Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 71

порядок i законнiсть у цих пiдприємствах. Право членства i

асоцiйованого членства зумовлює особливостi правового ста-

новища i правомочностi цих членiв КСГП i ВСГК порiвняно

з правовим становищем найманих працiвникiв.

Принцип добровiльного вступу до членiв КСГП i ВСГК

закрiплено в Законi "Про колективне сiльськогосподарське

пiдприємство" (ст. 5) та "Про сiльськогосподарську коопера-

цiю" (ст. 3); цей принцип випливає зi змiсту статей 4, 5, 12

Закону "Про власнiсть". Як визначено законом, норми-

принципи - добровiльнiсть вступу та безперешкоднiсть ви-

ходу є загальнообовязковими.

5. Право членства в КСГП, ВСГК характеризується таки-

ми основними рисами: по-перше, є загальним правом, охоп-

люї: всiх без винятку громадян України; по-друге, є рiвним

правом для всiх громадян незалежно вiд статi, раси, нацiо-

нальностi, освiти й квалiфiкацiї; по-третє, є особистим пра-

вом. Кожний громадянин на власний розсуд вирiшує питання

про вступ до КСГП, ВСГК, СпС або про вихiд з нього.

6. Порядок i умови вступу в члени колективного сiльсько-

господарського пiдприємства визначенi в Примiрному зразку

Статуту колективного сiльськогосподарського пiдприємства

(сiльськогосподарського виробничого кооперативу) i Стату-

том кожного окремого сiльськогосподарського пiдприємства.

Особа незалежно вiд її статi, раси, нацiональностi, виявив-

ши бажання стати членом пiдприємства, цим самим реалiзує

своє конституцiйне право на обєднання, працю, задоволення

матерiальних i духовних потреб (ст. 36).

Щодо виникнення у громадян членських вiдносин в аг-

рарному пiдприємствi кооперативного типу нацiональне за-

конодавство встановило єдине обмеження - вiк, до досяг-

нення якого заборонено приймати до членiв колективного

сiльськогосподарського пiдприємства (сiльгоспкооперативу,

спiлки селян тощо). Згiдно з Законом "Про сiльськогосподар-

ську кооперацiю" (ст. 8) та "Про колективне сiльськогоспо-

дарське пiдприємство (ст. 5), членами кооперативного утво-

рення можуть бути громадяни, якi досягли 16-рiчного вiку. Зi

змiсту наведеної статтi Закону також випливає, що громадя-

нин своє право на членство i працю може реалiзувати лише в

одному колективному пiдприємствi (сiльгоспвиробничому

116

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 117

Роздiл V

кооперативi, спiлцi селян тощо). Особи, якi постiйно працю-

ють у будь-якому пiдприємствi (незалежно вiд форми влас-

ностi та форми господарювання останнього) або вже є члена-

ми одного колективного сiльськогосподарського пiдприєм-

ства, не можуть одночасно вступати до iншого такого ж

кооперативного утворення (юридичної особи) тотожного на-

пряму дiяльностi.

Протягом багатьох рокiв iснування колгоспiв основною

умовою вступу до членiв колгоспу було бажання громадянина

стати його членом i брати особистою працею участь у веденнi

громадського господарства. З прийняттям в Українi законiв

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та

"Про сiльськогосподарську кооперацiю" цi принципи було

визначено чiткiше.

Нинi, за умов переходу до ринкової економiки, дiяльностi

iснуючих КСГП на засадах самоврядування i пiдприємництва

(п. 1 ст. 1 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiд-

приємство") виникла необхiднiсть здiйснювати кооператив-

ним пiдприємством оцiнку особистого внеску кожного пра-

цездатного члена у прибутковiсть колективного сiльськогос-

подарського пiдприємства (сiльгоспкооперативу, спiлки се-

лян тощо). З огляду на це, з розширенням ринку працi в

аграрних пiдприємствах кооперативного типу виникає потре-

ба уважнiшого пiдходу до питання, кого ж саме, якої сумлiн-

ностi та рiвня квалiфiкацiї приймають до членiв колективу.

А тому вирiшення питання про вступ i прийняття до членiв

КСГП, ВСГК, СпС тощо становить поєднання двох волеви-

явлень - волi особи, яка бажає стати членом, i волi вищого

органу самоврядування кооперативного типу аграрного .пiд-

приємства.

З прийняттям Закону "Про сiльськогосподарську коопера-

цiю" зявляється поєднання ще третього волевиявлення сто-

рони - внесення членом вступною внеску, паю та додатко-

вого паю, а асоцiйованим членом - внесення тiльки пайово-

го внеску у створення та рочниток кооперативу КСГП,

ВСГК, АСГП тощо.

7. Порядок прийняття громадян до членiв аграрного пiд-

приємства кооперативного типу передбачає подання ними

письмової заяви до правлiння цього пiдприємства (сiльгосп-

кооперативу, спiлки селян тощо), яка має бути розглянута у

присутностi заявника на засiданнi правлiння (з додержанням

кворуму). На правлiння покладається обовязок розглянути

заяву i винести рiшення: рекомендувати чи не рекомендувати

особу, яка подала заяву загальним зборам (чи зборам уповно-

важених), прийняти чи нi її до членiв аграрного пiдприємства

кооперативного типу.

Законами України "Про колективне сiльськогосподарське

пiдприємство" та "Про сiльськогосподарську кооперацiю" це

питання вирiшується дещо iнакше. У ст. 23 першого Закону

зазначено, що повноваження загальних зборiв (зборiв упов-

новажених) i правлiння колективного сiльськогосподарського

пiдприємства визначаються Статутом пiдприємства. У п. 2

цiєї статтi подано обовязковий перелiк питань, що належать

до компетенцiї загальних зборiв (зборiв уповноважених). У

цьому перелiку вiдсутнi питання про прийняття i вихiд/ви-

клюiсшiи з членiв сiльгосппiдприємства кооперативного ти-

пу. У ст. 9 Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" рi-

шення про прийом в члени ВСГК приймає правлiння або го-

лова кооперативу i це рiшення пiдлягає схваленню загальни-

ми зборами. Порядок прийняття такого рiшення i його

схвалення визначається статутом кооперативу. Саме тому цi

питання мають бути врегульованi нормами Статуту колектив-

ного сiльськогосподарського пiдприємства (ВСГК, спiлки се-

лян тощо).

Згiдно з Примiрним зразком Статуту колективного сiль-

ськогосподарського пiдприємства, питання про прийняття,

вихiд/виключення члена з КСГП, ВСГК, СпС вiднесено до

вiдання вищого органу самоврядування. Цей зразок є ви-

ключно рекомендацiйним актом, що його затверджено пред-

ставницьким органом усiх КСГП Всеукраїнською радою ко-

лективних сiльськогосподарських пiдприємств i тому є пiд-

става вважати, що питання про прийняття, вихiд/виключення

члена має бути вiднесено до компетенцiї саме вищого органу

самоврядування - загальних зборiв (зборiв уповноважених),

а не правлiння - виконавчого органу.

8. При вирiшеннi питання про прийняття до членiв аграр-

ного пiдприємства кооперативного типу передбачається мож-

ливiсть щодо конкретної особи, яка вступає в члени пiдпри-

ємства встановити випробувальний строк до одного мiсяця

(як це встановлено чинним законодавством про працю) для

виявлення здiбностей особи, яка подала заяву про вступ, ви-

конувати роботу особистою працею в КСГП, ВСГК, СпС та

118 Роздiл V

брати участь в управлiннi справами цього пiдприємства як

його член.

9. У практичнiй дiяльностi КСГП, ВСГК, СпС трапляють-

ся випадки, коли при використаннi працi сезонних працiвни-

кiв останнi вступають до членiн цих пiдприємств тощо лише

з метою ухилення вiд сплати прибуткового податку. По сутi,

цi особи не мають намiру набути статусу члена пiдприємства

i виконувати статутнi зобовязання останнього. Для усунення

такої хибної практики Примiрний зразок Статуту колектив-

ного сiльськогосподарського пiдприємства мiстить правило,

згiдно з яким не допускається прийняття до членiв КСГП,

ВСГК, СпС, осiб, яких залучено для виконання тимчасової

або сезонної роботи.

10. У громадянина, прийнятого до членiв пiдприємства,

право членства виникає вiд дня розгляду його заяви на засi-

даннi правлiння i рекомендацiї (чи вiдповiдно поданню на

схвалення) правлiння (головою правлiння) вищому органу са-

моврядування прийняти цю особу до членiв КСГП, ВСГК,

СпС. Особа, яка не була рекомендована правлiнням (або вiд-

повiдно головою правлiння, як це встановлено статутом коо-

перативу), може оскаржити цю вiдмову загальним зборам

(зборам уповноважених) членiв КСГП, ВСГК, СпС.

2. Права та обовязки членiв сiльськогосподарських

пiдприємств кооперативного типу

1. Кожний член КСГП, ВСГК, СпС має субєктивнi права,

i на нього покладаються юридичнi обовязки, визначенi як аг-

рарним, так й iншим законодавством.

Цi правомочностi членiв аїрарних пiдприємств коопера-

тивного типу як рiнноправиих громадян Української держави

грунтуються на Конституцiї Укрнїни. Всi члени КСГП,

ВСГК, СпС користуються прачами i насугь однаковi обовяз-

ки щодо спiльної виробниче-господарської дiяльностi, що

набули свого подальшого розвитку з прийняттям в Українi

Законiв "Про власнiсть", "Про пiдприємництво", "Про ко-

лективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про сiльсь-

когосподарську кооперацiю", законiв i пiдзаконних норма-

тивно-правових актiв про приватизацiю майна в агропромис-

ловому комплексi, а також нової редакцiї Земельного кодексу

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 119

та внесенням змiн до Цивiльного кодексу щодо права приват-

ної власностi громадян тощо.

Соцiально-економiчне призначення та юридичний змiст

правомочностей членiв аграрних пiдприємств є похiдними вiд

правового статусу, завдань та функцiй цих пiдприємств, пра-

вомочностей останнiх як юридичних осiб, заснованих на ко-

лективно-кооперативнiй власностi. Диференцiацiя та особли-

востi правовiдносин з участю цих аграрних пiдприємств ле-

жать в основi розмежування прав i обовязкiв повних та

асоцiйованих членiв (фiзичних та юридичних осiб). Пра-

вомочностi членiв аграрних пiдприємств кооперативного ти-

пу розмежовуються на: членськi органiзацiї; членськi трудовi;

членськi управлiнськi; членськi майновi; членськi соцiальнi

тоїцо. Правомочностi асоцiйованих членiв КСГП, ВСГК роз-

межовуються на; членськi асоцiативнi органiзацiї; членськi

аеоцштиннi управлiнськi з дорадчим голосом; членськi асо-

цiативнi майновi тiльки щодо отримання частки доходу та

першочергового отримання свого внеску, доходiв вiд їх зе-

мельних дiлянок.

Правомочностi дiйсних та асоцiйованих членiв КСГП,

ВСГК тощо органiзацiйного характеру становлять їхнi права

та обовязки щодо правил вступу до членiв цих пiдприємств,

юридичного оформлення членства, регулювання припинення

членства, оформлення цього юридичного факту, порядку роз-

рахункiв та iнших наслiдкiв припинення членства.

2. Серед членських правомочностей перш за все громадян

цих аграрних пiдприємств є трудовi права та обовязки цих

громадян. Їхню основу становлять правовi норми Кодексу за-

конiв про працю, особливостi застосування (не всупереч пер-

шим) яких вiдображено у Статутах аграрних пiдприємств коо-

перативного типу. Трудовим та аграрним законодавством ре-

гулюються права членiв цих пiдприємств щодо органiзацiї,

дисциплiни, оплати працi, запровадження їхньої пiдрядно-

орендної та внутрiшньокооперативної форм. Нормами цих

галузей законодавства регулюється також дисциплiнарна i ма-

терiальна вiдповiдальнiсть членiв аграрних пiдприємств, охо-

рона працi й охорона здоровя. У разi порушення членських

трудових прав член пiдприємства може захистити свої права,

в тому числi й у судовому порядку.

3. Управлiння дiяльнiстю аграрних пiдприємств здiйсню-

ється громадянами як повними членами на засадах самовря-

дування, широкої демократiї, гласностi, активної участi чле-

нiв у вирiшеннi всiх питань дiяльностi цих пiдприємств. Саме

виходячи iз загальносвiтових принципiв сiльськогосподар-

ської кооперативної демократiї члени цих аграрних пiдпри-

ємств мають прано i чобонячанi особисто брати участь в уп-

равлiннi справами колективних сiльвькогосподарських пiд-

приємств (виробничого сiлi>сi>когосподарського кооперативу,

спiлки селян), обирати й бути обраними до їхнiх керiвних ор-

ганiв, вносити пропо-iицiї щодо полiпшення дiяльностi цих

аграрних пiдприємств, усунення хиб у їхнiй роботi, зловжи-

вань з боку правлiння та посадових осiб. Активна участь чле-

нiв цих пiдприємцiв у здiйсненнi кооперативного самовряду-

вання (за принципом "один член - один голос" незалежно

вiд розмiру його майнової частки-внеску) детально регламен-

тується нормами статутiв цих пiдприємств, а також гаранту-

ється порядком обрання/вiдклику та порядком роботи орга-

нiв управлiння, чiтким розмежуванням їхнiх повноважень,

порядком голосування (таємним чи вiдкритим), що визна-

чається самими членами i Статутом пiдприємства.

4. Особливими за своїм призначенням та змiстом є член-

ськi майновi правомочностi повних та асоцiйованих членiв

аграрних пiдприємств.

За сучасних умов права та обовязки майнового характеру

членiв КСГП, ВСГК, СпС тощо набули нового змiсту i, як

наслiдок, - нових форм i способiв реалiзацiї. Як i ранiше, цi

вiдносини стосуються, зокрема вiдшкодування збиткiв, шко-

ди, завданих цьому сiльськогосподарському пiдприємству.

Новим у цих вiдносинах є те, що на рiвнi Закону "Про ко-

лективне сiльськогосподарське пiдприємство" у ст. 7 зазначе-

но, що майно пiдприємства на правi спiльної часткової влас-

ностi належить його членам. Субєктом права власностi на

пiдприємствi є саме нiдпригмство як юридична особа, а його

члени - в частинi майна, яку нони одержать при виходi з пiд-

приємства. Новим у цих 11iДНОСИНiiХ i: також i те, що на зако-

нодавчому рiвнi встановлено нраiи> членiв КСГП на частку в

спiльному майнi пiдприємства, яка мас правовий статус паю

члена КСГП. Таким же чином Законом "Про сiльськогоспо-

дарську кооперацiю" (ст. 20) кооператив визнається власни-

ком будiвель, споруд, грошей, майнових внескiв його членiв,

продукцiї, прибуткiв та iншого майна, придбаного на пiдста-

вах, не заборонених законом.

Право членства громадян у СГП кооперативного типу

5. Незважаючи на певну прогресивнiсть наведених вище

норм. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-

ємство" все ж недосить послiдовно i чiтко регулює майновi

правовiдносини членiв КСГП. Так, на виконання ст. 9 наве-

деного Закону у КСГП проводиться паювання майна i ство-

рення пайового фонду майна членiв цих пiдприємств. До

нього включають вартiсть основних виробничих i обiгових

фондiв, створених за рахунок дiяльностi пiдприємства, цiннi

папери, акцiї, грошi та вiдповiдну частку вiд участi колектив-

ного сiльськогосподарського пiдприємства у товарному ви-

робництвi. .

Право члена пiдприємця кооперативного типу на пайовий

фонд майна залежить вiд його трудової участi в дiяльностi

нiднриi-мства. Прано члена на свiй пай пiдтверджується вида-

ною йому iшйоноiо книжкою, де заїначасться у грошовому та

вiдсотковому вираженнi його частка в спiльному майнi КСГП.

та iншою пiдприємства. Пайова книжка пiдписується голо-

вою, головним бухгалтером КСГП та скрiплюється печаткою.

Вiдомостi про частку в спiльному майнi також дiстають своє

закрiплення у вiдповiдних книгах. Однак на практицi мають

мiсце зловживання як при визначеннi самого розмiру частки

(паю), так i при внесеннi змiн у цi книжки про пайовий фонд

майна. Це, по сутi, є єдиною - з позицiї права в цiлому i з

позицiї громадянчленiв як носiїв субєктивних прав - хибою

у правовому забезпеченнi реалiзацiї громадянами своїх прав

на частку в спiльнiй власностi, оскiльки змiна цiєї частки не

може бути проконтрольована громадянином i, вiдповiдно,

цей громадянин не зможе у судовому порядку захистити свої

членськi майновi права, якi можуть порушуватися посадови-

ми особами колективних та iнших аграрних пiдприємств.

Однiєю з важливих форм реалiзацiї членами аграрних пiд-

приємств своїх членських майнових прав є реалiзацiя ними

прав на одержання частини прибутку вiд дiяльностi пiдпри-

ємств. Вiдповiдно до ст. 9 Закону "Про колективне сiльсько-

господарське пiдприємство" та ст. 24 Закону "Про сiльсько-

господарську кооперацiю", членовi КСГП, ВСГК щорiчно

нараховується частина прибутку (доходу кооперативу) залеж-

но вiд частки у пайовому фондi. За бажанням члена КСГП

нарахований йому чистий прибуток (дивiденд) може бути ви-:

плачено грошима або зараховано в збiльшення його частки у

пайовому фондi майна. На вiдмiну вiд цього Закону Закон:

122 РОЗДiЛУ

"Про сiльськогосподарську кооперацiю" прямо зазначає, що

нарахування i виплата часток доходу на паї здiйснюється за

пiдсумками фiнансового року з доходу, що залишається у роз-

порядженнi кооперативу з урахуванням необхiдностi форму-

вання фондiв для його розвитку. Статутом сiльськогосподар-

ського та сiльгоспвиробничого кооперативу може бути перед-

бачено рiзний вiдсоток часток доходу на паї для членiв i асо-

цiйованих членiв кооперативу. Закон також передбачає, що

вiдповiдно до рiшення загальних зборiв кооперативу виплата

часток доходу на паї може здiйснюватися коштами, товарами,

цiнними паперами, збiльшенням паю тощо.

Всi цi вiдносини детальнiше регулюються статутами КСГП

та ВСГК.

6. Принципово новим в українському аграрному законо-

давствi є правовi норми п. 2 ст. 7 та п. 2 ст. 9 Закону "Про ко-

лективне сiльськогосподарське пiдприємство", якими визна-

чаються правомочностi громадян як субєктiв права власностi

на майно КСГП та iнших аграрних пiдприємств.

Так, вiдповiдно до наведених норм субєктами права влас-

ностi на майно свого пiдприємства є його члени. Право роз-

поряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСГП набу-

ває пiсля припинення членства. Членам пiдприємства нале-

жить частина майна (пай) за правом приватної власностi, яку

вони одержують при виходi з пiдприємства. Таким чином, з

наведених вище норм Закону "Про колективне сiльськогос-

подарське пiдприємство" випливає висновок, що мiж КСГП

i його членом iснують членськi вiдносини, по-перше, щодо

передання-одержання паю членом вiд КСГП, по-друге, щодо

юридичного оформлення передання-одержання паю, по-тре-

тє, юридичного факту виникнення у громадянина субєктив-

ного права вимагати споєї частки (паю) i володiння i корис-

тування аграрного пiдприємства-пiдприємця кооперативного

типу. Саме юридичний фнкт припинення членських вiдносин

породжує у громадянина право на одержяння своєї частки -

паю, право вимагати вiд пiдприємства виконання зобовязан-

Слiд зауважити, що й дотепер исмаг чiткого, однакового визначення пра-

вомочностей членiв КСГП вiдносно їхнiх прян на частку (пай), правової при-

роди цього права; в цiй частинi Закон "Про колективне сiльськогосподарське

пiдприємство" (ст. 7,9) суперечить Закону "Про сiльськогосподарську коопе-

рацiю". -В. Я.

Право членства громадян у СiТi кооперативного типу 123

ня передати йому (громадяниновi) належну частку (пай). Це

право громадянина є абсолютним, визнається i захищається

державою.

Так само на пiдставi Закону "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" асоцiйованi члени мають загальне у разi припи-

нення асоцiйованого членства i першочергове право на отри-

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання