Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401 Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


Контроль знань
Тематичний план дисципліни
Назва теми
Поняття і форми реалізації права та форми правомірної поведінки
Головні вимоги правильного застосування правових норм і правозастосувальні акти
Зміст лекцій, плани семінарських занять
Тема 1. Поняття і форми реалізації права та форми правомірної поведінки
Тема 2. Поняття, підстави і стадії застосування правових норм
Тема 3. Вивчення і аналіз фактичних обставин справи і вибір правової норми
Тема 4. Види і способи тлумачення правових норм
Змістовний модуль ІІ.
Тема 6. Застосування правових норм за аналогією. Юридичні колізії
Тема 7. Конкретизація правових норм
Тема 9. Професійна правосвідомість юриста, її структура і функції
Плани семінарських занять
Подобный материал:
  1   2   3

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Юридичний факультет


Кафедра теорії та історії держави і права


Укладачі: к.ю.н., доц. Дзейко

к.ю.н., доц. Малишев


ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВОВИХ НОРМ


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


для студентів спеціальності 6.030401


Затверджено

кафедрою теорії та історії

держави і права:

Протокол № _ від “___”_____ 2009 р.


Декан факультету

______________Гриценко І.С.


Київ-2009

Навчальна дисципліна “Застосування правових норм” для студентів юридичного факультету, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями „спеціаліст права” та „магістр права”.


Укладачі:

доцент, кандидат юридичних наук Дзейко Ж.О.

доцент, кандидат юридичних наук Малишев Б.В.


Рецензенти:

професор, кандидат юридичних наук

Котюк В.О.

доцент, кандидат юридичних наук Ковальчук О.М.


Схвалено

методичною комісією

юридичного факультету

"___" _____________ 2009 р.


Рекомендовано до друку

Рішенням Вченої Ради

юридичного факультету

від "___" _________ 2009 р.


вступ


Спецкурс має на меті надати студентам-випускникам знання про загальну теорію застосування правових норм і сформувати практичні навички з їх реалізації на підставі вивчення різних галузей права. Його вивчення дозволить студентам поглиблено оволодіти методами аналізу фактичних обставин справи, збирання і оцінки юридичних фактів і доказів, правилами тлумачення норм права і ін., що в свою чергу призведе до прийняття правильних рішень по справі в різних сферах правозастосувальної діяльності.

Дисципліна “Застосування правових норм” вивчається студентами юридичного факультету, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями „спеціаліст права” та „магістр права”. Формою контролю є залік. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з двох змістовних модулів. Перший змістовний модуль складають теми 1 - 4, другий - теми 5 – 9.

Завершується вивчення дисципліни “Застосування правових норм” проведенням заліку.


КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ


Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
  • підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
  • відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
  • відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
  • подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в першому семестрі складають залік.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (залік) (КПМ).

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою



Параметри


Змістовний

модуль 1

(ЗМ1)

Змістовний

модуль 1

(ЗМ1)

Комплексний

підсумковий

модуль (КПМ)

Разом

(підсумкова

оцінка (СК))

Шкала

100

100

40

100

Оцінка в балах

0 - 20

0 - 20

0 - 60

0 - 100


і мають такі складові:

  • поточний контроль:
    • усна відповідь – до 15 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);
    • доповнення – до 10 балів (до 2-3 бали на кожному семінарському занятті);
    • виконання домашніх індивідуальних завдань – до 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індивідуальних завдань);
    • виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів ( 1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останній лекції змістовного модуля;
  • підсумковий контроль:
    • до 60 балів (до 10 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання). На залік виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань;
  • оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):


СК= к1 * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к2 * ЗМ2(Оцінка в балах) + к3 * КПМ(Оцінка в балах)


У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.


Шкала оцінювання


За шкалою університету 100-бальн. система

Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

відмінно

5

А відмінно

85 – 89

добре

4

В дуже добре

75 – 84

С добре

65 – 74

задовільно

3

D задовільно

60 – 64

E Задовільно (достатньо)

0 – 59

незадовільно

2

FX незадовільно з можливістю повторного складання