Робоча навчальна програма для студентів 3-го курсу спеціальності 030400 „Міжнародне право

Вид материала

Документы

Содержание Пояснювальна записка Порядок організації роботи студента Система контролю знань та умови складання іспиту Шкала відповідності Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять Модульна контрольна робота № 1 Усього годин Тема 1: вступ. формування політичної карти світу Тема 2: утворення і розвиток китайської народної республіки Тема 4: країни індокитаю Тема 5: острівна південно-східна азія Тема 6: країни південної азії на шляху незалежного розвитку Тема 7: країни середнього сходу Тема 8: країни близького сходу Тема 9: країни північної африки Тема 10: країни тропічної та південної африки Тема 11: австралія і країни океанії ТЕМАТИКА САМОСТІЙНИХ РОБІТ ДЛЯ 1-го МОДУЛЯ Модуль 2: країни латинської америки Тема 14: республіка чилі ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма для студентів III курсу зі спеціальності „міжнародне право, 881.09kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни "Порівняльне конституційне право" для студентів, 431.9kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 0304 "Міжнародні відносини" напряму, 503.7kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни світова економіка для студентів спеціальності, 610.92kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 639.47kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030400 «міжнародні, 209.12kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 797.55kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 1918.21kb.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин


Кафедра країнознавства

Укладачі:

професор В.І.Головченко

доктор політології П.М.Ігнатьєв


КРАЇНОЗНАВСТВО: АЗІЯ, АФРИКА, ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів 3-го курсу

спеціальності 6.030400 – „Міжнародне право”


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від „31” cерпня 2011 р.


Директор Інституту міжнародних відносин

_______________________ В.В.Копійка


КИЇВ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”

Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв


Лектори: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв


Викладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв; кандидат політичних наук, асистент П.В.Бовсунівський


Погоджено

з науково-методичною комісією

„____” _______________ 2011 р.

____________________________


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу. Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра зі спеціальності “Міжнародне право” (6.030400) напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”. Курс розрахований на один семестр, закінчується іспитом у 5-му семестрі.

Об’єктом курсу є країни Азії, Африки та Латинської Америки.

Предметом курсу є географічне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного устрою, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними.

Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки, розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу, уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн і регіонів, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського й латиноамериканського просторів.

Вивчення дисципліни ставить перед викладачем і студентом низку завдань:

• ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;
  
• вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки;
  
• формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.
  

Курс повинен дати студентові загальні знання про:

1. 
   понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;
   
2. загальну структуру країнознавчих досліджень;
   
3. друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;
   
4. особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;
   
5. типологію країн Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;
   
6. геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;
   
7. науково-практичні складові країнознавства.
   

Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:

1. 
   добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;
   
2. будувати загальну схему країнознавчої характеристики;
   
3. орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;
   

1. 
   використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;
   

1. 
   формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;
   
2. визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;
   

1. 
   складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;
   

1. 
   готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;
   
2. застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії.
   

Вивчаючи курс, студент разом зі знаннями та вміннями має також набути активну громадянську позицію у питаннядржави і права”,ех захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою, Аргентиною та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки.

Місце навчальної дисципліни у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра зі спеціальності “Міжнародне право” (6.030400) напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”. Для розуміння студентами змісту країнознавства і формування „образу” майбутньої професії, у процесі викладання „Країнознавства” активно використовується предметна область дисциплін, які прослуховуються студентами на першому й другому роках навчання: „Загальна історія держави і права”, „Правничі системи сучасності”, „Теорія держави і права”. При цьому кожна суспільна дисципліна розглядається як джерело країнознавчої інформації.

Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних знань зі шкільного курсу всесвітньої історії, географії материків і соціально-економічної географії, біології, зарубіжної літератури, музики, малювання тощо.

Знання, отримані в ході вивчення курсу, є базовими при вивченні таких дисциплін, як „Міжнародна інформація”, „Право міжнародних договорів”, „Міжнародне публічне право”, „Міжнародні відносини та світова політика” тощо.

Інформаційні джерела. Базові підручники, навчальні посібники („основна література”), підручники, монографії, словники, енциклопедії, наукові статті („додаткова” і „довідкова” література), документальні джерела („джерела”) і джерела Інтернет.

Обсяг навчального навантаження. Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”  вивчається студентами впродовж одного семестру (180 годин, із них лекцій - 58 годин, семінарських занять – 28 годин, самостійної роботи - 94 години).


ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

Вивчення курсу передбачає регулярне відвідування лекційних та семінарських занять, виконання завдань для самостійної роботи, написання письмових контрольних робіт (тестів), складання заліку з дисципліни. Кожна зі складових курсу передбачає чітко визначені форми контролю у відповідності до тематичного плану.

Жодна з перелічених складових, взята окремо від інших, не може бути підставою для виставлення підсумкової оцінки з курсу. Зарахування курсу відбувається на підставі узагальнення результатів контролю протягом усього періоду його вивчення.

Система контролю знань та умови складання іспиту

Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за такими формами:

Поточний контроль:

- якісна участь у дискусії на семінарському занятті (участь в усній дискусії,

підготовка реферату) – до 3 балів

за кожне заняття: 14 х 3 = 42 бали

- виконання модульних контрольних

робіт – до 5 балів за кожну роботу: 2 х 5 = 10 балів

- виконання передбачених цією програмою двох індивідуальних завдань

самостійної роботи (на вибір студента з тематики для кожного модуля) –

до 4 балів за кожне завдання: 2 х 4 = 8 балів

За результатами означених форм поточного контролю студент може

отримати протягом семестру до 60 балів

Підсумковий контроль:

- підсумковий семестровий іспит (письмова робота та усна співбесіда) –

до 40 балів (2 завдання по 20 балів) 2 х 20 = 40 балів

РАЗОМ 100 балів

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	5	Відмінно
75 – 89	4	Добре
60 – 74	3	Задовільно
1 – 59	2	Незадовільно

Формули та порядок розрахунку оцінок змістовних модулів та підсумкової комплексної роботи (іспиту/заліку)

	Змістовний модуль 1 (ЗМ 1)	Змістовний модуль 2 (ЗМ 2)	Іспит	РАЗОМ (підсумкова оцінка, ПО)
Вагові коефіцієнти (%)	30 % k1=0,3	30 % K2=0,3	40 % k3=0,4	100 %
Оцінка в балах	x	Y	Z	x+y+z