Теоретичні та методологічні основи реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах трансформації та глобалізації економіки

Вид материала

Содержание

Організаційний механізм реструктуризації промислового комплексу регіону
Список використаних джерел
ВСТУПАктуальність теми.
Мета і завдання дослідження.
Об’єктом дослідження
Методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів.
Практичне значення одержаних результатів.
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації.
Структура та обсяг дисертації.
Теоретичні та методологічні основи реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах трансформації та глобалізації
2.2. Основні важелі реструктуризації регіонального промислового комплексу
Таблиця 2.13Динаміка наявного та постійного населення в Полтавському регіоні
Висновки до розділу 3

Подобный материал:

1 2 3

Зміст

вступ		3

Розділ 1.	ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ …	10
1.1.	Економічна сутність, зміст і значення реструктуризації у розвитку регіонального промислового комплексу ……………	10
1.2.	Особливості проведення реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах трансформації економіки .	27
1.3.	Реструктуризація в системі забезпечення конкурентоспроможності регіонального промислового комплексу ………………………………………………………..	48
	Висновки до розділу 1 …………………………………………..	64

Розділ 2.	Особливості та напрями реструктуризації регіонального промислового комплексу (на прикладі Полтавської області)	67
2.1.	Сучасні тенденції розвитку регіонального промислового комплексу ………………………………………………………..	67
2.2.	Основні важелі реструктуризації регіонального промислового комплексу ……………………………………….	89
2.3.	Потенціал економічного розвитку та напрями реструктуризації регіонального промислового комплексу …..	116
	Висновки до розділу 2 ………………………………………......	130

Розділ 3.	ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ …………….	133
3.1.	Інноваційний зміст реструктуризації регіонального промислового комплексу ……………………………………….	133
3.2.	Кластерна модель інноваційної реструктуризації регіонального промислового комплексу ………………………	149
3.3.	Удосконалення механізму проведення інноваційної реструктуризації регіонального промислового комплексу …..	163
	Висновки до розділу 3 …………………………………………..	174

Висновки …………………………………………………………………...		177

Список використаних джерел …………………………………..		181

Додатки ……………………………………………………………………..		201

ВСТУП

Актуальність теми. Ефективна діяльність промислового комплексу регіону забезпечується комплексною реструктуризацією, яка є визначальним чинником інтеграції національної економіки у світову економічну систему. Реструктуризація промислового комплексу впливає на соціальну сферу життєдіяльності суспільства як на регіональному, так і національному рівнях, формує структуру зайнятості, якість життя, соціальну стабільність і економічну безпеку.

Реструктуризація регіонального промислового комплексу є найважливішим чинником досягнення цілей перехідного періоду, умовою ринкової і цивілізаційної трансформації національної економіки, її входження в глобальні економічні процеси світу.

Традиційно проблема реструктуризації промислового комплексу є об'єктом наукового та практичного інтересу вітчизняних і закордонних учених-фахівців у галузі прикладних економічних наук (економіки, фінансів, менеджменту). Істотний внесок у дослідження цієї багатогранної міждисциплінарної проблеми внесли такі вчені, як Аістова М., Афонін А., Гришко В., Долгоп’ятова Т., Кальниченко Л., Клейнер Г., Льовочкін С., Мазур А., Мендрул О., Мізерна Т., Неустроєв О., Опарін В., Савіна Г., Сухарев О., Федосов В., Хол Р., Шапіро В., Яковенко Л. та ін. Значний вклад у розвиток економічної науки, розуміння процесів соціально-економічного розвитку регіону, методології його вивчення, а також в обґрунтування підходів до реструктуризації як антикризового управління зробили вчені-економісти Алимов О., Бандур С., Бистряков І., Бутко М., Геєць В., Данилишин Б., Долішній М., Дорогунцов С., Іщук С., Коваль Я., Кондрашкін А., Куценко В., Лисецький А., Олійник Я., Пила В., Тарасова Н., Фащевський М., Хвесик М., Чернюк Л., Чумаченко М. та інші, які внесли вагомий вклад. Однак, незважаючи на високий рівень теоретичних розробок процесів трансформації регіональної економіки, недостатньо вивченими є комплексні підходи до реструктуризації промислового комплексу регіону. Подальшого розвитку вимагає і вирішення проблеми визначення оптимальних видів реструктуризації регіонального промислового комплексу та механізмів її здійснення. Цим визначається практична значимість, своєчасність та актуальність дослідження, а масштабність наукової проблеми визначила доцільність вибору теми, мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України, зокрема при виконанні науково-дослідної теми 3.1.5.63 „Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу (номер державної реєстрації 0100U000657). Результати дисертаційного дослідження були використані автором у процесі розробки та реалізації соціально-економічного розвитку Полтавської області на 2005–2015 рр.

Наукові розробки автора відповідають Концепції державної регіональної політики. Методичні рекомендації щодо проведення реструктуризації застосовані у господарській діяльності промислового комплексу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення і методологічне обґрунтування засад реструктуризації регіонального промислового комплексу та визначення основних напрямів його розвитку, формування механізму здійснення реструктуризації як необхідної умови досягнення цілей ринкових реформ.

Відповідно до визначеної мети в роботі поставлені і послідовно розв’язані наступні завдання:

узагальнити теоретичні основи і наукові підходи до реструктуризації регіонального промислового комплексу;
визначити основні передумови та напрями проведення реструктуризації регіонального промислового комплексу;
дослідити факторне забезпечення реструктуризації регіонального промислового комплексу;
провести комплексний аналіз ефективності реструктуризації промислового комплексу на прикладі Полтавського регіону;
визначити основні стратегії та напрями реструктуризації промислових підприємств щодо забезпечення загальнорегіональної мети реструктуризації;
обґрунтувати модель інноваційної реструктуризації регіонального промислового комплексу;
запропонувати основні напрями формування і вдосконалення організаційно-економічного механізму реструктуризації регіонального промислового комплексу.

Об’єктом дослідження є процес реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах ринкової трансформації економіки.

Предметом дослідження є теоретичне та методичне забезпечення процесу реструктуризації регіонального промислового комплексу як сукупності територіально зосереджених підприємств з метою їх перетворення в конкурентоспроможних суб’єктів ринку.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є сучасні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та закордонних учених з проблем реструктуризації промислових підприємств, законодавчі та нормативні акти України з питань регулювання регіонального розвитку.

Обґрунтування теоретичних питань дослідження проводилося на основі використання таких методів, як індукція, дедукція, аналіз і синтез, моделювання та прогнозування. Фундаментальним методом пізнання соціально-економічних явищ та процесів реструктуризації регіонального промислового комплексу є діалектичний метод, який розглядає суть явища через внутрішні суперечності, поєднання якісного та кількісного аналізу і визначення на цій основі економіко-статистичних методів дослідження. Комплексний аналіз ефективності реструктуризації підприємств регіонального промислового комплексу в умовах трансформації та глобалізації передбачає використання таких економіко-математичних і статистичних методів: метод ситуаційного аналізу – для виявлення тенденцій у процесах реструктуризації промислових підприємств регіону; індексний метод – для виявлення впливу основних внутрішніх та зовнішніх чинників реструктуризації регіонального промислового комплексу; графоаналітичний метод – для наочного зображення динаміки та структури показників реструктуризації; регіональний аналіз з картографічним моделюванням досліджуваних явищ та процесів.

Інформаційну базу дослідження становлять статистичні та звітні дані Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики України, Державного комітету статистики України, інших міністерств та їх регіональних органів влади у Полтавській області, наукові доробки вітчизняних та закордонних учених економістів з проблем регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації полягає в обґрунтуванні методологічних та методичних засад реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах трансформації соціально-економічних відносин, а саме:

вперше:

обґрунтовано стратегію інноваційної реструктуризації Полтавського регіонального промислового комплексу та багаторівневу систему регіонального управління процесом інноваційної реструктуризації на основі підвищення інтенсивності діяльності промислових виробництв і ефективного використання внутрішніх і зовнішніх факторів;

удосконалено:

методичний підхід до реструктуризації як процесу рекомбінації регіональних факторів розвитку промислового комплексу з метою досягнення синергетичного ефекту їх дії, що приведе до економії фінансових, матеріальних і трудових ресурсів;
види та напрями реструктуризації регіонального промислового комплексу, доведено необхідність упровадження кластерної моделі інноваційної реструктуризації, що забезпечить підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств і сприятиме соціально-економічному розвитку регіону;
процес проведення реструктуризації регіонального промислового комплексу залежно від тенденцій та пропорцій територіального розвитку, що дасть змогу оцінити соціально-економічний стан регіону та визначити основні напрями промислового розвитку, орієнтованого на зростання обсягів наукоємної валової доданої вартості регіону;
механізм реалізації стратегії інноваційної реструктуризації, який, на відміну від інших, спрямований на попередження соціальних, екологічних та економічних загроз, і на цій основі досягнення конкурентоспроможності регіональної промислової продукції;

дістало подальшого розвитку:

визначення соціально-економічного змісту процесу реструктуризації промислового комплексу під впливом трансформаційних та глобалізаційних процесів;
проведення інтеграційної оцінки факторного забезпечення процесу реструктуризації регіонального промислового комплексу з метою оптимізації їх використання, що обумовить зниження ресурсного навантаження на показник валової доданої вартості регіону;
визначення методичних засад вибору виду реструктуризації промислових підприємств регіону, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на запропонованих індикаторах та показниках, що сприятимуть підвищенню фінансової стійкості підприємств;
удосконалення напрямів управління процесом реструктуризації з урахуванням усіх рівнів, спрямованих на піднесення конкурентоспроможності регіонального промислового комплексу та попередження негативних соціально-економічних наслідків на рівні регіону.

Отримані результати наукового дослідження суттєво доповнюють існуючі в науковій літературі положення і вносять часткову новизну в розвиток такого напряму економічної науки, як розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні розробки, викладені в дисертації, доведені до практичних пропозицій щодо вибору виду реструктуризації регіонального промислового комплексу залежно від тенденцій та пропорцій територіального розвитку. Методичні засади впровадження кластерної моделі інноваційної реструктуризації регіонального промислового комплексу забезпечують системний підхід до підвищення його конкурентоспроможності.

Результати дисертаційного дослідження були використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідних робіт за темами 3.1.5.63 “Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” та ІІ-7-07(91) “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (довідка № 01-11/1084 від 07.12.2007).

Запропоновані в дисертаційній роботі висновки та рекомендації, що мають прикладний характер, використовувалися Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації при розробці планів інноваційної реструктуризації промислових підприємств (довідка № 1-3/1162 від 17.06.2005) та Полтавською філією Європейського університету при викладенні курсів “Інвестиційний менеджмент”, “Інвестування”, “Інноваційний менеджмент”, “Економіка підприємств”, “Економіка праці” (довідка № 1556 від 31.10.2008).

Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі викладені авторські розробки методологічних і методичних засад проведення реструктуризації регіонального промислового комплексу, визначені організаційно-економічні засади проведення інноваційної реструктуризації та вдосконалення управління цим процесом.

Ідеї та розробки, висвітлені в дисертації, належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії і практики реструктуризації регіонального промислового комплексу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані автором на науково-практичних конференціях: „Економіка ХХІ століття: проблеми трансформації та глобалізації” (м. Полтава, 2005 р.); „Економіка і дизайн: проблеми і перспективи” (м. Первомайськ, Миколаївська область, 2005 р.); „Гендер і суспільство: соціально-економічний аспект”. (м. Полтава, 2005 р.) „Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” (м. Полтава, 2005 р.); „63 науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету” (м. Київ, 2007 р.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 16,1 друк. арк., з яких особисто автору належить 12,3 друк. арк., з них – 9 статей у наукових фахових виданнях, 5 – у матеріалах наукових конференцій та 3 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 180 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі 26 таблиць, 23 рисунки. Список використаних джерел складається із 220 найменувань, які викладено на 19 сторінках, та 7 додатків на 7 сторінках.

Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

1.1. Економічна сутність, зміст і значення реструктуризації у розвитку регіонального промислового комплексу

У сучасній регіональній політиці України формується нова парадигма регіонального розвитку з урахуванням інтересів регіону та підвищення відповідальності регіональної влади. Кожний регіон має право здійснювати цілеспрямовану соціально-економічну політику відповідно до наявних матеріальних, трудових та фінансових ресурсів для реалізації місцевих цілей та завдань. Досягти оптимальності загальнодержавних і регіональних інтересів можна поєднуючи цілі соціально-економічного розвитку на державному та регіональних рівнях.

Державна регіональна політика в Україні є складовою і невід’ємною частиною соціально-економічних заходів щодо стимулювання ефективного розвитку регіонів, регіональне використання їхнього ресурсного потенціалу з метою підвищення життєвого рівня населення, охорони навколишнього природного середовища, вдосконалення територіальної організації суспільства [68, с. 26].

Таким чином, нові політичні та економічні реалії формують новий підхід до регіону як суб’єкта економіки, що забезпечує власну економічну самостійність, формує соціально-економічну політику розвитку, яка визначає соціально-економічний рівень регіону. Однак така економічна політика регіональних органів влади повинна спрямовуватися на досягнення державних пріоритетів, що визначаються єдиним економічним та правовим простором і корегуються відповідно до потреб мезоекономічного рівня.

У зв’язку з цим регіон можна визначити як складну поліструктурну і багатокомпонентну систему. Багатокомпонентність регіону включає природне середовище, населення, процеси відтворення та наявну інфраструктуру, а поліструктурність – сукупність підсистем, що характеризують регіональну систему [86, с. 1].

Економічна ситуація в регіоні визначається насамперед економічним станом функціонуючих у територіальних межах економічних суб’єктів, тобто підприємств, які працюють та взаємодіють у ньому. Якщо промисловий комплекс регіону характеризується як економічно стабільний, то він має позитивний вплив на всі процеси, що відбуваються в регіоні.

Об’єктивною основною економічної цілісності регіону є його регіональний промисловий комплекс, під яким слід розуміти особливий вид інтеграції промислового виробництва, що забезпечує розвиток продуктивних сил на основі здатності самостійно здійснювати динамічний розвиток регіональної економіки, всебічно використовуючи наявні фактори регіонального розвитку.

Регіональний промисловий комплекс – це група підприємств, яка розміщена на певній території, органічно пов’язана між собою виробничими зв’язками на основі раціонального використання єдиної сировинної бази і єдиної програми розвитку в інтересах соціально-економічного піднесення регіону. Структура регіонального промислового комплексу характеризується наявними видами промислової діяльності, формую їх власності, а також їх спільною здатністю підвищувати конкурентоспроможність регіональної економіки. Зміна структури регіонального промислового комплексу базується на тих елементах, які входять до його складу. Таким елементом є кожне окреме підприємство, що характеризується певними властивостями, які становлять основу для виділення конкретних структур [86, с. 1].

Кардинальна трансформація соціально-економічних відносин та перехід до ринкової моделі розвитку національної економіки, на жаль, призвели до трансформації структури промислового комплексу регіону, а це, в свою чергу, до зниження ефективності системи управління його функціонування. Зниження ефективності регіональних промислових комплексів України пов’язане з фізичним та моральним зношенням основних виробничих фондів, низькою якістю виробленої продукції, традиційно високим рівнем витрат, низьким попитом на ринку виробленої продукції, відсутністю ефективної системи управління просування товарів на ринок. Усе це свідчить про необхідність структурних змін промислового комплексу як основи економіки регіону [136, с. 90].

Отже, виникає необхідність глибокої структурної перебудови промислового комплексу, тобто його реструктуризації. Ринкова економіка з постійною зміною зовнішнього середовища регіонального промислового комплексу неможлива без постійного вдосконалення структури.

Однак серед теоретиків і практиків немає єдиного підходу до змісту та проведення структурних змін як основних форм розвитку регіонального промислового комплексу. Так, у науковій літературі структурні зміни в промисловому комплексі пов’язувалися з процесами:

реформування – як трансформації існуючої економічної системи кожного з її найважливіших елементів: продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму [79, с. 210];
реорганізації – як перетворення, перебудови організаційної структури і управління підприємством, фірмою, компанією чи їх об’єднань [79, с. 199];

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Фактори, що обумовлюють виникнення національного середовища, в якому підприємства створюються і навчаються конкурентній боротьбі, згідно з теорією Портера М., об’єднуються в чотири групи, а саме:

умови для створення таких факторів виробництва, як кваліфікована робоча сили або інфраструктура, необхідна для ведення конкурентної боротьби в певному сегменті глобального ринку;
стан попиту на внутрішньому ринку для продукції певного виду промисловості;
споріднені та підтримуючі виробництва, які включають наявність або відсутність у країні постачальників та інших конкурентоспроможних видів економічної діяльності на міжнародному рівні;
стійка стратегія, структура та конкуренція, що включає умови створення, організації, управління компаніями, а також характер внутрішньої конкуренції [138, с. 176].

Застосувавши групи умов конкуренції Портера М., нами пропонується схема взаємозв’язку на регіональному рівні (рис. 1.5). Кожна вершина ромба характеризує суттєві складові для досягнення успіху в конкурентній боротьбі міжнародного масштабу. Забезпеченість ресурсами та кваліфікованою робочою силою є необхідними умовами конкурентних переваг виробництв. Інформація формує сприятливі можливості застосування наявних ресурсів та кваліфікованих співробітників. Тиск компаній-конкурентів спонукає до збільшення інвестицій і впровадження інновацій. Підприємство має конкурентні переваги при наявності інформації про потреби внутрішнього ринку на певні види продукції та послуг. Оновлення основних засобів підприємства та інвестування у виробництво створює не тільки нові конкурентні переваги, а й посилює наявні.

Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
ировинну орієнтацію промисловості регіону;
нераціональна структура інвестицій в основний капітал, що не дозволяє більш ефективно використовувати наявний потенціал промисловості;
недостатнє зростання інноваційної активності промислових підприємств, що не сприяє розвитку конкурентоспроможності вітчизняних товарів.

Для забезпечення конкурентоспроможності промислової продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках в умовах посилення процесів глобалізації економіки такі темпи структурної перебудови промисловості недостатні. Дослідження стану промисловості України та Полтавського регіону свідчить, що головним напрямом структурних змін повинно стати збільшення частки обробної промисловості в загальному обсязі виробництва та експорту, що забезпечить стале розширення внутрішніх та зовнішніх ринків і створить ефективні умови для функціонування економіки в напрямі розвитку соціально-економічних відносин. За таких умов можна очікувати прискорення позитивних структурних зрушень у промисловості, що сприятиме динамічному зростанню економіки.

Blog

Теоретичні та методологічні основи реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах трансформації та глобалізації економіки

Содержание