Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено

Вид материала

Документы

Содержание Мета і завдання навчальної дисципліни. Предмет навчальної дисципліни – Місце у структурно-логічній схемі спеціальності. Система контролю знань та умови складання іспиту. Модульний контроль Змістовий модуль 1 ( ЗМ При цьому кількість балів Навчально – тематичний план лекцій та практичних занять Назва теми ЗМІСТОВИЙ Модуль 1 «Загальна характеристика кримінального ЗМІСТОВИЙ Модуль 2 «Склад злочину» Назва теми ЗМІСТОВИЙ Модуль 3 «Стадії злочину, співучасть у злочині та множинність злочинів. Обставини, що виключають злочинність діяння» ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4 «Кримінальна відповідальність та її форми. Звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання Всього за семестр Тематика та типовий перелік питань лекцій Назва лекції та її зміст Лекція 1. Склад злочину і кваліфікація злочинів Усі пояснення викладач робить сам, виходячи із власної, запропонованої системи оцінювання знань та вмінь студентів.

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 1063.01kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 278.32kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 797.55kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 208.66kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 1918.21kb.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет


кафедра кримінального права та кримінології


Укладач: доцент Єфремов С.О.

Кримінальне право України. Загальна частина

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності "060101 Правознавство”


Затверджено

на засіданні кафедри

від „19” листопада 2008 р.

Протокол № 3


КИЇВ – 2008


Робоча навчальна програма з дисципліни „Кримінальне право України. Загальна частина”


Укладач: канд. юрид. наук, доцент Єфремов Сергій Олександрович


Рецензент: канд. юрид. наук, доцент Шапченко Сергій Дмитрович


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.


___________________________


Вступ

Навчальна дисципліна „Кримінальне право України. Загальна частина” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності "060101 Правознавство". Її викладання розпочинається на першому курсі денної форми навчання у II семестрі і завершується у наступному, ІІІ навчальному семестрі. Обсяг дисципліни - 8 кредитів, у тому числі 272 годин аудиторних занять, з них 78 годин лекцій, 62 години практичних занять, і 132 години самостійної роботи (ІІ семестр: лекції – 38, практичні - 30, самостійна робота - 76; ІІІ семестр: лекції – 40, практичні - 32, самостійна робота - 56). Формами семестрового контролю є залік та іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни. Студент повинен отримати знання про кримінальне право як галузь права та окрему галузь юридичної науки, а також виробити навички застосування кримінального закону. У зв’язку із цим передбачається: з'ясування у процесі навчання поняття кримінального права як правової галузі, його значення, принципів та місця у системі права України; вивчення джерел кримінального права, його системи, призначення та змісту норм його Загальної частини; напрацювання студентами навичок тлумачення кримінально – правових норм, їх застосування при розв’язанні задач, виконанні тестових завдань, підготовці проектів процесуальних документів тощо.


Предмет навчальної дисципліни – кримінальне право як галузь права; вітчизняна наука кримінального права, її напрацювання та тенденції розвитку.

Вимоги до знань та вмінь. Кожен студент повинен засвоїти знання з Загальної частини кримінального права і отримати відповідні практичні навички, необхідні та достатні для його підготовки як юриста, на рівні вимог, що пред’являються професійно – освітньою програмою підготовки юристів – бакалаврів.

Місце у структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Кримінальне право України. Загальна частина" є фундаментальною дисципліною – важливою складовою циклу професійної підготовки фахівців - юристів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр”. Її вивчення є необхідною передумовою для опанування такими спеціальними дисциплінами як „Кримінальне право. Особлива частина", „Кримінально – виконавче право”, „Кримінально – процесуальне право”, „Криміналістика”, „Кримінологія”.

Система контролю знань та умови складання іспиту. Знання та навички студентів, отримані при засвоєнні навчальної дисципліни "Кримінальне право України. Загальна частина", оцінюється за модульно – рейтинговою системою. При цьому відповідні теми дисципліни вивчаються студентами у межах 4 – х змістових модулів; знання та навички студентів оцінюються за кожен модуль окремо. По закінченню початкового семестру вивчення дисципліни студенти складають залік, оцінку “зараховано” отримує той студент, котрий набрав необхідну кількість балів, що визначається по сумі балів, котрі студент має набрати за два перші змістові модулі та безпосередньо за результатами складання заліку. У окремих випадках дана оцінка може бути виставлена і без складання заліку, коли необхідна кількість балів набрана студентом за результатами навчання впродовж семестру.

Формою підсумкового контролю знань та навичок студентів по дисципліні є іспит, на якому результати їх навчальної роботи оцінюються за весь період вивчення дисципліни за 100 - бальною шкалою. Відповідно, на іспит виносяться не лише ті питання навчальної програми по даній дисципліні, які вивчалися студентами впродовж ІІІ навчального семестру, по закінченню якого складається іспит, але й питання, що вивчалися у попередньому семестрі.

Форми поточного контролю включають: оцінювання виконання домашніх самостійних завдань; оцінювання виступів та доповнень, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять; оцінювання участі студента у науковій роботі; врахування рівня активності на практичних заняттях.

Студент може отримати максимально 5 балів за усні відповіді або виконання тестів чи контрольних робіт на практичних заняттях; 5 балів за вирішення задач; 1 бал за доповнення на практичних заняттях (іншу участь в обговоренні питань теми) у відповідних змістових модулях (окрім першого). Виступ із науковим повідомленням на практичному занятті оцінюється так само, як і усна відповідь, з додаванням одного заохочувального балу.

Неготовність до заняття або незадовільна відповідь (розв'язання задачі) також підлягають відповідній оцінці, яка враховується при підведенні загальних підсумків по результатах кожного виду роботи студента окремо.

Виступ на науковій (науково – практичній) конференції, публікація наукової статті оцінюються окремо, при проведенні іспиту з навчальної дисципліни, шляхом додавання до всієї суми напрацьованих студентом двох балів балів за кожен виступ (публікацію). Загальна кількість таких виступів (чи публікацій), що підлягають врахуванню – не більше одного на семестр.

Модульний контроль передбачає написання модульних контрольних робіт (вирішення задач, виконання тестових завдань, проведення усного опитування, тощо) в кінці кожного змістового модуля. Кожна із них може бути оцінена максимально у 5 балів.

Оцінка знань та навичок студентів за 1 модуль провадиться на підставі лише модульної контрольної роботи, котра максимально може бути оцінена у 5 балів. Результати поточного контролю за даний модуль враховуються при підведенні підсумків за наступний модуль.

За наявності достатньої кількості оцінок, виставлених кожному студенту за кожен вид навчальної роботи, що є предметом оцінювання, викладач може провадити оцінку знань та навичок окремих студентів (за їх згоди) за відповідний модуль на підставі вказаних поточних оцінок.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за два перші змістові модуля, яке менше 11 балів, то він не допускається до складання заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, що передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни "Кримінальне право України. Загальна частина "¹.

Так само студент, який за два наступні змістові модулі не набрав 18 балів, не допускається до складання іспиту з навчальної дисципліни. Допуск до складання заліку (іспиту) передбачає відпрацювання відповідних тем, з яких студент має заборгованість, викладачу, який проводить практичні заняття в академгрупі, у якій вчиться студент.

Напередодні заліку (іспиту) викладач подає доповідну декану про незадовільну успішність (пропуски занять) студента – боржника, на підставі якої студент не допускається до його складання. Допуск до складання заліку (іспиту) надається за дозволом деканату на підставі відповідної інформації викладача, який веде практичне заняття, про ліквідацію студентом заборгованості по практичних заняттях та модульних контрольних роботах.

При проведенні у кінці початкового семестру проміжного контролю знань та навичок студентів (залік) оцінку „зараховано” отримує студент, який за результатами його роботи за перші два змістовні модулі, а також за результатами перевірки знань та навичок на самому заліку набрав не менше 14 балів. При цьому результати перевірки знань студента, які він показав безпосередньо при складанні заліку, можуть бути оцінені максимально у 3 бали².

Студент, який не набрав зазначеної кількості балів, отримує оцінку „не зараховано”.

За результатами вивчення дисципліни при складанні іспиту студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен із чотирьох модулів у двох навчальних семестрах та оцінки за іспит за наступною формулою.


ІІ (початковий) семестр

	Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 )	Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 )	Залік	Разом (підсумкова оцінка за семестр)
Оцінка (бали)	5	17	3	25

ІІІ (завершальний) навчальний семестр

	Змістовий модуль 3 ( ЗМ3 )	Змістовий модуль 4 ( ЗМ4 )	іспит	Разом (підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни)
Оцінка (бали)	17	17	41	100

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

до 59 – «незадовільно», з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».


Шкала відповідності:³

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	5	“відмінно”
85 – 89	4	“добре”
75 – 84
65 – 74	3	“задовільно”
60 – 64
до 59	2	“незадовільно”

Безпосередньо на іспиті студент має показати знання та навички, за які за національною (п’ятибальною) шкалою оцінювання може бути виставлена оцінка “задовільно”. У противному разі результати іспиту оцінюватимуться у нуль балів; відповідно, у відомості має виставлятися загальна підсумкова оцінка “незадовільно”. Загалом оцінки, що можуть бути виставлені на іспиті, відповідатимуть такій кількості балів: 3 (“задовільно”) – від 6 до 15; 4 (“добре”) – від 16 до 30; 5 (“відмінно”) – від 31 до 41 балів.

Навчально – тематичний план лекцій та практичних занять

№			Назва теми		Кількість годин
					Лекції		Практичні				Самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ Модуль 1 «Загальна характеристика кримінального права як галузі права та науки. Поняття злочину”
11.			Кримінальне право як галузь права та юридична наука			2	2				14
22.			Принципи кримінального права			2					10
33.			Кримінальний кодекс України та інші джерела кримінального права			6	4				8
44.			Поняття злочину та класифікація злочинів			2	2				10
Модульна контрольна робота							2
ЗМІСТОВИЙ Модуль 2 «Склад злочину»
5.				Склад злочину і кваліфікація злочинів		4	4				10
6.				Об’єкт злочину		4	2				4
7.				Об’єктивна сторона складу злочину		6	4				8
8.				Суб’єкт злочину		4	2				4
9.				Суб’єктивна сторона складу злочину		6	4				6
10.				Стадії злочину		2	2				2
Модульна контрольна робота 2							2
Всього за семестр 38 30 76
№	Назва теми							Кількість годин
								Лекції		Практичні		Самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ Модуль 3 «Стадії злочину, співучасть у злочині та множинність злочинів. Обставини, що виключають злочинність діяння»
111.		Співучасть у злочині							6	4		8
112.		Причетність до злочину, посереднє вчинення злочину, групове вчинення злочину за відсутності ознак співучасті								2		4
113.		Множинність злочинів							4	2		6
114.		Обставини, що виключають злочинність діяння							6	4		4
		Модульна контрольна робота 3								2
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4 «Кримінальна відповідальність та її форми. Звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання»
115.		Кримінальна відповідальність та її підстави							2	2		4
116.		Звільнення від кримінальної відповідальності							2	2		4
117.		Поняття покарання та його мета							2	2		6
18.		Види покарання							4	2		4
119.		Призначення покарання							4	4
220.		Звільнення від покарання та його відбування							4	2		2
21.		Судимість							2			4
222.		Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування							2			2
223.		Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх							2	2		2
224.		Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних держав										6
Модульна контрольна робота 4										2
Всього за семестр									40	32		56

Питання, що розглядаються на лекціях по відповідній темі, формуються на основі Програми курсу „Кримінальне право України. Загальна частина”, що міститься у навчальному посібнику, підготовленому викладачами кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка⁴. У цьому ж практикумі передбачені питання, що готуються по відповідній темі на практичні заняття, та задачі, що розв’язуються студентами самостійно у порядку підготовки до заняття або ж безпосередньо на занятті. Тут також передбачена методика підготовки студентів до занять, у тому числі дані необхідні рекомендації щодо розв’язання задач. У практикумі по кожній темі курсу передбачена також необхідна література (основна та додаткова).
Питання Програми, що виносяться на самостійне опрацювання, називаються лектором, котрий читає лекції на відповідному потоці, а в необхідних випадках – викладачем, котрий веде практичні заняття.

Тематика та типовий перелік питань лекцій

Номертеми	Назва лекції та її зміст	Кільк. годин
1 3 4 5 6 7 8 9 10 11 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23	Лекція 1. Поняття кримінального права як галузі права, науки та навчальної дисципліни 1. Поняття та предмет кримінального права України як галузі права 2. Завдання кримінального права України 3. Зв'язок кримінального права з іншими галузями права 4. Система кримінального права. Зв’язок Загальної та Особливої частин кримінального права 5. Поняття та система науки кримінального права 6. Кримінальне право як навчальна дисципліна. Предмет та система курсу Лекція 1. Кримінальний кодекс та інші джерела кримінального права України Поняття та загальна характеристика джерел кримінального права Поняття, значення та завдання кримінального закону Конституція України, її значення як джерела кримінального права Кримінальний кодекс України як головне джерело кримінального права Міжнародно – правові договори як джерело кримінального права Рішення Конституційного Суду України Тлумачення кримінального закону Лекція 2. Чинність кримінального закону у просторі Поняття чинності кримінального закону у просторі Місце вчинення злочину за КК України Територіальний принцип чинності кримінального закону у просторі Принцип громадянства Універсальний та реальний принципи чинності кримінального закону у просторі Правові наслідки засудження особи за межами України Лекція 3. Чинність кримінального закону у часі Поняття чинності кримінального закону у часі Визначення часу вчинення злочину за КК України Особливості набрання чинності кримінального закону та припинення його дії Зворотна дія кримінального закону у часі Лекція 1. Поняття злочину та класифікація злочинів Поняття та ознаки злочину за КК України Суспільна небезпечність як ознака злочину Положення ч. 2 ст. 11 КК щодо малозначності діяння, його практичне значення Протиправність, винність та караність як ознаки злочину. Ознака вчинення суспільно небезпечного діяння суб’єктом злочину Злочин та інші види правопорушень Класифікація злочинів Лекція 1. Склад злочину і кваліфікація злочинів Поняття та кримінально – правове значення складу злочину Співвідношення понять злочину і складу злочину Структура та зміст складу злочину Обов'язкові та факультативні ознаки складу злочину Відображення ознак складу злочину у законі Склад злочину та кваліфікація злочинів Лекція 2. Види складів злочину Підстави (критерії) поділу юридичних складів злочинів на види Класифікація складів злочину залежно від суспільної небезпеки злочинів, що закріплюються ними Класифікація складів злочину за особливістю конструкції об’єктивної сторони складу злочину Класифікація складів злочину за ступенем складності їх законодавчого описання Лекція 1. Об'єкт злочину Поняття об'єкта злочину, його тлумачення у науці кримінального права Кримінально – правове значення об'єкта злочину Загальна характеристика механізму посягання на предмет кримінально – правової охорони Класифікація об'єктів злочинів як наукова проблема Лекція 2. Види об’єктів злочину. Предмет злочину та потерпілий від злочину Загальний об’єкт злочину, його значення Родовий об’єкт злочину Безпосередній об’єкт злочину, його види Предмет злочину Потерпілий від злочину Лекція 1. Об'єктивна сторона складу злочину 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність) Вплив нездоланної сили, фізичного та психічного примусу на кримінальну відповідальність особи Форми діяння за кримінальним правом України Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини як різновиди одиничних злочинів Лекція 2. Суспільно небезпечний наслідок та причинно – наслідковий зв’язок як обов’язкові ознаки об’єктивної сторони матеріального складу злочину Поняття суспільно небезпечного наслідку Особливості відображення суспільно небезпечного наслідку у законі Види суспільно небезпечних наслідків Кримінально – правове значення суспільно небезпечного наслідку Причинно – наслідковий зв’язок між діянням та суспільно небезпечним наслідком як ознака складу злочину Теорії причинно – наслідкового зв’язку у науці кримінального права Лекція 3. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину Загальна характеристика факультативних ознак об’єктивної сторони складу злочину Місце вчинення злочину Час вчинення злочину Обстановка вчинення злочину Знаряддя та засоби вчинення злочину Кримінально – правове значення факультативних ознак об’єктивної сторони складу злочину Лекція 1. Суб'єкт злочину 1. Поняття суб'єкта злочину за КК України: загальна характеристика 2. Суб’єкт злочину – фізична особа. Проблема визнання юридичної особи суб’єктом злочину 3. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність особи, правила його встановлення Осудність як ознака суб'єкта злочину Неосудність, її медичний та юридичний критерії Обмежена осудність, її кримінально – правове значення Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння Поняття спеціального суб'єкта злочину, його види Лекція 1. Суб'єктивна сторона складу злочину: загальна характеристика Поняття та зміст суб'єктивної сторони складу злочину Зага­льна характеристика ознак, що утворюють суб'єктивну сторону складу злочину Поняття і сутність вини Принцип винної відповідальності, його соціальне та правове значення Лекція 2. Умисел та необережність як форми вини Поняття форми вини. Підстави виділення форм вини Поняття умислу як форми вини Види умислу, передбачені КК України. Особливості змісту інтелектуального та вольового моментів прямого та не­прямого умислу Види умислу, що виділяються у теорії кримінального права Поняття та види необережності. Особливості кримінальної відповідальності за необережні злочини Лекція 3. Складна вина. Помилка. Мотив та мета вчинення злочину Поняття складної вини Основні прояви (форми) складної вини в юридичних складах окремих злочинів Невинувате заподіяння шкоди (випадок, казус) Помилка у кримінальному праві, її види та вплив на кримінальну відповідальність особи Мета та мотив злочину, їх види та кримінально – правове значення Лекція 1. Стадії злочину 1. Поняття стадій злочину Поняття закінченого злочину. Визначення моменту закінчення окремих рі­зновидів умисних злочинів в залежності від особливостей їх складу Готування до злочину. Загальна характеристика підготов­чих дій за КК України Замах на злочин. Види замаху на злочин. Відмінність зама­ху на злочин від готування до злочину Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин Добровільна відмова при незакінченому злочині. Відмін­ність добровільної відмови від доведення злочину до кінця та ді­йового каяття Лекція 1. Співучасть у злочині 1. Поняття співучасті у злочині за КК України 2. Співучасть у злочині та інші прояви колективного (за участі декількох осіб) вчинення злочину 3. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті 4. Види співучасників за КК України. Функції, виконувані окремими співучасниками при вчиненні злочину 5. Кримінально – правова характеристика ознак окремих співучасників Лекція 2. Форми співучасті у злочині 1. Поняття форми співучасті у злочині 2. Підстави виділення форм співучасті. Проблема класифікації форм співучасті у науці кримінального права 3. Вчинення злочину групою осіб як форма співучасті 4. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб Вчинення злочину організованою групою Вчинення злочину злочинною організацією Лекція 3. Кримінальна відповідальність співучасників злочину 1. Підстави кримінальної відповідальності співучасників злочину 2. Особливості кваліфікації діянь співучасників, вчинених у межах окремих форм співучасті у злочині 3. Добровільна відмова співучасників та її кримінально – правові наслідки. Особливості доброві­льної відмови виконавця (співвиконавця), організатора, підбурю­вача, пособника 4. Особливості відповідальності учасників та організаторів організованої групи та злочинної організації Лекція 1. Поняття та загальна характеристика множинності злочинів Поняття множинності злочинів Відмежування множинності від окре­мих різновидів одиничних злочинів Форми множинності злочинів за КК України Критерії розмежування окремих форм множинності як кримінально – правова проблема Лекція 2. Характеристика окремих форм множинності злочинів !. Повторність за КК України. Види повторності та їх відображення у Загальній та Особливій частинах КК Украї­ни 2. Сукупність злочинів: поняття, види та кримінально-правове значення 3. Поняття рецидиву злочинів за КК Украї­ни, його ознаки Кримінально – правове значення окремих форм множинності злочинів Лекція 1. Обставини, що виключають злочинність діяння 1. Поняття та юридична природа обставин, що виключають злочинність діяння 2. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння, за чинним КК України 3. Необхідна оборона 3. Уявна оборона Затримання особи, що вчинила злочин, її відмінність від необхідної оборони. Крайня необхідність Фізичний або психічний примус Виконання наказу або розпорядження. Відповідальність за виконання злочинного наказу Діяння, пов'язане з ризиком. Виконання спеціального за­вдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності органі­зованої групи чи злочинної організації Лекція 1. Кримінальна відповідальність та її підстави !. Поняття кримінальної відповідальності 2. Кримінальна відповідальність як елемент механізму кримінально – правового регулювання 3. Підстава кримінальної відповідальності, її фактична та юридична складові 4. Форми кримінальної відповідальності Лекція 1. Звільнення від кримінальної відповідальності Поняття звільнення від кримінальної відповідальності, його юридична природа Правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за чинним КК України Характеристика окремих різновидів звільнення від кримі­нальної відповідальності за чинним КК України Специфіка різновидів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених Особливою частиною КК України Лекція 1. Поняття та мета покарання Поняття покарання за КК України Ознаки покарання Відмінність покарання від інших заходів державного та громадського впливу на особу, котра вчинила злочин Мета покарання Лекція 1. Види покарання Поняття виду покарання Поняття системи покарань та її значення Загальна характеристика системи покарань за чинним КК України Основні покарання та їх характеристика Додаткові покарання та їх характеристика Покарання, які можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові Лекція 1. Призначення покарання: загальні засади Поняття загальних засад призначення покарання Призначення покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини Призначення покарання відповідно до положень Загальної частини Призначення покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та особи винного Обставини, що пом'якшують покарання, їх кримінально-правове значення Обставини, що обтяжують покарання, їх кримінально-правове значення Лекція 2. Особливості окремих випадків призначення покарання Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено за­коном Особливості призначення покарання за незакінчений зло­чин Особливості призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті Особливості призначення покарання за сукупністю злочинів Призначення покарання за сукупністю вироків Особливості призначення покарання особі, яка засуджується за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків одночасно Лекція 1. Звільнення від покарання та його відбування 1. Загальна характеристика звільнення від покарання та його відбування 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагі­тних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років 4. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінчен­ням строків давності виконання обвинувального вироку 5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким 6. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жі­нок, які мають дітей віком до трьох років Звільнення від покарання за хворобою. Звільнення від по­карання на підставі акта амністії або помилування Лекція 1. Судимість Поняття судимості Часові межі судимості за кримінальним правом України Загально-правові та кримінально-правові наслідки судимості Погашення та зняття судимості за КК України Лекція 1. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування 1. Поняття примусових заходів медичного характеру, їх осно­вний кримінально-правовий зміст та юридична природа Види примусових заходів медичного характеру Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру за КК України Примусове лікування Лекція 1. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх Неповнолітні як особливі суб'єкти кримінально-правового впливу Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності Застосування до неповнолітніх примусових заходів вихов­ного характеру Види покарань, що можуть застосовуватись до неповноліт­ніх, їх особливості. Призначення покарання неповнолітнім Звільнення від покарання неповнолітніх Погашення і зняття судимості в осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку	2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 4 2 2 2 2 2 2 2 2 2 4 2 2 2 2 2 2 4 2 2 2

Питання тем, що виносяться на самостійне опрацювання

Порядковий номер теми	Назва питання, що виноситься на самостійне опрацювання
1	Елементи механізму кримінально – правового регулювання: норми кримінального права, юридичні факти, кримінально – правові відносини, правозастосовні акти, акти реалізації кримінального права. Основні методи кримінально – правового регулювання. Кримінальне право України та інші галузі права, їх зв’язок та відмінності. Головні напрями досліджень у галузі науки кримінального права.
2	Характеристика принципів кримінального права України та їх взаємодії між собою
3	Особливості імплементації окремих положень міжнародних договорів у кримінальне право України Основні етапи розвитку кримінального права та кримінального законодавства України
4	Визначення поняття злочину на різних етапах розвитку людської цивілізації
5	Особливості окремих різновидів ознак юридичного складу злочину (постійні, оціночні, банкетні тощо) Класифікація юридичних складів злочину як наукова проблема Кваліфікація злочину як різновид кримінально – правової кваліфікації Загальний механізм кваліфікації злочинів
6	Загальна характеристика механізму посягання на предмет кримінально – правової охорони. Соціальні та юридичні підстави виділення родового об’єкта злочинів
7	Основні різновиди причинового зв’язку, їх кримінально – правова характеристика
8	Співвідношення понять „суб’єкт злочину”, „виконавець злочину”, „особа винного” та „особистість злочинця”. Підстави класифікації спеціальних суб’єктів злочину та основні їх види
9	Основні форми (прояви) складної вини в юридичних складах окремих злочинів
11	Підстави відповідальності співучасника злочину
12	Групове вчинення злочину за відсутності ознак співучасті у злочині.
13	Проблема систематизації різних проявів множинності злочинів у науці кримінального права
14	Проблема класифікації обставин, що виключають злочинність діяння, у науці кримінального права
15	Кримінальна відповідальність як елемент механізму кримінально – правового регулювання: юридична природа, основний зміст, функції
16	Юридична природа та основний кримінально – правовий зміст звільнення від кримінальної відповідальності як окремого інституту в сучасному кримінальному праві
17	Спірні питання щодо мети (цілей) покарання у науці кримінального права.
18	Система видів покарання за законодавством України та її кримінально – правове значення
20	Проблема систематизації окремих різновидів звільнення від покарання та його відбування
21	Особливості обчислення строків погашення судимості при перебігові давності виконання вироку, при умовно – достроковому звільненні від покарання чи заміні його більш м'яким
23	Особливості погашення та зняття судимості в осіб, які вчинили злочин до досягнення ними повноліття
24	Всі питання теми