Іметодичні рекомендації до їх виконання з дисципліни

Вид материалаМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації до теми
Методичні рекомендації до теми
Методичні рекомендації до теми
Методичні рекомендації до теми
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Тема 13: Загальнотеоретична характеристика правосвідомості


План:

Вступ
  1. Правова свідомість: поняття, елементи, види.
  2. Взаємодія права і правосвідомості. Функції правосвідомості.
  3. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм як прояв деформації правосвідомості.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання повинно розкривати прароду правосвідомості та висвітлювати її поняття. Елементи та види правосвідомості слід розглядати з урахуванням точок зору різних вчених, яким студентом повинна бути дана відповідна своя оцінка.

У другому питанні треба зазначити як право впливає на правосвідомість та як правосвідомість впливає на право (при правотворенні, правореалізації, правотлумаченні, правозастосуванні). Також на підставі викладених положень щодо взаємодії права і правосвідомості слід визначити основні її функції.

У третьому питанні необхідно зупинитись на питанням відхилення стану правосвідомості від норми, в результаті якого виникає правовий нігілізм або правовий ідеалізм, і розкрити негативний вплив цих явищ на право і суспільство.


Література:
  1. Васильев В.Л. Юридическая психология. – М., 1991.
  2. Головченко В.В. Право, мораль і правова культура. – К., 1990.
  3. Денисова О.С. Фактори, що впливають на формування правової свідомості // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник праць. – 2002. – № 1.
  4. Дмитрієнко Ю.М. Сучасна академічна думка про правосвідомість // Право і безпека. – 2006. – № 2.
  5. Казаков В.Н., Малахов В.П. Правосознание: природа, содержание, логика // Государство и право. – 2002. – № 3.
  6. Малахов В.П. Правосознание: природа, содержание, логика. – М., 2001.
  7. Матузов Н.И. Правовой нигилизм и правовой идеализм как две стороны «одной медали» // Правоведение. – 1994. – № 2.
  8. Оробець К.М. Правова свідомість: загальнотеоретичний зріз // Право і безпека. – 2002. – № 3.
  9. Осика І. Правовий нігілізм та правова культура // Право України. – 2001. – № 7.
  10. Юрашевич Н.М. Правосознание и право: общность и различия // Государство и право. – 2005. – № 7.


Тема 14: Правотворчість: поняття, ознаки, види, стадії


План:

Вступ
  1. Поняття, ознаки і види правотворчості.
  2. Принципи правотворчості сучасних демократичних держав.
  3. Основні стадії правотворчості.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Розкриваючи перше питання студенту потрібно сформулювати поняття правотворчості, визначити ознаки, що відрізняють її від інших видів нормотворчості, та висвітлити види правотворчості в залежності від певного критерію.

При викладені другого питання слід зазначити, що визначити принципи правотворчості можливо тільки відповідно до конкретного типу держави і важливо приділити увагу принципам правотворчості саме сучасних демократичних держав.

У третьому питанні правотворчість слід розглядати як процес, поділений на певні етапи, кожен з яких характеризується своїми особливостями.


Література:
  1. Закон України “Про всеукраїнський і місцеві референдуми” (Ст. 41, 44, 46) // Відомості Верховної ради України. – 1991 р. – № 33. – Ст. 443.
  2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України 1997. – № 24. – Ст. 170 (Ст. 59).
  3. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21 (Ст. 41).
  4. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29.06.2004. (Ст. 3,8,9,12,13,14,19,21) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
  5. Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – Число 24. – С. 11.
  6. Антонова Н.А. Правотворчество органов местного самоуправления. – М., 2008. – гл. 1,2,3.
  7. Жулинский А.Э. Об экономическом подходе к уголовному правотворчеству // Государство и право. – 2007. – № 10.
  8. Коростей В. Проблеми правотворчості в Україні // Право України. – 2004. – № 3.
  9. Нормография: теория и методология нормотворчества / Под. ред. Ю.Г. Арзамасова. – М., 2007. – гл. 1.
  10. Швець М. Нова технологія законотворення // Право України. – 2003. – № 3.


Тема 15: Загальнотеоретична характеристика форм права


План:

Вступ
  1. Поняття і види форм права.
  2. Загальна характеристика основних форм права.
  3. Джерела сучасного права України.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні, перш за все, необхідно висвітлити проблеми пов’язані з різним розумінням поняття «форма права», «джерело права» як основоположної категорії правознавства.

У другому питанні студенту слід вказати поняття основних форм права та визначити їх специфічні риси, яки відрізняють їх між собою.

Розгляд третього питання повинен ґрунтуватися на підставі знань, отриманих з дослідження Конституції України та інших законів, яки стосуються джерел права України. Також потрібно висвітлити значення і прояви форм сучасного права в Україні.


Література:
  1. Конституція України.
  2. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29.06.2004. (Ст. 3, 8, 9, 12, 13, 14, 19, 21) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
  3. Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” (Ст. 17, 18) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30 – Ст. 260.
  4. Бошно С.В. Соотношений понятий: источник и форма права // Юрист. – 2001. – № 10.
  5. Богдановская И.Ю. Судебный прецедент – источник права? // Государство и право. – 2002. – № 12.
  6. Луць Л.А. Трансформація нормативної частини сучасної правової системи України – вимоги часу // Право України. – 2003. – №3.
  7. Морозова Л.А. Еще раз о судебной практике как источнике права // Государство и право. – 2004. – № 3.
  8. Марченко М.Н. Источники права. – М., 2008.
  9. Шаповал В.М. Норми правових звичаїв як засіб конституційного регулювання в зарубіжних країнах // Проблеми правознавства. – Вип. 53. – К. – 1992.
  10. Шевчук С. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду України у контексті доктрини судового прецеденту // Право України. – 2000. – № 2.


Тема 16: Поняття, юридичні властивості нормативно-правових актів


План:

Вступ
  1. Поняття та юридичні властивості нормативно-правових актів, їх співвідношення з іншими юридичними актами.
  2. Види нормативно-правових актів.
  3. Закони і підзаконні нормативно-правові акти.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні потрібно розкрити поняття нормативно-правового акта, його юридичні властивості (встановлюється компетентним суб’єктом, містить юридичні норми, має певні межі дії у часі, просторії та по колу осіб, має певну структуру, має юридичну силу) та його співвідношення з актами застосування, тлумачення, реалізації норм права.

Друге питання повинно містити класифікацію нормативно-правових актів за різними критеріями.

Третє питання розкриває види нормативно-правових актів: закони і підзаконні правові акти. В цьому питанні слід приділити увагу головним ознакам закону та підзаконного нормативно-правового акта, а також визначити їх роль в процесі правового регулювання суспільних відносин.


Література:
  1. Закон України “Про всеукраїнський і місцеві референдуми” (Ст. 41, 44, 46) // Відомості Верховної ради України. – 1991 р. – № 33. – Ст. 443.
  2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України 1997. – № 24. – Ст. 170 (Ст. 59).
  3. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21 (Ст. 41).
  4. Закон: создание и толкование / Под ред. Пиголкина А.С. – М., 1998.
  5. Иванов С.А. Основные аспекты соотношения закона и подзаконного нормативного правового акта // Государство и право. – 2004. – № 8.
  6. Конституция и закон: стабильность и динамизм / Отв. ред. В.П. Казимирчук. – М., 1998.
  7. Погребняк С. Додержання принципу пропорційності як умова правомірності нормативно-правових актів // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 4.
  8. Процюк І.В. Види законів в Україні // Проблеми законності. – Х., 2002.- Вип. 52.
  9. Сильченко Н.В. Закон: проблемы этимологии, социологии и логики. – Минск, 1993.
  10. Ткаченко Ю. Підстави і критерії визнання конституційності нормативно-правових актів // Право України. – 2000. – № 9.


Тема 17: Закон: поняття, ознаки, види та засади верховенства закону у Конституції України


План:

Вступ
  1. Поняття і ознаки закону. Принцип верховенства закону у Конституції України.
  2. Види законів.
  3. Законодавчій процес в Україні: основні стадії та особливості.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання необхідно розпочати з поняття закону та розкриття його ознак. В цьому ж питанні важливо висвітлити принцип верховенства закону та як від відображається в Конституції України.

У другому питанні потрібно вказати для чого важливо розподіляти закони на певні групи (види) та провести класифікацію в залежності від певного критерію (за суб’єктами, що приймають; за місцем в системі законодавства; за елементами системи права тощо).

У третьому питанні слід визначити та охарактеризувати основні етапи створення законів в України.


Література:
  1. Закон України “Про всеукраїнський і місцеві референдуми” (Ст. 41, 44, 46) // Відомості Верховної ради України. – 1991 р. – № 33. – Ст. 443.
  2. Закон: создание и толкование / Под ред. Пиголкина А.С. – М., 1998.
  3. Конституция и закон: стабильность и динамизм / Отв. ред. В.П. Казимирчук. – М., 1998.
  4. Мурашин Л.О. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України.- 2000.- № 9.
  5. Олійник А. Законотворчий процес: його основні риси і особливості // Право України. – 1998. – № 4.
  6. Процюк І.В. Види законів в Україні // Проблеми законності. – Х., 2002. –Вип. 52.
  7. Сильченко Н.В. Закон: проблемы этимологии, социологии и логики. – Минск, 1993.
  8. Шалютин Б.С. Закон и закон (юр.) // Государство и право. – 2007. – № 4.
  9. Швець М. Нова технологія законотворення // Право України.- 2003.- № 3.
  10. Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади концепції розвитку законодавства України // Право України. – 1996. – № 8.
  11. Шмельова Г.Г. Концепція закону: загальнотеоретичний аспект // Право України. – 1992. – № 1.

Тема 18: Підзаконні нормативні акти державних органів України

та органів місцевого самоврядування


План:

Вступ
  1. Поняття та ознаки підзаконного нормативно-правового акта.
  2. Види підзаконних нормативно-правових актів державних органів і органів місцевого самоврядування в Україні.
  3. Співвідношення закону і підзаконного нормативного акта.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

При викладані першого питання важливо не тільки розкрити поняття та ознаки підзаконного нормативно-правового акта, але і визначити його роль в регулюванні суспільних відносин.

У другому питанні необхідно визначити види підзаконних правових актів, яки приймаються органами держави і органами місцевого самоврядування в Україні, та дати їм характеристику.

Третє питання потрібно розкрити через висвітлення взаємовпливу і взаємозв’язків між законом і підзаконними нормативно-правовими актами.


Література:
  1. Конституція України.
  2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України 1997. – № 24. – Ст. 170 (Ст. 59).
  3. Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5-6.
  4. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21 (Ст. 41).
  5. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 2008. – гл. 32, 33.
  6. Иванов С.А. Основные аспекты соотношения закона и подзаконного нормативного правового акта // Государство и право. – 2004. – № 8.
  7. Иванов С.А. Формальное закрепление юридической силы нормативных актов // Государство и право. – 2007. – № 12.
  8. Погребняк С. Вимоги до нормативно-правових актів, що випливають з принципу правової визначеності // Відомості Академії правових наук України. – 2005. – № 3.
  9. Погребняк С. Справедливість змісту нормативно-правових актів як умова їх правомірності // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 2.
  10. Ткаченко Ю. Підстави і критерії визнання конституційності нормативно-правових актів // Право України. – 2000. – № 9.


Тема 19: Чинність нормативно-правових актів України

у часі, просторі та за колом осіб


План:

Вступ
  1. Чинність нормативно-правових актів: поняття і елементи.
  2. Чинність нормативно-правових актів України у часі.
  3. Чинність нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні слід визначити поняття чинності нормативно-правових актів та розкрити взаємодію його елементів: чинність у часі, просторі та за колом осіб.

У другому питанні студент повинен розкрити основні моменті чинності нормативно-правових актів України у часі: момент набрання чинності, темпоральну направленість, момент втрати чинності.

У третьому питанні потрібно визначити, що входить до поняття «територія держави», розкрити територіальну і екстериторіальну чинність нормативно-правових актів у просторі. Також в цьому питанні слід висвітлити загальні правила чинності нормативно-правових актів за колом осіб та вказати винятки з таких правил.


Література:
  1. Закон України “Про всеукраїнський і місцеві референдуми” (Ст. 41, 44, 46) // Відомості Верховної ради України. – 1991 р. – № 33. – Ст. 443.
  2. Закон України “Про Конституційний суд України” від 16.10.1996. (Ст. 22) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49.
  3. Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – Число 24. – С. 11.
  4. Иванов С.А. Формальное закрепление юридической силы нормативных актов // Государство и право. – 2007. - № 12.
  5. Капустина М.А. Действие юридических норм во времени. – СПб., 2001.
  6. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права. – М., 2004. – С. 316-326.
  7. Медведев А.М. Правовое регулирование действия закона во времени // Государство и право. – 1995. – № 3.
  8. Мірошниченко А. Співвідношення темпорального та змістовного принципів вирішення правових колізій // Право України. – 2008. – № 5.


Тема 20: Поняття, ознаки та елементи системи права.

Критерії утворення галузей та інститутів права


План:

Вступ
  1. Поняття і основні ознаки системи права.
  2. Елементи системи права.
  3. Критерії утворення галузей та інститутів права.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

Розкриваючи перше питання студент повинен не тільки дати визначення і висвітлити ознаки системи права, але і вказати чим вона відрізняється від інших схожих правових явищ – правової системи і системи нормативно-правових явищ.

У другому питанні потрібно дати характеристику елементам системи права та розглянути їх види.

Зміст третього питання полягає у розгляді предмету і методу правового регулювання як основних критеріїв утворення галузей та інститутів права.


Література:
  1. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 2008. – гл. 13.
  2. Байтин М.И., Петров Д.Е. Система права: к продолжению дискуссии // Государство и право. – 2003. – № 1.
  3. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект. – М., 2008.
  4. Евграфов П.Б. Проблемы системы советского права. – Харьков, 1989.
  5. Селіванов В. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права в системі права України // Право України. – 1996. – № 12.
  6. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: предмет и метод: Уч. пособие.- СПб., 2000.
  7. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности. – СПб., 1991.


Тема 21: Публічне та приватне право


План:

Вступ
  1. Критерії формування публічного і приватного права.
  2. Поняття і ознаки публічного права.
  3. Характеристика приватного права.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні слід дати визначення предмету і методу правового регулювання, визначити їх види та розкрити їх роль і значення для утворення публічного і приватного права.

Друге питання слід розпочати з розкриття поняття і ознак публічного права. При цьому студенту треба усвідомити, що публічне право представляє собою не сукупність галузей чи інститутів, а систему норм, яки регулюють владні відносини імперативним методом.

У третьому питанні необхідно сформулювати поняття приватного права, розкрити його основні специфічні риси та привести як приклад галузі права, яки в більшості своїх норм належать саме до приватного права.


Література:
  1. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект. – М., 2008.
  2. Кудашкин В.В. Международное частное право в системе социально-экономических отношений общества // Государство и право. – 2004. – № 7.
  3. Ломакина В.Ф. Административно-правовые отношения // Государство и право. – 2009. – № 2.
  4. Мадіссон В. Онтологія приватного права // Право України. – 2001. – № 1.
  5. Мадіссон В.В. Основи філософії приватного права: Навч. посіб. – К., 2004.
  6. Мамутов В. До питання про поняття приватного права // Вісник Академії правових наук України. – Харків. – 1999. – № 2 (17).
  7. Морозова Л.А. Договор в публичном праве: юридическая природа, особенности, классификация // Государство и право. – 2009. – № 1.
  8. Селіванов В. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права в системі права України // Право України. – 1996. – № 12.
  9. Сивий Р. Позитивне приватне право: до визначення поняття // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1 (40).
  10. Тихомиров Ю.А. Публичное право. – М., 1995., 2008.


Тема 22: Юридичні норми: поняття, ознаки, елементи та класифікація


План:

Вступ
  1. Поняття і ознаки юридичної норми.
  2. Елементи юридичних норм та їх види.
  3. Класифікації юридичних норм.

Висновок


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні слід висвітлити те, що юридичні норми – це загальнообов’язкові правила правомірної поведінки, яки встановлюються або санкціонуються та забезпечуються державою. При розгляді ознак юридичної норми особливу увагу слід приділити її загальному характеру.

У другому питанні важливо привести приклади із законодавства України по кожному виду елементів юридичної норми.

Третє питання повинно розкривати значення класифікації для більш глибокого пізнання юридичних норм та висвітлювати їх види в залежності від конкретного критерію (за елементами системи права, методом правового регулювання, ступенем визначеності змісту норми, способом правотворчості, за роллю у правовому регулюванні, чинністю за колом осіб, чинністю у часті, чинністю у просторі).


Література:
  1. Безбородов Ю.С. Международные модельные нормы. – М., 2008. – гл. 1.
  2. Берг О.В. Некоторые вопросы теории нормы права // Государство и право. – 2003. – № 4.
  3. Жакаева Л.С. Процессуальные нормы в механизме конституционно-правового регулирования Казахстана: некоторые теоретические вопросы // Государство и право. – 2009. – № 1.
  4. Кокошин В. Логічна структура норм права (деякі практичні аспекти) // Право України. – 1995. – № 7.
  5. Мальцев Г.В. Социальные основания права. – М., 2007. – С. 513-735.
  6. Мотовиловкер Е.Я. Теория регулятивного и охранительного права. – Воронеж, 1990. – Гл. 1.
  7. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Поняття, ознаки, види і структура конституційно-правових норм // Право України. – 2001. – № 11.
  8. Рыбушкин Н.Н. Запрещающие нормы в советском праве. – Казань, 1990.
  9. Филимонов В.Д. Норма права и её функции // Государство и право. – 2007. – № 9.
  10. Черданцев А.Ф. Логико-языковые феномены в праве, юридической науке и практике. – Екатеринбург, 1993.
  11. Трофимов В.В. Поощрительные санкции и правообразование // Государство и право. – 2009. – № 3.