Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко
| Вид материала | Конспект |
- Головний редактор Ярослав Головко, 453.62kb.
- Конспект лекцій, 1500.74kb.
- Конспект лекцій по дисципліні Інформаційні моделі "великих" систем, 1986.92kb.
- Конспект лекцій Хмельницький, 2005 Снозик О. В. Безпека життєдіяльності, 909.72kb.
- Управління освіти І науки Запорізької облдержадміністрації Комунальний заклад, 2365.04kb.
- Курс лекцій з історії соціології київ 2005 Рекомендовано до друку Вченою радою, 3147.4kb.
- Курс лекцій (на основі книги: Етика (конспект лекцій). Автор-упорядник Широкова, 2120.86kb.
- Видавництво вул. Басейна, 1, кв./офіс. 2, м. Київ, 01004, Україна тел, 1752.35kb.
- О. О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології уаан), 10486.5kb.
- О. О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології уаан), 10670.69kb.
6. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТУ
Хто володіє інформацією,
Той володіє світом.
Правило бізнесу
6.1. Інформаційне забезпечення аудиту
Інформація – сукупність будь-яких відомостей про стан і зміст об’єктів контролю. Економічна інформація – відомості, які відображають виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємства.
Інформаційне забезпечення аудиту –цілеспрямована робота зі збирання інформації, її реєстрації, передаванню, обробці, узагальненню, зберіганню та пошуку суб’єктами контролю з метою використання для управління. Основні вимоги до інформації – достовірність, актуальність, точність, своєчасність, повнота, адаптивність, еластичність, економічність.
За рівнями галузей інформація розрізняється:
- рівень держави, міністерства, відомства;
- рівень концернів, об’єднань, асоціацій;
- рівень підприємства. Найчастіше саме такий рівень є об’єктом аудиту.
Створення інформаційної бази даних передбачає розв’язання 3-х основних питань методичного характеру:
- встановити інформаційну потребу фінансово-господарського контролю за рівнями управління;
- визнання обсягу даних , їх призначення, де вони зберігаються , як їх одержувати аудиторам;
- встановлення взаємовідносин між елементами інформаційного банку даних.
Завданням інформаційного забезпечення аудиту є інформування учасників контрольно-аудиторського процесу про стан підконтрольного об’єкту, функціонування цього відповідно нормативно-правовим актам.
6.2. Класифікація економічної інформації
Існують наступні ознаки класифікації інформації:
- професійна – робоча (між членами бригади аудиторів), пряма (про стан об’єкту), непряма (вивчення нормативно-правових актів, вказівок, інструкцій, положень тощо), опосередкована (співставлення даних про підприємства однієї галузі з даними іншого підприємства);
- за ступенем пізнавальності – нова (новизна рішень, інвентаризації, факторний аналіз), релевантна (доречна, здійснює суттєвий вплив на формування думки аудитора). Суттєвість (матеріальність, релевантність) – величина помилки, яка може здійснити суттєвий вплив на рішення користувачів фінансової звітності. Перекручена інформація дезорієнтує користувача або призводить до втрат коштів;
- за змістом – законодавча (сукупність законів, нормативних актів), планова і нормативно-довідкова (норми, плани, ставки, створення фондів, бюджети), договірна (господарські угоди, контракти), технічна (технічна документація, стандарти, вимоги, умови якості), організаційно-управлінська (структура підприємства, організаційно-розпорядча документація, накази, службове листування), фактографічна (документи первинного та бухгалтерського обліку).
Існують рівні матеріальності – незначні помилки та пропуски, матеріальні помилки, які впливають за звітність, але вона залишається корисною; помилки то пропуски, які ставлять під сумнів достовірність та об’єктивність інформації.
Можливий варіант, коли виправлення істотно змінюють звітність. Згідно з нормативами аудиту, передбачається фундаментальна невпевненість аудитора щодо аудиторського висновку. Критерій суттєвості встановлює сам аудитор.
6.3. Кодування інформації
Код – позначення об’єкту обліку (аудиту) знаком або системою знаків за правилами, встановленими певною системою кодування.
Правильно встановлена система кодування дає змогу правильно вирішувати питання стандартизації інформації, скоротити обсяги початкових даних.
Системи класифікації – сукупність правил та результати розподілу заданої чисельності об’єктів на певні групи відповідно до встановлених ознак подібності.
Система кодування застосовує алфавітні, цифрові та мішані знаки, по кількості знаків –одно- і багатознакові, за кількістю ознак – однозначні та багатозначні.
Приклади – система кодування рахунків та субрахунків у бухгалтерському обліку, надання інвентарних номерів ОЗ при постановці їх до обліку.
6.4.Фактографічна інформація
Фактографічна інформація за характером використання буває:
- оперативною – характеризує стан об’єкту контролю на сучасний момент, використовується на момент проведення перевірки;
- поточною – стан об’єкту контролю у декількох періодах. Використовується після завершення контрольних процесів. Вона фіксується, її використовують для контролю;
- за змістом –первинна, вторинна (агрегований стан, зведені дані);
- за характером використання – проміжною, результативною (сприяє доведенню думки аудитора).
Для цілей аудиту основною інформацією вважається первинна. Вона використовується для закономірностей витрачання ресурсів і збереження цінностей, визначення розміру збитків та ін.
6.5. Перевірка аудитором фінансової і господарської інформації
При застосуванні методичних положень з проведення аудиту використовують наступну складову твердження у фінансових звітах – подання й розкриття інформації. Виконання вимог такої частини твердження означає, що інформація про статтю у фінансовій звітності розкрита, класифікована й описана згідно з прийнятою концептуальною основою фінансової звітності.
При оцінці фінансової і господарської інформації аудитору потрібно мати на увазі, що на частку первинної інформації на підприємстві припадає 90-70 % загального обсягу облікової інформації. Якість первинної інформації здійснює суттєвий вплив на якість бухгалтерського, оперативного та інших видів обліку. 80 % помилок здійснюється на початкової стадії обліку, при складанні первинних документів. Тому внутрішнім аудиторам потрібно особливу увагу приділяти причинам виникнення неякісної первинної інформації.
Найбільш значне розповсюдження має інформація, пов’язана із людським фактором. Безконтрольність, безсистемність, безгосподарність з боку адміністрації та внутрішнього контролю сприяють припискам, крадіжкам майна з боку як працівників так й керівництва, нераціональному використанню ресурсів. Відсутність чіткої системи контролю при збиранні, реєстрації та первинній обробці інформації, нечітка система взаємовідносин і відповідальності, прорахунки у нормуванні та оплаті праці сприяють виникненню неякісної інформації. Прихована фальсифікація первинної інформації може бути пов’язана з порушеннями строків надання інформації, неповним відображенням або не фіксацією інформації у первинних документах, викривленням інформації за домовленістю з зацікавленими підрозділами, “втратою” первинної інформації через помилки або неправильне оформлення, складання неправильних документів з сфальсифікованим текстом, цифровими записами, печатками (матеріальна підробка) або із зовні правильно оформлені документи, але які містять відомості, що не відповідають дійсності (інтелектуальна підробка). До явної, прямої фальсифікації (навмисне викривлення даних ) може привести відсутність чітко закріплених прав, обов’язків, робітників у первинних документах, невідповідність дій працівників та господарський операцій нормативним актам, неузгодженість дій працівників інструкціям та цілям підприємства.
Значний вплив на якість інформації має технологічні та організаційні фактори: недостатнє врахування технологічних особливостей виробництва при виборі контрольних точок та контрольованих параметрів, відсутність інструктивного та програмного забезпечення працівників з ведення обліку та контролю, ускладнення режимів експлуатації обчислювальних систем та поширення кола користувачів, які мають безпосередній доступ до інформації тощо.
Однак, як вказують дослідження зарубіжних вчених, 33 % всіх претензій до аудиторів, виникають через неточну інтерпретацію ними принципів обліку та звітності. До того ж зобов’язує те, що, наприклад, у споживчої кооперації, як й в інших галузях економіки, приблизно 95 % нестач, втрат, розкрадань, розтрат виникає в умовах безгосподарності та занедбаного обліку. Причиною найбільшого числа нестач є недоброякісні інвентаризації (27,6 %), несвоєчасне звіряння розрахунків та занедбаність порядку ведення товарних операцій (23,5 %), несвоєчасна здача товарної виручки (19,7%).
Вказане вище зумовлює необхідність подальшого поліпшення методики й організації бухгалтерського обліку, на обов’язковість удосконалення контролю за витрачанням грошових і матеріальних цінностей, посилення контрольних функцій за попередженням приписок, втрат та нестач.
Тому особлива увага приділяється критичним областям (ключовим моментам) обліку, де ризик виникнення помилок або викривлень фінансової звітності особливо значний. Такими областями є:
- складання бухгалтерських проведень, які не ґрунтуються на первинних та зведених документах;
- оформлення бухгалтерських проведень з кореспонденцією рахунків, що суперечать Плану рахунків бухгалтерського обліку;
- складання виправлених бухгалтерських проведень (сторно) без документальних підстав та дійсної необхідності;
- відсутність необхідних записів у журналі обліку господарських операцій, картках аналітичного або регістрах синтетичного обліку, оборотних відомостях, у Головній книзі;
- наявність кредитового сальдо по активним та дебетового сальдо по пасивних рахунках або необґрунтоване згортання сальдо активно-пасивних рахунків;
- неправильні підрахунки підсумків та переніс із однієї сторінки регістра на іншу;
- неузгодженість записів однієї і тієї же операції в різних облікових регістрах;
- включення до накопичувальних та групувальних відомостей, журналів тощо записів, що не підтверджені первинними документами;
- неузгодженість звітних даних з даними поточного бухгалтерського обліку, а також з показниками, що знаходяться у різних звітних формах.
Операції, що приховані за дефектними (неправильними) записами в облікових регістрах, повинні звертати на увагу аудитора та ретельно вивчатися із застосуванням різних прийомів та дотримання певного алгоритму перевірки за наступною схемою: встановлення та вивчення ознак, що вказують на порушення; виявлення причин та обставин, пов’язаних із виникненням фактів порушень (шахрайства) і фальсифікацій в обліку; планування аудиторської перевірки з врахуванням змісту порушень; встановлення та оцінка ризику неефективності системи бухгалтерського обліку; аудиторська перевірка відповідними прийомами та процедурами порушень та їх документування; вартісна оцінка впливу шахрайства та помилок на фінансову звітність; інформування керівництва підприємства про встановлені факти шахрайства або помилки, виправлення в обліку здійснений порушень та оформлення звіту аудитора, перевірка здійснених виправлень.