Вибори в Україні. Хто кого вибирає, ми кандидатів, чи кандидати нас?
Вид материала | Документы |
СодержаниеАнатолій Степанович Гриценко Довідка про доходи |
- Ю. шведа вибори та виборчі системи, 7736.34kb.
- Зміст вступ Розділ 1 Місцеві вибори як форма безпосередньої демократії в Україні, 624.29kb.
- Стипендія на отримання післядипломної освіти, 23.76kb.
- В україні панує екологічна криза, викликана багаторічним виснажливим способом природокористування, 92.67kb.
- Тема «Мы в ответе за тех, кого приручили», 35.53kb.
- У истоков пчеловодческой литературы, 130.33kb.
- Інформація про основні результати науково-дослідної роботи Інституту міжнародних відносин, 60.41kb.
- Випуск 75 Серія: філософські науки другі кулішеві читання з філософії етнокультури, 5975.72kb.
- Про реєстрацію виборчого списку Великоберезняської районної організації політичної, 13.38kb.
- Ї дані, щоби вони дійшли до Генпрокуратури до позачергової сесії Верховної ради України, 752.11kb.
Анатолій Степанович Гриценко
Герої потрібні там, де не вистачає професіоналів.
Н
ародився у 1957 році в Черкаської області. Після 8-го класу школи А.Гриценко поступив в суворовське училище в Києві. В 1979 році закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище. В 1993 - Інститут іноземних мов МО США (розвідка), в 1994 - оперативно-стратегічний факультет Університету Військово-повітряних сил США, в 1995 – Національну Академію оборони України.
А.Гриценко проходив службу в стройових частинах, був викладачем військового навчального закладу, працював на штабних посадах в МО України, у Науково-дослідному центрі Генерального штабу збройних сил України. Полковник запасу.
Після закінчення військової служби працював керівником Аналітичної служби апарату Ради національної безпеки і оборони України.
З грудня 1999 року - президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім. А.Разумкова. З лютого 2000 року - позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України, а з листопаду 2000 - член Громадської ради експертів з внутрішньополітичних питань при Президенті України.
В 2004 році А.Гриценко працював у виборчому штабі В.Ющенка. Тричі був главою оборонного відомства (в уряді Ю.Тимошенко, Ю.Єханурова і В.Януковича по квоті Президента).
На позачергових парламентських виборах-2007 обраний народним депутатом від блоку НУНС.
А.Гриценко - прихильник вступу України в Євросоюз і НАТО. Водночас він бажає відновити втрачені взаємовигідні відносини військово-промислових комплексів України і Росії. А.Гриценко - противник проведення всенародного референдуму щодо вступу країни до Північноатлантичного альянсу. Вважає, що це питання повинне вирішити вище політичне керівництво - Верховна Рада, Президент і уряд. Виступає за повну професіоналізацію української армії і за її гідне матеріальне забезпечення. Декларує і прагне демонструвати європейські підходи в діяльності оборонного відомства - зокрема, відвертість і підзвітність армії суспільству.
Наприкінці 2006 року міністр оборони опинився в центрі конфлікту військового відомства з Генеральною прокуратурою України. Він не погоджувався з висновками колегії ГПУ про стан справ в армії (зокрема, про «поголовну» загрозу для життя і здоров'я військовослужбовців і збереження держмайна). В свою ж чергу він звинуватив керівництво Генпрокуратури в свідомому перекручуванні фактів і в бездіяльності (в частині того, що викриті в злочинах високопоставлені урядовці Міноборони так і не понесли покарання).
Під час політичної кризи 2006-2007 рр., спочатку займав пропрезидентську позицію, але в кінці 2007 року став жорстким опонентом В.Ющенка. Напружені стосунки мав також з Ю.Єхануровим.
Багато виборців, сподіваючись на появу в Україні «третьої сили», певною мірою пов'язували свої надії з екс-міністром оборони, якого не влаштовує політика «Нашої України» і БЮТ. Він був готовий очолити власний політичний проект, але головна проблема - відсутність фінансових ресурсів.
А.Гриценко одружений другим браком. Дружина - Юлія Мостова - відома журналістка, заступник головного редактора впливової газети "Дзеркало тижня". Має четверо дітей (два сини і дві дочки).
Довідка про доходи
У 2008 році одержав 268,659 тис. грн. сукупного доходу, у тому числі заробітна платня склала 220,08 тис. грн., пенсія - 48,018 тис. грн. Також А.Гриценко науковою діяльністю заробив 560 грн. Про це мовиться в декларації про доходи, поданій Анатолієм Гриценко в Центральну виборчу комісію при реєстрації кандидатом в президенти. Депутат володіє автомобілем «Honda» і гідроциклом «Yamaha». Сукупний дохід дружини Ю.Мостової - 156,350 тис. грн. Вона володіє земельною ділянкою площею 8 720 кв. м, двома квартирами (56,2 кв. м і 32,9 кв. м) і дачним будинком (347,4 кв. м). Сума грошових внесків А.Гриценко на рахунках в банку - 280 тис. грн., а сума грошових внесків на банківських рахунках дружини - 120,06 тис. грн.
Розпочавши передвиборну боротьбу, Анатолій Гриценко почав створювати образ політика, якому ніколи не виграти ці вибори. Будучи військовим, тричі міністром оборони, отримавши освіту в США, він став активним прихильником ідеї вступу України до НАТО, що зробив основною задачею своєї передвиборної програми. А.Гриценко робить акцент на тому, що думка народу з цього питання зовсім необов'язкова, достатньо волі керівництва країни.
Зважаючи на непопулярність цієї ідеї серед громадян України, навряд чи можна говорити зараз про серйозні перспективи цього політика на президентських виборах. На фоні євроатлантичної інтеграції він, тим не менш, сподівається на налагодження відносини з Росією, демонструючи тим самим невмілу спробу «загравати» з електоратом Східної України.
На думку політологів, проект «Гриценко» підтримує Ю.Тимошенко, оскільки «кожний ворог Ющенка» на виборах – її особистий друг. А саме Анатолій Гриценко є одним з перших «відступників», який після Помаранчевої революції вийшов з команди В.Ющенка, і при цьому «гучно гримнув дверима».
А.Гриценко є дуже зручним як технічний кандидат для Ю.Тимошенко. Він здатний «відірвати» 1-2% голосів виборців від кандидатів, що входять в першу трійку.
Ще до виборів, політологи говорили про те, що об'єднання А. Гриценка з А.Яценюком або С.Тігіпко могло б стати цілком конкурентним політичним проектом.
Але зараз цей шанс втрачений, а найближчі політичні перспективи А.Гриценка є дуже туманними.