Пантелєєв Володимир Павлович конспект

Вид материалаКонспект

Содержание


10.1 Світовий досвід розвитку внутрішнього аудиту
20.2. Досвід діяльності служби внутрішнього аудиту в країнах з ринковою економікою
Мета внутрішнього аудиту –
20.3. Здійснення внутрішнього аудиту в умовах
20.4 Необхідність у створенні служби внутрішнього аудиту підприємств України
Внутрішній аудит
20.5. Вимоги Міжнародних стандартів аудиту та етики щодо внутрішнього аудиту
Кодекс етики професійних бухгалтерів
Кодексу етики професійних бухгалтерів
МСА 250 „Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів”
МСА 300 „Планування”
МСА 310 „Знання бізнесу”
МСА 400 „Оцінка ризиків та внутрішній контроль”
МСА 610 „Розгляд роботи внутрішнього аудиту”
МСА 1006 „Аудит міжнародних комерційних банків”
МСА 1010 „Вивчення питань, пов`язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансових звітів”
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   26

Честность, разумеется, никогда не вредит, её даже всегда следует искать в тех, которых желают призвать для управления частными или общественными делами; но, чтобы не испытывать разочарования не следует возлагать на честность слишком больших надежд. Хозяйственный контроль должен принудить каждого работающего на предприятии быть честным, хотя бы и против желания.

Беста Ф.


У темі 6 конспекту був розглянутий зміст системи внутрішнього контролю на підприємстві. Внутрішній аудит там розглядався як складова частина системи внутрішнього контролю підприємства. У темі 20 будуть розглянуті основні положення внутрішнього аудиту підприємств.


10.1 Світовий досвід розвитку внутрішнього аудиту


Внутрішній аудитаудит, який здійснюється співробітниками суб`єкта господарювання. З точки зору менеджменту, під внутрішнім аудитом розуміють перевірку рахунків підприємства та її діяльність невеликою групо бухгалтерів, що займають найвищі посади на підприємстві, для того, щоб впевнитись, що звітність підприємства дає повну картину стану справ, що вони йдуть чесно, у відповідності до існуючих стандартів.

Внутрішній аудит може розглядатися як невід`ємна частина загальної системи фінансового контролю. За сто років свого розвитку характер внутрішнього аудиту змінювався.

З погляду на еволюцію виділяють підтверджуючий аудит, системоорієнтований аудит та аудит, який базується на ризику.

1 етап. На початку свого розвитку (початок – 40-ві роки ХХ сторіччя, ера перших концесій) роль аудиту виходила із завдань фінансового управління та забезпечення захисту активів та мала тотальний (суцільний) характер на детальному рівні. Підсистема внутрішнього фінансового (частково й адміні-стративного) контролю з`явилась у централізованій унітарній структурі управління і в дивизіональній структурі. Основу такого аудиту складало підтвердження виконаних операцій, записів на рахунках тощо прийнятим правилам та положенням. Такий аудит отримав назву - підтверджувальний аудит.

2 етап (40-ві – 70-ті роки ХХ сторіччя). Друга світова війна надала могутній політичний імпульс інтернаціоналізації світового ринку робочої сили та загострення боротьби за світові ринки. В цей час формуються перші ознаки глобалізації бізнесу у цілому, що впливає на зміни організаційних структур управління корпораціями. Невипадково, що саме у 1940 р. у США було засновано Інститут внутрішніх аудиторів (ІВА).

Із зростанням ускладнення контролю акцент у аудиті був зміщений на підтвердження виконання циклів певних внутрішньо системних контрольних процедур. Прорив могутніх корпорацій США, Європи і Японії до мультинаціонального бізнесу, процес диверсифікації капіталу і виробництва обумовили появу складних корпоративних структур (конгломератів, концернів) і призвело до реорганізації мультидивизіональних структур. У межах таких структур управління транснаціональними корпораціями (ТНК), як конгломерат, при розподілі функцій, стратегічного планування між різними рівнями управління ТНК передбачається фінансовий моніторинг (аналіз) і контроль. Проте дочірні компанії мають право відмовитись від пропозиції головної холдингової компанії. Директиви і вказівки головної холдингової компанії обмежують планування стратегії бізнесу дочірніх компаній. Формуються передумови до виникнення глобальних організацій-них структур. В аудиті, як у зовнішньому так й внутрішньому, почав здійснюватись системоорієнтований підхід.

3 етап (70-ті – 90-ті роки ХХ сторіччя). Зміни контрольного середовища в умовах подальшого ускладнення міжнародного бізнесу та початку глобалізації не тільки зумовили необхідність і значущість внутрішнього аудиту, а й актуалізували вирішення низки питань, пов`язаних із формуванням його концепції, з його організацією та методичним забезпеченням. Увага аудиторів стала концентруватися не тільки на тому, як функціонують системи контролю й обробки інформації, але й наскільки вони ефективні для досягнення мети, та які можуть бути зроблені удосконалення. Інститут внутрішніх аудиторів (ІІА) в 1978 р. приймає до застосування серію „Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту”.

Для повнішого забезпечення належного виконання функцій аудиту потрібно відповідним чином організувати апарат внутрішнього аудиту та запровадити наукову організацію праці аудиторів.

Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату та оптимальному застосуванню його організаційних форм. Залежно від адмінстративного порядкування розрізняють три основні типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту: лінійно-просту, лінійно-штабну та комбіновану (табл. 20.1)

Таблиця 20.1.

Типи структур апарату внутрішнього аудиту

Тип структури

Характеристика служби внутрішнього аудиту

Лінійне адміністративне підпорядкування

Працівники служби внутрішнього аудиту прямо (безпосередньо) підпорядковуються керівнику підприємства

Лінійно-штабне підпорядкування

Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник служби дає розпорядження керівникам секторів. Такий підхід виправданий лише на великих підприємствах зі складною організаційною структурою

Комбінована структура

Передбачає передачу окремими службам управління частини прав і функціональних обов`язків внутрішніх аудиторів


Залежно від розподілу праці співробітників сфери контролю і відповідно побудови служби внутрішнього аудиту, розрізняють централізовану і децентралізовану її форму.

При централізованій формі організації внутрішнього аудиту аудитори знаходяться в штаті бухгалтерівї і підпорядковуються головному бухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні. При децентралізованій - аудитори виділені в самостійний структурний підрозділ.

Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює начальник, який безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

Останнім часом у багатьох підприємствах та організаціях роль внутрішнього аудиту була поширена шляхом включення до неї оцінки якості інформації, яка генерується управлінською інформаційною системою і яка складає основу для прийняття рішень, а також оцінки корисності застосованої методики аналізу інформації.

Події останніх років, серед яких банкрутство багатьох підприємств-гігантів, підвищення ризикованості діяльності підприємств, висувають нові завдання перед внутрішніми аудиторами, вимагають нових регламентів їх діяльності. Тому члени Комітету з стандартів внутрішнього аудиту ІВА запропонували внести зміни до стандартів.


20.2. Досвід діяльності служби внутрішнього аудиту в країнах з ринковою економікою

Внутрішні аудитори в країнах з розвинетою ринковою економікою працюють як у державному, так і у приватному секторах. Внутрішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінювання управлінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, яка здійснює управління, результати аналізу, оцінювання, рекомендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному, внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію та її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту – допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов`язки максимально кваліфіковано й ефективно.

Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом власного підприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із її відділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

Будучи на повному утриманні підприємства, цей контрольний орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування. Для цього він покликаний сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню рентабельності й зміцненню його фінансового стану.

Мета внутрішнього аудиту – удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди (операції), у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

Для аудиту адміністрації індивідуальних компаній наймають внутрішньогосподарських аудиторів. У США, наприклад, група внутрішньо-господарських аудиторів на окремих великих фірмах може включати сотні і більше осіб, які звітують перед президентом чи аудиторським комітетом ради директорів.

Внутрішні аудитори - службовці тієї самої компанії (фірми, корпорації, концерна тощо), діяльність якої вони перевіряють, але керівники служби внутрішнього аудиту, як правило, входять до її керівних органів.

Теперішнім часом функції внутрішніх аудиторів виходять за межі перевірки бухгалтерської звітності структурних підрозділів своєї компанії. Внутрішні аудитори все частіше приймають участь у вирішенні питань управління, економічної та фінансової політики компанії. Вони мають досить високий рівень кваліфікації. За статусом вони мають відповідні широкі повноваження. До кола обов`язків внутрішніх аудиторів, крім традиційного аудиту фінансової звітності, частіше за все входять:

операційний аудит - діяльність яка подібна на консультування структурних підрозділів компанії з питань управління, менджменту;

аудит на відповідність - перевірка відповідності діяльності власних підрозділів правилам, що встановлені адміністрацією своєї компанії, а також, у разі необхідності - вищестоящіми органами або законодавчими нормами (наприклад, це може бути перевірка та оцінка укладених договорів з точки зору дотримання юридичних вимог, мінімізація ризиків, оптимизація оподаткування тощо).

Чисельність внутрішніх аудиторів в окремих країнах сягає значних величин. Наприклад, у Швеції налічується 2200 “затверджених” аудиторів (еквівалент - сертифікованих) та 2300 уповноважених (еквівалент - аудитори, що мають відповідний рівень підготовки, але не мають сертифікату); в країні приблизно 300000 юридичних осіб, що підлягають обов`язковому аудиту при населенні в 8,8 млн. осіб. Крім того, є приблизно 10 тисяч помічників аудиторів та приблизно 2500 внутрішніх аудиторів (з урахуванням суспільного сектору). Тобто, частка внутрішніх аудиторів у Швеції складає 15 % загальної чисельності аудиторів.

Перша професійна організація внутрішніх аудиторів була заснована у США у 1941 р. та отримала назву Інститут внутрішніх аудиторів, Institute of Internal Auditоrs, скорочено - IIA, який прийняв девіз: прогрес через партнерство. Внутрішні аудитори у США працюють як у державному, так і в приватному секторах економіки. Свою діяльність IIA будує на базі:

а) загальних професійних знань внутрішніх аудиторів;

б) програми безперервного професійного розвитку;

в) економічного кодексу;

г) професійних норм;

д) програми сертифікації.

На початку 70-х років інститут переніс свій міжнародний центр до штату Флоріда.

Створення такої організації внутрішніх аудиторів було обумовлено необхідністю об`єднати їх розрознені зусилля по захисту своїх інтересів, а також подальшому розвитку професійної майстерності, підвищенню ефективності діяльності. Інститут координує і регулює діяльність внутрішніх аудиторів, забезпечує загальноосвітню діяльність і розробляє норми та стандарти даної професійної практики. Він постійно розширяє свої функції і служби внутрішніх аудиторів.

Інститут визнаний авторитетом в професійному світі внутрішніх аудиторів. Він налічує десятки тисіч членів, які працюють у більш ніж 100 країнах. Крім відділень інституту у США, є національні інститути такого ж профілю в Австралії, Великобританії та Північному Уельсі, КНР, Індії, Ізраїлі, Нової Зеландії, Південній Африці, Японії.

Прикладом організації внутрішнього аудиту є американська транс-національна корпорація „Істмен Кодак”- всесвітньо відомий лідер з продажу товарів та надання послуг високої якості. В цій фірмі внутрішній аудит здійснюється більше 70 років, відповідальність за який покладена на загальний відділ аудиту, що знаходиться у Рочестері (штат Нью-Йорк).

Керівництво „Істмен Кодак” вважає аудит важливим елементом процесу управлінського контролю. Аудит здійснюють співробітники загального і локального відділів аудиту, які вирішують наступні завдання: вивчення системи контролю за активами; перевірка відповідності встановленого контролю політиці компанії; оцінка виконання урядових програм; проведення спеціальних розслідувань та надання виробничих звітів, виявлення економії на витрат на аудит. Успіх аудиторської перевірки вимірюється наявністю рекомендації з рішення наявних та майбутніх проблем, а показниками її якості є повнота аудиту, витрати на його проведення та ефективність.

20.3. Здійснення внутрішнього аудиту в умовах

системоорієнтованого підходу до аудиту

Внутрішній аудит як явище виникло у специфічних умовах системоорієнтованого підходу до аудиту взагалі. Такий підхід до аудиту дав можливість обстежувати системи, які контролюють операції. Системоорієнтований підхід до аудиту став використовуватись приблизно з середини ХХ сторіччя та привів до того, що аудитори почали проводити експертизу на підставі внутрішнього контролю.

В центр філософії аудиту, який засновано на системоорієнтованому підході, покладено принцип довіри до контрольної інформації за результатами функціонування системи внутрішньогосподарського контролю (адміністративного та економічного, в тому числі фінансового). Ступінь довіри до інформації про стан внутрішнього контролю, одним із найважливіших блоків якого є система бухгалтерського контролю, визначається за результатами проведення внутрішнього аудиту. Було доведено, що якщо СВК працює ефективно, то немає потреби проводити дуже ретельну перевірку на тій підставі, що можливо довіряти СВК у розкритті помилок та порушення норм. У тих випадках, де контроль неефективний, доречно дати поради, як поліпшити систему, і таким чином, надати клієнту конструктивну послугу. Використовуючи інформацію про стан бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, аудитори розрахо-вують обсяг робіт, ризик своєї діяльності, визначають кількість і характер контрольно-аналітичних процедур.

Насамперед йдеться не про малий, а про середній і великий за розмірами бізнес, тобто про складні організаційні структури управління (дивизіональні, мультидивизіональні, адаптивні, креативні тощо).

В умовах системоорієнтованого аудиту аудитори-професіонали почали концентрувати увагу на взаємовідносинах між організаторами та виконавцями бізнесу своїх клієнтів, фахівцями, які складають бухгалтерську звітність, і користувачами інформації, яка в ній відображена, а головне, чиї інтереси повинні захищати аудиторі, в тому числі внутрішні аудитори.


20.4 Необхідність у створенні служби внутрішнього аудиту підприємств України

Запутанное счетоводство может быть не только следствием

неумелости бухгалтера, но и намеренное, сознательное

- с целью скрыть злоупотребления.

Цоглин В.


Реалізація повноважень власником (керівником) підприємства та набуття ним досвіду господарювання вимагає виконання спеціальних заходів з контролю на самому підприємстві. Здійснюються такі операції функціональними структурними підрозділами з контролю – управлінням, відділом, бюро, службою контролю або ревізійною комісією. На невеликих за розмірами підприємствах функції контролю можуть покладатися на окремого фахівця – контролера, ревізора, аудитора, або такі функції за сумісництвом виконують працівники підприємства – бухгалтери, економісти, менеджери інші спеціалісті. В сучасних умовах господарювання такий спеціальний підрозділ найчастіше має назву служба внутрішнього аудиту.

Об`єктивна потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв`язку з тим, що система внутрішнього контролю підприємства має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і належної оцінки персонал підприємства починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ на підприємстві.

Внутрішній аудит – це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб`єкта господарювання і яку виконує окремий його відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит стає одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і, особливо, акціонерних товариств. Серед головних елементів управління (встановлення мети, передбачення, організація, керівництво, координація, контроль) саме контроль дає реальну оцінку результатів діяльності підприємства. Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб, що виконують зазначену функцію контролю, підвищені вимоги ринкових перетворень потребує удосконалення контрольної функції внутрішнього аудиту. Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена тим, що керівник (власник) хоче знати реальний стан справ на підприємстві. Адміністрація підприємства розробляє політику і процедури роботи, але персонал підприємства не завжди може зрозуміти їх або не завжди виконує їх вказівки з тих чи інших причин.

Потреба у внутрішньому аудиті зумовлена також тим, що верхня ланка управління підприємством не займається безпосередньо контролем повсякденної діяльності виробничих структурних та функціональних підрозділів підприємства, в зв`язку з чим вона відчуває потребу у інформації, що формується на більш низькому рівні управління. Менеджери не мають достатньо часу, щоб перевірити виконання вказівок з управління і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки. Тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки та відхилення. У таких випадках на допомогу приходять внутрішні аудитори, які забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають “зони ризику”, можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та “посилити” слабкі сторони в системах управління. Їх дії доповнюються обговоренням проблем з вищими органами управління підприємства.

Потреба у внутрішньому аудиті в Україні об`єктивно виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядковуваних підприємств. Роботи фахівців внутрішнього аудиту у цьому напряму полягає, насамперед, в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної, консолідованої звітності або звітності об`єднань підприємств. Такі операції стосуються перш за все внутрішньогосподарського обліку та внутрішньої звітності. Фахівці з внутрішнього аудиту можуть залучатись як експерти при виникненні розбіжностей між головною компанією і підприємствами, що входять до її структури. Вони можуть за розпорядженням керівництва спостерігати за доцільністю та ефективністю здійснення окремих операцій, правильністю відображення їх у системі обліку та звітності, надання інформації менеджерам.


20.5. Вимоги Міжнародних стандартів аудиту та етики щодо внутрішнього аудиту

Рішенням Аудиторської палати України від 18 квітня 2003 року № 122/2 стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів прийняті як національні стандарти аудиту з 1 січня 2004 року і підлягають обов`язковому застосуванню суб`єктами аудиторської діяльності. Основні положення таких стандартів є важливою складовою системи регулювання також внутрішнього аудиту в Україні. Розгляньмо, які вимоги щодо внутрішнього аудиту містяться у діючих стандартах аудиту та етики.

Міжнародні стандарти аудиту та етики призначені для аудиторській перевірці фінансової звітності. Міжнародні стандарти містять принципи, процедури та відповідні рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки.

Кодекс етики професійних бухгалтерів, прийнятий Міжнародною федерацією бухгалтерів, встановлює норми поведінки професійних бухгалтерів і викладає фундаментальні принципи, що їх мають дотримуватись професійні бухгалтери, щоб досягти загальних цілей.

Характерною рисою професії бухгалтера є прийняття відповідальності перед громадськістю. Для працівників бухгалтерської професії громадськість охоплює перш за все клієнтів, кредиторів, уряди, роботодавців, працівників, інвесторів, ділові та фінансові кола, а також інших, що покладаються на об`єктивність та чесність професійних бухгалтерів з метою підтримки впорядкованого ведення комерційної діяльності. Громадські інтереси визначаються як колективний добробут співтовариства людей та організацій, що їм надають послуги професійні бухгалтери.

Громадські інтереси значною мірою визначають стандарти бухгалтерської професії. Визначені обов`язки, крім бухгалтерів, виконують також незалежні аудитори, фінансові керівники, внутрішні аудитори, експерти з оподаткування та консультанти з управління.

П. 10 Кодексу етики професійних бухгалтерів стосовно внутрішніх аудиторів, передбачено, що вони забезпечують упевненість у наявності надійної системи внутрішнього контролю, що підвищує достовірність зовнішньої фінансової інформації їх роботодавця. Здійснюють свої професійні обов`язки внутрішні аудитори шляхом проведення діяльності з оцінювання на об`єкті господарювання. Функції внутрішнього аудиту, серед інших, передбачають оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

МСА 250 „Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів” передбачає встановлення відповідальності управлінського персоналу за відповідність законам та нормативним актам.

Управлінський персонал несе відповідальність за здійснення діяльності суб`єкта господарювання згідно із законами та нормативними актами. На управлінський персонал покладена також відповідальність за запобігання фактам невідповідності законодавству і за виявлення таких фактів.

Згідно з п. 10 МСА 250 передбачені певні процедури які можуть допомогти управлінському персоналові виконувати обов`язки із запобігання фактам невідповідності та з виявлення таких фактів. До складу таких процедур належать моніторинг змін законодавчих вимог, запровадження і функціонування відповідних систем внутрішнього контролю, розробка на підприємстві Кодексу Поведінки та забезпечення дотримання вимог даного Кодексу тощо. На великих суб`єктах господарювання таку політики та процедури можна доповнити покладанням відповідних обов`язків на:

-відділ внутрішнього аудиту;

-ревізійну комісію.

Тобто, підрозділ внутрішнього аудиту, разом з іншими структурними формуваннями, забезпечує дотримання на підприємстві відповідальності за врахування законів та нормативних актів.

МСА 300 „Планування” передбачає встановлення положень і надання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів.

При розробці загального плану аудиторської перевірки серед питань, які слід урахувати аудиторові, за п. 9 МСА 300 при оцінці характеру, часу та обсягу процедур, рекомендується оцінити роботу підрозділу внутрішнього аудиту та її очікуваний вплив на процедури зовнішньої аудиторської перевірки.

МСА 310 „Знання бізнесу” регламентує встановлення положень і надання рекомендацій щодо того, що розуміють під знанням бізнесу, чому це важливе для аудиту й аудиторського персоналу, який бере участь у проведенні аудиторської перевірки, чому воно стосується всіх етапів аудиторської перевірки, а також того, як аудитор одержує та застосовує ці знання.

Процедури, що сприяють одержанню знань з бізнесу клієнта, передбачають отримання потрібних відомостей з багатьох джерел. За п. 8 МСА 310 одним з таких джерел може бути спілкування з внутрішніми аудиторами й огляд звітів внутрішніх аудиторів.

У додатку до МСА 310 „Знання бізнесу: питання, що підлягають розгляду”, серед кола питань, що стосуються суб`єкта господарювання, однією з важливих характеристик управління і структури власності зазначено відділ внутрішнього аудиту (наявність, якість роботи).

Таким чином, при плануванні зовнішнього аудиту на суб`єктах господарювання, які мають підрозділи внутрішнього аудиту, оцінюють роботу таких підрозділів, звертаючи основну увагу на показники якості, розглядають їхні звіти та спілкуються з внутрішніми аудиторами.

МСА 400 „Оцінка ризиків та внутрішній контроль” передбачає встановлення положень і надання рекомендацій для досягнення розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю та аудиторського ризику і його компонентів: властивого ризику, ризику контролю та ризику не виявлення.

У п. 8 МСА 400 розглядається одне з ключових понять з аудиту – система внутрішнього контролю (СВК). Складовою частиною СВК є середовище контролю. Одним із факторів, відображених у середовище контролю, є система контролю управлінського персоналу, в тому числі функціонування внутрішнього аудиту, кадрова політика і процедури та розподіл обов`язків.

Оцінка внутрішнього контролю суб`єкта господарювання передбачає оцінку та функціонування внутрішнього аудиту.

При використання роботи інших фахівців здійснюється оцінка роботи внутрішнього аудиту. Метою МСА 610 „Розгляд роботи внутрішнього аудиту” є встановлення положень і надання рекомендацій зовнішнім аудиторам при розгляді роботи внутрішнього аудиту. Процедури, передбачені в даному МСА, слід застосовувати лише до тих видів діяльності внутрішньої аудиторської перевірки, які є релевантними аудиторській перевірці фінансових звітів.

Зовнішні аудитор повинен розглянути діяльність внутрішнього аудиту (якщо такий є) та його вплив на процедури зовнішнього аудиту.

Обсяг і мета внутрішнього аудиту змінюються й залежать від розміру, структури суб`єкта господарювання, вимог його управлінського персоналу. Як правило, внутрішній аудит складається з одного чи кількох наведених елементів:

-огляд системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

-перевірка фінансової та господарської інформації;

-перевірка економічності та продуктивності;

-перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.

Відносини між внутрішнім аудитом і зовнішнім аудитом полягають у чіткому розмежуванні ролі внутрішнього аудиту (визначається управлінським персоналом, є підрозділ суб`єкта господарювання) та зовнішнього аудитора, який несе особливу відповідальність за висловлену аудиторську думку, і ця відповідальність не зменшується при будь-якому використанні внутрішнього аудиту. Всі судження, що стосуються аудиту фінансових звітів, формуються зовнішнім аудитом.

Розуміння і попередня оцінка внутрішнього аудиту передбачає отримання зовнішнім аудитором достатнього розуміння функціонування внутрішнього аудиту, встановлені критерії для вивчення і здійснення попередньої оцінки функції внутрішнього аудиту.

Визначення часу взаємодії та координація означає необхідність узгодження термінів роботи, обсягу та рівня аудиторської перевірки, регулярні зустрічі з внутрішнім аудитом тощо.

Оцінка і перевірка роботи внутрішнього аудиту означає необхідність перевірки роботи для підтвердження її відповідності цілям зовнішнього аудиту.

МСА 1006 „Аудит міжнародних комерційних банків” має на меті надати аудиторам додаткову рекомендації шляхом деталізації та роз`яснення застосування стандартів у контексті аудиту міжнародних комерційних банків.

При планування аудиту, за п. 4 МСА 1006, розглядається надійність системи внутрішнього контролю та робота внутрішнього аудиту.

При координації роботи, яку слід виконати, необхідно ураховувати обсяг передбачуваного використання роботи внутрішнього аудитора.

МСА 1010 „Вивчення питань, пов`язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансових звітів” регламентує, що при здійсненні процедур по суті, якщо суб`єкт має відділ внутрішнього аудиту, зовнішній аудитор з`ясовує, чи займаються внутрішні аудитори екологічними аспектами діяльності суб`єкта господарювання в рамках внутрішнього аудиту.

У додатку до МСА 1010 „Процедури по суті для виявлення суттєвих викривлень, що виникають у зв`язку з питаннями, пов`язаними з охороною довкілля”, при загальному огляду документів серед звітів, що розглядаються (за наявності) є звіти внутрішнього аудиту.