Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 Р. 2009 р

Вид материала

Содержание

Загальні відомості про легку промисловість станом на 1.01.2008р.
Валовий (галузевий) продукт, млрд. грн.
Кількість працюючих
Таблиця 5.2 Загальні відомості деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової промисловості станом на 01.01.2008 р.
Всього промислових
5.2 Напрями та головні завдання підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у легкої та деревообробної пр
6. Фінансове забезпечення програми
7. Законодавче забезпечення програми
8. Науково -технічне забеспечення програми

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Таблиця 5.1

Загальні відомості про легку промисловість станом на 1.01.2008р.

№ п/п	Перелік підприємств легкої промисловості	Валовий (галузевий) продукт, млрд. грн.	Кількість підприємств з річним обсягом споживання умовного палива, тис. т			Кількість працюючих, тис. осіб.
			менше 1	від 1 до 10	більше 10
1.	Усього промислових підприємств: 4600	7,1	3800	800	-	147,0

Легка промисловість України складається із 17 підгалузей, має потужний виробничий потенціал, здатний задовольняти потребу суспільства у товарах широкого вжитку і промислового призначення.

У табл. 5.2 надані загальні відомості про підприємства легкої промисловості деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової промисловості, які склалися за станом на 01.01.2008 р.

Таблиця 5.2

Загальні відомості деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової промисловості станом на 01.01.2008 р.

Всього промислових підприємств	Валовий галузевий продукт, млрд. грн.	Кількість підприємств з річним обсягом споживання умовного палива, тис. т			Кількість працюючих, тис. осіб
Всього промислових підприємств	Валовий галузевий продукт, млрд. грн.	Менше 1	Від 1 до 10	Більше 10	Кількість працюючих, тис. осіб
1. Деревообробна та меблева - 6000	7,5	5950	50	-	110
2. Целюлозно-паперової промисловості - 380	6,7	350	20	10	35

До основних галузей легкої промисловості відносять наступні.

1. Текстильна галузь включає 6 підгалузей - це бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, трикотажна, текстильно-галантерейна. Основна продукція бавовняної підгалузі - тканини бавовняні, пряжа бавовняна для ткацького виробництва та для підприємств трикотажної промисловості, виробництво нетканих матеріалів типу тканин для швейної, взуттєвої промисловості та інших галузей народного господарства, вата медична й санітарно-гігієнічні вироби. Найбільші підприємства: ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно” (м. Тернопіль), ТОВ “ТК-Донбас”, ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат” (м. Херсон), ВАТ “Рівненська фабрика нетканих матеріалів” (м. Рівне), АТЗТ “Демітекс” (м. Полтава).

2. Шовкова підгалузь спеціалізується на випуску тканин шовкових і тканин технічного призначення. Основні підприємства: ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” (м. Луцьк), АТЗТ “Черкаський шовковий комбінат” (м. Черкаси), ЗАТ “Київтехнофільтр” (м. Київ).

3. Лляна та конопледжутова підгалузі виробляють тканини лляні, а саме: тканини для постільної і столової білизни, платтяно-костюмні, декоративні, меблеві та тканини технічного призначення, а також кручені вироби − канати, вірьовка, шпагат. Для виробництва льняних тканин підприємства використовують вітчизняну сировину − льоноволокно. Крім того, у виробництві застосовуються хімічні ниті, пряжа бавовняна, а також коноплеволокно при виробництві кручених виробів. Найбільші підприємства: ТОВ “Лінен Фореве (м. Рівне), ЗАТ “Житомирська мануфактура” (м. Житомир), АТ “Харківський канатний завод”.

4. Вовняна підгалузь виробляє в широкому асортименті вовняні й напіввовняні камвольні та суконні тканини, пряжу вовняну та напіввовняну для підприємств трикотажної промисловості, неткані матеріали для швейної промисловості, валяне взуття і повсть, килими і килимові вироби. Сировиною для виробництва вовняних тканин є вовна. Крім того, у виробництві застосовуються хімічні волокна та ниті, пряжа бавовняна. Найпотужніші підприємства: ЗАТ “КСК ”Чексіл” (м. Чернігів), ВАТ “Богуславська суконна фабрика” (Київська обл.), АТЗТ ”Золоте Руно” (м. Донецьк), ТОВ “Сумикамволь” (м. Суми).

5. Трикотажна підгалузь завойовує все більше прихильників завдяки різноманітному асортименту, високій якості і гарному товарному вигляду продукції.

Вона має 4 основних самостійних, технологічно відокремлених виробництва:

- виробництво трикотажного полотна та трикотажних виробів (найбільші підприємства: ЗАТ “Луганська фірма “Лутри”, ЗАТ “Роза”, м Київ), фірма “Рута”, м. Кременчук, ЗАТ фірма "Оветри" (м. Орджонікідзе), ЗАТ "Софія", м. Бровари Київської обл., КП “Киянка”, м. Київ;

- виробництво панчішно-шкарпеткових виробів (ЗАТ “Україна”, м. Житомир, ТОВ “Теркурій-2”, м. Тернопіль;

- виробництво рукавичних виробів;

- виробництво хутра штучного (ДП “Роза-Хутро”, м. Київ, ВАТ “Хутро” Закарпатської обл.

6. Текстильно-галантерейна підгалузь випускає тюлегардинні вироби, а також продукцію, що споживається суміжними галузями легкої промисловості: тасьми, стрічки - швейною, трикотажною, взуттєвою; погони, ремені плетені - оборонним комплексом, енергетичною, машинобудівною та сільськогосподарською галузями.

7. Швейна галузь найпотужніша з галузей легкої промисловості України за обсягами виробництва і включає дві головні підгалузі - з виробництва готового одягу з текстилю та одягу з хутра.

Швейні підприємства, спеціалізовані на виготовленні одягу з текстилю, здатні виготовляти продукцію високої якості та в широкому асортименті для всіх груп населення: пальта, куртки, костюми, сорочки, одяг спеціального призначення, одяг за замовленням силових структур, головні убори, корсетні вироби та інші. Особливістю роботи швейної галузі сьогодні є робота підприємств на умовах давальницької сировини, питома вага якої становить залежно від асортименту 80−90 відсотків загального обсягу виробництва. Основними замовниками продукції є фірми Німеччини, США, Канади, Франції, Італії, Голландії, Англії та інші.

Найпотужніші підприємства швейної галузі: АТВТ “Трембіта”, м. Чернівці, ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика”, ЗАТ “Санта-Україна”, м. Первомайськ, ЗАТ ВТФ “Сіверянка”, м. Чернігів, ВАТ “Володарка”, м. Вінниця, ВАТ “Чернігівська швейна фабрика “Елегант”, ВАТ “Швейна фабрика “ВОРОНІН”, ЗАТ ШП “Юність”, КАТЗТ “Каштан” (усі м. Київ), ЗАТ “Кремтекс”, м. Кременчук, СП “Вайсе”, м. Черкаси, ВАТ ВТШФ “Селена”, м. Запоріжжя.

7. Підгалузь по виробництву одягу із хутра має потужній потенціал для переробки хутросировини та випуску конкурентноспроможних хутрових виробів на внутрішній і зовнішній ринки. Специфіка хутрових підприємств у тому, що вони переробляють сільськогосподарську хутросировину, яку закуповують в осінньо-зимовий період, коли якість її найбільш висока, тому продукція, виготовлена з хутросировини є сезонною. Виробничі потужності підприємств хутряної підгалузі спроможні переробляти 12 млн. штук шкурок кроля, нутрії, лисиці, норки та вівці і виготовляти хутрових виробів у кількості 5 млн. штук – пальта та півпальта з натурального хутра, головні убори та коміри для роздрібної торгівлі.

Найбільші підприємства: ВАТ “Хутрофірма Тисмениця” та СП “Тикаферлюкс”, м. Тисмениця Івано-Франківської обл., ВАТ “Балтська хутрова фабрика”, м. Балта Одеської обл., ВАТ “Українське хутро”, м. Харків, АТЗТ “Хутростар”, м. Жмеринка Вінницької обл., ПП “Ярославна”, м. Вінниця.

8. Галузь по виробництву шкіри та взуття включає три головні підгалузі - це виробництво шкіри (натуральної та штучної), виробництво шкіргалантерейних і дорожніх виробів та виготовлення взуття.

Підприємства шкіряної підгалузі спроможні виробляти щорічно близько 2,0 млрд дм² різноманітних товарів зі шкір: хромових, юхтових, жорстких, для виробництва взуття, шкіргалантерейних виробів, меблів, одягу. Технічний рівень підприємств шкіряної галузі досить високий. На них експлуатується обладнання провідних фірм Німеччини, Італії, Чехії. Найбільші підприємства з виробництва натуральних шкір: ЗАТ “Возко”, м. Вознесенськ, ЗАТ “Чинбар”, м. Київ, ВАТ “Світанок”, м. Львів, ВАТ “Шкіркон”, м. Костянтинівка Донецька обл., ТОВ “Слава”, м. Васильків Київської обл.

9. На виробничих потужностях підприємств по виробництву штучних шкір виробляються синтетичні та штучні шкіри різноманітного призначення, плівкові та неткані матеріали, картон взуттєвий, лінолеумі, палітурні матеріали та гума для підошві та деталей взуття. Основні підприємства: ВАТ ”Вінітекс”, м. Тернопіль, ВАТ “Тореласт”, м. Слов’янськ, ПП “Волвест-М”, м. Луцьк, ЗАТ “Іскож-2000”, м. Запоріжжя, ЗАТ “Вулкан-Правекс”, м. Київ.

10. Технічний рівень підприємств взуттєвої підгалузі дозволяє виготовляти різноманітне конкурентноздатне взуття із натуральної та штучної шкіри, а також з верхом із текстильних матеріалів. Потенціал підгалузі дає можливість щорічно виготовляти 100−130 млн. пар взуття, у 2007 р. вироблено 21 млн. пар. Сировину та матеріали для виробництва взуття забезпечують вітчизняні підприємства. Найбільші підприємства: ВАТ “Прогрес”, м. Львів, ЗАТ “Чернігівська взуттєва фабрика “Берегиня”, м. Чернігів, ТОВ “Таланпром”, м. Ромни, взуттєва фірма “Аспект”, м. Макіївка, ТОВ “Салама”, м. Первомайськ, фірма “Акцент-ЛТД”, м. Чернівці, ТОВ “НВФ Міда ЛТД”, м. Запоріжжя.

11. На підприємствах шкіргалантерейної підгалузі виготовляється різноманітний асортимент виробів із натуральної та штучної шкіри, а також товари спортивного призначення. Основні підприємства: КП “КІКО”, м. Київ, ТОВ “Шкіргалант”, м. Вінниця, ТОВ “Імідж-Галант” та інші.

12. На підприємствах фурнітурної підгалузі зосереджено виробництво комплектуючих для взуття, ґудзиків, застібок та інше. Основні підприємства: КП “Молнія”, смт. Баришівка Київської обл., ВАТ “Київське металофурнітурне підприємство “Текстемп”, СП “Тема”, м. Київ.

13. Підприємства фарфоро-фаянсової галузі з виробництва кухонного посуду та господарсько-побутових виробів: ЗАТ “Полонський фарфоровий завод”, Хмельницька обл., ЗАТ ”Сумський фарфоровий завод”, м. Суми, ТОВ “Дружківський фарфоровий завод”, Донецька обл.; ЗАТ “Кам’янобрідський фаянс”, ТОВ “Баранівський фарфоровий завод”, КП “Довбишський фарфоровий завод”, КП “Городницький фарфоровий завод” (усі - Житомирська обл.).

Переважна більшість українських підприємств легкої промисловості виробляють добротну сучасну продукцію за помірними цінами. Нині серед підприємств є такі, які не тільки не втратили обсяги виробництва, а й успішно їх нарощують.

Виходячи з кон'юнктури світового та внутрішнього ринку пріоритетними виробництвами, які можуть сприяти досить швидкому підвищенню рівня промислово-технологічної переробки та посиленню конкурентоспроможності продукції в легкій промисловості є: поглиблена переробка льону, шкіряної сировини, швейне та трикотажне виробництво.

5.1.2 Деревообробна та меблева промисловість

Деревообробна та меблева промисловість України відноситься до галузей з відносно швидким обігом капіталу.

У галузі задіяні понад 6000 виробників, з яких 967 відносяться до великих та середніх. Практично всі підприємства галузі приватизовані. Загальна чисельність виробничо-промислового персоналу деревообробної та меблевої промисловості понад 110 000 осіб, з них понад 32 000 працює жінок.

Загальний обсяг реалізованої продукції у деревообробній та меблевій промисловості складає 7,5 млрд. грн. з темпом росту виробництва до 2006 р. 117,6 %.

Деревообробна промисловість включає чотири основних підгалузі: плитне, фанерне, лісопильно-деревообробне та лісохімічне виробництва.

Найбільшими підприємствами з виробництва плитних матеріалів є: ТОВ «Кроно-Україна», ТОВ «Свиспан Лімітед», ТОВ «ЛК Інтерплит-Надвірна», КП «Калинівський ЕЗДМ», АТ «Аверс», ТОВ «Черкаський ДОК», ТОВ «Уніплит» та АТ «Фанплит».

Найбільшими підприємствами з виробництва фанери клеєної, лущеного шпона та гнуто-клеєних деталей є: ТОВ «Одек-Україна», ТОВ «Костопільський фанерний завод», АТ «Фанплит», ТОВ «Уніплит», ТОВ «Черкаський ДОК» та ТОВ «Язьм».

Найбільшими виробниками меблів в Україні є: ЗАТ “Новий Стиль”, ТОВ “Гербор-Холдинг”, ТОВ “Модерн-Експо”, ТОВ “Ено Меблі Лтд”, ТОВ “АртМеталФурнітура меблі”, ТОВ “БРВ-Україна”, ТОВ ВТФ “Велам”, ТОВ “Фабрика “Класум” та ряд інших.

У целюлозно-паперовій промисловості всі підприємства відносяться до приватної форми власності.

Основна специфіка підприємств галузі – виробництво паперу і картону з макулатури.

Найбільшими виробниками паперу є: ТОВ «Дніпропетровська ПФ», ВАТ «Київський КПК», ВАТ «Малинська ПФ» та ВАТ «Жидачівський ЦПК».

Основними виробниками картону є: ВАТ «Рубіжанський КТК», ВАТ «Ізмаїльський ЦКК», ВАТ «Жидачівський ЦПК» та ВАТ «Київський КПК».

Найбільш енергоємними галузями є плитне виробництво, фанерне виробництво та виробництво паперу та картону.

5.2 Напрями та головні завдання підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у легкої та деревообробної промисловості

Підприємства легкої та деревообробної промисловості дотримуються загальнодержавної стратегії, направленої на зменшення ресурсо- та енергоємності продукції промислового виробництва.

Найбільш енергоємними галузями є плитне виробництво, фанерне виробництво та виробництво паперу та картону, шкіри, текстильне виробництво, трикотажне виробництво, фарфоро-фаянсове виробництво.

Виходячи з кон'юнктури світового та внутрішнього ринку пріоритетними виробництвами, які можуть сприяти досить швидкому підвищенню рівня промислово-технологічної переробки та посиленню конкурентоспроможності продукції в легкій промисловості є: поглиблена переробка льону, шкіряної сировини, швейне та трикотажне виробництво.

Стратегії зменшення енергоємності дотримуються і підприємства легкої та деревообробної промисловості. Оскільки всі підприємства працюють в умовах постійного підвищення цін на природний газ та електроенергію, то головним їх завданням є:

- економія та підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

- технічне і технологічне переоснащення застарілого виробництва.

Питома вага паливно-енергетичних ресурсів в собівартості одиниці продукції становить від 4 до 20%, а в фарфоро-фаянсовому виробництві – від 18 до 30%.

Найбільш енергоємними в легкій промисловості є: виробництво шкіри, текстильне виробництво, трикотажне виробництво, фарфоро-фаянсове виробництво.

Напрями та головні завдання підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у легкій та деревообробній галузях розроблені відповідно до мети та основних завдань програми з визначенням термінів виконання по роках, які зазначені в Заходах з енергозбереження та впровадження альтернативних видів палива на 2008−2017 рр. у галузях легкої та деревообробної промисловості, та є невід’ємним додатком до Галузевої Програми.

Основні напрями:

- впровадження нових енергозберігаючих технологій, модернізація та удосконалення існуючих технологій;

- впровадження нового енергозберігаючого та енергоефективного обладнання;

- впровадження альтернативних видів палива;

- скорочення втрат енергоресурсів;

- підвищення якості продукції, вдосконалення та скорочення втрат сировини та матеріалів.

Оскільки всі підприємства працюють в умовах постійного підвищення цін на природний газ та електроенергію, то головними їх завданнями є – економія енергоресурсів, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення втрат теплової, електричної енергії та води. Підприємства легкої та деревообробної промисловості підтримують енергетичну стратегію держави, направлену на щорічне поступове зменшення енергоємності виробництв.

Підприємства легкої та деревообробної промисловості в умовах ринкової економіки для підвищення конкурентноздатності продукції та розширення ринків збуту, зниження собівартості продукції зацікавлені у впровадженні інноваційних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

В умовах лібералізації ринків та збільшення обсягів імпорту вітчизняним виробникам доводиться конкурувати на рівних з продукцією високорозвинених постіндустріальних країн, отже нагальною є потреба підвищення технологічного рівня виробництва та застосування інноваційних механізмів розвитку для формування конкурентних переваг.

Більше половини виробничих потужностей легкої та деревообробної галузей морально та фізично застарілі, тому потребують вкладення значних інвестицій. Згідно з Концепцією Державної програми розвитку промисловості України до 2011 року інвестиції в легку промисловість ( 95%) планується залучити з недержавних джерел: власних коштів підприємств, кредитних коштів, іноземних інвестицій, тому державна промислова політика повинна бути направлена на створення сприятливого інвестиційного клімату.

Головні завдання підвищення енергоефективності в галузях легкої та деревообробної промисловості з розбивкою по роках об’єднують заходи, що заплановані підприємствами та галузевими науково-дослідними інститутами, та наведені в заходах легкої та деревообробної промисловості, що додаються до Галузевої програми.

Очікувана економія паливно-енергетичних ресурсів від втілення заходів складе 18−23% від загального обсягу паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються.

6. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Фінансування Програми здійснюється за рахунок:

коштів державного бюджету;
власних коштів підприємств та організацій гірничо-металургійного, машинобудівного, хімічного та нафтохімічного комплексів України;
інших джерел.

Прогнозні обсяги та джерела фінансування за галузями.

А) Гірничо-металургійний комплекс.

Загальний осяг коштів на фінансування Програми становить 61321,49 млн. грн. Основну частину обсягу фінансування Програми складають інвестиції – 58222,75 млн. грн., частка держбюджету складає 525,5 млн. грн. Ці гроші в основному передбачені на виконання НДДКР.

Б) Машинобудівний комплекс.

Загальний обсяг коштів на фінансування Програми становить 29835,287 млн. грн., у тому числі на НДДКР потрібно 5831,675 млн. грн.

Виконання НДДКР потребує 1272,86 млн. грн. з державного бюджету. 5021,521 млн. грн. повинні надаватися як кошти замовника, 22025,47 млн. грн. – власні інвестиції підприємств та 25,203 млн. грн. – кредитні кошти банків.

В) Хімічний та нафтохімічний комплекс.

Загальний осяг коштів на фінансування Програми становить 5,716 млн. грн., у тому числі на НДДКР потрібно 152,162 млн. грн., власні інвестиції становлять 1875,348 млн. грн.

Виконання НДДКР потребує 512,466 млн. грн. з державного бюджету.

При цьому 1613,61 млн. грн. повинні надаватися як довгострокові кредити, 1397,344 млн. грн. – власні інвестиції підприємств та 1,615 кошти замовника млн. грн.

Обґрунтування фактичного обсягу фінансування за рахунок коштів державного бюджету здійснюється Мінпромполітики і враховується у проектах Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік в установленому порядку.

Запровадження механізмів залучення вітчизняних виробників засобів виробництва до процесу оновлення та технічного переозброєння виробництв на новітній технологічній базі, заміни застарілих технологій та застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій.

Залучення фінансових ресурсів національних і іноземних банків для реалізації пріоритетних інвестиційних програм і проектів. Розширення форм інвестування, зокрема, надання кредитів виробникам, пряме інвестування у створення нових виробництв, придбання нових виробництв з додатковим інвестуванням.

Забезпечення економічної привабливості проектів з переозброєння виробництва шляхом спрямування частини отриманого інвестиційного прибутку на подальший розвиток цього виробництва.

Стимулювання реалізації інвестиційних проектів, які здатні забезпечити прийнятні строки окупності та розв’язання проблем розвитку за рахунок самофінансування. Створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в довгострокові проекти технологічне оновлення та переозброєння виробництва.

Запровадження спеціальних форм комерційного інвестування та кредитування процесу наповнення ринку високопродуктивними засобами виробництва.

Усе це дасть змогу створити умови для прискореного розвитку виробничої сфери у майбутньому і водночас досягти показників ефективності виробництва України, наближених до показників країн ЄС.

Відповідальним за виконання Програми є Мінпромполітики. Міністерство протягом I кварталу року, що настає за звітним періодом, подає НАЕР України звіт про стан її виконання.

7. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Програма базується на положеннях Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 947-р, Концепції розвитку гірничо-металургійного комплексу до 2010 р., схваленої Постановою Верховної Ради України від 17 жовтня 1995 р. № 385/95-ВР, відповідає Державній програмі розвитку промисловості на 2003–2011 рр., схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 р. № 1174, та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не для політиків», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 р. № 14. Програма розроблена з урахуванням положень Законів України «Про енергозбереження» від 1 липня 1994 р. № 74/94-ВР, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження» від 16 березня 2007 р. № 760-V, Постанов Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 786 «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» та від 9 січня 1996 р. № 20, інших нормативно-правових документів.

Розробка галузевої програми виконувалась на основі методологічного забезпечення, викладеного в документі “Методика розробки регіональних та галузевих програм енергоефективності та енергозбереження”, розробником якої є НАЕР.

Закон України “Про енергозбереження” визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян, що працюють в Україні.

Метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими об’єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов’язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпеченням зацікавленості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних та фізичних осіб у сфері енергозбереження.

Створення нормативно-правової бази, удосконалення законодавства, розроблення відповідних стандартів, нормативів і технічних регламентів, необхідних для впровадження дієвого механізму реалізації державної політики у сфері енергоефективності та енергозбереження та адаптація національного законодавства у сфері енергоефективності та енергозбереження до законодавства ЄС дасть можливість створити умови для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав світу.

Запровадження механізмів державного стимулювання процесу оновлення та переозброєння виробничих основних засобів через розробку нових або внесення відповідних змін до діючих нормативно-правових актів:

- податкового та митно-тарифного регулювання ввезення в Україну новітніх видів обладнання, призначеного для техніко-технологічного переозброєння виробництв;

- удосконалення оподаткування доходів суб’єктів господарювання, в тому числі тих, що здійснюють технічне переозброєння або реорганізацію виробництва на новітній технологічній базі.

8. НАУКОВО -ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Головним для успішного вирішення проблеми науково-технічного забезпечення Програми є ефективна підтримка галузевої науки, її відродження, включаючи якісні зміни та розвиток галузевої науки з урахуванням суттєвих змін та вимог до неї.

За галузями, що розглянуто у Програми, пропонується здійснити низку наступних заходів, виконання яких забезпечить суттєве зниження споживання енергетичних ресурсів різних видів та джерел походження (постачання).

А) Гірничо-металургійний комплекс.

Перспективним напрямом підвищення конкурентноздатності металургійної продукції є здійснення модернізації та технічного переоснащення ГМК на основі передових досягнень вітчизняної та світової науки, залучення науково-технічного потенціалу України (Національна академія наук України, науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути ГМК та суміжних галузей) до вирішення проблем економії матеріально-технічних і енергетичних ресурсів, розроблення та запровадження принципово нових технологічних процесів, обладнання, матеріалів і джерел енергії.

Галузева Програма передбачає такі пріоритети наукових досліджень, техніко-економічних обґрунтувань і проектно-конструкторських розробок:

створення ресурсозберігаючих технологій розробки вітчизняних рудних родовищ з високим ступенем вилучення запасів надр та комплексним їх використанням;
розроблення нових видів і технологій підготовки залізорудної металургійної сировини, підвищення її якості, збільшення вмісту заліза та оптимізація хімічного складу шихтових матеріалів для доменного виробництва;
розширення складових енергетичного балансу металургійних підприємств за рахунок розроблення нових технологічних процесів одержання коксу, більш ефективного використання вугілля, що коксується, та енергетичного вугілля, коксового, доменного та конвертерного газів;
розроблення установок з використання надлишкового тиску колошникових газів;
розроблення технології та установок з використання тепла димових газів повітронагрівачів;
удосконалення та розроблення нових технологій та обладнання доменного виробництва, спрямованих на економію коксу та природного газу, зокрема, використання пиловугільного палива, безконусних завантажувальних апаратів, засобів автоматизованого контролю та управління процесами, програм раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, розроблення ефективних процесів малококсового та безкоксового виробництва первинного металу;
розроблення технології та установок з використання конвертерного газу при відведенні його без допалювання;
розроблення технології та установок з використання тепла відхідних газів електросталеплавильних печей;
розроблення наскрізних технологій виплавки та обробки сталі в заданому інтервалі хімічного складу, створення нових металевих матеріалів з максимально високими технологічними та експлуатаційними властивостями;
розроблення та впровадження державних стандартних зразків хімічного складу чорних та кольорових металів, сировини, феросплавів та сплавів;
розроблення устаткування та технології для безперервного лиття тонких слябів на основі використання проривних вітчизняних розробок, удосконаленої МБЛЗ для лиття блюмів і балочних заготовок, низькочастотної віброобробки безперервно-литих заготовок;
удосконалення процесів безперервного розливу металів, зокрема, за рахунок розроблення багатофункціонального магнітодинамічного проміжного ковша для МБЛЗ, устаткування для плазмово-вакуумної обробки сталі у проміжному ковші та обладнання його високоефективними перегородками, пристроями динамічної дії на розплав і керамічними фільтраційними вставками; освоєння технології газоімпульсного перемішування сталі в кристалізаторі; створення теоретичних основ, технології та устаткування для «м’якого» обтискування заготовок; розроблення шлакоутворюючих сумішей для захисту меніску металу в кристалізаторі та вітчизняного устаткування і технології виробництва гільз кристалізаторів для сортових МБЛЗ; удосконалення обладнання та технології водоповітряного охолодження безперервно-литих заготовок у зоні вторинного охолодження;
розроблення конструкції машини напівбезперервного лиття заготовок для виробництва зливків зі спеціальних сталей та сплавів;
розроблення системи комп’ютерного управління процесом безперервного розливу сталі;
модернізація процесів позапiчної обробки металів, зокрема, за рахунок вдосконалення установок «піч-ківш» з суміщеним пневматичним і електромагнітним перемішуванням металу, розроблення електродугових нагрівачів на постійному струмі та плазмотронів для установок «піч-ківш», розроблення технологій підвищення якості сталі у вакууматорах циркуляційного типу сумісного з газокисневим рафінуванням, обробленням порошковими реагентами та комплексними лігатурами;
створення ливарно-прокатних модулів для виробництва гарячекатаного листа на основі вітчизняних розробок, удосконалення форми поперечного перетину заготовок у процесі «МБЛЗ – прокатний стан»;
розроблення та використання нових технологічних схем прокатки та термомеханічної обробки, що передбачають комплексне управління температурно-деформаційними та швидкісними параметрами виробництва на всіх стадіях процесу;
удосконалення установок з використання тепла димових газів нагрівальних печей прокатних станів;
розроблення нових ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій виробництва труб з цирконію, титану та корозійностійкої сталі довжиною до 25 м на високопродуктивних поточних лініях, виробництва труб з нових малонікелевих хромомарганцевих марок сталі, з чавуну з кулястим графітом, технології виробництва на станах холодної розкатки тонкостінних заготовок для виготовлення полегшених автомобільних балонів, удосконалення технології виробництва труб з нових марок сталі підвищеної корозійної стійкості, розроблення методів контролю якості труб відповідно до вимог міжнародних стандартів;
розроблення та освоєння засобів автоматизованого контролю та управління технологічними процесами виплавки чавуну, сталі та прокату, що дозволить створити нові важелі управління технологічними процесами, структурою та якістю металу, зменшити енерговитрати;
створення технологій та обладнання з використання вторинних ресурсів і відходів виробництва для зменшення енергетичних витрат і поліпшення екологічного стану в металургійному виробництві; розроблення та дослідження можливості використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії;
розроблення та удосконалення технологій виробництва кольорових металів і сплавів, у т.ч. з брухту та відходів;
розроблення прогнозів розвитку світової металургії та ГМК України;
розроблення заходів і систем управління промисловою безпекою виробництва та охорони праці.

Завдання та заходи щодо виконання Програми наведено у додатку 2.

Б) Машинобудівний комплекс.

Перспективним напрямом підвищення конкурентноздатності машинобудівної продукції є здійснення модернізації та технічного переоснащення машинобудування на основі передових досягнень вітчизняної та світової науки, залучення науково-технічного потенціалу України (Національна академія наук України, науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути машинобудування та суміжних галузей) до вирішення проблем економії матеріально-технічних і енергетичних ресурсів, розроблення та запровадження принципово нових технологічних процесів, обладнання, матеріалів і джерел енергії.

Програма передбачає такі пріоритети наукових досліджень, техніко-економічних обґрунтувань і проектно-конструкторських розробок:

створення та широке впровадження високоефективних систем управління процесом спалювання газового палива в промислових печах з регулюванням його калорійності та контролю за складом продуктів горіння;
створення дослідного зразка вітроенергетичної установки потужністю до 3 кВт як нетрадиційних джерел енергозбереження;
розробка хімічних акумуляторів теплової енергії;
впровадження інноваційного проекту “Організація в Україні гнучкого автоматизованого виробництва електронних виробів”;
впровадження нової технології фарбування у вагоноскладальних цехах без використання пари;
розробка та освоєння виробництва енергозберігаючих автоматизованих комплексів сушки продуктів на основі інфрачервоних та вакуум імпульсивних технологій;
реконструкція газової печі з встановленням регулятора тепла димових газів;
впровадження систем безперервного контролю питомих витрат палива на виробництво теплової енергії на водогрійних котлах КВГМ-50 та ПТВМ-50;
розробка технологій та дослідного зразка обладнання для зміцнення металу шляхом каталітичного низькотемпературного бездеформаційного азотування;
розробка та виробництво електричних печей вирощування зливків монокристалічного та мультикристалічного терміну для виготовлення перетворювачів сонячної енергії на електричну;
розробка та виробництво енергоефективного термічного обладнання для машинобудування та металургії;
розробка та виробництво енергоефективного та термічного обладнання для керамічних виробів;
реконструкція термічних і сушильних печей із застосуванням волокнистої ізоляції, енергоефективних пальників та АСУТП;
розробка стаціонарного аналітичного комплексу безперервного контролю О₂ і СО у димових газах котлоагрегатів АК-1;
розроблення вимірювача кисню у вихідних газах котлоагрегатів з високотемпературним датчиком 151ЕХ-ВТ;
розроблення стаціонарного вимірювача кисню для котлів малої потужності 151ЕХ10;
розроблення стаціонарного газоаналізатора СО₂ у димових газах промислових підприємств;
розробка автоматизованої енергозберігаючої системи контролю і регулювання температури заготовок у промислових нагрівальних печах;
розробка когенераційних установок для забезпечення теплової та електричної енергії;
розробка, виготовлення та впровадження систем керування контролю за технологічними процесами теплових електростанцій і експлуатаційна документація;
розробка, виготовлення та впровадження промислових печей для машинобудування, металургії, керамічної, хімічної та інших виробництв;
розробка автоматичних станцій збору та повернення конденсату;
розробка теплообмінників для систем повернення теплової енергії з димових труб котелень, мартенів, ТЕЦ;
впровадження теплогенератора НОМ-3, працюючого на відходах деревини;
заміна газових котлів на котли на біомасі;
розробка технологій та обладнання для утилізації гарячих відходів деревообробної та сільськогосподарських галузей господарства;
виробництво енергії із біомаси та твердих відходів;
виробництво високотехнологічних кремнієвих пластин для виготовлення перетворювачів сонячної енергії в електричну;
розробка та виготовлення автономних когенераційних біоенергоцентрів на базі газових мотор-генераторів з використанням біогазу для одержання електричної та теплової енергії.

Повний перелік заходів та енергозберігаючих технологій приведено в Додатку 2. “План заходів з енергозбереження та впровадження альтернативних видів палива на період до 2017 р. в машинобудівній галузі”.

В) Хімічний та нафтохімічний комплекс.

Перспективним напрямом підвищення конкурентноздатності хімічної та нафтохімічної продукції є здійснення модернізації та технічного переоснащення галузі на основі передових досягнень вітчизняної та світової науки, залучення науково-технічного потенціалу України (Національна академія наук України, науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути хімічної та нафтохімічної та суміжних галузей) до вирішення проблем економії матеріально-технічних і енергетичних ресурсів, розроблення та запровадження принципово нових технологічних процесів, обладнання, матеріалів і джерел енергії.

Програма передбачає такі пріоритети наукових досліджень, техніко-економічних обґрунтувань і проектно-конструкторських розробок:

розробка та впровадження системи контролю вмісту вологи в плаві аміачної селітри;
розробка та впровадження системи контролю вмісту вологи в плаві карбаміду;
впровадження установки виділення водню із продувочних газів виробництва аміаку;
впровадження установки дегідратації синтез-газу у виробництві аміаку;
переведення агрегатів аміаку на роботу по інтеграційній схемі для сумісного виробництва аміаку та ментолу;
проведення НДР з розробкою вихідних даних для повної або часткової модернізації агрегатів аміаку в діапазоні від 200 до 450 тис. т/рік зі зниженням енергоємності виробництва;
розробка установки по знешкоджуванню висококалорійних і токсичних відходів за енергозберігаючою технологією аерозольного каталізу;
установка підготовки шихти з безперервним перемішуванням її компонентів під час завантаження у піч для содової промисловості;
розробка та впровадження автоматичної системи відбору суспензії в серії карбонізаційних колон содового виробництва;
впровадження АСУ підготовкою газових потоків, що подаються у відділення карбонізації для содового виробництва;
впровадження системи автоматичного контролю вмісту аміаку в дистилерній рідині з застосуванням промислового датчика;
впровадження нової модернізованої карбонізаційної колони для содового виробництва;
впровадження енергозберігаючої безвідходної технології отримання соди кальцинованої циклічним способом;
впровадження паротурбінної установки з генератором 20 МВт замість редукційно-охолоджувальних установок у сірчанокислотному виробництві;
впровадження енергетичного менеджменту (інвестиційний проект);
розробка енергозберігаючої технології виготовлення технічних тканин з полімерним маслобензостійким покриттям;
розробка енерго- та екологічно чистої технології адсорбуючого еластомерного матеріалу, здатного утилізувати та знешкоджувати нафтопродукти на поверхні водоймищ;
проведення НДР з розробкою вихідних даних на проектування установки по переробці низькокалорійних відходів вуглезбагачення в паливний або синтез ний газ;
проведення НДР з розробкою вітчизняної технології отримання моторного палива при переробці вугілля;
створення виробництва біодизелю зі соняшникової олії потужністю 35 тис. т/рік;
отримання газу метан шляхом каталітичного перетворення вуглекислого газу потужністю 2 млн. м³/добу;
отримання синтез-газу за технологією газифікації вугілля з продуктивністю 100 000 нм³/год.;
розробка установки знешкодження шлакових низькокалорійних відходів вуглезбагачувальних фабрик з одержанням вторинних енергоресурсів (НДР і робочий проект);
розробка технології та нормативної документації одержання біоетанолу для використання в якості дизельного палива;
використання теплового потенціалу вихідних газів прожарювальних та сушильних печей у цехах з виробництва двоокису титану, мінеральних добрив, гранульованого суперфосфату.

Повний перелік заходів та енергозберігаючих технологій приведено в Додатку 2. “План заходів з енергозбереження та впровадження альтернативних видів палива на 2008−2027 роки в хімічній і нафтохімічній галузі”.

Г) Легка та деревообробна галузі:

Перспективним напрямом, який вплине на підвищення конкурентноздатності продукції та розширення обсягів виробництва є здійснення модернізації та технічного переоснащення галузі, впровадження наукоємних новітніх технологій безпосередньо в технологічні та суміжні процеси, які забезпечують виробничу діяльність, залучення галузевих науково-дослідних інститутів до вирішення проблем економії матеріальних та енергетичних ресурсів, розроблення нових технологій та матеріалів, а також нових альтернативних джерел енергії для легкої та інших галузей.

Програма передбачає такі пріоритетні наукові розробки:

Розробка енергозберігаючих технологій і децентралізація систем теплопостачання на підприємствах легкої промисловості.
Розробка та впровадження енергозберігаючої технології реновації мереж трубопровідного транспорту.
Розробка текстильних матеріалів з направленою теплопровідністю та технології їх виготовлення.
Розробка асортименту теплоізоляційних текстильних матеріалів.
Розробка технології виготовлення геотекстильних матеріалів з відходів хімічних виробництв.
Розробка та впровадження технології виготовлення сучасного вогнетриву із самов’язного карбіду кремнію.
Розробка наукових основ одержання геотермальної енергії з відпрацьованих шахтами гірничих масивів.
Підвищення ефективності вітроенергетичних установок (ВЕУ), що розміщуються на штучних насипах типу природних та шлакових відвалів.

Впровадження вітчизняних альтернативних природному газу видів технологічного палива шляхом виконання науково-дослідних робіт:

Розробка і впровадження у виробництво сучасних вітчизняних технологій і устаткування для випалювання кераміки в регульованих газових середовищах з використанням принципово нових енергоносіїв, зокрема пиловугільного палива;
Розробка комплексних проектів виробництва паливних гранул, сировиною для яких є відходи обробки деревини;
Розробка комплексних проектів виробництв з переробки відходів бавовняної, лляної та інших галузей легкої промисловості на сировину для альтернативного палива.

Blog

Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 Р. 2009 р

Содержание