Робоча навчальна програма дисципліни "Країнознавство" для бакалаврів денної форми навчання спеціальності "Міжнародне право"
Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів 3-го курсу спеціальності 030400 „Міжнародне, 456.43kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Вища освіта І Болонський процес" для студентів, 406.21kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни "статистика" для студентів спеціальності "Облік, 432.81kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни "Порівняльне конституційне право" для студентів, 431.9kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, 447.74kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни світова економіка для студентів спеціальності, 610.92kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни Порівняльне кримінальне право Загальна та особлива, 1940.23kb.
- Програма та робоча програма навчальної дисципліни «моніторинг світового ринку готельних, 11.9kb.
- Робоча навчальна програма для студентів III курсу зі спеціальності „міжнародне право, 881.09kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
Плани та методичні поради
до семінарських занять
І семестр
Модуль І. Політико-економічна карта світу
Семінарське заняття 1.
Тема: Країнознавство як навчальна дисципліна.
Теоретико-методологічні та методичні засади
План
- Країнознавство як навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет дослідження країнознавства.
- Функції та завдання курсу в сучасних умовах.
- Методи країнознавчих досліджень.
- Міжпредметні зв’язки країнознавства.
Основні терміни та поняття: країнознавство, об’єкт дослідження, предмет дослідження, теорія, методологія, методика, метод дослідження, військова географія, лінгвокраїнознавство, економічна та соціальна географія зарубіжних країн.
Питання для самоконтролю
- Що є об’єктом та предметом вивчення країнознавства?
- Які сучасні методи застосовують у країнознавчих дослідженнях?
- У чому полягає значення порівняльного методу в країнознавстві?
- Які особливості розвитку українського країнознавства простежувалися у ХХ ст. та які його сучасні тенденції?
Теми рефератів та доповідей
- Методи наукових досліджень та їх застосування в країнознавстві.
- Сучасні та перспективні завдання країнознавчої освіти в контексті Болонського процесу.
- Європейські освітянські цінності та сучасна система країнознавчої підготовки фахівців з міжнародного права.
Література: 1-2, 6-7, 13-15, 27, 29, 54, 66, 78-79, 95.
Семінарське заняття 2.
Тема: Політична організація суспільства
План
- Поняття території, країни, держави. Причини виникнення держави, її ознаки та функції.
- Поняття “державний кордон”. Етапи формування та види державних кордонів.
- Типологічна класифікація державних кордонів. Функції державних кордонів. Функції та міжнародно-правовий режим державних кордонів.
Основні терміни та поняття: територія, країна, держава, кордон, державний та географічний кордон, територія держави, алокація, демаркація, делімітація, територіальні води, морська економічна зона.
Питання та завдання для самоконтролю
- Що таке держава й чим вона відрізняється від країни?
- Якими є ознаки та функції держави?
- Дайте характеристику складових території, які належать державі.
- Що таке державний кордон? Як встановлювалися державні кордони в минулому?
- На яких засадах ґрунтується проведення державних кордонів?
Теми рефератів та доповідей
- Типи та види державних кордонів.
- Проблеми формування сучасних державних кордонів України.
- Проблеми делімітації та демаркації кордонів у державах світу (на прикладі одного з регіонів).
- Проблеми використання морської економічної зони в державах світу.
- Функції територіальних вод (на прикладі досвіду однієї держави).
Література: 1-2, 6-7, 13-15, 66, Анцелевич Г.А. Международное морское торговое право: Учеб. пособие. – К., 2001. – С. 283–290; Закон України “Про державний кордон” від 4 листопада 1991 р., №1777-ХІІ.
Семінарське заняття 3.
Тема: Політична карта світу. Об’єкти політичної карти світу
План
- Території суверенних держав. Географія їх поширення.
- Залежні країни, їхні різновиди (колонії, протекторати, підопічні території). Розподіл залежних країн на політичній карті світу між окремими метрополіями. Країнознавча характеристика залежних країн (на вибір).
- Спірні території на політичній карті світу та політико-територіальні об’єкти з невизначеним міжнародно-правовим статусом.
Основні терміни та поняття: політична карта, країна, держава, домініон, анклав, кондомініум, колонія, протекторат, підопічна територія, заморський департамент, спірна територія, “гаряча точка”, етнонаціональна консолідація, національна ідентичність, етноконфесійні протиріччя.
Питання та завдання для самоконтролю
- Які типи залежних територій і країн вам відомі?
- Чому, на ваш погляд, у світі досі існують колонії?
- Охарактеризуйте арабо-ізраїльські відносини на сучасному етапі.
- Якими є перспективи подальшого існування в межах світових суспільно-політичних відносин регіону Антарктида у ХХІ ст.? Чи зміниться її статус як політико-територіального утворення?
- Які процеси сприяють зміцненню етнонаціональної консолідації?
Теми рефератів та доповідей
- Країнознавча характеристика Гібралтару.
- Країнознавча характеристика Бермудських островів.
- Країнознавча характеристика Пуерто-Ріко.
- Країнознавча характеристика Кайманових островів.
- Країнознавча характеристика Віргінських островів.
- Країнознавча характеристика Нідерландських Антильських островів.
Семінарське заняття 4.
Тема: Політична карта світу
План
- Поняття політичної карти світу. Кількісні та якісні зміни на політичній карті світу.
- Етапи формування політичної карти світу.
- Державний лад країн світу: а) форми правління; б) форми державного устрою, їхня сутність.
- Прогноз змін на сучасній політичній карті світу.
Основні терміни та поняття: політична карта, країна, держава, державний лад, форма правління, монархія, республіка, державний устрій, унітарна держава, федеративна держава, конфедерація, адміністративно-територіальний поділ, автономна республіка, автономна область, край, адміністративна область, округ, адміністративно-територіальний устрій, штати, федеральні землі, кантони, департаменти, графства, провінції.
Питання для самоконтролю
- Чому політичній карті властива висока динамічність?
- Які етапи можна виділити у формуванні політичної карти світу? Охарактеризуйте події, які визначають кожен із таких етапів.
- Які держави й коли утворилися після розпаду СРСР, Югославії?
- Які тенденції спостерігаються у формуванні політичної карти світу на початку ХХІ ст.?
- Що таке монархія? Наведіть приклади монархій.
- Яка форма правління – республіканська чи монархічна – ефективніша? Обґрунтуйте відповідь.
- Чому майже всі держави Латинської Америки мають республіканську форму правління?
- Чим відрізняється внутрішній адміністративно-територіальний поділ у федеративних і унітарних державах?
- З якою метою держави об’єднуються в конфедерацію?
- Яке значення столиці держави? Як столиці поділяють за походженням?
Теми рефератів та доповідей
- Стародавній (середньовічний, новий, новітній) етап формування політичної карти (на вибір).
- Монархічна форма правління в державах Європи (Азії, Африки, на островах Океанії та Карибах – на вибір).
- Джамахирія – унікальна форма правління другого порядку.
- Нестабільні політичні осередки у світі та причини їх виникнення.
Література до семінарських занять 3–4:
1-2, 4, 6-7, 13-15, 18, 51, 66, 98-100, 107, 111, Винокуров Е. Анклавы в мировой экономике и политике: опыт последних десятилетий // МЭ и МО. – 2002. – №9. – С. 83–88; Ксьондзик Н. З батьківщиною, але без держави. Курдське питання на межі тисячоліть // Політика і час. – 2002. – №3. – С. 47–56; Непризнанные государства: возможности и вызовы ХХІ века // МЭ и МО. – 2006. – №12. – С. 64–81; Соколова П. Балканская составляющая европейской безопасности // МЭ и МО. – 2006. – №11. – С. 17–26; Шамба Т.М., Непрошин А.Ю. Абхазия: правовые основы государственности и суверенитета. – М., 2005. – 240 с.
Під час підготовки студентів до семінарів 3–4 пропонується користуватися такими періодичними виданнями: “КОРИНФ” (тижневик зовнішньоторговельної інформації); “Африка и Азия сегодня”; “Латинская Америка”; “Мировая экономика и международные отношения”; “Політика і час”, “Віче” та ін.
Семінарське заняття 5.
Тема: Сучасна економічна карта світу
План
- Групування країн світу. Класифікація країн світу. Система показників.
- Сучасна соціально-економічна типологія країн світу за рівнем економічного розвитку, характером економіки та участю в міжнародному поділі праці.
- Сучасна економіко-географічна регіоналізація країн світу. Характеристика окремих регіонів та субрегіонів світу.
Основні терміни та поняття: метод дослідження, методи наукового спостереження: групування, класифікація, типізація, типологія; соціально-економічний тип та підтип країн, економічна модель держави, економіко-географічний регіон, субрегіон.
Питання для самоконтролю
- У чому відмінність понять “група країн”, “клас країн” і “тип країн”?
- Якою є сума показників, що застосовуються при виділенні типів країн?
- Яка з ознак типології країн є основною?
- Що покладено в основу економіко-географічної регіоналізації країн світу? Які основні регіони та субрегіони виділено у світі?
- Які соціально-економічні підтипи країн характерні для економіко-географічних регіонів Азія, Латинська Америка?
Теми рефератів та доповідей
- Скандинавська модель економіки та її роль у Європейському регіоні.
- “Шведський соціалізм”: утопія чи реальна перспектива?
- Китайська модель економіки.
- Унікальні моделі побудови економіки (на прикладі Куби, КНДР, Республіки Кореї, Сінгапуру).
Література: 1-2, 6-7, 13-15, 29-30.
Семінарське заняття 6.
Тема: Міжнародні організації
План
- Сутність поняття “міжнародна організація”.
- Структура та сфера діяльності міждержавних організацій:
а) загальнополітичного характеру: глобального рівня – ООН; регіонального рівня – Ліга Арабських держав, Організація африканської єдності, Рада Європи, Співдружність незалежних держав (СНД).
б) військово-політичного характеру: Організація Північноатлантичного договору (НАТО).
- Сучасні економічні, торговельні блоки й угруповання держав світу: глобального рівня – Світова організація торгівлі (СОТ), Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК); регіонального рівня – Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Асоціація країн Північно-Східної Азії (АСЕАН), Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Спільний ринок країн Південного конусу (МЕРКОСУР). Їхня структура, сфера діяльності.
Основні терміни та поняття: міжнародна організація, єдиний економічний простір, лібералізація торгівлі, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, повний економічний союз, міжнародна економічна інтеграція, колективна безпека, геополітика, геополітичний вектор, зовнішньоекономічний вектор.
Питання для самоконтролю
- Скільки міжнародних організацій налічується нині у світі?
- Які міжнародні організації, на ваш погляд, користуються у світі авторитетом?
- Назвіть спеціалізовані установи ООН.
- Які країни є державами-засновницями СНД?
- Якими є перспективи розвитку СНД?
- Назвіть умови членства в ОПЕК.
- Вкажіть головні причини формування НАФТА. З якою метою НАФТА вирішила розширюватись на південь? Які можливі наслідки розширення?
- Яка роль Уругвайського раунду в історії створення СОТ? Який статус має СОТ у рамках ООН? Назвіть основні принципи СОТ у сфері регулювання міжнародної торгівлі.
Теми рефератів та доповідей
- Функціональне значення міжнародних загальнополітичних організацій у розвитку світової спільноти (на прикладі ООН) та їхніх окремих інституціональних одиниць.
- Функціональне значення міжнародних військово-політичних організацій у сучасній геополітиці (на прикладі НАТО).
- Місце та роль міжнародних валютно-фінансових організацій глобального рівня в системі світового господарства (на прикладі Світового банку, МВФ).
- Особливості економічного співробітництва держав-членів ОПЕК.
- Роль країн ЄС у реструктуризації економіки України.
- Роль України у становленні політичної (економічної) інтеграції в регіоні.
- Інтеграційні політичні перспективи України в контексті військової доктрини.
Семінарське заняття 7.
Тема: Традиційні та нові напрями субрегіональної інтеграції
держав (на прикладі Євразійського простору)
План
- Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).
- ГУАМ.
- Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС).
- Єдиний економічний простір (ЄЕП).
- Економічний союз Бенілюкс.
- Рада держав Балтійського моря.
Питання для самоконтролю
- Вкажіть причини та передумови створення ГУАМ. Роль ГУАМ у врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі.
- Назвіть пріоритетні напрями співробітництва держав-членів ГУАМ.
- Визначте роль та місце України в міжнародних об’єднаннях. Яке значення для України має участь у інтеграційних утвореннях світу?
Теми рефератів та доповідей
- Особливості економічної та політичної інтеграції членів Ради держав Балто-Чорноморського співробітництва.
- Економічна інтеграція в СНД: прорахунки та перспективи.
Література до семінарських занять 6-7: 6-8, 10-11, 16, 40, 68-69, 76, 85, 105-106, Герчикова И.Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности: Учеб. пособие. – М., 2001; Воронцова Н.А. Евразийское экономическое сообщество как международная организация // Внешнеэкономический бюллетень. – 2004. – №6. – С. 3–11; Максимов Ю.Н. Евразийское экономическое сообщество: этапы становления // БИКИ. – 2003. – №83. – 24 июл.; Уметова А.Д. Процессы и проблемы экономической реинтеграции на постсоветском пространстве // Внешнеэкономический бюллетень. – 2004. – №5. – С. 17–25.