Найбільш важливі закон
| Вид материала | Закон |
- Язування олімпіадних задач з математики, 549.83kb.
- Професії найбільш важливі в Україні, 344.84kb.
- Ринковий механізм ціноутворення, 107.82kb.
- Місце І роль кредитних операцій у банківській діяльності, 1413.72kb.
- У тернополі перетинаються важливі автомобільні й залізничні шляхи. Це єдине місто обласного, 158.28kb.
- Виконав, 144.6kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису жеков володимир іванович, 439.41kb.
- Обудоване на принципах права, свободи І відповідальності, поступово утверджуючись, 21.55kb.
- Завдання сучасної школи розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність, 64.93kb.
- Верховну Раду України (1, Ст. 75). Як показує досвід держав розвиненої демократії,, 2015.61kb.
Відсоток втрати професійної працездатності при
пошкодженні обох очей, якщо до травми гострота зору кожного ока – 1.0 з корекцією
| Гострота зору одного ока | Гострота зору іншого ока | |||||||||||
| 1,0 | 1,0 | 0,9 | 0,8 | 0,7 | 0,6 | 0,5 | 0,4 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | 0,8-0,05 | нижче 0,05 |
| - - 5 10 10 15 15 20 25 30 35 50 | ||||||||||||
| 0,9 | 5 10 10 10 10 15 15 20 25 30 35 50 | |||||||||||
| 0,8 | 5 10 10 15 15 20 20 25 30 40 40 55 | |||||||||||
| 0,7 | 10 10 15 20 20 25 25 30 35 45 45 55 | |||||||||||
| 0,6 | 10 10 15 20 25 30 30 30 40 45 45 60 | |||||||||||
| 0,5 | 15 15 20 25 30 35 35 35 40 50 50 60 | |||||||||||
| 0,4 | 15 15 20 25 30 35 35 40 45 55 55 65 | |||||||||||
| 0,3 | 20 20 25 30 30 35 40 45 50 60 60 70 | |||||||||||
| 0,2 | 25 25 30 35 40 40 45 50 55 65 65 80 | |||||||||||
| 0,1-0,09 | 30 35 40 45 45 50 55 60 65 75 85 90 | |||||||||||
| 0,08-0,05 | 35 35 45 45 45 50 55 60 65 85 90 100 | |||||||||||
| нижче 0,05 | 45 45 55 55 60 60 65 70 80 90 100 100 | |||||||||||
Таблиця 4
Відсоток втрати професійної працездатності у зв'язку з
пошкодженням додаткового апарату ока посттравматичної
патології, периферійного зору
| | | Відсоток втрати професійної працездатності |
1. Параліч акомодації:
одного ока 15
обох очей 30
2. Геміанопсії:
гетерономна лівобічна 35
гетерономна правобічна 30
бітемпоральна (повна) 35
біназальна (повна) 30
3. Концентричне звуження
поля зору на одному оці:
до 60 град. 10
до 30 град. 20
до 20 град. 30
до 10 град. 45
на обох очах:
до 60 град. 20
до 30 град. 40
до 10 град. 100
4. Птоз (опущена повіка) та
параліч зовнішних м'язів,
які супроводжують диплопію
одного ока:
в середньому ступені 15
в сильному ступені 25
обох очей:
в середньому ступені 40
в сильному ступені 70
а) однобічне 5
б) двобічне 10
| № п/п | Вид патології | Відсоток втрати професійної працездатності |
| 1. 2. 3. 4. | Параліч акомодації: одного ока обох очей Геміанопсії: гетерономна лівобічна гетерономна правобічна бітемпоральна (повна) біназальна (повна) Концентричне звуження поля зору на одному оці: до 60 град. до 30 град. до 20 град. до 10 град. на обох очах: до 60 град. до 30 град. до 10 град. Птоз (опущена повіка) та параліч зовнішних м'язів, які супроводжують диплопію одного ока: в середньому ступені в сильному ступені обох очей: в середньому ступені в сильному ступені а) однобічне б) двобічне | 15 30 35 30 35 30 10 20 30 45 20 40 100 15 25 40 70 5 10 |
«Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС»
(наказ Міністерства охорони здоров'я України № 324 від 16.11.1998 р.)
Відповідно до ст. 12 Закону України (796-12) «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доручення Кабінету Міністрів України № 4518/52 від 25 травня 1997 р. та Протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України № 26 від 09.07.1998 р., Н А К А З У Ю:
1. Затвердити такі, що додаються:
1.1. Перелік хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
1.2. Перелік хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм дитини іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
1.3. Інструкція по застосуванню Переліків хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
2. Пропонувати Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
2.1. Довести Переліки та Інструкцію до відома обласних (міських) спеціалізованих лікарсько-консультативних комісій (спецЛКК) для дорослих і дітей, спеціалізованих медико-соціальних експертних комісій (спецМСЕК) та регіональних міжвідомчих експертних комісій для застосування та керівництва у роботі.
2.2. Провести семінар-нараду із заступниками головних лікарів центральних районних (міських) лікарень (районних територіальних медичних об’єднань) з експертизи непрацездатності, головами районних ЛКК, лікарями медико-соціальних експертизних комісій по вивченню Інструкції та її практичному застосуванню на місцях.
3. Начальнику Головного управління з медичних проблем аварії на ЧАЕС і раціонального захисту населення (О. О. Бобильова) довести Переліки та Інструкцію до спеціалізованих медичних установ Міністерства внутрішніх справ. Служби безпеки та Міністерства оборони, які здійснюють експертизу причинного зв'язку хвороб з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
4. Вважати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України № 150 ( z0448-97) від 17.05.1997 р. «Про затвердження нормативних актів щодо хвороб при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра В. Ф. Москаленка
Міністр А. М. Сердюк
Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда
(Із змінами, внесеними згідно з постановами КМ
№ 1730 (1780-2000-п) від 06.12.2000 р.,
№ 566 (566-2001-п) від 23.05.2001 р.,
№ 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.)
На виконання Постанови Верховної Ради Української РСР від 21 березня 1991 р. «Про введення в дію Закону Української РСР "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР» (876-12) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда, що додаються.
2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити укомплектування медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) відповідними спеціалістами за переліком, передбаченим Положенням про медико-соціальну експертизу, та виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями індивідуальних програм реабілітації та адаптації інвалідів.
Оперативно вирішувати питання про виділення медико-соціальним експертним комісіям придатних для роботи приміщень, забезпечення їх необхідним обладнанням, інвентарем, меблями, оргтехнікою, зв'язком.
(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.).
3. Міністерству охорони здоров'я і Міністерству економіки України забезпечити виділення медико-соціальним експертним комісіям санітарного автотранспорту в необхідній кількості.
4. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 134 від 28 березня 1985 р. «Про затвердження Положення про лікарсько-трудові експертні комісії» (ЗП УРСР, 1985 р., № 4, ст. 23).
І. Загальні положення
1. Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.
2. Медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов'язків тощо.
3. Медико-соціальна експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації інваліда.
4. Залежно від ступеня втрати здоров'я інвалідність поділяється на три групи. Причинами інвалідності є: загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства; для військовослужбовців – поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, чи захворювання, пов'язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, чи захворювання, не пов'язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках – захворювання, одержане при виконанні обов'язків військової служби. Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.
5. Органом, який здійснює медико-соціальну експертизу, є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), що організовуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
(Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1758 ( 1758-2001-п ) від 27.12.2001 )
Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (875-12 ) медико-соціальні експертні комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров’я України і проводять свою роботу за територіальним принципом:
(Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.)
республіканська;
Кримська, обласні, центральні міські (в містах Києві і Севастополі) *;
міські, міжрайонні, районні.
6. Медико-соціальні експертні комісії у своїй роботі керуються законами України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, актами Міністерства охорони здоров'я України та іншими нормативними актами.
(Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п ) від 27.12.2001 р.)
7. Висновки медико-соціальних експертних комісій про умови й характер праці інвалідів є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і видів їх діяльності.
8. Медико-соціальні експертні комісії проводять роботу на базі лікувально-профілактичних закладів, які надають їм приміщення, медичне і господарське обладнання, необхідне для проведення експертизи хворих та зберігання документів, а також забезпечують їх санітарним автотранспортом для огляду хворих вдома, здійснення контролю за виконанням індивідуальних програм реабілітації. Перелік необхідного обладнання й інвентаря затверджується Міністерством охорони здоров'я України.
В окремих випадках незалежно від місцевих умов медико-соціальні експертні комісії можуть розміщуватись у приміщеннях, що надаються їм за рішенням місцевих органів виконавчої влади.
(Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.).
Витрати на утримання медико-соціальних експертних комісій проводяться за рахунок асигнувань, передбачуваних відповідним Державним бюджетом України, бюджетом Автономної Республіки Крим та місцевими бюджетами.
(Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.)
9. Медико-соціальні експертні комісії мають штамп і печатку.
II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
10. Медико-соціальні експертні комісії утворюються, реорганізовуються і ліквідуються Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
(Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1758 (1758-2001-п ) від 27.12.2001 )
11. Формування медико-соціальних експертних комісій проводиться з урахуванням чисельності обслуговуваного населення, кількості оглянутих зазначеними комісіями хворих протягом року, у тому числі інвалідів.
12. Залежно від рівня, структури захворюваності та інвалідності утворюються такі медико-соціальні експертні комісії: загального профілю; спеціалізованого профілю для огляду хворих на туберкульоз, осіб з психічними розладами, захворюваннями органів зору; органів кровообігу тощо.
Міські, районні комісії утворюються, як правило, з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 16 років і старше, міжрайонні – у районах, містах з меншою кількістю населення.
Обласна, центральна міська комісія утворюється з розрахунку на п'ять міських, міжрайонних, районних комісій. У м. Севастополі утворюється одна центральна міська комісія.
13. Міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії утворюються в складі трьох лікарів-експертів (терапевта, хірурга, невропатолога), фахівця з медико-соціальної реабілітації (лікаря-реабілітолога), психолога, представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також представника військово-медичної служби СБУ – у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ. До складу комісій спеціалізованого профілю входять два лікарі, спеціальність яких відповідає профілю комісії, і терапевт чи невропатолог, а у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ – лікар військово-медичної служби СБУ відповідного профілю.
(Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1780 (1780-2000-п) від 06.12.2000 р., в редакції постанови КМ № 566 (566-2001-п) від 23.05.2001 р.)
14. Кримська республіканська, обласна, центральна міська медико-соціальна експертна комісія утворюється в складі чотирьох лікарів-експертів, лікаря-реабілітолога, юриста, економіста і представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також представника військово-медичної служби СБУ - у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ. При впровадженні автоматизованої системи управління до складу комісії включається програміст або оператор, консультанти з медичних або технічних питань.
( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 1780 (1780-2000-п ) від 06.12.2000 р., № 566 (566-2001-п) від 23.05.2001 р., № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.).
15. До штату комісій входять: старша медична сестра, медичний реєстратор, а комісій, що діють не на базі лікувально-профілактичних закладів, додатково – прибиральниця службових приміщень і гардеробник за нормами, встановленими для поліклінік; а при наявності спеціального автомобіля – водій.
16. Головою медико-соціальної експертної комісії призначається один із лікарів, що входить до неї. Голова медико-соціальної експертної комісії організовує її роботу, забезпечує якісне проведення медико-соціальної експертизи і несе персональну відповідальність за діяльність комісії.
17. Для координації діяльності органів медико-соціальної експертизи в областях, де є п'ять і більше обласних МСЕК, призначається головний експерт. В інших областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі обов'язки головного експерта покладаються на голову однієї з комісій.
(Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.)
III. Обов'язки і права медико-соціальних експертних комісій
18. Міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії:
а) визначають ступінь обмеження життєдіяльності людини, у тому числі стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати професійної працездатності (у процентах) працівників, які одержали каліцтво чи інше ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням своїх трудових обов'язків;
б) встановлюють потребу інвалідів у соціальній допомозі, що була б спрямована на полегшення наслідків погіршення здоров'я (протезування, засоби пересування, робочі пристосування, постійний догляд тощо);
в) надають трудові рекомендації інвалідам працездатного віку та розробляють заходи медико-соціальної реабілітації під час складання індивідуальних програм реабілітації та адаптації інвалідів, здійснюють контроль за їх реалізацією (підпункт «в» пункту 18, викладеного в редакції постанови КМ України № 738 від 01.06.2002 р.);
г) вивчають структуру і динаміку інвалідності за групами, причинами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками, в розрізі окремих підприємств тощо;
д) разом з лікувально-профілактичними закладами вивчають результати диспансеризації, переважно осіб, які часто й тривалий час хворіють, та інвалідів;
є) вивчають наслідки подовження строків тимчасової непрацездатності на період відновного лікування; переогляд інвалідів з метою виявлення ефективності реабілітаційних заходів; визначення реабілітаційного потенціалу;
ж) надають консультативну допомогу лікарям лікувально-профілактичних закладів з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів;
з) разом з лікувально-профілактичними закладами, підприємствами, установами, організаціями, профспілками аналізують умови праці з метою виявлення факторів, що небезпечно впливають на здоров'я й працездатність працівників, а також визначення умов та видів праці, робіт і професій для хворих та інвалідів;
і) оцінюють стан здоров'я населення, прогнозують динаміку первинної інвалідності;
к) інформують органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, профспілкові органи та громадськість про рівень інвалідності, її причини, заходи медико-соціальної реабілітації (Підпункт «к» пункту 18 із змінами, внесеними згідно з остановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.);
л) визначають причини смерті інваліда на підставі лікарського свідоцтва про смерть у випадках, коли законодавством передбачається надання пільг сім'ї померлого (пункт 18 доповнено підпунктом «л» згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.);
19. Кримська республіканська, обласні, центральні міські медико-соціальні експертні комісії (Абзац перший пункту 19 і змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п від 27.12.2001 р.);
а) здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно Кримської республіканської, обласних центральних міських, районних, міжрайонних, міських медико-соціальних експертних комісій, перевіряють прийняті ними рішення і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх (підпункт «а» пункту 19 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.);
б) переоглядають осіб, які оскаржили рішення міських, міжрайонних чи районних медико-соціальних експертних комісій, та перевіряють якість розробки індивідуальних реабілітаційних програм;
в) проводять у складних випадках огляд хворих та інвалідів за направленнями відповідно Кримської республіканської, обласних, центральних міських, районних, міжрайонних, міських медико-соціальних експертних комісій (підпункт «в» пункту 19 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.);
г) визначають потреби інвалідів у автомобілях з ручним керуванням або мотовізках;
д) надають консультативну допомогу лікарям медико-соціальних експертних комісій з питань медико-соціальної експертизи;
е) впроваджують у практику роботи медико-соціальної експертизи наукові принципи й методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готують пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнюють і поширюють передовий досвід роботи;
ж) розробляють комплексні заходи щодо профілактики та зниження рівня інвалідності, а також медико-соціальної реабілітації інвалідів;
з) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за поліпшенням соціального стану інвалідів та наданням їм пільг;
і) аналізують рівень та динаміку інвалідності, стан медико-соціальної реабілітації інвалідів в Україні (Автономній Республіці Крим, області, місті, районі) (підпункт «і» пункту 19 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ №1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.);
к) вживають заходів до підвищення кваліфікації фахівців медико-соціальних експертних комісій;
л) проводять разом з господарськими, профспілковими та іншими громадськими організаціями конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів.
20. Медико-соціальні експертні комісії мають право:
а) одержувати від органів і закладів охорони здоров'я, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності і видів їх діяльності, відомості, необхідні для роботи комісій;
б) направляти осіб, які проходять огляд, до лікувально-профілактичних закладів для уточнення діагнозу і відповідного лікування;
в) відвідувати у встановленому порядку підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності і видів їх діяльності, обстежувати місця виконання робіт, виробничі службові приміщення, знайомитися зі звітами, статистичними та іншими матеріалами з питань, що належать до діяльності комісій;
г) подавати державним органам матеріали для вжиття відповідних заходів стосовно посадових осіб підприємств, установ, організацій, які ущемляють права інвалідів.
IV. Огляд громадян у медико-соціальних експертних комісіях
21. Огляд громадян у медико-соціальних експертних комісіях проводиться за місцем проживання або лікування за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу при пред'явленні паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
22. Хворого, який направляється на комісію, представляє лікар, який лікує, або голова лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу. Для вирішення соціальних питань запрошуються представники власника підприємства, установи, організації, де працює хворий, або уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.
23. Медико-соціальна експертиза повинна здійснюватися після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного діагнозу, професійно-трудового прогнозу, одержання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання.
24. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність і обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу.
25. Медико-соціальні експертні комісії проводять засідання тільки у повному складі і колегіально приймають рішення. Дані експертного огляду і рішення заносяться до акта огляду та протоколу засідання медико-соціальної експертної комісії, які підписуються головою, членами комісії і засвідчуються печаткою.
26. Медико-соціальні експертні комісії при встановленні інвалідності керуються Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Радою Федерації незалежних профспілок України.
27. Якщо голова або окремі члени комісії не згодні з прийнятим рішенням, то до акта огляду вноситься їх окрема думка і акт у триденний строк подається Кримській республіканській, обласній або центральній міській комісії, яка приймає відповідне рішення.
(Пункт 27 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.).
28. Рішення Кримської республіканської, обласних, центральних міських медико-соціальних експертних комісій (у тому числі при огляді в складних випадках) приймаються більшістю голосів членів комісії. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою окрему думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. При наполяганні цього члена комісії акт огляду надсилається до Міністерства охорони здоров'я України.
(Пункт 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1758 (1758-2001-П ) від 27.12.2001 )
29. Якщо хворий за станом здоров'я згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу не може з'явитися до медико-соціальної експертної комісії, огляд проводиться вдома або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні. У виняткових випадках (наприклад, коли громадянин проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості) медико-соціальні експертні комісії можуть приймати рішення заочно за згодою громадян, керуючись матеріалами медичних справ.
30. Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого.
Інвалідність встановлюється до першого числа місяця, наступного за місяцем, на який призначено черговий переогляд хворого.
31. Переогляд інвалідів з нестійкими, оборотними морфологічними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою визначення ефективності відновного лікування та реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться через 1–3 роки.
Переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також громадян, інвалідність яким встановлено без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності.
Група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється громадянам при анатомічних дефектах, стійких необоротних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливому прогнозі динаміки працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у районі проживання інваліда, а також чоловікам старше шістдесяти років і жінкам старше п'ятдесяти п’яти років, інвалідам, у яких строк переогляду настає: у чоловіків після досягнення шістдесяти років, жінок – п'ятдесяти п’яти років.
32. Медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.
Форми документів, що використовуються у роботі медико-соціальних експертних комісій, затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.
(Пункт 32 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.).
33. Голова або працівники медико-соціальних експертних комісій, винні у прийнятті навмисно неправильного рішення (незаконній видачі документів про інвалідність), несуть відповідальність, передбачену законом.
(Пункт 33 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 1758 (1758-2001-п) від 27.12.2001 р.).
V. Порядок оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій
34. У разі незгоди оглянутого з рішенням районної, міжрайонної міської медико-соціальної експертної комісії він протягом місяця має право подати про це письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії або до медико-соціальної експертної комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного відділу (управління) охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або відділ (управління) охорони здоров'я в триденний строк з дня одержання заяви надсилають усі наявні документи разом із заявою на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії, яка не пізніш як через місяць з дня подання заяви проводить переогляд хворого і приймає відповідне рішення.
35. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржене до Міністерства охорони здоров'я України.
Міністерство охорони здоров'я України при виявленні фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає іншому складу обласної або республіканській медико-соціальній експертній комісії з урахуванням усіх наявних обставин повторно розглянути питання, рішення з якого оскаржується, а також вживає інших заходів, що забезпечують дотримання чинного законодавства при проведенні медико-соціальної експертизи.
Рішення медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржене до суду в установленому порядку.