Найбільш важливі закон

Вид материала

Закон

Содержание Центральна та периферійна нервова система Органи ЛОР

Подобный материал:

• Язування олімпіадних задач з математики, 549.83kb.
• Професії найбільш важливі в Україні, 344.84kb.
• Ринковий механізм ціноутворення, 107.82kb.
• Місце І роль кредитних операцій у банківській діяльності, 1413.72kb.
• У тернополі перетинаються важливі автомобільні й залізничні шляхи. Це єдине місто обласного, 158.28kb.
• Виконав, 144.6kb.
• Одеська національна юридична академія на правах рукопису жеков володимир іванович, 439.41kb.
• Обудоване на принципах права, свободи І відповідальності, поступово утверджуючись, 21.55kb.
• Завдання сучасної школи розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність, 64.93kb.
• Верховну Раду України (1, Ст. 75). Як показує досвід держав розвиненої демократії,, 2015.61kb.

«Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян»

(наказ Міністерства охорони здоров’я України

№ 455 від 13.11.2001 р.)


Відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2240-14), з метою удосконалення порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (додається).

2. Керівникам органів та закладів охорони здоров’я прийняти до застосування Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

3. Заступнику Державного секретаря (Н. Г. Гойді) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України та довести його до відома органів та закладів охорони здоров'я, що мають право на видачу листків непрацездатності.

4. Начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Головного управління охорони здоров’я Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій прийняти до відома і керівництва «Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», розмножити її в необхідній кількості і довести до кожного закладу охорони здоров'я та забезпечити контроль за її виконанням.

5. Вважати такою, що не застосовується на території України, Інструкцію ВЦРПС і Наркомздраву СРСР «Про порядок видачі застрахованим листків непрацездатності», затверджену Радою Народних Комісарів СРСР за № 1382 (V1382400-37) від 14.08.1937 р. (з доповненнями та змінами від 12 листопада 1984 р).

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Державного секретаря С. В. Шевчука.


НАКАЗ., м. Київ


«Про затвердження Інструкції про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи»

(наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України

№ 79/91 від 27.04.2000 р.)


На виконання вимог статті 89 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) та з метою встановлення порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи, НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи (додається).

2. Начальникам управлінь (відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим та областях організувати вивчення цієї Інструкції з особовим складом, на який покладено обов'язки щодо організації медичної допомоги засудженим, їхнього соціального захисту, і забезпечити неухильне дотримання її положень.

3. Інструкцію про порядок проведення переогляду засуджених інвалідів, затверджену спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 77/26 (z0046-94) від 18.02.1994 р., зареєстровану в Міністерстві юстиції України за № 46/255 від 16.03.1994 р., вважати такою, що не застосовується в органах і установах виконання покарань.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління медичного та санітарно-епідеміологічного обслуговування спецконтингенту Державного департаменту України з питань виконання покарань О. М. Гунченка та начальника управління медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України В. В. Марунича.

Голова Державного департаменту України

з питань виконання покарань І. В. Штанько


Міністр охорони здоров'я України В. Ф. Москаленко


«Про затвердження Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до Порядку встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я № 212 від 22.11.1995 р.»

(наказ Міністерства охорони здоров'я України № 38 від 05.08.1998 р.)

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 472 (472-93-п) від 23 червня 1993 року (зі змінами і доповненнями № 71 (71-94-п) від 8 лютого 1994 року, № 492 (492-94-п) від 18 липня 1994 року, № 410 ( 410-95-п) від 13 червня 1995 року, № 777 (777-95-п) від 2 жовтня 1995 року, року № 34 (34-96-п) від 10 січня 1996, № 832 (832-96-п) від 26 липня 1996 року, № 1100 (1100-97-п) від 3 жовтня 1997 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 735-р (735-97-р) від 22 грудня 1997 року щодо виконання Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об’єднаннями України на 1997-1998 роки, укладеної 18 жовтня 1997 року, та з метою підвищення якості медико-соціального експертного обслуговування населення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів (додаються).
   
2. Внести зміни і доповнення (20653-98) до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обовязків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я № 212 (0136-96) від 22.11.1995 р. і зареєстрованого Міністерством юстиції за № 136/1161 від 22.03.1996 р., що стосуються питань відшкодування моральної шкоди, встановлення причинного зв'язку смерті громадян з наслідками виробничої травми тощо (згідно з додатком).
   

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій:

3.1. Прийняти до відома і керівництва Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів (додаються).

3.2. З метою покращення організації роботи щодо професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки та працевлаштування інвалідів суворо дотримуватись вимог Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 83 в (83-92-п) від 22.02.1992 р. «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда».

Щорічно до 1 лютого наступного за звітним року надавати інформацію щодо стану працевлаштування інвалідів на підприємствах, в установах, організаціях різних форм власності відповідно до трудових рекомендацій медико-соціальних експертних комісій.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра В. Ф. Москаленка.

Міністр А. М. Сердюк


Критерії

встановлення ступеня стійкої втрати професійної

працездатності у відсотках, особливостей

працевлаштування хворих та інвалідів (далі – «Критерії»)

(наказ Міністерства охорони здоров’я України № 23 від 05.08.1998 р.)

№ п/п	Наслідки травм та професійних захворювань і форми їх прояву	Відсотки втрати професійної працездатності
1	2	3

Центральна та периферійна нервова система


1. Наслідки черепно-мозкової травми, кліщового

енцефаліту та інших вірусних інфекцій центральної

нервової системи, гострих отруєнь, ураження

електрострумом, що виявляються у вигляді:

а) вазо-вегетативного синдрому:

легкого 5-20

помірного 25-40

вираженого 45-60

б) лікворо-гіпертензійного синдрому:

легкого 10-20

помірного 30-50

вираженого 60-80

в) вестибулярного синдрому:

легкого 5-20

помірного 30-50

вираженого 60-80

г) гіпоталамічного синдрому:

легкого 10-20

помірного 30-50

вираженого 60-80

рухових порушень:

монопарезу:

легкого 5-15

помірного 20-40

вираженого 45-60

геміпарезу:

легкого 5-20

помірного 25-50

вираженого 60-80

різко вираженого 85-90

геміплегії 100

тетрапарезу:

легкого 10-25

помірного 30-60

вираженого 70-90

різко вираженого 90-100

ґ) координаторних порушень:

легких 5-20

помірних 25-40

виражених 50-70

д) дефектів кісток черепа:

до 3 см 5

3 – 20 см 10-30

21 – 40 см 30-40

41 – 60 см 40-60

понад 60 см 60-80

е) епілептиформного синдрому:

рідкі напади 10-15

напади середньої частоти 20-40

часті напади 70-80

При епілептиформному синдромі у осіб, професія

яких пов'язана з виконанням робіт на висоті, біля

джерел вогню, біля механізмів, що рухаються, та у

разі неможливості раціонального працевлаштування

втрата професійної працездатності установлюється на

рівні 30–40 % навіть при рідких нападах.

Працевлаштування хворих та інвалідів здійснюється

переважно на тих підприємствах, де настала

інвалідність, з урахуванням професійних

знань, вмінь, навичок інвалідів та рекомендацій

медико-соціальних експертних комісій.

є) синдром паркінсонізму:

легкого 15-25

помірного 30-60

вираженого 65-80

різко вираженого 80-100

ж) гіперкінетичного синдрому:

легкого 15-25

помірного 30-50

вираженого 60-80

різко вираженого 80-100

При легкому синдромі паркінсонізму та легкому

гіперкінетичному синдромі постраждалий не може

виконувати робіт на конвеєрі, працювати у

шоферських професіях. Такі особи підлягають

раціональному працевлаштуванню, а у випадку

значного зниження обсягу виробничої діяльності

втрата професійної працездатності може бути

визначена на рівні 30–50 %.

з) астенічного синдрому:

легкого 5-10

помірного 15-25

вираженого 30-60

и) іпохондричного синдрому:

легкого 0

помірного 5-15

вираженого 20-40

і) психопатоподібного синдрому:

легкого 0

помірного 5-20

вираженого 25-50

ї) психоорганічного синдрому:

легкого 5-20

помірного 25-60

вираженого 65-80

різко вираженого (недоумство) 80-100


2. Пошкодження спинного мозку на рівні шийного,

торакального або поперекового відділу хребта, що

спричинило:

а) легкі розлади чутливості, пірамідальну

недостатність без порушення рухів у кінцівках

та функцій тазових органів 10

б) легкі розлади чутливості, легкий парез однієї або

двох кінцівок без істотних порушень рухів у кінцівках

та функцій тазових органів 15-20

в) помірне порушення чутливості, легкі рухові порушення,

спастичний моно- або парапарез, легкий або "млявий"

моно- або парапарез з нерізко вираженою атрофією

м'язів та незначним порушенням рухів, легким

порушенням функцій тазових органів 25-40

г) помірне порушення чутливості, помірно виражені

спастичний або «млявий» моно- або парапарез, наявність

нерізких або помірних атрофій м'язів, легке порушення

функцій тазових органів 40-60

ґ) виражені розлади чутливості та порушення рухів у

кінцівках (пара- або тетрапарези), помірне або

виражене порушення функцій тазових органів 60-80

д) різко виражені парези (пара- або тетрапарези аж до

плегії), виражені порушення функцій тазових органів,

порушення функцій серцево-судинної системи та

системи дихання. 80-100

3. Пошкодження «кінського хвоста», що спричинило:

а) легкі розлади чутливості без порушення рефлексів та

рухів у кінцівках, без порушення трофіки та функцій

тазових органів 0-5

б) легкі розлади чутливості, порушення

сухожильних рефлексів, незначну гіпотрофію

м'язів без порушення рухливості кінцівок,

а також функцій тазових органів 10-15

в) помірні розлади чутливості, гіперкінезію, помірну

атрофію м'язів (з відповідними областями іннервації),

помірні вегетативні розлади, нерізкі трофічні

порушення, легке порушення функції тазових органів; 20-40

г) виражені розлади чутливості у зоні іннервації

відповідного корінця або групи корінців, виражений

парез однієї кінцівки або помірний парез обох

кінцівок, помірне порушення функцій тазових органів,

помірні вегетативно-трофічні розлади (ціаноз, набряк

або виразка) 40-60

ґ) виражені розлади чутливості, виражені рухові

порушення у обох нижніх кінцівках, виражені

вегетативно-трофічні порушення (ціаноз, набряки,

трофічні виразки) виражені порушення функцій тазових

органів 60-80

д) різко виражені розлади чутливості, рухові порушення

(різко виражений парез або плегія у нижніх

кінцівках), виражені порушення функцій тазових

органів, вегетативно-трофічні порушення (пролежні,

трофічні виразки) 80-100

4. Периферичні пошкодження трійчастого, лицевого,

під'язикового нервів, які призводять до порушення

їх функцій:

а) легкого 0-5

б) помірного 10-15

в) вираженого 20-30

5. Пошкодження шийно-плечового сплетіння та його нервів:

а) нерізкі порушення чутливості, змінення рефлексів 0-5

б) нерізкі порушення чутливості, «випадіння» рефлексів,

гіпотрофія м'язів з легкими руховими порушеннями 5-15

в) помірні порушення чутливості, помірне зниження сили

м'язів верхньої кінцівки з атрофією м'язів 20-30

г) виражені розлади чутливості, обмеження обсягу

активних рухів верхньої кінцівки, значна атрофія

м'язів (плеча – понад 4 см, передпліччя – понад 3 см,

атрофія дрібних м’язів кистей) 30-60

6. Пошкодження поперекового, крижового сплетіння та

їх нервів:

а) нерізко вираженого порушення чутливості, змінення

рефлексів 0-5

б) нерізко вираженого порушення чутливості, «випадіння»

рефлексів, гіпотрофії м'язів з легкими руховими

порушеннями 10-15

в) помірного порушення чутливості, помірного зниження

сили м'язів верхньої кінцівки з атрофією м'язів 15-25

г) виражені розлади чутливості, обмеження обсягу

активних рухів у нижній кінцівці, значна атрофія

м'язів (стегна – понад 8 см, гомілки – понад 6 см),

атрофія дрібних м’язів ступень) 30-60

7. Ангіотрофоневрозу:

а) легкого 15-20

б) помірного 25-40

г) вираженого 40-60

ґ) різко вираженого з трофічними порушеннями (ціаноз,

набряки, неврози, трофічні виразки) 70-80

8. Вібраційна хвороба від впливу вібрації:

8.1. Локальної:

8.1.1. Компенсована стадія:

а) ангіоспастичний синдром з рідкими ангіоспазмами 10-15

б) ангіодистонічний синдром 10-15

в) вегетативно-сенсорна полінейропатія 10-15

8.1.2. Субкомпенсована стадія (помірно виражені прояви):

а) периферійний ангіоспастичний синдром:

– з частими ангіоспазмами 20-60

– з вегетативно-трофічними порушеннями 20-60

б) синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії:

– з дистрофічними змінами опорно-рухового апарату

рук, плечового пояса (вегетоміофасцит, періартроз та

ін.) 25-60

– з функціональними порушеннями нервової системи

(неврастенічний або центральний ангіодистонічний

синдроми) 15-40

– синдром полірадикулярних порушень (шийна

полірадикулонейропатія) 25-60

8.1.3. Декомпенсована стадія (виражені прояви

вібраційної хвороби) 60-80


8.2. Загальної:

8.2.1. Компенсована стадія:

а) ангіодистонічний периферичний синдром 10

б) вегетативно-сенсорна полінейропатія нижніх

кінцівок 10-15

в) центральний ангіодистонічний синдром 10-20

г) вегетативно-вестибулярний синдром 10-15

ґ) церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром 10-20

д) синдром енцефалополінейропатії 15-20

8.2.2. Субкомпенсована стадія:

а) ангіодистонічний периферичний синдром; 15-30

б) вегетативно-сенсорна полінейропатія нижніх

кінцівок 15-40

в) центральний ангіодистонічний синдром 20-50

г) вегетативно-вестибулярний синдром 20-60

ґ) церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром 20-60

д) синдром енцефалополінейропатії. 20-60

8.2.3. Декомпенсована стадія (виражені прояви) 50-60


Працевлаштування хворих та інвалідів показане при

відсутності вібрації, фізичного та нервово-психічного

перевантаження. Виключається тривале перебування

протягом робочого дня у вимушеній робочій позі, робота

в запропонованому темпі, нічні зміни, відрядження.


Органи ЛОР


9. Вестибулярна дисфункція IV ст. з низьким рівнем

субкомпенсації 60-80

III ст. з низьким рівнем субкомпенсації 40-60

II ст. з середнім рівнем субкомпенсації 15-40

I ст. з високим рівнем субкомпенсації 5-15

10. Порушення слухової функції незалежно від характеру

захворювання (неврит слухових нервів, отит та ін.):

– глухота 40-50

– приглухуватість IV ст. 20-40

– приглухуватість III ст. 15-30

– приглухуватість II ст. 10-15

– приглухуватість I ст. 5-10

11. Хронічні захворювання голосотвірного апарату

(фаринголарингіт, ларингіт, фіброма голосової

зв'язки та ін.):

– афонія 40-60

– дисфонія 25-40

– фонастенія III ст. 20-35

– фонастенія II ст. 10-15

– фонастенія I ст. 5-10

12. Злоякісні новоутворення, пов'язані з впливом

професійних факторів:

– клінічна група IV 80-100

– клінічна група III 60-80

– клінічна група II 40-60

– клінічна група I-II. 15-40

13. Стійка трахеостома:

– стеноз трахеї II-III ст. 60-80

– стеноз трахеї II ст. 50-60

– стеноз трахеї I-0 ст. 20-40

14. Рубцева деформація гортані (трахеї):

– стеноз і дихальна недостатність II-III ст. 60-80

– стеноз і дихальна недостатність I-II ст. 20-60

– стеноз і дихальна недостатність I-0 ст. 15-20

15. Втрата нюхової або смакової функції. 10-25

16. Відкрита рана обличчя внаслідок впливу механічних,

термічних, хімічних чинників 40-60

17. Деформація носа:

– відсутність носового дихання 10-20

– утруднене носове дихання або однобічне носове дихання 0-5

18. Хронічні гнійно-запальні захворювання ЛОР органів

(отит, синусит):

– двобічні 10-20

– однобічні 5-10

19. Порушення прикусу, відкривання рота, акту жування:

– значного ступеня з гіпотрофією II ст. 25-40

– помірного ступеня з гіпотрофією I ст. 15-20

– легкого ступеня 5-10


Дихальна система


20. Відсутність носа (кісток, хрящів та м'яких тканин),

що призводить до спотворення обличчя 40

21. Відсутність крил та кінчика носа 10-25

22. Відсутність кінчика або крила носа 10-15

23. Порушення носового дихання внаслідок травми:

а) однобічне 0-5

б) двобічне 10

в) однобічна відсутність носового дихання 10

г) двобічна відсутність носового дихання 20

24. Зрослий перелом груднини без порушення функції

дихання 0

25. Деформація грудної клітки внаслідок численних

переломів ребер, груднини:

а) з помірним обмеженням рухливості при акті дихання,

що супроводжується помірно вираженою дихальною

недостатністю (ДН I) 15

б) зі значним обмеженням рухливості при акті дихання,

що супроводжується значно вираженою дихальною

недостатністю (ДН II) 30-40

в) з різким обмеженням рухливості при акті дихання,

різко вираженою дихальною недостатністю (ДН III),

порушенням функції органів середостіння 70-90

26. Порушення функції гортані або трахеї у результаті

їх пошкодження:

а) осиплість, задишка при фізичному навантаженні 10

б) дисфонія, порушення дихання (задишка у спокої) 30

в) постійне носіння трахеостомічної трубки, афонія

(втрата голосу) 60

27. Видалення частини легені:

ДН 0 ст. 5-10

ДН I ст. 15-20

ДН II ст. 40-60

ДН II-III ст. 65-70

ДН III ст. 75-90

28. Пневмоконіоз I та II ст. ДН 0 ст. 10

ДН I ст. 15-20

ДН I-II ст. 20-25

ДН II ст. 40-60

Пневмоконіоз III ст. ДН I ст. 25

ДН II ст. та легеневе серце НК I ст. 40-60

ДН II ст. та легеневе серце НК IIА ст. 70

ДН III ст. та легеневе серце НК IIБ ст.III ст. 90

29. Силікотуберкульоз ДН I ст. 20

ДН II ст. 40-60

ДН III ст. 70-90

30. Хронічний пиловий бронхіт I ст. ДН 0 ст. 0-5

ДН I ст. 10-15

Хронічний пиловий бронхіт II ст. ДН I ст. 20-25

ДН II ст. 30-40

ДН II ст. та легеневе серце НК I ст. 50

ДН II ст. та легеневе серце НК IIА ст. 60

Хронічний пиловий бронхіт III ст.

ДН II ст., НК IIА ст. 60-70

ДН III ст., НК IIБ III ст. 80-90

31. Післятравматичний адгезійний плеврит ДН I ст. 10-15

Працевлаштування інвалідів показане при

відсутності токсичних речовин, пилу, іонізуючого

випромінювання, низької температури у виробничому

середовищі та без значного фізичного навантаження.