Іметодичні рекомендації до їх виконання з дисципліни

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми Методичні рекомендації до теми

Подобный материал:

• Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни, 904.89kb.
• Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни "Геоекологічний ризик", 1532.22kb.
• Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни, 245.2kb.
• Методичні рекомендації до виконання самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни, 250.12kb.
• Методичні рекомендації для виконання контрольних робіт з дисципліни Контролінг для, 408.22kb.
• Рекомендації до виконання рефератів для студентів, які навчаються за галуззю знань, 197.3kb.
• Методичні вказівки містять рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни, 1079.55kb.
• Шуляренко Світлана Миколаївна методичні рекомендації, 658.19kb.
• Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з дисципліни „ економічна історія, 383.75kb.
• Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з дисципліни "Економічний аналіз", 815.94kb.

Тема 23: Загальнотеоретична характеристика систематизації

нормативно-правових актів


План:

Вступ

1. Поняття та необхідність систематизації нормативно-правових актів.
   
2. Поняття, види та значення інкорпорації нормативно-правових актів.
   
3. Поняття, види та значення кодифікації нормативно-правових актів.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання повинно висвітлювати поняття систематизації нормативно-правових актів, її важливість для створення і розвитку законодавства держави та види систематизації.

У другому питанні основна увага приділяється інкорпорації нормативно-правових актів, її видам та значенню для проведення подальшої систематизації.

У третьому питанні важливо висвітлити основні риси кодифікації, завдяки яким цей вид систематизації відрізняється від інкорпорації, та висвітлити основні переваги кодифікації нормативно-правових актів перед іншими видами систематизації.


Література:

1. Еременко В.И. Завершение кодификации гражданского законодательства Российской Федерации // Государство и право. – 2007. – № 10, № 11.
   
2. Игнатьева И.А. Систематизация законодательства и проблемы формирования экологически ориентированной идеологии // Государство и право. – 2007. – № 5.
   
3. Котюк І., Котюк О. Етимологічні та онтологічні аспекти проблеми систематизації правових актів // Право України. – 2000. – № 8.
   
4. Кравченко С. Про стиль законодавства // Право України. – 1998. – № 3.
   
5. Литягин Н.Н. Ревизия и систематизация законодательства // Государство и право. – 2003. – № 4.
   
6. Мамутов В. Повніше використання техніко-юридичних засобів удосконалення законодавства // Право України. – 2008. – № 2.
   
7. Мамутов В.К. О предмете кодификации и беспредметной критике // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 2.
   
8. Михайлов О.В. Систематизация нормативно-правовых актов как способ их совершенствования. – М., 2003.
   
9. Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення. – К., 2003.
   
10. Шмельова Г.Г. Юридичні засоби удосконалення змісту і форми законодавства // Концепція розвитку законодавства України. – К. – 1996.
    
11. Шмельова Г.Г. Кодифікація і особливості її здійснення в законотворчому процесі // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів. – 1996.
    

Тема 24: Загальнотеоретична характеристика правовідносин


План:

Вступ

1. Поняття, ознаки, елементи та види правовідносин.
   
2. Суб’єкти і зміст правовідносин.
   
3. Об’єкти правовідносин: поняття, види.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання слід розпочати з розгляду правовідносин як закріплених в юридичних нормах і гарантованих державою суспільних відносин, учасники яких мають взаємні суб’єктивні права і суб’єктивні обов’язки. Види правовідносин слід виділяти за різними критеріями.

У другому питанні студент повинен розглянути такі основні елементи правовідносин як суб’єкт і зміст. Розкриваючи поняття і види суб’єкта правовідносин потрібно торкнутися питання правосуб’єктності та її складових компонентів. Висвітлюючи питання змісту правовідносин слід дати поняття правам та обов’язкам суб’єктів, визначити їх види та взаємозв’язок між ними.

У третьому питанні важливо провести всебічну класифікацію та визначити роль і значення об’єкта правовідносин в процесі їх виникнення та розвитку.


Література:

1. Архипов С.И. Субъект права в центре правовой системы // Государство и право. – 2005. – № 7.
   
2. Архипов С.И. Субъект права. Теоретическое исследование. – СПб, 2004.
   
3. Бурлай Е.В. Нормы права и правоотношения в социалистическом обществе. – К., 1987.
   
4. Витрук Н.В. Общая теория правового положения личности. – М., 2008. – гл. 5.
   
5. Давидов Р. Питання теорії конституційних правовідносин // Право України. – 2006. – № 1.
   
6. Курінний Є. Об’єкт права: доктринальні питання визначення категорії // Право України. – 2003. – № 10.
   
7. Нечаев А.М. О правоспособности и дееспособности физических лиц // Государство и право. – 2001. – № 2.
   
8. Протасов В.Н. Правоотношения как система. – М., 1991. – Гл. 2.
   
9. Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории правоотношений. – М.,1980.
   
10. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношениях. – М., 1974.
    
11. Чантурия Л.Л. Юридические лица публичного права: их место в гражданском праве и особенности правового регулирования // Государство и право. – 2008. – № 3.
    
12. Якушев І. Правосуб’єктність в теорії трудового права України // Право України. – 2008. – № 3.
    

Тема 25: Поняття, значення та класифікація юридичних фактів


План:

Вступ

1. Юридичні факти: поняття і значення.
   
2. Класифікація юридичних фактів.
   
3. Юридичні факти і правовідносини.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні потрібно розглянути юридичні факти як категорію теорії держави і права та розкрити її роль в процесі правового регулювання.

У другому питанні слід провести класифікацію за різними критеріями (в залежності від складу, тривалості існування, юридичних наслідків, волі суб’єкта). При цьому необхідно виділити різні види дій (пасивні або активні, правомірні або неправомірні) та окремо види правомірних і неправомірних дій.

У третьому питанні студент повинен виявити зв’язки між юридичними фактами і правовідносинами, а також розкрити значення перших для правовідносин.


Література:

1. Віхров О. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення господарських правовідносин // Право України. – 2008. – № 7.
   
2. Данилюк О. Фактичні склади у трудовому праві України // Право України. – 2007. – № 7.
   
3. Данилюк Ю. Поняття та особливості юридичних фактів у конституційному праві України // Право України. – 2008. – № 2.
   
4. Завальний А. Юридичні факти: історичний та сучасні аспекти розуміння // Право України. – 2006. – № 1.
   
5. Зинченко С.А. Юридические факты в механизме правового регулирования. – М., 2007.
   
6. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М., 1984.
   
7. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. – 2003. – № 7.
   
8. Хорунжий С.Н. Решение суда в теории юридических фактов как основание возникновения, изменения и прекращения гражданских прав и обязанностей // Государство и право. – 2008. – № 7.
   

Тема 26: Правомірна поведінка та реалізація юридичних норм


План:

Вступ

1. Правомірна поведінка: поняття, ознаки, елементи, види.
   
2. Поняття і форми реалізації юридичних норм.
   
3. Відмінність реалізації юридичних норм від їх застосування.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Розглядаючи перше питання студент повинен пам’ятати, що правомірна поведінка, яка складається з суб’єкта, об’єкта, суб’єктивної сторони і об’єктивної сторони, є одною з головних умов становлення законності та правопорядку в суспільстві. Види правомірної поведінки слід розкривати в залежності від певної підстави.

Друге питання повинно розпочинатися з встановлення невід’ємних взаємозв’язків між правомірною поведінкою і реалізацією юридичних норм. Слід також з акцентувати на тому, що до форм реалізації юридичних норм належить використання, виконання і дотримання. Розкриваючи ці форми важливо дати характеристику їх суб’єктивним і об’єктивним сторонам.

В третьому питанні слід вказати основні риси реалізації юридичних норм та риси застосування юридичних норм, як різних правових явищ і різні стадії правового регулювання.


Література:

1. Гойман В.И. Действие права. – М., 1992.
   
2. Ершов В.В. Судебное правоприменение (теоретические и практические проблемы). – М., 1991. – Гл. 1.
   
3. Завадская Л. Механизм реализации права. – М., 1993.
   
4. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1982.
   
5. Маликов М.К. Проблемы реализации права. – Казань, 1988. – Гл. 2, 3.
   
6. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. – М., 1960.
   
7. Оксамитный В.В. Правомерное поведение личности. – К., 1985.
   
8. Правоприменение в Советском государстве. – М., 1985. – С. 5-36, 71-87.
   
9. Правоприменение: теория и практика / Отв.ред. Ю.А. Тихомиров.- М., 2008. – Гл. 1, 2.
   
10. Тихомиров Ю.А. Действие закона. – 1992.
    

Тема 27: Загальнотеоретична характеристика тлумачення юридичних норм


План:

Вступ

1. Тлумачення юридичних норм: поняття та необхідність.
   
2. Поняття, види тлумачення-з’ясування та його основні способи.
   
3. Поняття і види тлумачення-роз’яснення.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Тлумачення юридичних норм, яке складається з тлумачення-з’ясування і тлумачення-роз’яснення, є одною з важливіших стадій правового регулювання, тому перше питання повинно розкривати його необхідність для реалізації та застосування юридичних норм.

У другому питанні потрібно розкрити основні види тлумачення-з’ясування (буквальне, поширювальне, обмежувальне) та його способи (мовний, телеологічний, систематичний, історичний, функціональний).

У третьому питанні необхідно дати визначення тлумаченню-роз’ясненню і розкрити його види в залежності від конкретного критерію (за юридичним значенням: офіційне і неофіційне; сферою дії: загальне і казуальне).

Література:

1. Закон України “Про Конституційний Суд України” (Ст. 13, 62, 63) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49.
   
2. Закон України “Про судоустрій України” (ч. 2. ст. 44; ч. 2 ст. 47; ч. 2 ст. 55) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28.
   
3. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. – К., 2001.
   
4. Дроздов Г.В. Правовая природа разъяснений закона высшими органами судебной власти // Государство и право. – 1992. – № 1.
   
5. Закон: создание и толкование / Под ред. Пиголкина А.С. – М., 1998.
   
6. Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. – 2000. – № 6.
   
7. Рабінович П., Савчук Н. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект // Право України. – 2001. – № 11.
   
8. Смирнов А.В., Манукян А.Г. Толкование норм права. – М., 2008.
   
9. Соцуро Л. Неофициальное толкование права. – М., 2000.
   
10. Шмелёва Г.Г. О некоторых проблемах толкования-уяснения юридических норм // Проблемы толкования и реализации законодательства в Украине и задачи адвокатуры. – Симферополь. – 2003.
    

Тема 28: Загальнотеоретична характеристика застосування

юридичних норм


План:

Вступ

1. Поняття і ознаки правозастосувальної діяльності.
   
2. Основні вимоги і стадії застосування юридичних норм.
   
3. Акти застосування юридичних норм: поняття, види.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладені першого питання потрібно не тільки розкрити поняття і основні риси застосування норм права, але і його значення для правового регулювання і зокрема реалізації права.

У другому питанні слід розкрити необхідність дотримання вимог законності, обґрунтованості та доцільності при здійсненні правозастосувальної діяльності та висвітлити її головні стадії, кожна з яких має свої особливості.

Третє питання повинно містити поняття актів застосування юридичних норм, розкривати основні ознаки, яки відрізняють їх від всіх інших юридичних актів і розкривати види актів правозастосування за певними критеріями (формою зовнішнього виразу, юридичними наслідками, змістом, функціями).


Література:

1. Боннер А.Т. Законность и справедливость в правоприменительной деятельности. – М., 1991. – Гл. 1.
   
2. Бочаров Д. Поняття «правозастосовча діяльність»: операціональний аспект // Право України. – 2008. – № 3.
   
3. Чужій Т. Місце юридичної кваліфікації у процесі правозастосування // Право України. – 2006. – № 4.
   
4. Ершов В.В. Судебное правоприменение (теоретические и практические проблемы). – М., 1991. – Гл. 1.
   
5. Клименко К. Справедливість як основа правозастосовної діяльності // Право України. – 2007. – № 8.
   
6. Михайленко В.Н. Проблемы правоприменения советского законодательства о труде в Киргизии // Государство и право. – 2009. – № 5.
   
7. Павлишин О. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень // Право України. – 2004. – № 8.
   
8. Правоприменение в Советском государстве. – М., 1985. – С. 5-36, 71-87.
   
9. Правоприменение: теория и практика / Отв.ред. Ю.А. Тихомиров. – М., 2008. – Гл. 1, 2.
   
10. Чужій Т. Місце юридичної кваліфікації у процесі правозастосування // Право України. – 2006. – № 4.
    
11. Якимов А.Ю. Меры административного принуждения (комплексный подход к формированию механизма правоприменения) // Государство и право. – 2008. – № 7.
    

Тема 29: Загальнотеоретична характеристика правопорушення


План:

Вступ

1. Поняття, ознаки і склад правопорушення.
   
2. Види правопорушень.
   
3. Основні причини правопорушень у сучасній Україні та шляхи їх подолання.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питання необхідно розглянути правопорушення як негативне, так і об’єктивне явище правової системи суспільства, визначивши його поняття, риси. Особливу увагу слід приділити складу правопорушення, тому що саме він є головною підставою кваліфікації певних дій як конкретного правопорушення.

Розкриваючи друге питання студент повинен знати, що всі правопорушення можна поділити на злочини і проступки (конституційні, адміністративні, трудові, тощо). Слід також приділити увагу на необхідності виділити окремо таки види правопорушень, а точніше проступків як процесуальні та міжнародно-правові.

У третьому питанні важливо при висвітленні причин правопорушень у сучасній Україні привести приклади офіційної статистики щодо таких причин. Також важливо провести аналіз точок зору різних вчених стосовно шляхів зменшення факторів, що зумовлюють виникнення правопорушень в Україні, та сформулювати узагальнені виводи щодо заходів подолання причин правопорушення.


Література:

1. Кримінальний кодекс України. – Ст. 11, 18, 22, 23.
   
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Ст. 9-12, 23, 33.
   
3. Кодекс законів про працю України. – Ст. 147-152.
   
4. Цивільний кодекс України. – Ст. 1166, 1179.
   
5. Братко А.Г. Правоохранительная система: Вопросы теории. – М., 1991. – Гл. 1.
   
6. Вопленко Н.Н. Правонарушение и юридическая ответственность.- Волгоград, 2005.
   
7. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности: социологические и юридические аспекты. – Л., 1983. – Гл. 1. – п. 2; Гл. 3. – п. 2.
   
8. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1982.
   
9. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений. – М., 1976.
   
10. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. – М., 1985.
    

Тема 30: Загальнотеоретична характеристика юридичної відповідальності


План:

Вступ

1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності, її співвідношення з іншими заходами державного примусу.
   
2. Принципи і функції юридичної відповідальності.
   
3. Види юридичної відповідальності.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання слід розпочати з поняття державного примусу та розкриття основних ознак юридичної відповідальності, яки відрізняють її від інших видів держаного примусу.

У другому питанні необхідно розкрити принципи юридичної відповідальності, як основоположні нормативні засади її застосування до правопорушників, та її функції, в яких виражається роль і призначення юридичної відповідальності в суспільстві.

У третьому питанні потрібно висвітлити види юридичної відповідальності (кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, матеріальна, дисциплінарна, процесуальна, міжнародно-правова).


Література:

1. Кримінальний кодекс України. – Ст.11, 18, 22, 23.
   
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Ст.9-12, 23, 33.
   
3. Кодекс законів про працю України. – Ст. 147-152.
   
4. Цивільний кодекс України. – Ст. 1166, 1179.
   
5. Алексеев И.А, К вопросу о понятии ответственности в системе права // Государство и право. – 2009. – № 2.
   
6. Головченко В. Юридична відповідальність: позитивний і ретроспективний аспект // Юридична України. – 2004. – № 7.
   
7. Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. – 2003. – № 4.
   
8. Иванов А.А. Цели юридической ответственности, её функции и принципы // Государство и право. – 2003. – № 6.
   
9. Іваненко О. Процесуальна відповідальність як окремий і самостійний вид юридичної відповідальності // Право України. – 2006. – № 3.
   
10. Каплунов А.И. Об основных чертах и понятии государственного принуждения // Государство и право. – 2004. – № 12.
    
11. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву. Теоретические проблемы. – М., 1981.
    
12. Лук’янець Д. Типологія юридичної відповідальності // Юридична Україна. – 2004. – № 3.
    
13. Хачатурян Р.Л., Липинский Д.А. Общая теория юридической ответственности: Монография. – СПб., 2007.
    
14. Хуторян Н.М. Поняття юридичної відповідальності в загальній теорії права // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 11.- К., 2001.
    

Тема 31: Теоретичні аспекти сутності держави.


План:

Вступ

5. Багатоаспектність поняття держави.
   
6. Сутність держави: основні підходи.
   
7. Функції держави як прояв його сутності, правові форми і методи їх здійснення.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання припускає аналіз трьох основних аспектів держави:

а) як організації публічної влади; при цьому необхідно на конкретних прикладах показати, чому така влада носить винятковий, самостійний характер;

б) як апарату влади; важливо з'ясувати, що за допомогою державного апарату виконуються завдання і функції держави, усуваються виникаючі соціальні конфлікти, забезпечується правопорядок;

в) як організації всього населення країни, при цьому необхідно звернути увагу на співвідношення термінів «держава», «народ», «суспільство».

У другому питанні, використовуючи принцип історизму, студенту необхідно показати, що легальний примус має вторинне значення для пізнання сутності держави. В сучасний період на перший план висувається загально соціальний аспект державності. Цивілізована держава служить інструментом пошуку компромісів в суспільстві.

У третьому питанні студент повинен підкреслити, що у функціях держави виявляється її сутність і соціальне призначення, і розкрити зміст основних функцій сучасної цивілізованої держави, після чого дати аналіз правових форм і методів здійснення функцій держави.


Література:

1. Ардашкин В.Д. К современной концепции государства // Правоведение – 1992- № 2.
   
2. Бачило И.Л. Факторы, влияющие на государственность // Государство и право – 1993 – № 7.
   
3. Бутенко А.П. Государство: его вчерашнее и сегодняшние трактовки // Государство и право – 1993 - № 7.
   
4. Лившиц Р.З. Государство и право в современном обществе: необходимость новых подходов // Сов. государство и право – 1990 - № 10.
   
5. Падалко Р. До сучасного розуміння наукової категорії «функція держави» (загальний огляд проблеми) //Право України – 2006 - № 8.
   
6. Рабинович П.М., Лобода Ю. П. Соціальна сутність держави: методологічні основи дослідження // Право України – 2001- № 8.
   
7. Степанов Н.М. Диалектика общечеловеческих и классовых ценностей в конституционном процессе // Сов. государство и право – 1990 - № 1.
   
8. Теория государства и права // под ред. А.Б. Венгерова – М., 2000.
   
9. Четвернин В.А. Размышления по поводу теоретических представлений о государстве // Государство и право – 19952 - № 5.
   
10. Чиркин В.Е. Три ипостаси государства // Государство и право – 1993 – № 8.
    

Тема 32: Типологія держав


План:

Вступ

1. Поняття типу держави. Основні причини зміни типів держави.
   
2. Формаційний підхід до визначення типів держави: достоїнства і недоліки.
   
3. Цивілізаційний підхід до визначення типів держави: загальна характеристика. Види цивілізацій.
   

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні важливо підкреслити, що в типах держави відображається історія розвитку держави в її найголовніших рисах і закономірностях, а потім прослідити причини зміни типів держави, процес послідовного переходу від одного якісного ступеня розвитку держави до іншого.

У другому питанні необхідно охарактеризувати формаційний підхід до типології держави, згідно з яким визначення типу держави ґрунтується на розумінні історії як природного процесу послідовної зміни однієї соціально – економічної формації іншою формацією.

У третьому питанні, надаючи увагу цивілізаційному підходу, слід врахувати, що для проведення типізації тут визначальним чинником виступає цивілізація як цілісне утворення, яке відрізняється спільністю релігійних, психологічних, культурних, географічних і інших ознак.

У висновку студент повинен зробити відповідні узагальнення.


Література:

1. Гуревич Н.Е. Теория формаций и реальность истории // Вопросы философии – 1990 - № 11.
   
2. Рожкова Л.П. Принципы и методы типологии государства и права – Саратов, 1984.
   
3. Теория государства и права // под ред. А.Б. Венгерова – М., 2000.
   
4. Типология государств (юридический словарь - справочник) – К., 1996.
   
5. Тойнби А. Постижение истории – М., 1991.
   
6. Ушаков А.А. О понятии исторического типа государства и права // Правоведение – 1983 № 5.
   
7. Формации или цивилизации // Вопросы философии - 1989 - № 10.
   
8. Якушик В. М. Держава перехідного типу (питання теорії) - К., 1991.