Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 71

мання свого майнового внеску та вiдповiдної частки доходу i

повернення їх земельних дiлянок у натурi (на мiсцевостi) у

разi лiквiдацiї кооперативу.

Таке першочергове право асоцiйованi члени мають i у разi

банкрутства кооперативу, як це випливає iз змiсту Закону

"Про сiльськогосподарську кооперацiю".

7. Важливим i принципово новим елементом змiсту май-

нових, що виникають з членства, вiдносин є вiдносини спад-

кування майна (паю). Вiдповiдно до п. 2 ст. 9 Закону "Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та п. 2 ст. 25

Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" пай членiв -

фiзичних осiб, може успадковуватися згiдно з цивiльним за-

конодавством i статутом пiдприємства. Слiд зазначити, що

вiдсутнiсть у статутi пiдприємства норми про спадкування або

невiдповiднiсть норм статуту нормам цивiльного законодав-

ства не можуть обмежувати право членiв КСГП, ВСГК iнших

кооперативiв заповiдати свою частку в спiльному його майнi,

а також обмежувати право спадкоємцiв на одержання спад-

щини, в тому числi й у натурi.

8. Нацiональним аграрним законодавством встановлено

принципово важливi правила щодо визначення i реалiзацiї

членами сiльгосппiдприємств кооперативного типу майнових

правомочностей. Вiдповiдно до Законiв "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство" (п. З ст. 9) та "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" (п. 1 ст. 25) у разi виходу з

КСГП, ВСГК iнших кооперативiв громадянин має право на

одержання своєї частки у спiльному майнi (паю) натурою,

грошима, цiнними паперами. Термiн, порядок та iншi умови

видання-одержання паю законом не врегульовано. Вiн регла-

ментується нормами статутiв цих КСГП, ВСГК i, як правило,

локальними правовими актами цих КСГП, ВСГК, зокрема

положенням про порядок утворення i використання пайового

фонду майна членiв колективного та iншого кооперативного

типу пiдприємства.

На практицi з цього приводу виникає чимало непорозу-

мiнь. Так, в окремих положеннях про порядок утворення i

використання пайового фонду майна членiв таких КГСП,

ВСГК зазначається, що у випадку виходу з членiв такого

КСГП, ВСГК пай видасться тiльки у разi створення селян-

ського (фермерського) господарства, або ж вартiсть паю буде

виплачуватися протягом 10 рокiв, або тiльки в розмiрi до 50

вiдсоткiв вартостi паю тощо. Подiбна практика є правомiр-

ною, оскiльки пi iiитiшня не врегульованi законом, а тому

вiднесенi до локальної пранотворчостi. Останнi приймають

самi члени цих КСГП, ВСГК iнших кооперативiв на їхнiх за-

гальних зборах (зборах уповноважених). Прийняття таких ло-

кальних актiв в одних випадках ставить за мету недопущення

iнших конкуруючих приватних форм господарювання, ухи-

лення вiд сплати членами їхнiх паїв. У цих випадках члени

КСГП, ВСГК iнших кооперативiв позбавляють самi себе

можливостi одержати свою частку (пай) на цiлком правомiр-

них пiдставах.

Приймаючи рiшення про видiлення-приймання паю, слiд

керуватися загальними пiдходами щодо прав громадянина як

субєкта аграрних та цивiльно-правових вiдносин, з огляду на

те, що тiльки громадянин (як фiзична особа й носiй цивiльної

право- i дiєздатностi) є повноправним носiєм субєктних

прав, що саме громадянин створює приватнi юридичнi особи

(в тому числi й кооперативного типу), що навiть Закони "Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" хоча й нечiтко, але все ж

визнає саме громадянина субєктом права власностi. Наведенi

правомочностi є первинними i визначальними у вiдносинах

членського майнового характеру, що складаються в аграрних

пiдприсмстнах.

Тому вважається обгрунтованою практика, заснована на

локальних пряпоних актах, копи нема будь-яких обмежень

щодо громадян при одержаннi ними сносї частки (паю) у разi

виходу з членi> пграрпих пiдирш мцiн (спiлки селян, сiльгосп-

виробничого коочсрiїтину тощо). Законною є також практика

визначення обєктiв нидшiпя-iiсрсдiївiпiня громадяниновi

його паю, а також черговiсть кидання йому майна в рахунок

його паю та виконання членських нiдносин з боку КСГП,

ВСГК перед своїм вибулим членом, причому черговiсть, без-

посередньо визначену аграрним законодавством. Так, вiдпо-

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 125

вiдно до Законiв "Про колективне сiльськогосподарське пiд-

приємство" (п. З ст. 9) та "Про сiльськогосподарську коопе-

рацiю" (п. 1 ст. 25) визначено таку черговiсть видання грома-

дяниновi паю: насамперед натурою (тобто будинками, спору-

дами, iншою нерухомiстю, сiльськогосподарською технiкою,

тракторами, сiльськогосподарським реманентом, продуктив-

ною худобою тощо), а вже потiм - грошима (без будь-якої

затримки) або цiнними паперами. Земельний кодекс України

(статтi 50, 51), наведенi вище Закони та iнше аграрнезаконо-

давство встановлюють, що в разi виходу громадянина з членiв

пiдприємства кооперативного типу йому має надаватися зещ

ля iз земель свого КСГП, ВСГК.

9. Нацiональне право України гарантує всiм громадянам

прiїно на вiдпочинок. Поряд iз нормами Кодексу законiв про

прiїпю у Статутi сiльськогосподарського колективного та iн"

шого пiдприсмстиа кооперативного типу йдеться про право

членiв i найманих робiтникiв на вiдпочинок. Це право, з

огляду на специфiку (сезоннiсть тощо) аграрного виробницт-

ва, забезпечується встановленням тривалостi робочого дня,

днiв щотижневого вiдпочинку, наданням щорiчних оплачува-

них вiдпусток, а також розвитком та пiдтримкою соцiальної

iнфраструктури, закладiв культури, спорту, соцiально-побуто-

вого обслуговування тощо.

В аграрних пiдприємствах кооперативного типу умови i

порядок надання вiдпусток визначено у Правилах внутрiш-

нього розпорядку цих КСГП, ВСГК, вiдповiдно до Закону

України "Про вiдпустки" вiд 15 листопада 1996 р. У цих Пра-

вилах право, зокрема на вiдпочинок членiв КСГП, ВСГК у

виглядi щорiчно оплачуваних вiдпусток, конкретизується за-

лежно вiд сфери застосування працi члена в кооперативному

пiдприємствi, але не менше 24 календарних днiв. Додатковi

вiдпустки надаються членам пiдприємства згiдно з постано-

вою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження спискiв

виробництв, робiт, цехiв, професiй i посад, зайнятiсть працiв-

никiв в яких дає право на щорiчнi додатковi вiдпустки за

роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi та особливий

характер працi" вiд 17 листопада 1997 р. за №1290.

Див.: Додаток 2 п. 14 "Сiльське та лiсове господарство".

10. Як i всi громадяни України, члени аграрних пiдпри-

ємств мають право на одержання державних пенсiй. Аграрнi

пiдприємства мають право встановлювати своїм ветеранам

працi, скалiченим на роботi, iншим соцiальне не захищеним

верствам населення (членам КСГП, ВСГК тощо, членам їхнiх

родин, учителям, медпрацiвникам тощо) матерiальну допомо-

гу та персональнi додатковi пенсiї. Розмiр цих допомог та

пенсiй встановлює саме КСГП, ВСГК тощо. ¦дине, що може

стримувати надання такої адресної допомоги, - це брак кош-

тiв, iншi фактори неправового характеру.

Питанням соцiального розвитку села в Українi придiляєть-

ся велика увага. Свiдченням цього є прийняття спецiального

закону, загальнодержавної та регiональних програм тощо.

Зокрема, встановлюються право селян на одержання вiд пiд-

приємства допомоги у набуттi спецiальностi, пiдвищення ква-

лiфiкацiї, в одержаннi путiвок до санаторiїв та iнших курорт-

ио-лiкувальних закладiв, право на культурно-побутове обслу-

говування, на допомогу в будiвництвi житла i господарських

будiвель, забезпечення паливом i на задоволення iнших по-

треб у порядку, встановленому, зокрема, загальними зборами

(зборами уповноважених) членiв КСГП, ВСГК iнших пiд-

приємств.

11. Законами "Про власнiсть", "Про колективне сiльсько-

господарське пiдприємство", "Про пiдприємства в Українi",

"Про сiльськогосподарську кооперацiю". Статутами колек-

тивного та iншого кооперативного типу пiдприємств (спiлок

селян) на членiв цих КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв по-

кладаються певнi обовязки. За своїм призначенням i змiстом

цi обовязки спрямованi на досягнення статутних завдань,

одержання прибутку, змiцнення конкурентоспроможностi, са-

мого КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв на ринку, недопу-

щення його банкрутства тощо.

Так, члени i перш за все дiйснi члени-громадяни пiдпри-

ємства зобовязанi: сумлiнно додержувати вимог статуту й iн-

ших локальних актiв, а також рiшень органiв управлiння та

розпоряджень голови iiрiниiiїшя, керiвникiв виробничих пiд-

роздiлiв i спецiалiстiв; сумлiнно працювати в КСГП, ВСГК,

додержувати трудової та технологiчної дисциплiни i Правил

внутрiшнього розпорядку; додержувати умов укладених дого-

ворiв з органами управлiння (правлiнням); брати участь сво-

їми паями у формуваннi фондiв свого пiдприємства (коопера-

тиву, спiлки), необхiдних для досягнення статутних-завдань

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 12Т

та функцiй цих пiдприємств кооперативного типу; вiдшкодо-

вувати збитки, завданi пiдприємству з їхньої вини через при-

тягнення їх до матерiальної вiдповiдальностi; рацiонально ви-

користовувати природнi ресурси, насамперед землю, водо-

йми, лiси, берегти природу i охороняти її багатства.

На вiдмiну вiд дiйсних асоцiйованi члени за Законом "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" зобовязанi: робити пайовi

внески у створення та розвиток кооперативу, вносити додат-

ковi пайовi кошти дотримувати статуту. iншi обовязки асоцi-

йованих членiв деталiзуються у статутах ВСГК.

9 3. Пiдстави й порядок припинення права членства

в сiльськогосподарських пiдприємствах

i.,,(

1. У соцiнльно-скономiчному планi припинення права

членства i> сiлi-ськоiосiїодiїрському пiдприємствi зумовлено

виключне субєктивними причинами особистого характеру.

Винятком iз цього загального правила є припинення права

членства внаслiдок припинення дiяльностi свого КСГП,

ВСГК або в разi виключення особи з числа членiв свого

КСГП,ВСГК.

Припинення права членства в сiльськогосподарському

пiдприємствi повязано з певними юридичними дiями як

юридичними фактами. Такими фактами є подання заяви про

вихiд iз КСГП, ВСГК, СпС i прийняття загальними зборами

(зборами уповноважених) цього пiдприємства рiшення з

цього приводу, а також про виключення з членiв КСГП,

ВСГК, СпС на пiдставi його статуту. Якщо задоволення заяви

про вихiд свiдчить про добровiльне припинення членства, то

прийняття рiшення про виключення є примусовим позбав-

ленням особли прав члена КСГП, ВСГК, СпС. Вихiд особи з

членiв КСГП, ВСГК, СпС здiйснюється з iнiцiативи i на пiд-

ставi волевиявлення члена цього пiдприємства. Виключення з

членiв КСГП, ВСГК, СпС може статися лише з iнiцiативи

громадськостi та органiв управлiння цього пiдприємства.

2. Заява члена про вихiд має бути розглянута правлiнням i

загальними зборами (чи зборами уповноважених), не пiзнiше

нiж у тримiсячний строк вiд дня подання заяви як це перед-

бачено статутом. Аграрне (як i колишнє колгоспне) законо-

давство не мiстить у собi перелiку пiдстав для виходу з членiв

пiдприємцiв. ;

128 Роздiл V

Для оформлення виходу необхiдно, щоб член КСГП,

ВСГК звернувся до органу управлiння (уповноваженого ста-

тутом приймати рiшення про вихiд чи виключення) з письмо-

вою заявою про вихiд iз членiв цього КСГП, ВСГК. Ця заява

має бути розглянута правлiнням i винесена протягом най-

ближчого засiдання на розгляд уповноваженого статутом

органу управлiння. Нi правлiння, нi уповноважений вищий

орган управлiння не мають права перешкоджати особi вийти

з членiв пiдприємства.

Припинення членства внаслiдок виключення особи з чис-

ла членiв КСГП, ВСГК iншого кооперативу провадиться на

пiдставi рiшення вищого органу управлiння загальними збо-

рами (чи зборами уповноважених) на основi Статуту цього

КСГП, ВСГК iншого кооперативу. Виключення застосову-

ється до несумлiнних членiв, якi, зокрема, припинили трудо-

ву участь у кооперативi, як надзвичайний захiд дисциплiнар-

ного впливу.

Не допускається виключення з членiв КСГП, ВСГК iншо-

го сiльськогосподарського пiдприємства без достатнiх для

цього пiдстав, за незначнi провини або за вчинки, якi не є по-

рушенням трудової дисциплiни чи статуту КСГП, ВСГК

СпС, не були систематичними i за них попередньо не накла-

далися дисциплiнарнi стягнення. Рiшення про виключення

може бути оскаржено до суду.

3. Юридичний факт припинення права членства в колек-

тивному чи в iншому сiльськогосподарському пiдприємствi

тягне за собою певнi правовi наслiдки. Так, припинення

членства у КСГП, ВСГК тягне за собою позбавлення цiєї

особи статусу члена цього пiдприємства. Особа, яка вийшла

за власним бажанням з членiв колективного пiдприємства,

сiльськогосподарського кооперативу, має право на одержан-

ня своєї частки у спiльному майнi КСГП, ВСГК, СпС (паю)

натурою, грошима чи цiнними паперами, як це прямо вста-

новлено ст. 9 Закону "Про колективне сiльськогосподарське

пiдприємство" та стапями 12 i 25 Закону "Про сiльськогос-

подарську кооперацiю". Цiй особi без затримки має бути ви-

дано її трудову книжку, а також проведено з нею розрахунок.

У разi виключення з членiв КСГП, ВСГК iншого коопера-

тиву особi слiд повернути трудову книжку. Щодо належного

їй паю вважається обгрунтованою практика, коли пай все ж

їй видається, а також проводиться з нею розрахунок за вико-

нану роботу.

Роздiл VI

ПРАВО ЗАСНОВНИЦТВА 1 УЧАСТi

В АГРАРНИХ КОРПОРАТИВНИХ

ПРАВОВiДНОСИНАХ

1. Поняття права засновництва i права участi

в аграрних корпоративних правовiдносинах

1. В аграрних пiдприємствах корпоративного типу, якими

с такi господарськi товариства як акцiонернi товариства (вiд-

критого чи закритого типу) та товариства з обмеженою вiдпо-

нiдильнiстю. ииiиачальпа роль належить їх засновникам,

учионикiїм ти акцiонерам. За загальним правилом ними ви-

шиються фiзичнi особи та/або юридичнi особи приватного

права, та/або держава (в особi Фонду державного майна Ук-

раїни), якi утворили такi субєкти аграрного пiдприємництва

(аграрнi пiдприємцi). При створеннi останнiх громадяни та

юридичнi особи приватного права спочатку стають засновни-

ками, а пiсля державної реєстрацiї таких вiдкритих акцiонер-

них товариств (ВАТ) або закритих акцiонерних товариств

(ЗАТ) цi громадяни та юридичнi особи приватного права ста-

ють акцiонерами i набувають корпоративнi права. Пiсля дер-

жавної реєстрацiї аграрних товариств з обмеженою вiдповi-

дальнiстю (ТОВ) цi громадяни та юридичнi особи приватного

права стають учасниками i також набувають корпоративнi

права. Щодо Фонду державного майна України (ФДМУ), то

у процесi приватизацiї радгоспiв та iнших державних сiльсь-

когосподарських пiдприємств (ДСП) Фонд державного майна

є свого роду засновником ВАТ, а пiсля державної реєстрацiї

останнього стає акцiонером i набуває корпоративнi права в цих

аграрних ВАТ. Дiї засновникiв, акцiонерiв та учасникiв аграр-

них ВАТ, ЗАТ та ТОВ будуються на правi засновництва, учас-

тi та корпоративних правах. Цi права є також одними з визна-

чальних iнститутiв аграрного права України.

Щодо поняття та сутностi правосубєктностi аграрних пiдприємцiв кор-

поративного типу див. роздiл IV цього пiдручника.

г -

Право засновництва громадян та iнших засновникiв аг-

рарних (сiльськогосподарських), по сутi, приватних пiдпри-

ємцiв корпоративного типу як мiжгалузевий загальний iнсти-

тут цивiльного права являє собою сукупнiсть правових норм за-

конiв i пiдзаконних актiв, якими встановлюються певнi правила

щодо формування особами (зокрема, громадянами) статутного

фонду (статутного капiталу) аграрного ВАТ, ЗАТ, ТОВ, щодо

укладення мiж засновниками установчої угоди, своєчасного вне-

сення першого внеску до статутного капiталу (статутного фон-

ду), державної реєстрацiї ВАТ, ЗАТ, ТОВ, як пiдприємця кор-

поративного типу.

Право участi громадян та iнших учасникiв i акцiонерiв в

аграрних (сiльськогосподарських) ВАТ, ЗАТ i ТОВ як пiдпри-

ємцях корпоративного типу:

1) являє собою сукупнiсть правових норм законiв й уста-

новчих документiв щодо цих господарських товариств, якими

встановлюються певнi правила реалiзацiї цими акцiонерами

ВАТ i ЗАТ та учасниками ТОВ набутих ними корпоративних

прав;

2) охоплює юридичне оформлення участi (зокрема, вне-

сення остаточного внеску i формування статутного фонду

(капiталу) товариства), також;

3) охоплює його трансформування у корпоративне право,

зокрема внаслiдок одержання акцiонерами акцiй ВАТ i ЗАТ,

а учасниками ТОВ сертифiкатiв такого товариства, а також

набуття статутних прав та обовязкiв учасника цього пiдпри-

ємця корпоративного типу. Право участi охоплює також су-

купнiсть правових норм законiв, пiдзаконних актiв та уста-

новчих документiв, якими встановленi правила щодо припи-

нення вiдносин участi, виходу з аграрного пiдприємства кор-

поративного типу, юридичне оформлення цього факту, а

також правила, якими встаиоплснi права та обовязки грома-

дян-учасникiв у разi лiквiдацiї чи реорганiзацiї аграрного пiд-

приємства (товариства) корпоративного типу. Право участi

акцiонерiв аграрних ВАТ та ЗАТ та учасникiв аграрних ТОВ

охоплює також сукупнiсть правових норм законiв, пiдзакон-

них актiв та установчих документiв, якими встановлюються

права акцiонерiв та учасникiв на повернення у натуральнiй

формi вкладiв (зокрема, земель та iнших угiдь), переданих у

ВАТ, ЗАТ, ТОВ у користування цими товариствами.

Право засновництва i участi в ... корпоративних правовiдносинах 131

Право участi тiсно повязане з корпоративним правом

учасника, акцiонера ВАТ i ЗАТ i учасника ТОВ. Корпоратив-

не право у самих загальних рисах являє собою право власностi

учасника на частку (пай) у статутному фондi юридичної особи

корпоративного типу, створеної вiдповiдно до законодавства

про господарськi товариства, включаючи право на управлiння й

одержання вiдповiдної частки прибутку (дивiдендiв) пропорцiй-

но участi кожного з акцiонерiв ВАТ i ЗАТ i участникiв ТОВ вiд

прибуткової дiяльностi такої юридичної особи корпоративного

типу.

2. Право засновництва, участi i корпоративнi права зас-

новникiв, учасникiв та акцiонерiв в аграрних пiдприємствах

корпоративного типу грунтується на положеннях загальних

ииi|iадавчих актiв, зокрема законiв "Про власнiсть", "Про

пмВiрОЬКi iомiриитм", "Про приватизацiю майна держав-

мiiiприемотп". Це прано засновано також i на спецiальних

йффн" чяконодаичих та пiдзаконних актах, таких як Зе-

мельний кодекс України, Декрет Кабiнету Мiнiстрiв "Про

приватизацiю земельних дiлянок". Закон "Про особливостi

приватизацiї майна в агропромисловому комплексi", та iн-

ших урядових й вiдомчих актiв.

На пiдставi зазначених актiв право засновництва/участi

реалiзується через волевиявлення громадянина реалiзувати

Blog

Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Содержание