Державна цільова економічна програма розвитку автомобільного та міського електричного транспорту на 2012-2015 роки

Вид материала

Содержание

Мета програми
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Завдання і заходи Програми
2. Розвиток інфраструктури громадського транспорту
3. Оновлення рухомого складу транспорту
4. Удосконалення технології перевезень
5. Забезпечення доступності та якості транспортних послуг
6. Інтеграція вітчизняної транспортної системи до європейської
7. Підвищення ефективності державного регулювання.
8. Підвищення безпеки дорожнього руху.
9. Забезпечення енергоефективності та екологічної безпеки
Очікувані результати, ефективність Програми
Обсяги та джерела фінансування

Подобный материал:

ПРОЕКТ

Державна цільова економічна програма

розвитку автомобільного та міського електричного транспорту

на 2012–2015 роки

Загальна частина

Автомобільний транспорт – найвагоміша складова транспортної системи України, його частка у перевезенні вантажів складає 73,5%, пасажирів – 48%. Міським електричним транспортом перевозиться 42% пасажирів.

Протягом останнього десятиріччя робота громадського пасажирського транспорту відзначається погіршенням показників якості та безпеки, значним фізичним зносом рухомого складу (понад 84 відсотка). На електротранспорті зберігається тенденція до зменшення обсягу перевезень пасажирів.

Має місце відшкодуванням не в повному обсязі вартості транспортних послуг, що надаються підприємствами на безоплатній основі окремим категоріям громадян.

Практично поза сферою державного регулювання залишається транспортне обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями, забезпечення регулярним автобусним сполученням невеликих населених пунктів у сільській місцевості, реалізація законодавчого права окремих категорій пасажирів на пільговий проїзд та ряд інших питань соціального напрямку. Більшість громадян пільгових категорій не мають можливості реалізувати своє право безкоштовного проїзду за автобусними маршрутами, що працюють в режимі маршрутного таксі. Чинний порядок надання з державного бюджету субвенцій регіонам з подальшим їх розподілом між перевізниками є неефективним і створює умови для зловживань та корупції.

На автомобільному транспорті через запровадження різної системи оподаткування (загальної і спрощеної) відбулося подрібнення автотранспортних підприємств і поява на ринку послуг десятків тисяч перевізників, які мають 1–2 автомобіля і практично не мають ні фахівців, ні матеріально–технічної бази, призвело до формування структури міського автобусного парку, яка не відповідає ні вимогам необхідної організації перевезень, ні вимогам економіки, ні вимогам екології. Питома вага парку міських автобусів великої та особливо великої місткості у декілька разів нижче оптимальної, що не дає можливості вирішити проблему „пікових” перевезень у великих містах.

Згідно із Законом України “Про автомобільний транспорт ” (стаття 14), саме ці питання повинні вирішуватись у програмі розвитку і вдосконалення транспорту, відповідно до якої мають розроблятись аналогічні регіональні програми.

Мета програми

Підвищити ефективність, якість та безпеку послуг громадського пасажирського та вантажного автомобільного транспорту.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Існують три варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає здійснювати розвиток галузі без фінансової підтримки з боку держави та регіональних органів.

Недоліками варіанта є:

погіршення рівня транспортного обслуговування соціально незахищених верств населення;

неможливість гарантованого зменшення аварійності та негативного впливу автотранспорту на довкілля;

старіння парку трамваїв, тролейбусів, автобусів;

погіршення структури парку міських автобусів за параметрами пасажиромісткості та, як наслідок, – зниження ефективності перевезень на регулярних автобусних маршрутах.

Другий варіант передбачає державну фінансову підтримку перевізників, які здійснюють перевезення пільгових категорій громадян та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, в обсягах, які склались за останні роки.

Недоліками варіанта є:

незабезпеченість транспортного обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями та жителів окремих населених пунктів у сільській місцевості;

подальше зменшення в структурі парку міських автобусів питомої ваги автобусів великої та особливо великої місткості, що викликатиме погіршення транспортного обслуговування населення міст громадським автобусним транспортом;

неможливість забезпечення реалізації законодавчого права окремих категорій громадян на пільгове користування громадським автотранспортом.

Третій варіант – це розроблення та виконання Державної цільової економічної програми розвитку автомобільного та міського електричного транспорту на 2012–2015 роки, яка забезпечить вирішення соціальних питань роботи громадського автотранспорту, його ефективності, при справедливих умовах конкуренції та ринку автотранспортних послуг.

Враховуючи можливі результати, що можуть бути отримані внаслідок реалізації запропонованих варіантів, цей варіант є оптимальним.

Прогнозні обсяги та джерела фінансування наведені у додатку 1.

Завдання і заходи Програми

1. Вдосконалення системи правового регулювання

громадського пасажирського транспорту шляхом:

Розроблення нової редакції проектів законів „Про автомобільний транспорт” та „Про міський електричний транспорт”, що передбачає:

Створення правового поля для становлення цивілізованого ринку транспортних послуг.

Розробка та запровадження нормативних вимог до перевізників щодо їх спроможності забезпечувати організацію перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом на належному рівні безпеки та якості.
- Створення умов пріоритетного розвитку потужних автотранспортних підприємств, які мають необхідну матеріально–технічну базу та відповідних фахівців для забезпечення транспортного процесу на належному професійному рівні.
- Спрощення системи допуску перевізників до ринку послуг автомобільного транспорту з перевезення пасажирів та вантажів шляхом вилучення необґрунтованих вимог до них та процедур їх суб’єктивних оцінок різними державними структурами, що утворює умови для зловживань.
- Розробка та запровадження стандартів та державної системи транспортного обслуговування окремих, соціально незахищених категорій громадян (пенсіонерів, громадян з обмеженими фізичними можливостями, жителів населених пунктів у сільській місцевості та ряду інших).
- Приведення транспортного законодавства до європейської системи з метою забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних перевізників.
- Удосконалення взаємовідносин між замовниками та виконавцями транспортних послуг.

Як свідчить аналіз потреби галузі, щорічно передбачається розробляти чи вносити зміни до 20–25 законодавчих та нормативно–правових актів.

Участь у розробці нормативно-правової бази щодо введення системи виплат адресних дотацій пільговим категоріям пасажирів. Вдосконалення системи транспортного обслуговування пільгових категорій громадян полягає у запровадженні починаючи з 2013 року адресної дотації на транспортні витрати для кожного громадянина визначеної пільгової категорії.

2. Розвиток інфраструктури громадського транспорту:

2.1. Будівництво та реконструкція 35,3 км трамвайних ліній

2.2. Будівництво та реконструкція173,3 км тролейбусних ліній

2.3 Комплексний розвиток автобусної маршрутної мережі завдяки створенню 53 комунальних підприємств транспортних компаній.

Ці заходи мають фінансуватись з Державного та місцевих бюджетів.

3. Оновлення рухомого складу транспорту

Завдання цієї Програми полягає в тому, щоб створити умови оновлення автобусів великої місткості та таксі завдяки пільговому кредитуванню. Компенсація процентної ставки кредитних коштів передбачається проводитись за рахунок Державного бюджету. За термін реалізації Програми перевізниками буде придбано 6500 автобусів та 10000 таксі.

Щорічне збільшення питомої ваги автобусів великої місткості за термін реалізації Програми дозволить довести структуру парку автобусів в обласних центрах України до оптимального значення, що забезпечить підвищення якості транспортного обслуговування населення, зменшення екологічного навантаження та потреби в паливі.

Планується оновити парк трамваїв на 160 од. у 24 містах України та парк тролейбусів на 365 од. у 43 містах за рахунок Державного та місцевих бюджетів.

Стимулювання ввезення сідельних тягачів передбачається шляхом внесення на розгляд до Верховної Ради проекту Закону України „Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо звільнення від ПДВ ввезення ТЗ, які не виробляються в Україні”

4. Удосконалення технології перевезень

Запровадження інформаційно-аналітичної системи на підставі якої здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади правове регулювання діяльності автомобільного транспорту загального користування. Створення системи електронного документообігу буде забезпечувати: оперативне одержання інформації по Україні щодо структури перевізників, обсягів транспортної роботи, ліцензій та дозволів ЄКМТ без чого оптимальне державне регулювання діяльності громадського автотранспорту неможливе.

Впровадження механізму проведення безготівкових розрахунків за перевезення пасажирів на маршрутах міського автобусного сполучення передбачається шляхом розробки пілотних проектів у Києві, Харкові щодо проведення безготівкових розрахунків за перевезення пасажирів на маршрутах автобусного та електричного транспорту.

Удосконалення технології вивозу контейнерів автомобільним транспортом з морських торговельних портів відбудеться завдяки запровадженню нової технологічної схеми обробки контейнерів та їх митного оформлення.

5. Забезпечення доступності та якості транспортних послуг

Транспортне обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями, як одна із найважливіших задач держави, вирішується налагодженням випуску автобусів спеціалізованого призначення (чи переобладнанням автобусів), придбанням 270 автобусів та створення 53 диспетчерських станцій. Такі диспетчерські станції можуть утворюватись як окремі госпрозрахункові підприємства, так і як структурні підрозділи міських комунальних автобусних підприємств. Вони мають повністю фінансуватись з державного бюджету, а послуги особам з обмеженими фізичними можливостями повинні надаватись безкоштовно.

Згідно досвіду розвинених країн, виконання кожного замовлення на перевезення інвалідів здійснюється окремо автобусами малої та особливо малої місткості для перевезення одної особи з індивідуальною коляскою та двох супроводжувальних осіб.

Покращити рівень транспортного обслуговування населення сільських районів у Програмі передбачається шляхом організації 550 регулярних автобусних маршрутів, що з’єднують населені пункти з районним чи обласним центром. Основним складом жителів таких населених пунктів є пенсіонери, тому обслуговування таких маршрутів у переважній більшості випадків є збитковим і без фінансової допомоги держави практично неможливим.

6. Інтеграція вітчизняної транспортної системи до європейської буде забезпечена шляхом адаптації європейського законодавства, а саме директив Ради ЄС:

96/26/ЄС від 29 квітня 1996 року про допуск до роботи операторів вантажних автомобільних перевезень та пасажирських автобусних перевезень і взаємне визнання дипломів, сертифікатів та інших документів, що підтверджують формальну кваліфікацію;

92/6/ЄЕС від 10.02.1992 року щодо встановлення та використання пристроїв обмеження швидкості для певних категорій механічних транспортних засобів у Співтоваристві;

96/96/ЄС від 20 грудня 1996 року про наближення законодавств держав-членів щодо перевірок з придатності до експлуатації автомобілів та автопричепів що була замінена Директивою 2009/40/ЕС;

2003/59/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 липня 2003 року про початкову кваліфікацію і періодичну підготовку водіїв деяких видів автомобільного транспорту для перевезення товарів або пасажирів;

1999/62 /ЄС від 17.07.1999 про стягнення плати з вантажних транспортних засобів за використання певних інфраструктур;

3821/85/ЄС про реєструвальне обладнання на автомобільному транспорті (із змінами та доповненнями внесеними, зокрема Регламентом ЄС 561/2006);

96/53/ЄС від 25 липня 1996 року про встановлення для певних наземних транспортних засобів, що рухаються в межах Співтовариства, максимально дозволених розмірів при національних і міжнародних переміщеннях і максимально дозволеної ваги при міжнародних переміщеннях та ряду інших.

7. Підвищення ефективності державного регулювання.

Передбачається удосконалення регулювання ринку послуг таксі через розроблення правил перевезення пасажирів у таксі, ліцензійних умов провадження такого виду діяльності та створення системи обліку автомобілів, що обладнані для роботи як таксі.

Дерегуляція автомобільного транспорту передбачає:

Запровадження вільних тарифів на регулярних автобусних маршрутах приміського та міжміського внутрішньообласного сполучення за наявності конкуренції на маршруті.

Спрощення процедури затвердження паспорту автобусного маршруту загального користування

Запровадження одноразового погодження у ДАІ МВС України маршрутної мережі певного рівня.

Спрощення статистичної звітності транспортних підприємств передбачається шляхом перегляду порядку застосування первинної транспортної документації – товаро-транспортної накладної, шляхового листу та талону замовника.

8. Підвищення безпеки дорожнього руху.

Розробка галузевої програми підвищення безпеки дорожнього руху на комерційному транспорті.

Удосконалення системи страхування від нещасних випадків на транспорті завдяки внесенню проекту закону України „Про внесення змін до закону "Про страхування" стосовно відповідальності перевізника та підвищення розміру страхових виплат пасажирам внаслідок ДТП.

Імплементація Європейської Угоди про режими праці та відпочинку водіїв через запровадження системи цифрових тахографів та обмеження швидкості на автомобільному транспорті

Необхідне створення системи підвищення кваліфікації водіїв. На період до 2015 року передбачається підвищити кваліфікацію 60 тис. водіїв відповідно до європейського законодавства з питань професійної придатності водія для роботи у сфері платних транспортних послуг.

Посилення вимог до безпечності конструкції та технічного стану транспортних засобів проводиться шляхом внесення змін до наказів Міністерства інфраструктури „Порядок проведення обов’язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану колісних транспортних засобів”, „Порядок визначення суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю колісних транспортних засобів” та „Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”.

Удосконалення системи технічного регулювання допуску до експлуатації транспортних засобів буде зроблене шляхом затвердження наказів Міністерства інфраструктури „Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання”, „Порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів і виданих виробниками сертифікатів відповідності КТЗ або обладнання”, внесення змін до Переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації щодо обов'язкового обладнання сидінь автобусів ременями безпеки

Передбачається перегляд та розроблення нових 17 національних стандартів електротранспорту.

Оснащення науково-випробувального центру „Міський електротранспорт” засобами вимірювальної техніки та випробувальними засобами для контролювання електромагнітної сумісності планується зробити за рахунок Державного бюджету.

9. Забезпечення енергоефективності та екологічної безпеки

Запровадження екологічних норм Євро – 3 – Євро -5 для транспортних засобів проводитиметься завдяки розробці проекту закону „Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрацію транспортних засобів" щодо поетапного запровадження міжнародних екологічних вимог”

Створення науково-дослідного випробувального центру перспективних технологій автомобільного транспорту (далі – Центру) для проведення досліджень у сфері активної, пасивної безпеки, енергоефективності та екологічності автотранспортних засобів, застосування альтернативних видів пального передбачається за рахунок Державного бюджету. Це дасть змогу покращити екологічний стан, адже автомобільний транспорт є основним забруднювачем атмосферного повітря у населених пунктах.

З метою впровадження альтернативних видів палива передбачається розроблення:

проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил зберігання та реалізації у роздрібній мережі бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу або з вмістом етеру етил-трет-бутилового»;

проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ввезення на митну територію України техніки, обладнання, устатковання, технічних та транспортних засобів, що використовуються для розвитку виробництва і забезпечення споживання біологічних видів палива»;

нормативної документації на нові марки альтернативного моторного палива;

внесення змін до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті стосовно нових КТЗ і застосування альтернативних видів палива.

Передбачається виконання програми підвищення енергоефективності та програми зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання у сферах транспорту та зв’язку на 2010 – 2014 роки, затверджених рішенням колегії Мінтрансзв’язку від 17. 09. 2009 р. № 18

Завдання і заходи до Програми викладені у додатку 2.

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

для користувачів -покращення транспортного обслуговування, у тому числі осіб з обмеженими фізичними можливостями, пільгових категорій пасажирів, сільських жителів;

зниження аварійності та зменшення шкідливих викидів у атмосферу;

– для перевізників – створення прозорого, конкурентного та недискримінаційного ринку транспортних послуг, підвищення ефективності та рентабельності перевезень;

– для держави - збільшення надходжень до державного бюджету за, забезпечення прозорості системи розрахунків за перевезення; прискорення інтеграції до європейської транспортної системи.

Обсяги та джерела фінансування

Загальний обсяг фінансування Програми становить 14448 млн. грн., у тому числі за рахунок Державного бюджету – 5171 млн. грн., за рахунок місцевих бюджетів – 1659 млн. грн., інших коштів – 7618 млн. грн

Обсяг фінансування автомобільного транспорту складе 11938 млн. грн., тому числі за рахунок Державного бюджету – 3915 млн. грн., за рахунок місцевих бюджетів – 969 млн. грн., інших коштів -7054 млн. грн.

Обсяг фінансування міського електричного транспорту складе 2509 млн. грн., тому числі за рахунок Державного бюджету – 1255 млн. грн., за рахунок місцевих бюджетів – 689 млн. грн.

Програма сформована з врахуванням державних цільових програм з питань будівництва та реконструкції автомобільних доріг, підвищення енергоефективності та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 - 2015 роки.