Книга "Аграрне право України" 2-е видання

Вид материалаКнига
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   71

тах, котрi є джерелом аграрного права. Це правило не виклю-

чає використання в аграрних пiдносинах правових методiвч

властивих iншим галузям права, у випадках однорiдностi т.ц;


спорiдненостi суспiльних вiдносин, ii


Предмет i система аграрного права 23


Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприєм-

цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх/i зов-

нiшнiх правовiдносин цих субєктiв виступають як загальнi,

так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi

(див. схему 2).


9. З урахуванням загальних методiв i статутної правоздат-

ностi аграрних товаровиробникiв у аграрному правi є ряд ме-

тодiв, що використовуються при здiйсненнi внутрiшньої та

зовнiшньої дiяльностi субєктiв аграрного пiдприємництва.

Практичний прояв засобiв правового регулювання здiйсню-

ється через встановлення вiдповiдних юридичних фактiв

(державної реєстрацiї фермерського господарства, агрогоспо-

дарського товариства, iнших субєктiв аграрного пiдприєм-

ництва, прийняття на роботу спецiалiста за трудовим догово-

ром, контрактом), виключення чи виходу з членiв пiдприєм-

ства або з членiв товариства тощо.


Застосування вiдповiдних методiв юридичного правового

регулювання орендних вiдносин зумовлюється особливостя-

ми цих вiдносин. У цьому аспектi способом правового регу-

лювання є порядок i умови надання субєктам аграрного пiд-

приємництва прав юридичної особи (явочний метод), що за-

безпечується такими юридичними фактами, як прийняття

Статуту конкретного пiдприємства загальними зборами гро-

мадян - засновникiв субєктiв аграрного пiдприємництва i

державна реєстрацiя цього пiдприємства. Саме такий право-

вий метод породжує правоздатнiсть i самостiйнiсть їхньої ви-

робничо-господарської дiяльностi у вирiшеннi як внутрiшнiх,

так i зовнiшнiх господарських сфер економiчних стосункiв.


10. Законом "Про колективнi сiльськогосподарськi пiд-

приємства" (ст. 22) i Законом "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" встановлено право колективного самоврядуван-

ня як системи управлiння дiяльнiстю названих органiв цих

утворень, що становить метод колективної демократiї.


її суспiльно-органiзаторське призначення, юридичне за-

крiплення i практичне застосування забезпечують здiйснення

управлiнської функцiї органiв колективного самоврядування

у процесi дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiд-

приємств, реалiзацiю її властивостей. Зокрема, виборнiсть ор-

ганiв самоврядування, їхня пiдзвiтнiсть загальним зборам

(зборам уповноважених) членiв КСГП або ВСГК, обовязок,


{Предмет 1 система аграрного права i ; Г ____25


-

\ i i


ї за яким меншiсть пiдкоряється бiльшостi. Сiме в цьому вияв-

,1- "-i ляється вiдмiннiсть методу самоврядування в колективних

13- Ц< сiльськогосподарських пiдприємствах вiд методу управлiння

i i iЩ дiяльнiстю державного сiльськогосподарського пiдприємства.

i -ї-ї Я У цих пiдприємствах розпорядником їхньої дiяльностi є особа

2 1 i. (наприклад, директор), уповноважений власником пiдприєм-

I- 11 i11 стаа (Дбржавою). Кожний працiвник має лише трудовi вiдно-

i i8. i сини з адмiнiстрацiєю. Повне господарське вiдання майном i

!- i- коштами здiйснює тiльки директор. Рiшення зборiв або ради

| трудового колективу мають лише дорадчий характер. Метод

я колективної демократiї передбачає використання методу пiд-

я леглостi. При здiйсненнi колективних органiзацiйних, управ-

| пiнських, трудових та iнших правовiдносин члени КСГП та

е ВСГК пiдкоряються розпорядженням (вказiвкам) голови


|| |i правлiння, спецiалiстам, бригадирам, завiдуючому фермою та

i 11 8. iншим посадовим особам.


Ц. .а Метод колективної демократiї реалiзується шляхом вибор-

3 -5 ї а ностi представникiв колективних сiльськогосподарських пiд-

"i приємств до виборних представницьких органiв - Всеукраїн-


i я Е ського зїзду, обласної та районної рад представникiв. Дiяль-

I. >- i нiсть цих виборних органiв регулюється згiдно з прийнятими

" ними корпоративними актами (положеннями, статутами).

Юридичної сили правового акта вони набудуть лише пiсля

затвердження їх органом державного управлiння.


СГ


Демократiя i гласнiсть є своєрiдним державно-правовим

засобом правового забезпечення самоврядування. Завдяки

цьому створюється можливiсть для активної участi членiв ко-

" лективних пiдприємств та акцiонерiв у вирiшеннi виробничо-

господарських, соцiально-економiчних та iнших проблем

дiяльностi цих субєктiв господарювання. Активнiсть членiв у

роботi органiв управлiння вiд загальних зборiв до зборiв ви-

робничих пiдроздiлiв аграрних субєктiв пiдприємництва коо-

перативного типу, забезпечення порядку голосування таєм-

ного чи вiдкритого, наявностi кворуму, свободи критики дає

пiдстави вважати, що широка демократiя i гласнiсть є мето-

дом правового регулювання управлiнських взаємин у цих пiд-

приємствах.


11. Наведенi вище методи правового регулювання голов-

ним чином застосовуються в системi внутрiшнiх аграрних

правовiдносин. Зовнiшнi аграрнi правовiдносини перебува-

ють одночасно у тiсному звязку з цивiльними, земельними,


26 Роздiл i


фiнансовими правовiдносинами. Регулювання цих вiдносин

проводиться методами вiдповiдних галузей права, де вони i

визначаються.


Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприєм-

цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх та

зовнiшнiх правовiдносин цих субєктiв виступають як загаль-

нi, так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi.


3. Принципи аграрного права


1. Поняття аграрного права охоплює його принципи. В за-

гальнiй теорiї права пiд принципами розумiють основополож-

нi засади, iдеї, науковi положення, що визначають загальну

спрямованiсть i найбiльш суттєвi риси правового регулюван-

ня; принципи визначають характер права в цiлому або окре-

мих груп правових норм, iнститутiв галузей права. Аналiз

принципiв права дає вiдповiдь на запитання: на яких засадах,

яким чином здiйснюється правове регулювання, якi полiтичнi

та науковi iдеї лежать в його основi.


Принципи права проявляються при визначеннi структури

системи права, механiзму правового регулювання, визнача-

ють нормотворчу i правозастосувальну дiяльнiсть, впливають

на формування правового мислення i правову культуру, за-

безпечують логiчнiсть системи права. Принципи права вiдiг-

рають певну роль при розробцi правових теорiй i концепцiй,

як правової орiєнтацiї субєктiв права, змiсту правових норм

чи їхнiх груп, забезпечення ефективного правового регулю-

вання суспiльних вiдносин i законностi1.


Як загальноправовi, так i принципи аграрного права

мають своєю основою положення Конституцiї України.


Полiтична, соцiально-економiчна i правова значущiсть ви-

значення i послiдовного додержання принципiв права взагалi,

принципiв аграрного права України зокрема, набуває особли-

вої ваги в умовах становлення i змiцнення засад правової дер-

жави. Повсюдна реалiзацiя цього принципу i першорядної

вимоги сучасного суспiльства i державовладдя безпосередньо


1 Див.: Загальна теорiя держави i права: Пiдручник / За ред. академiка

АПрН України, доктора юрид. наук, проф. Копєбчшима В. В.. - К.: Юрiнком. -

1997.-С. 109.


Предмет i система аграрного права 27


стосується всiх субєктiв - учасникiв аграрно-правових вiд-

носин.


2. Основними принципами права, закрiпленими у чинно-

му нацiональному законодавствi, є: прiоритетнiсть права

власностi, захист прав власника, рiвноправнiсть, нерозрив-

ний звязок прав i обовязкiв, захист соцiальне не захищених

верств населення, законнiсть, вiдповiдальнiсть за вину, а та-

кож загальносвiтовi принципи дiяльностi аграрних пiдпри-

ємств кооперативного типу (членство, демократичнi iдеали,

суспiльна свiдомiсть тощо). Цi правовi принципи визнача-

ються i закрiплюються правом власностi на знаряддя i засоби

виробництва, правом власностi на неру хомiсть, державною

пiдтримкою та захистом прав власникiв, державною владою

(з додержанням вимоги "держава для людини"), необхiднiстю

чiткої органiзованостi i дисциплiни працi.


Кожний з даних загальних принципiв дiстає своє втiлення

в аграрних вiдносинах, так би мовити, на двох рiвнях - на

рiвнi сукупностi правових норм та на рiвнi їх ефективного

правозастосування.


При визначеннi принципiв аграрного права головним чи-

ном придiляється увага засадам внутрiшньогосподарських

правовiдносин, що виникають, функцiонують i припиняють-

ся в дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiдпри-

ємств як основного товаровиробника в сiльському господар-

ствi. Принципи дiяльностi субєктiв аграрного права в сферi

зовнiшнiх аграрних правовiдносин, а це головним чином сис-

тема ринкових економiчних вiдносин є тотожними з принци-

пами дiяльностi субєктiв господарського права; вони обгрун-

тованi в науцi цiєї галузi права i враховуючи це в цьому пiд-

ручнику не висвiтлюються.


3. Аграрне право є галуззю, з допомогою норм якої реалi-

зовується ст. 36 Конституцiї України про правоздатнiсть гро-

мадян України на свободу обєднуватися для здiйснення i за-

хисту своїх прав i свобод, для задоволення своїх економiчних,

соцiальних та iнших iнтересiв. В нормах аграрного права ця

конституцiйна норма конкретизується, зокрема у законах

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про

сiльськогосподарську кооперацiю", "Про господарськi това-

риства". У конституцiйному положеннi закрiплено принцип

права членства у колективному сiльськогосподарському пiд-

приємствi, що грунтується на правi вiльного вступу i безпе-


28


Роздiл i


решкодного виходу з його складу . За цими ж засадами регу-

люються вiдносини членства Законом "Про сiльськогоспо-

дарську кооперацiю".


4. Приватна (її, по сутi, рiзновид, прояв - колективна) i

державна власнiсть становлять економiчну основу утворення

та дiяльностi приватних, колективних i державних сiльсько-

господарських пiдприємств, селянських (фермерських) гос-

подарств та господарювання орендарiв землi як виробникiв

товарної сiльськогосподарської продукцiї та учасникiв ринко-

вих економiчних вiдносин.


При визначеннi принципiв аграрного права має пер-

шорядне значення та правова обставина, що Земельний ко-

декс України, прийнятий Верховною Радою України 13 бе-

резня 1992 р., визнав право власностi на землю не лише за

державою, але й за громадянами та за аграрними пiдприєм-

ствами кооперативного типу. Згiдно зi ст. 6 Земельного ко-

дексу України, право приватної власностi на землю стоїть на

першому мiсцi. За цим правом приватної власностi громадя-

ни України мають право отримати землю, зокрема для веден-

ня селянського (фермерського) чи приватного пiдсобного

господарства.


З викладеного належить зробити висновок: принципом аг-

рарного права є право власностi на землю, що належить ви-

робникам сiльськогосподарської продукцiї з усiма правовими

наслiдками, якi з цього права випливають.


5. Власнiсть, будучи економiчною основою будь-якого ви-

робництва, i право власностi визначають характер i змiст

виробничо-господарської дiяльностi аграрних товаровироб-

никiв. Виробничо-господарська дiяльнiсть є неодмiнною

умовою i характерною засадою упевненостi приватних, коо-

ператиiїних (колективних), державних сiльськогосподарських

пiдприємств i селянських (фермерських) господарств у са-

мостiйному ефективному пiдприємницькому господарюван-

нi. Цi засади закрiпленi в законах "Про пiдприємства в

Українi" (статтi 13, 14), "Про господарськi товариства" (статтi

6, 7), "Про селянське (фермерське) господарство" (статтi 6,

7), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство"

(статтi 7-9).


6. Закрiплення в законодавствi права всiх субєктiв аграр-

ного пiдприємництва самостiйно здiйснювати свою виробни-

чо-господарську дiяльнiсть дiстає свiй прояв при визначеннi


Предмет 1 система аграрного права 29


правового становища цих субєктiв як юридичних осiб, ЇХ

спецiальну правоздатнiсть щодо всiх видiв дiяльностi i вiдоб-

ражається вiдповiдно у конкретних правових iнститутах аг-

рарного права.


Враховуючи все викладене, є пiдстави визнати принципом

аграрного права принцип правового забезпечення господар-

ської самостiйностi й незалежностi селянських господарств;


агрогосподарських товариств, колективних сiльськогосподар-

ських пiдприємств, спiлок селян, радгоспiв та iнших субєктiв

аграрних ринкових правовiдносин.


7. Всi субєкти аграрного пiдприємництва здiйснюють

свою виробничо-господарську дiяльнiсть у межах, визначе-

них законодавством України, та вiдповiдно до своєї статутної

мети i правоздатностi. Як зазначено в Законi "Про колектив-

не сiльськогосподарське пiдприємство", основними завдан-

нями цього пiдприємства є виробництво товарної продукцiї

рослинництва i тваринництва, а також її переробка та iншi

види дiяльностi, спрямованi на задоволення iнтересiв усiх

членiв пiдприємства.


Неодмiнною умовою зазначеної дiяльностi пiдприємства е

її пiдприємницька результативнiсть, тобто кожна з галузей

господарювання повинна бути прибутковою, економiчно ви-

гiдною. Додержання цих умов випливає з вимог, викладених

у Законi "Про пiдприємництво". Згiдно зi ст. 1 цього Закону

пiдприємництво становить собою самостiйну iнiцiативу, на

власний ризик дiяльнiсть iз виробництва продукцiї, виконан-

ня робiт, надання послуг та заняття торгiвлею з метою одер-

жання прибутку.


За умов повної господарської самостiйностi сiльськогос-

подарських пiдприємств як юридичних осiб набуває особли-

вої значущостi додержання принципу правового забезпечен-

ня рацiонального поєднання високорентабельного вироб-

ництва та оптимального пiдприємництва у процесi їхньої дi-

яльностi.


Звiдси належить зробити висновок, що правове забезпе-

чення пiдприємництва в сутностi iснування та самозабезпе-

чення субєктiв аграрного пiдприємництва є принципом аг-

рарного права.


8. Дiяльнiсть колективних, кооперативних, акцiонерних i

державних сiльськогосподарських пiдприємств, селянських

i господарств здiйснюється з неодмiнним використанням дого-


вiрної форми регулювання економiчних та iнших суспiльних

вiдносин,


Реалiзацiя принципу пiдприємництва охоплює як внут-

рiшньогосподарськi, так i зовнiшнi ринковi економiчнi вiдно-

сини. Виробничо-господарська дiяльнiсть колективних i дер-

жавних сiльськогосподарських пiдприємств, селянських

(фермерських) господарств здiйснюється з неодмiнним вико-

ристанням договiрної форми регулювання економiчних та iн-

ших суспiльних вiдносин. Договiрнi зобовязання є основною

правовою формою регулювання ринкових економiчних вiд-

носин. Цi пiдприємства та селянськi (фермерськi) господар-

ства укладають на добровiльних засадах з пiдприємствами i

органiзацiями, якi здiйснюють заготiвлю i переробку сiльсь-

когосподарської продукцiї, договори на Її продаж. Окрiм то-


го, цi товаровиробники можуть реалiзовувати таку продукцiю

за власним розсудом будь-яким iншим споживачам, у тому

числi через бiржу або на ринках.


У цьому звязку аграрному праву властивi принципи пра-

вового забезпечення оптимального використання аграрно-

договiрних вiдносин, посилення частки майнових аспектiв у

системi аграрних правовiдносин, змiцнення договiрної дис-

циплiни в АПК.


9. Аграрнi пiдприємцi - юридичнi особи приватного права

є субєктами права власностi на землi сiльськогосподарського

призначення та iншi природнi ресурси, без яких неможливе

ведення сiльського господарства, знаряддя, засоби, кошти i

продукцiю сiльськогосподарського виробництва. Державнi

сiльськогосподарськi пiдприємства володiють, користуюїься i

розпоряджаються землею сiльськогосподарського призначен-

ня на правi користування. Засоби i сiльськогосподарська про-

дукцiя належать їм на правi повного господарського вiдання.

Зазначенi форми власностi i право власностi забезпечують

рiвноправнiсть виробникам продуктiв харчування i сiльсько-

господарської сировини у здiйсненнi аграрно-пiдприємниць-

кої дiяльностi та їхньої участi у ринкових економiчних вiдно-

синах. Вони створюють необхiднi засади i умови для членiв

колективних та працiвникiв державних сiльськогосподар-

ських пiдприємств брати участь у суспiльному виробництвi i

одержувати винагороду за свою працю, вирiшувати соцiальнi,

культурно-побутовi та iншi питання суспiльного спiвжиття.


Предмет 1 система аграрного права 31


За сучасних умов функцiонування цих форм власностi

субєктiв сiльськогосподарського виробництва розвивається у

взаємозвязку з приватною власнiстю працiвникiв сiльського

господарства у виглядi паю i дивiдендiв вiд їхньої частки в ос-

новних та обiгових фондах та обсягу вкладеної працi. У най-

ближчi роки зростатиме роль та значення паїв на земельнi

дiлянки, що припадають на кожного члена КСГП як субєкта

права власностi в разi його виходу iз колективного пiдпри-

ємства.


Власнiсть i право власностi в сiльськогосподарському ви-

робництвi є визначальними для встановлення рiвноправностi


сторiн.


10. Притаманнi субєктам аграрного пiдприємництва всiх

форм власностi i форм господарювання господарська само-

стiйнiсть i самофiнансування, правомочностi субєкта права

власностi або субєкта права повного господарського вiдання

майном i коштами, пiднесення самоврядування зумовили по-

требу в ширшому застосуваннi локальної правотворчостi То-

му цiлком правомiрно вважати поєднання правового регулю-

вання дiяльностi всiх субєктiв аграрного пiдприємництва зi

допомогою державно-правових i локальних внутрiшньогоспо-

дарських правових актiв принципом аграрного права. :


11. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiїпiри-

ємство" вперше на рiвнi законодавчого акта визначив змiст

самоврядування, тобто змiст колективної демократiї (ст. 22).

Зазначена норма дала пiдставу вважати правове регулювання

вiдносин колективної демократiї правовим iнститутом аграр-

ного права пiд назвою право самоврядування. Подiбна право-

ва норма i є в Законi "Про сiльськогосподарську кооперацiю"


(статтi 13-19).


Реалiзацiя права самоврядування провадиться шляхом ви-

значення компетенцiї органiв управлiння колективних i дер-

жавних сiльськогосподарських пiдприємств, додержання їхнiх

статутiв з питань колективної демократiї. Зважаючи на важ-

ливу практичну значущiсть управлiнської дiяльностi КСГП,

.цiлком пiдставне додержання вимог колективної демократiї

вважати принципом аграрного права.


12. Право громадян органiзовувати господарства i ставати

членами агропiдприємства кооперативного типу, зокрема спi-

лок селян, сiльгоспкооперативу тощо, передбачено ст- 5 Зако-


3_________


ну "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство",

згiдно з якою членство в пiдприємствi грунтується на правi

добровiльного вступу до членiв пiдприємства i безперешкод-