Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 Р. 2009 р
| Вид материала | Документы |
- Лановецька районна державна адміністрація тернопільської області, 154.85kb.
- Програма енергоефективності Марківського району на 2011-2015 роки, 424.25kb.
- Пропозиції щодо участі західного наукового центру нан україни І мон україни у розробці, 145.2kb.
- Програма енергозбереження на період 2007 2011 роки в Ямпільському районі м. Ямпіль, 230.81kb.
- Розпорядження, 78.97kb.
- Про схвалення районної цільової програми підвищення енергоефективності Жовтневого району, 463.39kb.
- КОмплексна програма з енергозбереження м. Чернівців на 2010-2014 роки вступ, 336.7kb.
- Опис кредитного модуля (дисципліни), 106.53kb.
- Інституту сільського господарства Карпатського регіону наан по розробці моделі розвитку, 37.69kb.
- Розпорядження, 93.01kb.
3.2 Аналіз показників енергоефективності використання паливо-енергетичних ресурсів машинобудуванні у 2000-2007 рр.
Слід відзначити, що тільки з 1998 р. спостерігається зростання інвестицій у будівництво нових, реконструкцію, розширення та технічне переозброєння діючих машинобудівних підприємств.
За рахунок організаційних та мало витратних енергозберігаючих заходів, які проводились до кінця 2000 р. можливо покращити показники енергоефективності до 30 відсотків. Подальше збільшення енергоефективності використання ПЕР до світового рівня можливе лише за рахунок залучення в галузь машинобудування інвестицій на проведення високоефективних сучасних енергозберігаючих заходів.
Фактичні інвестиції в галузь машинобудування не відповідають потребам. Так, у 2005 р. вони становили лише 1480 млн. грн. Джерелами інвестицій в основному були власні кошти підприємств (70%), кредити банків (10%) та кошти державного бюджету (5%).
Лише 14 % підприємств проводять інноваційну діяльність. У 2005 р. впроваджено 460 нових технологій, з них ресурсо – і енергозберігаючих – 210.
Енергоємність валового галузевого продукту у і-тому році розраховувалася за формулою:
Eі = Pі/Vі, (3.1)
де Рі – обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів машинобудівною галуззю у і-тому році, кг у.п.;
Vі – величина валового галузевого продукту у і-тому році, грн.
У табл. 3.5 наведено показники витрат паливно-енергетичних ресурсів на вироблення валового галузевого продукту за роками періоду з 2000 по 2007 рр.
Таблиця 3.5
Показники енергоємності валового галузевого продукту машинобудуванні у 2000−2007 рр.
| № п/п | Показники | Роки | |||||
| 2000 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| 1. | Валовий галузевий продукт, млн. грн. | 5300 | 14625 | 21750 | 26000 | 37750 | 55125 |
| 2. | Обсяг споживання ПЕР, тис. т у.п. | 2535 | 4132 | 2934 | 2312 | 3284 | 4630 |
| 3. | Енергоємність валового галузевого продукту, кг у.п./грн. | 0,48 | 0,29 | 0,14 | 0,09 | 0,087 | 0,084 |
На рис. 3.1 наведена за роками періоду, що аналізується, динаміка фактичних витрат енергоресурсів на одиницю продукції у машинобудуванні та металопереробці.
3.3 Напрями та головні завдання підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у машинобудуванні
На даний час основним фактором зниження енергоємності продукції (послуг, робіт) в усіх галузях економіки є формування ефективно діючої системи державного управління сферою енергозбереження. Це дозволить, в першу чергу, удосконалити структуру кінцевого споживання енергоресурсів, зокрема, за рахунок подальшого розширення та поглиблення електрифікації в усіх сферах економіки, замістити дефіцитні види палива й одночасно підвищити продуктивність праці.
Енергозбереження машинобудівної галузі слід проводити за такими основними напрямками:
- впровадження нових енергозберігаючих технологій та обладнання;
- вдосконалення існуючих технологій та обладнання;
- скорочення втрат енергоресурсів;
- підвищення якості продукції, вдосконалення та скорочення втрат сировини та матеріалів;
- заміщення і вибір найбільш ефективних енергоносіїв.
Р
исунок 3.1 – Динаміка фактичних витрат енергоресурсів на одиницю продукції у машинобудуванні та металопереробці у 2000 – 2007 рр.Характеристика потенціалу машинобудівної галузі доцільного енергозбереження представлено у табл. 3.6 (Розрахунки виконано згідно з Енергетичною стратегією України на період до 2030 р.).
Таблиця 3.6
Пріоритетні обсяги енергозбереження в машинобудуванні
| Галузь | Роки | ||||||
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2015 | 2017 | |
| Машинобудування, млн. т у.п. | 0,71 | 1,49 | 2,08 | 2,86 | 3,71 | 5,11 | 5,78 |
У структурі споживання ПЕР машинобудівним комплексом основна частина припадає на технологічні процеси, які мають найбільш високий потенціал енергозбереження.
Досягнення стратегічної мети енергозбереження в галузі можливе за рахунок реалізації в різних виробничих процесах, наведених нижче пріоритетних напрямів.
- Впровадження в стале- і чавуноливарне виробництво таких технологій, як позапічна обробка металу, використання кисневого дуття, поліпшення якості шихти, попереднє нагрівання шихти перед виплавкою, оснащення вагранок дворядними пристроями для підігрівання дуття дасть змогу понизити витрати палива на 20−30%.
- За рахунок використання більш потужних трансформаторів (500−600 кВА), застосування паливно-кисневих пальників для розплавлення шихти при виплавці сталі в електродугових печах можна зменшити витрати електроенергії на 20−25%.
- Заміна традиційних процесів термообробки на прогресивні з використанням концентрованих джерел електронагрівання (лазерного, плазмового) високочастотної імпульсивної індукції дасть змогу зменшити питомі витрати електроенергії на 80−120 кВт·год. на 1 т металу.
- В металообробці за рахунок впровадження таких енергоекономічних технологічних процесів, як електролітичне шліфування, ультразвукова, електроіскрова й електрохімічна обробка металу, заміна механічної обробки на холодну штамповку і гарячу накатку тощо, можливо знизити витрати електроенергії на 20−25%.
- Переведення технологічних процесів гальванізації, миття та сушки з пари на гарячу воду.
- Компресорне господарство: заміна морально та фізично застарілих електростанцій на більш енергоекономні; впровадження автоматичних систем регулювання витрат і тиску повітря; підігрів стислого повітря вторинними енергоресурсами на 30−50°С перед споживанням.
- Виведення з експлуатації морально та фізично застарілих електростанцій підприємств галузі з переводом їх в режим роботи котельних.
- Проведення реконструкції, уніфікації й автоматизації котелень:
- реконструкція котлів з переводом їх з парового на водогрійний режим роботи;
- оснащення котлів рекуператорами та автоматичними системами управління режимами горіння палива;
- реконструкція котлів з метою спалювання твердого палива в низькотемпературному киплячому шарі;
- підготовка води та додержання водного режиму котлів.
- Використання теплових вторинних енергоресурсів (тепла відхідних газів, фізичного тепла шлаку та нагрітих виробів, тепла м’якої пари і конденсату тощо).
Суттєвий темп зростання виробництва машинобудування свідчить про розвиток і функціонування нової структури промислового виробництва.
Передумовою цього є той факт, що машинобудівний комплекс – це головна капіталоутворююча галузь народного господарства України, у продукції якої отримують своє матеріальне втілення практично усі досягнення науково-технічного прогресу (НТП). Посилиться роль машинобудування у формуванні активної частини основного капіталу економіки та підвищиться значення продукції машинобудівного комплексу в задоволенні попиту населення на технічні засоби. До того ж домінування якісних показників основного капіталу і зайнятості визначить більш помірне кількісне зростання їхньої частки в перспективі. Зокрема, напрямами якісного вдосконалення продукції машинобудування будуть такі:
- зростання техніко-економічної ефективності нових видів машин та обладнання на одиницю ваги, спожитої енергії, вартості;
- розширення сфери і масштабів автоматизації виробничих процесів, створення комплексів і систем машин, а також комплексних систем управління та контролю за технологічними процесами на базі електронної техніки;
- поширення енергозберігаючих технологій і видів техніки;
- розроблення і використання обладнання для маловідходних або замкнутих, безвідходних технологічних процесів у низці галузей промисловості;
- поступове впровадження і промислове використання устаткування для принципово нових технологічних процесів на базі біотехнологій, ферментних каталізаторів, мембранних технологій, молекулярних, фотонних, радіаційних, лазерних методів тощо.
Двигуном зростання промислового виробництва залишається машинобудування, яке значною мірою буде визначати динаміку промисловості та її якісний розвиток. Приріст розвитку галузі прогнозується на рівні 20 %.
Прогнозується збільшення обсягів виробництва у транспортному, важкому, електротехнічному, електронному та сільськогосподарському машинобудуванні за рахунок пріоритетного спрямування інвестиційних ресурсів на модернізацію виробництва.
Виконання Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 р. сприятиме подальшій розробці, випробуванню та серійному виготовленню літаків, зокрема АН-148, авіаційних двигунів, авіаційного та спеціального озброєння, бортової радіоелектронної апаратури, авіаційних агрегатів.
Крім того, це дозволить проводити науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи у галузі технологій виробництва та експлуатації авіаційної техніки, виконувати модернізацію та ремонт авіаційної техніки.
У рамках забезпечення реалізації заходів Державної програми розвитку техніки та технології надвисоких частот на 2005−2009 рр. передбачається подальша робота над:
- новими технологіями надвисокочастотної техніки та приладобудування, зокрема розроблення надвисокочастотних приладів для сучасної радіоелектронної апаратури;
- сучасними технологіями телекомунікацій, надвисокочастотного зв’язку та телебаченням;
- надвисокочастотними технологіями в космічних системах.
У табл. 3.7 приведений прогноз приросту виробництва машинобудівної галузі на період до 2017 р.
Таблиця 3.7
Прогнозні обсяги виробництва машинобудування до 2017 рр.
| Показник | Роки | ||||||
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2015 | 2017 | |
| Обсяг виробництва, млрд. грн. | 55,13 | 82,69 | 99,23 | 119,10 | 142,90 | 165,00 | 175,00 |
Згідно з Енергетичною стратегією України на період до 2030 р. прогнозується зменшення енергоємності валового продукту машинобудування до значень, наведених у табл. 3.8.
Таблиця3.8
Очікувані показники енергоємності валового продукту машинобудування (ЕВПМ)
| Показник | Роки | ||||||
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2015 | 2017 | |
| ЕВПМ, кг у.п./грн. | 0,077 | 0,072 | 0,069 | 0,066 | 0,064 | 0,059 | 0,057 |
Визначені в табл. 3.8 очікувані показники – величини енергоємності валового галузевого продукту – застосовуються для обчислення споживання умовного палива галуззю.
Так, прогнозна величина споживання умовного палива галуззю на і-тий рік знаходиться за формулою:
Pі = EВПМі × Vі, (3.2)
де Vі – прогнозне значення валового галузевого продукту на календарний рік (приймається на основі перспективних планів розвитку галузі);
і – календарні роки (2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2017).
Значення EВПМі приймається за розрахунками, що наведені у табл. 3.7.
В табл. 3.9 наведені очікувані показники обсягів споживання умовного палива за роками періоду до 2017 р.
Таблиця 3.9
Очікувані показники енергоємності валового продукту машинобудування у 2008−2017 рр.
| Показники | Роки | ||||||
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2015 | 2017 | |
| 1. Валовий галузевий продукт, млрд. грн. | 55,13 | 82,69 | 99,23 | 119,10 | 142,90 | 165,00 | 175,00 |
| 2. Енергоємність валового галузевого продукту, кг у.п./грн. | 0,077 | 0,072 | 0,069 | 0,066 | 0,064 | 0,059 | 0,057 |
| 3. Прогнозні обсяги споживання галуззю умовного палива, млн. т у.п. | 4,245 | 5,950 | 6,847 | 7,841 | 9,147 | 9,735 | 9,975 |
Обчисленню споживання паливно-енергетичних ресурсів підлягають усі види продукції, послуг і робіт, передбачені статистичною звітністю за формою № 11−МТП та інші види основної продукції підприємства з розрахунку охоплення не менше 95% кожного з видів споживання ПЕР.
Розраховані та наведені у галузевої Програмі обсяги споживання ПЕР на відповідний рік погоджуються з НАЕР через механізм затвердження норм питомих витрат ПЕР на виробництво продукції.
У додатку 2 “План заходів з енергозбереження та впровадження альтернативних видів палива на період до 2017 р. в машинобудівній галузі” надаються відомості про виконання енергозберігаючих заходів найбільш енергоємними підприємствами машинобудівної галузі на період до 2017 р.
Також наведені новітні енергозберігаючі технології для підприємств машинобудівної галузі, впровадження яких значно зменшить споживання паливно-енергетичних ресурсів на виробництві.
Виконання цих заходів за період дії галузевої програми дасть наступну економію паливно-енергетичних ресурсів у машинобудуванні за період до 2017 рр. 12,54млн т у.п:
2008 р.– 0,446;
2009 р. – 1,443;
2010 р. – 1,584;
2011 р. – 1,594;
2012 р. – 1,665;
2015 р. – 1,765;
2017 р. – 1,850
Інші підприємства машинобудівної галузі будуть проводити роботу з економії ПЕР згідно з щорічним Планом заходів з енергозбереження та впровадження альтернативних видів палива.
3.4 Напрями та головні завдання підвищення ефективності використання паливно–енергетичних ресурсів в машинобудуванні для аграрно–промислового комплексу
Енергозбереження галузі машинобудування для АПК проводиться кількома шляхами:
- впровадження нових енергозберігаючих технологій та обладнання у власному виробництві;
- вдосконалення існуючих на виробництві технологій та обладнання з метою скорочення втрат енергоресурсів;
- виготовлення продукції, яка дозволяє економити енергоресурси при виконанні технологій в аграрному секторі економіки.
Найбільш високий потенціал енергозбереження машинобудівними підприємствами, у структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів, мають технологічні процеси. За їх рахунок можливе значне скорочення споживання ПЕР, особливо при використанні наступних пріоритетних напрямів:
1. Заміна традиційних процесів термообробки на прогресивні з використанням концентрованих джерел електронагріву (лазерного, плазмового, високочастотної імпульсної індукції).
2. Впровадження таких енергоекономічних технологічних процесів у металообробці, як електролітичне шліфування, ультразвукова, електроіскрова й електрохімічна обробка металу; заміна механічної обробки на холодну штамповку та гарячу накатку тощо.
3. Переведення технологічних процесів гальванізації, миття та сушки з пари на гарячу воду.
4. Заміна морально та фізично застарілих компресорних станцій на більш енергоекономні, децентралізація їх; впровадження автоматичних систем регулювання витрат та тиску повітря; підігрів стислого повітря вторинними енергоресурсами перед споживанням на 30−50°С.
5. Проведення реконструкції, уніфікації та автоматизації котелень:
- реконструкція котлів з переводом їх з парового на водогрійний режим роботи;
- оснащення котлів рекуператорами та автоматичними системами управління режимами горіння палива;-
- реконструкція котлів з метою спалювання твердого палива у низькотемпературному киплячому шарі; підготовка води та додержання водного режиму котлів.
6. Використання теплових вторинних енергоресурсів (тепла відхідних газів, фізичного тепла шлаку та нагрітих виробів, тепла м’якої пари і конденсату тощо).
7. Зменшення матеріальних затрат на виробництво техніки, що виготовляється підприємствами галузі, за рахунок якісного її вдосконалення, обслуговування та ремонту, подовження терміну експлуатації.
Напрямами якісного вдосконалення продукції можуть бути такі:
- зростання техніко-економічної ефективності нових видів машин та обладнання з розрахунку спожитої енергії і вартості на одиницю ваги;
- розширення сфери і масштабів автоматизації процесів, що виконуються, створення комплексів та систем машин, а також комплексних систем управління і контролю за технологічними процесами на базі електронної техніки;
- поширення енергозберігаючих технологій і видів техніки;
- розроблення і використання обладнання для замкнутих, маловідходних або безвідходних технологічних процесів;
- поступове впровадження і промислове використання устаткування для принципово нових технологічних процесів.
Машинобудування для АПК є рушійною силою зростання сільськогосподарського виробництва, яке значною мірою буде визначати динаміку росту валового національного продукту.
Прогнозується збільшення обсягів виробництва у сільськогосподарському машинобудуванні на рівні 12−15 % щорічно.
Роботу з економії ПЕР підприємства машинобудування для АПК будуть проводити згідно з щорічними Планами заходів з енергозбереження.