Geum.ru

Романенко Михайло Ілліч ректор Дніпропетровського інституту післядиплом

Вид материалаДиплом
Подобный материал:

Кириленко Світлана Володимирівна

начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи відділення змісту позашкільної освіти, виховної роботи та масових заходів,

кандидат педагогічних наук


Романенко Михайло Ілліч

ректор Дніпропетровського інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор філософських наук, професор


НАУКОВА ДОПОВІДЬ


«Концепція випереджальної освіти для сталого розвитку в трансформації регіональної системи освіти (за підсумками І етапу науково-дослідної та експериментальної роботи Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти)»


У 2009 році з метою виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження «Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку на 2003-2015 роки» (від 26 квітня 2003 р., № 634), та упровадження в Україні заходів, передбачених Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Про Декаду ООН з освіти для сталого розвитку, починаючи з 1 січня 2005 року» (2005 - 2014) було розпочато всеукраїнський педагогічний експеримент за комплексною програмою «Освіта для сталого розвитку» та програмою дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку» (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.06.2009 р № 537).

Головною метою реалізації вказаних програм є підвищення рівня освіченості учнів та педагогів у питаннях сталого розвитку, виховання соціально адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої особистості, а також створення моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку. Зазначимо, що на сьогодні концепція сталого розвитку є провідною стратегією подальшого існування постіндустріального суспільства. В цьому сенсі саме освіта розглядається як рушійна сила для реалізації необхідних суспільних змін, що реалізується через процес навчання тому, як приймати рішення, необхідні для забезпечення довгострокового майбутнього економіки, екології, соціальної справедливості.

Науковим керівником всеукраїнського експерименту призначено Романенко М.І., ректора Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктора філософських наук, професора; науковим консультантом Удода О.А., директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, доктора історичних наук, професора.

Науково-методичний супровід експерименту здійснюється Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, що забезпечується усіма його підрозділами. Зокрема, у 2009 році на базі інституту була створена науково-дослідна лабораторія освіти для сталого розвитку, яка у 2010 році увійшла до складу новоствореної кафедри випереджаючої освіти, основна мета діяльності якої - розробка теоретичного забезпечення оновлення змісту, форм і методів навчально-виховної діяльності на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку, а також моніторинг науково-дослідної роботи експериментальних навчально-виховних закладів Дніпропетровської області, що працюють за даним проектом. Підготовлено науково-методичний збірник «Освіта для сталого розвитку», в якому визначено основний зміст, пріоритетні напрямки випереджаючої освіти для сталого розвитку, розроблено модель Школи випереджаючої освіти, розкрито термінологічний інструментарій з питань освіти для сталого розвитку.

Організаційна складова впровадження освітнього проекту передбачала розробку відповідних програм його реалізації. За період з 2009 по 2010 роки керівниками управлінь і відділів освіти області були розроблені муніципальні програми сталого розвитку в рамках обласної Комплексної програми «Освіта для сталого розвитку» на період 2009-2015 роки. Створення механізму сталого розвитку муніципальної системи освіти Дніпропетровського регіону передбачає: доступність різних видів і форм освітніх послуг для усіх категорій учнів; ефективне використання соціально-економічного, культурного та інтелектуального потенціалу міста (села, певного регіону); розвиток муніципальної системи освітнього моніторингу; модернізацію організаційно-педагогічних механізмів системи освіти; реалізацію експериментальної роботи навчальних закладів щодо оновлення структури і змісту освіти; розробку регіонального програмно-методичного забезпечення; формування оновлених моделей навчальної діяльності тощо.

З метою поширення ідей випереджаючої освіти для сталого розвитку у 2010 - 2011 роках за темою дослідно-експериментальної роботи були проведені всеукраїнські науково-практичні конференції: «Філософія випереджаючої освіти для сталого розвитку: проблеми методології і технологій» (17-18 березня 2010 р., в рамках 13 міжнародної виставки “Сучасні навчальні заклади-2010”); «Випереджаюча освіта для сталого розвитку як практично-зорієнтована модель реформування галузі в регіоні» (31 березня 2011 р. на базі Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти), в яких взяли участь представники різних регіонів України.

У 2009-2010 н.р. було розпочато підготовку керівних кадрів навчальних закладів області для організації та проведення експериментальних досліджень із вищезазначеної теми, а також з метою загального підвищення обізнаності управлінських кадрів з питань стратегії сталого розвитку. Зокрема, започатковано курси для директорів та заступників директорів ЗНЗ, методистів районних (міських) управлінь і відділів освіти за проектом «Випереджаюча освіта», розроблено для них відповідні програми. У 2009 році пройшли курси 182 директори, 217 заступників директорів, 30 методистів районних (міських) управлінь і відділів освіти, а у 2010 році – 137 директорів, 227 заступників директорів, 12 методистів районних (міських) управлінь і відділів освіти. Також з метою сприяння поширенню мережі експериментальних шкіл випереджаючої освіти для сталого розвитку у 2010-2011 н.р. були розроблені навчальні програми та проведені курси для координаторів дослідно-експериментальної роботи по створенню в області мережі навчальних закладів випереджуючої освіти для сталого розвитку (підготовлено 37 педагогів-кординаторів експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів та 53 координатора шкіл, які планують долучитися до експерименту).

Змістовною складовою реалізації комплексної програми «Освіта для сталого розвитку» та програми дослідно-експериментальної роботи за темою «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку» стала розробка програм підготовки педагогів-тренерів для організації і супроводження учнівських екскурсійних груп в європейські країни, а також програми, пов'язані з упровадженням освітніх проектів з євроінтеграції та європейської просвіти. Зокрема, у 2009 році за програмою «Українські лідери європейської освіти» було підготовлено 300 педагогів-тренерів, а у 2010 р. – 340.

Було організовано систему освітніх обмінів та екскурсій до європейських країн, створено регіональну мережу євроклубів. Зокрема, на базі комунального закладу «Дніпропетровський дитячо-юнацький центр міжнародного співробітництва» Дніпропетровської обласної ради у 2009 році створено обласний європейський клуб «З любов’ю до Батьківщини – до Європейської спільноти». Загальна мета діяльності євроклубів - підвищити рівень поінформованості учнівської молоді з питань європейської інтеграції України, сприяти полікультурному вихованню дітей та молоді: на засадах патріотизму, любові до України, рідного краю, поваги до звичаїв, традицій, культурних цінностей українського народу та інших націй, стимулювати в них інтерес до вирішення актуальних питань на рівні свого селища, району, міста, області, сформувати досвід громадянських дій та демократичної поведінки, сформувати нове покоління молодих українських лідерів, які будуватимуть демократичну державу європейського зразка.

13-14 травня 2011 року в Кривому Розі був проведений обласний Європейський форум «Дніпропетровщина – Україна - Європейський союз», присвячений Дням Європи в України. Учасниками цього форуму стали представники євроклубів з міст та районів області. За програмою форуму делегації взяли участь у прес-конференції зі студентами, представниками громадських організацій країн Євросоюзу за темою «Молодь – в Європейському просторі», конкурсі – презентації туристичних екскурсійних маршрутів «Подорожуємо Європою», рольовій грі «Міні – сесія регіонального Європейського Молодіжного Парламенту» за темою «Від діалогу культур до розширення кордонів Європейського Союзу» .

З метою упровадження регіонального експериментального освітнього проекту «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на термін 2009-2015 рр.» у 2009-2010 рр. було створено мережу експериментальних навчальних закладів (65 ЗНЗ, ПНЗ).

На сьогодні розпочато відпрацьовування моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку у різних навчальних закладах Дніпропетровської області, яка передбачає орієнтацію на досягнення нової якості освіти на основі засвоєння особистістю основних принципів та ідей сталого розвитку, формування стрижневих компетенцій, що дозволяють їй успішно інтегруватися у суспільство, бути мобільною та конкурентоспроможною, здатною до самоорганізації навчання протягом життя, самореалізації, розкриття творчого потенціалу, визначення свідомого життєвого вибору та прийняття відповідальних рішень.

Особливістю освіти для сталого розвитку є те, що вона охоплює екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання й виховання під кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом. Тому у більшості шкіл, які стали експериментальними майданчиками реалізації зазначеного проекту, основний акцент був зроблений саме на цих складових.

Реалізація першого діагностично-концептуального етапу (2009-2011 роки) експериментальної діяльності включала впровадження знань, умінь, навичок за проектом випереджаючої освіти для сталого розвитку в педагогічні процеси навчальних закладів шляхом: комплексної діагностики обізнаності дітей, молоді і педагогів експериментальних навчальних закладів у питаннях сталого розвитку, розумінні значення сталості як основи збереження довкілля та покращення умов життя людини; вивчення соціально-економічних можливостей відповідного навчального закладу; вивчення стану екологічної освіти та виховання, характеру впровадження принципів ресурсозбереження у педагогічні процеси навчальних закладів; розробки нового статусу навчального закладу - закладу випереджаючої освіти для сталого розвитку, програмного забезпечення експерименту; комплексного дослідження рівня освіченості педагогів, їх творчого потенціалу, здатності в сучасних соціально-економічних умовах вирішувати завдання експерименту; розробки навчального плану і підготовка педагогічних кадрів у царині освіти для сталого розвитку для проведення експерименту; розробки Концепції моделі Школи випереджаючої освіти для сталого розвитку як стабільне майбутнє України; розробки системи базових науково-теоретичних понять, що забезпечують дане дослідження.

Відповідно до пріоритетних завдань експерименту були визначені основні показники для моніторингу рівня обізнаності дітей, молоді і педагогів експериментального навчально-виховного закладу з питань сталого розвитку, їх творчого потенціалу, психологічної та компетентнісної готовності до залучення в експеримент. Як свідчить опитування вчителів деяких експериментальних шкіл, серед причин, які гальмують упровадження нових технологій та ідей в школі, вони виділяють недостатнє матеріальне забезпечення, а саме проблему нестачі сучасного обладнання. На думку вчителів шкіл інноваційна діяльність розвиває інтерес учнів до навчання предмету (36%). Готовність до інноваційної діяльності є внутрішньою силою, що формує інноваційну позицію педагога.

Розробка моделі «Школа випереджаючої освіти для сталого розвитку – стабільне майбутнє України» передбачала: формування структури та форм діяльності навчальних закладів відповідно до принципів стратегічного управління та завдань експерименту; формування нових освітніх стандартів загальноосвітньої школи, які поєднують імперативи сталого розвитку; формування ініціативних кафедр, лабораторій у школах серед вчителів та учнів; створення та апробацію спецкурсів з освіти сталого розвитку; проведення семінарів-практикумів для членів педагогічних колективів та батьків учнів.

Особливо актуальним для реалізації експериментальної діяльності є залучення педагогів-практиків до творчої діяльності та дослідницько-експериментальної роботи, формування в них нових підходів до організації науково-методичної роботи, нового розуміння педагогічної творчості. У деяких навчальних закладах запроваджено таку форму роботи як створення «творчої педагогічної майстерні вчителів», членами якої є педагоги школи, які за науковими інтересами групуються у творчі динамічні групи. Кількість груп залежить від науково-методичної проблеми, котру розробляють та згідно якої готують «педагогічні читання» для всього колективу школи. Мета читань - допомогти вчителеві у його новій професійній ролі органічно поєднувати навчальний і виховний процеси, бачити учня цілісно: забезпечувати його системний розвиток, навчити системно мислити та ефективно розв’язувати проблеми. Отже, учитель має стати координатором, який супроводжує процес самопізнання і саморозвитку учня, скеровує й оптимізує цей процес. Такий підхід є особливо важливим саме в контексті реалізації завдань випереджаючої освіти для сталого розвитку, яка спрямована на актуалізацію творчих здібностей та інтересу до навчання та самонавчання дітей та молоді.

Залучення батьківської громадськості до експериментальної роботи відбувалось шляхом підвищення їх психологічної культури та грамотності шляхом проведення батьківського лекторію «Освіта майбутнього», загальношкільного педвсеобучу «Способи подолання критичних ситуацій»; анкетування членів батьківських комітетів з метою визначення емоційного відношення до взаємодії батьків з класними керівниками та самооцінювання якості роботи класних батьківських комітетів.

Реалізація даного експерименту здійснювалася як психолого-педагогічне проектування на засадах системного підходу, який передбачає ефективну взаємодію трьох підсистем: виховання (як загального цілепокладання), навчання (як засобу досягнення загальної мети виховання), особистісного розвитку (як результативної сторони виховного процесу). Тому важливими для найбільшого розкриття завдань експерименту були не тільки шкільні, а й позашкільні акції (наприклад, міських екологічних конференцій, природоохоронних акцій, екологічних десантів, просвітницької роботи в громаді щодо збереження довкілля, участі у фестивалях міських євроклубів тощо).

На наступному етапі передбачається:
  • провести апробацію моделі «Школи випереджаючої освіти для сталого розвитку як стабільне майбутнє України» в експериментальних навчальних закладах Дніпропетровської області;
  • розробити та здійснити апробацію моделі особистісної компетенції для сталого розвитку у педагогічних працівників, дітей та учнівської молоді;
  • розробити та впровадити організаційно-функціональні структури навчального закладу випереджаючої освіти для сталого розвитку;
  • розробити, затвердити у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України та впровадити експериментальні навчальні програми для загальноосвітніх шкіл;
  • здійснити апробацію та відпрацювання авторських освітніх програм з проблем сталого розвитку;
  • продовжити інтегрувати знання з питань сталого розвитку у зміст навчальних планів з метою формування екоантропоцентричного світогляду;
  • впровадити тестову систему оцінки знань, умінь, навичок дітей, молоді, вчителів та викладачів з основ сталого розвитку, формування екоантропоцентричного світогляду;
  • забезпечувати оптимальний вплив принципів сталості у навчанні на особистість педагога й учня в ході їхньої творчої співпраці;
  • здійснювати подальше науково-методичне забезпечення процесу впровадження принципів сталості у навчально-виховний процес;
  • розробити систему неперервної освіти для сталого розвитку у дошкільних навчальних закладах, закладах середньої освіти; післядипломної освіти, здійснити апробацію організаційного і методичного забезпечення системи неперервної освіти для сталого розвитку.