Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 71

мерiв у виглядi договiрного утворення для надання взаємної

допомоги технiкою; б) кооперування зусиль та майна батька

й сина для ведення фермерського господарства. З позицiї ук-

раїнського закону, у наведених вище випадках має мiсце ли-

ше кооперування фермерiв на пiдставi договору (по сутi, про

спiльну дiяльнiсть); i така кооперацiя не визнається субєк-

тами права, оскiльки здiйснюється без створення (заснуван-

ня) та легалiзацiї юридичної особи - справжнього субєкта

права як за українським, так i за нiмецьким законодавством.

Державна реєстрацiя є необхiдною умовою визначення

правового становища кожного сiльськогосподарського пiд-

приємства. З моменту вчинення державної реєстрацiї у пiд-

приємств виникають права юридичної особи. Державна

реєстрацiя с свого роду юридичним фактом, спрямованим на

забезпечення прана сiльськогосподарському товаровироб-

никовi проводити спою господарчо-пiдприємницьку дiяль-

нiсть i буги учасником ринкових економiчних вiдносин.

Чинне законоданство України покладає обовязок кожно-

го пiдприємства здiйснити його державну реєстрацiю i таким

чином набути прав юридичної особи. Першорядним у цьому

вiдношеннi є Закон "Про пiдприємництво", в ст. 8 якого

йдеться про державну реєстрацiю. Цьому обовязку присвя-

ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприємства в Українi", ст. З

Закону "Про сiльськогосподарське пiдприємство", ст. 6 Зако-

Прщосубєктнiсть аграрних товаровиробниiЯвлiдприємцiв 99

ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про се-

лянське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про

сiльськогосподарську кооперацiю".

З метою наведення порядку в лiцензуваннi субєктiв

i пiдприємницької дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв України вiд

125 травня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення

| Про державну реєстрацiю субєктiв пiдприємницької дiяль-

|ностi. Згiдно з цими актами державну реєстрацiю повиннi

i Пройти всi субєкти пiдприємницької дiяльностi. Тi з них,

державна реєстрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi

не мають свiдоцтва про державну реєстрацiю, а також тi, якi

одержали такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одер-

жати (обмiняти) їх в органi державної реєстрацiї, в якому

нони перебувають на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв

про держпвну реєстрацiю проводиться на пiдставi документiв,

ЩО аигпiдчують держяяку реєстрацiю субєкта пiдприємниць-

мЯ дiнкмiостi. При цьому за одержане свiдоцтво про держав-

ну р<-( i грацiю субєкт пiдприємницької дiяльностi зобовяза-

ний сплатити реєстрацiйний збiр.

2. Правосубєктнiсть колективних i кооперативних

сiльськогосподарських пiдприємств

1. Субєктом аграрного права є кожне окремо взяте колек-

тивне i кооперативне сiльськогосподарське пiдприємство.

Правове становище цих пiдприємств визначається нормами

Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство

i Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" та Статутом

кожного з цих пiдприємств. Згiдно з ст. 4 Закону "Про колек-

тивне сiльськогосподарське пiдприємство" в Статутi зазнача-

ються найменування пiдприємства, його мiсцезнаходження,

предмет i цiлi дiяльностi, порядок вступу громадян до членiв

пiдприємства i припинення членства в ньому, принципи

формування спiльної власностi та права членiв щодо неї, за-

гальнi права та обовязки членiв пiдприємства та його членiв

щодо використання й охорони земель, водних та iнших при-

родних ресурсiв, виробничо-господарської, фiнансової i тру-

дової дiяльностi, питання оплати та охорони працi, соцiальнi

гарантiї, умови i порядок реорганiзацiї та лiквiдацiї пiдприєм-

ства. Державна реєстрацiя пiдприємства здiйснюється не пiз-

4

Роздiл IV

нiше ЗО днiв з дня подання необхiдних документiв. Юридич-

ний факт державної реєстрацiї колективного сiльськогоспо-

дарського пiдприємства є пiдставою для надання йому прав

юридичної особи i визначає термiн виникнення у пiдприєм-

ства такого права.

За подiбною правовою регламентацiєю створюється i надi-

ляється вiдповiдною правосубсктнiстю виробничий сiльсько-

господарський кооператив. Ст. 2 Закону "Про сiльськогоспо-

дарську кооперацiю" залежно вiд цiлей, завдань i характеру

дiяльностi сiльськогосподарського кооператива подiляє їх на

виробничi та обслуговуючi. Виробничi кооперативи здiйсню-

ють свою господарську дiяльнiсть на засадах пiдприємництва

з метою одержання доходу. Обслуговуючi кооперативи спря-

мовують свою дiяльнiсть на обслуговування сiльськогоспо-

дарського та iншого виробництва учасникiв кооперацiї. В

свою чергу залежно вiд виду дiяльностi обслуговуючi коопера-

тиви подiляються на переробнi, заготiвельно-збутовi, поста-

чальницькi та iншi. Здiйснюванi ними послуги повязанi з ви-

робництвом, переробкою, збутом продукцiї рослинництва,

тваринництва, лiсiвництва i рибництва. Оскiльки обслуго-

вуючi кооперативи головним чином повязанi з сiльським

господарством, то правовiдносини, якi виникають в процесi

їхньої дiяльностi належить розглядати як предмет аграрного

права, хоч вони i мають певнi спiльнi риси з кооперативним

правом1.

Враховуючи спiльнi риси колективних сiльськогосподар-

ських пiдприємств i сiльськогосподарських кооперативiв цiл-

ком допустимо їх розглядати як рiзновид (тип) кооператив-

них утворень.

2. Економiчну основу створення i дiяльностi колективних

i кооперативних сiльськогосподарських пiдприємств стано-

вить колективна власнiсть пiдприємства як юридичної особи,

а його члени - в частинi майна, яку вони одержують при ви-

ходi iз пiдприємства.

Вiдповiдно до ст. 20 Закону "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" кооператив с власником будiвель, споруд, гро-

шей, майнових внескiв його членiв, виготовлюваної ним про-

) Див.: Кооперативне право / За рсд. чл.-кор. НАН України, акад. АПрН

України, доктора юридичних наук, професора Семчика В. 1. - К., 1998,

Правосубеiсгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв_____101

дукцiї, доходiв, одержанних вiд її реалiзацiї, продуктової та

iншої дiяльностi, передбаченої статутом кооперативу, а також

iншого майна, придбаного на пiдставах, не заборонених зако-

ном. Члени кооперативу в якостi пайового внеску можуть пе-

редати йому земельну дiлянку. Майно кооперативу подiляєть-

ся на пайовий i неподiльний фонди. Кожний з цих фондiв

має вiдповiдний правовий режим.

Особливiсть правосубєктностi аграрних приватних пiд-

приємств кооперативного типу полягає в тому, що в них має

мiсце обєднання насамперед робочої сили, а не капiталiв.

"У кооперацiї капiтал - слуга, а не господар", - писав ще

i 1925 р. О. В. Чаянов1.

| 3. Закони про колективне i кооперативне сiльськогоспо-

дарське пiдприємство встановлюють право самоврядування,

органи управлiння на їхню компетенцiю, що також станов-

доьЛоiо нраносубсктнiсть. Засади права самоврядування в

iiВтi 1 ВСГК бiльш повно викладенi у спецiальних роздiлах

Їхнiх статутiв. Управлiнська правосубєктнiсть цих пiдпри-

ємств полягає у створеннi i участi представникiв цих пiдпри-

ємств в роботi представницьких органiв управлiння колектив-

ними сiльськогосподарськими пiдприємствами з боку Всеук-

раїнської ради представникiв колективних сiльськогосподар-

ських пiдприємств. Згiдно з ст. 25 Закону "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство" для органiзацiйно-пра-

вового забезпечення економiчної самостiйностi пiдприємства

та охорони його прав, узагальнення досвiду роботи та пред-

ставлення iнтересiв пiдприємства у вiдносинах з органами

влади i управлiння створюються його представницькi органи;

Демократичнiсть самоврядування у пiдприємствi забезпечу-

ється додержанням закрiпленої в його статутi системи органi-

зацiйно-управлiнських i процедурно-правових норм.

iстотну правосубєктнiсть колективних i кооперативних

сiльськогосподарських пiдприємств становлять трудовi пра-

вовiдносини. Це вiдносини щодо органiзацiї працi (бригади,

ферми, ланки), додержання членами КСГП i ВСГК своїх тру-

дових прав та обовязкiв, що охоплюється поняттям трудової

дисциплiни, додержання пiдприємством обовязкiв по забез-

печенню охорони здоровя i вiдшкодування шкоди, заподiя-

ної трудiвниковi при виконаннi роботи, запровадження на

1 Див.: ЧояиовА. В. Краткий курс кооперации. -М., 1926. - С. 10.

102 Роздiл IV

пiдприємствi сучасних систем i форм оплати працi та її на-

лежне правове регулювання, наближення принципiв оплати

працi працiвникiв колективно-кооперативних утворень з оп-

латою працi в державних або акцiонерних сiльськогосподар-

ських пiдприємствах. У цьому разi мається на увазi впровад-

ження в колективних i кооперативних пiдприємствах обовяз-

кового мiнiмального рiвня оплати працi так як це встановле-

но для найманих працiвникiв i врегульовано п. 6 ст. 19 Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство". Тру-

довими є також вiдносини, якi виникають в разi вчинення

працiвником дисциплiнарного проступку i настання дисцип-

лiнарної вiдповiдальностi, а також у разi заподiяння працiв-

ником при виконаннi трудових обовязкiв майнової шкоди i

настання його матерiальної вiдповiдальностi.

Трудовi правовiдносини, що виникають в процесi вироб-

ничо-господарської та управлiнської дiяльностi колективних i

кооперативних пiдприємств, регулюються нормами аграрного

законодавства та локальними внутрiшньоправовими актами з

цих сiльськогосподарських пiдприємств. Правову основу цих

актiв становлять вiдповiднi положення Конституцiї України.

Зокрема, ст. 43, згiдно з якою громадяни мають право на пра-

цю, що включає можливiсть заробляти собi на життя. Держа-

ва створює умови для повного здiйснення громадянами права

на працю, гарантує рiвнi можливостi у виборi професiї та роду

трудової дiяльностi. Кожен має право на належнi, безпечнi

умови працi, на заробiтну плату не нижче вiд визначеної за-

коном. Кожен, хто працює, має право на вiдпочинок (ст. 45),

в тому числi право на оплачувану щорiчну вiдпустку. Члени

КСГП i ВСГК мають право на забезпечення в разi повної,

часткової або тимчасової втрати працездатностi, втрати году-

вальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також

у старостi та iнших випадках, передбачених законом (ст. 46).

Посилання на особливостi колективного i кооперативного

сiльськогосподарського ниробництва i правового статусу аг-

рарних пiдприємств не можуть бути пiдставою для недодер-

жання по вiдношенню до селян наведених положень Консти-

туцiї України.

УТравосубєктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв____103

3. Правосубєктнiсть акцiонерних

сiльськогосподарських товариств

З часу проголошення незалежностi України здiйснено за-

ходи щодо розвитку приватної i колективно-кооперативної

власностi, виникнення нових для України форм органiзацiї

сiльськогосподарського виробництва, визнання їхньої рiв-

ноправностi, надiлення їх повною господарсько-управлiн-

ською самостiйнiстю. Серед цих нових утворень набули по-

ширення i правового визнання акцiонернi сiльськогосподар-

ськi товариства, якi виробляють сiльськогосподарську про-

дукцiю.

Правове становище акцiонерного сiльськогосподарського

товариства визначається нормами Закону "Про господарське

iоiiiiристпо" вiд 19 вересня 1991 р. та Статутом цього това-

ристпа. Для роїробки такого Статуту акцiонерне сiльськогос-

подарське топпристно використовує Типовий Статут вiдкри-

того пкцiонсрного товариства, створеного шляхом корпора-

тивнiї державного пiдприємства, затвердженого наказом Мi-

нiстерства економiки України, Фондом державного майна

України i Мiнiстерством юстицiї України вiд 31 серпня

1993 р.

За своєю економiчною сутнiстю i правовим статусом

АСГТ слiд вважати утворенням корпоративного типу.

2. При створеннi акцiонерних товариств першорядним є

вирiшення питання про власнiсть. Принциповою особливiс-

тю правосубєктностi цiєї групи аграрних пiдприємцiв є на-

самперед те, що цi товариства - обєднання капiталу, а не

особистої трудової участi.

Майнова Правосубєктнiсть АСГТ безпосередньо повяза-

на з правовим режимом майна акцiонерних товариств, това-

риств з обмеженою вiдповiдальнiстю. Так, вiдповiдно до ст.

12 Закону "Про господарськi товариства" цi товариства є

власниками: майна, переданого їм засновниками i учасника-

ми у власнiсть; продукцiї, виробленої товариствами внаслiдок

господарської дiяльностi; одержаних доходiв; iншого майна,

набутого на пiдставах, не заборонених законом. Ризик випад-

кової загибелi або пошкодження майна, що є власнiстю това-

риства або передане йому в користування, несе товариство,

якщо iнше не передбачено установчими документами. Вкла-

дами учасникiв i засновникiв акцiонерних товариств, това-

риств з обмеженою вiдповiдальнiстю можуть бути, зокрема,

104

будинки, споруди, обладнання та iншi матерiальнi цiнностi,

цiннi папери, права користування землею, водою та iншими

природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнан-

ням, а також iншi майновi прана (в тому числi на iнтелекту-

альну власнiсть), кошти. Вклад (юкрсма в натурi) оцiнюється

у гривнях i складає частку учасника та засновника у статутно-

му фондi.

З наведеної норми Закону нишiипас, що субєктом права

власностi на майно може Оуiи як сямс товариство, так i гро-

мадянин, який передав товариству "право користування" зе-

мельною дiлянкою, iншим майном та майновими правами.

Крiм того, згiдно зi ст. 10 цього ж Закону, учасник (акцiонер)

акцiонерного товариства вiдкритого типу практично не обме-

жений щодо розпорядження своєю часткою в майнi цього то- ||

вариства (вiн може передати її iншим особам). Тому, на вiд-

мiну вiд пiдприємств кооперативного типу, майно (чи його

частка) такого товариства може стати обєктом права влас-

ностi необмеженого кола осiб. Практично ця частка у статут-

ному фондi акцiонерного товариства може стати обєктом

стягнення за боргами акцiонера i, наприклад, фiнансово-кре-

дитна установа може стати акцiонером такого товариства.

3. Особливiсть правосубєктностi господарських товариств

дiстає свiй прояв у iснуваннi притаманного тiльки цим

субєктам права на дивiденди. Ця особливiсть базується на

сутностi цих товариств як обєднання капiталу iнвесторiв на

основнiй їх метi - задоволеннi iнтересiв iнвесторiв (учасни-

кiв, акцiонерiв). На вiдмiну вiд субєктiв пiдприємництва коо-

перативного типу (де, виходячи з сутi обовязковостi трудової

участi, члени мають право на частину прибутку залежно саме

вiд трудової участi), в господарських товариствах на пiдставi

ст. 10 Закону "Про господарськi товариства" учасники (ак-

цiонери) мають право на одержання дивiдендiв вiд участi в

статутному фондi з чистою прибутку (>иску) товариства.

Прибуток товариства уi ворюється :i надходжень вiд госпо-

дарської дiяльностi пiсля покриття матерiальних та прирiвня-

них до них витрат i витрат на оплату працi. З балансового

прибутку товариства сплачуються вiдсотки до кредитних бан-

кiв та по облiгацiях, а також вносяться передбаченi законо-

давством України податки та iншi платежi до бюджету. Чис-

тий прибуток, одержаний пiсля зазначених розрахункiв, зали-.

шається у повному розпорядженнi товариства, яке вiдповiдно i

Правосубєктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв

до установчих документiв визначає напрями його викорис-

тання. Зокрема, вiн може використовуватися на виплату ди-

вiденцiв акцiонерам (учасникам).

4. Правосубєктнiсть державних

аграрних товаровиробникiв

1. Радгосп, як i будь-яке iнше державне сiльськогосподар-

ське пiдприємство (ДСГП) це - вiдповiдно до Закону "Про

пiдприємства в Українi" (ст. 1 i 2) - вид основної органiзацiй-

ної ланки аграрного сектору народного господарства України.

Державне сiльськогосподарське пiдприємство - це заснова-

ний на загальнодержавнiй власностi самостiйний статутний

субєкт господарювання, який мас статус юридичної особи

публiчною права i здiйснює виробничу (продуктiв харчуван-

ня, продовольства та сировини рослинного i тваринного по-

ходження) i пiдприємницьку дiяльнiсть з метою одержання

вiдповiдного прибутку (доходу). ДСГП має самостiйний ба-

ланс, розрахунковий та iншi рахунки в установах банкiв, пе-

чатку зi своїм найменуванням. Воно не має у своєму складi

, iнших юридичних осiб.

Особливiсть правосубєктностi ДСГП - в його створеннi.

Вiдповiдно до Законiв "Про власнiсть" (ст. 37), "Про пiдпри-

ємства в Українi" (ст. 5) таке пiдприємство створюється згiд-

но з рiшенням власника (власникiв) майна чи уповноважено-

го ним(-и) органу. Такими органами нинi виступає Фонд дер-

жавного майна України. Державнi сiльськогосподарськi пiд-

приємства вiдповiдно до Декрету Уряду України вiд 31 грудня

1992 р. позбавленi права бути засновниками будь-яких пiд-

приємств.

Державне пiдприємство може бути створено внаслiдок ад-

мiнiстративного подiлу iншого пiдприємства вiдповiдно до

антимонопольного законодавства України. Воно може ство-

рюватися пiсля вiдокремлення зi складу дiючого пiдприєм-

ства даного або кiлькох структурних пiдроздiлiв, а також на

базi структурної одиницi дiючих обєднань за рiшенням їхнiх

трудових колективiв, якщо на це є згода власника чи уповно-

важеного ниморгану.

Роздiл IV

.. Створення ДСГП шляхом вiдокремлення здiйснюється зi

збереженням за новими пiдприємствами взаємозобовязань

та укладених договорiв з iншими пiдприємствами.

Оскiльки дiяльнiсть цього пiдприємства повязана з вико-

ристанням земель сiльськогосподарського призначення як

головного засобу сiльської осчод.iрського виробництва, то йо-

му надаються цi землi iчдпоиiдмо радою народних депутатiв

на умовах постiйного i строкового користування, оскiльки

власником цих земель (як i самого ДСГП) є i залишається

держава.

2. Важливе значення для визначення правосубєктностi

ДСГП має також i його статут. Згiдно зi ст. 9 Закону "Про

пiдприємства в Українi", державне сiльськогосподарське пiд-

приємство дiє на основi статуту, що його приймає трудовий

колектив i затверджує власник майна.

У Статутi державного ДСГП визначаються власник i най-

менування пiдприємства, його мiсцезнаходження, предмет i

цiлi дiяльностi (обовязково: виробництво продуктiв харчу-

вання, продовольства i сировини рослинного i тваринного

походження, можливо також - їх переробка, реалiзацiя то-

що), його органи управлiння, порядок їх формування (при-

значення директора), компетенцiя та повноваження трудово-

го колективу i його виборних органiв, порядок утворення

майна пiдприємства, умови реорганiзацiї та припинення дi-

яльностi пiдприємства. У найменуваннi ДСГП визначаються

його назва (радгосп, державний кiнний завод та iн.) i вид

(державне). До статуту можуть включатися положення, повя-

занi з особливостями дiяльностi пiдприємства: про повнова-

ження, порядок створення та про структуру ради державного

сiльськогосподарського пiдприємства тощо. У його статутi

визначається орган, икий має право представляти iнтереси

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання