3 Розвиток промислового комплексу Сумська область належить до регіонів з достатнім рівнем індустріального розвитку, але нижче середнього по Україні
| Вид материала | Документы |
- План: Роль промислового комплексу у розвитку господарства України. Структура промислового, 262.25kb.
- План: Роль промислового комплексу у розвитку господарства України. Структура промислового, 242.84kb.
- ОБҐрунтування, 187.86kb.
- Теоретичні та методологічні основи реструктуризації регіонального промислового комплексу, 668.45kb.
- Довідка про соціально-економічний розвиток Миколаївської області за підсумками роботи, 260.11kb.
- Економічний розвиток регіонів, 115.51kb.
- Промисловий комплекс Протягом року відбулося зростання обсягів промислового виробництва, 308.68kb.
- Становлення й розвиток нанотехнологій у світі І в Україні: використання інтелектуального, 100.72kb.
- Київська обласна державна адміністрація, 117.83kb.
- Програма розвитку будівельного комплексу України на 2012 рік та на перспективу (пропозиції, 1157.71kb.
4.5. Розвиток інфраструктури продовольчого ринку
Виробництво продовольства – основна функція системи галузей АПК – стримується низьким платоспроможним попитом населення. Насиченість ринку продовольства в області, його доступність для різних верств населення і стабільність виробництва – це основні критерії оцінки соціально-економічного розвитку. Проте чисельність населення (1320 тис.) створює недостатній потенційний попит на продовольство.
Напрямком розвитку є лібералізація ринку, різноманітності організаційних та юридичних форм. Але необхідною є стратегія розвитку інституційної інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції і продовольства на засадах прозорості та ефективності, контролю з боку держави за дотриманням антимонопольних та інших законів.
Інституційна інфраструктура ринку – це сукупність правил узгодження торгівлі та розподілу доданої вартості за факторами виробництва. Цю сторону питання в Україні не розроблено, хоча в світі є багато моделей, які можна було б запровадити. Причиною зволікання не важко обчислити, якщо мати на увазі той факт, що інтереси перекупників далеко не співпадають з інтересами сільських товаровиробників і суспільства в цілому. Тому вони застосовують виправдану в світі кримінальну теорію пошуку ренти (“Rent Seaking”) для максимального вилучення абсолютної земельної ренти та інших форм доходів в процесі торгівлі “спотом” не узгоджуючи свої інтереси з іншими учасниками виробництва.
Стратегія розвитку ринку – це стратегія пошуку ренти у позитивному розумінні ситуації через узгоджену ринкову політику і прийняття контрактової системи закупок сільськогосподарської сировини. Ринок – це не базар, а вища форма планового капіталістичного господарства, де переважають ф’ючерсні та опціонові форми оптової торгівлі зі страхуванням ризиків і ціни продажів поряд з товарно-кредитними установами та інфраструктурою державного інтервенційного фонду.
У багатьох розвинених країнах такі форми торгівлі запроваджено на біржах. Досвід Франції говорить про можливість використання такого інституту ринку як Міжсекторні організації або Сільськогосподарська палата.
Принциповою ознакою приведеної організаційної схеми є відсутність юридичного статусу інтеграційних структур, внесків на їх утримання, матеріальних засобів спільної дії, виробники не гуртуються в асоціації для продажу продукції. Відомою у світі є така форма як Асоціації товаровиробників, яка піклується захисту ринку своєї продукції, наприклад, племінної худоби, комерційної марки або патенту селекційного центру разом з науково-дослідною установою. Для забезпечення попиту на племінну худобу потрібно провести ряд організаційних заходів, достатньої компетенції, а тому є сферою дії науково-виробничих асоціацій. Велике значення у цій справі має Сільськогосподарська Палата, службовці якої займаються питаннями дослідженнями в сфері збуту, юридичного сервісу, стандартизації, комерційної марки, бонітування, ліцензій на використання генетичного матеріалу, статут виробників тощо.
Велике значення матимуть Асоціації для виробництва певного виду продукції сільського господарства. Вони не є комерційними організаціями, а кожен виробник продає свою продукцію безпосередньо покупцеві. Але завдяки Асоціації розробляються стандарти і умови виробництва, управління ринком і рекламою продукції. Збут кожного виду продукції повинен мати свою організаційну схему.
Ринок – це не тільки невід’ємний елемент системи, а й заключна ланка аграрного бізнесу, в якому виробництво і ринок нероздільні. Конкуренція проявляється як боротьба за ринки збуту (покупця). Система агробізнесу залучає науковців для дослідження місткості ринку, реклами тощо. Все це схоже на орієнтованість системи на кінцевого споживача, але швидко можна переконатися в тому, що справа в іншому: зацікавленості капіталіста в реалізації доданої вартості і отриманні прибутку. Саме для отримання доходів рентного походження капітал йде в сільське господарство. Аграрна політика має бути спрямована на посилення ролі контрактів, правового регулювання договірних відносин, виконання зобов’язань, зокрема, розподілу транспортних витрат між виробниками і покупцями продукції сільського господарства. підприємства переробної промисловості необхідно максимально наблизити до сировинних зон.
Роль ринку продовольства посилюється соціальними пріоритетами національної продовольчої безпеки та продовольчого забезпечення населення регіонів. Аналіз динамівки обсягів галузевих ринків сільськогосподарської продукції і продовольства (рис.20) свідчить, що актуальність цих проблем через побудову інфраструктури ринку є незаперечною.
Рис.20. Динаміка обсягів галузевих споживчих ринків продовольства Сумської області
Вільний ринок обмежений попитом має ознаки деградації. Особливо стрімко скорочується ринок продукції тваринництва. Проте і в рослинництві немає ознак розвитку. В цілому споживчий ринок є викривленим через відсутність відповідної інфраструктури.
Ключовим питанням розвитку галузевого ринку сільськогосподарської продукції і продовольства є очищення його від бартеру та дискримінаційних форм торгівлі (рис.21).
Рис. 21. Розвиток дискримінаційного ринку сільськогосподарської продукції
Сумської області у формі оплати праці
Нові господарські формування продовжують неринкову традицію використовувати зернові ресурси на фуражні цілі та видавати продукцію натурою. Останнім часом таку практику розповсюджено на худобу і птицю. Запровадження ринкових відносин передбачає стратегію виведення ринку сільськогосподарської продукції і продовольства з тіні.
Ринкова модель ціноутворення є найбільш демократичною з огляду на об’єктивність попиту і відносну незалежність пропозиції кінцевої продукції на ринок. Вільний ринок продукції і ресурсів, конкуренція, доступність ринку і його стабільність, – все це ознаки нового господарського механізму. Але система цін є елементом зворотного зв’язку споживачів продукції з її виробниками. Тому система цін є багаторівневою і не може обмежуватися ознаками собівартість продукції в окремих галузях АПК, а вимагає регулювання на міжгалузевому рівні через контракти, форвардну і опціонові форми торгівлі, асоціації тощо.
Система АПК поєднує основні стадії відтворення в ланцюгу від сільського господарства до ринку, в якому кожна стадія є продовженням попередньої, але вхідною для наступної. Питання про досягнення мети інвестицій – отримання ренти – може бути вирішено при наявності матеріальних можливостей всіх наступних ланок зберігання і переробки після досягнення ринку. Кожна стадія циклу виробництва є контролюючою відносно попередньої. Вона регулює обсяги, структуру, якість і час поставок продукції. Споживач об’єктивно виступає у ролі регулятора виробництва у попередніх ланках циклу. Його платоспроможний попит може стимулювати виробництво або його пригнічувати. Пріоритет мети визначає соціально-економічну визначеність системи АПК. Якщо метою є прибуток, то вся система спрямована на бізнес і завоювання ринку. У випадку, коли йдеться про кінцеві суспільні потреби, ключовими є питання забезпечення АПК ресурсами.
Додаток 4.1
Баланси витрат і надходжень у сільськогосподарських
підприємствах (СГП) Сумської області (2001)
| | Обсяг – всього, млн.грн | В розрахунку на: | ||
| одне СГП, млн. грн. | 1 га с/г угідь, грн | 1 працю-ючого, грн | ||
| Валова продукція | 848 | 1467 | 829,0 | 11382 |
| Виручка всього | 599,2 | 1037 | 585,7 | 8042 |
| Зерно | 247,1 | 427 | 241,5 | 3316 |
| Соняшник | 13,3 | 23 | 13,0 | 179 |
| Цукровий буряк | 76,4 | 132 | 74,6 | 1025 |
| Картопля | 0,9 | 2 | 0,9 | 12 |
| Овочі | 1,3 | 2 | 1,3 | 18 |
| Молоко | 90,8 | 157 | 88,8 | 1219 |
| Велика рогата худоба | 86,5 | 150 | 84,6 | 1161 |
| Свині | 24,1 | 42 | 23,5 | 323 |
| Вівці і кози | 0,2 | 0 | 0,1 | 2 |
| Птиця | 3,5 | 6 | 3,4 | 47 |
| Яйця | 17,8 | 31 | 17,4 | 238 |
| Вовна | 0,0 | 0 | 0,0 | 1 |
| Внутрішня продукція | 248,9 | 431 | 243,3 | 3340 |
| Корми | 156,3 | 270 | 152,8 | 2098 |
| Насіння і посадковий матеріал | 75,4 | 130 | 73,7 | 1012 |
| Інкубаційні яйця, солома тощо | 17,1 | 30 | 16,7 | 230 |
| Певинні матеріальні ресурси | 278,0 | 481 | 271,7 | 3731 |
| Енергія, наз, паливо | 131,2 | 227 | 128,2 | 1761 |
| Послуги та інші матеріали | 104,1 | 180 | 101,7 | 1397 |
| Інші витрати і відрахування | 42,7 | 74 | 41,8 | 573 |
| Валова додана вартість | 298,7 | 517 | 292,0 | 4010 |
| Амортизація основних засобів | 42,3 | 73 | 41,3 | 568 |
| Прибуток на капітал | 80,2 | 139 | 78,4 | 1076 |
| Оплата праці з відрахуваннями | 117,8 | 204 | 115,2 | 1581 |
| Рента з ресурсів | 58,4 | 101 | 57,1 | 784 |
| Валові витрати і додана вартість | 825,6 | 1428 | 807,0 | 11081 |
Додаток 4.2
Прогноз зміни структури земельного фонду
в Сумській області на період до 2015 р., тис. га
| Структура земельного фонду | Наявність на 1.01. 2003р. | Прогноз | |||
| 2010 | 2015 | +, - до | |||
| 2010 | 2015 | ||||
| Сільськогосподарські землі, всього | 1749,2 | 1747,5 | 1745,5 | -1,7 | -3,7 |
| у тому числі: сільськогосподарські угіддя | 1708,2 | 1706,2 | 1704,2 | -2,0 | -4,0 |
| з них: рілля | 1245,1 | 1221,1 | 1200,1 | -24,0 | -45,0 |
| перелоги | 0,4 | 0,8 | 1,2 | +0,4 | +0,8 |
| багаторічні насадження | 24,5 | 24,0 | 24,2 | -0,3 | -0,3 |
| сіножаті | 267,7 | 287,7 | 303,7 | +20,0 | +36,0 |
| пасовища | 170,5 | 172,5 | 175,0 | +2,0 | +4,5 |
| інші сільськогосподарські землі | 41,0 | 41,3 | 41,3 | +0,3 | +0,3 |
| Ліси та інші лісовкриті площі | 451,8 | 453,3 | 455,5 | +1,5 | +3,7 |
| у тому числі: вкриті лісовою рослинністю | 423,7 | 425,2 | 427,4 | +1,5 | +3,7 |
| Забудовані землі, всього | 83,6 | 83,8 | 85,5 | +0,2 | +1,9 |
| у тому числі: під житловою забудовою | 18,3 | 18,7 | 18,9 | +0,4 | +0,6 |
| землі промисловості | 9,4 | 9,1 | 9,1 | -0,3 | -0,3 |
| транспорту та зв’язку | 17,2 | 17,3 | 17,4 | +0,1 | +0,2 |
| технічної інфраструктури | 1,2 | 1,5 | 1,7 | +0,3 | +0,5 |
| для відпочинку та інші відкриті землі | 28,3 | 29,2 | 29,5 | +0,9 | +1,2 |
| Відкриті заболочені землі | 62,0 | 62,0 | 59,8 | 0,0 | -2,2 |
| Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом | 0,2 | 0,3 | 0,5 | +0,1 | +0,3 |
| Відкриті землі без рослинного покриву | 5,8 | 5,8 | 5,9 | 0,0 | +0,1 |
| Всього земель (суша) | 2352,6 | 2352,7 | 2352,7 | +0,1 | +0,1 |
| Води | 30,6 | 30,5 | 30,5 | -0,1 | -0,1 |
| Р а з о м (територія) | 2383,2 | 2383,2 | 2383,2 | - | - |
Додаток 4.3
Обсяги та кошторисна вартість заходів з протиерозійного захисту земель сільськогосподарського використання та рекультивації порушених земель
в Сумській області *)
| П о к а з н и к и | Одиниця виміру | Роки | ||
| 2004 | 2006-2010 | 2011-2015 | ||
| Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд | млн. грн. | 7,02 | 40,0 | 48,0 |
| Створення полезахисних лісових смуг на землях сільгосппідприємств | га млн. грн. | 80 0,049 | 940 0,583 | 1000 0,618 |
| Створення захисних лісових насаджень на землях сільгосппідприємств, всього | тис. га млн. грн. | 0,40 0,311 | 2,00 1,623 | 2,15 1,562 |
| в тому числі насаджень на еродованих та радіоактивно забруднених сільгоспугіддях | тис. га млн. грн. | 0,4 0,248 | 1,0 0,614 | 1,1 0,682 |
| Агротехнічні заходи (безполицевий обробіток ґрунту, щілювання ріллі, щілювання сіножатей і пасовищ, посів спеціальними протиерозійними сівалками, смугове розміщення культур) (середньорічні обсяги) | тис. га млн. грн. | 997,1 4,287 | 995,0 30,347 | 994,7 30,338 |
| Залуження сильно еродованої землі (середньорічні обсяги) | тис. га млн. грн. | 22,9 12,466 | - - | - - |
| Рекультивація порушених земель | тис. га млн. грн. | 0,30 1,071 | 1,60 5,952 | 1,60 6,164 |