Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах
Вид материала | Документы |
СодержаниеМандзяк Віктор.Споживча кооперація як механізм соціальної згуртованості українців Мельник Юрій.Зовнішньоекономічна діяльність Львівської області |
- Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року, 2186.81kb.
- Вельмишановні панове, ми продовжуємо термін приймання заявок до 15 травня!!!, 43.22kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- За загальною редакцією, 1428.32kb.
- Де надруковано. Видавництво Вид роботи учб, 290.21kb.
- Відомості про конференції, що плануються до проведення кафедрою соціально-економічної, 21.78kb.
- Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
- Програма проведення конференції 11 квітня 2011 року приїзд учасників конференції, 80.08kb.
- Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1416.76kb.
- Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.
Мандзяк Віктор.
Споживча кооперація як механізм соціальної згуртованості українців
Недолуга політика нашої держави в аграрному секторі економіки привела до розорення більшості дрібних і середніх сільських господарств [2], що стало наслідком постійної дорожнечі продуктів харчування [1], які все частіше мають імпортне походження та не завжди відповідають якості [4].
Для виходу з такої несприятливої ситуації треба знайти такий механізм співпраці, що б поєднав обидві зацікавлені сторони: місцевих сільгоспвиробників-«фермерів» та споживачів-«клієнтів» їх продукції, а це б виступило однією з форм соціальної згуртованості українських громадян.
Такий вихід насправді є – це налагодження кооперації між ними, де б городяни (переважно це мешканці багатоповерхівок, які не мають змоги самостійно вирощувати садовину і городину чи вигодовувати птицю і худобу через брак відповідних присадибних ділянок) виступили в ролі внутрішніх інвесторів (адже вони, а це переважно дрібні підприємці, бюджетники, пенсіонери, мають, щоправда незначні, фінансові ресурси) для місцевих сільгоспвиробників (які постійно шукають ринки збуту своєї продукції й часто стають вимушеними клієнтами посередницьких структур), та отримали взамін екологічно чисті і поживні продукти харчування.
19 листопада 2010 р. в м. Стрий Львівської області було започатковано діяльність сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Віра» (попередня назва «Здорове харчування») на базі місцевої греко-католицької парафії церкви Всіх Святих українського народу завдяки зусиллям місцевих активістів товариства «Просвіта» [3]. Партнерами кооперативу тепер виступають кредитна спілка «Вигода» та споживчий кооператив «Донбас-Карпати».
Кооператив «Віра» створювався для обслуговування своїх членів на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Метою його діяльності є збільшення доходів своїх членів шляхом надання їм відповідних послуг.
У перспективі предметом діяльності кооперативу мають виступити:
- заготівля, зберігання, передпродажна обробка і продаж продукції;
- надання маркетингових послуг;
- переробка сільськогосподарської сировини;
- закупівля та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;
- технологічні, транспортні, науково-консультаційні послуги та послуги для ведення бухгалтерського обліку.
На сьогодні до кооперативу «Віра» входять майже 100 мешканців Стрия, обрано наглядову раду та виконавчого директора, які діють на громадських засадах. Налагоджена співпраця з виробниками хлібних виробів, молочних продуктів та садовини. На даний час кооператив виконує функцію інформаційного центру – посередника між споживачами і виробниками.
Наприкінці, заради об’єктивності, треба вказати й на ризики, які необхідно подолати в процесі створення структур споживчої кооперації:
- психологічний – страх і недовіра серед громадян до кооперативних організацій;
- організаційний – невміння громадян працювати на партнерських засадах і перетворення такого роду кооперативів з прикладів соціального підприємництва на суто економічні бізнес-проекти;
- економічний – прояви недобросовісної конкуренції з боку посередницьких структур;
- погодний – загроза неврожаїв через несприятливі погодні умови.
Таким чином, споживчі кооперативи навчать українців економити на закупівлях продуктів харчування, довіряти один одному серед членів кооперативу, співпрацювати один з одним на засадах партнерства, планувати кожному власну економіку на основі принципів кооперації, покращити стан власного здоров’я через споживання екологічно чистих продуктів харчування. Окрім того, інститути споживчої кооперації стануть однією з багатьох «цеглинок», з яких має створитися сучасне українське громадянське суспільство.
Джерела:
1. Итоги апреля: Ценовые рекорды установлены (04.05.2011) // ly/040011/278520/
2. Огороды не помогут украинцам сэкономить (04.05.2011) // .net/novosti/ogorody-ne-pomogut-ukraincam-sekonomit-n125261.phpl
3. Практика самоорганізації: у місті Стрий створено кооператив «Здорове харчування» (24.11.2010) // rg.ua/node/19161
4. Свежеобколотое мясо. Продавцы красят туши марганцовкой и освежают угарным газом? (04.05.2011) // .net/novosti/svezheobkolotoe-mjaso-prodavcy-krasjat-tushi-margancovkoj-i-osvezhajut-ugarnym-gazom-n125250.phpl
Мельник Юрій.
Зовнішньоекономічна діяльність Львівської області
Львівська область має широкі перспективних для зовнішньоекономічної діяльності. Продукцію нашої області знають приблизно у 80 країнах світу. Кількість суб’єктів області, які є учасниками зовнішньоекономічної діяльності за останні два роки збільшилась: якщо у 2009 році, участь у зовнішньоекономічний діяльності області брали 1961 суб’єкти господарювання, то у 2010 році їх кількість збільшилась на 231 одиницю. Якщо порівнювати кількість учасників, які брали участь у експортно-імпортних операціях з товарами та послугами, то бачимо, що імпорт переважає над експортом (табл. 1).
Таблиця 1. Окремі показники зовнішньоекономічної діяльності
Показники | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2010р. у % до 2007р. |
Кількість учасників ЗЕД, од. | 1911 | 2000 | 1961 | 2192 | 114 |
Експорт товарів і послуг | 1036 | 1114 | 1106 | 1033 | 99 |
Імпорт товарів і послуг | 1307 | 1366 | 1320 | 1655 | 126 |
Як бачимо, кількість суб’єктів господарювання , які брали участь в експорті товарів і послуг зменшилась ( 2010р,. проти рівня 2007р.) на 1 %. Щодо імпорту, то якщо у 2007 році участь в імпорті товарів і послуг брали 1307 суб’єктів господарювання, то у 2010р. - 1655 одиниць, тобто відбулося збільшення на 26,7%.
Слід зазначити, що у сфері зовнішньої торгівлі товарами і послугами імпорт переважає над експортом, тобто маємо від’ємне сальдо (табл. 2).
Таблиця 2. Зовнішньоторговельний баланс області (млн. дол. США)
Показники | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2010 у %до 2007 |
Експорт: в т.ч. | 373 | 530 | 677 | 679 | 182 |
товарів | 343 | 493 | 633 | 622 | 181 |
послуг | 30 | 37 | 45 | 58 | 191 |
Імпорт, в т.ч. | 1068 | 2966 | 1152 | 967 | 90 |
товарів | 105201 | 2945 | 1125 | 934 | 1 |
послуг | 17 | 21 | 27 | 33 | 198 |
Сальдо зовнішньої торгівлі: в т.ч. | -695 | -2436 | -475 | -287 | |
товарів | -708 | -2452 | -492 | -311 | |
послуг | -13 | 16 | 17 | 23 | |
Досліджуючи динаміку експортно-імпортних операцій товарами і послугами можна зробити висновок, що експорт має стрімку тенденцію до зростання. Якщо у 2007 році експорт товарів і послуг становив 373,33 млн. доларів США, то у 2010 році – 679,76 млн. доларів США, тобто відповідно збільшився на 82%. Оскільки імпорт товарів і послуг за останні 4 роки знизився на 9,5 % , то і від’ємне сальдо має тенденцію до зменшення.
Для забезпечення і виконання регіональних і міжрегіональних програм пріоритетного розвитку виробництва, що забезпечують продукцією споживчий ринок, необхідно створювати пільгові умови в кредитуванні і оподаткуванні інвесторів.
У зв’язку з нестабільною макроекономічною та політичною ситуацією, законодавчою і податковими базами, існують проблеми із залученням іноземного інвестора, як у державу, так і у Львівську область.
Згідно інформації підприємств, установ та організацій, що звітували Львівському обласному управлінню статистики про іноземні інвестиції бачимо, що надходження іноземних інвестицій в економіку Львівщини упродовж січня-червня 2010 року внесено складають 35,1 млн. дол. США, що у 7 разів більше, ніж у січні-червні 2008 року і на 72,1% більше обсягу надходжень за 2009 рік в цілому. Інвестиції надійшли з 22 країн світу. За обсягами вкладених інвестицій найактивнішими капіталовкладниками у I півріччі 2010 року були партнери з Польщі - 16,4 млн. дол. (46,8% загального обсягу надходжень I півріччя), США - 5,4 млн. дол. (15,4%), Данії - 3,1 млн. дол. США (8,9% обсягу надходжень), Швеціїї - 1,6 млн. дол. (4,4%), Німеччини - 1,3 млн. дол. (3,7%).
Таблиця 3
Країни інвестори Львівщини у першому півріччі 2010 р.
-
Країни
Обсяг надходжень інвестицій
млн. дол. США
у % до підсумку
Всього
23,7
100
Польща
16,4
46,8
США
5,4
15,4
Данія
3,1
8,9
Швеція
1,6
4,4
Німеччина
1,3
3,7
Канада
0,8
2,3
Іспанія
0,7
2,0
Інші
5,8
16,5
Частка Львівщини в загальному обсязі іноземних інвестицій України станом у 2010 року - 4,2%.
Джерела:
1. Борисова В.А. Підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК // Економіка АПК. – 2000. – № 5. – С.75-78.
2. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – Т.1. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 543с.
3. Куць Т.В. Основні напрямки забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції// Економіка АПК. – 1998. – №4. – С.14-16.
4. Палкін О.М. Особливості конкуренції в аграрному секторі// Вісник аграрної науки, 1995. – №2. – С.11-13.