Е. А. Зінь регіональна економіка

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА Динаміка обсягів виробництва продукції сільського господарства за регіонами Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА Посівні площі сільськогосподарських культур за регіонами у 2004 р. У тому числі Регіональна економіка Регіональна економіка Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА Регіональна економіка Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА Регіональна економіка Валовий збір цукрових буряків за регіонами 204 Рис. 4.6 Валовий збір цукрових буряків за регіонами

Подобный материал:

• Опис кредитного модуля (дисципліни), 179.54kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни розміщення продуктивних сил та регіональна економіка, 315.09kb.
• Закони та закономірності розміщення продуктивних сил, 40.74kb.
• Завдання для контрольної роботи з дисципліни “Регіональна економіка” студентів заочної, 31.81kb.
• Екзаменаційні питання (завдання контрольної роботи) з курсу «Регіональна економіка», 184.59kb.
• Перелік екзаменаційних питань з курсу «Регіональна економіка», що потребують розгорнутої, 27.33kb.
• Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни " Регіональна економіка" для студентів, 3057.55kb.
• Металургійний комплекс України, його структура І стан; Роль машинобудівного комплексу, 23.01kb.
• Економіка праці й, 310.16kb.
• Місце І роль курсу «Розміщену продуктивних сил та регіональна економіка» в системі, 2468.31kb.

Джерело: [130].

Результати економічних перетворень, заміни на нові рішення існу­ючих організаційно-правових форм господарювання негативно вплину­ли на виробництво продукції у сільському господарстві. Протягом 1990-2004 pp. відмічено значне скорочення як загального обсягу виробництва в цілому по Україні — на 36,6%, так і обсягу продукції на одну особу — на 31,7%. Скорочення обсягів виробництва продукції сільського госпо­дарства відмічено на території всіх регіонів. Так в Поліському регіоні

194




Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Е. А. Зінь РеГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

сільського господарства на території областей Поліського, Подільсько­го та Степового регіону не змінюється і залишається на рівні 72-73 % загального обсягу виробництва продукції по Україні. Значними зали­шаються обсяги виробництва продукції на одну особу в Чернівецькій, Київській областях на Поліссі, В Черкаській та Вінницькій областях Подільського регіону, в Кіровоградській, Миколаївській та Херсонсь­кій областях в Степовому регіоні.

Рослинництво

Рослинництво належить до провідної галузі у сільському госпо­дарстві. Використовуючи землю як засіб виробництва люди досягають позитивних результатів, спрямовуючи свою працю на отримання сіль­ськогосподарської рослинної продукції, яка використовується для за­безпечення харчування людей та розвитку тваринництва. Рослинництво відноситься до сезонних виробництв з чітко вираженою технологічною послідовністю робіт, до складу яких входить обробіток ґрунту, внесен­ня добрив, посів сільськогосподарських культур, догляд за рослинами, збирання врожаю, первинна доробка рослинницької продукції.

До складу показників, що характеризують стан та розвиток рос­линництва як галузі сільськогосподарського виробництва входять такі:

• розмір посівних площ, які використовують для вирощування ок­ремих видів зернових та технічних культур, картоплі та овоче-баштанних культур, кормових культур;
  

• врожайність сільськогосподарських культур;
  
• валовий збір сільськогосподарських культур.
  

На розподіл та використання земельних ресурсів значно впли­вають природно-географічні та соціально-економічні фактори, тому структура використання посівних площ окремих регіонів неоднознач­на (табл. 4.6).

В Україні постійно існує підвищена увага до зернового господарс­тва, враховуючи, що зернові культури становлять основу продоволь­ства для людей, забезпечують кормовий раціон для тварин та птиці-Під зерновими культурами зайнято майже 58% всіх посівних плош, на території окремих регіонів ця цифра змінюється з 46 % в Карпатсь­кому регіоні до 70% — в Криму. Значні посівні площі під зерновими

196




Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

економічні умови діяльності підприємств та окремих фермерських гос­подарств. Враховуючи складність впливу вказаних факторів на валовий збір зернових культур щорічно дебатується питання стосовно того, чи вистачить зерна для забезпечення населення харчовими продуктами, для утримання тваринництва, створення державних запасів.

В України протягом тривалого часу був досягнутий значний роз­виток зернового господарства, накопичений практичний досвід, в на­явності сприятливі природнокліматичні умови. У сільському госпо­дарстві працюють досвідчені фахівці, відповідальні за важливу справу, від діяльності яких визначалося забезпечення населення продуктами харчування. Незважаючи на це загальний обсяг виробництва зерна по­чинаючи з 1990 р. щорічно зменшувався і в 2000 р. валовий збір зер­нових культур був менший за досягнутий в 2 рази. Зменшення обсягів виробництва зерна відмічено на території усіх регіонів. На території Степового регіону, наприклад, де зернове господарство відноситься до провідної галузі, обсяги виробництва зерна зменшилися в 2,3 рази в Поліському регіоні — в 1,8 рази. Характерним є те, що в регіонально­му розрізі зміни загального валового збору залишаються однаковими незалежно від диференціації агрокліматичних умов.

Тільки протягом останніх 4-5 років намітилась стабілізація об­сягів валового збору зерна в Україні на рівні 38-42 млн. т. Загальну уяву про існуючі тенденції у зміні обсягів валового збору зерна на території окремих регіонів можна скласти на основі даних наведених в табл. 4.7 та використовуючи залежності, що висвітлені на рис. 4.5.

Основними виробниками зерна в Україні залишаються області, що входять до складу Степового регіону — особливо Кіровоградська, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська області, де зосереджено ви­робництво озимої пшениці, ячменю та зерна кукурудзи. На території Степового регіону щорічно збирають 35-38% загального обсягу зерно­вих в Україні. Значний ресурсний потенціал зернових також зосередже­ний на території Подільського регіону, де вирощується 24-25 % загаль­нодержавного обсягу зернових, та на території Подільського регіону, де вирощується 17-18% валового збору зерна. Крім пшениці тут зосеред­жено виробництво сірих хлібів, гречки, проса, зернобобових культур.

198

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Таблиця 4.7



Валовий збір зерна за регіонами

Регіони	Валовий збір, млн. т		2004 р. у % до 1990 р.
	1990 р.	2004 р.
Поліський	8,9	7,7	86,8
Подільський	12,3	9,9	80,7
Степовий	18,0	15,9	87,9
Карпатський	2,4	1,8	75,7
Донбаський	7,4	5,3	71,6
Крим	2,0	1,2	60,6
Усього по Україні	51,0	41,8	82,0

199




Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

борошна відмічено на території усіх регіонів. Так, в Поліському регіоні обсяги виробництва борошна зменшилися в 3,2 рази, в Подільському — 2,6 рази, в Степовому — в 2,1 рази, в Карпатському — в 6 разів, в Дон­баському — в 1,9 рази, в Криму — в 3 рази, в м. Києві — в 2 рази.

Важливе значення для забезпечення стабільності у виробництві зерна, борошна та інших продуктів, що залежать від стану зернового господарства, для забезпечення внутрішніх потреб держави у продо­вольчому, насіннєвому та фуражному зерні, нарощування експортних можливостей має створення належних економічних та організаційно-правових умов. У складі заходів важливого значення набуває форму­вання цивілізованого ринку зерна, притаманного ринковій економіці. Умови формування ринку зерна визначені Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (2002 p.). Законом визначені суб'єкти ринку зерна. Це:

• суб'єкти виробництва зерна;
  
• суб'єкти зберігання зерна;
  

• суб'єкти заставних закупок зерна та проведення інтервенційних операцій;
  

• акредитовані біржі;
  

• інші суб'єкти підприємницької діяльності, які діють на ринку зерна.
Суб'єктами виробництва зерна є власники, орендарі та користува­
чі земельних ділянок, які використовують їх для виробництва зерна.

Суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства) та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у про­цесі зберігання зерна. Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладе­них договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гаран­тують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Суб'єктами заставних закупок зерна є: сільськогосподарські това­ровиробники, зернові склади, державні агенти та уповноважені із за­безпечення заставних закупок зерна.

Суб'єктами проведення інтервенційних операцій є: сільсько­господарські товаровиробники, зернові склади, Державний агент

20,

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

із проведення інтервенційних операцій, уповноважені із проведення інтервенційних операцій.

Законом визначені основні засади впливу державних органів вла­ди щодо формування ринку зерна. До їх складу входять:

• надання пріоритетної бюджетної, кредитної та інвестиційної під­тримки суб'єктам заставних закупок зерна та проведення інтер­венційних операцій;
  
• забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насін­нєвому, фуражному, технічному зерні та заходів щодо нарощуван­ня його експорту;
  
• встановлення мінімально гарантованої ціни на заставлене сільсь­когосподарськими товаровиробниками зерно;
  
• гарантування сільськогосподарським товаровиробникам права вільного вибору використання зерна та ціни його реалізації;
  

• контроль якості зерна та його зберігання;
  

• розвиток мережі обслуговуючих зерновий ринок кооперативних формувань;
  
• впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій у вироб­ництві, зберіганні та переробці зерна.
  

Діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади спрямовується на першочергове залучення інвестицій для розвитку матеріальної бази сільськогосподарських товаровиробників, заготі­вельних та зернопереробних підприємств, підприємств, які виготов­ляють машини, устаткування, обладнання для зернового господарства, на удосконалення інфраструктури ринку зерна.

До технічних культур відносять такі, що використовують у якості сировини для подальшої промислової переробки. До складу технічних культур відносять цукровий буряк, льон, соняшник, сою, рапс, тютюн, коноплю тощо.

Посівні площі технічних культур в Україні складають біля 5 млн. га або 18,6% від загальної посівної площі. Зайнятість посівних площ технічними культурами залежить від виду технічної культури, природнокліматичних умов для її вирощування. Наприклад, значні посівні площі (понад 50%) розташовані на території Степового регіону, особливо в Кіровоградській,

202




Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА





Є. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

204

Рис. 4.6

Валовий збір цукрових буряків за регіонами




Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА