Е. А. Зінь регіональна економіка

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
Динаміка обсягів виробництва продукції сільського господарства за регіонами
Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
Посівні площі сільськогосподарських культур за регіонами у 2004 р.
У тому числі
Регіональна економіка
Регіональна економіка
Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
Регіональна економіка
Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА
Регіональна економіка
Валовий збір цукрових буряків за регіонами
204 Рис. 4.6 Валовий збір цукрових буряків за регіонами
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   44

Джерело: [130].

Результати економічних перетворень, заміни на нові рішення існу­ючих організаційно-правових форм господарювання негативно вплину­ли на виробництво продукції у сільському господарстві. Протягом 1990-2004 pp. відмічено значне скорочення як загального обсягу виробництва в цілому по Україні — на 36,6%, так і обсягу продукції на одну особу — на 31,7%. Скорочення обсягів виробництва продукції сільського госпо­дарства відмічено на території всіх регіонів. Так в Поліському регіоні

194




Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

загальний обсяг продукції скоротився на 39,1 %, продукції на одну особу — на 34,2% (особливо в Житомирській та Сумській областях), в Подільському регіоні відповідно на 39% та 33,9% (особливо в Тер­нопільській та Вінницькій областях), в Степовому регіоні відповідно на 33% та 27% (особливо в Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях), в Карпатському регіоні відповідно на 25,2% та 23,3%» (особ­ливо у Львівській та Чернівецькій областях), в Донбаському регіоні від­повідно на 35,7%о та 28%. В Криму загальний обсяг виробництва сіль­ськогосподарської продукції скоротився більше, як в два рази.



Рис. 4.4

Динаміка обсягів виробництва продукції сільського господарства за регіонами

Наведені статистичні дані дають можливість зробити ще один важ­ливий висновок. Протягом тривалого часу залишаються стабільними тенденції, коли питома вага загального обсягу виробництва продукції

195

Е. А. Зінь РеГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

сільського господарства на території областей Поліського, Подільсько­го та Степового регіону не змінюється і залишається на рівні 72-73 % загального обсягу виробництва продукції по Україні. Значними зали­шаються обсяги виробництва продукції на одну особу в Чернівецькій, Київській областях на Поліссі, В Черкаській та Вінницькій областях Подільського регіону, в Кіровоградській, Миколаївській та Херсонсь­кій областях в Степовому регіоні.

Рослинництво

Рослинництво належить до провідної галузі у сільському госпо­дарстві. Використовуючи землю як засіб виробництва люди досягають позитивних результатів, спрямовуючи свою працю на отримання сіль­ськогосподарської рослинної продукції, яка використовується для за­безпечення харчування людей та розвитку тваринництва. Рослинництво відноситься до сезонних виробництв з чітко вираженою технологічною послідовністю робіт, до складу яких входить обробіток ґрунту, внесен­ня добрив, посів сільськогосподарських культур, догляд за рослинами, збирання врожаю, первинна доробка рослинницької продукції.

До складу показників, що характеризують стан та розвиток рос­линництва як галузі сільськогосподарського виробництва входять такі:
  • розмір посівних площ, які використовують для вирощування ок­ремих видів зернових та технічних культур, картоплі та овоче-баштанних культур, кормових культур;
  • врожайність сільськогосподарських культур;
  • валовий збір сільськогосподарських культур.

На розподіл та використання земельних ресурсів значно впли­вають природно-географічні та соціально-економічні фактори, тому структура використання посівних площ окремих регіонів неоднознач­на (табл. 4.6).

В Україні постійно існує підвищена увага до зернового господарс­тва, враховуючи, що зернові культури становлять основу продоволь­ства для людей, забезпечують кормовий раціон для тварин та птиці-Під зерновими культурами зайнято майже 58% всіх посівних плош, на території окремих регіонів ця цифра змінюється з 46 % в Карпатсь­кому регіоні до 70% — в Криму. Значні посівні площі під зерновими

196




Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

знаходяться на території Степового регіону — 5,7 млн. га або 37% від загальної площі під зерновими культурами в Україні, на території Поліського регіону відповідно 2,8 млн. га або 18 %, на території Поділь­ського регіону відповідно 3,5 млн. га або 22%, на території Донбасько­го регіону — 2,2 млн. га або 14,3 %.

Таблиця 4.6

Посівні площі сільськогосподарських культур за регіонами у 2004 р.



Регіони

Показники

Вся посівна площа

У тому числі

Зернові культури

Технічні культури

Картопля

і овоче-

баштанні

культури

Кормові культури

Поліський

млн. га

5,08

2,84

0,40

0,55

1,29

Питома зага,%

100

55,9

7,9

10,8

25,4

Подільський

млн. га

5,96

3,53

0,84

0,49

їло

Питома вага. %

100

59,2

14.1

8,2

18,5

Степовий

млн. га

9,50 1

5,67

2,57

0,46

0,80

Питома вага, %

100

59,7

27,1

4,8

8,4

Карпатський

млн.га

1,41

0,65

0,08

0,28

0,40

Питома вага,%

100

46,1

5,7

19,8

28,4

Донбаський

млн. га

4,0

2,18

0,99

0,28

0,55

Питома вага, %

100

54,5

24,8

7,0

13,7

Крим

млн. га

0,8

0,56

0,08

0,04

0,12

Питома вага,%

100

70,0

10,0

5,0

15,0

Усього UI$_yj


млн. га

26,75

15,43

4,97

2,11

4,24

Питома вага, %

100

57,7

18,6

7,8

15,9

Валовий збір зернових культур залежить від площі посіву та врожай-

°сті цих культур. На продуктивність зернового господарства відчутно

пливають погодно-кліматичні умови, характер зволоження та тепло-

Забезпечення, які щорічно змінюються, рівень організації агротехніч-

*** робіт, а також загальні умови сільськогосподарського виробництва,

197

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

економічні умови діяльності підприємств та окремих фермерських гос­подарств. Враховуючи складність впливу вказаних факторів на валовий збір зернових культур щорічно дебатується питання стосовно того, чи вистачить зерна для забезпечення населення харчовими продуктами, для утримання тваринництва, створення державних запасів.

В України протягом тривалого часу був досягнутий значний роз­виток зернового господарства, накопичений практичний досвід, в на­явності сприятливі природнокліматичні умови. У сільському госпо­дарстві працюють досвідчені фахівці, відповідальні за важливу справу, від діяльності яких визначалося забезпечення населення продуктами харчування. Незважаючи на це загальний обсяг виробництва зерна по­чинаючи з 1990 р. щорічно зменшувався і в 2000 р. валовий збір зер­нових культур був менший за досягнутий в 2 рази. Зменшення обсягів виробництва зерна відмічено на території усіх регіонів. На території Степового регіону, наприклад, де зернове господарство відноситься до провідної галузі, обсяги виробництва зерна зменшилися в 2,3 рази в Поліському регіоні — в 1,8 рази. Характерним є те, що в регіонально­му розрізі зміни загального валового збору залишаються однаковими незалежно від диференціації агрокліматичних умов.

Тільки протягом останніх 4-5 років намітилась стабілізація об­сягів валового збору зерна в Україні на рівні 38-42 млн. т. Загальну уяву про існуючі тенденції у зміні обсягів валового збору зерна на території окремих регіонів можна скласти на основі даних наведених в табл. 4.7 та використовуючи залежності, що висвітлені на рис. 4.5.

Основними виробниками зерна в Україні залишаються області, що входять до складу Степового регіону — особливо Кіровоградська, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська області, де зосереджено ви­робництво озимої пшениці, ячменю та зерна кукурудзи. На території Степового регіону щорічно збирають 35-38% загального обсягу зерно­вих в Україні. Значний ресурсний потенціал зернових також зосередже­ний на території Подільського регіону, де вирощується 24-25 % загаль­нодержавного обсягу зернових, та на території Подільського регіону, де вирощується 17-18% валового збору зерна. Крім пшениці тут зосеред­жено виробництво сірих хлібів, гречки, проса, зернобобових культур.

198

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Таблиця 4.7




Рис. 4.5

Валовий збір зерна за регіонами


Валовий збір зерна за регіонами



Регіони

Валовий збір, млн. т

2004 р. у % до 1990 р.

1990 р.

2004 р.

Поліський

8,9

7,7

86,8

Подільський

12,3

9,9

80,7

Степовий

18,0

15,9

87,9

Карпатський

2,4

1,8

75,7

Донбаський

7,4

5,3

71,6

Крим

2,0

1,2

60,6

Усього по Україні

51,0

41,8

82,0

199




Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Нестабільність у виробництві зерна почалась з впровадженням приватизації у сільському господарстві, послабленням ролі державного управління, руйнуванням великих сільськогосподарських виробничих об'єднань, впровадження нових організаційно-правових форм госпо­дарювання, відсутності досвіду роботи в ринкових умовах. Крім того, на зменшення обсягів зернового виробництва негативно впливають фактори організаційно-технологічного та агротехнічного змісту такі, як значні втрати зерна на полях при збиранні недобору зерна в резуль­таті зниження урожайності із-за недостатньої кількості добрив, засобів захисту рослин, втрати при перевезенні та зберіганні зерна тощо.

Від обсягів виробництва зерна залежить робота підприємств, що забезпечують виробництво борошна, у своїй єдності ці два процеси яв­ляють складний агропромисловий комплекс. Зміна обсягів виробниц­тва борошна наведені в табл. 4.8.

Таблиця 4.8

Виробництво борошна за регіонами



Регіони

Виробництво борошна, млн. т

2004 р. у % до 1990 р.

1990 р.

2004 р.

Поліський

1,6

0,5

31,2

Подільський

1,3

0,5

38,5

Степовий

1,5

0,7

46,7

Карпатський

1,2

0,2

16,7

Донбаський

1,3

0,7

53,8

Крим

0,3

0,1

33,3

м. Київ

0,4

0,2

50

Усього по Україні

7,6

2,9

38.2

Негативні процеси, що існують в галузі виробництва зерна, тор­кнулися борошномельної промисловості. Намітилась чітка тенден­ція зменшення обсягів виробництва борошна (табл. 4.8). За період 15 років загальний обсяг виробництва борошна в Україні зменшився з 7,6 млн. т до 2,9 млн. т, тобто в 2,6 рази. Зменшення виробництва

200

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

борошна відмічено на території усіх регіонів. Так, в Поліському регіоні обсяги виробництва борошна зменшилися в 3,2 рази, в Подільському — 2,6 рази, в Степовому — в 2,1 рази, в Карпатському — в 6 разів, в Дон­баському — в 1,9 рази, в Криму — в 3 рази, в м. Києві — в 2 рази.

Важливе значення для забезпечення стабільності у виробництві зерна, борошна та інших продуктів, що залежать від стану зернового господарства, для забезпечення внутрішніх потреб держави у продо­вольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування експортних можливостей має створення належних економічних та організаційно-правових умов. У складі заходів важливого значення набуває форму­вання цивілізованого ринку зерна, притаманного ринковій економіці. Умови формування ринку зерна визначені Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (2002 p.). Законом визначені суб'єкти ринку зерна. Це:
  • суб'єкти виробництва зерна;
  • суб'єкти зберігання зерна;
  • суб'єкти заставних закупок зерна та проведення інтервенційних операцій;
  • акредитовані біржі;

• інші суб'єкти підприємницької діяльності, які діють на ринку зерна.
Суб'єктами виробництва зерна є власники, орендарі та користува­
чі земельних ділянок, які використовують їх для виробництва зерна.

Суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства) та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у про­цесі зберігання зерна. Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладе­них договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гаран­тують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Суб'єктами заставних закупок зерна є: сільськогосподарські това­ровиробники, зернові склади, державні агенти та уповноважені із за­безпечення заставних закупок зерна.

Суб'єктами проведення інтервенційних операцій є: сільсько­господарські товаровиробники, зернові склади, Державний агент

20,

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

із проведення інтервенційних операцій, уповноважені із проведення інтервенційних операцій.

Законом визначені основні засади впливу державних органів вла­ди щодо формування ринку зерна. До їх складу входять:
  • надання пріоритетної бюджетної, кредитної та інвестиційної під­тримки суб'єктам заставних закупок зерна та проведення інтер­венційних операцій;
  • забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насін­нєвому, фуражному, технічному зерні та заходів щодо нарощуван­ня його експорту;
  • встановлення мінімально гарантованої ціни на заставлене сільсь­когосподарськими товаровиробниками зерно;
  • гарантування сільськогосподарським товаровиробникам права вільного вибору використання зерна та ціни його реалізації;
  • контроль якості зерна та його зберігання;
  • розвиток мережі обслуговуючих зерновий ринок кооперативних формувань;
  • впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій у вироб­ництві, зберіганні та переробці зерна.

Діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади спрямовується на першочергове залучення інвестицій для розвитку матеріальної бази сільськогосподарських товаровиробників, заготі­вельних та зернопереробних підприємств, підприємств, які виготов­ляють машини, устаткування, обладнання для зернового господарства, на удосконалення інфраструктури ринку зерна.

До технічних культур відносять такі, що використовують у якості сировини для подальшої промислової переробки. До складу технічних культур відносять цукровий буряк, льон, соняшник, сою, рапс, тютюн, коноплю тощо.

Посівні площі технічних культур в Україні складають біля 5 млн. га або 18,6% від загальної посівної площі. Зайнятість посівних площ технічними культурами залежить від виду технічної культури, природнокліматичних умов для її вирощування. Наприклад, значні посівні площі (понад 50%) розташовані на території Степового регіону, особливо в Кіровоградській,

202




Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Дніпропетровській та Запорізькій областях, де зосереджено вирощування соняшника. Значна питома вага посівних площ на території Подільського та Поліського регіонів зайняті під вирощуванням цукрового буряка.

В складі технічних культур провідне значення в галузі вітчизня­ного рослинництва набуває вирощування цукрового буряка — буряків­ництво. За площею посівів цієї культури Україна посідає перше місце в світі. В сільськогосподарських підприємствах відпрацьована техно­логія вирощування цієї культури, що забезпечує високу врожайність (300-350 ц/га) та значний валовий збір цукрового буряка. В той же час основні показники продуктивності суттєво залежать від регіонального розташування посівних площ, погодних умов, рівня агротехнічної ор­ганізації і механізації польових робіт.

Традиційно вирощування цукрового буряка зосереджувало­ся на території Подільського регіону, головним чином у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Черкаській, Полтавській областях. Ва­ловий збір цукрового буряка на території Подільського регіону складає 45-50% від загального валового збору в Україні.

На території Поліського регіону також розвинуте буряківництво, валовий збір цукрового буряка коливається в межах 25-30% від за­гального валового збору цукрового буряка в Україні. Значного досвіду у вирощуванні цукрового буряка набуто у Київській, Сумській, Жито­мирській областях.

Валовий збір цукрових буряків на території окремих регіонів на­ведено в табл. 4.9, а загальні тенденції зміни обсягів вирощування цук­рових буряків протягом останніх 15 років наведені на рис. 4.6.

Наведені статистичні дані та виявлені залежності свідчать, що за роз­глянутий період значно (в 2,7 рази) зменшився валовий збір цукрового буряка в цілому по Україні. Відмічена тенденція характерна для кожного регіону. На території Подільського регіону, наприклад, валовий збір цук­рового буряка зменшився в 2,9 рази, на Поліссі — в 2,3 рази, в Степовому регіоні — в 2,7 рази, в Донбаському регіоні — в 2 рази. Зрушення нега­тивного змісту відбулися під впливом значних змін у зв'язку з ліквіда­цією крупних сільськогосподарських підприємств, в яких існував висо­кий рівень організаційного та агротехнічного забезпечення вирощування

203





Є. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

цукрового буряка. Тому стан вирощування цукрового буряка та його пе­реробка, як свідчить набутий досвід, характеризується як кризовий.

Таблиця 4.9

Валовий збір цукрових буряків за регіонами



Регіони

Валовий збір, млн. т

2004 р. у % до 1990 р.

1990 р.

2004 р.

Поліський

11,4

5,0

44,2

Подільський

21,8

7,4

33,8

Степовий

5,2

1,9

37,7

Карпатський

3,2

0,9

26,6

Донбаський 2,8

2,4

52,3 ,

Усього по Україні J 44,3

26,6

37,5








204

Рис. 4.6

Валовий збір цукрових буряків за регіонами




Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Процеси вирощування цукрового буряка безпосередньо пов'язані з його переробкою. Тому буряківництво разом із діяль­ністю цукрових заводів створює складний агропромисловий комп­лекс, розглядається в даному випадку як єдине ціле. Виробничий потенціал цукрових заводів в Україні — один із найбільших у світі. Промислові потужності дають змогу щорічно виробляти 5-6 млн. т цукру, причому, на внутрішні потреби країни направляти до 2 млн. т цукру. Цукрові заводи розташовані, головним чином, на території Подільського регіону, потужність яких забезпечує виробництво 44-46% загальнодержавного обсягу виробництва цукру, а також на території Поліського регіону, де виробляється 25-30% загальної кількості цукру.

Стан вирощуванням цукрового буряка негативно вплинув на діяль­ність цукрових заводів, про що свідчать дані, наведені в табл. 4.10.

За період з 1990 р. по 2004 р. обсяги виробництва цукру скоро­тилися в 3,2 рази, вказана тенденція скорочення виробництва цукру характерна для усіх регіонів: на території Подільського регіону об­сяги виробництва зменшились в 3,4 рази, Поліського — в 2,5 рази, Степового — в 3,5 рази, Донбаського — в 2,8 рази. Набуті тенденції у зміні обсягів виробництва цукру на території окремих регіонів наве­дені нарис. 4.7.

Таблиця 4.10

Виробництво цукру за регіонами



Регіони

Вироблено цукру, млн. т

2004 р. у % до 1990 р.

1990 р.

2004 р.

Поліський

1,62

0,64

39,5

і]одільський

3,1

0,92

30,0 ,

.S-теловий

1,1

0,31

28,2

карпатський

0,56

0,08

14,3

Донбаський

0,42

0,15

35,7 _j

_~ього по Україні

6,8

2,10

30,9