3 Розвиток промислового комплексу Сумська область належить до регіонів з достатнім рівнем індустріального розвитку, але нижче середнього по Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


4.5. Розвиток інфраструктури продовольчого ринку
Сільськогосподарські землі, всього
Ліси та інші лісовкриті площі
Забудовані землі, всього
Відкриті заболочені землі
Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом
Відкриті землі без рослинного покриву
Всього земель (суша)
Р а з о м (територія)
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   31

4.5. Розвиток інфраструктури продовольчого ринку




Виробництво продовольства – основна функція системи галузей АПК – стримується низьким платоспроможним попитом населення. Насиченість ринку продовольства в області, його доступність для різних верств населення і стабільність виробництва – це основні критерії оцінки соціально-економічного розвитку. Проте чисельність населення (1320 тис.) створює недостатній потенційний попит на продовольство.

Напрямком розвитку є лібералізація ринку, різноманітності організаційних та юридичних форм. Але необхідною є стратегія розвитку інституційної інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції і продовольства на засадах прозорості та ефективності, контролю з боку держави за дотриманням антимонопольних та інших законів.

Інституційна інфраструктура ринку – це сукупність правил узгодження торгівлі та розподілу доданої вартості за факторами виробництва. Цю сторону питання в Україні не розроблено, хоча в світі є багато моделей, які можна було б запровадити. Причиною зволікання не важко обчислити, якщо мати на увазі той факт, що інтереси перекупників далеко не співпадають з інтересами сільських товаровиробників і суспільства в цілому. Тому вони застосовують виправдану в світі кримінальну теорію пошуку ренти (“Rent Seaking”) для максимального вилучення абсолютної земельної ренти та інших форм доходів в процесі торгівлі “спотом” не узгоджуючи свої інтереси з іншими учасниками виробництва.

Стратегія розвитку ринку – це стратегія пошуку ренти у позитивному розумінні ситуації через узгоджену ринкову політику і прийняття контрактової системи закупок сільськогосподарської сировини. Ринок – це не базар, а вища форма планового капіталістичного господарства, де переважають ф’ючерсні та опціонові форми оптової торгівлі зі страхуванням ризиків і ціни продажів поряд з товарно-кредитними установами та інфраструктурою державного інтервенційного фонду.

У багатьох розвинених країнах такі форми торгівлі запроваджено на біржах. Досвід Франції говорить про можливість використання такого інституту ринку як Міжсекторні організації або Сільськогосподарська палата.

Принциповою ознакою приведеної організаційної схеми є відсутність юридичного статусу інтеграційних структур, внесків на їх утримання, матеріальних засобів спільної дії, виробники не гуртуються в асоціації для продажу продукції. Відомою у світі є така форма як Асоціації товаровиробників, яка піклується захисту ринку своєї продукції, наприклад, племінної худоби, комерційної марки або патенту селекційного центру разом з науково-дослідною установою. Для забезпечення попиту на племінну худобу потрібно провести ряд організаційних заходів, достатньої компетенції, а тому є сферою дії науково-виробничих асоціацій. Велике значення у цій справі має Сільськогосподарська Палата, службовці якої займаються питаннями дослідженнями в сфері збуту, юридичного сервісу, стандартизації, комерційної марки, бонітування, ліцензій на використання генетичного матеріалу, статут виробників тощо.

Велике значення матимуть Асоціації для виробництва певного виду продукції сільського господарства. Вони не є комерційними організаціями, а кожен виробник продає свою продукцію безпосередньо покупцеві. Але завдяки Асоціації розробляються стандарти і умови виробництва, управління ринком і рекламою продукції. Збут кожного виду продукції повинен мати свою організаційну схему.

Ринок – це не тільки невід’ємний елемент системи, а й заключна ланка аграрного бізнесу, в якому виробництво і ринок нероздільні. Конкуренція проявляється як боротьба за ринки збуту (покупця). Система агробізнесу залучає науковців для дослідження місткості ринку, реклами тощо. Все це схоже на орієнтованість системи на кінцевого споживача, але швидко можна переконатися в тому, що справа в іншому: зацікавленості капіталіста в реалізації доданої вартості і отриманні прибутку. Саме для отримання доходів рентного походження капітал йде в сільське господарство. Аграрна політика має бути спрямована на посилення ролі контрактів, правового регулювання договірних відносин, виконання зобов’язань, зокрема, розподілу транспортних витрат між виробниками і покупцями продукції сільського господарства. підприємства переробної промисловості необхідно максимально наблизити до сировинних зон.

Роль ринку продовольства посилюється соціальними пріоритетами національної продовольчої безпеки та продовольчого забезпечення населення регіонів. Аналіз динамівки обсягів галузевих ринків сільськогосподарської продукції і продовольства (рис.20) свідчить, що актуальність цих проблем через побудову інфраструктури ринку є незаперечною.





Рис.20. Динаміка обсягів галузевих споживчих ринків продовольства Сумської області


Вільний ринок обмежений попитом має ознаки деградації. Особливо стрімко скорочується ринок продукції тваринництва. Проте і в рослинництві немає ознак розвитку. В цілому споживчий ринок є викривленим через відсутність відповідної інфраструктури.

Ключовим питанням розвитку галузевого ринку сільськогосподарської продукції і продовольства є очищення його від бартеру та дискримінаційних форм торгівлі (рис.21).




Рис. 21. Розвиток дискримінаційного ринку сільськогосподарської продукції

Сумської області у формі оплати праці


Нові господарські формування продовжують неринкову традицію використовувати зернові ресурси на фуражні цілі та видавати продукцію натурою. Останнім часом таку практику розповсюджено на худобу і птицю. Запровадження ринкових відносин передбачає стратегію виведення ринку сільськогосподарської продукції і продовольства з тіні.

Ринкова модель ціноутворення є найбільш демократичною з огляду на об’єктивність попиту і відносну незалежність пропозиції кінцевої продукції на ринок. Вільний ринок продукції і ресурсів, конкуренція, доступність ринку і його стабільність, – все це ознаки нового господарського механізму. Але система цін є елементом зворотного зв’язку споживачів продукції з її виробниками. Тому система цін є багаторівневою і не може обмежуватися ознаками собівартість продукції в окремих галузях АПК, а вимагає регулювання на міжгалузевому рівні через контракти, форвардну і опціонові форми торгівлі, асоціації тощо.

Система АПК поєднує основні стадії відтворення в ланцюгу від сільського господарства до ринку, в якому кожна стадія є продовженням попередньої, але вхідною для наступної. Питання про досягнення мети інвестицій – отримання ренти – може бути вирішено при наявності матеріальних можливостей всіх наступних ланок зберігання і переробки після досягнення ринку. Кожна стадія циклу виробництва є контролюючою відносно попередньої. Вона регулює обсяги, структуру, якість і час поставок продукції. Споживач об’єктивно виступає у ролі регулятора виробництва у попередніх ланках циклу. Його платоспроможний попит може стимулювати виробництво або його пригнічувати. Пріоритет мети визначає соціально-економічну визначеність системи АПК. Якщо метою є прибуток, то вся система спрямована на бізнес і завоювання ринку. У випадку, коли йдеться про кінцеві суспільні потреби, ключовими є питання забезпечення АПК ресурсами.


Додаток 4.1


Баланси витрат і надходжень у сільськогосподарських

підприємствах (СГП) Сумської області (2001)






Обсяг – всього, млн.грн

В розрахунку на:

одне СГП, млн. грн.

1 га с/г угідь, грн

1 працю-ючого, грн

Валова продукція

848

1467

829,0

11382

Виручка всього

599,2

1037

585,7

8042

Зерно

247,1

427

241,5

3316

Соняшник

13,3

23

13,0

179

Цукровий буряк

76,4

132

74,6

1025

Картопля

0,9

2

0,9

12

Овочі

1,3

2

1,3

18

Молоко

90,8

157

88,8

1219

Велика рогата худоба

86,5

150

84,6

1161

Свині

24,1

42

23,5

323

Вівці і кози

0,2

0

0,1

2

Птиця

3,5

6

3,4

47

Яйця

17,8

31

17,4

238

Вовна

0,0

0

0,0

1

Внутрішня продукція

248,9

431

243,3

3340

Корми

156,3

270

152,8

2098

Насіння і посадковий матеріал

75,4

130

73,7

1012

Інкубаційні яйця, солома тощо

17,1

30

16,7

230

Певинні матеріальні ресурси

278,0

481

271,7

3731

Енергія, наз, паливо

131,2

227

128,2

1761

Послуги та інші матеріали

104,1

180

101,7

1397

Інші витрати і відрахування

42,7

74

41,8

573

Валова додана вартість

298,7

517

292,0

4010

Амортизація основних засобів

42,3

73

41,3

568

Прибуток на капітал

80,2

139

78,4

1076

Оплата праці з відрахуваннями

117,8

204

115,2

1581

Рента з ресурсів

58,4

101

57,1

784

Валові витрати і додана вартість

825,6

1428

807,0

11081



Додаток 4.2


Прогноз зміни структури земельного фонду

в Сумській області на період до 2015 р., тис. га



Структура земельного фонду


Наявність на 1.01.

2003р.



Прогноз


2010


2015

+, - до


2010

2015

Сільськогосподарські землі, всього

1749,2

1747,5

1745,5

-1,7

-3,7

у тому числі: сільськогосподарські угіддя

1708,2

1706,2

1704,2

-2,0

-4,0

з них: рілля

1245,1

1221,1

1200,1

-24,0

-45,0

перелоги

0,4

0,8

1,2

+0,4

+0,8

багаторічні насадження

24,5

24,0

24,2

-0,3

-0,3

сіножаті

267,7

287,7

303,7

+20,0

+36,0

пасовища

170,5

172,5

175,0

+2,0

+4,5

інші сільськогосподарські землі

41,0

41,3

41,3

+0,3

+0,3

Ліси та інші лісовкриті площі

451,8

453,3

455,5

+1,5

+3,7

у тому числі: вкриті лісовою рослинністю

423,7

425,2

427,4

+1,5

+3,7

Забудовані землі, всього

83,6

83,8

85,5

+0,2

+1,9

у тому числі: під житловою забудовою

18,3

18,7

18,9

+0,4

+0,6

землі промисловості

9,4

9,1

9,1

-0,3

-0,3

транспорту та зв’язку

17,2

17,3

17,4

+0,1

+0,2

технічної інфраструктури

1,2

1,5

1,7

+0,3

+0,5

для відпочинку та інші відкриті землі

28,3

29,2

29,5

+0,9

+1,2

Відкриті заболочені землі

62,0

62,0

59,8

0,0

-2,2

Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом


0,2


0,3


0,5


+0,1


+0,3

Відкриті землі без рослинного покриву

5,8

5,8

5,9

0,0

+0,1

Всього земель (суша)

2352,6

2352,7

2352,7

+0,1

+0,1

Води

30,6

30,5

30,5

-0,1

-0,1

Р а з о м (територія)

2383,2

2383,2

2383,2

-

-



Додаток 4.3


Обсяги та кошторисна вартість заходів з протиерозійного захисту земель сільськогосподарського використання та рекультивації порушених земель

в Сумській області *)


П о к а з н и к и

Одиниця

виміру

Роки

2004

2006-2010

2011-2015

Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд

млн. грн.

7,02

40,0

48,0

Створення полезахисних лісових смуг на землях сільгосппідприємств

га

млн. грн.

80

0,049

940

0,583

1000

0,618

Створення захисних лісових насаджень на землях сільгосппідприємств, всього

тис. га

млн. грн.

0,40

0,311

2,00

1,623

2,15

1,562

в тому числі насаджень на еродованих та радіоактивно забруднених сільгоспугіддях


тис. га


млн. грн.

0,4


0,248

1,0


0,614

1,1


0,682

Агротехнічні заходи (безполицевий обробіток ґрунту, щілювання ріллі, щілювання сіножатей і пасовищ, посів спеціальними протиерозійними сівалками, смугове розміщення культур) (середньорічні обсяги)


тис. га


млн. грн.


997,1


4,287


995,0


30,347


994,7


30,338

Залуження сильно еродованої землі

(середньорічні обсяги)

тис. га

млн. грн.

22,9

12,466

-

-

-

-

Рекультивація порушених земель

тис. га

млн. грн.

0,30

1,071

1,60

5,952

1,60

6,164