Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності грущинський І. М., Кравчук В. М пограничний Є. П. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності. Науково-практичний посібник. Львів, Престиж-Інформ, 2000. 268 с
| Вид материала | Документы |
- Назва реферату: Особливості внутрішнього аудиту Розділ, 114.02kb.
- Управління якістю, 106.01kb.
- Ця Інструкція визначає порядок реєстрації в Держекспортконтролі суб’єктів підприємницької, 128.42kb.
- План занять та самостійної роботи Тема Поняття підприємництва, суб'єктів підприємницької, 81.63kb.
- Ставки фіксованого податку для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, 86.84kb.
- Державна реєстрація підприємства, 40.99kb.
- * та (зазначити, належить(ать) чи не належить(ать)) ступінь секретності**, 20.98kb.
- До уваги суб’єктів підприємницької діяльності!, 50.63kb.
- Ставки єдиного податку для громадян суб’єктів підприємницької діяльності без створення, 615.67kb.
- Реферат з дисципліни "Податкова система" на тему : «Фінансові санкції, які застосовують, 586.86kb.
у випадках, передбачених установчими документами.
Д) Права учасників. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю
мають право на участь в управління товариством та отримання частини
прибутку від діяльності товариства пропорційно належним їм часткам
у статутному фонді товариства. Частка учасника після повної її оплати
може бути відступлена на користь іншого учасника цього ж товариства
або за згодою зборів учасників третім особам. Учасник має право
виходу з товариства. При виході учаснику виплачується частина майна
товариства, пропорційна його частці в статутному фонді.
Відповідно до ст.51 Закону України лПро господарські товариства»
установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю крім
відомостей, зазначених у ст.4 цього Закону, повинні містити дані про:
1) розмір часток кожного з учасників,
2) розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Організаційно-правова форма товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш популярною формою господарського товариства. Це викликано відносною
простотою його створення та обмежено відповідальністю учасників.
1.2.1.3.3. ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
A) Порядок створення. Відповідно до ст.65 Закону України "Про господарські
товариства" товариством з додатковою відповідальністю визнається
товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених
установчими документами розмірів. По своїй суті товариство з додатковою
відповідальністю є різновидом товариства з обмеженою відповідальністю.
Єдиною відмінністю е те, що розмір відповідальності учасників товариства
з додатковою відповідальністю обмежується додатковою сумою, розмір
якої наперед визначений установчими документами.
Б) Умови формування майна аналогічні умовам формування майна товариства
з обмеженою відповідальністю.
B) Організація управління аналогічна організації управління товариства
з обмеженою відповідальністю.
Г) Об'єм відповідальності засновників (учасників). Учасники такого
товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного
фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном
в однаковому для всіх учасників розмірі кратному внеску кожного
учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається
установчими документами.
До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми
статей 4, 11, 52-64 Закону України "Про господарські товариства"
з урахуванням особливостей, передбачених ст. 64. В установчих документах товариства з
!!21
додатковою відповідальністю необхідно зазначати крім вимог, передбачених
ст.4, ст.52 Закону України лПро господарські товариства», граничний
розмір відповідальності учасників у кратному виразі.
Д) Права учасників. Аналогічні правам учасників товариства з обмеженою
відповідальністю.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів лПро довірчі товариства»,
довірчі товариства створюються лише у формі товариства з додатковою
відповідальністю.
1.2.1.3.4. КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО
A) Порядок створення. Відповідно до ст.75 Закону лПро господарські
товариства» командитним товариством визнається товариство, в якому
разом з одним або кількома учасниками, які здійснюють від імені
товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за
зобов'язання товариства всім своїм майном, є один або кілька учасників,
відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).
Командитне товариство є синтезом товариства з обмеженою відповідальністю
та повним товариством. У країнах англо-саксонської системи права
(Великобританія, США) командитне товариство скорочено позначається
"Ltd" (від англійського - "limited" - обмежений). Таке скорочення
серед вітчизняних підприємців помилково асоціюється з товариством
з обмеженою відповідальністю. В найменуванні коман-дитного товариства
обов'язково зазначаються прізвища, найменування учасників, які несуть
повну відповідальність.
Б) Умови формування мзйна. Законом не встановлюються вимоги до формування
мінімального розміру статутного фонду. Останній формується за рахунок
внесків учасників. Сукупний розмір часток вкладників не повинен
перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому
договорі. На момент реєстрації командитчого товариства кожний з
вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску. Первинні
внески підтверджуються не лише довідкою банківської установи (як
для товариств з обмеженою відповідальністю), але й іншими документами
- актами прийняття майна на відповідальне зберігання, договорами схову тощо.
B) Організація управління. Управління справами командитного товариства
здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю. У командитному
товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю,
управління справами здійснюється цим учасником самостійно. Вкладники
не мають права перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю
в управлінні справами командитного товариства.
Г) Об'єм відповідальності учасників. Вкладники несуть відповідальність в межах внесків, учасники з повною відповідальністю - усім своїм майном.
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників
з повною відповідальністю. вони несуть солідарну відповідальність
по боргах товариства. Якщо вкладник командитного товариства здійснює
угоду від імені і в інтересах товариства без відповідних повноважень,
то у разі схвалення його дій командитним товариством, він разом
з учасниками з повною відповідальністю відповідає за угодою перед
!!22
кредиторами усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства
може бути звернено стягнення.
Якщо схвалення не буде, вкладник відповідає перед третьою особою
самостійно усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства
може бути звернено стягнення.
Вкладник командитного товариства відповідає перед третіми особами
за борги товариства, що виникли до його вступу у товариство, в тому
ж порядку, як і інші вкладники.
Д) Права учасників. Право на управління мають лише учасники з повною
відповідальністю. Вкладники командитного товариства можуть діяти
від імені командитного товариства тільки у разі наявності доручення
і згідно з ним, можуть вимагати першочергового повернення вкладу
(на відміну від учасників з повною відповідальністю) у випадку ліквідації
товариства, можуть вимагати подання їм річних звітів і балансів,
а також забезпечення можливості перевірки правильності їх складення.
Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові
внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими установчим договором.
Установчим документом командитного товариства є установчий договір.
Відповідно до ст.76 Закону України лПро господарські товариства»
установчий договір про командитне товариство, крім умов, передбачених
ст. 4 повинен включати:
1) розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю:
2) розмір, склад і порядок внесення ними вкладів;
3) форму їх участі у справах товариства.
В установчому договорі стосовно вкладників вказуються тільки сукупний
розмір їх часток у майні товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Щодо командитного товариства застосовуються норми статей 67-74 з
урахуванням особливостей, передбачених статтями 78-83 Закону України
лПро -сспо-дарські товариства».
Командитне товариство видається найоптимальнішою формою фінансування
ризикованих проектів. Особа, яка впроваджує проект, виступає учасником
з повною відповідальністю і може залучити до його реалізації інвесторів,
які будуть вкладниками. Єдиною перешкодою для широкого використання
такої форми співробтництва є нормативне обмеження сукупного розміру
часток вкладників 50% майна товариства, зазначеного в установчому
договорі (статутного фонду).
1.2.1.3.5. ПОВНЕ ТОВАРИСТВО
Аі Порядок створення. Ст.66 Закону України лПро господарські товариства»
визначає, що повним визнається таке товариство, всі учасники якого
займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну
відповідальність за зобов'язання товариства усім своїм майном.
Відповідно до ст.2 вищезгаданого закону у найменуванні повного товариства
необхідно зазначати прізвища (найменування) його учасників. Допускається
використання і власної назви, наприклад, повне товариство лКравчук,
Сирстяк лГаличина».
За законодавством України засновниками повного товариства можуть
бути як фізичні, так і юридичні особи. Діє загальна норма, визначена
ст.1 Закону України
!!23
лПро господарські товариства». Якихось спеціальних обмежень глава
лПовне товариство» не містить. Проте, видається, що питання про
засновника повного товариства не є таким однозначним. Відповідно
до ст.2 Закону України лПро господарські товариства» найменування
повних товариств повинно містити зазначення виду товариства, прізвища
(найменування) учасників товариства, інші необхідні відомості. Відповідно
до ч.З цієї ж статті найменування товариства (незалежно від виду)
не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств,
відомств і громадських організацій. Виходить, якщо засновником
повного товариства є громадська організація, у найменуванні відповідно до ч.1 ст.2 необхідно
вказувати найменування цієї громадської організації. Проте, в силу
ч.З ст.2 найменування товариства не може вказувати на належність
до громадської організації. Як же бути?
Вважаємо, що організаційно-правова форма повного товариства повинна
розвиватися у напрямку встановлення додаткових вимог до його засновників:
зокрема, повне товариство повинно визначатися як товариство підприємців,
а засновники можуть бути учасниками не більше, ніж одного повного товариства.
Б) Умови формування майна. Для створення повного товариства формується
статутний фонд, розмір якого визначається учасниками самостійно.
Мінімального розміру статутного фонду законом не визначено. Частка
в статутному фонді впливає на частку прибутку, що розподіляється
за результатами діяльності товариства.
В) Організація управління. Ведення справ повного товариства здійснюється
за загальною згодою всіх учасників. Це означає, що всі рішення повинні
схвалюватися одностайно. Ведення справ товариства може здійснюватися
або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають
від імені товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників
визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників
товариства. Якщо в установчому договорі визначаються декілька учасників,
які наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то
передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства самостійно.
В установчому договорі може бути відзначено, що такі учасники мають
право вчиняти відповідні дії лише спільно. Учасники, яким було доручено
ведення справ повного товариства, зобов'язані надавати решті учасників
на їх вимогу повну інформацію про дії, що виконуються від імені
та в інтересах товариства.
Г) Об'єм відповідальності учасників. Повне товариство відноситься
до, так званих, об'єднань осіб. Тобто, у товариствах такого виду
істотне значення має особа учасника. Це зумовлено тим, що всі учасники
несуть повну, нічим не обмежену, солідарну майнову відповідальність
за зобов'язання товариства - лодин за всіх і всі за одного». Всі
борги товариства можуть бути стягнуті з одного учасника, який отримує
право на відшкодування сплаченого з інших учасників. Тому учасники
повинні бути добре обізнані з майновим станом кожного з партнерів,
з їх діловими та особистими якостями.
Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна
не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній
частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм
майном, на яке, відповідно до законодавства України, може бути звернено
стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно
від того, виникли вони після чи до його вступу у товариство.
!!24
Учасник, який сплатить повністю борги товариства, має право звернутися
з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які
несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.
Повноваження учасника на ведення справ товариства припиняються повністю
або частково з припиненням діяльності самого товариства, у зв'язку
з відмовою учасника від доручення чи скасуванням доручення на вимогу
хоча б одного з решти учасників.
Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи повноважень, у
випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою учасників, має
право вимагати у товариства відшкодувати витрати за умови, якщо
доведено, що внаслідок його дій товариство зберегло чи надбало майно,
яке перебільшує за вартістю понесені товариством витрати.
Д) Права учасників. Кожний учасник може мати право на управління.
Всі учасники мають право на отримання частини прибутку від діяльності
товариства пропорційно розміру свого внеску.
Учасники повного товариства не мають права від свого імені та в
своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності
товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних
товариств), котрі мають однорідну з повним товариством мету діяльності. У разі порушення цього обов'язку учасники повного товариства
повинні компенсувати збитки, заподіяні товариству такими діями.
Повне товариство діє на підставі установчого договору. Установчий
договір про повне- товариство, крім умов, передбачених ст.4, 66
Закону України "Про господарські товариства", повинен визначати:
1) розмір частки кожного з учасників;
2) розмір, склад та порядок внесення вкладів;
3) форму участі учасників у справах товариства.
До позитивних рис повного товариства можна віднести: високий ступінь
довіри кредиторів до товариства; можливість здійснення управління
всіма учасниками товариства.
Негативними рисами повного товариства є: необмежена майнова відповідальність
учасників за зобов'язання товариства: складність зміни складу учасників
(необхідно здійснювати перереєстрацію у зв'язку із зміною назви).
Відповідно до ст.4 Закону України лПро підприємництво» застосування
організаційно-правової форми повного товариства обов'язкове при
проведенні ломбардних операцій.
1.2.1.4. ПІДПРИЄМСТВО, ЩО ЗАСНОВАНЕ НА ВЛАСНОСТІ ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН
А) Порядок створення. Відповідно до ст.1 Закону України лПро об'єднання
громадян» від 16.02.1992р. об'єднання громадян поділяються на дві категорії:
громадські організації та політичні партії. Відповідно до ст.20
цього Закону право засновувати підприємства, необхідні для виконання
статутних цілей, надане лише громадським організаціям.
!!25
З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання
громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну
діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій
із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому
законодавством.
Політичні партії, створювані ними установи і організації не мають
права засновувати підприємства (крім засобів масової інформації)
та займатись господарською та іншою комерційною діяльністю, за
винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаці
йних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів,
свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів.
Б) Умови формування майна. Закон не визначає мінімального розміру
статутного фонду такого підприємства. Джерелами формування його
майна є внески засновника або доходи отримані від власної підприємницької діяльності.
В) Організація управління Вищим органом підприємства є його засновник,
від імені якого виступають органи, передбачені статутом організації-засновника.
У статутах підприємств, заснованих на власності об'єднання громадян,
необхідно чітко визначати повноваження засновника і виконавчих
органів, оскільки законом ці повноваження достатньо не врегульовані.
Виконавчий орган підприємства може бути як одноосібний, так і колегіальний.
це визначається статутом.
Г) Об'єм відповідальності засновника. Об'єднання громадян не несе
майнової відповідальності за зобов'язання створеного ним підприємства.
Д) Права засновника. Об'єднання громадян має право на отримання
частини прибутку від діяльності створеного підприємства в розмірі,
визначеному статутом такого підприємства або постановами відповідного
органу об'єднання громадян. Статутом можуть передбачатися додаткові
права об'єднання громадян, наприклад, першочергове влаштування на
роботу у підприємстві членів цього об'єднання (підприємства громадських
організацій інвалідів тощо).
1.2.1.5. КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО, ЗАСНОВАНЕ НА ВЛАСНОСТІ ВІДПОВІДНОЇ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
А) Порядок створення. Відповідно до ст.31 Закону України лПро власність»
державна власність поділяється на загальнодержавну (республіканську)
і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну)
. Саме тому окремо виділяються комунальні підприємства і державні
підприємства. Від імені відповідної адміністративно-територіальної
одиниці підприємства засновують органи, уповноважені управляти державним
майном (загальнодержавним або комунальним).
Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення мети їх діяльності, реорганізації і
ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і зберігання
довіреного їм державного майна іа інші правомочності відповідно
до законодавчих актів України.
Орган, уповноважений управляти державним майном, може засновувати
підприємства для здійснення діяльності у сфері, підвідомчій такому органу.
Рішення про створення підприємства оформляється відповідним розпорядчим
актом. Повноваження щодо створення комунальних підприємств визначені
Законом України лПро місцеве самоврядування» від 21.05.1997р.
!! 26
Б) Умови формування майна. За комунальними підприємствами майно
закріплюється на правах повного господарського відання відповідним
органом, уповноваженим управляти комунальним майном. Розмір статутного
фонду. необхідний для створення комунального підприємства, законом
не врегульований.
В) Організація управління. Відповідно до ст.17 Закону України лПро
місцеве самоврядування» відносини органів місцевого самоврядування
з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у
комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються
на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності
органам місцевого самоврядування. Вищим органом комуналь-
Х ного підприємства уповноваженим управляти комунальним майном є
орган, котрий Прийняв рішення про створення підприємства. Виконавчим
органом комунального підприємства є директор, який працює, як правило,
на контрактній основі.
Г) Об'єм відповідальності засновника. Адміністративно-територіальна
одиниця в особі місцевої ради не відповідає за зобов'язання створених
нею підприємств, а комунальні підприємства не відповідають за зобов'язання
адміністративно-територіальної одиниці.
Д) Права засновника. Орган, уповноважений управляти комунальним
майном має право призначати керівника підприємства, здійснювати
реорганізацію'та ліквідацію підприємства, визначати напрями його
діяльності тощо. Оскільки комунальні підприємства створюються для