодо учасників перших і дочірніх підприємств других.
Залежно від організаційно-правових форм підприємства і організації будівельного комплексу поділяються на:
• унітарні підприємства і організації (тобто такі, що мають одного засновника та закріплене за ними майно не поділене на частки); до них належать:
традиційні державні та комунальні підприємства, майно за якими закріплюється на праві повного господарського відання; приватні підприємства, створені одним засновником, що є власником майна такого підприємства;
• господарські організації корпоративного типу (господарські товариства, виробничі кооперативи, господарські об'єднання).
2. Поняття і види проектних організацій
Капітальне будівництво як інвестиційна діяльність щодо виробництва і відтворення основних фондів складається з двох основних стадій:
• проектування (розробка інвестиційного проекту будівництва);
• будівництво (реалізація інвестиційного проекту).
Одним із видів суб'єктів цієї діяльності є проектні організації.
Проектні організації — це різновид господарських організацій, які входять до будівельного комплексу країни, регіонів, галузей народного господарства і предметом діяльності яких є виробництво на замовлення та реалізація проектної продукції.
Проектна продукція — це специфічні результати інтелектуальної і фізичної праці колективів проектних організацій чи фізичної особи-підприємця, що мають ліцензії на виконання проектних робіт. Матеріальним виразом проектної продукції є закінчені виробництвом підрядної проектної організації інвестиційні проекти, окремі види та комплекси робіт та інші результати її діяльності, виконані відповідно до норм проектування та договірних умов і прийняті замовником.
Проектна продукція неоднорідна. Розрізняють такі її види:
• закінчений виробництвом і прийнятий замовником інвестиційний проект будівництва в цілому, укомплектований відповідно до норм проектування;
• технологічно самостійні частини інвестиційного проекту;
• передпроектні розробки, робочий проект, робочі креслення, спеціальні креслення та інші види проектної продукції;
• окремі види спеціальних робіт проектної організації, а саме:
а) результати обмірно-вишукувальних робіт на об'єктах, що підлягають реновації (розширенню реконструкції, капітальному ремонту, реставрації);
б) гідротехнічні та інші спостереження, нагляд за об'єктом, що будується;
в) авторський нагляд проектних організацій за будівництвом.
Визначення проектної продукції містить і юридичний критерій. З правової точки зору проектна продукція виступає (розглядається) як предмет окремих договорів на виконання проектних і вишукувальних робіт, що укладаються із замовником.
Таким чином, проектна організація — це така господарська організація будівельного комплексу, яка на підставі договорів підряду виконує на замовлення проектну продукцію (інвестиційні проекти, окремі види та комплекси проектно-вишукувальних робіт для будівництва).
Проектні організації розрізняються не лише за формами власності, на базі якої функціонують, за організаційно-правовими формами .та за характером діяльності, але й залежно від видів об'єктів, для яких розробляються інвестиційні проекти (за галузевою ознакою). Відповідно до останнього критерію розрізняють такі види проектних організацій:
а) трести та інститути інженерно-будівельних досліджень, які виконують роботи щодо дослідження технічних, економічних, природно-кліматичних умов районів будівництва; ці організації обслуговують економічні й адміністративні райони України;
б) галузеві проектні організації, що спеціалізуються на проектуванні об'єктів тих галузей народного господарства, до складу яких вони входять (наприклад. Державний інститут проектування металургійних заводів);
в) проектні організації будівельного проектування, що входять до складу будівельних господарських об'єднань чи належить до дочірніх підприємств будівельних холдингових компаній та розробляють проекти (або їхні частини) тих об'єктів будівництва, що здійснюються учасниками господарського об'єднання або дочірніми підприємствами холдингової компанії, до системи якої належить така проектна організація;
г) проектні організації, що виконують містобудівні та житлово-цивільні інвестиційні проекти (містбудпроекти, типогради тощо);
д) проектні організації аграрно-промислового комплексу, що діють за територіальною ознакою і обслуговують певні регіони (області) України (Київагропроект, наприклад). Раніше це були змішані державно-кооперативні організації. В зв'язку з приватизаційними процесами державна частка в майні таких організацій приватизується і вони перетворюються, як правило, на відкриті акціонерні товариства.
3. Поняття і види будівельних організацій
Одним із видів учасників інвестиційної діяльності в будівництві є будівельні підприємства та організації. Вони є учасниками інвестиційної діяльності, що забезпечують реалізацію інвестицій у якості виконавців замовлень на будівництво об'єктів. Інвестори або уповноважені ними особи залучають будівельні підприємства та організації до реалізації інвестиційних проектів будівництва на договірних засадах, в тому числі шляхом проведення торгів (тендерів).
Будівельні підприємства та організації — це самостійні суб'єкти господарювання у будівництві, що мають права юридичної особи та виконують на підставі договорів підряду замовлення на будівництво підприємств, будівель, споруд або їхніх комплексів з метою одержання прибутку.
Будівельні підприємства та організації в сучасний період функціонують на будь-яких формах власності (приватній, комунальній, державній, колективній, хоча остання переважає у зв'язку з досить активними процесами приватизації в цій сфері) та мають переважно такі організаційно-правові форми:
• господарського товариства, частіше акціонерного відкритого (переважно) чи закритого типу та товариства з обмеженою відповідальністю;
• виробничого кооперативу;
• унітарного підприємства (тобто підприємства, створеного одним власником, якщо майно такого Підприємства не поділене на частки);
' • господарського об'єднання типу корпорацій чи концернів;
• холдингових компаній з мережею дочірніх підприємств.
Однією із характерних ознак підприємств та організацій будівельного комплексу є їхня спеціалізація на проектних, будівельних і пов'язаних з ними роботами, окремі види яких вимагають спеціальної атестації виконавців.
4. Ліцензування діяльності проектних і будівельних організацій
Діяльність підприємств та організацій будівельного комплексу у значній своїй частині підлягає ліцензуванню. Порядок ліцензування визначається ст. 4 Закону України «Про підприємництво», постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок ліцензування підприємницької діяльності» від 3 липня 1998 р. за № 1020', постановою Кабінету Міністрів України «Про видачу учасникам інвестиційної діяльності ліцензій на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві» від 8 жовтня 1992 р. за № 569 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1994 р. № 5312, а також постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця» від 6 квітня 1998 р. № 451.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про підприємництво» ліцензуванню підлягає будівельна діяльність (окремі види проектних і будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавців за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України). До зазначеного переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. й, 451 включено такі види робіт:
1. Інженерні вишукування:
- інженерно-геологічні;
- інженерно-гідрометеоролопчні;
- еколого-геологічні;
- спеціальні види вишукувань.
2. Проектні роботи:
. розроблення містобудівної документації;
. архітектурне проектування,
• будівельне проектування та конструювання;
• проектування інженерних мереж і систем;
• розроблення спеціальних розділів проектів;
• технологічне проектування.
3. Будівельно-монтажні роботи:
• підготовчі;
• земляні;
• улаштування основ і будівництво фундаментів;
• спеціальні роботи у ґрунтах;
• зведення несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд;
• роботи з улаштування зовнішніх інженерних мереж і устаткування;
• роботи з улаштування внутрішніх інженерних мереж;
• роботи із захисту конструкцій, устаткування та мереж;
• роботи з опорядження конструкцій та устаткування;
• роботи з будівництва доріг та аеродромів;
• роботи з благоустрою територій;
• монтаж технологічного устаткування;
• пусконалагоджувальні роботи;
• роботи з реставрації, реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд.
4. Інжинірингові роботи та послуги у будівництві:
• функції генерального розробника, підрядчика;
• обстеження будівель, споруд і мереж. Ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві здійснюється органами з ліцензування, система яких складається з головного центру з ліцензування Держбуду України та регіональних Центрів з ліцензування органів у справах містобудування та архітектури Уряду Автономної Республіки
Крим, облвиконкомів, Київського та Севастопольського міськвиконкомів. Регіональні центри з ліцензування підлягають акредитації головним центром з ліцензування в порядку, передбаченому наказом Держкоммістобудування України «Про акредитацію регіональних центрів з ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві» від 26 вересня 1994 р. № 44.
Головний центр з ліцензування виконує такі основні функції:
• організаційно-методичне та нормативно-інструктивне забезпечення процесу ліцензування учасників інвестиційної діяльності, що виконують спеціальні види робіт у проектуванні та будівництві;
• акредитація регіональних центрів з ліцензування;
• контроль за діяльністю регіональних центрів з ліцензування, експертних комісій та учасників інвестиційної діяльності щодо дотримання ліцензійних вимог;
• розгляд заяв і видача ліцензій учасникам інвестиційної діяльності, які провадять або мають намір провадити свою діяльність за межами України, а також підприємствам з іноземними інвестиціями та іноземним учасникам інвестиційної діяльності;
• розгляд і прийняття рішень зі спірних питань, пов'язаних з відмовою у видачі ліцензій, призупиненням дії чи анулюванням ліцензій, виданих регіональними центрами;
• перереєстрація ліцензій, виданих регіональними центрами з ліцензування, у разі, коли це необхідно для реалізації положень міждержавних угод про взаємне визнання ліцензій; забезпечення виконання інших робіт, передбачених зазначеними угодами;
• ведення єдиного банку даних з ліцензійної діяльності;
• видання інформаційного бюлетеня про видачу ліцензій учасникам інвестиційної діяльності в будівництві;
• підготовка пропозицій про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві, що потребують атестації виконавця.
Основне навантаження щодо видачі учасникам інвестиційної діяльності будівництва ліцензій на виконання ними робіт, що потребують атестації виконавців, лягає на регіональні центри з ліцензування, основними функціями яких є:
• розгляд заяв і видача учасникам інвестиційної діяльності ліцензій на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві (крім учасників інвестиційної діяльності, ліцензування яких здійснює головний центр з ліцензування);
• проведення експертизи документів і матеріалів, поданих для одержання ліцензії;
• ведення обліку ліцензій, виданих учасникам інвестиційної діяльності, а також призупинення або анулювання ліцензій;
• подання головному центру з ліцензування інформації, необхідної для ведення єдиного банку даних з ліцензійної діяльності;
• здійснення контролю за дотриманням ліцензійних вимог.
Порядок ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві включає такі етапи:
1 етап — подання до центру ліцензування:
• заяви встановленої форми, в якій зазначаються:
відомості про заявника, передбачені п. З Положення про порядок ліцензування підприємницької Діяльності; вид діяльності, на який заявник має намір отримати ліцензію; термін дії ліцензії;
• таких документів: для підприємця-громадянина — копії документів, які засвідчують рівень освіти та кваліфікації, необхідні для провадження відповідного виду діяльності, копія свідоцтва про Державну реєстрацію суб'єкта підприємницької Діяльності; юридичним особам — копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької Діяльності та установчих документів;
• документу, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензій, розмір якої має відповідати ставкам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 р. № б «Про розміри та порядок зарахування плати за видачу та переоформлення ліцензій на провадження певних видів підприємницької діяльності»;
2 етап — проведення у разі необхідності перевірки відомостей, які містяться у зазначених документах, та спроможності виконання заявником ліцензійних умов провадження певного виду діяльності. З цією метою експертна комісія (експертні комісії) готують висновок (висновки) щодо спроможності виконання учасником інвестиційної діяльності будівництва, що звертається за отриманням ліцензій, окремих видів робіт у проектуванні та будівництві, перелік яких затверджується головним центром ліцензування; основними критеріями, за якими визначається спроможність учасників інвестиційної діяльності виконувати спеціальні види робіт у проектуванні та будівництві є:
• рівень якості виконуваних робіт;
• наявність системи контролю якості виконуваних робіт;
• стан виробничо-технічної бази або можливість залучення необхідних засобів виробництва для виконання робіт;
• склад фахівців та їх кваліфікаційний рівень. Для визначення спроможності виконання певних видів робіт у проектуванні та будівництві заявник надає комплект документів і відомостей, до якого входять:
• документ, який підтверджує, що предметом діяльності заявника є роботи, передбачені переліком спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві, що потребують атестації виконавця;
• дані (підтверджені документально) про власну виробничо-технічну бази або можливість залучення засобів виробництва, необхідних для виконання робіт;
• відомості про професійний та кваліфікаційний склад провідних фахівців;
• дані про наявну систему контролю якості виконання робіт.
З етап — розгляд центром з ліцензування (регіональним чи головним) поданої заяви та комплекту документів і винесення по ним відповідного рішення — про надання ліцензії або про відмову у її видачі (із зазначенням підстав відмови).
У разі прийняття позитивного рішення центр з ліцензування видає заявникові ліцензію, де зазначається:
• найменування органу та ідентифікаційний код органу, що видав ліцензію;
• прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів або найменування та місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
• види діяльності, на яку видається ліцензія;
• місце провадження діяльності;
• особливі умови та правила провадження даного виду діяльності;
• номер реєстрації ліцензії;
• дата видачі і термін дії ліцензії;
Ліцензія підписується відповідальною за її видачу службовою особою і скріплюється печаткою органу, що її видав.
Термін дії ліцензії встановлює центр з ліцензування, що видає ліцензію, але не менше ніж на три роки і може бути подовжений за заявою суб'єкта підприємницької діяльності в порядку, встановленому для її видачі.
Центр з ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі протягом не більше як 30 днів з дня одержання заяви і відповідних документів, якщо відсутня необхідність проведення перевірки відомостей у поданих заявником Документах та його спроможності виконання ліцензійних умов провадження проектних, будівельних та пов’язаних з ними робіт.
У видачі ліцензії може бути відмовлено у разі виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих заявником, а також у разі неможливості провадження заявником певного виду робіт відповідно до ліцензійних умов. Рішення про відмову у видачі ліцензії видається заявникові у письмовій формі й повинно містити підстави відмови.
Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.
Органи з ліцензування та Ліцензійна палата здійснюють контроль за дотриманням виконавцями умов виданих ліцензій. Якщо учасник інвестиційної діяльності порушив зазначені у ліцензії особливі умови і встановлені правила виконання відповідних спеціальних видів робіт, орган, що видав ліцензію, може дати розпорядження про усунення порушень чи призупинити її дію на визначений термін або на період усунення цих порушень.
Ліцензія може бути анульована за рішенням органу, що її видав, у разі:
• повторного або грубого порушення правил виконання спеціальних видів робіт;
• виявлення недостовірних відомостей у заяві на видачу ліцензії чи в документах, що додаються до неї;
• передачі суб'єктом підприємницької діяльності ліцензії іншій особі.
Крім цього, ліцензія, видана регіональним центром з ліцензування, може бути призупинена або анульована за рішенням головного центру з ліцензування.
Рішення про зупинення дії ліцензії або її анулювання може бути оскаржено суб'єктом підприємницької діяльності в судовому порядку.
Тема 3. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ РОЗРОБКИ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ БУДІВНИЦТВА
1. Поняття та правова природа інвестиційних проектів будівництва
Держава регулює інвестиційну діяльність у сфері будівництва з метою захисту суспільних інтересів (споживачів, замовників, мешканців, працівників щодо якості, міцності, безпечності та відповідності об'єктів будівництва встановленим вимогам).
Однією з важливих форм державного регулювання на стадії проектування є забезпечення правового режиму інвестиційних проектів будівництва.
Правовий режим інвестиційних проектів будівництва — це забезпечений правом порядок виробництва та застосування інвестиційних проектів будівництва, які включають передпроектні документи
та проектно-кошторисну документацію.
Закон України «Про інвестиційну діяльність» (п. 1 ст. 8, п. З ст. 12, ст. 15) серед інших форм державного регулювання згадує обов'язкову державну експертизу інвестиційних проектів будівництва та загальні засади її проведення, ст. 17 — встановлює принципи ціноутворення у сфері проектування та будівництва.
Інвестиційний проект будівництва в юридичному відношенні є важливим правовим актом, оскільки виконує роль правового документа для планування інвестиційної діяльності в будівництві, фінансування об'єкта будівництва замовником, укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво та введення об'єкта в експлуатацію.
Роль інвестиційного проекту будівництва багатопланова. У формі інвестиційного проекту будівництва фіксується будівельний задум інвестора, його технічне та економічне обгрунтування, узгодження проектних рішень заінтересованими учасниками інвестиційної діяльності, а також здійснюється державна експертиза інвестицій в будівництві. Відповідно до інвестиційного проекту будівництва здійснюється діяльність служб замовника (забудовника), будівельно-підрядних і субпідрядних організацій.
З господарсько-правової точки зору інвестиційний проект — це розроблений за участю проектної організації та прийнятий у встановленому порядку правовий акт інвестора, який містить обов'язкове для суб'єктів інвестиційної діяльності рішення про будівництво та введення в експлуатацію об'єкта; відповідальність за якість цього документу несе підрядна проектна організація, яка розробила такий проект.
2. Державна експертиза інвестиційних проектів будівництва
. Згідно із статтями 8 і 12 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційні проекти будівництва підлягають обов'язковій державній експертизі.
Порядок проведення державної експертизи інвестиційних проектів будівництва регулюється постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження інвестиційних програм та проектів і проведення державної експертизи інвестицій» від 15 серпня 1992 р. № 473, «Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи» від 17.08.1998 р. № 1308. Ці постанови визначають систему та компетенцію органів, які здійснюють державну експертизу інвестиційних проектів будівництва, та порядок проведення державної експертизи цих проектів (основні засади).
Державна експертиза інвестиційного проекту будівництва — це офіційна оцінка компетентним органом держави основних даних інвестиційного проекту будівництва та його відповідності загальнообов’язковим вимогам. Розрізняють обов'язкову та необов'язкову експертизу інвестиційних проектів. Порядок проведення обов'язкової державної експертизи визначається законом, а необов'язкової — інвестором.
Обсяг питань, що підлягають обов'язковій державній оцінці, залежить від джерел фінансування інвестиційних проектів.
Однак усі інвестиційні проекти будівництва незалежно від джерел фінансування повинні одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах і проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного й епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог (абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону «Про інвестиційну діяльність»). Це мінімальний обсяг питань, що підлягають державній оцінці будь-якого інвестиційного проекту будівництва незалежно від джерел його фінансування.
Складовими частинами комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, що здійснюються на території України, є: державна інвестиційна експертиза; державна санітарно-гігієнічна експертиза; державна екологічна експертиза; державна експертиза щодо пожежної безпеки; державна експертиза з охорони праці; державна експертиза з енергозбереження.
Інвестиційні проекти будівництва, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, мають пройти обов'язкову державну експертизу у повному обсязі (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про інвестиційну діяльність»), тобто, крім зазначених вище питань, комплексною державною експертизою має бути підготовлений висновок щодо показників розрахункової кошторисної вартості будівництва.
Державна експертиза інвестиційних програм та проектів будівництва провадиться Українською державною інвестиційною експертизою (Укрінвестекспертизою) Держбуду України, що складається з окремих служб — Центральної, галузевих (міжгалузевих) і місцевих служб, що мають права юридичної особи, діють на засадах повної господарської самостійності та є незалежними від органів державної виконавчої влади у питаннях, віднесених до їхньої компетенції.
Центральна служба Укрінвестекспертизи проводить експертизу інвестиційних проектів, що підлягають затвердженню Кабінетом Міністрів України незалежно від вартості робіт, в т. ч. по виробничих об'єктах — із залученням відповідних галузевих (міжгалузевих) служб Укрінвестекспертизи.
Проведення комплексної державної експертизи інших інвестиційних програм і проектів будівництва забезпечується галузевими (міжгалузевими) службами Укрінвестекспертизи.
Для проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва інвестор (замовник) укладає договір з відповідною службою Укрінвестекспертизи, що залучає на Договірних засадах уповноважених юридичних осіб, які відповідно до законодавства мають право проводити державну експертизу щодо санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та пожежної безпеки. До Договору на проведення комплексної державної експертизи інвестор (замовник) додає в повному обсязі проектну документацію (по одному примірнику для зазначених уповноважених осіб для складення ними своїх висновків та пропозицій до комплексного висновку).
Комплексна державна експертиза, як правило, проводиться протягом 45 календарних днів. Однак в окремих випадках, залежно від складності екологічних інших проблем, максимальний термін проведення комплексної експертизи може бути продовжений до 120 календарних днів.
Вартість проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм не може перевищувати 10 відсотків вартості їх розробки, а вартість проведення такої експертизи проектів будівництва обчислюється на підставі нормативів, наведених у додатку до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи.
3. Затвердження інвестиційних проектів будівництва
Термін «затвердження інвестиційного проекту будівництва» передбачає затвердження таких документів:
• передпроектних документів (техніко-економічного обґрунтування і техніко-економічних розрахунків інвестицій, ескізних проектів);
• проектно-кошторисної документації (проектів, робочих проектів, робочої документації для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення та технічного переоснащення підприємств).
Затвердження інвестиційного проекту будівництва здійснюється інвестором або уповноваженим ним органом.
Залежно від джерел фінансування, соціально-економічного значення і кошторисної вартості інвестиційних проектів їх затвердження в державному секторі економіки здійснюється:
• Кабінетом Міністрів України за поданням міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій — замовників — по об'єктах розрахунковою кошторисною вартістю 15млн. гривень і більше, а також по особливо важливих об'єктах, питання будівництва яких вирішується Кабінетом Міністрів України, та по об’єктах, що споруджуються із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, незалежно від величини розрахункової кошторисної вартості;
• міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями — замовниками — по об'єктах розрахунковою кошторисною вартістю від 5 до 15 млн. гривень;
• підприємствами, установами та організаціями державної власності — по об'єктах розрахунковою кошторисною вартістю до 5 млн. гривень;
Інвестиційні проекти будівництва, що реалізуються за рахунок інших джерел фінансування, затверджуються у порядку, який визначається інвесторами.
Умовою затвердження інвестиційних програм та проектів будівництва є наявність позитивного висновку комплексної державної експертизи.
Перезатвердження інвестиційних проектів відбувається в тому ж порядку, що й їх затвердження.