Теоретичні та методологічні основи реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах трансформації та глобалізації економіки

Вид материалаДокументы

Содержание


Висновки до розділу 3
Подобный материал:
1   2   3

3.3. Удосконалення механізму проведення інноваційної реструктуризації регіонального промислового комплексу


Нова парадигма розвитку як у глобальному, так і локальному аспекті розробляється на основі парадигми прогресу, згідно з якою досягнення у сфері науки, техніки, технології, освіти, культури дають можливість забезпечити прогрес людства та його економічне і соціальне зростання.

В умовах ринкових трансформацій підприємствам регіону необхідно вибрати напрям розвитку на поступове і безперервне вдосконалення конкурентоспроможності або зосередити всі наявні ресурси для радикального прориву.

Механізм безперервного вдосконалення виробництв передбачає створення на підприємстві відділів удосконалення технологій, спеціальних бригад, статистичного контролю процесів, структурування якості та інше, що забезпечить високий рівень конкурентоспроможності виробництва.

У тих випадках, коли необхідно скоротити витрати та час, покращити якість конкретного бізнес-процесу, застосовується методологія радикального вдосконалення процесу. Ця методологія об’єднує в один логічний напрям різні засоби управління інноваційною реструктуризацією, а саме бенчмаркинг, реінженирінг, цілеспрямоване радикальне покращення, інноваційні процеси, визначення витрат, пов’язаних з діяльністю, аналіз загального стану. Реалізація цієї методології забезпечує темпи зростання економічних показників у кілька разів у той час, коли безперервне вдосконалення – на 10–20% [182, с. 136].

Організація бізнес-процесу об’єднує множину різних функцій і відділів системи управління. Процес розробки нової продукції включає в себе наукові дослідження та їх розробку, маркетинг, виробництво, забезпечення якості, інженерне забезпечення, продаж, обслуговування в експлуатації та інші функції. Процес здійснення замовлень охоплює продаж, складання графіку закупок, контроль продукції, інформаційні послуги та інші. Тобто кожний процес – це великі міжфункціональні структури, що визначають діяльність організації, успіх якої в цілому залежить від рівня раціональності цих процесів і їх віддачі.

Максимальний результат можна отримати, коли радикальне та безперервне вдосконалення об’єднуються в одному виробничому процесі. За цих умов результат від безперервного вдосконалення перевищує 60% на рік. Тому організаціям, які прагнуть стати лідерами на ринку необхідно використовувати ці два види вдосконалення [182, с.139].

Головним завданням концепції соціально-економічного розвитку підприємств регіону відповідно до сучасних вимог є орієнтація діяльності на кінцеві споживчі результати згідно з ринковими потребами у випуску продукції на рівні світових стандартів. Вирішення важливих практичних завдань трансформації перехідної економіки в ринкову та інноваційної реструктуризації підприємств передбачає широке застосування методів комплексного підходу.

Основою концепції системи бенчмаркінга є комплексний соціально-економічний розвиток підприємств і організацій в сучасних умовах господарювання, що виробляють продукцію чи послуги, які відповідають потребам і вимогам світового ринку.

Для розробки стратегії розвитку інноваційно активних підприємств можна запропонувати використання механізму бенчмаркінгу, який спрямований на пошук, оцінку і використання кращого досвіду конкурентів.

Поширення процесів глобалізації приводить до появи нових методів менеджменту та процесів інформатизації і необхідності пошуку прогресивних шляхів управління. Одним із провідних методів управління економічним розвитком є бенчмаркінг, а його основним принципом – вивчення досвіду найбільш успішних господарюючих суб’єктів з метою підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності. Ефективність бенчмаркінгу в значною мірою залежить від адаптації його інструментів до загальної стратегії регіонального розвитку.

На промислових підприємствах регіону цей метод може бути застосований шляхом вивчення зарубіжного досвіду та його впровадження в господарську діяльність суб’єктів економічних відносин як чинник їх економічного розвитку. Цей метод дає можливість проведення системного вдосконалення підходів до підвищення ефективності промислового комплексу. Бенчмаркінг є важливим напрямом реалізації основних засад розвитку промислового комплексу регіону на основі інноваційної реструктуризації і дозволяє з відносно меншими витратами одержати ефективні результати при умові використання передового досвіду інших територій. Однак відмінність у географічному розташуванні, соціально-економічному розвитку, інфраструктурному забезпеченні не дозволяє повністю використати такий досвід, але він допоможе створити значну інформаційну базу, яку можна буде використати для розв’язання власних проблем.

Підвищення конкурентоспроможності промислового комплексу Полтавського регіону можливе шляхом застосування принципів бенчмаркінгу. Вони базуються на порівняльному аналізі ефективності діяльності промислових підприємств, що досягли значних конкурентних переваг на світових ринках внаслідок розробки програм підвищення якості продукції. Бенчмаркінг слід застосовувати також як механізм удосконалення регіонального управління на різних рівнях суспільного розвитку, поліпшуючи управління персоналом, виробничими процесами, підприємством та ефективністю його діяльності.

Таким чином, бенчмаркінг повинен стати інтегральною частиною процесу інноваційної реструктуризації та вдосконалення функціонування промислового комплексу Полтавського регіону. З метою поліпшення управління регіональним промисловим комплексом бенчмаркінг слід використовувати в наступній послідовності.

По-перше, на базі оцінювання фактичного стану промислового комплексу необхідно визначити основні цілі і напрями його подальшого розвитку, які відповідають політиці економічного зростання регіону і включають:
  • підвищення якості готової продукції до світових стандартів (ISO – 9000 ISO – 14000, ISO – 17000);
  • зниження трудо-, енерго- та ресурсомісткості;
  • зростання наукоємності готової продукції;
  • підвищення ефективності виробництва;
  • збільшення показників соціально-економічного розвитку.

По-друге, потрібно визначити еталони економічного розвитку, відповідно до яких обираються представники, що досягли високих стандартів. На основі аналізу та порівняння шляхів досягнення цілей формується комплекс заходів щодо досягнення таких еталонів розвитку .

По-третє, згідно з поставленими цілями, необхідно визначити систему відбору інформації. Оскільки промисловий комплекс – це складна і динамічна система, яка залежить від дії багатьох факторів, що створює значний обсяг інформації про його діяльність. Тому інформація про конкурентів та їх діяльність становить особливий інтерес, адже дає можливість залучити передові технології у виробництво.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылка скрыта.

Застосування такої політики регіонального розвитку та впровадження інноваційної реструктуризації на промислових підприємствах Полтавського регіону сприятиме зростанню обсягів промислової продукції як у цілому, так і окремих її видів (дод. Ж).

Прогнозні розрахунки свідчать, що у промисловості Полтавського регіону обсяги виробництва та реалізації промислової продукції до 2010 р. збільшаться порівняно з 2004 р. у 2,3 раза при збереженні середньорічного темпу зростання за 2000–2004 рр. За рахунок впровадження інноваційної реструктуризації показники обсягу промислової продукції підвищаться 2010 р. більше ніж у 3 рази порівняно з 2004 р. Передбачається, що темпи зростання обробної промисловості будуть вищими, ніж добувної. У машинобудуванні обсяги виробництва та реалізації продукції зростуть більше ніж у 3 (І варіант) і 3,9 раза (ІІ варіант), тобто за рахунок впровадження інноваційної реструктуризації.

Оптимальна промислова політика та стратегічне мислення дозволять вітчизняному виробництву при підтримці науки вирішити проблеми створення самодостатньої економіки, пов’язаної зі зростанням добробуту народу.


Висновки до розділу 3

  1. Спираючись на методологію неокласичних теорій підприємства, тобто на виробничу функцію підприємства, розроблена модель реструктуризації як стратегія і запропоновані напрями радикальних структурних змін ринкової трансформації регіонального промислового комплексу. Встановлено, що досягнення цілей інноваційної реструктуризації обумовлює існування різних стратегій ринкової реструктуризації та можливості різних напрямів реструктуризації окремого підприємства.
  2. Ринкова реструктуризація регіонального промислового комплексу може проводитись за різними моделями: інноваційною, моделлю збереження ресурсного потенціалу та інтеграційною. Відповідно до кожної моделі розробляються стратегії реструктуризації. Основними напрямами реструктуризації окремого підприємства є виробничо-технологічна, фінансова, соціальна та інші.
  3. Інноваційна реструктуризація РПК являє собою сукупність усіх напрямів, оскільки в сучасних умовах необхідно застосовувати весь комплекс радикальних перетворень усіх складових підприємства та його функції. Інноваційна реструктуризація вливає на взаємозв’язки та взаємовідносини між суб’єктами господарювання та державними органами влади суспільства, що відображається на макро-, мезо-, мікро-, нанорівнях економічного життя суспільства
  4. Інноваційна реструктуризація має комплексний вплив на соціально-економічні явища регіону, а отже, і на соціальну сферу життєдіяльності населення регіону й країни. Очікуваний ефект інноваційної реструктуризації виходить за рамки процесу виробництва продукції в ринкові взаємовідносини споживання цієї продукції та сферу впливу на зовнішнє середовище та рівень життя населення. В остаточному підсумку знизиться ресурсомісткість валової доданої вартості та валового внутрішнього продукту країни.
  5. Цілі інноваційної реструктуризації базуються на задоволені матеріальних і духовних потреб людини у процесі її діяльності в напрямі перетворення і раціонального використання природних ресурсів та людського потенціалу. Тому досягнення мети розвитку інноваційної реструктуризації спирається на виробничі економічні відносини, що забезпечують регулювання і управління всім процесом ринкової економіки – від потреб до споживання.
  6. Основою розробки регіональних програм інноваційної реструктуризації є проведення структурних змін видів промисловості та регіональних промислових комплексів.
  7. Успіх реструктуризації залежить також від погодження мотивації дій менеджерів і найнятого персоналу та участі колективів і їх представників у розробці інновацій і реалізації їх при вирішенні господарських завдань. Налагодження зв’язків між виробництвом продукції і забезпеченням високого рівня її ефективності та якості із соціальним розвитком регіону докорінно змінить соціальні результати інноваційної реструктуризації.
  8. Гарантування соціального захисту робітників в умовах інноваційної реструктуризації РПК можливе за такими напрямами, як поліпшення законодавчої бази, укладання угод та занесення їх умов у відповідні документи, які гарантують сприятливий соціальний захист звільнених кадрів; підготовка пропозицій для внесення в адміністративні органи для прийняття відповідних рішень щодо реструктуризації підприємств, створення на партнерських умовах цільового фонду соціальної підтримки цих підприємств.

Висновки


Теоретичне вивчення проблеми реструктуризації промислового комплексу Полтавського регіону дало можливість сформулювати практичні рекомендації по вдосконаленню зв’язків між окремими промисловими суб’єктами та підвищенню ефективності реструктуризації промислових підприємств і наступні науково-практичні висновки.

1. Реструктуризація регіонального промислового комплексу – це складне економічне явище, сутність якого полягає в організаційній еволюції підприємств у формі фундаментальних перетворень внутрішнього та зовнішнього середовища.

Змістом реструктуризації є сукупність цілей, напрямів і засобів структурних перетворень, які змінюються відповідно до конкретних цілей, об’єктів, вибраної моделі та економічної ситуації.

Реструктуризація власності включає кількісні і структурні зміни в його активах аж до ліквідації певної частини або всього підприємства. Процес реструктуризації власності включає виробничу, фінансову, мережеву і соціальну реструктуризацію, а також радикальні зміни в розподілі і використанні прав власності. Складовою частиною реструктуризації є також організаційна реструктуризація. Реструктуризація підприємств виконує як економічну, так і соціальну функції перетворень, що відбуваються в промисловому комплексі регіону. Соціальний ефект реструктуризації проявляється на ринку праці та рівнях доходів домогосподарств, а також на змінах трудових відносин підприємств.

2. Реструктуризація регіонального промислового комплексу в умовах економічного зростання визначена як інноваційна реструктуризація, що спрямована на структурні зміни та пов’язана з економічним проривом на світові ринки.

Інноваційна природа реструктуризації забезпечує раціональне використання ресурсів, підвищує ефективність підприємств та дозволяє отримувати позитивний синергетичний ефект.

Інноваційна реструктуризація відноситься до стратегічної реструктуризації і відбувається в умовах трансформації та глобалізації економіки. Кінцевою метою інноваційної реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах економічної глобалізації є створення такого суб’єкта економіки, який пов’язаний з регіональним та світовим бізнесом шляхом випуску конкурентоспроможної продукції і забезпечує підвищення ефективності виробництва та економічного добробуту населення.

Пріоритетною складовою інноваційної реструктуризації економіки регіону є організаційні форми взаємодії, важелі і стимули економічного зростання, об’єднані в єдиний організаційно-економічний механізм, який дозволяє забезпечити цілеспрямовану дію на підвищення ефективності соціально-економічного розвитку регіону.

3. Для вдосконалення реструктуризації регіонального промислового комплексу Полтавщини потрібно запровадити інтеграційну стратегію, яка базується на поєднані стратегій розвитку трудового потенціалу, ресурсного збереження та інноваційного розвитку, що найкращим чином реалізуються в регіональних промислових кластерах.

Важливим напрямом реструктуризації підприємств є входження їх до кластерів, які сприятимуть підвищенню ефективності виробництва всіх учасників кластерного об’єднання, оскільки він спонукає до інноваційних перетворень і вдосконалення технологій виробництва товарів, створення якісно нового виробничого потенціалу, адекватної оптимізації витрат і зростання конкурентоспроможності підприємств.

Окрім досягнення стратегічних цілей, реструктуризація підприємств, які входять до кластера, сприяє забезпеченню їх фінансовими ресурсами для реалізації власне процесу реструктуризації на основі інноваційного розвитку завдяки залученню власник коштів, кредитів, зовнішніх інвесторів та підтримки державних органів управління. Таким чином, у кластерах досягається кілька цілей реструктуризації: фінансове оздоровлення, фінансове забезпечення підприємств і фінансування власне реструктуризації. Це створює сприятливі умови для проведення реструктуризації та заохочує до входження інших підприємств і організацій до кластерного об’єднання.

4. В умовах глобалізації програма стратегічної реструктуризації Полтавського регіонального промислового комплексу включає створення інноваційно-промислових кластерів, які сприяють встановленню тісних виробничих зв'язків між промисловими підприємствами та інноваційними осередками. Це дає можливість підприємствам максимально ефективно використовувати свій потенціал, а також освоювати нові ресурси та підвищувати ефективність уже залучених до виробництва природних та людських ресурсів. Така програма стратегічної реструктуризації регіону передбачає розширення і зміцнення всього промислового комплексу і може позитивно вплинути на розвиток економіки.

5. До промислових кластерів Полтавського регіону слід включати підприємства, сконцентровані на його території, що активно використовують промислове співробітництво підприємств та спеціалізовану інфраструктуру, ринки праці та інші економічно-функціональні структури. В таких умовах головною метою проведення реструктуризації регіонального промислового комплексу є підвищення конкурентоспроможності кожного учасника об’єднання.

6. Удосконалення проведення регіональної реструктуризації повинно сприяти економічному розвитку і відбуватись у таких напрямах:
  • збалансований розвиток продуктивних сил регіону на основі використання передових досягнень науки і техніки, впровадження новітніх технологій, раціонального використання місцевих ресурсів, підвищення ефективності виробництва;
  • трансформація відносин економічної власності відповідно до потреб регіонів із забезпеченням максимальної ефективності роботи приватизованих підприємств;
  • удосконалення фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування і надання реальної самостійності місцевим бюджетам;
  • виділення проблемних територій та розробка стратегічних програм їх розвитку (до таких територій відноситься землі, засоленні внаслідок діяльності гірничозбагачувального комбінату в Комсомольську, та інші);
  • зближення рівнів соціально-економічного розвитку адміністративно територіальних одиниць, що належать до регіону.

7. У соціальному аспекті вдосконалення регіональної реструктуризації Полтавського регіону необхідно здійснити шляхом:
  • розміщення трудомістких виробництв у містах з достатньою кількістю населення працездатного віку;
  • зменшення чисельності безробітних шляхом реалізації соціальних програм розвитку регіону, створення додаткових робочих місць і підвищення заробітної плати до європейських стандартів;
  • прискорення розвитку соціальної інфраструктури передусім у районах з низьким рівнем соціальної забезпеченості.

8. В екологічному аспекті вдосконалення реструктуризації регіону полягає у впровадженні природо- і ресурсозберігаючих технологій, насамперед у структурних трансформаціях функціонуючих підприємств і виробничих комплексів та розробці системи заходів підвищення екологічної безпеки виробництв і регіону.


Список використаних джерел

  1. Аистова М.Д. Реструктуризация предприятий: вопросы управления / М.Д. Аистова. – М.: Альпина Паблишер, 2002. – 287 с.
  2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь / Э.Б. Алаев. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.
  3. Алампиев П.М. Экономическое районирование СССР / П.М. Алампиев: Кн. 2. – М.: Экономиздат, 1963. – 405 с.
  4. Алямкін Р.В. До питання економічного оцінювання інвестиційних проектів у сільськогосподарських підприємствах / Р.В. Алямкін // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2003. – № 1–2. – С. 153–155.
  5. Алямкін Р.В. Методологічні аспекти реструктуризації промислового комплексу регіону / Р.В. Алямкін // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка. – 2004. – № 2(3). – С. 79–84.
  6. Алямкін Р.В. Фінансування інновацій у процесі реструктуризації промислового комплексу України / Р.В. Алямкін // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Вип. 200: в 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Т.1. – С. 174–183.
  7. Алямкін Р.В. Основні напрями реструктуризації регіонального промислового комплексу Полтавської області / Р.В. Алямкін // Економіка і регіон. – 2005. – № 1(4). – С. 57–61.
  8. Алямкін Р.В. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку регіонів в умовах реструктуризації економіки / Р.В. Алямкін // Економіка і регіон. – 2006. – № 1(8). – С. 21–25.
  9. Алямкін Р.В. Оцінка факторного забезпечення реструктуризації промислового комплексу Полтавського регіону / Р.В. Алямкін // Економіка і регіон. – 2005. – № 4(7). – С. 139–145.
  10. Алямкін Р.В. Передумови і практика проведення реструктуризації в Полтавському регіоні / Р.В. Алямкін // Економіка і дизайн: проблеми і перспективи: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. – Первомайськ: ПННЦ, ОНУ, 2005. – С. 3–5.
  11. Алямкін Р.В. Гендерні проблеми в умовах реструктуризації регіону / Р.В. Алямкін // Гендер і суспільство: соціально-економічний аспект: матеріали ІІІ Коллонтаївських читань. – Полтава: Техсервіс, 2005. – С. 6–8.
  12. Алямкін Р.В. Методичні аспекти реструктуризації промислових підприємств / Р.В. Алямкін // Матеріали ІХ міжвуз. наук.-практ. конф. [„Економіка ХХІ століття: проблеми трансформації та глобалізації”]. – Полтава: ЄУ, 2005. – С. 87–90.
  13. Алямкін Р.В. Управління регіональним промисловим комплексом в умовах проведення реструктуризації / Р.В. Алямкін // Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення: мат. наук.-практ. конф. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2005. – С. 108–111.
  14. Алямкін Р.В. Кластерна модель інвестиційної реструктуризації промислового комплексу регіону / Р.В. Алямкін, В.М. Ціхановська: [зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету]. Вип. 16. – Черкаси, 2006. – С. 139–143. – (Серія „Економічні науки”).
  15. Алямкін Р.В. Визначення пріоритетних напрямів проведення реструктуризації промислових підприємств / Р.В. Алямкін: матеріали 63 наук.-практ. конф. науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету. – К.: НТУ, 2007. – № 63. – С. 254.
  16. Амоша О.І. Реструктуризація промислового виробництва: регіональні проблеми та пріоритети / О.І. Амоша, Л.А. Збаразська // Економіка промисловості. – 1999. – № 3. – С. 39–47.
  17. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія механізм розробки та комерціалізації / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
  18. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації / Л.Л. Антонюк. – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.
  19. Ассель Г. Маркетинг: принципы и стратегия / Г. Ассель; пер с англ. – М.: ИНФРА, 1999. – 804 с.
  20. Бабміндра Д.І. Реформування землекористування в ринкові умови / Д.І. Бабміндра: матеріали ІІІ всеукр. наук.-практ. конф. [„Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”]. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – С. 248–249.
  21. Бандур С.І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С.І. Бандур, Т.А. Заяць, В.І. Куценко. – К.: Брама-Україна, 2004. – 760 с.
  22. Баранский Н.М. Избранные труды. Становление советской экономической географии / Н.М. Баранский. – М.: Мысль, 1980 – 346 с.
  23. Баканов М.И. Теория экономического анализа / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 416 с.
  24. Бальцерович Л. Свобода і розвиток: економіка вільного ринку / Л. Бальцерович. – Львів, 2000. – 332 с.
  25. Банкротство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління [за ред. О.В. Мозенкова]. – Х.: ІНЖЕК, 2003. – 272 с.
  26. Башнянин Г.І. Мікроекономічні ринкові системи: метрологічні проблеми аналізу ефективності функціонування / Г.І. Башнянин, І.М. Копич, І.О. Чупик. – Львів: ЛКА, 2001. – 182 с.
  27. Безвушко Є. Кластери та їх роль у відродженні економіки Поділля / Є. Безвушко // Перспективні дослідження. – 1999. – № 2. – С. 17–23.
  28. Белых Л.П. Реструктуризация предприятия / Л.П. Белых, М.А. Федотова. – М.: Юнити-данна, 2001. – 399 с.
  29. Бєляєв О.О. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії / О.О. Бєляєв, А.С. Бебело, О.М. Ком’яков: [монографія]. – К.: КНЕУ, 2003. – 190 с.
  30. Бисага Ю. Законодавча влада в країнах Центральної Європи в міжвоєнний період. Порівняльний аналіз загального та особливого / Ю. Бисага // Регіональні студії: [зб. наук. праць]. – 2001. – Вип. 3. – С. 57–59.
  31. Бланк И.А. Инвестиционной менеджмент / И.А. Бланк. – К.: ІТЕМ, 1995. – 448 с.
  32. Бобух І. Оцінка ефективності функціонування спеціальних економічних зон у контексті регіонального розвитку / І. Бобух // Економіка України. – 2002. –№ 11. – С. 42–47.
  33. Богданов А.А. Всеобщая организационная наука (тектология): [в 2-х частях] / А.А. Богданов. – 1913. – М.: С.-Пб. – Ч.1. – 300 с.
  34. Богуславський О.В. Економічні суперечності транзитивних економік: проблеми класифікації / О.В. Богуславський // Науковий вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Сер. Економіка. – К.: ВПЦ Київський університет, 2003. – Вип. 65. – С. 72–73.
  35. Бойко И. Перспективы инновационного развития восточно-европейских стран / И. Бойко // Экономист. – 2005. – № 2. – С. 78–82.
  36. Борисенко З. Міжнародна конкурентна політика в умовах глобалізації світової економіки / З. Борисенко // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 86–91.
  37. Бутко М.П. Методичний підхід до оцінки ефективності інвестиційних проектів / М.П. Бутко, О.Ю. Акименко. – Режим доступу: ссылка скрыта.
  38. Братута О. Удосконалення механізму управління депресивними регіонами / О. Братута // Економіка України. – 2002. – № 10. – С. 43–48.
  39. Валова додана вартість по регіонах України за 1996–2000 роки: [Статистичний збірник]. – К.: Державний комітет статистики України, 2002. –73 с.
  40. Вебер М. История хозяйства. Город: [пер. с нем.] / Вебер М. // Институт социологии РАН., Московская высшая школа социальных и экономических наук. – М.: Канон Пресс–Ц, 2001. – 575 с.
  41. Вербицький О. Освіта та культура як чинники безпеки / О. Вербицький // Голос України. – 2001. – № 113 (27 червня).
  42. Винслав Ю. Социальные проблемы реструктурирования общеотраслевых корпораций / Ю. Винслав, А. Деревянченко, А. Крестьяненов, Р. Куликова, В. Шаленко // РЕЖ. – 2001. – № 11–12. – С. 18–35.
  43. Водачек Л. Реструктуризация – вызов чешским предприятием / Л. Водачек // Проблемы теории и практики управления. – 1999. –№ 1. – С. 85.
  44. Вовканич С. Соціогуманістичний контекст наукомісткої економіки інноваційного суспільства / С. Вовканич // Економіка України. – 2005. – № 2. – С. 53–58.
  45. Войнаренко М.П. Концепція кластерів – шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / М.П. Войнаренко // Економіст. – 2000. – № 1. – С. 29–33.
  46. Волинський Г. З угорського досвіду ринкового трансформування / Г. Волинський // Економіка України. – 2000. – № 8. – С. 73–76.
  47. Воронова А.А. Кластеры – новая форма самоорганизации промышленности в условиях конкуренции / А.А. Воронова // Маркетинг. – 2002. – №5 (66). – С. 37–43.
  48. Гайдаенко Т.А. Проблемы применения методики анализа маркетинговой среды предприятия / Т.А. Гайдаенко // Вестник Московского университета. Сер. 6: Экономика. – № 5. – 2003. – С. 108–127.
  49. Гайдар Н.П. Статистичні спостереження / Н.П. Гайдар, Р.В. Алямкін, В.О. Борух. – К.: Вид-во Є.У., 2004. – 54 с.
  50. Гальчинський А.С. Собственность какая она есть / А.С. Гальчинський. Зеркало недели. – 30 сентября 2000 р. – № 38 (311). – С. 1–8.
  51. Гальчинський А.С. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
  52. Ганжа С.В. Виробничо-збутова діяльність промислового підприємства / С.В. Ганжа, О.Й. Шевцова // Регіональна економіка. – 2007.– № 2. – С. 95–100.
  53. Гафуров И. Оценка экономического потенциала территории / И. Гафуров // Экономист. – 2005. – №3. – С. 61–66.
  54. Гегель Г. Наука логики / Г. Гегель. – М.: Мысль, 1999. – 1072 с.
  55. Гегель Г. Философия права: [сочинение] / Г. Гегель. – М.–Л.: Соцэкгиз, 1934. – Т. 7. – 380 с.
  56. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання / В.М. Геєць. – К.: Інститут економіки прогнозування НАН України, 2000. – 342 с.
  57. Гетало В.П. Економічна статистика / В.П. Гетало, В.О. Борух, Р.В. Алямкін. – Полтава: ВНЗ „Світоч”, 2002. – 212 с.
  58. Гілл Чарльз В.Л. Міжнародний бізнес: конкуренція на глобальному ринку: [пер. з англ. А. Олійник, Р. Ткачук] / В.Л. Гілл Чарльз. – К.: Основи. – 2001. – 854 с.
  59. Гладій М. Регіональний менеджмент і моніторинг / М. Гладій, М. Долішній, С. Писаренко, М. Янків. – Л., 1998. – 68 с.
  60. Гладій І. „Новий регіоналізм” і державний механізм управління ринком / І. Гладій // Економіка України. – 2004. – № 6.– С. 45–50.
  61. Гордієнко М.О. Нові ідеї – це нова конкурентна продукція і товари, це світовий рівень інноваційного розвитку на основі української системи забезпечення якості / М.О. Гордієнко // ВР. – 2004. – № 4. – С. 12–13.
  62. Горина С.А. Теоретико-методологические и правовые основы процессов реорганизации и реструктуризации отраслей и субъектов экономики как основа ее стабилизации / С.А. Горина // Финансы и кредит. – 2004. – № 26 (164). – С. 54–60.
  63. Горлачук В.В. Формування землекористування ринкового типу / В.В. Горлачук. – Львів: Українські технології, 2002. – 140 с.
  64. Гохан Патрик А. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний: [пер. с англ] / А. Гохан Патрик. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 741 с.
  65. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики / А.Г. Гранберг. – М., 2000. – 495 с.
  66. Гриньова В.М. Фінансова реструктуризація промислових підприємств / В.М. Гриньова, А.В. Гриньов // Фінанси України. – 2002. – № 10. – С. 9–14.
  67. Данилишин Б. Науково-інноваційне забезпечення економічного розвитку України / Б. Данилишин, В. Чижова // Економіка України. – 2004. – № 3.– С. 4–12.
  68. Данилишин Б.М. Просторова організація продуктивних сил України: мезо- та мікрорегіональний рівень / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, М.І Фашевський [та ін.]. – Вінниця: Книга-Вега, 2007. – 572 с.
  69. Дибб С. Практическое руководство по маркетинговому планированию: [пер с англ. С. Жильцова] / С. Дибб, Л. Симкин, Дж. Бредли. – Питер. СПб, 2001. – 240 с.
  70. Длугопольський О. Кластерна модель розвитку промислового виробництва регіону як фактор ефективних структурних реформ / О. Длугопольський // Економічний часопис ХХІ. – 2003. – № 2. – С. 46–52.
  71. Долішній М. Організаційно-економічні напрями активізації інноваційної діяльності в Україні: регіональні аспекти / М. Долішній, Є. Бойко, С. Іщук // Регіональна економіка. – 2004. – № 1. – С. 48–54.
  72. Долішній М.І. Актуальні завдання інтенсифікації соціально-економічного розвитку України / М.І. Долішній // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С. 7–15.
  73. Дорогунцов С.І. Продуктивні сили України: прогноз розвитку і розміщення на період до 2010 р. / С.І. Дорогунцов, П.П. Борщевський, Б.М. Данилишин: у 2-х т. – К.: РВПС України НАН України, 2000. – Т. 2. – 286 с.
  74. Дорогунцов С.І. Соціально-економічні аспекти політики капітальних вкладень у розвиток промисловості / С.І. Дорогунцов, А.М. Федорищева // Економіка промисловості України: [зб. наук. пр.]. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – С. 4–10.
  75. Дубіщев В.П. Сучасні форми розміщення інвестиційного капіталу в регіонах України / В.П. Дубіщев, В.В. Романенко // Економіка і регіон. – 2005. – №2(5). – С. 10–14.
  76. Дьомін О. Політика регіонального розвитку в умовах поглиблення ринкових реформ в Україні / О. Дьомін // Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 4–13.
  77. Евсеев А. Стратегия реструктуризации предприятий в условиях кризисной ситуации / А. Евсеев // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 3. – С. 109–113.
  78. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку: [за ред. В.М. Гейця]; Інститут економіки прогнозування. – К.: Фенікс, 2003. – 1008 с.
  79. Економічна енциклопедія: у 3 т.: [ред. С.В. Мочерний]. – К.: Академвидавництво „Академія”, 2002.

Т. 1: А (Абандон) – К (Концентрація виробництва). – 864 с.

Т. 2: К (Концентрація капіталу) – П (Портфельний аналіз). – 848 с.

Т. 3: П (Поручництво) – Я (Японський центр продуктивності). – 952 с.
  1. Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика [В. Кіп Віскузі, Дон М. Вернон, Джозеф Е. Гарингтон]: пер. з англ.; наук ред. пер. та авт. передм. О. Кілієвич. – К.: Вид-во: Основи, 2004. – 1047 с.
  2. Жаліло Я. Економічна стратегія як категорія економічної науки / Я. Жаліло // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 19–27.
  3. Загородній А.Г. Фінансовий словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко: [3-тє вид., випр. та доп.]. – К.: Знання, КОО, 2000. – 587 с.
  4. Заставный Ф.Д. Территориально-производственные комплексы / Ф.Д. Заставный. – К.: Наукова думка, 1979. – 139 с.
  5. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства: методологія і практика: [монографія] / Ю.К. Зайцев. – К.: КНЕУ, 2002. – 188 с.
  6. Захарченко В.І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України / В.І. Захарченко. – Вінниця: Гіпаніс, 2004. – 547 с.
  7. Зеленчук В.Р. Поліваріантна структуризація регіонального промислового комплексу як передумова його раціональної організації в ринкових умовах / В.Р. Зеленчук. – Режим доступу: ссылка скрыта.
  8. Зуев А., Мясникова Л. Не предсказуемые последствия (новый мировой порядок в контексте инновационного постмодернизма) / А. Зуев, Л. Мясникова // Свободная мысль. – 2002. – №1. – С. 60.
  9. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування / С.І. Іщук. – К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу. – 1996. – 244 с.
  10. Кант И. Основы метафизики нравственности / И. Кант: сочинения в 6-ти т и кант. – М.: Мысль, 1965. – Т. 4, ч. 1. – 544 с.
  11. Калініченко Л. Реструктуризація підприємств в умовах становлення ринкового середовища / Л. Калініченко, О. Мендрул // Економіка України. –2000. – № 1.– С. 27–33.
  12. Кейнс Д.М. Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей / Д.М. Кейнс. – М.: Геліос АРВ, 1999. – 352 с.
  13. Клейнер Г. Системная парадигма и теория предприятия / Г. Клейнер // Вопросы экономики. – 2002. – № 10.– С. 47–69.
  14. Клинков Н.И. Роль инноваций и технологий в развитии экономики и общества / Н.И. Клинков // Проблемы прогнозирования. – 2003. – № 3. – С. 24.
  15. Ковальов Т.М. Вдосконалення методології статистики корпоративного сектора економіки України / Т.М. Ковальов // Статистика України. – 2004. – № 3.– С. 12–18.
  16. Ковтун Н.В. Індексний аналіз інвестиційної діяльності / Н.В. Ковтун // Статистика України. – 2004. – № 3. – С. 19–20.
  17. Козюк В. Проблеми макроекономічної політики у світлі формування глобальної рівноваги / В. Козюк // Економіка України. – 2004 – № 9. – С. 53–60.
  18. Ковалевський О.Л. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / О.Л. Ковалевський, В.В. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – К.:
    Т-во Знання, КОО, 2004. – 350 с.
  19. Кокуркин Д.И. Инновационная деятельность / Д.И. Кокуркин. – М.: Экзамен, 2001. – 576 с.
  20. Комеліна О.В. Проблеми формування техногенного впливу промислового комплексу на навколишнє природне середовище та його соціальні наслідки (на прикладі Полтавської області) / О.В. Комеліна // Економіка промисловості України: [зб. наук. пр.]. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – С. 257–266.
  21. Комеліна О.В. Природно-ресурсні передумови розвитку промислового комплексу Полтавської області / / О.В. Комеліна // Економіка промисловості України: [зб. наук. пр.]. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – С. 206–214.
  22. Комеліна О.В. Інноваційний зміст реструктуризації промислового комплексу Полтавщини / О.В. Комеліна, Р.В. Алямкін // Економіка і регіон. – 2005. – № 2(5). – С. 58–62.
  23. Коно Т. стратегия и структура японских предприятий / Т. Коно. – М.: Прогресс, 1987. – 383 с.
  24. Кордон К. Пять важных подходов к осуществлению реструктуризации / К. Кордон, Т. Фолмен, М. Ванденборт // Маркетинг. – 1999. – № 3. – С. 75–82.
  25. Корецький Л.М. Промышленные узлы Украинской ССР и проблемы их развития / Л.М. Корецький // Закономерности формирования производственно-территориальных комплексов. – К., 1968 – С. 31–69.
  26. Косолапов Н.А. Глобализация: территориально-пространственный аспект / Н.А. Косолапов // Мировая экономика и международные отношения, 2005.– № 6. – С. 3–13.
  27. Котлер Ф. Маркетинг–менеджмент / Ф. Котлер: [пер. с англ. Л.А. Волковой, Ю.Н. Каптуревского]. – Питер: СПб, 2001 – 752 с.
  28. Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии. Как создать, завоевать и удержать рынок / Ф. Котлер: [пер. с англ.]. – М., 2001. – 272 с.
  29. Кузнєцова Л. Структурні зміни у промисловості України: критерії прогресивності / Л. Кузнєцова // Економіст. – 2005. – № 8. – С. 50–55.
  30. Кузняк Б.Я. Відтворення та економічне зростання / Б.Я. Кузняк. – Полтава: Полтавський педагогічний університет, 2006. – 57 с.
  31. Лібанова Е.М. Трансформаційні процеси, соціальна стратифікакція і перспективи становлення середнього класу / Е.М. Лібанова // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 2. – С 44–45.
  32. Лисенко Ю. Структура цілей управління регіоном / Ю. Лисенко, Л. Сергеєва // Економіка України. – 2004. – № 5. – С. 37–43.
  33. Лиховець О.Е. Комплексна програма реструктуризації підприємства / О.Е. Лиховець // Український інвестиційний журнал „Welcome”. – 1998. – № 11–12. – С. 20.
  34. Мазур И.И. Реструктуризация предприятий и компаний / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро. – М.: ЗАО Издательство „Экономика”, 2001. – 456 с.
  35. Мазур О. Інноваційне підприємництво в структурі малого бізнесу в Україні / О. Мазур // Економіка України. – 2005. – № 3. – 32–41.
  36. Майєр Джеральд М. Основні проблеми економіки розвитку / М. Майєр Джеральд, Е. Раух Джеймс, А. Філіпченко. – К.: Либідь, 2003 – 688 с.
  37. Маркс К. Капитал. / К. Маркс Т. 3. // Маркс К., Енгельс Ф. Соч. [2-е изд.] –М.: Политиздат, 1964. – Т. 26, Ч. 3. – 674 с.
  38. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. – М.: Изд. группа „Прогресс”, 1993. – Т. 1. – 375 с.
  39. Мельник Л.М. Економічний механізм реструктуризації господарства регіону / Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Лариса Михайлівна Мельник; НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 2000. – Режим доступу: disser.com.ua/contents/p-2/34395.html.
  40. Мельник Т. Конкурентоспроможність країн за умов глобалізації світових ринків / Т. Мельник // Проблеми економічної інтеграції в Європейський Союз: Європейські порівняльні стадії. – Тернопіль: Економічна думка. – 2001 – Ч 1. – С. 98.
  41. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури: [пер.с англ.]. – М.: Дело, 1995. – 704 с.
  42. Міжгалузевий баланс України за 2000 рік в цінах споживачів: [стат. зб.] – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2002. – 60 с.
  43. Михасюк І.Р. Державне регулювання економіки / І.Р. Михасюк, А.Ф. Мельник, М.І. Крупка, З.М. Залога. – Львів.: Українські технології, 1999. – 640 с.
  44. Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтіян. – К.: КВІЦ, 1999. – С. 31.
  45. Наукова та інноваційна діяльність в України: [стат. зб.] – К.: Держкомстат, 2002 – 290 с.
  46. Нешитой А. Конкурентоспособность и условия воспроизводства / А. Нешитой, О. Сухарев // Экономист. – 2005. – № 3. – С. 3–12.
  47. Новиков В. Бюджетні орієнтири / В. Новиков // УК. – 2004. – № 4. – С. 15.
  48. Олійник Я.Б. діагностика стійкого розвитку регіону / Я.Б. Олійник, Т.Я. Олійник // Університетські наукові записки. – 2007. – № 3(23). – С. 155–162.
  49. Онищенко В.А. Инвестиционная политика региона / В.А. Онищенко. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 260 с.
  50. Опря А.Т. Стратегічні засади економічного розвитку регіону / А.Т. Опря. – Полтава: Полтавська ДАА, 2003. – 448 с.
  51. Оценка бизнеса [под ред. А.Г. Грязновой и др.]. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 512 с.
  52. Паламарчук М.Н. Минеральные ресурсы и формирование промышленных территориальных комплексов / М.Н. Паламарчук, И.А. Горленко, Т.Е. Яснюк. – К.: Наукова думка, 1978. – 202 с.
  53. Паровий О. Стан та перспективи реструктуризації в Україні / О. Паровий // Реструктуризація з метою створення середніх підприємств: [зб.]. – К.: НБУ, 2000. – С. 13.
  54. Патон Б. Інноваційний шлях розвитку економіки України / Б. Патон // Вісник НАН України. – 2001. – № 2. – С. 11–12.
  55. Подсолонко Е.А. Реструктуризація регіональної економіки / Е.А. Подсолонко. – К.: ЦУЛ. – 2003. – 424 с.
  56. Поплавська Ж.В. Інвестиційний імідж: регіональні аспекти / Ж.В. Поплавська, В.Г. Поплавський // Фінанси України. – 2004. – № 7. – С. 47–55.
  57. Попович А.М. Стратегические направления реструктуризации промышленных предприятий / А.М. Попович // Вестник ВГУ. Сер.: Экономика и управление. – 2005. – № 2.– С. 90–96.
  58. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці / В.А. Поповкін. – К.: Наукова думка, 1993. – 220 с.
  59. Портер М.Е. Конкуренция / М.Е. Портер: пер. с англ. [уч. пос.]. – М.: Издательский дом „Вильямс”, 2000. – 495 с.
  60. Прайс В. Людська поведінка: фактор в прикладній економіці / В. Прайс // Перспективні дослідження. – 1999. – № 2. – С. 3–16.
  61. Прайс В. Роль недержавної організації як рушія перетворень / В. Прайс // Перспективні дослідження. – 1999. – № 2. – С. 24–36.
  62. Пустовойт О. До питання про середньострокову перспективу розвитку економіки України / О. Пустовойт // Економіка України. – 2005. – № 7. – С. 42–48.
  63. Рабынина Ю. Роль операционной реструктуризации в повышении финансовой стабильности промышленных предприятий / Ю. Рабынина // Экономика, финансы, право. – 2002. – № 2. – С. 19–20.
  64. Рамазанов А. Интеллектуализация отношений собственности / А. Рамазанов // Экономист. – 2005. – № 2. – С. 57–61.
  65. Регіональний людський розвиток: [статистичний бюлетень]. – К.: Держкомстат України, 2002. – 26 с.
  66. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Д. Рикардо: [сочинения]. – М.: Госполитиздат, 1955. – Т.1. – 286 с.
  67. Ричард Томас. Количественные методы анализа хозяйственной деятельности / Ричард Томас: [пер с англ.] – М.: Дело и сервис. – 1999. – 426 с.
  68. Русак Н.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования / Н.А. Русак, В.А. Русак. – Минск: Вышейная школа. – 1997. – 308 с.
  69. Рязанова Н.С. Реструктуризація й ефективність економіки України / Н.С. Рязанова // Фінанси України.  1999.  № 9.  С. 71–76.
  70. Савелко Т.М. Уточнення економічного змісту й особливості глобалізації / Т.М. Савелко // Фінанси України. – 2004. – № 7. – С. 20–26.
  71. Савчук В. Оцінка ефективності маркетингових програм / В. Савчук, О. Будаєва // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 47–52.
  72. Садеков А.А. Инвестиционная привлекательность предприятий / А.А. Садеков, Н.А. Лисова. – Донецк, 2001. – 245 с.
  73. Селезнев А. Проблемы бюджетной политики в 2005 году / А. Селезнев // Экономист. – 2004. – № 12. – С. 3–13.
  74. Семененко В. Реструктуризація – визначення сутності, основних характеристик та особливостей здійснення / В. Семененко // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2005. – № 1.– С. 217–233.
  75. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит: [пер. с англ.]. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 684 с.
  76. Соарас. Дж. Криза глобального капіталізму / Дж. Соарас. – К.: Основи. – 1999. – 259 с.
  77. Словник сучасної економіки Макмілана: [пер. з англ.] – К.: АртЕк, 2000. – 640 с.
  78. Соколенко С.І. Розвиток кластерів як дієвий інструмент підвищення конкурентоздатності країни: міжнародний досвід та українські перспективи / С.І. Соколенко // Економічний часопис – ХХІ, 2005. – № 7–8. – С. 32–34.
  79. Соколенко С. Новые производственные системы – эффективный путь подъема региональной экономики. Мировой и первый отечественный опыт / С. Соколенко // Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів (матеріали форуму). – К.: Логос, 2001. – С. 37–51.
  80. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України / С.І. Соколенко. – К.: Логос, 1999. – 568 с.
  81. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці / С.І. Соколенко. – К.: Логос, 2004 – 848 с.
  82. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике / В.П. Соловьев. – К.: Фенікс, 2004. – 560 с.
  83. Статистичний збірник „Регіони України”. – К.: Держкомстат, 2004. – Ч. 1. – 511 с.
  84. Статистичний збірник „Регіони України”. – К.: Держкомстат, 2004. –Ч. 2. – 799 с.
  85. Статистичний збірник „Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2003 році”. – К.: Держкомстат, 2004. – 470 с.
  86. Статистичний щорічник України за 2003 рік. – К.: Держкомстат, 2004. – 631 с.
  87. Статистичний щорічник України за 2004 рік. – К.: Держкомстат, 2005. – 631 с.
  88. Статистичний щорічник України за 2005 рік. – К.: Держкомстат, 2006. – 631 с.
  89. Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К.: Держкомстат, 2007. – 631 с.
  90. Статистичний щорічник Полтавській області за 2002 рік. – Полтава: Держкомстат, 2003. – Ч.1. – 323 с., Ч.2. – 281 с.
  91. Статистичний щорічник по Полтавській області за 2004 рік. – Полтава: Держкомстат, 2005. – 585 с.
  92. Статистичний щорічник по Полтавській області за 2005 рік. – Полтава: Держкомстат, 2006. – 585 с.
  93. Статистичний щорічник по Полтавській області за 2006 рік. – Полтава: Держкомстат, 2007. – 585 с.
  94. Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року: [під заг. ред. Є.П.Кушнарьова]. – Х.: Видав. Дім „ІНЖЕК”, 2004. – 448 с.
  95. Страхова Л. Акционирование химических предприятий в со­временных условиях / Л. Страхова, Г. Бутковская // Менеджмент в России и за рубежом. – М., 1999. – № 1. – С. 73–92.
  96. Сухоруков А. Антикризова політика розвинутих країн / А. Сухоруков // Економіка України. – 2004. – № 8. – С. 16–27.
  97. Сухоруков А.І. Технологічна реструктуризація як напрям антикризової політики / А.І. Сухоруков. – Режим доступу: ссылка скрыта.
  98. Теория и практика антикризисного управления: [под. ред. Беляева С.Г., Кошкина В.И.]. – М.: ЮНИТИ, 1996. – С. 34.
  99. Тодаро М.П. Экономическое развитие / Тодаро М.П.: [пер с анлг.]. – М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. – 672 с.
  100. Трансформація моделі економіки України. – К.: Логос, 1999. – С. 443.
  101. Україна в процесах міжнародної інтеграції: [за ред. д-ра екон. наук В.Р. Сіденка]. – Х.: Вид-во „Форт”, 2003. – 280 с.
  102. Бех У. Что такое глобализация? / У. Бех: [пер. с нем. А. Грегорьева, В. Седельника; общ. ред. и послеслов. А. Филиппова]. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
  103. Управление инновациями: [в 3-х кн.] – М.: Высшая школа, 2003. – Кн. 3:. Базовые компоненты управления инновационными процессами: [под. ред. Ю.В. Шленова]. –240 с.
  104. Федоренко В.Г. Структура фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств / В.Г. Федоренко, Я.М. Гонтаржевська, М.П. Карнарук, О.Є. Гармаш, І.А. Шевчук // Економіка та держава. – 2004. – № 8. – С. 13.
  105. Федоров Г.М. Балтийский регион: социально-экономическое развитие и сотрудничество / Г.М. Федоров, В.С. Корнеевец. – Калининград: „Янтраний сказ”, 1999. – 208 с.
  106. Федулова Л.Г. Методологічні підходи до управління реструктуризацією підприємств / Л.Г. Федулова // Проблеми науки. – 2002. – № 5. – С. 54–59.
  107. Федосов В. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями / В. Федосов, В. Опарін, С. Льовочкін: [монографія]. – К.: КНЕУ, 2002. – 387 с.
  108. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку / А.С. Філіпенко: [2-е вид.]. – К.: Знання України, 2002. – 190 с.
  109. Философский энциклопедический словарь. – М.: СЭ, 1983. – 840 с.
  110. Фрідман Р. Приватизація у Східній Європі: чи всі можливості держави вичерпано? / Р. Фрідман, А. Рапачинський. – К.: Основи, 1995. – С. 216.
  111. Хвесик М.А. Стратегія соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Волинської області) / М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, Н.В. Вишневська, Ю.М. Хвесик: [монографія]. – К.: Кондор, 2004. – 376 с.
  112. Хлобистов Е.В. Економічна безпека трансформаційної економіки / Е.В. Хлобистов. – К.: Чорнобільінтерінформ. – 2004. – 336 с.
  113. Холл Р.Х. Организации: структура, процессы, результаты / Р.Х. Холл. – Питер: СПб., 2001. – 512 с.
  114. Холопов А. Глобализация и макроэкономическое равновесие / А. Холопов // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 2. – С. 15–23.
  115. Цветков В. Вопросы интеграции обрабатывающей индустрии / В. Цветков // Экономист. – 2004. – № 12. – С. 14–22.
  116. Чевганова В. Кластери та їх економічне значення / В. Чевганова, І. Брижань // Економіка України. – 2002. – № 11. – С. 35–41.
  117. Чепасова Э. Структурная перестройка и качество роста / Э. Чепасова // Экономист. – 2005. – № 3. – С. 41–49.
  118. Чернюк Л.Г. Економіка регіонів (областей) України / Л.Г. Чернюк. – К.: ЦУЛ, 2002. – 642 с.
  119. Чернюк Л.Г. Територіальна організація фінансового ринку України / Л.Г. Чернюк, А.Б. Кондрашихін, Т.М. Качала. – Черкаси: Вертикаль, 2006. – 256 с.
  120. Чечетов М. Методологічні засади приватизації в Україні / М. Чечетов // Економіка України. – 2004. – № 12. – с. 4–17.
  121. Шнипко О. Нагромадження основного капіталу як фактор конкурентоспроможності економіки / О. Шнипко // Економіка України. – 2005. – № 7. – С. 23–35.
  122. Шовкун І. Інституційна модель наукової системи України в трансформаційній економіці / І. Шовкун // Економіка України. – 2004. – № 11–12. – С. 64–72.
  123. Шубравська О.В. Сталий економічний розвиток / О.В. Шубравська // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 36–42.
  124. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
  125. Щодо досвіду роздержавлення власності у Республіці Польща // Посольство України в Республіці Польща. – вих. № 49 / 500 від 02.04.1999.
  126. Юданов А. Типы конкурентной стратегии: „биологический” поход к классификации компаний / А. Юданов // Мировая экономика и международные отношения. – 1990. – № 10. – С. 52–56.
  127. Якість економічного зростання / В. Томас, М. Даймани, А. Дарегивар. та ін. [пер. с англ.]. – К.: Основа, 2002. – 350 с.
  128. Яковенко Л.І. Промислова політика в трансформаційній економіці / Л.І. Яковенко. – Полтава: Скайтек, 2000. – 315 с.
  129. Яковенко Л.І. Соціально-економічний підхід до аналізу процесів трансформації суспільства у глобалізованому світі / Л.І. Яковенко // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. – Полтава: Скайтек, 2005. – Т. 1. – С. 5–14.
  130. Янг Лоурен Е. Технопарки та кластери фірм / Янг Лоурен Е. – К.: ПЕРУ, 1995. – 7 с.
  131. Ястремська О.М. Інвестиційна діяльність промислових підприємств: методологічні та методичні засади / О.М. Ястремська. – Х.: Вид. „ІНЖЕК”, 2004. – 488 с.
  132. Baker M. The Marketing // Manual Butterworth Heinemann. – ATTT Chair, London. – 1998. – Р. 3–9.
  133. Dill W. Environment asan Influence on Management Autonomy Administrative Science Guaterly. – 1958. – Vol. 2. №3. – Р. 23–28.
  134. Mc. Donald M Marketing Plans: How to Prepare Them, How to Use Them // Manual Butterworth Heinemann. 1997. – P. 170.
  135. Мarchal A.L. Integration territoriale. – Paris: Presses Universitaires de France, 1963. – P. 7.
  136. Gates J. Democracy at Risk: Rescuing Main Street from Wall-Street. Cambridge (Massachusetts), 2000.
  137. Global Capitalism (Ed. by Hutton W., Giddens A.) N.Y., 2000.
  138. Naisbbtt Dg. Global Paradox. – NY. – 1994. – P. 11.
  139. Patrick J. Cusatis, James A. Miles, and J. Rondall Woolridge “Restructuring Through spin-offs – The Stock Market Evidence” Jornal of Financial Economics 33, no. 3 (June 1993) pp. – 293–311.
  140. Porter М. E. Clusters and the New Economics of Competition // Harvard Business Review. – 1998. – November – December. – P. 77–90.
  141. Romer P.M. Endogenous Technological Change, Journal of Political Economy, Vol. 98. – 1990. – P. 31–32.



Д о д а т к и

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылка скрыта.