Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року // За заг ред. О. М. Лозинського, І. В. Карівця, І. М. Назаркевича. У 3-х частинах

Вид материала

Документы

Содержание Майба Ольга. Єдиний соціальний внесок та шляхи його покращення

Подобный материал:

• Форум молодих науковців Львівщини. Збірник тез конференції: 22 травня 2011 року, 2186.81kb.
• Вельмишановні панове, ми продовжуємо термін приймання заявок до 15 травня!!!, 43.22kb.
• Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
• За загальною редакцією, 1428.32kb.
• Де надруковано. Видавництво Вид роботи учб, 290.21kb.
• Відомості про конференції, що плануються до проведення кафедрою соціально-економічної, 21.78kb.
• Академія муніципального управління до 15-річчя Академії муніципального управління, 5167.76kb.
• Програма проведення конференції 11 квітня 2011 року приїзд учасників конференції, 80.08kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1416.76kb.
• Збірка тез доповідей II міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитний, 5138.1kb.

Майба Ольга.
Єдиний соціальний внесок та шляхи його покращення

На даний час всі вже знають, що запровадилися кардинальні зміни у систмі державного пенсійного страхування та соціального страхування. Після нового року значному спрощенню піддалася система адміністрування внесків до Пенсійного фонду та фондівсоціального страхування. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку при йшов один — єдиний соціальний внесок.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування [3].

Введення єдиного соціального внеску принесло багато переваг для роботодавців та підприємців. Адже не треба реєструватися у чотирьох державних установах, не треба поєднувати чотири різні звіти, не треба сплачувати чотири різних внески. Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на його рахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування. Для роботодавців ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів діяльності. Виділяють 67 класів професійного ризику. Ставка для першого класу становить 36,76% та 49,7% для 67 класу [4].

Закон про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві передбачає існування знижок або надбавок до тарифів страхових внесків, основною метою яких є стимулювання роботодавців покращувати умови й безпеку праці. Розмір знижок чи надбавок до страхових коштів теж диференційний, але не може перевищувати 50% страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки.

До переваг законопроектів про єдиний соціальний внесок можна віднести визначення поняття «мінімальний внесок» та закріплення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у розмірі, що дорівнює 10 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Нагадаємо, що відповідно до чинного законодавства, страхові внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески, визначеної Кабінетом Міністрів України [1].

Серед основних завдань процесу удосконалення закону про соціальне страхування є формування достатньої кількості страхових коштів для фінансування видатків Фондів соціального страхування. Розвиток правового регулювання соціального страхування, зокрема в частині формування страхових коштів пов’язаний із змінами розмірів страхових внесків (без доведення до відома основних платників об’єктивних підстав таких змін шляхом опублікування актуарних розрахунків) або кола осіб, які підлягають соціальному страхуванню в обов’язковому порядку. Одночасно законодавство залишає без уваги інші можливі джерела формування страхових коштів. Бездіяльність законодавця в такому напрямку є економічно неприйнятною, спонукає збільшувати фінансовий тягар для основних суб’єктів страхування. Так ст. 21 Основ законодавства містить положення, що під час визначення розміру страхових внесків додаткові джерела коштів фондів соціального страхування можуть враховуватися у разі їх систематичного надходження [2]. Таким чином, ігнорується можливість для зменшення розмірів страхових внесків, яке є суттєвим стимулом для виведення сфери оплати праці з тіньового сектору. З цього приводу є доцільною активізація податкової та інвестиційної політики: привабливість податкових пільг або звільнення від оподаткування, реальність особливих інвестиційних гарантій, компенсацій з боку уряду. Не розвиваючи інші джерела коштів соціального страхування, а обираючи шлях запровадження єдиного соціального внеску не змінить суттєво проблему формування страхових коштів.

Пошук шляхів зниження навантаження на основних платників страхових внесків необхідно починати зі спроб їх суттєвого зниження. На момент створення фондів соціального страхування існувала значна заборгованість по соціальним виплатам та обслуговуванню. Опубліковані щорічні звіти про виконання бюджетів цих фондів містять інформацію про значне зниження або ліквідацію заборгованості по платежам. Тобто, відповідно до основних правових засад визначення розміру страхових внесків – існує об’єктивна можливість зниження їх розмірів.

Негайного вирішення вимагає проблема встановлення загальних правил внесення змін до чинного законодавства. В умовах розвитку законодавства, інтенсифікації законодавчої діяльності вона безпосередньо впливає на якість закону. Своєчасність внесення змін до нормативно-правових актів та їх систематизація – необхідна умова для ефективної їх реалізації. З метою забезпечення збільшення числа осіб, які беруть участь у обов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, необхідно значно зменшити необґрунтовано великі розміри страхових внесків для цих осіб.

Джерела:

1. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14 січня 1998 р.// Офіційний вісник України. – 1998. – № 6. – Ст. 219.

2. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-51. – Ст. 376.

3. Законопроект “Про єдиний соціальний внесок” (реєстраційний № 1045) // da.gov.ua.

4. Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 22 лютого 2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 17. – Ст. 80.