Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 71

вiдно ТОВ.

3. Пiдстави, порядок i правовi наслiдки

припинення права участi в аграрних

пiдприємствах (товариствах)

1. У соцiально-економiчному планi припинення права

участi в корпоративному сiльськогосподарському пiдприєм-

ствi зумовлено не якимись обєктивними, а суто субєктивни-

ми причинами. Так, припинення права участi в субєктах аг-

рарного пiдприємництва корпоративного типу (i вiдповiдно

- припинення корпоративного права акцiонерiв та учасни-

кiв) настає у разi, по-перше, лiквiдацiї цього господарського

товариства, по-друге, продажу чи iншого вiдступлення акцiй,

часток у статутному капiталi товариства з обмеженою вiдповi-

140 Роздiл VI

дальтстю згiдно з чинним законодавством та установчими

документами акцiонерного товариства чи, вiдповiдно, това-

риства з обмеженою вiдповiдальнiстю.

Припинення права участi, самої участi та, вiдповiдно, при-

пинення корпоративного прана н субєктах аграрного пiд-

приємництва корпоративного типу здiйснюється певним

порядком.

Припинення участi в аграрному пiдприємствi корпоратив-

ного типу є наслiдком юридичного факту вiдступлення акцiй

акцiонерного товариства чи всiєї частки у статутному капiталi

товариства з обмеженою иiдповiдальнiстю. Припинення учас-

тi в товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю може бути та-

кож у разi виключення його з цього товариства, як це перед-

бачено ст. 64 Закону "Про господарськi товариства". При ви-

ключеннi з товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю (за не-

виконання статутних обовязкiв) учасник цього товариства не

бере участi в голосуваннi.

2. Юридичний факт припинення участi в корпоративному

сiльськогосподарському пiдприємствi тягне за собою певнi

правовi наслiдки.

Припинення участi громадянина в акцiонерному това-

риствi чи товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю тягне за

собою позбавлення його прав учасника. Вiд дня вiдступлення

акцiй акцiонерного товариства чи частки у статутному капiта-

лi товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю особа позбавля-

ється прав майнового i управлiнсько-контрольного характеру

у вiдносинах з пiдприємством корпоративного типу. Коли

особа, котра вiдступила акцiї (частку), одночасно припинила

й трудовi вiдносини з пiдприємством, то їй слiд видати трудо-

ву книжку i провести з нею розрахунок як iз найманим пра-

цiвником, що звiльнився.

У разi вiдступлення частини акцiй чи частини частки у

статутному капiталi аграрного пiдприємства, у цiєї особи

зменшується право на одержання дивiдендiв i зменшується

кiлькiсть голосiв при голосуваннi.

Роздiл VII

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПРАЦiВНИКiВ

ДЕРЖАВНИХ СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ

ПiДПРИ¦МСТВ

1. Сiльськогосподарськi працiвники

як субєкти аграрних правовiдносин

1. До субєктiв права юридична наука вiдносить учасникiв

суспiльних вiдносин (громадян та юридичних осiб), якi на

пiдставi чинного законодавства є носiями субєктивних прав i

юридичних обовязкiв. Субєктами аграрного права виступа-

ють громадяни, сiльськогосподарськi пiдприємства всiх форм

власностi та форм господарювання. Всi названi субєкти аг-

рарного права за законом надiленi специфiчними властивос-

тями, юридичне закрiпленим базовим становищем (правовим

статусом), що дає їм можливiсть брати участь у конкретних

правовiдносинах. Серед них важливими є суспiльнi вiдносини

у сферi працi.

Правовий статус працiвника сiльськогосподарського пiд-

приємства - це закрiплена в нормах чинного законодавства

системно впорядкована сукупнiсть реальних прав, юридич-

них обовязкiв та iнтересiв працiвника, Що їх охороняє закон,

у сферi обраної ним суспiльне корисної дiяльностi, яка гаран-

тується державою i особистою вiдповiдальнiстю працiвника

перед законом, суспiльством i трудовим колективом.

Правовий статус - це результат визнання державою всiх

або окремих категорiй громадян носiями прав, обовязкiв, iн-

тересiв, що їх охороняє закон.

Розрiзняють загальний, спецiальний та iндивiдуальний

правовi статуси особи. Загальний i спецiальний статуси iсну-

ють поза стадiєю реалiзацiї, в статицi. Коли працiвник сiльсь-

кого господарства як конкретний iндивiд реалiзує належнi

йому статутнi права i обовязки, вiн набуває iндивiдуального

правового статусу. Останнiй є змiнним, динамiчним у часi та

Див.: Алексеев С. С. Общая теория права. Т. 2. - М., 1982. - С. 138.

142 Роздiл VII

показує, якi права i обовязки їх носiй фактично реалiзує в да-

ний момент.

Правовий статус сiльськогосподарських працiвникiв скла-

дається з трьох основних частин: 1) конституцiйних прав,

свобод i обовязкiв громадян України; 2) прав i обовязкiв, за-

крiплених галузевим iiiкоподiїкстiюм для всiх найманих пра-

цiвникiв; 3) прав i обоинчкiн, що вiдображають специфiку

правового станоитцiї iiрацiиiiикiн саме сiльськогосподар-

ських пiдприємств, а i переходом до багатоукладної економi-

ки - сiльськогосподарських пiдприємств всiх форм власнос-

тi, форм господарювання, а також найманих працiвникiв се-

лянських (фермерських) господарств.

2. Основнi права, свободи i обовязки громадян нашої дер-

жави закрiплено в Конституцiї. Вони складають основу пра-

вового становища громадянина України i є єдинi для всiх

працiвникiв, в тому числi i для сiльськогосподарських.

Характерною ознакою нової Конституцiї України є те, що

її окремий, 11-й роздiл значно розширює i досить детально

регламентує права, свободи та обовязки людини i громадя-

нина. Вiдповiдно до ст. З Конституцiї права i свободи людини

та їх гарантiї визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi дер-

жави. Держава вiдповiдає перед людиною за свою дiяльнiсть.

Утвердження i забезпечення прав i свобод людини є голо-

вним обовязком держави. Людина, її життя i здоровя, честь

i гiднiсть, недоторканнiсть та безпека визнаються в Українi

найвищою соцiальною цiннiстю.

Дбаючи про забезпечення прав i свобод людини та гiдних

умов її життя, Основний Закон України (ст. 36) надає право

громадянам України вiльно обєднуватися у полiтичнi партiї

та громадськi органiзацiї для здiйснення i захисту своїх прав i

свобод та задоволення полiтичних, економiчних, соцiальних,

культурних та iнших iнтересiв, В тому числi громадяни мають

право на участь у професiйних спiлках з мстою захисту своїх

трудових i соцiально-скономiчних прав та iнтересiв.

Згiдно зi ст. 43 Конституцiї кожен має право на працю, що

включає можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн

вiльно обирає або на яку вiльно погоджується. Держава при

цьому створює умови для повного здiйснення громадянами

права на працю, гарантує рiвнi можливостi у виборi професiї

та роду трудової дiяльностi, реалiзовує програми професiйно-

технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiд-

Правове становище працiвникiв ДСГП

повiдно до суспiльних потреб. Згiдно з цiєю статтею кожен

має також право на належнi, безпечнi та здоровi умови працi,

на заробiтну плату, не нижчу вiд визначеної законом. Вико-

ристання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для

їхнього здоровя роботах забороняється. Громадянам гаранту-

ється захист вiд незаконного звiльнення. А право на своєчас-

не одержання винагороди за працю захищається законом.

Вперше в Основному Законi України (ст. 44) закрiплено

право тих, хто працює, на страйк для захисту своїх економiч-

них i соцiальних iнтересiв.

Конституцiя України (ст. 45) також гарантує всiм, хто пра-

цює, право на вiдпочинок. А згiдно зi ст. 46 Конституцiї гро-

мадяни мають право на соцiальний захист, що включає право

на забезпечення їх у разi повної, часткової тимчасової втрати

працездатностi, втрати годувальника, безробiття з незалежних

пiд них обставин, а гикож у старостi та в iнших випадках, пе-

рсдб.iчспих законом.

Право кожного громадянина на освiту закрiплює ст. 53

Конституцiї України.

Конституцiйнi права i свободи громадян поєднуються з їх-

нiми обовязками та вiдповiдальнiстю перед суспiльством.

Здiйснення прав i свобод є невiддiльним вiд виконання гро-

мадянином своїх обовязкiв. Принципово новим є положення

Конституцiї, згiдно з яким кожна людина має право на вiль-

ний розвиток своєї особистостi, якщо при цьому не порушу-

ються права i свободи iнших людей, та має обовязки перед

суспiльством, в якому забезпечується вiльний i всебiчний роз-

виток її особистостi (ст. 23). Так, вiдповiдно до ст. 65 Консти-

туцiї захист Вiтчизни, незалежностi та територiальної цiлiс-

ностi України, шанування її державних символiв є обовяз-

ком громадян України. Кожен зобовязаний не заподiювати

шкоду природi, культурнiй спадщинi, вiдшкодовувати завданi

ним збитки (ст. 66). Кожен зобовязаний сплачувати податки

i збори в порядку i розмiрах, встановлених законом (ст. 67).

Згiдно зi ст. 68 Конституцiї кожен зобовязаний неухильно

додержуватися Конституцiї України та законiв України, не

посягати на права i свободи, честь i гiднiсть iнших людей. Не-

знання законiв не звiльняє вiд юридичної вiдповiдальностi.

Названi основнi конституцiйнi права та обовязки грома-

дян України знайшли свiй подальший розвиток i конкретиза-

цiю у вiдповiдному законодавствi;

146

бiльш суттєво цi особливостi виявляються в регулюваннi ро-

бочого часу i часу вiдпочинку iiрiiцiпникiв сiльського госпо-

дарства. Згiдно зi ст. 50 КЗпП нормальна тривалiсть робочого

часу для працiвникiв не може перевищувати 40 годин на

тиждень.

При збереженнi загальної тривалостi робочого часу, вста-

новленого чинним законодпнстном про працю для всiх пра-

цiвникiв, режим роботи її сiльськогосподарських пiдприєм-

ствах встанонлюстьсн i урпхуванням сезонностi сiльськогос-

подарського вироби ицтнн, напруженостi роботи в перiоди

року.

З мстою найбiльш правильного використання робочого

часу дирекцiї ДСП i ТОВ та правлiнням КСГП, СпС, ВСГК,

АТ надано право за погодженням з комiтетами профспiлок в

перiод напружених польових робiт (посiв, догляд за посiвами,

заготiвля кормiв, збирання врожаю, оранка та iн.), у випадку

виробничої необхiдностi, збiльшувати тривалiсть робочого

дня для працiвникiв, зайнятих у рослинництвi, але не бiльше

нiж на 10 годин. У менш напруженi перiоди польових робiт

робочий день вiдповiдно скорочується до 5 годин, а за бажан-

ням працiвникiв - без обмеження цими годинами. Для облi-

ку вiдпрацьованого працiвниками робочого часу згiдно зi

ст. 61 КЗпП запроваджується пiдсумований облiк робочого

часу з тим, щоб тривалiсть цього часу за облiковий перiод не

перевищувала нормального числа робочих годин.

Дирекцiя ДСП, ТОВ i правлiння КСГП, ВСГК, СпС за по-

годженням iз профспiлковим комiтетом господарства можуть

у перiод напружених польових робiт, у випадку виробничої

необхiдностi, залучати працiвникiв до роботи у встановленi

днi вiдпочинку з наданням взамiн цих днiв iнших днiв вiдпо-

чинку по закiнченнi кожного перiоду напружених польових

робiт. При цьому пiдсумок днiв вiдпочинку може проводи-

тись за перiод, що не персвищус двох мiсяцiв.

7. У нормативних актах, прийнятих у централiзованому

порядку, не можливо передбачити нирiшсння всiх питань, що

виникають у процесi працi. На їх пiдставi i згiдно з ними на

кожному сiльськогосподарському пiдприємствi всiх форм

власностi i форм господарювання розробляються i затверджу-

ються локальнi (мiсцевi) правовi акти, якi регулюють вiдноси-

ни, що не врегульованi законодавством. Так, у кожному

сiльськогосподарському пiдприємствi розробляються статут,

Правове становище працiвникiв ДСГП 147

правила внутрiшнього трудового розпорядку, укладається ко-

лективний договiр, приймаються Положення про внутрi-

шньогосподарський розрахунок, акти про впровадження ко-

лективного пiдряду, оренди; Положення про оплату працi,

про премiювання, про матерiальне i моральне заохочення за

досягнення в працi, про соцiальний захист працiвникiв та iн.

Поєднання централiзованої та локальної нормотворчостiу

сферi сiльського господарства дозволяє забезпечити додер-

жання у правi загальних закономiрностей у регулюваннi аг-

рарних правовiдносин i враховувати їхнi особливостi на окре-

мих пiдприємствах, розширює господарську самостiйнiсть та

iнiцiативу.

8. Змiст правового статусу сiльськогосподарських працiв-

никiв, окрiм трудових прав i обовязкiв, складають також уп-

р.iiшпськi, майновi й земельнi права та обовязки. Незалежно

вiд форми власностi пiдприємства найманi працiвники корис-

туються правом на житло, комунально-побутовi послуги, соцi-

ально-культурне обслуговування та iн.

9. Необхiдною передумовою правового статусу сiльсько-

господарського працiвника є його правосубєктнiсть. Щоб

працiвник мiг вступити в трудовi правовiдносини, вiн пови-

нен володiти трудовою право- i дiєздатнiстю. У трудових вiд-

носинах правоздатнiсть невiдємна вiд дiєздатностi, тому

прийнято говорити про трудову правосубєктнiсть. Право-

здатнiсть i дiєздатнiсть (правосубєктнiсть) як реальнi правовi

явища мають галузевий характер. Тому такий самий характер

має i правосубєктнiсть сiльськогосподарського працiвника.

Вiдповiдно до чинного законодавства (ст. 188 КЗпП) тру-

дова правосубєктнiсть встановлюється по досягненнi грома-

дянами шiстнадцятирiчного вiку. За згодою одного з батькiв

або особи, що його замiняє, можуть, як виняток, прийматись

на роботу особи, якi досягай пятнадцяти рокiв.

Для пiдготовки молодi до продуктивної працi допускається

прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiй-

но- технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для

виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоровю i не

порушує процесу навчання, у вiльний вiд навчання час по до-

сягненнi ними чотирнадцятирiчного вiку за згодою одного з

батькiв або особи, що його замiняє.

10. Влаштування працiвника на роботу оформляється тру-

довим договором (контрактом). При цьому при визначеннi

148

Роздiл VII

його трудової функцiї може бути врахована сезоннiсть робо-

ти, необхiднiсть переведення на iншу роботу, потреба у пра-

цiвнику, який володiє, крiм основної, також i додатковими

трудовими функцiями, та iн.

11. Вiдповiдно до ст. 21 КїнП контракт є особливою фор-

мою трудового догопору, в якому строк його дiї, права,

обовязки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна),

умови матерiального чибе-iпсчсiiiiн та органiзацiї працi пра-

цiвника, умони розiрначня догопору можуть встановлюватись

угодою сторiн.

З метою вдосконалення порядку застосування контрактної

форми трудового договору постановою Кабiнету Мiнiстрiв

України вiд 19 березня 1994 р. затверджено Положення про

порядок укладання контрактiв при прийняттi (найманнi) на

роботу працiвникiв.

Це Положення визначає порядок укладання контрактiв

при прийняттi (найманнi) працiвникiв на роботу на пiдпри-

ємствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форм влас-

ностi, виду дiяльностi та галузi господарства. Але воно не

поширюється на керiвникiв пiдприємств державної форми

власностi.

Контрактна форма трудового договору застосовується у

випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

Контракт оформляється у двох примiрниках мiж власником

або уповноваженим органом, громадянином (працедавцем) i

працiвником та набуває чинностi з моменту його пiдписання

або з дати, визначеної сторонами в контрактi, i може бути

змiнений лише за угодою сторiн, складеною в письмовiй

формi.

За своєю юридичною природою контракт є угодою про

працю, але вiн вiдрiзняється пiд звичайного трудового догово-

ру тим, що дозволяє поєднувати нормативне i договiрне регу-

лювання трудових вiдносин. При цьому при укладеннi контр-

акту домiнує договiрне реi-улювання суттєвих та iнших умов

працi, а також умов соцiально-побутової сфери.

Рiшення про контрактну форму регулювання трудових вiд-

носин приймається загальними зборами колективу сiльсько-

господарського пiдприємства. Поширюється вона, насампе-

ред, на керiвника пiдприємства, головних спецiалiстiв i керiв-

никiв структурних пiдроздiлiв. Контракт iз керiвником пiд-

приємства розглядається i затверджується на загальних зборах

Правове становище працiвникiв ДСГП 149

(зборах уповноважених) колективу, якщо за нього проголосу-

вало не менше половини присутнiх. За їх дорученням контр-

акт пiдписує голова зборiв або iнший уповноважений на це

працiвник пiдприємства, зокрема голова ради трудового ко-

лективу. Контракт набуває чинностi вiд дня його затверджен-

ня зборами. При укладеннi контракту сторони обумовлюють

їхнi права та обовязки, вiдповiдальнiсть, режим працi й вiд-

починку, форми i розмiри винагороди за працю, побутовi

умови контрактанта, порядок вирiшення спорiв, змiни i при-

пинення контракту та iншi додатковi умови, наприклад, про

створення необхiдних умов для поєднання роботи з навчан-

ням або пiдвищення квалiфiкацiї, про виплату додаткових до-

помог при звiльненнi, заподiяннi шкоди здоровю контрак-

танта, наданнi чергової вiдпустки та iн.

До контракту можна включити умови про самостiйний ви-

бiр працiвником режиму робочого часу або встановлення робо-

чого дня, про заборону роботи за сумiсництвом i т. д.

В контрактi можуть обумовлюватись суспiльно-побутовi

умови, наприклад, видiлення автомашини, полiпшення жит-

лових умов, забезпечення дитини мiсцем у дитячiй дошкiль-

нiй установi, погашення банкiвської позички або заборгова-

ностi у звязку зi вступом до житлово-будiвельного коопера-

тиву, захист вiд iнфляцiйних процесiв та iн.

Перевага контракту перед звичайним трудовим договором

полягає в тому, що вiн дозволяє з метою захисту прав та iнте-

ресiв працiвника максимально iндивiдуалiзувати кожну

контрактну угоду про працю.

12. Важлива роль у правовому регулюваннi трудових вiдно-

син працiвникiв сiльського господарства i визначеннi їх пра-

вового становища належить професiйним спiлкам працiвни-

кiв агропромислового комплексу. ЗО травня 1990 р. i зїзд

профспiлок АПК України затвердив Статут професiйної спiл-

ки працiвникiв агропромислового комплексу України та Ос-

новнi напрями дiяльностi професiйної спiлки працiвникiв аг-

ропромислового комплексу України.

Створена профспiлка працiвникiв агропромислового ком-

плексу є самостiйною i незалежною вiд будь-яких полiтич-

них, iнших громадських органiзацiй, державних, господар-

Див.: Матерiали i зїзду профспiлки працiвникiв АПК України. - К.,

1990. - С. 35.

150 РоядiяУ>

ських i адмiнiстративних органiв. Вона покликана представ-

ляти i захищати економiчнi, соцiальнi, духовнi та iншi законнi

права та iнтереси її членiв перед державними, громадсько-по-

лiтичними та господарськими органами.

В Основних напрямах дiяльностi професiйної спiлки пра-

цiвникiв агропромислового комплексу України визначено й

конкретнi завдання щодо -iахисту професiйно-трудових, соцi-

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание