Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах

Вид материалаДокументы

Содержание


Захарчук Євгеній, Захарчук Ярина, Жовтанецька Ярина. Інноваційна діяльність в регіоні: управлінський аспект
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   39

Захарчук Євгеній, Захарчук Ярина, Жовтанецька Ярина. Інноваційна діяльність в регіоні: управлінський аспект


Постановка проблеми. Сталий розвиток та рівень конкурентоспроможності регіону зумовлені використанням у виробничих і дослідницьких установах інновацій, наукоємних розробок у виробництві й послугах. Важливого значення в підвищенні ефективності застосування підприємствами і закладами високотехнологічних розробок й нововведень є система управління інноваційною діяльністю на адміністративній території та її удосконалення.

Незважаючи на задекларований ще кілька років тому перехід на інноваційний шлях, інноваційна активність підприємств залишається низькою. За останні роки через недосконалість науково-технічної та інноваційної політики суттєво погіршився стан багатьох галузей економіки. Відсутність прогресу в освоєнні та впровадженні новітніх технологій заважали підвищенню конкурентоспроможності промисловості, що певною мірою спричинило глибоку структурну кризу та падіння виробництва. Ступінь спрацювання основних засобів виробництва вітчизняних установ перевищив 60%, на транспорті – 84%, що є основним чинником депресивного стану економіки.

Недооцінка ролі інновацій та науково-технічного забезпечення соціально-економічного розвитку призвела до того, що навіть крупні корпорації, що мали ресурси для реінвестицій, не встигли завершити модернізацію виробничих потужностей експортоорієнтованих галузей за новітніми технологіями [1].

Діяльність будь-якої установи (підприємство, дослідницький заклад, ін.) щодо застосування нововведень, адаптація до інновацій потребують від керівників пошуку дієвих механізмів управління інноваційним процесом. Інноваційна модель розвитку економіки в цілому та її регіональних складових передбачає безперервний процес управління конвертацією сучасних досягнень науки і техніки в новітні розробки, конкурентоспроможні товари і послуги.

Виклад основного матеріалу. Державотворчі процеси в Україні тривають поряд з процесами глобальної трансформації, що радикально вплинули на життя всієї світової спільноти. У цих умовах зволікання з назрілими модернізаційними змінами, кризові політичні процеси та глибоке соціальне розшарування гальмували розвиток України, підривали її суверенітет, відкидали країну на узбіччя світового прогресу. Довести своє право на гідне місце серед розвинених держав світу, утвердити національну конкурентоспроможність, забезпечити стійкий соціально-економічний розвиток і високі стандарти життя громадян – такі питання постають сьогодні на порядку денному розвитку країни [2].

В умовах кризи та у післякризовий період яскраво виявилася неспроможність більшості громад і регіонів самостійно фінансувати власний розвиток. Існує низка факторів від яких залежить успішне проведення модернізації економіки. На сучасному етапі значимим фактором постає управління інноваційною діяльністю. Ефективно діюча система управління інноваційним процесом на регіональному рівні дозволяє установам території результативно взаємодіяти з зовнішнім середовищем, оптимально використовувати обмежені ресурси (сировинні, фінансові, ін.) та забезпечувати формування унікальних новацій, що призначаються для зацікавлених сторін.

Актуальність необхідності удосконалення системи управління інноваційним процесом на регіональному рівні визначається наступним:
  • наявність труднощів в адаптації підприємств до умов сучасного ринку, що зумовлені неефективним управлінням установами;
  • зростаючим статусом інновацій, які потребують адекватного економічного інструментарію, що дозволяє дієво використовувати наявний науковий потенціал;
  • низьким рівнем розвитку інноваційної діяльності на конкурентному ринку.

Важливим чинником удосконалення управління інноваційною діяльністю також слугує проблематика мотивації праці учасників процесу нововведень. Сукупність знань, особистої майстерності фахівців, котрі здійснюють інноваційну діяльність, їх творчі новаторські здібності утворюють інтелектуальний потенціал організації, яка є базою її інноваційного лідерства й конкурентоспроможності на ринку. Проблематика мотивації праці персоналу набуває більшого значення, оскільки у всіх видах інноваційної діяльності зростає елемент творчих зусиль.

Мотивація як функція управління означає сукупність рушійних сил, які стимулюють усіх учасників інноваційного процесу й кожного окремо до активної діяльності. Прості прагматичні рішення в мотиваційній сфері сьогодні вже не можуть дати очікуваних результатів. Управлінцю необхідно враховувати природу мотивації взагалі й творчої діяльності зокрема. Мотивація розробника інновацій детермінована низкою специфічних категорій та визначень, де у переліку основних є потреби, мотиви, спонукання, мотиваційна поведінка, стимули і заохочення.

Висновки. Україна є державою, що здатна динамічно розвиватися і прагне більш активно включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство. У зв'язку з цим державна регіональна політика повинна бути спрямована на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх ефективного розвитку [3]. З врахуванням зазначеного вище, регіональним органам влади із використанням інструментарію управління інноваційною діяльністю необхідно активізувати залучення наукових колективів до науково-технічних розробок, необхідних у державному та приватному секторах, насамперед спрямованих на реалізацію експортного потенціалу вітчизняних установ.
Джерела:

1. Доповідь Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Андрія Клюєва щодо проекту Програми інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні на засіданні Кабінету Міністрів 2 лютого 2011 року. Режим доступу / ov.ua

2. Модернізація України – наш стратегічний вибір. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України (2011 рік). Режим доступу / dent.gov.ua

3. Постанова КМ України від 21.07.2006 року №1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року». Режим доступу / gov.ua