Geum.ru

Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко

Вид материалаКонспект

Содержание


4.4. Вибіркові і суцільні спостереження у фінансово-господарському контролі й аудиті
Згідно МСА 530
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   59

4.4. Вибіркові і суцільні спостереження у фінансово-господарському контролі й аудиті


Вибіркові спостереження застосовуються у фінансово-господарському контролі і аудиті як один із видів несуцільного дослідження господарських операцій, що ґрунтується на застосуванні вибіркового методу.

Вибірковий метод дослідження використовують для встановлення достовірності показників усієї сукупності, яка вивчається, на основі обстеження лише деякої її частини. Цей метод забезпечує одержання репрезентативних даних. У теорії вибіркового методу розглядають такі основні питання: способи відбирання одиниць, які підлягають спостереженню; принцип організації обстежень; оцінка вибіркових даних, які їх зумовлюють, способи усунення неістотних показників і встановлення їхніх розмірів; поширення вибіркових спостережень на всю генеральну сукупність (діяльність підприємства, корпорації та ін.).

Суть вибіркового методу полягає у правильному відбиранні одиниць спостереження. Точність результатів, добутих за допомогою цього методу, залежить від способу відбирання одиниць спостереження, ступеня коливань ознаки у сукупності, кількості одиниць, які підлягають спостереженню. Теорія вибіркового методу ґрунтується на законі великих чисел.

Вибіркові спостереження за умови правильної організації і проведення їх дають досить достовірні дані, придатні для використання у фінансово-господарському контролі. У контрольно-аудиторському процесі до вибіркових спостережень вдаються з метою скорочення обсягу процедур, що використовують при дослідженні об’єктів контролю.

Прикладом вибіркових спостережень може бути контрольна перевірка якості інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, яка здійснюється членами постійно діючих інвентаризаційних комісій за участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов’язково до відкриття магазину (складу), де провадилась інвентаризація. У практиці торгових підприємств вибірковій перевірці підлягають 10 – 15% найменувань із підвищеним попитом цінностей, занесених до інвентаризаційного опису.

Вибірковими контрольними перевірками охоплюють не менш як 15% усіх проведених інвентаризацій. При цьому важливо правильно відібрати одиниці, які підлягають вибірковій перевірці, організувати цю перевірку, а потім провести оцінку добутих даних, їх репрезентативності та інші процедури вибіркових спостережень у фінансово-господарському контролі. Результати вибіркових інвентаризацій оформлюють актом, який використовується для поширення вибіркових спостережень на всю генеральну сукупність, тобто всі товарно-матеріальні цінності, піддані перевірці.

Контрольні перевірки правильності відпуску товарів і страв на підприємствах торгівлі і громадського харчування належать до вибіркових спостережень, які провадяться контролюючими органами згідно із спеціальною інструкцією.

Правильність відпуску товарів (страв) і розрахунків із покупцями перевіряють після одержання продавцем (касиром) касового чека або грошей готівкою і передавання товарів покупцеві, а у магазинах самообслуговування – після одержання грошей касиром-контролером. Куплені товари і страви при контрольній перевірці, як правило, не забирають із прилавка, вузла розрахунку, роздавання, з буфету. В разі потреби товари і страви для переважування (перемірювання) можуть бути перенесені в інше місце у присутності продавця, офіціанта, представника адміністрації підприємства, яке перевіряють.

Контрольні перерахунки і перемірювання провадять справними ваговимірювальними приладами за участю осіб, які відпустили товари. Вилучення товарів для встановлення їхньої якості лабораторним аналізом або експертизою здійснюють відповідно до Інструкції про порядок інспекції підприємств промисловості, торгівлі і громадського харчування.

Вибіркові спостереження застосовують також при прийманні великої партії товарів у торговельну мережу.

Згідно МСА 530 „Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки”, розробляючи аудиторські процедури, аудитор повинен визначити відповідні методи відбору статей для тестування. Аудитор може:
  1. відібрати всі статті (100% перевірка);
  2. відібрати конкретні статті;
  3. здійснити аудиторську вибірку.

Рішення про те, який підхід застосувати, залежатиме від обставин, а застосування будь-якого із зазначених вище способів (чи їх поєднання) може бути доцільним за конкретних обставин. Оскільки рішення про використання конкретного методу (чи поєднання методів) формується на основі аудиторського ризику та ефективності аудиторської перевірки, то аудитор повинен упевнитися в тому, що застосовані ним методи є ефективними щодо забезпечення достатніх відповідних аудиторських доказів.

Аудитор може вирішити, що найдоречніше було б досліджувати всю генеральну сукупність статей, що складають залишок на рахунку або клас операцій. Стовідсоткова перевірка малоймовірна у випадку тестів контролю; вона частіше стосується процедур по суті. Наприклад, стовідсоткова перевірка може бути доречною, якщо генеральна сукупність складалася з невеликої кількості статей значної вартості, коли властивий ризик і ризик контролю є високими, а інші способи не дають змоги одержати достатні відповідні аудиторські докази; або коли повторювальний характер обчислення чи іншого процесу, здійснюваного за допомогою комп’ютерної інформаційної системи, робить стовідсоткову перевірку ефективною щодо співвідношення витрат і результатів.

Аудитор може вирішити застосувати аудиторську вибірку до залишку на рахунку або класі операцій. Аудиторська вибірка може застосовуватися з використанням статистичного або нестатистичного методів відбору елементів вибірки.

Рішення про використання статистичного чи нестатистичного підходу до вибірки є предметом судження аудитора стосовно найефективнішого способу отримання достатніх відповідних аудиторських доказів за конкретних обставин. Наприклад, у випадку тестів контролю здійснений аудитором аналіз характеру і причини помилки часто буде важливим порівняно з просто статистичним аналізом наявності чи відсутності (тобто підрахунку) помилок. У такій ситуації доцільнішим може бути нестатистичний підхід до вибірки.

При застосуванні статистичної вибірки можна визначити за допомогою теорії ймовірності чи професійного судження. Крім того, обсяг вибірки не є відповідним критерієм для розрізнення статистичного підходу від нестатистичного.

Часто, коли обраний підхід не відповідає визначенню статистичної вибірки, застосовуються елементи статистичного підходу, наприклад, використовується випадкова вибірка на підставі отриманих комп’ютерним способом випадкових чисел. Однак статистичні оцінки ризику, пов’язаного з вибіркою, будуть переконливими, лише якщо прийнятий підхід має характеристики статистичної вибірки.

Організовуючи аудиторську вибірку, аудитор повинен розглянути цілі перевірки та характеристики генеральної сукупності, з якої здійснюватиметься відбір.

Аудитор спочатку розглядає конкретні цілі, що їх треба досягти, і поєднання аудиторських процедур, яке ймовірно, найкраще сприятиме досягненню таких цілей. Розгляд характеру аудиторських доказів, пошук яких впровадився, і можливих обставин здійснення похибок допоможе аудиторові визначити, в чому полягає похибка і яку генеральну сукупність треба використати для вибірки.

Визначаючи обсяг вибірки, аудитор повинен розглянути, чи зменшено ризик, пов’язаний з вибіркою, до допустимо низького рівня. Рівень ризику, пов’язаного з вибіркою, який аудитор готовий допустити, впливає на обсяг вибірки. Чим нижчий ризик готовий допустити аудитор, тим більший обсяг вибірки буде потрібним.

Аудитор повинен оцінити результати вибірки для того, щоб визначити, чи підтвердилася попередня оцінка відповідної характеристики генеральної сукупності, чи її треба переглянути. Якщо оцінки результатів вибірки показує, що треба переглянути попередню оцінку відповідної характеристики генеральної сукупності, то аудитор може:

1. попросити управлінський персонал вивчити виявлені похибки й можливість подальших похибок, а також здійснити будь-які необхідні коригування та/або

2. модифікувати заплановані аудиторські процедури. Наприклад, у випадку тесту контролю аудитор може збільшити обсяг вибірки, перевірити альтернативний захід контролю або модифікувати пов’язані з цим процедури по суті та/або

3. розглянути вплив на аудиторський висновок.