Пропозиції щодо участі західного наукового центру нан україни І мон україни у розробці програми енергозбереження львівської області вступ „Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010-2015 роки”
| Вид материала | Документы |
- Обласна цільова програма підтримки та розвитку дитячої обдарованості на період 2010-2011, 118.17kb.
- Людина в сучасному світі, 188.7kb.
- Програма енергоефективності Марківського району на 2011-2015 роки, 424.25kb.
- Державна цільова соціальна програма "Молодь України" на 2009-2015 роки Загальна частина, 133.87kb.
- Про звіт Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській, 10.67kb.
- Регіональна цільова економічна програма Створення в Одеській області інноваційної інфраструктури, 368.47kb.
- КОмплексна програма з енергозбереження м. Чернівців на 2010-2014 роки вступ, 336.7kb.
- Пропозиції щодо реалізації Програми розвитку туризму І курортів у Закарпатській області, 159.06kb.
- Державна цільова економічна програма розвитку автомобільного та міського електричного, 127.93kb.
- Програми енергоефективності І розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних, 53.36kb.
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УЧАСТІ ЗАХІДНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ
НАН УКРАЇНИ І МОН УКРАЇНИ У РОЗРОБЦІ ПРОГРАМИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1. Вступ
„Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010-2015 роки”, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 №243, вимагає широкого комплексного підходу до вирішення проблеми енергозбереження. Аналіз стану політики енергоефективності в Україні відображено у „Національній доповіді про стан та перспективи реалізації державної політики енергоефективності”, у якій енергоефективність визначена як ресурс інноваційного розвитку. У доповіді стверджується, що успішність політики енергоефективності залежатиме від науково обґрунтованого економічного аналізу, прогнозування та оптимізації енергетичного балансу країни та її регіонів. Найбільш адекватною реакцією на сучасні виклики та загрози в енергетичній сфері мають стати радикальні структурні реформи по всіх напрямах енергетичної політики: енергоефективності, диверсифікації енергопостачання, збільшення в енергетичному балансі частки альтернативних джерел енергії та видів палива. Економічно обґрунтований енергетичний менеджмент має бути наявним та ефективно працювати у кожній галузі економіки, на кожному підприємстві, у кожному місцевому органі влади з метою максимально раціонального використання наявних ресурсів і можливостей на шляху просування до ресурсозберігаючого та енергоефективного типу соціально-економічного розвитку.
На жаль, Львівська область практично не має комплексної цілеспрямованої програми енергозбереження, яка би об’єднувала зусилля чинних державних органів, наукових установ різного рівня, промислових підприємств, житлово-комунального господарства та пересічних споживачів різного роду енергії (електрична і теплова енергія, питна вода, природний газ тощо). Практично відсутній чинний державний орган, який би керував політикою енергозбереження в межах області. На Львівщині діють три програми з енергозбереження: „Програма енергозбереження для населення Львівщини на 2009-2012 роки”, „Програма енергозбереження для бюджетної сфери Львівщини на період 2010-2015 рр.”, „Програми енергозбереження в житлово-комунальному господарстві Львівської області на 2010-2015 рр.” Ці програми мають обмежену дію лише з визначених напрямів.
Львівська область задовольняє свої потреби в енергоносіях за рахунок власних джерел лише на 40 %. У той же час область, як і вся Україна, має величезний потенціал енергозбереження, що сприяло би зменшенню використання паливних ресурсів. Невжиття кардинальних заходів з енергозбереження збільшить відставання показників енергоефективності економіки від показників розвинутих країн. Проблема підсилюється застарілістю технологічного обладнання, яке знаходиться в експлуатації на підприємствах, що вимагає оновлення та реконструкції, та перманентним збільшенням тарифів на енергоносії, особливо на природний газ і вугілля.
Подальший розвиток традиційних галузей енергетичного сектору держави без зважання на вичерпність органічних видів палива може призвести до необхідності нарощування обсягів капіталовкладень у паливно-енергетичний комплекс.
Інший шлях, на який можна і необхідно спрямувати розвиток економіки, є енергозберігаючий (енергоефективний) варіант розвитку економіки. Він повинен базуватися на утвердженні енергоефективної структури матеріального виробництва, формуванні енергозберігаючого світогляду населення та врахування реального потенціалу енергозбереження у структурі паливно-енергетичного комплексу. При цьому варіанті капітальні видатки на енергозабезпечення національної економіки можливо зменшити на 20-30 % порівняно з енергоекстенсивним варіантом.
Виробничий і науковий потенціал Львівської області має можливості розробки і впровадження новітніх технологій з енергозбереження, що дозволить значно зменшити енергоємність валового продукту та постачання енергоносіїв з інших регіонів. Однак реалізація цих можливостей вимагає подолання цілого ряду перепон й прояву цілеспрямованих ініціатив як з боку влади на рівні регіональних владних структур та профільних міністерств, так і з боку бізнес-середовища та громадськості регіону.
2. Організація роботи з енергозбереження у Львівській області
2.1. Загальні організаційні питання роботи
з енергозбереження у Львівській області:
2.1.1.Аналіз потенціалу з енергозбереження області, розробка прогнозу місця енергозбереження на регіональному, державному, міжнародному ринках.
2.1.2.Аналіз тенденції інтересів вітчизняного бізнес-середовища стосовно участі у розвитку енергозбереження області, проблеми зіткнення інтересів та можливості їх подолання.
2.1.3.Визначення рівня актуальної зацікавленості можливих іноземних інвесторів у розвитку енергозбереження області та умови її реалізації, створити сприятливі умови для ведення бізнесу в даній сфері.
2.1.4.Визначення перспективи та можливості державного сектора у розвитку енергозбереження області.
2.1.5.Проведення ревізії наявних державних, територіальних, відомчих, ініційованих приватним бізнесом програм та проектів, що стосуються енергозбереження області та їх використання.
2.1.6. Організація системи запозичення вже існуючого передового досвіду, фінансових схем, організаційних та виробничих структур, обладнання та техніки.
2.1.7. Розвиток міжнародних зв’язків щодо енергозбереження, організація пошуку міжнародних грантів, співпраця з фондами ЄБРР, програмами TACIS, BISTRO тощо.
2.1.8.Обгрунтування концепції розробки програми з енергозбереження Львівської області та у її рамках визначення переліку перспективних проектів, розробити схему дій та ініціатив територіальних органів управління, профільних міністерств, бізнес-середовища в реалізації проектів.
2.1.9.Створення керівного органу для організації роботи з енергозбереження в області шляхом розробки і реалізації низки цілеспрямованих організаційних, економічних та нормативно-правових заходів.
2.1.10.Удосконалення механізму фінансування розробок та впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання.
2.1.11. Організація наукового супроводу реалізації пілотних проектів з енергозбереження.
2.1.12. Організація проведення всебічної просвітницької діяльність і виховної роботи з населенням для підвищення його свідомості з енергозбереження та використання ресурсів до рівня розвинутих країн.
2.1.13. Організація системи консультацій з питань енергозбереження.
2.1.14.Створення регіональної інформаційної системи енергозбереження.
2.1.15.Організація науково-технічної експертизи енергозберігаючих проектів та технологій, що пропонуються для реалізації.
2.2.Розробка проекту удосконалення паливного
балансу Львівської області:
2.2.1.Розробка науково обґрунтованого економічного аналізу, прогнозування та оптимізації енергетичного балансу області.
2.2.2.Розробка пропозицій стосовно збільшення видобутку і використання кам’яного і бурого вугілля у західному регіоні України.
2.2.3.Розробка пропозицій стосовно видобутку і використання менілітових сланців у західному регіоні України.
2.2.4.Розробка пропозицій стосовно збільшення видобутку природного газу у західному регіоні України.
2.2.5. Розробка пропозицій стосовно видобутку метану вугільних шахт.
2.2.6. Розробка пропозицій стосовно видобутку сланцевого газу.
2.2.7. Розробка і впровадження заходів щодо залучення у паливний баланс метану вугільних шахт, сланцевого газу, виготовлення синтетичного газу з допомогою газифікації вуглецевмісної сировини з відходів деревообробки, відходів рослинного походження, торфу, бурого вугілля тощо.
2.3.Організація роботи з енергозбереження
на підприємствах паливно-енергетичного комплексу:
2.3.1.Розвиток альтернативної енергетики, зокрема гідро-, вітро-, сонячної, геотермальної та спалювання біомаси для виробництва електричної і теплової енергії..
2.3.2.Впровадження бінарного циклу для виробництва електричної і теплової енергії.
2.3.3. Розробка проекту програми впровадження нових технологій спалювання вугілля та використання золошлакових відходів на електростанціях західного регіону України.
2.3.4. Розробка пропозицій стосовно створення мережі ТЕЦ малої потужності для отримання електричної і теплової енергії при спалюванні низькосортного палива, менілітових сланців та відходів вуглезбагачення.
2.3.5. Використання потенціалу відходів тепла шляхом:
- прямого термічного використання відходів тепла повторним введенням у виробничий процес;
- термічного використання в інших процесах або для опалення приміщень підприємства або сусідніх будинків;
- перетворення відходів тепла вищих температур на пару для виробництва електричної енергії;
- термічне використання відходів тепла низького рівня температур при застосуванні теплових насосів.
2.4.Організація роботи з енергозбереження
у житлово-комунальному секторі:
2.4.1.Розробка схеми забезпечення оптимального співвідношення системи централізованого та автономного теплопостачання з урахуванням умов і перспектив розвитку, можливої заміни споживання газу на електроенергію для побутових потреб, впровадження електротеплоакумулювання, створення локальних систем енергозабезпечення.
2.4.2.Розробка пропозицій щодо модернізація систем теплопостачання та реконструкція теплових котелень.
2.4.3.Розробка заходів щодо скорочення втрат тепла у житлово-комунальному господарстві:
- проведення аналізу містобудівної нормативно-правової бази та розроблення пропозицій щодо її удосконалення для приведення у відповідність до вимог енергозбереження;
-організація енергоаудиту у житлово-комунальному господарстві та теплопостачанню у містах області;
- розробка методики оцінки фізичного стану будівель та систем теплопостачання;
- розробка рекомендацій щодо черговості проведення узгоджених робіт з врахуванням результатів енергоаудиту та фізичного стану будівель.
2.4.4.Впровадження системи підвищення енергоефективності у будівництві: нормування теплової ізоляції будівель, проектування будівель з мінімальним енергоспоживанням „пасивний будинок”, розробка комплексних проектів типу „пасивний дім”.
2.4.5.Розробка проектів спорудження нецентралізованих установок об’єднаного виробництва електричної і теплової енергії.
2.4.6. Розробка і впровадження установок для спалювання сміття.
2.4.7. Розробка та впровадження економічних видів освітлення.
2.4.8.Розробка та впровадження нових більш ефективних типів будівельних і ізоляційних матеріалів та технологій для використання в промисловості й житлово-комунальному господарстві.
2.5. Організація роботи з енергозбереження
у галузях економіки Львівської області:
2.5.1. Розробка і впровадження заходів з енергозбереження у різних галузях економіки (промисловість, транспорт, сільське господарство, будівництво тощо) з метою підвищення енергоефективності та енергозбереження: зменшення питомих витрат на вироблення одиниці енергії, зменшення відсотку втрат на транспортування енергії до споживачів на одиницю продукції, зменшення споживання енергії та енергоносіїв на одиницю виробленої продукції, економія споживання енергоносіїв та видів енергій.
2.5.2. Розробка нового енергоощадного обладнання і пристроїв для подальшого впровадження на підприємствах різних галузей економіки.
2.5.3.Організація роботи з підсилення обліку електричної і теплової енергії, природного газу, холодної і гарячої води тощо.
2.5.4. Організація роботи з енергозбереження у сільському господарстві з метою використання місцевих джерел енергії.
3.Установи та організації, які можуть бути задіяні
до розробки програми енергозбереження Львівської області:
3.1.Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів України. (01601 Київ, провулок Музейний, 12)
3.2. Окремі установи Західного наукового центра НАН України і МОН України відповідно до визначених напрямів їх діяльності.
3.3. Управління паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації. Начальник управління – Новикевич Земомислав Миколайович (тел. 299 92 26).
3.4. Комісія з розвитку паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної Ради.
3.5. Львівська міська державна адміністрація і міська Рада депутатів.
3.6. Західний науковий центр НАН України і МОН України. Голова – Назарчук Зіновій Теодорович (тел. 261 07 19).
3.7.Урядовий орган державного управління „Державна інспекція з енергозбереження”. Начальник – Когут Роман Йосипович (тел. 244 41 12).
3.8. Львівський центр науково-технічної інформації. Директор – Яворський Михайло Степанович (тел. 252 27 41).
3.9. ВАТ „Західенерго”. Генеральний директор (239 07-10).
3.10. Західна електроенергетична система Укренерго Міністерства палива та енергетики України. Директор – Синус Олег Зиновійович (тел. 256 31 66).
3.11. ДП „Львіввуглля”. Директор – (тел. 0257- 201 30).
3.12. ВАТ „ЛьвівОРГРЕС”. Директор – (тел. 276 01 40).
3.13. ВАТ „ЛьвівТЕП”. Директор – Ястремський Андрій Ярославович (тел. 276 28 98).
3.14. Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту. Директор – Лазорук Ярослав Григорович (тел. 066 342 35 50).
3.15. Карпатське відділення ДП „Науканафтогаз”. Директор – Крупський Юрій Зіновійович (тел. 242 07 83). Факс: 242 07 81
3.16. ДК „Укргазвидобування”. Директор – Сендега Олександр Степанович
(тел 264 03 16)
4. Інформація необхідна для аналізу та визначення шляхів удосконалення роботи з підвищення ефективності енергозбереження у Львівській області
4.1. Динаміка енергоефективності області за 1991-2011 рр.
енергоефективність ВВП – кг у.п./грн.
реальний ВВП – млрд грн.
енергоспоживання – млн т у.п.
4.2. Динаміка енергоефективності області за 1991-2009 рр. по галузях - %:
сільське господарство, добувна промисловість, переробна промисловість, виробництво та розподіл електричної енергії, будівництво, послуги та інші види економічної діяльності, чистий податок.
4.3. Динаміка енергоефктивності ВВП за видами первинних ПЕР (нафта, природний газ, вугілля, гідроенергія) – г н.е./грн. ВВП.
4.4. Питомі витрати умовного палива на електричну енергію відпущену електростанціями – г у.п./кВт-год.
4.5. Питомі витрати ПЕР у виробництві окремих видів продукції – Гдж/т відповідного виду продукції.
4.6. Динаміка питомих витрат ПЕР (разом палива, електричної та теплової енергії) на виробництво окремих видів енергії – кг у.п./тонну продукції.
4.7. Динаміка споживання ПЕР по видах (вугілля, природний газ, нафта – млн т/рік, природний газ – млрд м3/рік).
4.8. Природні запаси енергетичних ресурсів (вугілля, нафта, торф, горючі сланці – млн. т, природний газ – млрд м3).
4.9. Потенціал відновлювальних джерел енергії: вітроенергія, сонячна, геотермальна, малі ГЕС, біоенергетика, енергетика довкілля.
4.10. Енергетичний баланс області в динаміці (вугілля, нафта, торф – млн т/рік, млрд м3/рік).
4.11. Видобування ПЕР в динаміці: вугілля та нафта (млн т/рік), природний газ (млрд м3/рік).
4.12. Виробництво електричної енергії в динаміці: млрд кВт-год/рік.
4.13. Видобуток і споживання природного газу: млрд м3/рік.
5. Пріоритетні шляхи виконання заходів з енергозбереження:
5.1 Нафтогазова промисловість:
В нафтогазовидобувному комплексі впровадження:
- установок утилізації газу дегазації конденсату газу та нафти;
- когенераційних енергоустановок, що використовують димові гази;
- частотно-регульованих електроприводів;
- автоматичних систем компенсації реактивної потужності;
- автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії, систем м’якого пуску електродвигунів;
- модернізованих систем електрозабезпечення електропривідних бурових установок;
- енергоефективних систем освітлення виробничих об’єктів;
- високоефективних гвинтових насосів для видобутку в'язкої нафти;
- сучасних електронних систем запалювання на газомотокомпресорах;
- систем утилізації низьконапірного газу на нафтових родовищах;
- технологічних печей безполум’яного горіння для підігріву сирої нафти на нафтових родовищах.
В системі транспортування природного газу магістральними газопроводами:
- модернізація існуючого парку ГПА шляхом їх заміни на сучасні, енергоефективні. В тому числі, і шляхом впровадження електропривідних агрегатів;
- впровадження когенераційних енергоустановок, що використовують теплову енергію вихлопних газів ГТД на КС для виробництва електричної та теплової енергії;
- впровадження турбодетандерних електростанцій, на ГРС системи МГ для виробництва електричної енергії.
В системі транспортування нафти впровадження:
- сучасних енергоефективних насосних агрегатів;
- електропідстанцій з автоматичним регулюванням величини компенсації реактивної енергії;
- регульованого електроприводу;
- енергоефективних джерел зовнішнього освітлення нафто-перекачувальних станцій.
В газорозподільній системі:
- встановлення лічильників природного газу в будинках з централізованим опаленням та заміна застарілих лічильників в житлових будинках та комунально-побутових підприємствах;
- заміна/ремонт газорозподільних пунктів, газопроводів.
Значний внесок у підвищення енергетичної ефективності використання ПЕР, а отже й зменшення енергоємності валової доданої вартості можна забезпечити за рахунок впровадження енергоефективних технологій та використання скидного енергетичного ресурсу.
Одним з найбільших джерел скидного енергетичного ресурсу є система магістральних газопроводів (ДК”Укртрансгаз”) – вихлопні гази ГТД на КС та надлишковий тиск газу на ГРС. Їх використання може забезпечити коефіцієнт використання теплоти згоряння природного газу до 80 відсотків шляхом виробництва електричної, теплової енергії.
Створення системи власних енергогенеруючих установок для забезпечення можливості використання для виробничо-технологічних та побутових потреб електричної та теплової енергії за значно нижчими цінами ніж в енергоринку. Це також сприятиме включенню в роботу електропривідних ГПА, сумарна потужність, яких на сьогодні становить 820 МВт.
5.2. Енергетична галузь:
Пріоритетними напрямками реалізації завдань Програми в електроенергетичній галузі є реалізації наступних магістральних напрямків:
- впровадження на ТЕС основного та допоміжного обладнання з поліпшеними технічними характеристиками;
- нових технологій, що дозволять залучати до паливного балансу ТЕС відходи вуглезбагачення та вугілля погіршеної якості;
- підвищення якості вугілля, що спалюється на ТЕС;
- оптимізація паливного балансу;
- впровадження сучасних автоматизованих систем обліку електричної енергії;
- впровадження організаційно-технічних заходів із зниження технологічних витрат електроенергії;
- розробка нормативно-правового регулювання діяльності галузі.
5.3. Передача електричної енергії:
5.3.1. Заходи щодо зниження втрат електроенергії при передачі в магістральних електричних мережах за рахунок додаткового мережевого будівництва.
5.3.2. Будівництво мережевих об’єктів, що забезпечить видачу повної потужності АЕС.
5.3.3. Впровадження новітніх технологій – засобів FACST.
5.3.4. Заходи щодо зниження витрат електроенергії на власні потреби підстанцій, скороченню обсягів і строків ремонту обладнання та зниженню витрат на їх проведення:
- заміна повітряних вимикачів напругою 110 – 750 кВ на елегазові вимикачі та виведення із експлуатації повітряних господарств підстанцій;
- заміна бакових масляних вимикачів напругою 35, 110, 220 кВ на вакуумні та елегазові вимикачі;
- зменшення витрат електроенергії в конструктивних елементах та в системі охолодження трансформаторного обладнання при заміні автотрансформаторів, трансформаторів та реакторів старої конструкції на сучасні;
- заміна маслонаповнених вимірювальних трансформаторів струму та напруги на елегазові вимірювальні трансформатори.
5.4. Шляхи підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок впровадження альтеративних видів палива
Вітропотенціал України може стати перспективним з погляду часткового заміщення об'єктів теплової енергетики. З урахуванням сучасних технічних рішень, крупних одиничних потужностей ВЕУ, високого ступеня автоматизації і за умови обліку капітальних витрат в тарифі на відпустку електроенергії розвиток вітроенергетики представляється доцільним. Повинні бути розглянуті варіанти базування ВЕС, також необхідно провести маркетингове дослідження з метою виявлення перспективних постачальників ВЕУ, вибрати технологію регулювання потужності.
Використання альтернативних та нетрадиційних енергоносіїв на підприємствах сфери управління Мінпаливенерго пропонується проводити в наступних напрямах:
- Використання залишкових об’ємів природного газу на родовищах, що виводяться з експлуатації, для виробництва електроенергії.
- Сумісне спалювання біомаси і вугілля.
- Використання низькокалорійних твердих палив.
- Виробництво синтетичного рідкого моторного палива (СРМП) із вугілля.
- Створення виробництва альтернативного палива із зношених шин для „підсвітки” низькокалорійної вугільної продукції.
- Використання енергії малих річок.
- Використання геотермального тепла.