Geum.ru

Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко

Вид материалаКонспект

Содержание


4.6. Застосування нефінансових заходів контролю при перевірці
Контрольний замір
Контрольний запуск сировини та матеріалів
Лабораторний аналіз –
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   59

4.6. Застосування нефінансових заходів контролю при перевірці


Під нефінансовими заходами контролю розуміють специфічні елементи операційного аудиту для уточнення причин досягнення (недосягнення) продуктивності та ефективності, а також для встановлення факторів, що здійснили вплив на результат. Такі заходи можуть застосуватись як самостійно, так й разом з методами аудиту фінансової звітності та підтверджувального аудиту – перевірки, співставлення, інвентаризація, аналіз тощо.

Контрольний замір є одним із елементів фактичного контролю. За його допомогою визначається фактично виконаний обсяг будівельних або будівельно-монтажних робіт та правильність їх оплати. Доречно проводити контрольні заміри вибірково по тих об’єктах, де встановлено значні відхилення фактичних витрат від кошторисної вартості.

До участі у контрольному замірі доречно залучати фахівців з будівництва, здатних встановити способи виконання будівельних робіт та відповідні витрати, архітектурні та інші особливості об’єкта, пов’язані з обсягами виконання робіт, списанням матеріалів та заробітної плати на ці об’єкти та фактичною оплатою виконаних робіт.

Первинними документами при проведенні аудиторської вибірки можуть бути: матеріали інженерних пошуків та гідрогеологічних досліджень; акти та журнали інструментальних замірів; наряди на виконання робіт; журнали екскавації, буріння, забивки паль, бетонування; акти технічних обстежень реконструйованих будівель та споруд; журнали робіт та журнали обліку виконаних робіт; акти прийому в експлуатацію державними приймальними комісіями закінчених будівництвом підприємств, будівель та споруд; дані бухгалтерського обліку будівельних організацій про списання у виробництво будівельних матеріалів та обладнання на об’єкти будівництва тощо.

Контрольні заміри закінчених робіт на будівництво конкретного об’єкту здійснюють одночасно із інвентаризацією будівельних матеріалів та незавершених об’єктів. До початку такого заміру необхідно закрити всі наряди на фактично виконані роботи та скласти на них акт прийому. Для контрольних замірів доречно замірити на місці виконання будівельних та монтажних робіт. Поряд з цим важливо порівняти фактичне витрачання матеріалів з нормами. Кожний випадок списання матеріалів у більших або менших розмірах проти встановлених норм потрібно ретельно перевірити та привести у відповідність з дійсним станом, тче. лишку списаних матеріалів потрібно оприбуткувати, а недосписані – списати. Крім того, контрольними замірами на основі відповідних документів можливо встановити витрачання матеріалів за даними обліку та зіставити його з даними обміру.

Про результати контрольного заміру складається акт та відомість перерахунку. Якщо при проведенні контрольних замірів буде встановлене, що за здані будівельні об’єкти або етапи робіт розрахунки здійснені повністю, а фактично роботи будівництвом не завершені, вся вартість об’єкта або етапу робіт належить виключенню із обсягу виконаних робіт. Підсумкові документи контрольного заміру підлягає включенню до складу робочої документації внутрішнього аудитора.

Контрольний запуск сировини та матеріалів дозволяє встановити недоліки та порушення в нормуванні та технології виробництва, розкрити канали створення необлікованих лишків незавершеного виробництва та готової продукції за рахунок застосування завищених норм витрачання сировини, необґрунтованого списання понаднормативних втрат, змін технологічного режиму, викривлення якісних характеристик продукції тощо.

Для здійснення контрольного запуску сировини та матеріалів внутрішньому аудитору потрібно: підібрати склад комісії, до складу комісії можуть залучатись працівники, інженери та технологі даного підприємства; визначити, за якими саме видами сировини та матеріалів буде проводитись процедура контрольного запуску; вивчити по технологічним та маршрутних картам особливості технології виробництва; проаналізувати рекламації покупців щодо якості продукції; провести аналіз використання сировини та матеріалів; перевірити правильність показників приборів щодо вимірювання маси, інших параметрів.

Контрольний запуск сировини та матеріалів повинен здійснюватись у звичайних виробничих умовах за суворому дотриманню технологічного режиму. В ході контрольного запуску використовують також спостереження за виконанням окремих господарських та бухгалтерських операцій. Наприклад, у харчовій промисловості кількість бою пляшок у ході їх наповнення.

Результати контрольного запуску сировини та матеріалів оформлюються актом, у якому відображаються: підстави для проведення запуску; склад комісії; точна характеристика сировини та матеріалів; кількість поворотних та безповоротних відходів; нормативне витрачання сировини та матеріалів та відхилення від норм; фактичних вихід готової продукції, деталей або напівфабрикатів; висновки та пропозиції. Підсумкові документи контрольного запуску підлягають включенню до складу робочої документації внутрішнього аудитора.

Лабораторний аналіз – встановлення необхідних показників якості певних об’єктів контролю шляхом відповідного (фізичного, хімічного або біологічного) аналізу в стаціонарних умовах (в лабораторії). Лабораторний аналіз здійснюється при контролі технології, норм закладки сировини та виходу готової продукції. Такий аналіз застосовують у громадському харчуванні, при встановленні вологості зерна, щільності палива, жирності молока, якості заготовлених та використуємих кормів у сільському господарстві тощо.

Для проведення лабораторного аналізу за заявою внутрішнього аудитора надається розпорядження посадової особи підприємства. Результати лабораторного аналізу оформлюються актом, який підписує керівник підрозділу, що здійснив аналіз. Підсумкові документи лабораторного аналізу підлягають включенню до складу робочої документації внутрішнього аудитора.

Обстеження дозволяє аудитору ознайомитись з роботою об’єкта, що контролюється, структурою його апарату, станом справ з виконанням обов’язків; визначити недоліки у роботі та встановити їх причини. Як правило, проводиться обстеження на місці перевіряємих операцій.

Наприклад, обстеження на місці складського господарства дозволяє аудитору сформувати думку про забезпечення збереження власності підприємства. Належним чином організоване складське господарство та його обладнання сприяють збереженню матеріальний цінностей від псування, бою, брухту, крадіжок, сприяють зростанню продуктивності праці робітників складу.

Для досягнення такої мети на складах та у інших місцях зберігання матеріальні цінності повинні: розміщуватись у порядку, передбаченому планом-картою; бути згруповані та розподілені по місцях збереження у відповідності з найменуваннями, артикулами, технічними умовами, сортами, марками та розмірами; на кожному місці збереження повинен бути розміщений товарний ярлик, що містить вичерпну інформацію про ознаки цінностей тощо. Складські приміщення повинні: бути обладнаними необхідними приладами, що дозволяють контролювати умови збереження цінностей – температуру, вологість, тиск ті інші параметри; мати контрольні та вимірювальні прилади, тару для вимірювання, витратоміри інше обладнання; мати відповідний санітарний стан.

Особлива увага приділяється перевірці стану складського обліку матеріальний цінностей. Він повинен здійснюватись матеріально-відповідальними особами, що приймають безпосередню участь у господарських операціях, та з якими складені договори про повну матеріальну відповідальність. До кола їх обов’язків входить: документальне оформлення усіх складських операцій з використанням типових та затверджених внутрішніх форм документів у відповідності з встановленими правилами; надання звітів (реєстрів документів) у встановлені строки.

Обстеження на місці перевіряємих операцій доречно при перевірках самостійних підрозділів, що знаходяться на значній відстані від головного офісу підприємства. Обстеження, як правило, здійснюють одночасно із проведенням інвентаризації.

Результати обстеження оформлюють актами, довідками, докладними записками. При проведенні обстеження можуть бути встановлені можливості забезпечення більш оперативної відбору, оформлення приймання-відпуску цінностей за допомогою засобів механізації та автоматизації. Підсумкові документи обстеження підлягають включенню до складу робочої документації внутрішнього аудитора.

Експертиза дає можливість провести спеціальне дослідження, аналіз, перевірку достовірності документів, грошей, цінних паперів, якості товарів, робіт, послуг.

При проведенні експертизи використовується робота товарознавця, інженера, оцінювача, технолога, юриста, нормувальника, будівельника та інших фахівців. Фахівець, якому доручається проведення експертизи, повинен мати відповідну кваліфікацію, що підтверджена належними документами – сертифікатами, ліцензіями, дозволами тощо, мати досвід та ділову репутацію в галузі, щодо якої він дасть висновок, мати відповідні відгуки, рекомендації, публікації та довідки.

Рішення про проведення експертизи приймає посадова особа (орган), який призначив проведення внутрішньої аудиторської перевірки, виходячи із характеру та складності обставин, що належить встановити, рівня їх суттєвості, доречності, можливості та надійності інших аудиторських процедур щодо даних обставин. Залучення експерта (експертної організації) здійснюється на підставі замовлення, завдання, у якому чітко аргументується мета, об’єкт (конкретні питання, щодо яких очікується висновок експерта), обсяг робіт та надання результатів експертизи (форма, строки).

Результати експертизи у письмовій формі надаються у вигляді висновку, звіту, акту, розрахунку тощо. Висновок експерта повинен бути досить повним та змістовним, щоб фахівець з внутрішнього аудиту або інший експерт змогли отримати уяву про результати здійсненої експертом роботи. Відомості, що містяться у висновку експерта, повинні бути викладені чітко, прозоро та виключати можливість подвійного їх тлумачення.

У висновку експерта повинно бути відображено: найменування суб’єкта господарювання, в інтересах якого проводилась експертиза; об’єкт проведеної експертизи; обсяг здійсненої роботи та межа відповідальності експерта; методи роботи, що були використані експертом; будь-які суттєві сумніви, що залишились у експерта, які пов’язані з виконаною роботою; результати проведеної експертизи.

Результати роботи експерта розглядаються особою (органом), який призначив експертизу, стосовно: інформації, на якій ґрунтується висновок експерта; пропозицій та методів, використаних експертом при підготовці висновку; оцінці роботи експерта з точки зору загальних результатів проведення внутрішнього аудиту. Висновок експерта підлягає включенню до складу робочої документації внутрішнього аудитора.

Якщо при розглядання результатів роботи експерта підприємством-замовником встановлюються суттєві розбіжності між висновком експерта та інформацією (документами) підприємства, або підприємство вважає, що результати роботи експерта необґрунтовані, проводяться додаткові аудиторські процедури для перевірки обґрунтованості висновку експерта, або призначається інший експерт.

При аудиті фінансової звітності, операційному аудиті тощо доречно використовувати вимоги МСА 620 “Викорис­тання роботи експерта”, а саме: визначення необхідності використання роботи експерта, компетентність і об’єктивність експерта, обсяг роботи експерта, оцінка роботи експерта та посилання на експерта в підсумкових документах аудиторської перевірці.