Робоча навчальна програма дисципліни "Країнознавство" для бакалаврів денної форми навчання спеціальності "Міжнародне право"

Вид материалаДокументы

Содержание


Питання до заліку
Питання до іспиту
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Питання до заліку

  1. Країнознавство як навчальна дисципліна, об’єкт і предмет дослідження.
  2. Основні функції та завдання курсу “Країнознавство”.
  3. Система методів наукових досліджень у країнознавстві.
  4. Міжпредметні зв’язки країнознавства.
  5. Поняття про політичну карту світу.
  6. Держава як головний об’єкт політичної карти світу. Ознаки та функції держави.
  7. Території, країни, держави як об’єкти політичної карти світу.
  8. Різновиди територій, що виділяються згідно з нормами міжнародного права, їх характеристика.
  9. Поняття про спірні території світу та політико-територіальні об’єкти з невизначеним міжнародно-правовим статусом. Самопроголошені країни світу та їх географія.
  10. Міжнародно-правовий статус Антарктиди.
  11. Поняття про територіальні води. Проблеми розмежування в територіальних водах на прикладах держав світу.
  12. Морська економічна зона, її значення та міжнародно-правові функції.
  13. Колонії, протекторати, підопічні території, їх сутність. Місце залежних територій на політичній карті світу.
  14. Географія держав-метрополій.
  15. Географія колоніальних володінь Великобританії.
  16. Географія колоніальних володінь Франції.
  17. Географія колоніальних володінь США.
  18. Географія колоніальних володінь Австралії та Нової Зеландії.
  19. Географія колоніальних володінь Іспанії та Нідерландів.
  20. Поняття про політичну географію як одну із суміжних дисциплін країнознавства.
  21. Актуальні проблеми сучасної політичної географії. Об’єкт та предмет дослідження.
  22. Етапи формування політичної карти світу.
  23. Характеристика політичної карти світу.
  24. Форми правління держав світу. Географія монархій Європи, Азії, Африки, острівної Америки, Австралії з Океанією.
  25. Співдружність націй, очолювана Великобританією, як форма правління та асоціація незалежних держав. Склад держав, мета функціонування.
  26. Форми державного устрою: характеристика унітарних держав світу.
  27. Форми державного устрою: характеристика федеративних держав Європи.
  28. Географія федеративних держав Азії.
  29. Географія федеративних держав Америки.
  30. Географія федеративних держав Африки та Австралії з Океанією.
  31. Міждержавні організації загальнополітичного змісту. ООН: інституціональна структура, мета функціонування, головні завдання.
  32. Міждержавні організації військово-політичного змісту. НАТО: структура, мета функціонування, завдання.
  33. Міждержавні організації економічного змісту (ЄС, АСЕАН, НАФТА, МЕРКОСУР). Об’єктивні причини інтеграційних процесів у різних регіонах світу. Структура, мета функціонування, завдання.
  34. Нові форми субрегіонального співробітництва.
  35. Обґрунтування співпраці рамках ГУАМ.
  36. Перспективи співробітництва в рамках ЄЕП.
  37. Спільні та відмінні риси економічної, політичної сфер життєдіяльності країн “сімки” (провідних високорозвинених держав).
  38. Сучасна соціально-економічна типологія країн світу.
  39. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав регіону Центральна Європа.
  40. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав регіону Західна Європа.
  41. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав регіону Африка.
  42. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав регіону Латинська Америка.
  43. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав субрегіонів Східної та Південно-Східної Азії.
  44. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав субрегіонів Південної та Південно-Західної Азії.
  45. Сучасна економіко-географічна регіоналізація країн світу.
  46. Сучасна економічна карта світу. Головні економічні осередки світу.
  47. Коротка країнознавча характеристика Оману, Непалу, Мальти за планом: статус – столиця – форма правління – форма державного устрою – соціально-економічний тип (підтип) – регіон (субрегіон) – членство в міжнародних організаціях.

Питання до іспиту

  1. Країнознавство як навчальна дисципліна, об’єкт і предмет дослідження.
  2. Основні функції та завдання курсу “Країнознавство”.
  3. Наукові методи дослідження у країнознавстві.
  4. Міжпредметні зв’язки країнознавства.
  5. Актуальні проблеми сучасної політичної географії. Предмет та об’єкт дослідження. Значення політико-географічних досліджень у країнознавстві.
  6. Поняття про політичну карту світу.
  7. Етапи формування політичної карти світу.
  8. Території, країни, держави як об’єкти політичної карти світу.
  9. Держава як головний об’єкт політичної карти світу. Ознаки та функції держави.
  10. Колонії, протекторати, підопічні території, їх сутність. Географія залежних територій на політичній карті світу.
  11. Найбільші сучасні метрополії світу. Географія їхніх колоніальних володінь.
  12. Спірні території на політичній карті світу, статус яких є невизначеним. Самопроголошені країни світу та їх географія.
  13. Характеристика політичних карт Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки.
  14. Форми правління держав світу. Монархії Європи, Азії, Африки, Австралії з Океанією.
  15. Співдружність націй, очолювана Великобританією. Склад держав, мета функціонування.
  16. Форми державного устрою: унітарна, федеративна, конфедеративна. Зміст, приклади країн у різних географічних регіонах.
  17. Міждержавні організації загальнополітичного змісту. ООН: інституціональна структура, мета функціонування, головні завдання.
  18. Міждержавні організації військово-політичного змісту. НАТО: структура, мета функціонування, завдання.
  19. Міждержавні організації економічного змісту (ЄС, АСЕАН, НАФТА). Структура, мета функціонування, завдання.
  20. Спільні та відмінні риси економічної, політичної сфер життєдіяльності країн “сімки” (провідних високорозвинених держав).
  21. Сучасна соціально-економічна типологія країн світу.
  22. Сучасна економіко-географічна регіоналізація країн світу.
  23. Сучасна економічна карта світу. Головні економічні осередки світу.
  24. Географічна модель світового господарства.
  25. Поняття про світове господарство (СГ). Сучасна структура СГ.
  26. Нові тенденції розвитку СГ.
  27. Глобалізація та регіоналізація як нові тенденції в розвитку СГ.
  28. Значення системи міжнародних економічних відносин у розвитку СГ.
  29. Спільні та відмінні риси економічної, політичної сфер життєдіяльності країн “сімки” (провідних високорозвинених держав). Співвідношення у значенні держав “сімки” та “вісімки”.
  30. Нові форми субрегіонального співробітництва (на прикладі досвіду функціонування ГУАМ, Євразійського економічного співтовариства (ЄЕП).
  31. Нові форми субрегіональної співпраці (перспективи розвитку на прикладі ЄЕП).
  32. Роль транспортно-логістичних компаній як провідних суб’єктів системи зовнішньоекономічних зв’язків.
  33. Вільні економічні зони та їхні національні різновиди (світовий та український досвід розвитку).
  34. Сучасні форми аграрних відносин у світі.
  35. Україна та Росія: спільні та відмінні риси політичної, економічної, соціальної систем держав.
  36. Держави регіону Центральна Європа. Особливості розвитку економічної, політичної та соціальної систем життєдіяльності.
  37. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав регіону Західна Європа.
  38. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав регіону Африка.
  39. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав регіону Латинська Америка.
  40. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав субрегіонів Східної та Південно-Східної Азії.
  41. Відмінності в рівні соціально-економічного розвитку держав субрегіонів Південної та Південно-Західної Азії.
  42. Франція, США, Італія, ФРН, Великобританія. Історія розвитку й формування державності. Державний устрій. Політична система. Соціальна сфера: освіта, культура, традиції.
  43. Великобританія. Сучасний економічний потенціал держави, особливості економічного розвитку. Соціальна сфера: освіта, культура, традиції.
  44. Японія, ФРН, США, Франція, Італія. Загальні відомості. Сучасний соціально-економічний стан. Зовнішньоекономічна сфера.
  45. Комплексна країнознавча характеристика Швеції, Ізраїлю, Іспанії, Канади, ПАР, Китаю.
  46. Росія. Загальні відомості. Сучасний соціально-економічний стан.
  47. Адміністративно-територіальний устрій Росії.
  48. Порівняльна характеристика трьох федеральних земель Німеччини (на вибір).
  49. Коротка країнознавча характеристика Ірану, Австрії, Мексики за планом: статус – столиця – форма правління – форма державного устрою – соціально-економічний тип (підтип) – регіон (субрегіон) – членство в міжнародних організаціях.