Робоча навчальна програма дисципліни "Країнознавство" для бакалаврів денної форми навчання спеціальності "Міжнародне право"

Вид материалаДокументы

Содержание


Дворник О.А.
Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю 51
Навчально-тематичний план
Тематика занять
Модуль І: Політико-економічна карта світу
Разом за І семестр
Тематика занять
Модуль ІІ.
Норвегії, Швеції, Нідерландів. Австрії, Іспанії, Фінляндії, держав-карликів
Разом за ІІ модуль
Польщі, Угорщини, Чехії, країн Балтії
Бразилії, Індії, Мексики, Туреччини, Південної Кореї, Малайзії
Барбадосу, Багамських островів, Домініки, Лаосу, Заїру, Мадагаскару, Кенії, Бутану
Разом за ІІІ модуль
Модуль І. Політико-економічна карта світу
Література: 1-2, 6-7, 13-15, 30, 34, 43-44, 67, 71, 81, 86.
Основні терміни та поняття
Основні терміни та поняття
Основні терміни та поняття
ООН; регіонального рівня – Ліга Арабських держав, Організація африканської єдності, Рада Європи, Співдружність незалежних держав
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Міністерство економіки України

Українська академія зовнішньої торгівлі


Робоча навчальна програма
дисципліни “Країнознавство”


для бакалаврів денної форми навчання

спеціальності “Міжнародне право”


Київ–2007




Робоча навчальна програма дисципліни “Країнознавство”
для бакалаврів денної форми навчання спеціальності “Міжнародне право”


Укладачі:

Гринюк Т.А., кандидат географічних наук, доцент УАЗТ

Дворник О.А., викладач кафедри суспільних наук УАЗТ


Ухвалено на засіданні кафедри суспільних наук

від 26 березня 2007 р., протокол № 3.


Ухвалено на засіданні вченої ради

факультету міжнародного права та

правознавства

25 травня 2007 р., протокол № 12.


© Українська академія зовнішньої торгівлі

ЗМІСТ

Вступ 9

Навчально-тематичний план 11

Плани лекційних занять 15

Плани та методичні поради
до семінарських занять 18


І семестр 18

Методичні поради до семінарських занять 25

Плани та методичні поради
до семінарських занять 28


ІІ семестр 28

Методичні поради до семінарських занять 32

Плани та методичні поради
для самостійного опрацювання 40


Питання до заліку 46

Питання до іспиту 48

ЗразОк екзаменаційнОГО білетУ 50

3. Порівняльна країнознавча характеристика Ірану, Кувейту, Ірландії. 50

Критерії оцінювання знань студентів на іспиті 50

РОЗРАХУНОК РЕЙТИНГОВИХ БАЛІВ ЗА ВИДАМИ ПОТОЧНОГО (МОДУЛЬНОГО) КОНТРОЛЮ 51

52

Вид діяльності 52

Коефіцієнт 52

Кількість 52

Результат 52

1. 52

Семінарське заняття 52

6 52

8 52

48 52

2. 52

Відвідання лекцій 52

1 52

10 52

10 52

3. 52

Тестування 52

10 52

1 52

10 52

4. 52

Реферат 52

5 52

1 52

5 52

5. 52

Номенклатурний 52

мінімум 52

3 52

5 52

15 52

6. 52

Залік 52

12 52

1 52

12 52

Підсумковий 52

рейтинговий бал 52

100 52

ІІ семестр 52

52

Вид діяльності 52

Коефіцієнт 52

Кількість 52

Результат 52

1. 52

Семінарське заняття 52

6 52

8 52

48 52

2. 52

Відвідання лекцій 52

1 52

10 52

10 52

3. 52

Тестування 52

10 52

2 52

20 52

4. 52

Реферат 52

6 52

2 52

12 52

5. 52

Іспит 52

10 52

1 52

10 52

Підсумковий 52

рейтинговий бал 52

100 52

Порядок переведення рейтингових показників 52

в європейські оцінки ECTS: 52

Національна 52

«5» 52

«4» 52

добре 52

«3» 52

«2» 52

«2» 52

незадовільно 52

Шкала 52

Академії 52

90-100 52

60-74 52

35-59 52

1-34 52

Шкала ECTS: 52

А 52

ВС 52

DE 52

FX 52

F 52

З можли-вістю повторного складання курсу 52

Повторне прослуховування курсу 52

Список рекомендованої літератури 53

Зразок оформлення титульного аркуша реферату 60

Вступ


Навчальна дисципліна “Країнознавство” є нормативним курсом для підготовки бакалаврів з міжнародного права.

Вивчення даного курсу дає студентам змогу здобути знання про процеси, що відбуваються в системі сучасного світового господарства в контексті їхнього впливу на формування політичної та економічної самодостатності, зі становленням нової системи міжнародних зв’язків із зарубіжними країнами.

В основу курсу покладено системно-структурний підхід, сутність якого полягає в тому, щоб дані про ресурсний потенціал, населення, економіку, політику, історію, культуру, соціальну організацію країни вивчати комплексно, системно, у взаємозв’язку та взаємозалежності всіх перелічених змістовних блоків.

Структурно дисципліна складається із трьох модулів: перший передбачає з’ясування та засвоєння основ теоретико-методологічних та методичних питань сучасного країнознавства, а також визначення загальних закономірностей розвитку сучасної політичної та економічної карти світу, що працює на посилення міжпредметних та міждисциплінарних зв’язків із розділами міжнародного права. Визначаються особливості функціонування світового господарства та нові тенденції його розвитку в цілому, що, безперечно, позначається на розвитку окремих держав світу. Другий та третій модулі курсу присвячено комплексному країнознавчому огляду окремих держав, що представляють різні соціально-економічні типи. Особливу увагу приділено детальному вивченню політичної, економічної, соціальної систем провідних держав ринкової економіки, в першу чергу західноєвропейських. Саме вони демонструють найкращий досвід та найпомітніші здобутки в усіх сферах суспільного життя та інтеграції.

Мета курсу – сформувати в майбутніх фахівців чітке уявлення про особливості розвитку та сучасний характер політичної, економічної, соціальної систем життєдіяльності у країнах зарубіжжя.

Студент повинен знати:
  • об’єкт, предмет, методи та наукові завдання країнознавства;
  • теоретико-методологічні засади вивчення окремих країн та регіонів;
  • особливості формування й розвитку політичної та економічної карт світу;
  • систематизацію карт за кількісними та якісними ознаками;
  • соціально-економічну, функціонально-господарську та територіальну структури світового господарства;
  • основні етапи та тенденції розвитку світового господарства;
  • трансформаційні та глобалізаційні процеси у світовому господарстві в контексті їхнього впливу на процеси регіональної інтеграції національних господарств;
  • сучасні тенденції у процесі глобальної етнокультурної консолідації та перспективи збереження культурного розмаїття світу.

Студент повинен уміти:
  • аналізувати вплив природних та соціально-економічних чинників на територіальну організацію та структуру господарства держав;
  • складати порівняльні країнознавчі характеристики об’єктів різного політико-територіального, міжнародно-правового та економічного статусу;
  • характеризувати сучасний міжнародний поділ праці та розкривати його роль у світовому господарстві; аналізувати статистичні матеріали, що розкривають окремі аспекти та відображають рівень соціально-економічного розвитку держав.

Дана дисципліна у форматі системного вивчення держав світу спрямована на поглиблення й деталізацію окремих аспектів їхнього розвитку з урахуванням специфіки напряму підготовки “Міжнародне право”.