Geum.ru

Е. А. Зінь регіональна економіка

Вид материалаДокументы

Содержание


Сутність та стан регіонального
З природні ресурси, їх використання
4 Виробнича сфера
7 Малі міста як об'єкти економічного
Управління регіональним економічним і
Процесів — основа регіонального
Регіональна економіка
Регіональна економіка
Предмет, методи і завдання
Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
Регіональна економіка
Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
Регіональна економіка
Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
Регіональний розподіл території України
Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
Регіональна економіка
Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Е. А. Зінь




РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Підручник

Затверджено

Міністерством освіти і науки України

для студентів вищих навчальних закладів


Київ - 2007


ББК 332.1(075.8) УДК 65.04я73 3 63

Рецензенти: Гуменюк В. Я. — д. е. н., професор, завідувач кафедри трудових ресурсів і підприємництва

Національного університету водного господарства та природокористування

Дудар Т. Г. —д. є. н., професор, чл. -кореспондент Української Академії аграрних наук.

академік Академії наук вищої школи України, завідувач кафедри аграрного

менеджменту і права Тернопільського національного економічного університету

МнхасюкІ. Р. — д. є. н, професор, академік Академії наук вищоїШколи України, завідувач

кафедри економіки підприємства Львівського національного університету ім. 1. Франка

Затверджено Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів вищих навчальних закладів

(лист № 1.4/18-Г - 37 від 12.01.2007 р.)

Е. А. Зінь

З 63 Регіональна економіка: Підручник. — К.: «ВД «Професіонал»,

2007. — 528 с.

ISBN 978-966-370-066-3

Підручник «Регіональна економіка» підготовлений відповідно до типової програми викладання дисципліни. В підручнику розглядаються такі пи­тання: економіко-географічна характеристика регіону; населення регіону; ресурси регіону та основні напрями їх використання; виробнича сфера ре­гіону, характеристика її стану га розвитку; стан та розвиток соціальної сфери регіону; охорона навколишнього середовища, основні напрями при­родокористування; спеціальні економічні зони, створення та функціону­вання; малі міста, оцінка їх соціально-економічного стану; система управ­ління соціально-економічними процесами на території регіону; регіональ­не планування та формування місцевого бюджету.

Підручник підготовлений з врахуванням законів, указів, постанов, що виз­начають сучасну регіональну економічну та соціальну політику в Україні, узагальнені наукові дослідження в галузі регіональної економіки га управ­ління. Наведені статистичні дані по регіонах України, які розкривають те­нденції розвитку виробничої та соціальної сфер діяльності, створення на­лежних умов для проживання людей.

Призначається студентам вищих навчальних закладів України, може буде використаний викладачами, аспірантами та працівниками органів регіона­льного управління та місцевого самоврядування в їх практичній роботі.

ББК 332.1(075.8) УДК 65.04я73

© Зінь Е. А., 2007

ISBN 978-966-370-066-3 © «ВД «Професіонал», 2007

ЗМІСТ

ВСТУП 7

Частина перша

СУТНІСТЬ ТА СТАН РЕГІОНАЛЬНОГО

ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 10

Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ

«РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА» 10
  1. Регіон як об'єкт дослідження 10
  2. Предмет і завдання науки 18
  3. Методологічні основи і методи науки 22
  4. Сутність державної регіональної політики 27

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки .... 30

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ 31
  1. Загальна характеристика стану населення регіону.... 31
  2. Трудові ресурси регіону, зайнятість населення 43
  3. Міграція населення як складний соціальний процес . . 54 Контрольні запитання та завдання для самоперевірки .... 59

Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

ТА ОХОРОНА 61

3.1. Загальна характеристика природних ресурсів,

їх роль у розвитку продуктивних сил 61
  1. Земельні ресурси: стан та використання 62
  2. Водні ресурси: стан та використання 76
  3. Лісові ресурси: стан та використання 94
  4. Загальнодержавні підходи до охорони

природних ресурсів 102

З
  1. Охорона земельних ресурсів 106
  2. Охорона водних ресурсів 113
  3. Охорона лісових ресурсів 121
  4. Охорона атмосферного повітря 124



  1. Чорнобильська катастрофа та її наслідки 126
  2. Формування та збереження екологічно

чистих територій та територій населених пунктів 129

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки ... 134

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА 136
  1. Характеристика виробничої сфери — основи економічного розвитку 136
  2. Вплив організаційно-економічних факторів

на розвиток виробничої сфери 139
  1. Загальна оцінка стану та розвитку промисловості ... 146
  2. Паливно-енергетичний комплекс 152
  3. Гірничо-металургійний комплекс 175
  4. Машинобудування, хімічна та деревообробна

галузі економіки 179
  1. Стан та розвиток агропромислового комплексу 186
  2. Стан та розвиток транспорту та зв'язку 222
  3. Інноваційна та інвестиційна діяльність 245

4.10. Послуги. Мале підприємництво 260

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки . . . 268

Розділ 5 СОЦІАЛЬНА СФЕРА 272
  1. Характеристика соціальної сфери 272
  2. Стан та розвиток освіти 276
  3. Охорона здоров'я 292
  4. Соціальний захист та соціальне забезпечення людей .. 308
  5. Культура і мистецтво 329
  6. Туризм 342
  7. Готельне господарство 354
  8. Житлово-комунальне господарство та побутове

обслуговування 361

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки ... 374

Розділ 6 СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ: СТВОРЕННЯ

І ФУНКЦІОНУВАННЯ 377
  1. Сутність спеціальних економічних зон 377
  2. Характеристика спеціальних економічних зон 381

4

6.3. Оцінка виробничої діяльності в умовах спеціальних

економічних зон 408

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки ... 411

Розділ 7 МАЛІ МІСТА ЯК ОБ'ЄКТИ ЕКОНОМІЧНОГО

ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 413
  1. Характеристика малих міст 413
  2. Основні напрями соціально-економічного розвитку

малих міст 417

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки ... 421

Частина друга

УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ І

СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ 422

Розділ 8 СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В РЕГІОНІ 422
  1. Сутність регіонального управління та місцевого самоврядування 422
  2. Склад та структура органів регіонального управління та місцевого самоврядування 426
  3. Повноваження представницьких органів влади 429
  4. Повноваження виконавчих органів влади 432
  5. Підготовка кадрів для органів регіонального управління 442
  6. Основні напрями вдосконалення системи

регіонального управління 462

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки . .. 466

Розділ 9 ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ
ПРОЦЕСІВ — ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ 468
  1. Планування — центральна функція управління. Сутність поняття планування 468
  2. Теоретичні основи планування розвитку регіональних соціально-економічних процесів 471
  3. Характеристика програм соціально-економічного

розвитку регіону 479

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки ... 482

5

Розділ 10 ФІНАНСОВА ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО

УПРАВЛІННЯ 484
  1. Сутність місцевих бюджетів 484
  2. Принципи формування місцевих бюджетів 486
  3. Доходи місцевого бюджету 487
  4. Видатки місцевого бюджету 490
  5. Норматив бюджетної забезпеченості.

Міжбюджетні трансферти 494

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки . . . 496

Список літератури 497

Додаток 508

Стислий термінологічний словник 508


б



В економіці України відбуваються складні соціально-економічні процеси: здійснюється перехід до основних ринкових форм господа­рювання, здійснюється система управління на державному та регіо­нальному рівнях, формується інфраструктура ринкової економіки, з'являється певний досвід роботи підприємств в нових умовах функ­ціонування, відбуваються значні зміни в кадровій роботі, до системи управління залучаються нові підготовлені фахівці.

Соціально-економічному розвитку регіонів приділяється значна увага. Від економічного стану, діяльності підприємництва залежить матеріальна основа існування суспільства, працевлаштування людей, покращення соціальних умов життя людей, забезпечення охорони здоров'я, належного медичного обслуговування, розвиток освіти, куль­тури. Увага до вирішення соціально-економічних та екологічних про­блем регіону привернута не випадково, враховуючи складну ситуацію, яка склалася навколо існування і розвитку окремих регіонів України, використання природних ресурсів, охорона навколишнього середови­ща, вплив цих процесів на умови проживання людей.

Аналіз соціально-економічного стану окремих регіонів України свідчить про наявність значних відмінностей у розвитку областей, міст, сіл, селищ. Спостерігається стала міжрегіональна поляризація в економічному розвитку, в соціальному забезпеченні життя людей, що визначається сукупністю природно-географічних, економічних, істо­ричних та інших факторів. Така поляризація є об'єктивним процесом.

7




Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

В той же час, в кожному випадку, стосовно кожного регіону необхідна об'єктивна економічна оцінка його стану, визначення та використання внутрішніх ресурсів та їх використання для потреб людей.

Становлення регіональної економіки як науки здійснюється в умо­вах розвитку наукових досліджень, які відображають складний процес трансформації економічного суспільства в Україні. За останні роки здійсненні значні напрацювання в цій сфері, що дозволило привернути увагу органів державної влади до необхідності інтенсивного розвитку регіональних соціально-економічних процесів.

В результаті проведеної роботи в Національному університеті водного господарства та природокористування налагоджена підготов­ка фахівців за спеціальністю «Менеджмент організацій» для їх вико­ристання в органах регіонального управління та місцевого самовряду­вання. Однією із профілюючих дисциплін у їх підготовці є дисципліна «Регіональна економіка», вивчення якої дає можливість студентам за­своїти принципово важливі, фундаментальні знання, стосовно складу та змісту економічних процесів, що відбуваються в регіонах України.

Труднощі навчального процесу полягають у тому, що в сучасних умовах відсутня література, методично придатна для вивчення студента­ми теоретичного матеріалу, що не передбачається цією дисципліною.

Видання підручника «Регіональна економіка» дозволить ліквіду­вати існуючі недоліки стосовно методичного забезпечення підготовки фахівців для регіонального рівня державного управління.

Підручник складається з двох частин, десяти розділів.

Перша частина «Сутність та стан регіонального економічного і со­ціального розвитку» включає розділи такого змісту: предмет, методи і завдання науки «Регіональна економіка»; загальна характеристика ста­ну населення регіону, трудові ресурси та зайнятість; природні ресурси, їх використання та охорона. Розкриті питання використання земель­них, водних, лісових ресурсів, їх охорона, формування та збереження екологічно чистих територій. Значна увага приділена висвітленню ста­ну та розвитку виробничої сфери в регіонах — основи економічної ста­більності. Крім загальної характеристики стану промисловості наве­дені дані, що висвітлюють розвиток паливно-енергетичного комплексу,

8

ВСТУП

гірничо-металургійного комплексу, машинобудування, хімічної та де­ревообробної галузі, транспорту та зв'язку, результати інноваційної та інвестиційної діяльності, побутового обслуговування та стан малого підприємництва.

Соціальна діяльність охоплює такі важливі складові частини як надання освітніх послуг, забезпечення населення в медичному об­слуговуванні та заходів, спрямованих на охорону здоров'я, створення умов для соціальної захищеності людей, розвиток культури, мистец­тва, туризму, готельного обслуговування, надання послуг в сфері жит­лово-комунального обслуговування. Вказані види діяльності наведені в підручнику з використанням статистичних даних, що розкривають позитивні та негативні сторони цих процесів.

Вперше в підручнику знайшло відображення законодавча основа створення та функціонування спеціальних економічних зон. Значна увага приділена характеристиці малих міст України та оцінки напрямів їх соціально-економічного розвитку.

Друга частина «Управління регіональним економічним і соціаль­ним розвитком» включає розділи такого змісту: розкривається склад і структура органів регіонального управління та місцевого самовряду­вання, повноваження представницьких та виконавчих органів влади, організація підготовки кадрів для регіональних органів влади; теоре­тичні основи планування розвитку регіональних процесів, характерис­тика основних соціально-економічних програм.

Значна увага приділена висвітленню фінансової основи регіональ­ного управління. Розкрита сутність місцевих бюджетів.

В підручнику використані статистичні дані за 15 років, з вико­ристанням яких висвітлені позитивні та негативні тенденції регіональ­ного розвитку, надали можливість об'єктивного висвітлення реалізації державної регіональної політики.

Підручник призначений студентам вищих навчальних закладів України, може використовуватися викладачами, аспірантами, а також працівниками органів регіонального управління та місцевого самовря­дування в їх практичній роботі.

()




Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА


Частина перша СУТНІСТЬ ТА СТАН РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Розділ 1

ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ

НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

1.1. Регіон як об'єкт дослідження

Передувати визначенню змісту і характеру соціально-економіч­них відносин в регіоні, обґрунтуванню та впровадженню оптималь­них напрямів розвитку соціально-економічних процесів має вивчення об'єкту управління, тобто того, що собою являє регіон, які його загаль­ні характеристики.

Під регіоном, як частиною території країни, розуміють значну цілісну територію, де проживають люди і де здійснюються певні види діяльності.

Регіон відрізняється від інших регіонів сукупністю природничих, історично сформованих, відносно стійких економічних, соціальних, національних особливостей. Таким чином, об'єктом науки «регіональ­на економіка» є регіон як частина території країни, де проживає певна кількість населення, розташовані підприємства різних галузей та різних форм власності, де розташовані установи, що забезпечують нормальні умови для життя людей, для праці, освіти, культури, спілкування. Ха­рактерною ознакою регіону є його цілісність, де поєднуються природні ресурси, матеріальні багатства та соціальні умови для життя людей.

Територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісної державної території, поєднання централізації і децентралізації

10




Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічно­го розвитку окремих територій з врахуванням їх історичних та культур­них традицій, демографічних та екологічних особливостей.

Відповідно Конституції України []) адміністративно-територіаль­ний устрій України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Він­ницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, За­карпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Чер­каська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визна­чається законами України.

Для ґрунтовного дослідження стану соціально-економічних про­цесів за розмірами території, масштабами та спеціалізацією виробниц­тва, місцем у загальнодержавному розподілі праці виділяють:
  • мікрорегіони;
  • мезорегіони;
  • макрорегіони.

Мікрорегіон (територія адміністративної області) являє собою су­купність певної кількості адміністративних районів.

До складу мезорегіону входить, як правило 5-6 областей. Існують різні підходи, згідно з якими виділяють склад областей, які входять до складу того чи іншого мезорегіону.

Макрорегіони — значна територія країни, на якій розташовано 10 і більше областей. На території України увійшло в практику виділення двох макрорегіонів: лівобережна Україна; правобережна Україна.

Для визначення загально-географічного розташування регіону ко­ристуються такими узагальнюючими показниками: загальна територія регіону (км2), протяжність кордонів, з якими іншими регіонами він ме­жує, загальна кількість населення, щільність населення (кількість лю­дей на 1 км2), крайні точки границь регіону (на півночі, півдні, сході і заході); показники, що характеризують наявність природних ресурсів,

11







Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

розвиток окремих галузей економіки (промисловості, сільського гос­подарства, галузей соціальної сфери та сфери обслуговування тощо). Важливою характеристикою регіону є стан транспортних шляхів сполучення, що здійснюються залізничним, автомобільним, водним, повітряним транспортом, розташування транспортних вузлів.

Враховуючи використання тої чи іншої сукупності показників, що являють собою провідну основу для районування, існують різні підхо­ди до відокремлення певної території у вигляді умовно окресленого ре­гіону. Це природно-економічний (або природничий) підхід, економіко-географічний, історико-етнографічний, соціально-економічний тощо. У всіх випадках формування регіонального поділу необхідно здійсню­вати за такими основними принципами: наукової об'єктивності, акту­альності (практичної дійсності), врахування досвіду історичного роз­витку території тощо.

Усі пропозиції щодо регіонального поділу території України по­будовані на використанні принципу, згідно з яким до складу регіону включають певну кількість споріднених областей, які характеризують­ся приблизно однаковим рівнем природно-географічних, кліматичних умов та певним рівнем показників, що відображають стан економічно­го, соціального розвитку, рівнем зайнятості та життя людей.

Використання виключно природничого підходу дає можливість виділити найбільш характерні регіони країни з врахуванням природни­чих та кліматичних показників. Такий підхід не відображає стан еконо­мічного потенціалу регіонів.

Економіко-географічне районування — науково обґрунтований розподіл країни на економічні райони, які формуються в умовах конк­ретного природного середовища в процесі розвитку продуктивних сил на основі раціонального використання природних ресурсів з врахуван­ням суспільного розподілу праці. Економіко-географічний підхід дає можливість більш грунтовно оцінити окремі територіальні угрупуван-ня, всебічно висвітлити особливості соціально-економічного стану ок­ремих регіонів, оцінити стан та розвиток продуктивних сил, від яких залежать умови життя людей, які визначають місце та роль окремих регіонів в загальному розвитку економіки країни.

12

Розділ 1 ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА»

Економіко-географічне районування пов'язане із загальним ста­ном окремих галузей народного господарства країни, з наявністю та використанням природного та ресурсного потенціалу. При економі-ко-географічному районуванні використовують об'єктивні показники соціального та економічного змісту за тривалий період часу, що дає змогу всебічно оцінити фактори, що впливають на виділення окремої території в певний регіон.

Проблеми районування території України висвітлювались в пра­цях таких вчених, як А. М. Ващенко, К. Г. Воблий, І. А. Горленко, О. Т. Дібров, М. І. Долішній, Ф. Д. Заставний, Л. М. Карецький, С. С. Мох-ночук, М. М. Паламарчук, М. Д. Пістун, В. А. Поповкін, О. О. Шаблий. Використовуючи різні підходи авторами були висловлені особисті про­позиції стосовно районування території України. Ці пропозиції відріз­няються характерними відмінностями, що пояснюються індивідуаль­ною оцінкою факторів, які прийняті за основу при виділенні певної території в регіон.

За пропозицією М. М. Паламарчука, наприклад, територія України поділяється на три економіко-географічні райони: Донецько-ГГридніп-ровський (включає 8 областей), Південно-Західний (13 областей), Пів­денний (3 області й Автономна Республіка Крим).

М. Д. Пісгуном враховані такі фактори, що впливають на адміністративно-територіальний поділ території України: рівень соціально-економічного розвитку території, просторова диференціа­ція природи, національно-історичні та культурно-етнографічні особ­ливості, політичні фактори. Відповідно до такого підходу виділено 9 економіко-географічних регіонів України: Столичний або Київсь­кий, Центральний, Придністровський, Донецький, Подільський, Північно-Східний, Карпатський, Північно-Західний (Волинський), Причорноморський.

В. А. Поповкін на території України виділяє 9 природно-економіч­них районів, які в майбутньому могли б стати основою для утворення нових значно більших за площею адміністративних областей: Карпат­ський, Поліський, Київський, Подільський, Північний, Харківський, Придніпровський, Південний, Донецький.