Найбільш важливі закон

Вид материала

Закон

Содержание Типове положення про психоневрологічний інтернат 1. Загальні положення 2. Завдання інтернату 3. Умови прийому, утримання і виписки з інтернату 6. Контроль за діяльністю інтернату Типове положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державно Типове положення про центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів 1. Загальні положення 2. Завдання Центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів 3. Структура Центру і його обладнання 4. Показання і протипоказання для направлення до Центру 5. Фінансова і виробничо-господарська діяльність Центру 6. Керівництво, штат Центру 7. Контроль діяльності Центру

Подобный материал:

• Язування олімпіадних задач з математики, 549.83kb.
• Професії найбільш важливі в Україні, 344.84kb.
• Ринковий механізм ціноутворення, 107.82kb.
• Місце І роль кредитних операцій у банківській діяльності, 1413.72kb.
• У тернополі перетинаються важливі автомобільні й залізничні шляхи. Це єдине місто обласного, 158.28kb.
• Виконав, 144.6kb.
• Одеська національна юридична академія на правах рукопису жеков володимир іванович, 439.41kb.
• Обудоване на принципах права, свободи І відповідальності, поступово утверджуючись, 21.55kb.
• Завдання сучасної школи розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність, 64.93kb.
• Верховну Раду України (1, Ст. 75). Як показує досвід держав розвиненої демократії,, 2015.61kb.

Типове положення про психоневрологічний інтернат

(наказ Міністерства соціального захисту населення України

№ 43 від 1 квітня 1997 року)


(Витяг)


1. Загальні положення

1.1. Психоневрологічний інтернат (надалі – інтернат) є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного прожи­вання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребу­ють стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

1.2. Інтернат організовується в спеціально побудованих або пристосо­ваних будівлях з необхідними приміщеннями, які повинні відповідати санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам, вимогам техніки без­пеки та мати всі види комунального благоустрою для проживання пси­хічно хворих громадян.

1.3. Інтернат утворюється, перепрофілюється та ліквідується згідно з рішенням місцевих органів виконавчої влади за погодженням з Міністер­ством соціального захисту населення України.

1.4. Інтернат підпорядкований відповідно Міністерству соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та місцевим органам виконавчої влади.

2. Завдання інтернату

2.1. Інтернат забезпечує:

1) соціально-побутове обслуговування: опалення, освітлення, радіо­фікацію, тепло-, водопостачання тощо в межах норм, затверджених у встановленому порядку;

2) цілодобове медичне обслуговування, а також забезпечення життєво необхідними ліками за переліком, встановленим Міністерством охорони здоров'я та Міністерством соціального захисту населення України;

3) житлом у межах встановленої санітарної норми, твердим інвента­рем та столовим посудом відповідно до норм, затверджених Міністер­ством соціального захисту населення України;

4) одягом, взуттям і м'яким інвентарем відповідно до норм, затвердже­них в установленому порядку;

5) раціональним чотириразовим харчуванням, в тому числі і дієтич­ним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають у інтернаті, у межах натуральних норм харчування, затверджених у встановленому порядку;

6) слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виро­бами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та препаратами, відповідно до медич­ного висновку;

7) умови, що сприяють соціально-психологічній реабілітації, адапта­ції підопічних у новому середовищі та організації їх трудотерапії;

8) організацію культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку тих, хто проживає в інтернаті.

3. Умови прийому, утримання і виписки з інтернату

3.1. До інтернату приймаються на повне державне утримання інваліди 1-ї і 2-ї груп з психоневрологічними захворюваннями старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслу­говування, медичної допомоги та яким не протипоказане перебування в інтернаті відповідно до Інструкції про медичні показання та протипока­зання до прийому в інтернати, незалежно від наявності батьків або роди­чів, зобов'язаних їх утримувати за законом.

Психічно хворі особи, які мали особливі заслуги перед державою, ін­валіди і учасники Великої Вітчизняної війни, а також члени сімей за­гиблих військовослужбовців та померлих інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи і віднесені до І, II, III категорії згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи", приймаються до інтернату в першочерговому по­рядку.

3.2. Прийом до інтернату здійснюється за путівкою відповідно Мініс­терства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виданою на підставі заяви інваліда, який виявив бажання проживати в інтернаті, або його піклувальника про прийом до інтернатної установи за наявності особистого паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу), медичної картки, довідки про розмір призначеної пенсії, довідки про склад сім’ї за формою № 3 та до­відки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи, що приймається до інтернату.

3.3. Особи, які приймаються до інтернату, проходять санітарну оброб­ку, переодягаються в одяг інтернату і протягом 14 днів утримуються в приймально-карантинному відділенні, після чого за висновком лікаря пе­реводяться на постійне мешкання до житлових корпусів.

3.4. Інвалідам, які проживають в інтернаті, пенсія виплачується відпо­відно до чинного законодавства.

3.5. Адміністрація інтернату приймає на зберігання до запиту їх власником або особою, в якої є свідоцтво на право спадщини, грошові суми, коштовності та цінні папери громадян, які проживають у інтернаті, за їх бажанням.

3.6. Адміністрація інтернату виконує обов'язки піклувальника щодо підопічних, яким органами опіки чи піклування піклувальники не при­значені.

3.7. Якщо особи, які проживають у інтернаті, потребують стаціонар­ної медичної допомоги, вони направляються на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я у встановленому порядку.

3.8. Переведення підопічних до інтернату іншого типу може бути здійснено на підставі висновку психіатричної медико-соціальної експертної комісії за наявності клопотання адміністрації інтернату, осо­бистої заяви інваліда про переведення і путівки відповідно Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінь соціально­го захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Переведення підопічних до інтернату іншого регіону здійснюється за погодженням відповідно між Міністерством соціального захисту Авто­номної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністра­цій переважно в літні місяці за наявності висновку лікаря про те, що зміна кліматичних умов не сприятиме погіршенню стану здоров'я.

3.9. Тимчасове вибуття підопічних з інтернату дозволяється за по­годженням з адміністрацією на термін не більше 1 місяця з урахуванням висновку лікаря про можливість виїзду та за наявності письмового зо­бов'язання родичів або інших осіб, які згодні їх прийняти і забезпечити догляд.

Якщо підопічний тимчасово (понад 10 днів) вибуває з інтернату, він знімається наказом по інтернату з харчування, але залишається у списках проживаючих, і пенсія йому виплачується за період тимчасового перебу­вання за межами інтернату в повному розмірі.

Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або до інших осіб, інтерна­том не компенсуються.

3.10. Виписка підопічного з інтернату здійснюється з дозволу відпо­відно Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Сева­стопольської міських державних адміністрацій:

1) за письмовою згодою родичів чи піклувальників про можливість утримувати підопічного і забезпечувати за ним догляд та довідкою про наявність у них житлової площі;

2) за наявності висновку психіатричної медико-соціальної експерт­ної комісії про можливість виписки підопічного з інтернату;

3) при встановленні інвалідам 1-ї або 2-ї груп, які не досягли загально-встановленого пенсійного віку, 3-ї групи інвалідності.

3.11. Під час виписки з інтернату підопічному видається закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в інтернаті, а також довідка з зазначенням терміну перебування в даній установі.

3.12. Ведення особових справ і облік осіб, які проживають в інтернаті, здійснюється згідно з інструкцією, затвердженою Міністерством со­ціального захисту населення України.

6. Контроль за діяльністю інтернату

6.1. Контроль за якістю соціально-побутового і медичного обслугову­вання психічно хворих громадян, які проживають в інтернаті, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму та наданням спеціалізованої медичної допомоги здійснюють відповідно Міністерство соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення облас­них, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій спільно з органами охорони здоров'я у порядку, встановленому Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством охорони здоров'я України.

6.2. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності ін­тернату проводяться відповідно Міністерством соціального захисту на­селення України, Міністерством соціального захисту Автономної Рес­публіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інши­ми спеціально уповноваженими органами відповідно до чинного законо­давства України.


Типове положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації

(постанова Кабінету Міністрів України

№ 1498 від 29 вересня 2000 року)


(Витяг)


1. Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації (далі – управ­ління) є структурним підрозділом районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, що утворюється головою цієї адміністра­ції; підзвітні і підконтрольні голові держадміністрації та відповідно головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, управлінню праці та соціального за­хисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

3. Основними завданнями управління є:

забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю, охорону праці, зайнятість, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист населення;

призначення та виплата соціальної допомоги, встановленої законо­давством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

у межах своєї компетенції бере участь у здійсненні комплексних програм поліпшення обслуговування інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, а також громадян похилого віку та сприяння всебічному розвитку соціального обслуговування за місцем їх проживання;

забезпечення працевлаштування інвалідів, сприяння здобуттю ни­ми освіти і кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і мож­ливостям.

4. Управління відповідно до покладених на нього завдань:

9) організовує роботу з надання пільг інвалідам, ветеранам війни та праці, забезпечує надання населенню субсидій для відшкодування ви­трат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого га­зу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

10) аналізує стан реалізації комплексних програм, здійснення заходів соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, надання вста­новлених законодавством пільг соціально незахищеним громадянам та подає голові районної, районної у містах Києві та Севастополі держ­адміністрації пропозиції з цих питань;

11) забезпечує надання адресної цільової грошової допомоги малоза­безпеченим громадянам, а також сім'ям з дітьми;

12) здійснює в установленому порядку компенсаційні виплати інва­лідам на бензин, технічне обслуговування та ремонт автомобіля, транс­портне обслуговування інвалідів, а також вартості санаторно-курортного лікування;

17) надає консультаційно-правову допомогу підприємствам, устано­вам та організаціям усіх форм власності з підготовки документів для при­значення пенсій, а також сприяє громадянам в одержанні документів, не­обхідних для призначення пенсій та допомоги;

19) проводить інвентаризацію пенсійних особових справ і особових рахунків пенсіонерів та осіб, які одержують допомогу, в установленому законодавством порядку;

20) подає пропозиції органам місцевого самоврядування щодо вста­новлення нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, сприяє створенню виробництв, цехів і дільниць для викорис­тання їхньої праці, професійно-технічному навчанню і перекваліфікації інвалідів, перевіряє на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності умови праці інвалідів;

21) організовує матеріально-побутове обслуговування інвалідів, вете­ранів війни та праці, їх санаторно-курортне лікування, надання протезно-ортопедичної допомоги, забезпечує інвалідів транспортними засоба­ми в установленому порядку;

22) створює мережу і організовує роботу територіальних центрів со­ціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів, контролює якість та своєчасність надання ними соціальних послуг;

24) забезпечує у разі потреби влаштування до будинків-інтернатів (пансіонатів) громадян похилого віку та інвалідів, надає допомогу в орга­нізації роботи зазначених закладів;

25) сприяє благодійним, релігійним організаціям, окремим громадянам та їх об'єднанням у наданні соціальної допомоги інвалідам, ветера­нам війни та праці і громадянам похилого віку;

5. Управління має право:

1) здійснювати контроль за наданням інвалідам, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих військовослужбовців, сім’ям з дітьми, іншим гро­мадянам пільг, установлених законодавством.


Типове положення про центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів


(наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Фонду України соціального захисту інвалідів

№ 96/187/146/55 від 11 червня 1999 року)


1. Загальні положення

1.1. Центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів (надалі – Центр) є соціально-медичною установою для інвалідів 1-3-ї груп для тимчасового перебування незалежно від віку, які мають відпо­відні медичні показання і потребують вжиття заходів щодо професійної, соціальної та медичної реабілітації з метою забезпечення їх адаптації у суспільному житті, подальшої зайнятості, економічної і побутової само­стійності.

Центр організовується в спеціально побудованих або пристосованих будівлях з приміщеннями, які повинні відповідати санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам, вимогам техніки безпеки, мати всі види ко­мунального благоустрою для тимчасового перебування інвалідів.

1.2. Центр утворюється, реорганізується або ліквідується відпо­відно до рішення місцевих органів виконавчої влади за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.

Центр також може створюватися благодійними фондами, комерційними структурами, приватними підприємцями та іншими недержавними орга­нізаціями, у тому числі з іноземним капіталом, за наявності потрібної мате­ріально-технічної, науково-методичної бази, кваліфікованих кадрів.

1.3. Центр підпорядкований відповідно Міністерству праці та соціаль­ного захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального за­хисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських дер­жавних адміністрацій, місцевим органам виконавчої влади, структурам, які його заснували.

1.4. У своїй діяльності Центр керується Конституцією України, зако­нами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України, іншими нормативними актами з питань реабілітації інвалідів, а також Типовим положенням.

1.5. На підставі Типового положення Центри, які створюються на міс­цях, розробляють власні Положення.


2. Завдання Центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів

2.1. Центр забезпечує:

2.1.1) систему реабілітаційно-експертної діагностики.

2.1.2) прогноз динаміки захворювання;

2.1.3) експертні висновки щодо потреб у реабілітаційній допомозі, пріоритетності її медичних, соціальних і професійних аспектів, а також установлення наступності в проведенні реабілітаційних заходів;

2.1.4) систему соціальної реабілітації, що включає формування прикладної програми, де передбачено надання конкретних видів і форм соціальної допомоги і послуг, за допомогою яких можлива адаптація інваліда до соціального середовища;

2.1.5) вибір та застосування методів професійної реабілітації, що базуються на визначенні потреби проведення професійної орієнтації, переорієнтації, професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації кадрів, ефективного працевлаштування;

2.1.6) організацію комплексної психотерапії, психокорекції та професійної діагностики, заснованих на передових досягненнях сучасної меди­цини, психології і фізіології;

2.1.7) систему медичної і медико-професійної реабілітації як сукупності відновлюваної терапії і реконструктивної хірургії, спрямованих на відтворення втрачених і тренування нових професійно значущих функцій;

2.1.8) створення матеріально-технічної бази для реалізації комплексу заходів професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів;

2.1.9) здійснення взаємозв'язків з аналогічними центрами держави, країн СНД, закордонних центрів з питань професійної, медичної та со­ціальної реабілітації інвалідів;

2.1.10) сприяння ефективному працевлаштуванню інвалідів у від­повідності до набутої професії, кваліфікації та попиту ринку праці разом із службою зайнятості;

2.1.11) надання рекомендацій з подальшої професійної реабілітації інвалідів і допомоги в їх реалізації;

2.1.12) оцінку результатів професійної реабілітації інвалідів за со­ціальними, економічними і медичними критеріями та показниками;

2.1.13) реалізацію головних завдань, визначених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", типовим поло­женням;

2.1.14) безпечні умови реабілітаційної діяльності;

2.1.15) дотримання договірних зобов'язань, контрактних умов і фінан­сової дисципліни.

3. Структура Центру і його обладнання

3.1. Кабінет долікарського огляду.

Оснащення: динамометри, спірометри, велоергометри, тонометри, апарат ЕКГ, ваги, ростомір.

3.2. Маніпуляційний кабінет.

Оснащення: медичний інструментарій, стерилізатори, медикаменти.

3.3. Кабінет психокорекції та психотерапії.

Оснащення: аудіовізуальні засоби інформації.

3.4. Кабінет лікувальної фізкультури.

Оснащення: спортивні снаряди, тренажери.

3.5. Фізіотерапевтичний кабінет.

Оснащення: апарати для магнітотерапії, гальванізації, іонофорезу, електросну тощо.

3.6. Кабінет соціально-середовищної реадаптації.

Оснащення: куточок господарки (посуд, холодильник, праска, пристосування для прання тощо), куточок самообслуговування (набір для гігієни).

3.7. Кабінет профорієнтації і вибору професій.

Оснащення: комп'ютер з програмою тестування, набір професіограм, стенди.

13.8. Соціально-побутовий комплекс (харчоблок з їдальнею, палати перебування інвалідів, бібліотечно-культурний центр, банно-пральний блок тощо).

3.9. Комплекс господарського обслуговування.

4. Показання і протипоказання для направлення до Центру

4.1. До Центру приймаються особи за власним бажанням, які є інва­лідами 1-3-ї груп і мають направлення медичної установи з відповідними медичними показаннями.

4.2. Показання:

4.2.1) наслідки черепно-мозкових травм;

4.2.2) неврологічні захворювання (ВСД, цереброваскулярна патоло­гия, хронічні захворювання периферійної нервової системи);

4.2.3) наслідки перенесених нейроінфекцій;

4.2.4) неврози і неврозоподібний стан;

4.2.5) хронічні захворювання внутрішніх органів (серцево-судинні, шлунково-кишкові, легеневі, сечостатеві та опорно-рухового апарату);

4.2.6) наслідки травм і поранень опорно-рухового апарату і внутрішніх органів.

4.3. Протипоказання:

4.3.1) гострі інфекційні захворювання до закінчення строку ізоляції;

4.3.2) венеричні захворювання в гострій чи заразній формах;

4.3.3) усі супутні захворювання в гострій чи заразній формах;

4.3.4) виражені психічні розлади.

Інваліди забезпечуються харчуванням і медикаментами згідно з діючими нормативними актами.

5. Фінансова і виробничо-господарська діяльність Центру

5.1. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, фінансується з місцевого бюджету за рахунок коштів на соціальний захист населення, за рахунок спонсорської допомоги та благодійництва, доходів виробничих комплексів, має печатку, штамп із своїм найменуванням.

Центри, створені благодійними фондами, комерційними структурами, приватними підприємцями та іншими недержавними організаціями, діють на засадах самофінансування та самоокупності.

5.2. Фінансово-господарська діяльність Центру здійснюється відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які складаються і затверджуються згідно із встановленим Кабінетом Міністрів України порядком.

5.3. При Центрі можуть створюватися різноманітні промислові міні-виробництва, підсобні господарства, багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці з належним інвентарем, обладнанням, транспортом; які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Положень про ці структури.

5.4. Економічні і виробничі відносини Центру з державними й іншими підприємствами здійснюються на підставі договорів, які укладаються директором Центру.

5.5. Планування, облік, калькуляція собівартості продукції, яка виробляється у виробничих структурах Центру, здійснюються відповідно до порядку, встановленого для державних підприємств.

5.6. Центр для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може використовувати допомогу підприємств, організацій, релігійних конфесій, благодійних об'єднань та окремих громадян.

5.7. Центр несе відповідальність за створення безпечних умов праці, забезпечує додержання вимог техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, пожежної безпеки.

6. Керівництво, штат Центру

6.1. Очолює Центр директор, який призначається і звільняється із зай­маної посади відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, засновниками.

6.2. Директор Центру:

6.2.1. Несе персональну відповідальність за результати діяльності Центру.

6.2.2. Представляє Центр у всіх установах і організаціях, розпоряд­жається в установленому порядку його майном і коштами.

6.2.3. У межах своєї компетенції видає накази по Центру, затверджує функціональні обов'язки працівників, вирішує питання добору і розста­новки кадрів, вживає заходів заохочення та дисциплінарні заходи.

6.2.4. Затверджує правила внутрішнього розпорядку.

6.2.5. Координує заходи під забезпечення виробничих підрозділів ма­теріально-технічними ресурсами, запчастинами тощо.

6.2.6. Координує та контролює всю діяльність з медичної, соціальної професійної реабілітації.

6.2.7. Здійснює заходи щодо поліпшення умов праці, дотримання правил техніки безпеки, вимог санітарії і пожежної безпеки.

6.2.8. Відповідає за ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання звітності і подання її в установлені терміни відповідним органам.

6.2.9. Разом з профспілковим органом або уповноваженими трудовим колективом на представництво особами:

розробляє Положення про Центр;

розробляє і підписує колективний договір.

7. Контроль діяльності Центру

7.1. Контроль за якістю професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів здійснюють відповідно Міністерство праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій спільно з органами охорони здоров'я відповідно до чинно­го законодавства України.

7.2. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності Центру проводиться відповідно Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій спільно з органами охорони здоров'я та фінансовими органами відповід­но до чинного законодавства України.