Іметодичні рекомендації до їх виконання з дисципліни

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми

Подобный материал:

• Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни, 904.89kb.
• Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни "Геоекологічний ризик", 1532.22kb.
• Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
• Методичні рекомендації до виконання самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни, 250.12kb.
• Методичні рекомендації для виконання контрольних робіт з дисципліни Контролінг для, 408.22kb.
• Рекомендації до виконання рефератів для студентів, які навчаються за галуззю знань, 197.3kb.
• Методичні вказівки містять рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни, 1079.55kb.
• Шуляренко Світлана Миколаївна методичні рекомендації, 658.19kb.
• Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з дисципліни „ економічна історія, 383.75kb.
• Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з дисципліни "Економічний аналіз", 815.94kb.

Тема 33: Принципи організації діяльності державного апарату.

Державна служба


План:

Вступ

1. Поняття і класифікація принципів організації і діяльності державного апарату.
   
2. Державна служба в системі державного апарату: поняття, основні риси.
   
3. Види державної служби.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні необхідно з'ясувати, що державний апарат є складовою частиною категорійного апарату теорії держави і права, а для ефективного виконання задач і функцій держави визначаюче значення мають принципи його організації і діяльності. Аналізуючи систему таких принципів, слід детально зупинитися на принципі розподілу влад.

У другому питанні слід врахувати, що державна служба виступає основою публічно-владних відносин в державі.

У третьому питанні студент повинен проаналізувати основні види державної служби – цивільну і мілітаризовану.


Література:

1. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.96 // Відомості Верховної Ради України – 1996 - № 30 – ст. 141.
   
2. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 (з наступними змінами і доповненнями) // Там же – 1993 - № 52 – ст. 490.
   
3. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07. 06. 2001(з наст. зм. і доп.) // Там же – 2001 - № 33 – ст. 175.
   
4. Кодекс державного службовця: зареєстрований в Мінюсті України 07.11.2000 - № 783/5004// Урядовій кур'єр – 29.11.2000 - № 222.
   

5. Бахрах Д.Н. Государственная служба: понятие, содержание, принципы // Государство и
   

право – 1996 - № 12.

5. Журавльова Г. Розподіл влади в сучасній Україні (проблеми теорії і практики) // Право України – 1998 - № 11.
   
6. Загальна теорія держави і права / за ред. В.В. Копєйчикова – К., 1999.
   
7. Петришин А.В. Государственная служба – Харьков, 1998.
   
8. Тітарчук В. Вдосконалювання державного апарату (окремі питання) //Право України – 1999 - № 3.
   

Тема 34: Роль етичних засад в практичній діяльності юриста


План:

Вступ

1. Моральність як етична категорія.
   
2. Етичні основи професійної діяльності юриста.
   
3. Правове виховання як чинник зміцнення етичних засад в суспільному житті.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні необхідно розкрити сутность моральності як етичної категорії, звертаючи особливу увагу на її імперативні вимоги: „не бреши”, „не кради”, „не вбивай” та ін. Важливо з'ясувати такі риси даної категорії, як схвалення або засудження тієї або іншої поведінки, регулятивність, істинність моральних думок.

У другому питанні, аналізуючи етичні основи діяльності юриста, студент на конкретних прикладах повинен показати, що професія юриста пред'являє певні вимоги до осіб, які займаються юридичною діяльністю, а особливості такої діяльності відображаються в правовій етиці.

У третьому питанні необхідно звернути увагу на ту обставину, що формування і зміцнення етичних засад в суспільному житті є головною метою правового виховання, оскільки тільки всесторонньо розвинена людина, громадянин може активно реалізовувати свої суб'єктивні права, боротися з несправедливістю.


Література:

1. Аристотель. Этика. – М., 1983.
   
2. Бару М. Правовое регулювання трудових відносин: закон, мораль, справедливість // Право України – 1998 - № 2.
   
3. Васькович И. Проблеми правового виховання молоді // Право України – 1997 - № 1.
   
4. Грушанська Н. Поняття і сутність інституту депутатської етики // Право України – 1999 - № 5.
   
5. Кліменко К. Справедливість – основа правозастосовчої діяльності // Там же - 2007 - № 8.
   
6. Лившиц Р.З. Теория права – М., 1994.
   
7. Лукашева Е.А. Право, мораль, личность. - М., 1986.
   
8. Міронова Г. Етичні засади права людини на життя //Право України -2005 - № 9.
   
9. Основи етичних знань. – Санкт – Петербург – 1998.
   
10. Основы этических знаний. – Санкт – Петербург – 1998.
    
11. Право и мораль в истории: проблемы ценностного подхода // Государство и право – 1998 - № 8.
    
12. Строгович М.С. Проблемы судебной этики. - М., 1974.
    
13. Черноус Ю. Морально – етична характеристика слідчих дій // Право України – 2005 - № 2.
    

Тема 35: Аспекти взаємодії громадянського суспільства і правової держави


План:

Вступ

1. Громадянське суспільство як результат природно – історичного процесу.
   
2. Правова держава - модель цивілізованого громадянського суспільства.
   
3. Характер і межі взаємодії громадянського суспільства і правової держави.
   

Висновок

Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні важливо охарактеризувати громадянське суспільство як історичний феномен, що відображає взаємозв'язок економічних, соціальних, духовно-етичних суспільних відносин, спираючись на спадщину Локка, Монтеск’є та інших мислителів.

У другому питанні на конкретних прикладах слід обґрунтувати, що саме правова держава виступає умовою і передумовою формування громадянського суспільства. Важливо з'ясувати значення, принципи і специфічні особливості, властиві даній формі організації і функціонування владних структур.

У третьому питанні доцільно з'ясувати, що характер взаємодії правової держави і громадянського суспільства відображає не тільки правову і соціальну захищеність особи, але і ступінь розвиненості самого громадянського суспільства.


Література:

1. Аристотель. Политика. – М., 1965.
   
2. Богуцький П. Поняття правової держави і методологічний підхід до проблеми його формування // Право України – 1996 - № 4.
   
3. Гегель. Сочинения. - М., 1978.
   
4. Кант. Сочинения. - М., 1968.
   
5. Костенко О. Гегель і проблема діалектики громадянського суспільства і держави // Право України – 1998 - № 6.
   
6. Ладіченко В. Методологічні аспекти взаємодії держави і громадянського суспільства // Право України - 2007 - № 10.
   
7. Локк. Сочинения. - М., 1988.
   
8. Монтескье Ш. Избранные произведения - М., 1955.
   
9. Одинцова А.В. Гражданское общество: взгляд экономиста // Государство и право – 1992 - № 8.
   
10. Скрипнюк О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму // Право України – 1996 - № 4.
    
11. Строган А. Взаємозв’язок і взаємообумовленість громадянського суспільства і правової держави // Право України - 2007 - № 10.
    
12. Черниловский З.М. Гражданское общество: опыт исследования // Государство и право – 1992 - № 6.
    

Тема 36: Соціальна держава


План:

Вступ

1. Формування ідеї соціальної держави.
   
2. Поняття, основні ознаки і функції соціальної держави.
   
3. Співвідношення правової і соціальної держави.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні, аналізуючи історію розвитку вчення про соціальну державу, студент повинен прослідити еволюцію поглядів на співвідношення держави і особи з погляду виконання державою соціальних обов'язків перед особою і суспільством.

У другому питанні при характеристиці соціальної держави необхідно врахувати, що соціальна політика є головним напрямком діяльності такої держави. Спираючись на практику державного будівництва цивілізованих країн (Німеччини, Франції, Італії і ін.), важливо підкреслити, що соціальна орієнтація держави пов'язана із забезпеченням повної зайнятості, гарантованого мінімального рівня життя, згладжуванням соціальної нерівності через оподаткування, державний бюджет, спеціальні соціальні програми.

У третьому питанні слід звернути увагу на ту обставину, що існує два основні підходи до співвідношення правової і соціальної держави, що в сучасний період дійсна соціальна держава повинна бути правовою.


Література:

1. Єрмоленко А.И. Співвідношення соціальної і правової держави // Підприємництво, господарство і право – 2001 - № 8.
   
2. Кондрат^,єв Р. Соціальна держава в теоретико-правових і філософських дослідженнях // Право України - 2005 - № 2.
   
3. Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально – правової держави в Українському суспільстві // Право України - 2001 - № 2.
   
4. Кравченко В. Економічні функції держави // Право України - 1993 - № 1.
   
5. Крестовская Н.Н., Матвеева Л.Г. Теория государства и права – Харьков, 2007.
   
6. Лощихін А. Економічна діяльність сучасної держави в контексті проблем реалізації права приватної власності // Право України - 2006 - № 5.
   
7. Магновський І. Правові аспекти розвитку соціальної держави в Україні: на шляху євроінтеграції // Право України - 2006 - № 8.
   
8. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність // Право України - 2000 - № 12.
   

Тема 37: Права людини як критерій етичного виміру політики


План:

Вступ

1. Духовно-етична сутність прав людини.
   
2. Політика як суспільне явище. Політика і моральність: аспекти співвідношення.
   
3. Права людини – критерій етичної оцінки політики.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При розкритті першого питання слід з'ясувати, що права людини втілюють такі загальновизнані етичні принципи, як справедливість, милосердя, гуманність, тобто носять етичний характер і є духовно-етичним ідеалом. Основну увагу повинно звернути на навчання старогрецьких мислителів, представників природно – правової теорії.

Освітлюючи друге питання, студенту необхідно врахувати сутність політики, її роль в забезпеченні стабільності в суспільстві, у формуванні громадськості особи. В політиці поєднуються різні елементи і принципи: демократизм і авторитаризм, гуманізм і жорстокість та ін. Характеризуючи аспекти співвідношення політики і моральності, необхідно на конкретних прикладах показати, що моральність - одна з граней оцінки політичних дій (можна проаналізувати такі етичні категорії, як політичний обов’язок, політична відповідальність, совість, чесність, політика).

При викладі третього питання студент повинен, спираючись на приклади практичного характеру, показати, що політика в області прав людини повинна ґрунтуватися на принципах справедливості і свободи. Важливо звернути увагу на ту обставину, що оцінюючи дії і програми політиків, слід орієнтуватися, перш за все, на їх відношення до прав людини; що права людини використовуються для конструювання моделі державного устрою.


Література:

1. Агешин Ю.А. Политика, мораль, право – М., 1982.
   
2. Бережнов А.Г. Права личности: некоторые вопросы теории – М., 1991.
   
3. Козулин А.И. Об источниках прав человека // Государство и право – 1994 – № 2.
   
4. Международная защита прав человека (документы и комментарии) – Харьков, 1998.
   
5. Михайленко О. Проблеми справедливості при формуванні правової держави // Право України – 1998 - № 8.
   
6. Мюллерсон Р.А. Права человека: идея, нормы, реальность - М., 1998.
   
7. Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции – М., 1979.
   
8. Нерсесянц В.С. Философия права – М., 1997.
   
9. Панов Н., Герасіна Л. Правова політика як універсальний феномен соціального буття // Право України – 2001 - № 8.
   
10. Права человека // под ред. Е.А. Лукашевой – М., 2004.
    
11. Рабінович П. Загальна декларація прав людини – загальнолюдський ідеал гуманізму // Право України – 1998 – № 12.
    
12. Рабінович П. Права людини «першого покоління» і канонічні джерела християнства // Право України – 2001 – № 3.
    

Тема 38: Місце і роль інституту президентства в сучасному світі


План:

Вступ

1. Історія виникнення інституту президентства, його характерні риси.
   
2. Моделі президентської влади.
   
3. Основні напрямки розвитку інституту президентства в сучасному світі.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні студент повинен розглянути історичні передумови виникнення інституту президентства і його характерні риси, зокрема, інтеграційну, консолідуючу роль в державі, призначення інституту відкладального вето і ін.

У другому питанні важливо з'ясувати, що модель президентської влади залежить від ступеня її авторитету в тій або іншій країні. Враховуючи вказаний критерій, доцільно охарактеризувати: 1) модель сильної президентської влади на прикладі США; 2) модель слабкої президентської влади на прикладі Німеччини, Італії, Австрії; 3) модель помірної президентської влади (Франція).

У третьому питанні студенту необхідно обґрунтувати нові явища, напрямки в розвитку інституту президентства, зокрема: необхідність сильної виконавчої влади, здатної оперативно вирішувати економічні і соціальні проблеми в умовах глобалізації; необхідність розширення повноважень, здійснюваних главою держави в цілях інтеграції країни і її стійкого, позитивного політичного розвитку.


Література:

1. Агафонов С. Історичний розвиток інституту глави держави в Україні // Право України – 2001- № 7.
   
2. Агафонов С. Правовий статус Президента України // Право України – 2000 - № 9.
   
3. Конституции государств европейского союза- М., 1997.
   
4. Конституции зарубежных государств – М., 1996.
   
5. Сахаров Н.А. Институт президентства в современном мире – М., 1994.
   
6. Сравнительное конституционное право М., - 1996.
   
7. Чиркин В.Е. Государствоведение – М., 2000.
   
8. Шаповал В.М. Конституційні системи зарубіжних країн – К., 1992.
   

Тема 39: Парламентаризм: теорія, історія, перспективи розвитку


План:

Вступ

1. Етапи становлення і розвитку парламентаризму.
   
2. Типи парламентаризму.
   
3. Механізм взаємодії парламенту з інститутами виконавчої і судової влади.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні на конкретних історичних фактах слід показати еволюцію парламенту як представницького інституту, враховуючи той факт, що термін «парламентаризм» не можна пов'язувати з якою-небудь конкретною формою державного правління.

У другому питанні необхідно дати характеристику типів парламентаризму залежно від різних чинників: партійної і виборчої систем, структури парламенту, наявності або відсутності опозиції та ін.

У третьому питанні важливо з'ясувати, що в парламентаризмі визначаюче значення має механізм взаємодії парламенту з інститутами виконавчої і судової влад. Такий механізм має свою специфіку в тих випадках, коли: а) парламент безпосередньо формує виконавчу владу; б) така влада організовується незалежно від парламенту.


Література:

1. Конституции государств Европейского союза – М., 1997.
   
2. Конституции зарубежных государств – М., 1996.
   
3. Очерки парламентского права (зарубежный опыт) // под ред. Б.А. Топорнина – М., 1993.
   
4. Парламенты мира - М., 1991.
   
5. Сравнительное конституционное право – М., 1996.
   
6. Чиркин В.Е. Государствоведение – М., 2000.
   
7. Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм – К., 1993.
   
8. Шаповал В.М. Парламентаризм // Юридична енциклопедія: в 6 томах - 2003 – том 5.
   

Тема 40: Теоретичні проблеми праворозуміння


План:

Вступ

1. Причини різноманіття підходів до праворозуміння.
   
2. Співвідношення природного і позитивного права. Соціологічна юриспруденція.
   
3. Інтеграційний («широкий») підхід до права.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладі першого питання студенту важливо з'ясувати, що право – невичерпний для пізнання соціальний феномен, оскільки праворозуміння залежить від правового мислення і правосвідомості дослідника. Різноманіття підходів до праворозуміння підтверджується багатьма теоріями, концепціями, школами, що стосуються характеристики права, його сутності.

При розгляді другого питання студенту необхідно проаналізувати критерії розподілу права на природне і позитивне, враховуючи, що природне право – це сукупність етичних (справедливих) уявлень про право, а позитивне право – це право, що виражено в законодавстві. Доцільно також охарактеризувати сутність юридичного світогляду. Слід врахувати, що найбільшою мірою розуміння позитивного права знайшло відображення в положеннях нормативістської школи. Потім студенту необхідно показати вплив соціологічної юриспруденції на процес праворозуміння.

Третє питання припускає аналіз інтеграційного («широкого») підходу до права, прихильники якого виходять з того, що право – загальна міра свободи, загальна справедливість, а закон може бути як правовим, так і неправовим.


Література:

1. Алексеев С.С. Теория права – М., 1995.
   
2. Кравець В. Право як об'єкт пізнання // Право України – 2001 - № 6.
   
3. Лейст О.Э. Три концепции права // Сов. государство и право – 1991 - № 12.
   
4. Лившиц Р.З. Теория права – М., 1994.
   
5. Мицкевич А. Общее и нормативное понятие права // Сов. государство и право – 1998 - № 6.
   
6. Нерсесянц В.С. Философия права – М., 1997.
   
7. Петрова Л.В. О естественном и позитивном праве // Государство и право – 1995 - № 2.
   
8. Проблемы теории государства и права // под ред. М.Н. Марченко – М., 1999.
   
9. Тиунова Л.Б. Плюрализм интересов и правопонимание // Правоведение – 1990 - № 1.
   

Тема 41: Принципи законності та їх реалізація в умовах формування

правової держави


План:

Вступ

1. Законність як багатоаспектне явище.
   
2. Загальна характеристика принципів законності.
   
3. Реалізація принципів законності в умовах формування правової держави.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні необхідно розкрити багатоаспектний характер законності, враховуючи, що в загальній теорії права вона характеризується як:

а) особливий режим суспільно – політичного життя;

б) антипод свавілля;

в) вираз властивостей і регулятивних якостей права.

У другому питанні слід дати характеристику принципів законності з урахуванням їх класифікації, що є в юридичній літературі.

У третьому питанні на конкретних прикладах важливо показати, що принципи визначають місце законності в суспільному житті, виявляють певну дію на формування мотивів правомірної поведінки суб'єктів права.


Література:

1. Алексеев С.С. Теория права – М., 1995.
   
2. Витрук Н.В. Законность: понятие, защита, обеспечение // Общая теория права / под ред. В.К. Бабаева – Нижний Новгород, 1993.
   
3. Горбунова Л. Історія дослідження ідеї і поняття законності // Право України – 2004 – № 2.
   
4. Кудрявцев В.Н. О правопонимании и законности // Государство и право – 1994 - № 3.
   
5. Лисюткин А.Б. К понятию законности // Правоведение – 1993 - № 5.
   
6. Лукашева Е.А. Правосознание и законность – М., 1973.
   
7. Рабинович П.М. Проблеми теорії законності – Львів, 1979.
   
8. Теория государства и права // под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова – М., 1998.
   

Тема 42: Ефективність механізму правового регулювання


План:

Вступ

1. Правове регулювання в суспільстві.
   
2. Основні елементи механізму правового регулювання.
   
3. Чинники, що впливають на підвищення ефективності механізму правового регулювання.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладі першого питання студент повинен з'ясувати, що позитивному праву належить визначальна роль в регулюванні системи суспільних відносин. Правове регулювання служить розкриттю динаміки об'єктивного права.

При розгляді другого питання важливо зробити висновок про те, що механізм правового регулювання - це не просто сукупність правових явищ, а система взаємозв'язаних юридичних засобів. Студенту слід дати характеристику основних елементів МПР (первинних, проміжних, кінцевих).

У третьому питанні доцільно зупинитися на проблемі пошуку шляхів вдосконалення МПР, враховуючи той факт, що в даний час метод субординації доповнюється внутрішнім (договірним) регулюванням, зростає роль загальних дозволів (особливо у сфері приватного права).


Література:

1. Алексеев С.С. Право: опыт комплексного исследования – М., 1999.
   
2. Алексеев С.С. Теория права – М., 1995.
   
3. Гойман В.И. Действие права. - М., 1992.
   
4. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в обществе – М., 1972.
   
5. Загальна теорія держави та права // за ред. М.В. Цвіка – Харків – 2002.
   
6. Казимирчук В.П. Социальный механизм действия права // Сов. государство и право – 1970 - № 10.
   
7. Кудрявцев В.Н., Никитинский В.Н., Самощенко И.С., Глазырин В.В. Эффективность правовых норм – М., 1980.
   
8. Селиванов В., Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України – 2000 - № 10.
   
9. Теория государства и права // под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова М., 1998.