Geum.ru

Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах

Вид материалаДокументы

Содержание


Ковтик Олеся.Експансія російського капіталу у банківську систему України
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   39

Ковтик Олеся.
Експансія російського капіталу у банківську систему України


Сьогодні спостерігається активне, масове входження іноземних банків в Україну, що зумовлено великим інтересом інвесторів до економіки України, адже вона динамічно розвивається і є недостатня насиченість ринку банківських послуг. Але особливу увагу привертає цілеспрямоване вливання російських банків у ринок банківських послуг України. Зрозуміло, що їхні дії є чітко продуманими, а мета – це вплив на ринок банківських послуг через продуману державну політику нашого сусіда. Російські банки в Україні працюють у дуже вузькій сфері, адже їхні вклади направлені лише у банківський сектор, у фінансовий сектор і дають кредити уряду, що є позитивними моментами, але немає вкладів у будь-які інноваційні проекти. Тому випливає такий висновок, що завданням російських банків є участь у приватизації стратегічних об`єктів і допомога уряду у наповненні держбюджету, але у власних же ж інтересах. У 2010 році було виділено суто уряду, «Нафтогазу» і «Автодору» 2 млрд., також Україна одержала від російського «Внєшторгбанку» на 6 місяців кредит у розмірі 2 млрд. дол. для покриття дефіциту державного бюджету під 6,7% річних з правом триразової пролонгації. Час для відновлення експансії Росія обрала дуже вдало, адже в умовах кризи вітчизняні активи суттєво подешевшали. Під час кризового спаду на вітчизняному кредитному ринку росіяни змогли зміцнити свої позиції, провівши обдуману політику, адже, починаючи з 2009 року, російські банки розпочали масове кредитування юридичних осіб. В цей час більшість українських і західних банків, на відміну від російських, дотримувалася заборони на видачу кредитів. А вже з 2010 року почали поступово відвойовувати позиції в кредитуванні фізичних осіб.

Як ми бачимо, українська банківська система поступово втрачає «національну приналежність», входячи у світові фінансові групи. Це підтверджується тим, що із 176 банків, що діють в країні, 51 вже належить іноземцям. Наприкінці 2008-го року російський Внєшекономбанк придбав Промінвестбанк, який входив до десятки найбільших банків країни. Сьогодні російський капітал в Україні представляють 10 банків, які володіють 21% банківських активів в Україні, три з них – «Альфа-банк», «Промінвестбанк», «ВТБ Банк» - входять в десятку найбільших банків за критерієм статутного капіталу. При цьому у вітчизняній банківській системі представлено два найбільші державні банки Російської Федерації – «ВТБ Банк» і «Дочірній банк Ощадбанку» Росії. А відтепер ще й «СберБанк», який є найбільшим банком, що контролюється Російською Федерацією, тобто це означає контроль Росії над українською банківською системою. Жодна інша країна не має контролю над такою кількістю потужних фінансових установ України.

Росія ретельно розробила стратегію окупації української економіки та фінансової сфери зокрема, саме тому нині вона посідає 5 місце поміж країн-інвесторів із показником капіталовкладень в українську економіку – близько $3 млрд. за підсумками минулого року. На жаль, російські фінансові установи, що працюють на вітчизняному ринку, представляють політичні інтереси Російської Федерації. До того ж, російський капітал в Україні зараз у кращих умовах, ніж навіть у себе на батьківщині. Це проявляється в тому, що тут російські інвестори дозволяють собі створювати штучні кризи, що пов’язано з монопольним положенням на ринках, розмивати контрольні пакети акцій держави, ігнорувати інвестиційні зобов'язання, які були взяті під час приватизації. Такі дії Росії спричинені тим, що навіть за часів президентства В. Ющенка не відбулась реприватизація жодного підприємства, яке є власністю російського капіталу. Варто зазначити, що попри вседозволеність, Росія все одно не задоволена діями України.

Як ми бачимо, сьогодні російський капітал настільки міцно закріпився у національній економіці, що став одним із факторів політичного життя країни. Крім того, російські банки все більше стараються впливати на прийняття керівництвом держави лояльних стратегічних рішень, до яких відносяться: відмова від вступу у НАТО, участь у російських організаціях економічного та військового співробітництва, розміщення військових баз. Це дуже негативний фактор, адже втрата фінансової незалежності банківської системи може спричинити зростання макроекономічних та валютних ризиків. Зрозуміло, що російські банки в Україні в основному переслідують не економічні, а політичні цілі. Вони встановили контроль над «Промінвестбанком», який займався кредитуванням української промисловості. В результаті таких дій вони отримали доступ до активів промисловості України. Кредитуючи їх, відбувається перехід контролю над цими активами в руки Росії, тобто чітко виражено, що не відстоюються інтереси України. У майбутньому російські фінустанови й надалі будуть розширювати частку своїх банківських послуг на українському ринку. Нині ми спостерігаємо експансію російської валюти на вітчизняному ринку. За п’ять років кредитний портфель в рублях зріс в Україні більш, ніж в 60 разів. Як вважають експерти, такі кредити в іноземній валюті можуть призвести до кризи, адже якраз через валютні кредити Україна так постраждала в кризовий період, адже чим вища частка валютних позик в країні, тим серйозніші наслідки для банківської системи у випадку обвалу цих валют. І, до того ж, в такому агресивному просуванні будь-якої валюти відображається геополітика, а не економіка. В більшості випадків кредити в рублях українцям видають за ставкою, нижчою за ту, яку отримують росіяни. Тобто мова йде не про одержання прибутку, а про завоювання ринку. Міцність і дешевизна кредитів в рублях пояснюється тим, що рубль в останні роки залишався фактично єдиною стабільною валютою: коли гривня знецінилась більш як на 70%, російські гроші втратили лише 20% вартості.

Однією з причин такого активного втручання російських інвесторів є те, що на відміну від західних співробітників російським інвесторам більш зрозумілі умови бізнесу в Україні. Вони за декілька років ефективно ввели в країну російську модель відносин з владою, що дозволило без проблем домовлятися з різними політичними групами впливу. Тому Росії досить легко впливати на Україну, її дії у національно важливих напрямах розвитку, у зміні галузевих пріоритетів вітчизняної економіки. Тому це призвело до втрати країною контролю над своєю банківською системою.

Тепер необхідно створити такий механізм регулювання, щоб допускати іноземний капітал у банківський сектор тільки в таких розмірах, щоб при цьому зберігався контроль з боку держави. Тому доступ на український ринок повинні отримати тільки найбільш надійні іно­земні банки, розмір власного капіталу яких повинен бути не менше 1 млрд. євро. Вони повинні мати високий рей­тинг, а також представляти країну, яка б згодилась на відкриття філій українських банків на своїй території. Лише в такому випадку за допомогою двосторонньої системи зв’язку були б задоволеними інтереси обох сторін. Сьогодні Україна повинна особливо уважно обдумувати кожен крок у процесі співпраці з іноземними інвесторами, а особливо з Росією, адже кожен неправильний крок сприяє поглибленню кризи в державі і залежності від економіки чужих країн.
Джерела:

1. Васильченко З.М., Васильченко І.П. Оцінка ефективності інвестиційних проектів у банківській діяльності. № 12.-с. 35 „Фінанси України” 2009.

2. Гуцал І.С., Тишків А.О. Проблеми й перспективи функціонування інвестиційних банків. № 11.- с.78 “Фінанси України” 2009.

3. u.ua/finance/05oct2010/vtb.phpl.