Іметодичні рекомендації до їх виконання з дисципліни

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми

Подобный материал:

• Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни, 904.89kb.
• Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни "Геоекологічний ризик", 1532.22kb.
• Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
• Методичні рекомендації до виконання самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни, 250.12kb.
• Методичні рекомендації для виконання контрольних робіт з дисципліни Контролінг для, 408.22kb.
• Рекомендації до виконання рефератів для студентів, які навчаються за галуззю знань, 197.3kb.
• Методичні вказівки містять рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни, 1079.55kb.
• Шуляренко Світлана Миколаївна методичні рекомендації, 658.19kb.
• Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з дисципліни „ економічна історія, 383.75kb.
• Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з дисципліни "Економічний аналіз", 815.94kb.

Тема 43: Роль правосвідомості в житті суспільства


План:

Вступ

1. Правосвідомість і позитивне право: їх взаємозв'язок.
   
2. Функції правосвідомості.
   
3. Правосвідомість як чинник зміцнення законності.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні необхідно на конкретних прикладах показати, що на базі позитивного права виробляються ідеї, теорії, уявлення про відповідність або невідповідність законодавства рівню розвитку суспільних відносин.

У другому питанні, характеризуючи функції правосвідомості, важливо з'ясувати, що вони в умовах формування правової держави і громадянського суспільства набувають особливої значущості.

У третьому питанні при аналізі режиму законності в державі доцільно підкреслити, що такий режим може існувати тільки за умови вільного виразу думок, оцінок.


Література:

1. Васькович І. Правосвідомість і її вплив на менталітет українського народу // Право України – 1998 - № 6.
   
2. Загальна теорія держави і права / за ред. В.В. Копєйчикова – К., 1997.
   
3. Козюбра Н.И. Право и общественное сознание – М., 1979.
   
4. Лившиц Р.З. Теория права – М., 1994.
   
5. Лукашева Е.А. Правосознание и законность – М., 1973.
   
6. Мартинюк М. Розвиток поняття «правосвідомість» в період трансформації українського суспільства // Право України – 2007 - № 2.
   
7. Матузов Н.И., Малько А.В. Теория государства и права – М., 1997.
   
8. Цимбалюк М. Громадянське суспільство як чинник затвердження демократичної правосвідомості // Право України – 2007 - № 11.
   

Тема 44: Правовий прецедент як джерело (форма) права


План:

Вступ

1. Сутність правового прецеденту. Судовий і адміністративний прецедент.

2. Умови дії правового прецеденту.

3. Роль правового прецеденту в правових системах романо – германського і англо – американського типів.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладі першого питання необхідно з'ясувати, що прецедент з'являється у тому випадку, коли за судом признається право офіційного формулювання правових норм.

У другому питанні, характеризуючи умови дії прецеденту, слід звернути особливу увагу на наявність джерел інформації про них – судових звітів.

Розкриваючи третє питання, важливо на конкретних прикладах (наприклад, Рішення Європейського суду з прав людини) показати, що в сучасний період роль прецеденту підвищується у зв'язку із зближенням англо – американської і романо – германської правових систем.


Література:

1. Бошно С.В. Влияние судебной практики на законодательство // Государство и право – 2004 - № 8.
   
2. Бошно С.В. Судебная практика: способы выражения // Государство и право – 2003 - № 3.
   
3. Давид Р. Основные правовые системы современности – М., 1988.
   
4. Кросс Р. Прецедент в английском праве – М., 1980.
   
5. Муромцев Г.И. Источники права (теоретические проблемы) // Правоведение – 1992 - № 2.
   
6. Никифорова М.И. Роль прецедента в конституционном праве США // Сов. государство и право – 1980 - № 9.
   
7. Разумович Н.И. Источники и форма права // Сов. государство и право – 1986 - № 3.
   
8. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України // Право України – 2002 - № 2.
   
9. Шевчук С. До обов'язковості рішень Конституційного Суду України в контексті доктрини судового прецеденту // Право України – 2000 – № 2.
   

Тема 45: Теоретичні основи юридичної техніки


План:

Вступ

1. Поняття, види і зміст юридичної техніки.
   
2. Особливості мови закону.
   
3. Юридична термінологія і проблеми підвищення ефективності законодавства.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Розкриваючи перше питання, необхідно охарактеризувати погляди вчених – юристів щодо поняття, видів і змісту юридичної техніки. Особливу увагу слід звернути на техніку кодифікування, техніку інкорпорації, техніку заповнення прогалин. Слід врахувати, що методика роботи над текстами нормативних актів, зокрема вибір їх структури, відрізняється певною своєрідністю.

У другому питанні студенту слід показати на конкретних прикладах, що понятійна мова закону, стиль викладу нормативного матеріалу мають свої особливості.

У третьому питанні аспекти юридичної термінології слід пов'язувати з проблемами підвищення ефективності законодавства, оскільки результативність нормативних актів залежить від того, наскільки точними і ясними є юридичні формулювання, наскільки одноманітним є вживання юридичних понять і термінів.


Література:

1. Артікуца Н. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології // Право України – 1998 - № 4.
   
2. Кравченко С. Про стиль законодавства // Право України – 1998 - № 3.
   
3. Лисюткин А.Б. Юридическая техника и правовые ошибки // Государство и право – 2001 - № 11.
   
4. Поленина С.В. Качество закона и эффективность законодательства – М., 1993.
   
5. Тихомиров Ю. Теория закона – М., 1981.
   
6. Юридическая техника (обзор материалов научно – практической конференции) // Государство и право – 2000 - № 3.
   
7. Язык закона // под ред. А.С. Пиголкина – М., 1990.
   

Тема 46: Цінність і функції права


План:

Вступ

1. Цінність права: поняття і характеристика її проявів.
   
2. Зв'язок цінності права з його функціональним призначенням. Право – регулятор суспільних відносин.
   
3. Класифікація функцій права.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні студентам необхідно з'ясувати, що право ґрунтується на системі цінностей, та піддається у зв'язку з цим позитивним або негативним оцінкам. У зв'язку з цим потрібно охарактеризувати власну, інструментальну і загально соціальну цінність права.

Розкриваючи друге питання, слід дати поняття функцій права і на конкретних прикладах:

а) показати взаємозв'язок цінності права з його функціями;

б) з'ясувати, що з їх допомогою виявляється сутність і соціальне призначення права;

в) розглянути взаємодію права з іншими соціальними інститутами (економікою, політикою, духовним життям суспільства).

Третє питання припускає аналіз підстав класифікації функцій права, що є в науці теорії держави і права.


Література:

1. Алексеев С.С. Теория права. – М., 1993.
   
2. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1997.
   
3. Байтин М.И. О принципах и функциях права: новые моменты //Правоведение – 2000 - № 3.
   
4. Коростей В. Про функції права //Право України – 2004 - № 9.
   
5. Костицький В. Право як цінність //Право України – 2002 - № 2.
   
6. Матузов Н.И. Право в системе социальных норм //Правоведение – 1996 - № 2.
   
7. Теория государства и права /под ред. В.М.Корельского, В.Д.Перевалова. – М., 1997.
   
8. Цимбалюк М. Цивілізаційна цінність права в демократичному суспільстві //Право України – 2003 - № 2.
   

Тема 47: Функції юридичної відповідальності


План:

Вступ

1. Поняття соціальної відповідальності, її види.
   
2. Функції юридичної відповідальності: поняття і характеристика.
   
3. Юридична відповідальність і державний примус.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладі першого питання студентам необхідно з'ясувати, що відповідальність особи має соціальну природу і визначається конкретними об'єктивними (урегульованість суспільних відносин соціальними нормами) і суб'єктивними (свобода волі людини) чинниками. Потім необхідно перейти до характеристики видів соціальної відповідальності: політичної, моральної і т.д., спираючись на конкретні приклади. При цьому важливо підкреслити, що юридична відповідальність виступає особливим видом соціальної відповідальності.

Друге питання припускає аналіз функцій юридичної відповідальності з посиланням на норми чинного законодавства: штрафної (каральної), превентивної (попереджувальної), виховної, правовідновлюючої (компенсаційної).

Висловлюючи третє питання, важливо з'ясувати співвідношення і взаємозв'язок юридичної відповідальності і державного примусу, розкрити їх загальні і відмінні риси.


Література:

1. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 //ВВРУ – 1996 - № 30 – Ст.141.
   
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 (з подальшими змінами і доповненнями) //ВВРУ – 2001 - № 25 – Ст. 131.
   
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 (з подальшими змінами і доповненнями) //ВВРУ – 2003 - №№ 40-44 – Ст.356.
   
4. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М., 1978.
   
5. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. – Л., 1983.
   
6. Іваненко О. Визначення поняття, сутності і видів соціальної відповідальності: актуальні проблеми //Право України – 2006 - № 1.
   
7. Лейст О.Э. Понятие ответственности в теории права //Вестник МГУ, серия: ПРАВО - 1994 - № 1.
   
8. Савин В.Н. Ответственность государственной власти перед обществом //Государство и право – 2000 - № 12.
   
9. Словарь по этике. – М., 1983.
   
10. Шабуров А.С. Социальная ответственность личности. – Свердловск, 1990.
    

Тема 48: Роль правопорядку в забезпеченні стабільності суспільства


План:

Вступ

1. Поняття, основні риси і принципи правопорядку.
   
2. Право і правопорядок: їх співвідношення.
   
3. Роль правопорядку в забезпеченні стабільності суспільства. Гарантії правопорядку.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладі першого питання студентам необхідно розглянути існуючі в загальній теорії права погляди учених – юристів щодо поняття правопорядку. Після цього слід проаналізувати риси і принципи правопорядку.

У другому питанні слід розкрити загальні риси правопорядку і права, а також показати, в чому виражається відмінність між даними категоріями.

У третьому питанні на конкретних прикладах необхідно показати, що правопорядок об'єктивно покликаний протистояти дезорганізації суспільних відносин, а також розкрити гарантії правопорядку.


Література:

1. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 //ВВРУ – 1996 - № 30 – Ст.141.
   
2. Алексеев С.С. Право: опыт комплексного исследования. – М., 1999.
   
3. Алексеев С.С. Теория права. – М., 1993.
   
4. Васильев А.М. Правовые категории. – М., 1976.
   
5. Крисюк Ю. Соціальний і правовий порядок і стабільність суспільства: взаємозв'язок і взаємообумовленість //Право України – 2007 - № 7.
   
6. Крисюк Ю. Соціальний і правовий порядок як реалізація ідеї права //Право України – 2004 - № 8.
   
7. Социология права /под ред.В.Н.Кудрявцева – М., 1995.
   
8. Теория государства и права /под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. – М., 1997.
   

Тема 49: Система законодавства


План:

Вступ

1. Поняття і ознаки системи законодавства.
   
2. Структура системи законодавства.
   
3. Основні напрямки розвитку системи законодавства.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладі першого питання студентам необхідно розкрити поняття категорії «система законодавства» і основні ознаки, які характеризують цю категорію: її вертикальна (ієрархічна) побудова, системна єдність. При цьому слід зазначити, що законодавство – зовнішня форма виразу об'єктивного права.

У другому питанні потрібно охарактеризувати структурні елементи системи законодавства, а також зробити акцент на особливостях галузевої (горизонтальної), ієрархічної (вертикальної) і федеральної структурах даної системи.

При викладі третього питання важливо підкреслити, що розвиток системи законодавства обумовлений перш за все такими чинниками, як:

а) перехід від імперативних до диспозитивних методів правового регулювання;

б) переважання загальнодозволеного типу правового регулювання;

в) розширення сфери дії приватного права;

г) формування нових комплексних галузей законодавства.


Література:

1. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 //ВВРУ – 1996 - № 30 – Ст.141.
   
2. Класифікатор галузей законодавства України: затверджений наказом Міністерства Юстиції від 02.06.2004 № 43/5 // Юридичний вісник України – 2004 – 28 липня.
   
3. Правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях і висновках (1997-2003) – К., 2003.
   
4. Алексеев С.С. Теория права. – М., 1993.
   
5. Бобылев А.И. Современное толкование системы права и системы законодательства //Государство и право – 1997 - № 11.
   
6. Братусь С.Н. Система советского законодательства. – М., 1980.
   
7. Заяць А.П. Система радянського законодавства (проблеми узгодженості) – К., 1987.
   
8. Лившиц Р.З. Отрасль права – отрасль законодательства //Сов.государство и право – 1984 - № 2.
   
9. Лілак Д. Колізії наукових поглядів на поняття «законодавство» і практична необхідність його нормативної легалізації //Право України – 2001 - № 8.
   
10. Опришко В. Загальнотеоретичні і практичні проблеми систематизації законодавства України //Право України – 1999 - № 12.
    
11. Погорілко В., Малишко М. Правова система – система права – система законодавства суверенної України //Право України – 1993 - № 9-10.
    
12. Поленина С.В. Система права и система законодательства в современных условиях //Правоведение – 1987 - № 5.
    
13. Скакун О.Ф. Теория государства и права – Харьков, 2000.
    
14. Теория государства и права /под ред. А.Б.Венгерова – М., 1995.
    

Тема 50: Правове виховання


План:

Вступ

1. Поняття, цілі правового виховання.
   
2. Зміст правового виховання.
   
3. Форми правового виховання. Шляхи підвищення ефективності правового виховання.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні необхідно дати поняття і розглянути цілі правового виховання: профілактика правопорушень, підвищення професійної культури в юридичній діяльності, подолання правового нігілізму, формування мотивів правомірної поведінки суб'єктів, усвідомлене засвоєння громадянами основних положень законодавства, формування у населення відчуття глибокої пошани до права. Вказані цілі повинні розкриватися з обов'язковим посиланням на конкретні приклади.

Розкриваючи друге питання, необхідно проаналізувати зміст правового виховання, зокрема, процес дії всього комплексу правових засобів на індивідуальну або групову правосвідомість. При цьому особливу увагу слід звернути на те, що правовиховний процес:

а) забезпечує формування в правосвідомості суб'єктів стійких правових знань і переконань;

б) здійснюється з використанням правових засобів і методів.

Теоретичні положення повинні ілюструватися прикладами практичного характеру.

Третє питання припускає характеристику основних форм правового виховання: професійна юридична освіта, правове виховання населення (лекторії, громадські юридичні консультації і т.д.) і визначення шляхів підвищення його ефективності.


Література:

1. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 //ВВРУ – 1996 - № 30 – Ст.141.
   
2. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII (з подальшими змінами і доповненнями) //ВВРУ – 1991 - № 34 – Ст.451.
   
3. Бурмистров В.А. Место и роль правовой культуры в становлении правового государства. – Симферополь, 1996 (главы VI, VIII).
   
4. Васькович И. Проблеми правового виховання молоді //Право України – 1997 - № 1.
   
5. Головченко В. Правовому навчанню – наукову основу //Право України – 1991 - № 2.
   
6. Головченко В.В. Ефективність правового виховання. – К., 1985.
   
7. Гордюшев П. Форми правової пропаганди //Право України – 1991 - № 3.
   
8. Єлов В.А., Молібог С.Д., Павленко Д.Г. Юридична клініка. – К.: „Школяр”, 2004.
   
9. Лігоцький А. Система правової освіти: пошуки і досягнення //Право України – 1997 - № 9.
   
10. Новиков А.И. Организация и эффективность правового воспитания. – М., 1983.
    
11. Общая теория права /под ред.В.К.Бабаева. – Нижний Новгород, 1993.
    
12. Оніщенко Н., Боровник С. Правовий нігілізм серед молоді: що робити далі? //Право України – 1991 - № 3.
    
13. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков, 2000.
    
14. Татаринцев Е.В. Правовое воспитание (методология и методика). – М., 1990.
    

Тема 51: Правова система суспільства


План:

Вступ

1. Поняття і основні елементи правової системи суспільства.
   
2. Закономірності розвитку правової системи і її значення для формування і розвитку громадянського суспільства.
   
3. Загальна характеристика правової системи України на сучасному етапі.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладі першого питання студенти повинні з'ясувати, що правова система – це комплексна категорія, яка характеризує юридичну сферу життя конкретного суспільства. Важливо відобразити різні погляди учених-юристів щодо поняття правової системи і проаналізувати її основні елементи:

а) явища духовного, світоглядного характеру (юридичну науку, правові поняття, правові принципи, правову культуру, правову політику);

б) право і виражаюче його законодавство;

в) правовідносини;

г) юридичну практику;

д) юридичну техніку.

У другому питанні студенти повинні розкрити закономірності розвитку правової системи: вплив загальнолюдських принципів, реалізація етично-гуманістичних ідеалів, відповідність правових явищ фактичним суспільним відносинам, поєднання динамізму і стабільності правових явищ, дозвільного і дозволеного типів правового регулювання. Необхідно також з'ясувати, в чому виражається значення правової системи для регулювання і розвитку громадянського суспільства (характеристика права як міри свободи і справедливості і засобу вирішення протиріч в суспільстві, функціонування демократичного режиму, наявність гарантій правової захищеності особи, закріплених в законодавстві).

Виклад третього питання припускає розгляд сучасного етапу формування правової системи України: зближення національної правової системи з романо-германською правовою системою, визнання різноманіття форм власності, свободи підприємництва в приватноправовій сфері; конституційне закріплення і практична реалізація принципу розподілу влад; уніфікація законодавства; інтеграція в європейський правовий простір та ін.


Література:

1. 
   Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 //ВВРУ – 1996 - № 30 – Ст.141.
   
2. Алексеев С.С. Право: опыт комплексного исследования. – М., 1999.
   
3. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права /под ред. Н.И. Панова – Харьков, 1993.
   
4. Скакун О.Ф. Правова система України на правовій карті світу. – Харків: „Еспада”, 2004.
   
5. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков, 2000.
   
6. Стретович В. Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування //Право України – 1998 - № 2.
   
7. Теория государства и права /под ред.В.М.Корельского и В.Д.Перевалова – М., 1997.
   
8. Юридическая энциклопедия /под ред. Тихомирова Ю.А. – М., 1995.
   

Тема 52: Норма права і правовідношення: їх взаємозв'язок


План:

Вступ

1. Поняття і ознаки правовідношення.
   
2. Норма права і правовідношення: їх взаємозв'язок.
   
3. Динаміка правовідношення (на прикладі регулятивних і охоронних правовідносин).
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання припускає розгляд існуючих в юридичній науці поглядів щодо поняття правовідношення і його ознак з посиланням на конкретні приклади. При цьому студент повинен з'ясувати, що правовідношення є засобом переходу загальних встановлень правових норм (об'єктивного права) в конкретні (суб'єктивні) права і обов'язки учасників правовідношення.

При викладі другого питання студент повинен показати взаємозв'язок норми права і правовідношення і відзначити при цьому, що правовідношення – це результат дії норм права, їх здійснення, оскільки в нормах права містяться типові зразки (моделі) поведінки суб'єктів.

У третьому питанні, на прикладі регулятивних (реалізація суб'єктивних прав) і охоронних (реалізація санкцій правових норм) правовідносин слід показати динаміку виникнення і розвитку правовідношення.


Література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 (з подальшими змінами і доповненнями) //ВВРУ – 2003 - № 40-44 – Ст. 356.
   
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 (з подальшими змінами і доповненнями) //ВВРУ – 2001 - № 25-26 – Ст. 131.
   
3. Алексеев С.С. Общая теория права (том 2). – М., 1982.
   
4. Алексеев С.С. Право: опыт комплексного исследования. – М., 1999.
   
5. Варламова Н.В. Правоотношение: философский и юридический подходы //Правоведение – 1991 - № 4.
   
6. Гревцов Ю.И. Правовое отношение: основные взаимосвязи //Советское государство и право – 1985 - № 1.
   
7. Заморська Л. Поняття «нормативність права»: теоретичний аспект //Право України – 2007 - № 6.
   
8. Комаров А.С. Общая теория государства и права. – М., 1996.
   
9. Лившиц Р.З. Теория права. – М., 1994.
   
10. Спаській А. Функціонування права: загальний і спеціальний аспекти //Право України – 2008 - № 1.
    
11. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. – М., 1996.
    
12. Теория государства и права /под ред. Н.И.Матузова, А.В.Малько. – М., 1997.
    
13. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М., 1974.