З в І т закарпатського інституту післядиплом

Вид материалаДиплом

Содержание


5.6. Надання методичної, інформаційно та консультативної допомоги
Vі. навчально-методична діяльність
6.2. Впровадження сучасних форм підготовки кадрів, дистанційного
6.3. Розробка стандартів педагогічних працівників за галузями
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Звіт

про атестацію педагогічних працівників області на звання «вчитель-методист»,

«вихователь-методист» у 2009 році (за регіонами)

№ п/п

Район (місто)

Всього атестується


Схвалено

Схвалено в міжатест. період

Схвалено в

2008 р.

Берегівський район

6


5

1


В.Березнянський район

2

1

0


Виноградівський район

7

3

4


Воловецький район

4

4

0


Іршавський район

7

4

3


Міжгірський район

8

0

7


Мукачівський район

3

2

1


Перечинський район

2

0

2


Рахівський район

8

7

1


Свалявський район

17

11

4


Тячівський район

19

3

11


Ужгородський район

9

1

3


Хустський район

13

8

4


м. Берегово

8

7

1


м. Мукачево

16

9

6


м. Ужгород

31

14

17


м. Хуст

17

11

6


м. Чоп

0

0

0


ЗНЗ обл. підпорядкув.

7

5

2


ПТНЗ

19

17

1


ВНЗ І-ІІ р. а.

10

2

4

Разом

213

114

78

192


5.5. Науково-дослідна робота

Науковці, викладачі кафедр, методисти Закарпатського ІППО та пошукувачі із числа освітян області, здійснюють пошукову та науково-дослідну роботу в рамках проблеми «Шляхи активізації вчителів у процесі підвищення кваліфікації» та наукових тем, які виконують кафедри.

У звітному 2009 році науковці Закарпатського ІППО проводили науково-дослідну роботу за такими темами:

- «Психолого-педагогічні аспекти навчально-виховного процесу у системі ППО»;

- «Шляхи підвищення ефективності підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін у системі ППО»;

- «Впровадження інтерактивних форм, методів навчання і виховання в процесі викладання суспільно-гуманітарних дисциплін».

Відповідно до цих тем головними напрямами наукових досліджень були:

- теоретичні аспекти управління освітою;

- удосконалення змісту, форм і методів навчання при вивченні фахових дисциплін;

- особливості роботи з обдарованими учнями;

- особливості навчально-виховної роботи в освітніх закладах нового типу;

- розвиток народознавства і краєзнавства в школах області;

- проблеми еколого-економічного навчання і виховання в школах області.

На базі кафедр інституту в 2009 р. пройшли наукове стажування 4 викладачі УжНУ та 2 викладачі Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту.

Загалом у 2009 році наукові дослідження в Закарпатському ІППО виконували:
  • один доктор наук, професор;
  • 17 кандидатів наук, доцентів;
  • 6 викладачів кафедр без наукового ступеня;
  • 35 методистів;
  • 26 пошукувачів із числа вчителів області.

Разом це досить потужний науковий колектив, якому під силу вирішувати всі завдання науково-методичного забезпечення освітніх закладів області.

За результатами наукових досліджень науковці Закарпатського ІППО у 2009 році:

- організували і провели Міжнародну конференцію «Карпатська Україна в контексті українського державотворення»;

- разом з фондом «Центр за європейську політику» (Євросоюз) організовано і проведено три Міжнародні семінари з проекту «Школа без кордонів»;

- п’ять обласних науково-методичних конференцій з проблеми запровадження інноваційних технологій, удосконалення управлінської структури в освіті, педагогічна спадщина О.Духновича, А.Волошина, В.Сухомлинського, М.Лучкая;

- брали участь в організації і проведенні однієї Міжнародної науково-практичної конференції, трьох Всеукраїнських науково-методичних конференцій та трьох обласних науково-практичних конференцій з проблем удосконалення навчально-виховного процесу в школі, які відбувалися в області.

Значну увагу науковці Закарпатського ІППО у 2009 році приділяли питанню роботи з обдарованою молоддю. Зокрема, на базі інституту організовано і проведено ХVІІІ Всеукраїнський турнір юних фізиків, всі обласні фахові олімпіади та розпочато роботу до підготовки до всеукраїнських олімпіад. На базі інституту проведено Всеукраїнську акцію «Живи книго», обласні турніри юних літераторів ім. П.Яцика, юних природознавців і розпочато підготовку до участі у всеукраїнських турнірах.

Результати наукових досліджень викладачів і методистів Закарпатського ІППО у 2009 році доповідалися на 8 міжнародних, 12 всеукранських, 8 обласних наукових і науково-практичних конференціях.

За результатами науково-дослідної роботи науковцями, викладачами, методистами та вчителями-пошукувачами Закарпатського ІППО в 2009 році опубліковано:
  • 2 монографії;
  • 22 навчально-методичні посібники;
  • 10 навчальних програм;
  • 2 книги;
  • 46 наукових статей;
  • 86 науково-популярних статей.

У 2009 році науковцями та пошукувачами Закарпатського ІППО захищено дві кандидатські дисертації (Б.Качур, К.Маргітич) і підготовлено до захисту одну роботу.


5.6. Надання методичної, інформаційно та консультативної допомоги

З окремих питань педагогіки, психології, методики викладання запровадження інноваційних технологій науковцями інституту опубліковано в міжнародній, республіканській та регіональній педагогічній пресі 68 науково-популярних статей і повідомлень. Значна частина із вказаних науково-популярних публікацій науковців інституту присвячена питанням євро-інтеграції України та проблемам модернізації освіти України в контексті Болонського процесу

У складі робочих груп обласної державної адміністрації науковці інституту брали участь у розробці Плану розвитку області на 2009 рік.

Науковці інституту входять до складу редакційних колегій двох міжнародних наукових журналів (професор Химинець В.В. член редколегії наукового журналу «Досягнення фізики», Сербія, Белград; доцент Баяновська М.Р. – «Педагогічна ізба», Польща), трьох всеукраїнських професор Химинець В.В. – «Гірська школа», доцент Баяновська М.Р. – Соціальна робота; доцент Петечук В.М. – Всеукраїнського журналу «Математика в школі» та «У світі математики»).

Викладачі та методисти інституту упродовж 2009 року здійснювали моніторинг якості освіти в школах області, організовували та забезпечували здійснення незалежного зовнішнього тестування, відповідно до директивних документів Міністерства освіти і науки України.

У 2009 році завершено моніторинг якості знань учнів початкових класів шкіл області.

Упродовж 2009 року доповнено і перевидано каталог передового педагогічного досвіду, у школах області проведено апробацію 3 експериментальних підручників та виконані психолого-педагогічні дослідження процесу професійної адаптації випускників загальноосвітніх шкіл.

У звітному році науковцями інституту, відповідно до вимог МОН України, вперше складено та доповнено перелік об’єктів інтелектуальної власності науковців кафедр і наукових підрозділів Закарпатського ІППО та освітніх установ області.


VІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

6.1. Здійснення комплексної освітньої підготовки педагогічних працівників

Необхідність у безперервній освіті фахівців, а разом з тим і у визначенні основних методологічних підходів до такого відносно нового компонента освітньої сфери, як післядипломна освіта, на сьогоднішній день є одним із стратегічних завдань педагогічної науки і практики. Післядипломна освіта є специфічною складовою частиною освіти дорослих.

Комплексна освітня підготовка педагогічних працівників у 2009 році суттєво вдосконалилась. Організація курсового підвищення кваліфікації педагогічних кадрів концептуально орієнтована на реалізацію ціннісно-культурологічної парадигми, відповідно до якої вчитель не виконавець, а творець навчально-виховного процесу. Для самовтілення, зокрема, в якості організатора творчого процесу вчителеві потрібно бути обізнаним із сучасними педагогічними концепціями, досягненнями педагогічної теорії і практики, відчувати актуальне звучання в інноваціях та особистої активності. Тому головна мета післядипломної педагогічної освіти випливає зі сполуки таких завдань:
  • підвищення професійної кваліфікації педагогів із спеціальною освітою;
  • ознайомлення освітянського загалу з новітніми досягненнями методики навчання та виховання;
  • поглиблення й розширення соціально-педагогічних, економічних і політичних знань вчителів конкретних фахових дисциплін;
  • організація розробки стандартів освіти, підручників, методичних посібників, програм і допоміжних дисциплін;
  • організація та проведення науково-практичних конференцій і семінарів із проблем навчально-виховного процесу.

Визначальні принципи післядипломної освіти з погляду розвивального навчання: системність, неперервність, фундаментальність, гуманізація та гуманітаризація навчально-виховної діяльності. Такі підходи мають дозволити реалізувати принципово нову методологію підвищення кваліфікації освіти, зорієнтовану на особистість вчителя, запити школи, скеровану на інтелектуалізацію процесу навчання і виховання. При такому підході змішуються акценти з процесу передачі нормативного змісту післядипломної освіти в бік розвитку індивідуальних систем фахової підготовки. Це дозволяє реалізувати особистісно-гуманістичну позицію, системне бачення педагогічної реальності, орієнтацію в предметній галузі, знання сучасних педагогічних технологій зарубіжного та інноваційного досвіду, формування креативних якостей, рефлексивної культури педагога. Основний наголос пов’язуємо не з технологічно-інформаційними прийомами чи підходами, а з інтелектуально-особистісним розвитком вчителя, засвоєння ним нових наукових теорій і методологій, реалізацію розвивальної системи взаємодії вчителя з учнями.

В основу цього процесу покладено такі основні завдання щодо виконання планів навчально-методичної роботи:

- оптимізація змісту і обсягів навчально-виховного процесу на курсах підвищення кваліфікації;

- розробка шляхів інтенсифікації навчального процесу на основі комплексного використання організаційних форм, методів і засобів активного навчання, використання передового досвіду вчителів-новаторів;

- розширення світоглядної направленості навчального процесу в теоретичній і практичній підготовці вчителів;

- удосконалення форм і методів методичного керівництва самотійної роботи слухачів, розробка оптимальних форм її планування, організації і контролю;

- виявлення, вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду вчителів-новаторів і інноваційних процесів управління навчально-виховним процесом у школі;

- розробка нових програм, навчальних і методичних посібників, підручників для освітянських закладів області;

- організація і участь у семінарах, нарадах, науково-практичних конференціях;

- координація й експертиза навчально-методичної роботи в освітянських закладах регіону.

Ще одним важливим компонентом навчального процесу є його зміст. Зміст зумовлений цілями і завданнями підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Специфічність змісту в системі підвищення кваліфікації у порівнянні з іншими ланками освіти в тому, що при підвищенні кваліфікації освітян провідною метою є не тільки осмислене засвоєння слухачами навчальної інформації, але і розвиток у них професійних умінь і навичок, обмін передовим досвідом, оперативне застосування отриманих знань у своїй практичній діяльності.

Основними джерелами змісту у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів є :
  • посадові кваліфікаційні характеристики;
  • директивні, нормативні документи про функціонування галузі науки;
  • передовий досвід.

Практика показує, що формування нового педагога є основною умовою ефективної підготовки учнів до інноваційних процесів. Методичні служби області (інститут, рай(міськ) методкабінети, шкільні) вносять значні зміни у роботу по навчанню педагогів. Ці зміни спрямовані на перенесення пріоритету з інформативно-ретрансляційного навчання на особистісно-розвивальне. Розроблено моделі діяльності методичних служб щодо впровадження особистісно-розвивальної технології в роботі з педагогічними кадрами, холістичного навчання суб’єктів педагогічного процесу.

В основу розробленої й успішно діючої системи підвищення кваліфікації педкадрів в інституті покладено принципи задоволення особистісних, соціальних потреб та неперервності навчання. Планування і прогнозування курсів підвищення кваліфікації відбувається знизу, з урахуванням запитів педагогічних працівників і відповідно до Програми розвитку освіти області на 2003-2012 роки. Розроблені нові багатоваріантні навчальні плани та програми підвищення кваліфікації. Диференціації, індивідуалізації, оптимізації навчання сприяє те, що в інституті розроблені, поєднуються і запроваджуються різні його форми: очна, очно-заочна, дистанційна, самоосвітня, індивідуальна. Раціонально поєднуються стаціонарні і виїзні курси, відповідно до потреб організовуються і проводяться проблемні та тематичні курси. В цьому році різними формами підвищили свою кваліфікацію при інституті 5547 педагогічних працівників освітніх установ області із 47 напрямків, що становить 117% запланованого. Проводиться робота з наближення курсової підготовки до місця праці вчителів. На виїзних курсах цього року підвищили кваліфікацію 1117 педагогічних працівників, що складає 20% від загальної кількості.

У 2009 році інститут отримав ліцензію на підготовку керівників освітніх закладів з напряму «Охорона праці». Вже у цьому році пройшли навчання 494 педагогічні працівники та керівники освітніх установ області.

Розроблена і впроваджується належна система взаємодії методичних служб усіх рівнів: інститут післядипломної педагогічної освіти – міські та районні методслужби – методичні служби навчальних закладів. Відбирається найбільш ефективний методичний арсенал одо особистісно-розвивального проектування й організації навчання педагогів.


6.2. Впровадження сучасних форм підготовки кадрів, дистанційного

навчання, самоосвіти тощо

У 2009 році працівниками центру інноваційних педагогічних технологій і дистанційного навчання

- розроблена структура і зміст навчально-методичного і дидактичного забезпечення навчального процесу за ДН;

- завершена підготовка електронних варіантів лекцій;

- підготовлені методичні рекомендації щодо механізму впровадження системи дистанційного навчання післядипломної педагогічної освіти в області;

- здійснена якісна оцінка потенційних слухачів курсів, які бажають підвищувати кваліфікацію за технологіями ДН;

- розроблені комплекти методично-дидактичного забезпечення дистанційного навчання обраних категорій слухачів;

- спільно із керівниками курсів за відповідним фахом підготовлені на електронних носіях навчально-методичні комплекси дистанційного навчання;

- проводилося систематичне інформування вчителів області про дистанційну форму підвищення кваліфікації через фаховий журнал, газету, обласні семінари, шляхом читання лекцій на певних категоріях слухачів;

- при методичних кабінетах районних і міських відділів освіти створені опорні консультативні пункти, які надають певну допомогу педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів з питань проходження курсів підвищення кваліфікації за дистанційною формою;

- здійснено навчання експериментальних груп слухачів за технологіями ДН. Протягом року 10 вчителів області пройшли курси підвищення кваліфікації за дистанційною формою;

Групи комплектувалися згідно поданих замовлень з районних (міських) відділів (управлінь) освіти та у відповідності до Положення про організацію дистанційного підвищення кваліфікації в післядипломній педагогічній освіті. Навчання здійснювалося за навчально-тематичними планами, складеними відповідно до типових навчальних планів.

Формами звітності та контролю за якістю навчання слухачів, що навчалися за дистанційною формою навчання, було вхідне та вихідне діагностування, комплексний залік, конференція з обміну досвідом та захист курсових робіт.


6.3. Розробка стандартів педагогічних працівників за галузями

знань та керівників навчальних закладів

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення Всеукраїнських науково-методичних семінарів з розробки типових навчальних планів підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи загальної середньої освіти АПН України та ЦІППО в творчою групою науковців, викладачів кафедр та методистами Закарпатського ІППО були розроблені:
  • Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи загальної середньої освіти (початкова школа);
  • Типові навчальні плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи загальної середньої освіти (початкова школа);
  • Типові навчальні плани з охорони праці;