Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


«звичаєве право»
Кредитно-модульна система контролю знань
Програма лекційного курсу, плани семінарських занять, завдання для
Методичні рекомендації для написання та
Кредитно-модульна система
Оцінка в балах
Шкала оцінювання
Тематичний план навчального курсу
Назва теми
Програма лекційного курсу, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів
Лекція 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО ЗВИЧАЮ ЯК ДЖЕРЕЛА ТА ФОРМИ ПРАВА. 2 години.
Теоретичні аспекти правового звичаю як джерела та форми права. 2 години
Виникнення та суть звичаєвого права. 2 години
Семінарське заняття 3
Народне право
Середньовічне звичаєве право. 2 години.
Лекції 6-7. ПРАВОВИЙ ЗВИЧАЙ ТА ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО У ПРАВОВИХ СИСТЕМАХ СУЧАСНОСТІ
Семінарське заняття 5
Лекція 8. ГЕНЕЗИС ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
Лекція 9. ВИКОРИСТАННЯ ПРАВОВОГО ЗВИЧАЮ У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

юридичний факультет


кафедра теорії та історії держави та права


Укладачі: Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова, М. В. Левчук,


ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів спеціальності 6.030401 «Право»


Затверджено:

на засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

Протокол №__

від “__” _____________ 2010 р.


Декан юридичного факультету

____________ І. С. Гриценко


КИЇВ – 2010

Робоча навчальна програма з дисципліни


«ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО»


Звичаєве право. Робоча навчальна програма / Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова, М. В. Левчук. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка / юрид. ф-т. – К., 2010. – 50 с.


Укладачі:

к.філос. н., доц. Толкачова Наталія Євгенівна

к.ю.н., доц. Цвєткова Юліанна Володимирівна

ас. Левчук Марія В’ячеславівна


Лектори:

к.ю.н., доц. Толкачова Н.Є.

к.ю.н., доц. Цвєткова Ю.В.


Викладачі:

к.ю.н., доц. Толкачова Н.Є.

ас. Вовк О.Й.

ас. Косянчук П.С.

ас. Ліщук К.В.

ас. Левчук М.В.

ас. Москалюк О.В.


Рецензент:

к.іст.н., доц. В. П. Самохвалов


Погоджено

з науково-методичною комісією

Протокол № 6

від «04» грудня 2009 р.


_______________


© Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова, М. В. Левчук, 2010

ЗМІСТ


ВСТУП...................................................................................................................4


КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ…………………………………………………………..................8


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ.....................................11

ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ .....................................................12



КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ…21


ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ………………………………….26


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА..............................................................28


СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ……………………………………..37


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА

ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ ……………………………………………..47


ВСТУП


Вивчення Звичаєвого права в сучасних умовах існування суверенної незалежної держави України є важливою умовою розвитку юридичної науки в нашій країні і становлення національної правової системи.

Світові інтеграційні процеси висувають вимоги до сучасних юристів й науковців по перегляду традиційних історико-правових і теоретико-правових поглядів та розширення досліджень інститутів світових правових систем. Вивчення ролі звичаю в формуванні та розвитку світових правових систем повинно поглибити праворозуміння студентів та сформувати цілісне сприйняття розвитку права.

Функціональним призначенням навчальної дисципліни «Звичаєве право» є фундаментальне поглибленням знань з Теорії держави та права, Історії держави та права як зарубіжних країн так і України, які займають вагоме місце серед інших дисциплін в системі національної юридичної освіти. Вивчення закономірностей розвитку звичаєвого права необхідно не тільки для підвищення якості історико-правової підготовки студентів магістратури і спеціалістів права та їх загальної культури, але й для розуміння й аналізу як історичних так і сучасних правових джерел та форм права.

Запропонована учбова дисципліна «Звичаєве право» надасть можливість студентам отримати знання з теоретичних засад юридичної природи звичаєвого права, історії звичаєвого європейського права, а також правової культури українського народу. «Звичаєве право», як навчальна дисципліна, охоплює генезис та еволюцію звичаєвого права як феномену права, сучасний стан розвитку юридичних звичаїв та їх застосування в правових системах сучасності.

Будь-яка історія, в тому числі і історія права – це певним чином осмислений зв’язок у часі – минулого, сучасного і майбутнього. Завдяки такому зв’язку минуле стає історією, а в справах, подіях і явищах минулого розкривається їх історичний сенс і значення. На цих зв’язках тримається вся людська культура, яка по суті своїй історична і є продуктом історизації минулого і тим самим визнання його значення для сучасності і майбутнього. Прогресивні зміни в суспільному, політичному, правовому житті, в матеріальних і духовних відносинах, в науці і практиці нерозривно пов’язані не тільки з новими уявленнями про сучасний світ і про майбутнє, але і з новим розумінням і новою оцінкою минулого, з новим підходом до подій вітчизняної історії в загальному контексті всесвітньої історії.

Дослідження національної культури неможливе без детального аналізу основ державно-правових інститутів, значення звичаєвих засад їх становлення, еволюції та функціонування. Процес ухвалення законів складний та багатоступеневий, існують стадії та етапи. В історичних пам’ятках, літописах, статутах, договорах, піснях, приказках, працях вчених збереглася інформація про те, якими саме звичаями керувалися люди від найдавніших часів та як окремі з них ставали законами, кодифікувалися, а окремі відживали і залишались в історії.

Вивчення звичаєвого права передбачає знання історії державно-правових явищ світової культури, історичну еволюцію на українських землях, знання звичаїв та традицій різних народів.

Запропонований курс лекцій «Звичаєве право», необхідність у якому очевидна, передбачає вивчення витоків формування права як суспільного явища, дослідження форм (джерел) права і місце серед них правового звичаю, а також вивчення витоків формування національної правової системи України. Необхідність вивчення звичаєвого права зумовлюється й тим, що в ньому знаходять своє відображення важливі питання культурного, соціально-економічного й політичного розвитку суспільства. Адже як регулятор поведінки людей, звичаєве право репрезентується і через повсякденне життя людей, і через усі історичні форми життєдіяльності (сім’я, етнічні та соціальні групи, держава).

Необхідність поглибленого осмислення ролі звичаю у формуванні і функціонуванні права продиктована перш за все забезпеченням урахування прав людини в цих процесах, що потребує перш за все не абстрактного нормативного підходу, а аналізу тріади – Особа – Суспільство – Держава, в якій звичай виступає в ролі форми взаємного нормативного обміну. Становлення людини як суб’єкта історії, відношення людей до природи і один до одного є критерієм рівня і ступеня культурного розвитку. У процесі практичного освоєння світу людина набуває певних сил, що дозволяють зберігати і застосовувати соціальні цінності і норми.

По мірі розвитку соціального життя відбуваються зміни якості регулювання, ускладнюється система регулятивних засобів. Створюється своєрідна інфраструктура регулятивних механізмів, серед яких звичай є досить своєрідною формою соціальної регуляції. В суспільному значенні звичай – це форма поведінки людей, яка в результаті багаторазового повторення в часі і просторі набуває певну стійкість, закріплюється в практичному досвіді, психології, а також в ідеології тієї чи іншої соціальної групи. В основі звичаю лежать елементи суспільної необхідності, які на початкових етапах роблять його найбільш близькою до реальних потреб формою регулювання їх дій. Вимоги звичаю засвоюються людьми в процесі безпосередньої діяльності чи взаємного спілкування.

Звичаї значно впливають на процеси виникнення і успішного функціонування права як одного з найбільш звичних і широко укорінених у масовій свідомості засобів і правил поведінки. Це пов’язано з тим, що звичай здатний виступати формою існування правових норм. Право, в свою чергу, суттєво впливає на формування звичаїв.

Концепція, що покладена в основу вивчення співвідношення права і звичаю, виходить з того, що розвиток суспільства і всіх його інститутів, включаючи державу і право, - це природно-історичний процес, що протікає по об’єктивним законам. Беззаперечно, право належить не тільки до найбільш важливих, але й найбільш складних суспільних явищ.

Найближче Звичаєве право як наукова дисципліна пов'язане з Теорією держави і права, яка у вищій школі завжди читалась як єдина навчальна дисципліна. Разом з тим держава і право достатньо автономні і в системі юридичних наук вони були представлені і як предмети двох відносно самостійних теорій.

Методологічну основу «Звичаєвого права» складають загальні вчення про державу, сутність права, джерела та форми права, напрацювання вчених німецької історичної школи права, історичної школи Київського університету імені святого Володимира, наукові доробки сучасних науковців.

Учбова дисципліна «Звичаєве право» розрахована на 18 годин теоретичного та 16 годин практичного спрямування для студентів юридичного факультету.


КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


Навчальна нормативна дисципліна “Звичаєве право” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
  • підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
  • відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
  • відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
  • подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ), наприкінці яких передбачено підсумковий контроль.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимально 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що можуть бути одержані студентом за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою



Параметри


Змістовний

модуль 1

(ЗМ1)

Змістовний

модуль 1

(ЗМ1)

Комплексний

підсумковий

модуль (КПМ)

Разом

(підсумкова

оцінка (СК))

Оцінка в балах

0 - 20

0 - 20

0 - 60

0 - 100


і мають такі складові:

Поточний контроль:
  • доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;
  • доповнення доповіді – до 3 балів;
  • експрес опитування – до 2 балів;
  • колоквіум – до 5 балів;
  • самостійна робота – до 5 балів;
  • домашня робота – до 5 балів;
  • есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;
  • тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
  • реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 7 балів;
  • участь в дискусії – до 4 балів;
  • анотація наукової статті, монографії, підручника – до 3 балів;
  • підсумкова контрольна робота - до 8 балів.

Підсумковий контроль:
    • до 60 балів. На іспит виноситься визначений перелік питань та практичні завдання на базі конкретних джерел – пам’яток права, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):

СК= к1 * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к2 * ЗМ2(Оцінка в балах) + к3 * КПМ(Оцінка в балах)

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ1 + 10 балів ЗМ2 + 60 балів КПМ = 82 бали – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.

Таким чином, за навчальну дисципліну «Звичаєве право» студент може отримати максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче.


Шкала оцінювання



100-бальна система


Оцінка за національною шкалою


90 – 100

відмінно

5

75 – 89

добре

4

60 – 74

задовільно

3

0 – 59

незадовільно

2