Geum.ru

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материалаКнига
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   71

ниймниi пршштики, по-друге, субєктивнi права i


Аграрнi правовiдносини 73


юридичнi обовязки зазначених вище субєктiв; по-третє,

юридичнi факти, спрямованi в одних випадках на виникнен-

ня, змiну чи припинення правовiдносин, в iнших - на вiд-

новлення порушених прав та притягнення винних осiб до

юридичної вiдповiдальностi. Елементом цих правовiдносин є

також їх обєкти, тобто рухоме i нерухоме майно, вимоги, що

мають грошову вартiсть, матерiальнi й духовнi iнтереси, дiї,

яких чекають субєкти цих вiдносин один вiд одного.


Аграрно-правовi норми, що встановлюють компетенцiю

цих органiв управлiння i посадових осiб та регулюють проце-

дурнi питання, є за своєю природою правоустановчими. Цим

нормам не властиво породжувати правовiдносини. Останнi

можуть виникати лише у випадках порушення правоустанов-

чих норм. Субєктами цих правовiдносин є посадовi та iншi

особи, до повноважень яких входить додержання вимог само-

врядування, демократiї ч КСГП (колективi) в особi його орга-

нiв, якi згiдно зi статутом можуть притягати правопорушникiв

до вiдповiдальностi. Юридичним фактором, що спричиняє цi

правовiдносини, є вчинки особи, яка порушила правову нор-

му; обєктом - мета вiдновлення порушеного права.


4. Аграрне право визначає основнi положення iнституту

права колективної власностi. КСГП (кооператив), як субєкт

права, здiйснює право володiння, користування i розпоря-

дження знаряддями, засобами i продукцiєю виробництва.


У його статутi зазначено, що для здiйснення своєї дiяль-

ностi та подальшого розвитку громадського господарства пiд-

приємство створює, планомiрно i продуктивно використовує

й поповнює основнi, обiговi виробничi фонди, правовий ре-

жим яких визначено нормами аграрного законодавства.


Пiдприємство передає своїм виробничим пiдроздiлам не-

обхiднi для їхньої господарської дiяльностi примiщення,

трактори, комбайни та iншi машини, насiння, корми для тва-

рин тощо. Цi пiдроздiли, будучи частиною КСГП (ВСГК,

СпС, АСГТ, ТОВ), використовують наданi їм засоби за їх

призначенням i саме тому мiж ними виникають органiзацiйнi

вiдносини, як мiж цiлим i його частинами (бригадою, фер-

мою); в особi останнiх КСГП реалiзує свої права власника.

Мiж КСГП, з одного боку, i його пiдроздiлами, з iншого, в

даному випадку виникають органiзацiйно-управлiнськi пра-

вовiдносини з приводу переданого майна: знарядь, насiння,

кормiв тощо. Норми права, якi визначають правовий режим


74 роздiлт


окремих обєктiв права колективної власностi, також за сво-

єю природою є правоустановчими. Таким чином, i в даному

випадку правовiдносини виникнуть лише внаслiдок пору-

шення права власностi пiдприємства. Проте правовiдносини,

якi при цьому виникають, залежно вiд складу правопорушен-

ня регламентуються нормами iншого правового iнституту.


Пiдприємство, як субєкт права власностi, може вступати

в правовi вiдносини з юридичними особами i громадянами,

одначе цi правовiдносини вiдповiдно регулюються нормами

цивiльного i фiнансового права i як такi не є аграрно-пра-

вовими.


5. Важливу галузь суспiльних вiдносин, що виникають усе-

рединi сiльськогосподарських пiдприємств становлять, поряд

iз вiдносинами колективної власностi i самоврядування, тру-

довi вiдносини. Останнi являють собою колективнi вiдноси-

ни, що базуються на колективнiй власностi та принципах ко-

лективної органiзацiї суспiльної працi. Всi трудовi вiдносини

розвиваються i вдосконалюються у тiсному взаємозвязку i

взаємозалежностi. Такими ж рисами характеризується систе-

ма правових норм, що регулюють суспiльнi трудовi вiдноси-

ни. Як зазначалося вище, внутрiшнi трудовi вiдносини регла-

ментуються з допомогою аграрно-правових iнститутiв, визна-

чених статутом та iншими локальними нормативно-правови-

ми актами.


Учасниками утворюваних при цьому правовiдносин є

КСГП i кожний окремий його член. Правовою передумовою

їх виникнення є членство в КСГП. З наявнiстю членства цi

вiдносини можуть виникнути; з його припиненням - зника-

ють або змiнюються на суто трудовi вiдносини, що нiяк не

повязанi з внутрiшнiми аграрно-правовими.


Субєктивнi права i юридичнi обовязки учасникiв внут-

рiшнiх трудових правовiдносин, її також їх обєкти визнача-

ються характером i особливостями конкретних трудових вiд-

носин i правовими нормами, безпосередньо з ними повяза-

ними. Органiзацiя працi н КСГП, що вiдповiдає сучасним ви-

могам, передбачає планомiрний розподiл робочої сили за

галузями i виробничими пiдрочiдiлами, рацiональне її вико-

ристання протягом року. Формування особового складу бри-

гад, ферм i пiдсобних пiдпригмств, закрiплення за ними не-

обхiдних виробничих примiщень, устаткування, машин, iн-

вентаря та iншого майна, призначення керiвника i спецiалiс-


Аграриї правовiдносини 75


тiв - усе це є органiзацiйно-правовими заходами пiдприєм-

ства, якi випливають з його правоздатностi як КСГП, ВСГК

тощо. Здiйснення цих заходiв є органiзацiйною передумовою

виникнення трудових правовiдносин мiж пiдприємством та

його членами.


Для членiв КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що

спричинює внутрiшнi трудовi правовiдносини, є правовий

акт (рiшення) правлiння КСГП, ВСГК, АСГТ про направлен-

ня кожного з них на роботу для виконання певних трудових

функцiй в конкретнiй бригадi, на фермi, в майстернi тощо; а

для осiб, обраних на посаду, - також акт вiдповiдних органiв

управлiння (загальних зборiв членiв або зборiв уповноваже-

них, бригадних зборiв iз подальшим затвердженням правлiн-

ням пiдприємства). Органи управлiння пiдприємства, таким

чином, реалiзують свої управлiнськi правомочностi i щодо ор-

ганiзацiї суспiльної працi в КСГП, управлiння членами

КСГП 1 всiєю виробничо-господарською, фiнансовою, куль-

турно-побутовою дiяльнiстю пiдприємства.


6. В аграрних трудових правовiдносинах виявляється єд-

нiсть i спiльнiсть правових принципiв суспiльної працi. Серед

них основне мiсце займають правовiдносини, що складають-

ся при реалiзацiї субєктивних прав i юридичних обовязкiв,

трудової дисциплiни. Взаємнi права i обовязки пiдприємства

та його членiв iз виконання групових функцiй визначаються

особливостями кожного виду роботи залежно вiд сфери

прикладання працi, їх суворе додержання сприяє досягнен-

ню певного результату, заради якого цi правовiдносини i

виникли.


З трудовими правовiдносинами нерозривно повязанi пра-

вовiдносини з оплати працi членiв КСГП (ВСГК), спецiалiс-

тiв, керiвникiв та найманих працiвникiв. Матерiальна винаго-

рода трудiвникiв за їх працю в громадському господарствi є

результатом, метою, до яко прагне одна зi сторiн трудових

правовiдносин. Цей матерiальний iнтерес трудiвника стано-

вить обєкт внутрiшнiх трудових вiдносин.


Правовi норми регулюють вiдносини щодо тривалостi ро-

бочого часу та часу вiдпочинку з урахуванням специфiки

сiльськогосподарського виробництва. Будучи урегульованими

правом, вони також становлять iнститут трудової дисциплiни

як правовiдносин iз властивим їм обєктом i змiстом.


76 Роздiл iН


7. iз трудовими тiсно повязанi правовiдносини, що утво-

рюються в процесi реалiзацiї правових норм про охорону пра-

цi. Цими правовими нормами визначаються умови виконан-

ня робiт, поводження з технiкою, отрутохiмiкатами, тварина-

ми тощо. Частина цих норм регламентує питання дисциплiни.

працi, визначаючи конкретнi обовязки посадових осiб КСГП

та їх членiв щодо додержання вимог закону про охорону здо-

ровя. Порушення цих норм тягне рiзнi види юридичних на-

слiдкiв передбачених законом.


Трудовi правовiдносини в пiдприємствi є своєрiдною соцi-

ально-економiчною i правовою передумовою виникнення

правовiдносин мiж державою i членом КСГП з приводу соцi-

ального забезпечення останнього, правовiдносин мiж його

членом i пiдприємством про доплату за рахунок пiдприєм-

ства, а також соцiального страхування працiвникiв. Цi два

останнi види вiдносин за своєю природою є аграрно-право-

вими.


8. Рiзновидом внутрiшнiх правовiдносин є вiдносини, що

виникають при застосуваннi правових норм про дисциплiнар-

ну i матерiальну вiдповiдальнiсть.


4. Структура внутрiшнiх правовiдносин

у державних сiльськогосподарських пiдприємствах


1. Реформи управлiння та економiки, що здiйснюються в

державному секторi сiльськогосподарського виробництва, на-

повнюють новим характером i змiстом поєднання внутрiшнiх

у ДСГП органiзацiйно-правових управлiнських, майнових,

земельних, фiнансово-кредитних, трудових, соцiальних та iн-

ших вiдносин, у тому числi в тiй частинi, що регулюється аг-

рарним правом, i визнаються аграрними правовiдносинами.

Характер i змiст аграрних правовiдносин, що виникають у

ДСГП, визначаються правоздатнiстю, якою надiленi цi дер-

жавнi господарськi утворення. Кожний з наведених вище ви-

дiв аграрних правовiдносин виникне, змiнюється або припи-

няється залежно вiд чинностi вiдповiдних юридичних фактiв,

властивих дiяльностi ДСГП як субєкта цих правовiдносин.


Внутрiшнi аграрнi правовiдносини у ДСГП характеризу-

ються вiдповiдною iнтеграцiйнiстю, зумовленою тим, що во-

но є державним сiльськогосподарським пiдприємством. Його

економiчну основу становить не право власностi (як, наприк-


Аграрнi правовiдносини 77


лад, у сферi внутрiшнiх аграрних правовiдносин недержавних

юридичних осiб), а право повного господарського вiдання.

Це право визначено ст. 37 Закону "Про власнiсть". На пiдста-

вi даного права органи управлiння ДСГП надають своїм ви-

робничим пiдроздiлам засоби виробництва, знаряддя та iнше

майно на правi повного господарського вiдання.


Державне сiльськогосподарське пiдприємство є субєктом

права користування землею, а не її власником. Це призводить

до своєрiдних органiзацiйно-правових земельних вiдносин у

ДСГП з приводу виробничого та iншого використання зе-

мельних дiлянок, що функцiонують поряд iз земельними пра-

повiдносинами.


Своєрiдними є вiдносини внутрiшнього самоврядування в

ДСГП. Лише в умовах реформування вiдносин власностi та

управлiння здiйснюються заходи щодо надiлення трудових

колективiв управлiнськими повноваженнями, а також вдос-

коналення управлiнських взаємин iз керiвником (директо-

ром) ДСГП.


Правове регулювання внутрiшнiх вiдносин самоврядуван-

ня в ДСГП здiйснюється нормами Закону "Про пiдприємства

в Українi", Закону "Про пiдприємництво" i Статутом радгос-

пу. В сучасний перiод суспiльнi аграрнi вiдносини є предме-

том аграрного права i аграрними правовiдносинами.


Складовою внутрiшнiх правовiдносин у ДСГП є трудовi

правовiдносини мiж його адмiнiстрацiєю i кожним конкрет-

ним найманим працiвником. Цi вiдносини регулюються пе-

реважно нормами трудового права, що лежать в основi ло-

кальних правових норм, покликаних регулювати внутрiшнi

трудовi вiдносини у ДСГП. Такими, наприклад, є правовiдно-

сини, що виникають при притягненнi винного працiвника,

який порушив правила внутрiшнього розпорядку або ж поса-

дову iнструкцiю, до дисциплiнарної вiдповiдальностi.


Ознака iнтеграцiйностi (взаємозвязку, взаємопоєднання)

внутрiшнiх аграрних правовiдносин у ДСГП пояснюється,

по-перше, тим, що всi види цих правовiдносин тiсно мiж со-

бою повязанi, є певним суспiльно-правовим сполученням, i,

по-друге, їх правове регулювання забезпечується як правови-

ми нормами, так i iнститутами, що є елементом вiдповiдних

галузей права, й локальними аграрно-правовими нормами.

Врахування ознаки iнтеграцiйностi внутрiшнiх у ДСГП, зас-

нованих на державнiй власностi, майнових, управлiнських,


78 Роздiл Ш


трудових, соцiальних та iнших суспiльних вiдносин, дозволяє

дати науково обгрунтоване визначення правової природи

цього виду аграрних правовiдносин.


2. Важливу ланку внутрiшнiх аграрних вiдносин у ДСГП

становлять вiдносини щодо реалiзацiї його виробничо-госпо-

дарської правоздатностi. Першорядними серед них є вiдноси-

ни щодо планування виробничо-господарської, фiнансової

дiяльностi та виконання планових виробничо-фiнансових

завдань, забезпечення господарської самостiйностi та управ-

лiнсько-економiчної незалежностi, повного господарського

розрахунку, самоокупностi й самофiнансування. Реалiзацiя

планових завдань i вiдповiдно - виробничо-господарська дi-

яльнiсть ДСГП забезпечується функцiонуванням наведених

вище внутрiшньогосподарських взаємин мiж адмiнiстрацiєю

ДСГП i його виробничо-господарськими пiдроздiлами, спе-

цiалiстами, конкретними найманими працiвниками, якi пере-

бувають з ним у трудових вiдносинах.


В умовах здiйснення аграрної реформи виникає необхiд-

нiсть повнiшого правового врегулювання виробничо-госпо-

дарських, економiчних вiдносин мiж виробничими пiдроздi-

лами ДСГП бiльшої господарської їх самостiйностi, що також

становить певну сферу внутрiшньогосподарських аграрних

правовiдносин.


3. Функцiонування вiдносин виробничо-господарської дi-

яльностi перебуває у безпосередньому звязку з вiдносинами

стосовно додержання вимог виробничої, технологiчної, фi-

нансової, трудової дисциплiни у процесi виробничо-госпо-

дарської дiяльностi ДСГП. Визначенi державними норматив-

ними i локальними правовими актами з цього приводу права i

та обовязки, взятi у своїй єдностi й сполученнi, зумовлюють

господарськi правомочностi всiх учасникiв економiчної дiяль-

ностi. Як наслiдок їхньої чинностi виникають i функцiонують

у ДСГП вiдповiднi внугрiшнi нiрарнi правовiдносини.


Внутрiшнiми аграрними правовiдносинами у ДСГП є вiд-

носини, що виникають у процесi становлення, функцiону-

вання внутрiшньогосподарського орендного пiдряду. Йдеться

про правовiдносини мiж адмiнiстрацiєю ДСГП та його колек-

тивом (групою) працiвникiв (разом iз членами їх родин або ж

iндивiдуально), що виникають при орендi основних засобiв

виробництва, знарядь працi, а також вiдповiдної земельної

площi сiльськогосподарських угiдь i метою виробництва про-


Аграрнi правовiдносини 79


дуктiв харчування та сировини, їх збуту за спецiальними уго-

дами. Цi правовiдносини за своїм характером i змiстом є вiд-

носинами, спрямованими на вдосконалення органiзацiї та

оплати працi в ДСГП.


5. Правовiдносини в аграрно-виробничих

та iнших агропромислових утвореннях


1. Правовiдносини в аграрно-виробничих утвореннях роз-

межовуються залежно вiд видiв, статусу i завдань, що стоять

перед ними. Особливiстю таких правовiдносин є те, що вони

складаються, головним чином, на пiдставi й через застосуван-

ня локальних правових актiв - положень (статутiв) утворень,

норм укладених угод. якi низначають субєктивнi права та

iорицичиї обонязки даних утворень.


iiiлиоiiiлпо до Закону "Про пiдприємства в Українi" (ст. 3)

г.iм уиюрення (обєднання) можуть бути у виглядi: а) асоцiа-

цiї, тобто договiрного товариства, що не має права втручання

у виробничу i комерцiйну дiяльнiсть будь-кого з її учасникiв;


б) корпорацiї, тобто договiрного обєднання з делегуванням

їй окремих повноважень централiзованого регулювання дi-

яльностi кожного з учасникiв; в) консорцiуму, тобто тимчасо-

вого статутного обєднання для досягнення статутної мети;


г) концерну, тобто статутного обєднання з iснуванням пов-

ної фiнансової залежностi вiд одного або групи пiдприємств.


Локальнi правовi засновницькi акти та установчi докумен-

ти (договори, статути) мають погоджуватися з Державним ан-

тимонопольним комiтетом України. Цi акти та чинне законо-

давство, специфiка правового статусу i завдань цих утворень

разом визначають коло i змiст аграрних правовiдносин, що

складаються в таких утвореннях.


В Українi зареєстровано рiзноманiтнi утворення агроком-

бiнати, агрофiрми, аграрно-торговельнi фiрми, асоцiацiї, нау-

ково-виробничi та iншi обєднання. Однак, попри їхнi назви,.

всi вони належать, як правило, до статутних обєднань iз збе-

реженням їх учасниками прав юридичних осiб.


2. Чiльне мiсце серед аграрно-виробничих утворень в АПК

України посiдають агрокомбiнати. Примiром, в агрокомбiнатi

"Рось" Київської областi, вiдповiдно до його Положення,

складалися багатограннi, тiсно поєднанi виробничо-госпо-


80 роздiл їй


дарськi, цивiльнi (договiрнi) та владно-управлiнськi правовiд-

носини. Субєктивнi права i юридичнi обовязки цього агро-

комбiнату вiдображаються у правовiдносинах, що складають-

ся в галузях планування, науково-технiчного прогресу, капi-

тального будiвництва, матерiально-технiчного забезпечення,

фiнансiв, кредиту тощо. Особливiстю регулювання наведених

вище суспiльних вiдносин є те, що правовi норми Положення

про агрокомбiнат "Рось" мають, головним чином, силу iмпе-

ративних правових норм, виконання яких є обовязковими

для ради, директора, апарату управлiння та господарств-

учасникiв комбiнату. Обовязковими до виконання є рiшення

його ради щодо внутрiшньокомбiнатських розрахункових цiн

на послуги ремонтно-технiчних, будiвельних пiдприємств для

своїх же господарств-учасникiв агрокомбiнату. Тут склада-

ються правовiдносини владного управлiнського характеру.


Дещо iншого характеру правовiдносини складаються при

плануваннi дiяльностi комбiнату. Такi правовiдносини мають

констатуючий, узагальнюючий характер, оскiльки плануван-

ня дiяльностi комбiнату має здiйснюватись "знизу до верху".

Держава i рада агрокомбiнату не мають права зобовязувати

КСГП чи ДСГП укладати договори. Вони можуть лише еко-

номiчно заохочувати (наприклад, зустрiчним продажем агро-

виробникам дефiцитних товарiв тощо) господарства укладати

договори. Правовiдносини, що виникають при заохоченнях

такого гатунку, мають цивiльно-правову, а не владно-управ-

лiнську природу.


3. Особливi правовiдносини виникають в аграрно-торго-

вельних пiдприємствах (власне, статутних обєднаннях). Вони

являють собою єдине в юридичному розумiннi пiдприємство,

що утворюється на базi заготiвельних, переробних, транс-

портних, торговельних та iнших виробничих пiдроздiлiв,;


створених Ь метою полiпшений постачання населення мiст,

селищ мiського типу, курортних зон плодоовочевою продук-

цiєю i картоплею її снiжому i переробленому виглядi.


Правовiдносини, що iiипик.поть усерединi такого утворен-

ня, також є виключно влпдпо-упраплiнськими, оскiльки всi (в

минулому самостiйнi юридичнi особи-господарства тощо)

сiльськогосподарськi, транспортнi формування в аграрно-

торговельному пiдприємствi стають його структурними ви-

робничими пiдроздiлами.


Аграрнi правовiдносини 81


4. В аграрних асоцiацiях суспiльнi вiдносини мiж їх учас-

никами регулюються на пiдставi положень (статутiв), а також

договорiв про сумiсну дiяльнiсть. В них складаються право-

вiдносини (як внутрiшнi, так i зовнiшнi), що мають виключно

цивiльно-правовий характер, де субєкти мають рiвнi права,

несуть зобовязання за договорами.


Одним iз рiзновидiв асоцiацiї є господарська асоцiацiя.