Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 „Право Затверджено

Вид материала

Содержание

Робоча навчальна програма з дисципліни „історія українського права ”
Шкала оцінювання
Тематичний план дисципліни
Змістовний модуль № 1
Лекція 2. Рабовласницьке право на території
Лекція 3. Становлення права у східних слов’ян.
Правові інститути Галицько-Волинського князівства
Лекція 5. Право та система судочинства на украінських землях
Контрольні запитання до змістовного модулю 1
Контрольні запитання до змістовного модулю 2
Змістовний модуль № 3
Контрольні запитання до змістовного модулю 3
Змістовний модуль № 4
Шляхи її побудови.
Контрольні запитання до змістовного модулю 4
Підручники і посібники
Збірники документів і нормативних матеріалів
Спеціальна історико – правова література
Юридичні визначення, правила та терміни
Безатщина, безъзадщина (від беззадшина)
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

Укладачі :

доцент, канд. юрид. наук Чехович В. А.

доцент, канд. істор. наук Самохвалов В.П.

доцент, доктор юрид. наук Гриценко І.С

асис. Вовк О.Й.,

асис. Котенко Т.В.

Історія українського права

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030401 „Право”

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 7

від „25” грудня 2008 р.

Декан факультету

________ Гриценко І.С.

КИЇВ – 2009

^ РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ”

Укладачі :

доцент, канд. юрид. наук Чехович В. А.

доцент, канд. істор. наук Самохвалов В.П.

доцент, доктор юрид. наук Гриценко І.С

асис. Вовк О.Й.,

асис. Котенко Т.В.

Лектори:

доцент, канд. юрид. наук Чехович В. А.

доцент, канд. істор. наук Самохвалов В.П.

доцент, канд.істор.наук Гриценко І.С

асис. Вовк О.Й.,

Рецензент:

професор , канд. юрид. наук Котюк В.О.

Погоджено

з науково-методично комісією

«___»________________2008 р.

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................4

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ......................................................................6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ...........................................................9

Змістовний модуль 1. ДЖЕРЕЛА ТА ОСНОВНІ РИСИ РАБОВЛАСНИЦЬКОГО, РАННЬОФЕОДАЛЬНОГО

ТА СТАНОВО ПРЕДСТАВНИЦЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ ..................11

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 1.............16

Змістовний модуль2. ДЖЕРЕЛА ЗАКОНОДАВСТВА ТА КОДИФІКАЦІЯ ПРАВА ГЕТЬМАНСЬКОЇ УКРАЇНИ

ДР. ПОЛ. XVII - ПОЧ.XIX СТ. СТ. .................................................................17

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 2……......22

Змістовний модуль3. ДЖЕРЕЛА ТА ЗАКОНОДАВСТВА ІМПЕРСЬКОГО ПЕРІОДУ В УКРАЇНІ

ДР ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.СТ. .....................................................................23

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 3.............27

Змістовний модуль4. ЗАКОНОДАВСТВО УНР ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, УНР ДИРЕКТОРІЇ, ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ,

РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1917 – 1922р...........................................................29

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 4............40

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................42

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАЛІКІВ ТА ЕКЗАМЕНІВ..................58

.

Юридичні визначення, правила та терміни………….……..64

Вступ

Історія права України вивчає зміни типів, форм права, правових систем, систем окремих галузей права в історії нашої країни. Метою вивчення дисципліни є засвоєння глибоких і тривалих знань студентами про закономірності історичного процесу виникнення і розвитку права, зміни його типів і форм, його ролі і місцю у визначенні історичні періоди.

Як одна з основних теоретико-історичних дисциплін історія права України складає важливу частку всієї системи юридичних наук, формує основу правової культури і правового мислення студента. Послідовне засвоєння цієї дисципліни є важливим елементом підготовки студентів до вивчення і засвоєння галузевих і спеціальних юридичних дисциплін.

Вивчення історії права України основане на аналізі конкретного процесу еволюції права країни, виявлення їх закономірностей і відмінних рис розвитку, причини зміни форм і елементів формування правової системи. Основою вивчення права минулих часів є джерела права, історичні документи і інші письмові свідчення. Найбільш важлива роль серед яких належить пам’ятникам права, що вивчають формі уставів, судебників, привілеїв, статутів, ординацій, універсалів, законів, конституцій тощо.

Історія права України має не тільки професійно-освітнє значення, але і методичне та практичне, оскільки випрацьовує у студентів погляд на право як на динамічний організм, який розвивається у тісному зв’язку з реальністю, випрацьовує здібності до узагальнення і аналізу конкретно-історичного матеріалу, навчає формувати наукові висновки.

Вивчання дисципліни безпосередньо впливає на формування наукового світогляду, допомагає визначити і використати закономірності громадського розвитку, досвід відзначеної юриспруденції в своїй майбутній професійній діяльності, закладає основу правової культури юристів.

Навчальний процес складається з лекцій, семінарських занять і самостійної роботи студентів під керівництвом викладача.

На лекціях студенти займаються в основному науково-теоретичними і конкретно-історичними положеннями дисципліни, проблемними питаннями теми, отримують рекомендації по самостійній роботі над вивченням матеріали.

Засвоєння навчального курсу передбачає систематичну самостійну роботу студентів при підготовці до семінарських занять, розробці рефератів і доповідей, виконання контрольних робіт по визначеній тематиці

Важливим методом вивчення дисципліни є самостійна робота студентів, яке має наступні форми:

Робота над першоджерелами права історичними документами енциклопедичними довідниками;
Робота по виконанню рефератів і контрольних робіт;
Робота по підготовці до заліків та екзаменів;

Участь в роботі студентських наукових гуртках та студентських наукових конференціях

Успіх навчання студентів залежить від і старанної підготовки до семінарів, заліків та іспитів, самостійної роботи у фондах бібліотек.

Система контролю знань

Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формування системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в першому семестрі складають іспит.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою.

За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою

Параметри	Змістовний модуль 1 (ЗМ1)	Змістовний модуль2 (ЗМ2)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Шкала	100	100	40	100
Вагові коефіцієнти	K₁=0,3	K₂=0,3	K₃=1	-
Оцінка в балах	0-100	0-100	0-40	0-100

і мають такі складові:

поточний контроль (ЗМ1,ЗМ2, k₁=k₂=0,3):

усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);
доповнення – до 10 балів (до 2-3 бали на кожному семінарському занятті);
виконання домашніх індівідуальних завдань – 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індівідуальних завдань);
виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів (1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останній лекції змістовного модуля;

підсумковий контроль (КПМ, k₃=1):

до 40 балів (до 10 балів за кожну вірну відповідь письмового екзамінаційного завдання). На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезитувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань;

оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):

CK = k₁* ЗМ1 _{(Оцінка в балах)}+ k₂ * ЗМ2_{(Оцінка в балах)} + k₃ * КМП_{(Оцінка в балах)}

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобо’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача), або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується рцінка в балах.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці , за шкалою оцінювання, що наведено нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

^ Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальн. Система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету		Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	5	А відмінно
85-89	добре	4	В дуже добре
75-84	добре	4	С добре
65-74	задовільно	3	D задовільно
60-64	задовільно	3	E задовільно (достатньо)
0-59	незадовільно	2	FX (незадовільно з можливістю повторного складання

^ Тематичний план дисципліни

№ теми	Назва теми	Кількість годин
№ теми	Назва теми	Лекції	Семінари	Самостійна робота учня
Змістовний модуль І Джерела та основні риси рабовласницького,ранньофеодального та станово – представницького права в Україні
1	Предмет, метод та завдання курсу „Історія права України”	1
2	Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я і Приазов’я (середина І тис.до.н.е. – V ст.н.е.)	2
3	Становлення права у східних слов’ян. Право Київської Русі IX – XIV ст.	2	4	9
4	Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздробленості. Правові інститути Галицько-Волинського князівства (XIII – пер.пол. XIV ст.)	2
5	Право та система судочинства на українських землях Великого князівства Литовського, Польського королівства і Речі Посполитої.	2	4	9
	Модульна робота І	1
	Всього за змістовим модулем I	10	8	18
Змістовний модуль № 2 Джерела та основні риси козацького права. Право Гетьманської України
6	Право козацько-гетьмансьокої др.пол. XVII – XVIII ст.	4	4	9
7	Кодифікація українського права XVIII – пер.пол.XIXст. та його основні риси	5	4	9
	Модульна контрольна робота №2	1
	Всього за змістовним модулем№2	10	8	18
Змістовний модуль №3 Джерела права та законодавство імперського періоду кінець XVIII – початок ХХ ст.ст.
8	Право України в др.пол. XIXст. Буржуазні реформи 60-70х років в Росії та їх вплив на суспільний і державний лад України	4	4	9
9.	Джерела та основні риси права на західноукраїнських землях в складі австрійської монархії др. пол. XVIII – поч. XX ст.	3	4	9
	Модульна контрольна робота	1
	Всього за змістовним модулем №3	8	8	18
Змістовний модуль №4 Джерела права та законодавство України в постреволюційний період 1917 – 1996 р.р.
10	Право в період державотворчих пошуків в 1917- 1922рр. Правові інститути УНР, Гетьманату П. Скоропадського. Директорії. ЗУНР, Радянської України 1917 – 1922 рр.	4	4	9
11	Радянське право України 1917 – початок 90х роківXXст. Розпад СРСР та відродження незалежної держави України. Шляхи її розбудови.	8	18	30
	Модульна контрольна робота	1
Всього за змістовим модулем №4		13	22	39
Всього годин 180, з них		41	46	93

^ Змістовний модуль № 1

Лекція 1. Предмет, метод та завдання курсу „Історія права України”

Поняття предмету, методи дослідження та завдання вивчення курсу „Історія права України” в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок правознавства з українознавством, загальною історією українського народу. І Періодизація історії права України. Основні навчальні та наукові джерела історії права України.

Основні навчальні та наукові джерела історії права України. Критичний аналіз наукової й учбової літератури. Критика фальсифікацій історії права українського народу.

^ Лекція 2. Рабовласницьке право на території

Північного Причорномор’я і Приазов’я

(середина І тис. до н. е. – V ст. н. е.)

Джерела та основні риси рабовласницького права. Історичне значення рабовласницьких держав Північного Причорномор’я для процесу виникнення державності і права у східних слов’ян.

Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (VII ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.) та державний лад. Грецька колонізація Причорномор’я. Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та інші. Виникнення і розвиток Боспорського царства (VII ст. н. е. – VI ст. н. е.), його державний лад. Монархія та республіка – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.

^ Лекція 3. Становлення права у східних слов’ян.

Право Київської Русі

Виникнення давньоруської держави з центром у Києві. Формування її території. Терії походження Київської Русі і наукова неспроможність норманської теорії та політичної доктрини пантюркизму.

Правові форми ранньофеодальних відносин. Формування феодального землеволодіння. Полюддя . Клас феодалів: великі київські князі, бояри.

Великокнязівській домен, володіння місцевих князів, боярсько-дружинські землеволодіння. Феодальний двір. Система сюзеренітету, васалітету. Духовенство і церковне землеволодіння. Вільні селяни-общинники. Правове становище окремих груп залежного населення. Смерди. Рядозичи. Закупи. Ізгої. Челядь і холопи. Міське населення: міська аристократія (князі, бояри, вище духовенство, купці) і міські низи (ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство).

Джерела давньоруського права: норми звичаєвого права; русько-візантійські договори; князівське законодавство: грамоти, устави і уроки; церковні статути: статут князя Володимира Святославовича про десятини, суди і людей церковних, статут князя Ярослава про церковні суди; іноземні пам’ятки права. Руське правда – визначна пам’ятка права Київської Русі, її списки та редакції. Державне право. Характерні риси ранньофеодальної монархії, побудованої на принципі сюзеренітету – васалітету. Центральні органи влади й управління: великий київський князь, рада при великому князі, народні збори (віче), феодальні з’їзди (снеми). Місцеві князі. Становлення княжої адміністрації. Адміністративно-фінансові реформи перших київських князів. Десяткова система управління: тисяцькі, соцькі, десяцькі. Двірсько-вотчинна система управління. Посадники, намісники, волостелі, тіуни, старости та інші представники адміністрації. Сільська територіальна общинна(верв)- орган місцевого селянського самоврядування . Судові органи. Церковна організація і юрисдикція.

Цивільне право. Поняття і види злочинів. Мета і система покарань.

Судочинство. Судові дії. Розправа. Гоніння слідом. Вирок. Види доказів.

Семінарське заняття №1 (4 год)

Руська Правда – джерело ранньофеодального права

Київської Русі IX-XIV ст. ст.

1. Джерела права Київської Русі:

звичаєве право;

б) політичні та торгівельні угоди князів з іноземними державами;

в) князівські устави, уроки та грамоти;

г) рецепція візантійського права;

д) церковні Устави великих Київських князів;

2. Збірники давньоруського законодавства X – XIV ст.

3. Основні риси цивільного права:

а) право власності;

б) право зобов’язань (основні види договорів, їх зміст та оформлення);

в) сімейно-шлюбне право;

г) право спадщини.

4. Загальні риси кримінального, карного права:

а) поняття і види злочинів;

б) мета і система покарань

5. Судовий процес Київської Русі

Завдання для самостійної роботи:

Руська Правда – збірник ранньофеодального права Київської Русі. Її структура, зміст та історичне значення.

Спеціальна література

Российское законодательства X-XX веков. В девяти томах. Том I. Законодательство Древней Руси.-М., 1984.
Енциклопедія украінознавства. У двох томах.- Т.I/II. – Мюнхен – Нью Йорк. 1994
Лащенко Р. Лекції по історії українського права. Княжа доба. – Прага, 1923
Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология.- К.. Наукова думка. 1992 – С. 13-54.
Хачатуров Р.Л. Становление права (На материале Киевской Руси). – Тбилиси, 1998.- С. 36, 44-56. 158-204.
Юшков С.В. «Русская правда» Происхождение, источники, её значение. – М., 1950

Лекція 4. Право на території Південно-Західної Русі в період політичної

в період політичної роздробленості.

^ Правові інститути Галицько-Волинського князівства

(XIII – пер. пол. XIV ст.)

Державно-правові ознаки феодальної роздробленості. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів, розпад Київської Русі на окремі феодальні князівства. Київське князівство, Володимирське князівство: особливості правового розвитку. Подальша диференціація соціальних класів. Зростання ролі міст. Давньоруська держава цього періоду, як своєрідна феодальна федерація. Система дуумвірату. Заснування в окремих князівствах особистих династій. Зміна порядку займання князівського стола. Зростання феодального адміністративного апарату. І боротьба слов’янських племен проти полчищ Батия. Захоплення литовськими князями Східної Волині, Поділля,Диївщини та Чернігово-Сіверщини. Захоплення польськими феодалами Галицької землі. Закарпаття під владою угорських феодалів. Буковина у складі Московського князівства.

Золота Орда, як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Пам’ятки права південно-руських князівств: правові звичаї, Руська Правда, княжі грамоти, міжкнязівські угоди, польсько-литовське законодавство. Загальна характеристика суспільно-політичного устрою і права князівств в період феодальної роздробленності.

Галицько-Волинська земля – центр об’єднання земель південно-західної Русі. Правовий устрій Галицько-Волинської держави, як спадкоємниці Київської Русі. Особливості її державно-правового розвитку. Найвідоміші пам’яткипрва галицько-волинської землі.

^ Лекція 5. Право та система судочинства на украінських землях

Великого князівства Литовського, Польського королівства і

Речі Посполитої.

Джерела права. Звичаєве право. Руська Правда. Міждержавні і міжнародні договори. Привілеї та їх класифікація. Земські уставні грамоти. Судебник Казимира 1468 р. Литовські статті 1529,1566,1588рр. Пам’ятки магдебурського права Б. Троїцького. Канонічне (церковне) право. Польське законодавство. Вислицький статут 1347 р., Вартський статут 1420-1423 рр., Статут Ласького 1505 р., постанови сейму (конституції), артикули Генріха Вапуа 1573р.. І державне право. Характеристика правового положення окремих станів (феодалів, міщан, селян, козацтва). Права, привілеї, обов’язки. Жалована грамота 1457 р. Устави на волоки 1557 р. Ординація Війська Запорізького реєстрового 1638 р.

Основні риси цивільного і кримінального права. Право власності. Види феодального землеволодіння. Зобов’язальне право: види договорів, форма і порядок їх укладання. Сімейне право. Спадкове право: спадкування за законом, заповітом і на основі звичаю. Система злочинів і покарань. Судовий процес.

Семінарське заняття №2 (4 год.)

Литовський статут – збірник феодального законодавства в Україні XVI-пер. пол. XIX ст.

Характеристика джерел права:

а) звичаєве право;

б) міждержавні та міжнародні договори;

в) уставні земські грамоти;

г) королівські та князівські привілеї;

д) збірники та статути

Литовські статути 1529, 1566, та 1588 рр., їх структура, зміст та історичне значення.

Основні риси цивільного права України за Литовськими Статутами та іншим литовсько-руським законодавством:

а) речове право;

б) право зобов’язать;

в) родинне право,

г) сервітути.

Становлення українського кримінального права.

а) поняття та види злочинів;

б) мета і система покарань

Характеристика судочинства України за звичаєвим правом та литовсько-руським законодавством.

Завдання для самостійної роботи:

Статут Великого князівства Литовського, його джерела, структура та зміст.

Спеціальна література

Губрик А. О. Копні суди на українських землях у XIV – XVI ст.
Акты, относящиеся к истории Западной России. Т.1.-СП6., 1846.
Джерела права до історії України-Русі. Ч.З. Львів, 1897.
Сматут Вяликаго княства Літоуского 1588г. Тэксты. Даведник . Каментарьіі. Мінск, 1989,-С.-П. 348 ,548, 562-563.
Судебник Каземира (1468г.). Вильнюс, 1967.-С. 26-35.
Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVI вв. Ленинград, 1936.
Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. –К.,1987.
Пащенко Р. Лекції з історії українського права. Литовсько-руська доба. П. 1925р.
Чубатмй М. Огляд історії Українського Права. М., 1996р.

^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 1

Предмет курсу, методологія та періодизація історії права України.
Історіографія історії права України.
Джерела та основні риси права рабовласницьких держав на території України VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.
Джерела права Київської Русі IX – XIV ст.ст.
Джерела права Литовсько-Руської держави XIV – XVI ст.ст.
Джерела права Гетьманської України др. пол. XVII – XVIII ст.ст.
Джерела права та законодавство України в складі Речі Посполитої др. пол. XVI – XVIII ст.ст.
Джерела права Галичини в складі Королівства Польського др. пол. XIV – др. пол. XVI ст.ст.
Основні риси цивільного права Княжої доби IX – XIV ст.ст.
Загальні риси карного, кримінального права Княжої доби IX – XIV ст.ст.
Характерні риси та особливості судового процесу Княжої доби IX – XIV ст.ст.
Основні риси цивільного права Литовсько-Руської доби XIV – XVI ст.ст.
Становлення українського кримінального права в Литовсько-Руську добу XIV – XVI ст.ст.
Характеристика судочинства Литовсько-Руської доби XIV – XVI ст.ст.
Руська Правда, її структура, загальний зміст та історичне значення.
Судебник Казиміра 1468 року, його структура, загальний зміст та історичне значення.
Устава на волоки 1557 року, причини її прийняття, структура та загальний зміст.
Статут Великого князівства Литовського 1588 року, його структура, загальний зміст та історичне значення.

Змістовний модуль № 2

Лекція 6. Право козацько-гетманської держави

др. пол. XVII-XVIII ст.

Джерела права. Міжнародні міждержавні договори. Договори гетьманів із іноземними державами. Гетьманські статті. Заснування норм звичаєвого (козацького) прва. Договірні статті. Нормативні акти гетьманської влади: гетьманські універсали, ордера, інструкції, листи, декрети, грамоти. Джерела польсько-литовського походження. Третій Литовський статут 1588 р. Збірники магдебурзького права. Зерцало саксонів М. Яскера 1536 р. Право цивільне хельминське 1584 р. Порядок прав цивільних магдебурзьких Б. Троїцького 1559 р. Артикули права магдебурзького Я. Кірштейна 1557 р. Короткий покажчик до книги „Порядок”. Збірники церковного права. Царське законодавство, як джерело права на Україні.

Державне право. Правове становище соціальних груп. Збільшення старшинсько-шляхетсько та монастирського землеволодіння.гетьманські пожалування у „вічність” за службу та „на ранг”. Поширення на Україну „грамоти на права, вольности и приемущества русского дворянства” та Табеля про ранги. Обмеження права переходів селян, гетьманські універсали 1706, 1721, 1727, 1760 рр. Царський указ 1783 р. про заборону селянам залишати феодалів. Розповсюдження дії Духовного регламенту та штатного розкладу 1764 р. Секулярізація монастирських маєтків в Україні 1786 р.

Адміністративно-територіальний поділ на полки, сотні, і курені. Загальновійськова рада. Рада генеральної старшини. Гетьман. Наказний гетьман. Генеральний уряд. Полкові уряди: полковник та полкова рада. Сотенний уряд: сотник та його помічник. Місцеве управління: виборні міські старшини та сільські отамани. Міське самоврядування: магістрати та ратуші, організація управління Запорізької Січі.

Органи самодержавного управління Україною, Гетьманщиною: Посольский приказ, Малоросійський приказ 1663 р., Колегія іноземних справ, Сенат, перша Малоросійська колегія (1722 – 1724 рр.), правління гетьманського уряду (1734 – 1750). Остаточне скасування гетьманської влади у 1764 р. Встановлення посади генерал-губернатора і відновлення Другої Малоросійської колегії (1764- 1786) . ліквідація козацьких полків на Слобідській Україні та Лівобережжі (1765- 1783), Запорізькій Січі та її паланок (1775). поширення загальноросійської системи управління. Введення у 1782 – 1785 рр. Губернського поділу відповідно до російського „Учреждения о губерниях” 1775 р. Створення у 1782 р. Київського, Черніговського, Новгород-Сіверського, Харківського і Катеринославського намісництв з повітами. Організація у 1796 р. Малоросійської губернії. Заснування Задунайської Січі (1775 – 1828 рр.). Основні риси цивільного і крімінального прва. Право власності. Два різновиди феодальної власності на землю – вотчина і держання. Рангові землі. „ Генеральне слідствіє по маєтності” Д. Апостола 1729 – 1730 рр. Генеральне межування за царським маніфестом 1765 р. та урядової інструкції 1766 р. „ Займанщина”.

Новий зміст подвірного землекористування. Зобов’язальне право. Розвиток зобов’язань, що випливали з договорів та із заподіяння шкоди. Сімейне – шлюбне право. Право спадщини за заповітом та за законом. Принципи розвитку кримінального права. Види злочинів і система покарань.

Організація судів. Період козацьких судів. Судова реформа 1760 – 1763 рр. Земські , міські та підкомормські суди. Адміністративно-судова організація управління Запопізької Січі.

Зміни у процесуальному праві. Обвинувальне – змагальний та слідчий (інквізіційний) форми процесу.

Семінарське заняття №3 (4 год.)

Джерела права та законодавство Гетьманської України др. пол. XVII-XVIII ст.ст.

Юридичне оформлення входження Гетьманської України до складу Московської держави:

а) Рішення Земського Собору від 1 жовтня 1653 р.;

б) Постанова Переяславської Ради від 8 січня 1654 р.;

в) „Березневі статті” та жалувані царські грамоти 1654р.;

г) Договори про Андрусівське перемир’я 1667 р. та „Вічний мир” 1686;

Правовий статус Гетьманської Украіни в складі Російської держави др. пол. XVII-XVIII ст.ст.
Характеристика джерел права:

а) звичаєвого (козацького) права;

б) нормативних актів автономної влади;

в) законодавства литовсько-русьокго та польського походження;

г) номативних актів царської влади;

д) церковного права;

4. Державне право Гетьманської України.

5. Зміни в українському цивільному праві в Гетманській Україні.

6. Основні риси Кримінального права Гетьманщини.

7. Характер та особливості судового процесу:

а) Козацьке судочинство (інструкція судам 1730);

б) Копне (громадське) судочинство;

в) Станове судочинство (судова реформа 1760-1763)

Завдання для самостійної роботи:

Юридичне оформлення прийняття Гетьманської України до складу Московської Держави. „Березневі статті” та гетьмансько – царські договори др. пол. 17 – поч. 18 ст.ст.

Спеціальна література.

Акты относящиеся к истории Западной России. Т.1.-СПб., 1846
Джерела права до історії України-Русі. Ч.З.Львів, 1897.
Статут Вялікаїокняства Літрускаго 1588 г. Тэксты. Доведник. Каментарьіі.- Минск 1989 348/548, 563-563.
Судебник Казимир (1468г.) –Вильнюс. 1967.-С. 26-35.
Законодательные акты Великого княжества Литовского XV_XVI в. – Ленинград.
Шабудько Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского.-К 1987.
Лащенко Р. Лекції з історії українського права Литовсько-Руська доба. П. 1925р.
Чубатий М. Огляд історії Українського Права. М, 1996.

Лекція 7. Кодифікація українського права

XVIII – пер. пол. XIX ст. та його основні риси.

Кодифікація українського права. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 р. Ф. Чуйкевича. Книга Статут та інші права малоросійські 1764 р. В. Кондратьева. Екстракт малоросійських прав 1767 р. Екстракт із указів, інструкцій і настанов Сенату 1786р.

Правове становище українських земель у складі Російської імперії. Поділ на губернії: на Лівобережжі – Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835 Харківська) і Чернігівська; на правобережжі – Волинська, Київська і Подільська; на півдні – Катеринославська, Таврійська і Херсонська. Генерал-губернаторства: Малоросійське (лівобережні губернії), Київське (правобережні), Новоросійсько-Беарабське (південні губернії). Галичина, Буковина і Закарпаття у складі Австрійської імперії.

Джерела права: царське законодавство, Литовський статут видання 1811 р., Збірки магдебурзького права, звичай, указ практика. Кодифікація місцевого права України. „Звод місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Полщі”.

Зібрання малоросійських прав 1807 р. звід місцевих законів західних губерній (губерній Правобережної України і Білорусі) 1837 р. Повне зібрання законівРосійської імперії 1830 р. Звід законів Російської імперії 1833 та 1842 рр. Відміна дії норм магдебурзького права та Литовського статуту і поширення в 1840 – 1842 рр. на Україну загальноімперською цивільного та кримінального законодавства.Специфіка застсування загальноімперського законодавства на Україні. Уложення про покарання кримінальне і виправне 1845 р. сільський судовий статут 1939 р.

Указ 1835 р. „ О Малороссийских чинах, дающих право на действительное или потомственное дворянство”. Указ 1831 р. „О разборе шляхты в западных губерниях и об устройстве сего рода людей”. Закон 1827 р. о праве дворян створювати ремісниче виробництво, фабрики і заводи. Надання пільг російському дворянству, яке проживало в Україні. Духовенство. Міське населення (міські обивателі). Купці. Почесні громадяни. Міщани. Цехові і робочі люди. Кріпосні селяни. Панщина – основний обов’язок кріпаків. Урочна система. Місячина. Державні селяни. Військові поселення. Реформа управління державними селянами 1837-1841 рр.

Основні риси права: цивільного, сімейно-шлюбного, спадкового, кримінального, процесуального.

Семінарське заняття №4 (4 год)

Кодифікація права України XVIII-пер. пол. XIX ст. ст.

Причини та наслідки перших кодифікаційних робіт у XVII ст.
Процес короткий приказний 1734р., його зміст та значення.
Права, по яким судиться Малоросійський народ 1743 р., його джерела, структура, зміст та історичне значення.
Суд і розправа в правах Малоросійських 1750 р. Структура. Зміст та значення.

***

1. Кодифікація права у першій половині XIX ст.

а) Зібрання малоросійських прав 1807 р. – перший український цівільний кодекс;

б) „Литовський Статут” 1811 р., його джерела, структура та значення;

в) Звід місцевих законів західних губерній 1837 р., його структура та зміст.

2. Звід законів Російської імперії редакції 1842 р.. його структура, зміст та особливості дії в Україні.

3. Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р.

4. Кодифікація права в Східній Галичині, Буковині та Закарпатті в складі Австро-Угорської імперії др. пол. XVІІІ-XIX ст.ст.

Завдання для самостійної роботи:

„ Права за якими судиться малоросійський народ” - пам’ятка кодифікації українського права пер. пол. 18 ст.

Спеціальна література

Кульчицький В.С, Джерела права в Галичині з часів австрайського панування (1772-1918) //проблеми правознавства – К., 1971. – Вип. 79. –С. 2.
Месяц В. Д. История кодификации права на Украине в первой половинеXVIII в. К., 1963, Изд. ВИНИТИ, М., 1964.
Пашук А. Й. Суд і судочинствона Лівобережній Україні в XVII – XVIII ст.ст. Львів 1967.
Собрание малороссийских прав 1807 г. – К., 1992.
Ткач Л. П. Історія кодифікаціїдореволюційного права України – К.: Вид КДУ 1988.
Российское законодательство X – XX в. в., Тб, - 1989

^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЮ 2

Джерела та основні риси права Запорізької Січі XVI – XVIII ст.ст.
Кодифікація права у Великому князівстві Литовському др. пол. XV – пер. пол. XVI ст.ст, її причини та наслідки.
Кодифікація права в Україні в пер. пол. XVIII ст., її причини та наслідки.
Кодифікація права в Україні в др. пол. XVIII ст., її причини та наслідки.
Кодифікація права в Україні в пер. пол. XIX ст., її причини та наслідки.
Основні риси цивільного права Литовсько-Руської доби XIV – XVI ст.ст.
Становлення українського кримінального права в Литовсько-Руську добу XIV – XVI ст.ст.
Характеристика судочинства Литовсько-Руської доби XIV – XVI ст.ст.
Основні риси цивільного права Гетьманської України др. пол. XVII – XVIII ст.ст.
Основні риси кримінального (карного) права Гетьманської України др. пол. XVII – XVIII ст.ст.
Характер та особливості судового процесу Гетьманської України др. пол. XVII – XVIII ст.ст.
Сервітутне право Гетьманської України; його поняття та види.
Особливості судочинства в українських копних судах XV – XVIII ст.ст.
Особливості інквізиційного, карного судочинства (скрутинія) в Україні XV – XVIII ст.ст.
Інструкція судам 1730 року, її загальний зміст та значення.
Права цивільні магдебурські – їх структура та загальний зміст.
Процес Короткий Приказний 1734 р., його структура та загальний зміст.
Права по яким судиться малоросійський народ 1743 р., їх структура та загальний зміст.
Суд і росправа в правах малоросійських 1750 р., його структура та загальний зміст.
Зібрання малоросійських прав 1807 р., їх структура та загальний зміст.
Звід законів західних губерній 1837р., його структура та загальний зміст.
Книга Статут та інші права Малоросійські 1764 р., її структура та загальний зміст.
Екстракт малоросійських прав 1767 р. та Екстракт із указів, інституцій та установ 1786 р., їх загальний зміст та характерні відмінності.

^ Змістовний модуль № 3

Лекція 8. Джерела права та законодавства України в складі Російської Імперії друга пол. XIX - поч. XX ст.

Джерела права. Оновлення зводу законів Російської імперії. Судова практика Сенату. Фабричні закони. Судові статути 1864 р. Статут про покарання, які накладаються мировими суддями 1865 р. Уложення про покарання кримінальні і виправні 1866 і 1885 р. Військовий статут про покарання 1875 р. Військово-морський статут про покарання 1886 р. Положення про заходи по охороні державного порядку та громадського спокою від 14 серпня 1881 р. та інші репресивні заходи адміністративно-поліційних органів на Україні.

Правова основа селянської реформи 1861 р. Специфіка реалізації реформи в Правобережній Україні. Порядок проведення селянської реформи 1861 р. в Україні та її антинародний характер. Зміни у сословному статусі селян на „вільних сільських обивателів”. Поширення селянської реформи на удільних та державних селян, дворових людей та селян дрібнопомісних власників. Національний склад дворянства та посилення його сословно-адміністративної ролі. Дві верстви дворян-поміщиків у переформений період. Правове положення фабрично-заводських робітників. Буржуазія: промислова й торгівельна. Протекціоністська політика царату.

Буржуазне реформаторство 60-70 рр. Контрреформи 80-90 рр. реоганізація центрального державного управління. Адміністративно-територіальний поділ. Система державного управління в Україні. Утворення нових генерал-губернаторств. Розширення повноважень генерал-губернаторів і губернаторів в Україні. Положення про заходи по охороні державного порядку і громадського спокою 1881 р. положення про воєнне становище 1892 р. закон про земських дільничих начальників 1889 р. розширення компетенції органів поліції тажандармерії. Апарат губернського і повітового державного управління. Волостні установи. Селянська община.

Формування всестанового місцевого самоврядування. Земська реформа в Україні. Положенняпро губернські та повітові земські установи 1864 р. Губернські та повітові земські збори та їх виконавчі органи: губернські та повітові земські управи. Міське положення 1870 р. та його дія в Україні. Міські думи як розпорядчі та міські управи як виконавчі органи. Система виборів органів місцевого самоврядування та їх компетенція. Волосні та сільські органи селянського самоврядування (сільські сходи та обраний ним сільський староста, волосний сход і волосний старшина, вососний суд). Наступ царського уряду на органи самоврядування. Положення про губернські і повітові земські установи 1890 р. Нове міське положення 1892 р.

Судова реформа 1864 р. та її особливості проведення в Україні. Судові статути від 20 листопада 1864 р. Проголошення демократичних принципів судоустрою. Створення подвійної системи судів: мирові суди – одноособовий мировий суддя, повітовий з’їзд мирових суддів і Сенат та загальні окружні суди, судові палати і Сенат. Суд присяжних засидателів. Перебудова органів прокуратури. Створення адвокатури. Адміністративно-судова контрреформа 1889 р.

Основні риси галузевого права. Розширення сфери застосування цивільного права. Право власності. Закріплення капіталістичної власності. Зобов’язальне право. Вексельне право. Охорона інтересів наймача. Право наслідування. Сімейно-шлюбне право. Кримінальне право. Поняття та види злочинів. Мета та система покарань. Основні риси судового процесупо цивільним та кримінальним справам.

Семінарське заняття № 5

Джерела та основні риси права України в складі Російської імперії (друга пол. XIX - поч. XX ст.)

Характеристика джерел права :

а) звичаєве право;

б) офіційне право.

2. Причини і наслідки загально-імперських кодифікаційних робіт (друга пол. XIX - поч. XX ст.):

а) Звід законів Російської імперії редакції 1842р.,1857 р. ;

б) Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845р., 1866 р., 1885 р.

3. Кодифікація права друга пол. XIX - поч. XX ст. :

а) Статут цивільного судочинства 1864р. ;

б) Статут кримінального судочинства 1864р. ;

в) Уложення кримінальне 1903р.

***

4. Характеристика основних галузей права друга пол. XIX - поч. XX ст. :

а) цивільного (право власності, зобовязальне право);

б) сімейно – шлюбного і спадкового;

в) кримінального;

г) цивільно-процесуального;

д) кримінально-процесуального.

5. Зміни у законодавстві в період Першої Світової війни.

Завдання для самостійної роботи:

Законодавчі акти судової реформи 1864 – 1865 р. р. та їх застосування в Україні.

Загальне цивільне уложення Австрії 1811 р., порядок його прийняття, структура, зміст та історичне значення.

Спеціальна література:

1. Архипов И. К истории Уложения о наказаниях 1845г. //Правоведение.– 1990.– Вып. 6.

2. Вовк О.Й. Дзейко Ж. О. Котенко Т. В. Характеристика загальної частини кримінального уложення 1903року // Право. Науковий вісник Ужгородського нац. Університету – У., 2002 - №1

3. Виленский Б.В. Судебная реформа и контрреформа в Росии.

4. Воробейникова Т.У. Судебная реформа 1864 года. // Проблемы юридической науки и правохранительной практики. – К., 1994

5. Коротких М.Г. Судебная реформа 1864 года в Росии. // Вопросы истории.–1987.-№12

6. Нелін О.І. Про розвиток зобовязального права на Україні на початку XIX cт. // Проблеми правознавства . – 1990 р. – Вип 51

7. Сидорчук М. О систематизации законодательства в Росии (1826 – 1832 гг.). // Правоведение . – 1990 . – Вып 6.

8. Слодкин И.И. Очерки по истории русского уголовного права (пер. четв. XIX в). – Л.,1961.

9. Чельцов – Бебутов М.А. Курс уголовно-процесуального права – СПб - 1995

10.Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине. – Л.,1974

Лекція 9. Джерела та основні риси права на західноукраїнських землях в складі Австрійської монархії другої половини XVIII –поч XX ст.

Порядок приєднання українських земель до складу абсолютної імперії Габсбургів в другій половині ХVIII століття. Реформи імператриці Марії Терезії та імператора Йосифа ІІ. Революція 1848 року та її значення для українських земель Галичини, Буковини та Закарпаття. Утворення дуальної Австро-Угорської монархії. Статус західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської держави у другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Джерела права дореформенного періоду. Правові звичаї. Малопольський та великопольський статути. Сеймові постанови королівські привілеї, едикти, декрети, ординації. Збірники Магдебурзького права.

Джерела права проформенного періоду. Звичаєве право. Офіційне законодавство: Імператорські патенти, дипломи, ординації, статути. Постанови рейхстагів. Кодекси та уложення. Акти місцевого значення. Загально-державні Конституційні акти Австрійської монархії та Австро-Угорської держави: 25 квітня 1848 р.; 4 березня 1849 р.; 26 лютого 1861 р.; 21 грудня 1867 р. Крайова конституція Галичини 29 вересня 1850р.

Кодифікація кримінального права і судочинства. Кимінальне уложення Терезії 1868р. Кимінальне уложення Йосифа ІІ 1787р. Кодифікація цивільного права. Кодекс Терезії 1867р. Кодекс Йосифа ІІ 1887р. Введення цивільного кодексу в Східній Галичині 1897р.

Загальне цивільне уложення Австрії 1811р. Нові редакції кримінального кодексу 1852р. Кримінально - процесуальний кодекс 1853 року. Новий кримінально - процесуальний кодекс 1873 року.

Основні риси цивільного права. Речове право. Володіння. Право власності. Спадкове право. Спадкування за законом, заповітом і договором.

Право зобов’язань. Зобов’язання із порушення договорів та зобов’язання із спричинення шкоди. Квазиделікти. Види договорів: дарування, зберігання, позики, обміну, куплі – продажу, найму, товариства, подружнього дарування. Авантюрні договори. Спадковий чинш. Сімейно – шлюбне право. Громадянська угода. Оголошення шлюбу недійсним.

Кримінальне право та процес. Види злочинів. Злочини проти публічних інтересів, злочини проти приватних інтересів. Система покарань. Смертна кара. Тюремне заключення. Штрафи. Конфіскація майна. Судовий кримінальний та цивільний процес. Військове судочинство.

Семінарське заняття №6(4 години)

Blog

Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 „Право Затверджено

Содержание