Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах

Вид материалаДокументы

Содержание


Шляхи підтримки підприємницької та інноваційної діяльності на Львівщині
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Передмова


Потужний інтелектуальний та духовний потенціал Львівщини є знаним далеко за межами регіону. Тут діють десятки вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, аналітичних центрів. Щорічно профільні установи здійснюють наукові дослідження та організовують численні наукові конференції, круглі столи, семінари, що покликані надати інтелектуальний поштовх для ефективної реалізації різнопланових державних та громадських, економічних, екологічних та культурно-мистецьких завдань.

У місті Лева з 2009 року започатковано проведення «Форумів молодих науковців» з метою підтримки молоді, котрій не байдужа наукова діяльність у напрямах філософії, політології, економіки, правознавства, психології, культурології, мистецтвознавства тощо. Завдяки цьому проекту учасники мають можливість формувати цілісне розуміння політичних, економічних, гуманітарних процесів та ризиків Західного регіону України та шукати адекватні шляхи їх розв’язання.

Цьогорічний Форум присвячений Дням Науки та підготовлений ГО «Львівський аналітичний дім», ЛОВ ВГО «Товариство психологів України», ГО «Центр розвитку людини». Сподіваємося, що ідея проведення Форумів молодих науковців викличе зацікавлення в інших областях України та серед української діаспори.

Оргкомітет дякує вищим навчальним закладам, представники яких взяли участь у Форумі, зокрема, Львівському державному університету внутрішніх справ, Львівському національному університету ім. І. Франка, НУ «Львівська Політехніка», Львівському національному аграрному університету, Львівському регіональному інституту державного управління НАДУ при Президентові України, Львівському національному університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, Дрогобицькому державному педагогічному університету ім. І. Франка, Львівському державному університету безпеки життєдіяльності, Національному лісотехнічно-му Університету України, Українському Католицькому університету.

Оргкомітет висловлює вдячність керівництву Західного наукового центру НАН України і МОНМС України, Львівської обласної та міської рад, Львівської обласної державної адміністрації за інформаційне сприяння. Особлива подяка керівництву Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Львова за надання приміщення для проведення нашого заходу.

Висловлюємо щиру подяку професорові філософії А.Хруцькому (Чікаго, США) за популяризацію Форуму молодих науковців за кордоном.

Оргкомітет Форуму молодих науковців Львівщини

Шляхи підтримки підприємницької та інноваційної діяльності на Львівщині

Босіока В.
Аграрний сектор України: проблеми реформування і фінансування


Аграрний сектор являє собою складне поєднання багатьох виробничо-організаційних структур у певну систему, метою функціонування якої є задоволення потреб суспільства. Він є однією з головних складових економіки України. Адже саме тут – 13-15% загальної доданої вартості, на 9-11% формується бюджет, на 15-17% - експортний потенціал держави [3]. Проте нині АПК дедалі більшою мірою відчуває тиск негативних явищ, переважно пов'язаних зі світовою фінансовою кризою. Так, середньорічна заробітна плата в сільському господарстві залишається найнижчою серед галузей економіки.

Ситуація, що склалася на сільському ринку праці є вкрай тривожною. З 19-ти зосереджених у сільській місцевості видів економічної діяльності безпосередньо на галузь сільського господарства припадає 50,6% зайнятого населення, кожен другий із числа незайнятих громадян, що мав статус безробітного, мешкає у сільській місцевості. Кількість зареєстрованих безробітних станом на 1 листопада 2010 року – 400,7 тис. осіб (з них 243,1 тис. жінок, 176,7 тис. молоді до 35 років).

Станом на 1 жовтня 2010 р. із Стабілізаційного фонду на потреби Мінагрополітики було виділено усього 59 млн. грн. Це менше 1% річного обсягу фінансування. Зокрема, на фінансування фермерських господарств – у бюджеті передбачалося 40 млн. гривень, обслуговуючих кооперативів – 12 млн. гривень, виробників тваринницької і рослинницької продукції – 62 млн. гривень, на часткову компенсацію вартості сільгосптехніки та на закупівлю техніки для АПК на умовах лізингу – нуль гривень.

Інфраструктура аграрного ринку недостатньо розвинена, неефективною є державна політика щодо створення умов для розвитку кооперативних та інших об’єднань сільськогосподарських товаровиробників у сфері заготівлі, переробки, реалізації продукції.

У зв’язку з набуттям України членства в СОТ на даний час забезпечити стабільну діяльність новостворених аграрних формувань є нелегко. Дається взнаки непідготовленість селян до роботи в ринкових умовах, низька платоспроможність більшості з них, відсутність послідовної державної політики щодо диспаритету цін, недостатня фінансова підтримка держави та місцевих органів самоврядування. Всі ці чинники зумовлюють постійну нестачу фінансових ресурсів та обмежують діяльність і розвиток сільськогосподарських товаровиробників.

Вагомою проблемою аграрного сектора, яка потребує реформування, є відсутність підтримки сільськогосподарських виробників у отриманні кредитів. З поглибленням фінансової кризи кредитування аграрних підприємств майже призупинено. За 2009-2010 рр. підприємства галузі прокредитовані в розмірі 5,5 млрд. грн. або 30 % від загальної потреби в кредитних ресурсах.

Головним чином сільськогосподарські підприємства використовували кредити для закупівлі пального та мастил (77%), закупівлі засобів захисту рослин (48%), придбання посівного матеріалу (36%) та інші цілі, пов’язані з поточною сільськогосподарською діяльністю. Водночас лише 13% господарств спрямували отримані кредити на технологічне оновлення виробництва та 6 % - на його розширення.

На сьогодні гостро стає відчутною неефективна політика держави у сфері сільського господарства. За статистикою дрібнотоварні селянські господарства виробляють 61% валової сільгосппродукції, але вони позбавлені нині будь-якої державної фінансової підтримки. В той же час лише 7% сільгосппідприємств отримали 3/4 всіх субсидій, а це майже 10 мільярдів гривень [3].

В першому півріччі 2009 р. відбулося значне падіння обсягів інвестицій в основний капітал як в цілому по народному господарству (56,7 % від рівня 2008 р.), так і в аграрному секторі (54,3%). З метою забезпечення життєздатності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках, а отже, й підвищення інвестиційної привабливості, у вересні 2007 року Кабінетом Міністрів України затверджено Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року. За рахунок здійснення заходів, спрямованих на формування інвестиційно-інноваційної моделі розвитку сільського господарства, до 2015 року передбачається надходження в галузь близько 20 млрд. грн. інвестицій [2].

Реформування потребують питання щодо розвитку лізингу у використанні технічних засобів, застосування досягнень науково-технічного прогресу та впровадження у сільськогосподарське виробництво інновацій.

Загалом стан справ на селі і в агропромисловому комплексі вимагає невідкладної реалізації Комплексної програми підтримки розвитку українського села, основними завданнями якої є: забезпечення комплексного, багатофункціонального розвитку сільських територій; орієнтація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади на задоволення потреб сільських жителів, активізацію ініціативи громад і органів місцевого самоврядування щодо розвитку інфраструктури села; створення умов для розширення сфери зайнятості на селі; забезпечення істотного підвищення рівня доходів та поліпшення соціального захисту сільського населення; розвиток земельних відносин та форм господарювання [1].

Вкрай необхідно вжити ряд заходів, що мінімізують кризові явища в АПК і забезпечать його виведення на нові інноваційні перспективи. Серед них: пролонгація кредитів, що їх отримали в комерційних банках підприємства галузі і надання нових кредитів; збільшення видатків на фінансування бюджетних програм і здійснення фінансової підтримки підприємств галузі через механізм здешевлення кредитів, бюджетної, тваринницької і рослинницької дотації, здешевлення придбання техніки; відтворення та підвищення родючості ґрунтів, здешевлення вартості страхових премій; виділення за рахунок стабілізаційного фонду додаткових коштів на підтримку фермерських господарств; надання податкових преференцій [3].

Проведення ефективної аграрної реформи дасть змогу розв’язати більшість соціальних проблем на селі, забезпечити розвиток сільських територій, підвищити рівень зайнятості сільського населення, подолати кризову ситуацію у тваринництві та основних галузях рослинництва, задовольнити потреби країни у продуктах харчування, сприятиме істотному пом’якшенню наслідків вступу України до СОТ, зростанню ефективності виробництва та інвестиційної привабливості галузі.
Джерела:

1. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року : затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1158. – [Електронний ресурс]. –Режим доступу : a.gov.ua.

2. Сучасний стан та пріоритетні напрямки розвитку інвестиційної діяльності у сільському господарстві. – [Електронний ресурс]. –Режим доступу : uka.com.

3. Ягольник О. Г. Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України / О. Г. Ягольник. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : gov.ua.