Найбільш важливі закон
| Вид материала | Закон |
- Язування олімпіадних задач з математики, 549.83kb.
- Професії найбільш важливі в Україні, 344.84kb.
- Ринковий механізм ціноутворення, 107.82kb.
- Місце І роль кредитних операцій у банківській діяльності, 1413.72kb.
- У тернополі перетинаються важливі автомобільні й залізничні шляхи. Це єдине місто обласного, 158.28kb.
- Виконав, 144.6kb.
- Одеська національна юридична академія на правах рукопису жеков володимир іванович, 439.41kb.
- Обудоване на принципах права, свободи І відповідальності, поступово утверджуючись, 21.55kb.
- Завдання сучасної школи розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність, 64.93kb.
- Верховну Раду України (1, Ст. 75). Як показує досвід держав розвиненої демократії,, 2015.61kb.
Порядок та межі норм надання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість
(постанова Кабінету Міністрів України № 803 від 28 липня 1997 року)
Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 5.1.10 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Умови прийому та утримання громадян похилого віку та інвалідів у будинках-інтернатах
Категорія осіб, умови прийому та перелік документів, що дають право на влаштування до будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, визначаються положеннями про будинок-інтернат, пансіонат ветеранів праці, психоневрологічний інтернат і про дитячий будинок-інтернат тощо (далі – будинок-інтернат), які затверджуються Мінсоцзахистом.
Порядок та межі норм надання будинками-інтернатами послуг, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість
1. Будинок-інтернат забезпечує:
1) соціально-побутове обслуговування: в тому числі опалення, освітлення, радіофікацію, тепло-, водопостачання тощо в межах норм, затверджених в установленому порядку;
2) цілодобове медичне обслуговування, а також забезпечення життєво необхідними ліками за переліком, встановленим МОЗ та Мінсоцзахистом;
3) житлом у межах встановленої санітарної норми, з твердим інвентарем та столовим посудом відповідно до норм, затверджених Мінсоцзахистом;
4) одягом, взуттям і м'яким інвентарем відповідно до норм, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР № 254 від 19 травня 1976 року;
5) раціональним чотириразовим, в тому числі й дієтичним, харчуванням з урахуванням віку і стану здоров’я осіб, що проживають у будинках-інтернатах: для дорослих у межах натуральних норм харчування, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР № 14 від 11 січня 1989 року, а для дітей – затверджених МОЗ;
6) слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та препаратами, відповідно до медичного висновку;
7) закупівлю підручників, навчального обладнання, сільськогосподарського та спортивного інвентарю для загальноосвітнього і виробничого навчання молоді, підлітків і дітей з аномаліями фізичного розвитку (дитячі будинки-інтернати за профілем) за програмами, затвердженими Міносвіти;
8) закупівлю підручників, навчального обладнання, сільськогосподарського та спортивного інвентарю для загальноосвітньої підготовки і трудового виховання розумово відсталих дітей (дитячі будинки-інтернати за профілем) в обсязі програм та планів, затверджених Мінсоцзахистом.
2. З урахуванням стану здоров’я і віку осіб, що проживають у будинку-інтернаті, беруть участь у культурно-масовій та оздоровчо-спортивній роботі.
3. Відповідно до підпункту 5.2.3 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування на додану вартість операції з безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) власного виробництва допоміжними сільськими господарствами і лікувально-виробничими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів.
4. Адміністрація будинку-інтернату приймає на зберігання до запиту їх власником або особою, у якої є свідоцтво на право спадщини, грошові суми, коштовності та цінні папери громадян, які проживають у будинку-інтернаті, за їх бажанням.
5. Під час виписки з будинку-інтернату підопічному видається закріплений за ними одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в будинку-інтернаті, а також довідка з зазначенням терміну перебування в даній установі.
Посадові інструкції лікарів МСЕК МОЗ України
(затверджено начальником Головного управління медико-соціальної експертизи МОЗ України В. В. Маруничем 29 серпня 1997 р.)
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ГОЛОВНОГО ЕКСПЕРТА ОБЛАСТІ (головного лікаря Центру медико-соціальної експертизи)
1. Загальна частина.
Головний лікар-головний експерт області очолює обласний Центр медико-соціальної експертизи. Він призначається начальником обласного Управління охорони здоров'я за погодженням з Головним управлінням медико-соціальної експертизи і підпорядкований їм у своїй діяльності.
Головний експерт повинен мати стаж роботи з основної клінічної спеціальності не менше восьми років, з медико-соціальної експертизи – не менше п’яти років та вищу кваліфікаційну категорію.
Головний лікар обласного Центру МСЕ організовує його роботу, забезпечує якісне проведення медико-соціальної експертизи, несе особисту відповідальність за роботу медико-експертних комісій, здійснює прийом та звільнення працівників обласного Центру.
Для координації діяльності органів медико-соціальної експертизи в областях, де є п'ять і більше обласних МСЕК, призначається вивільнений головний експерт. В інших областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі обов'язки головного експерта (головного лікаря Центру МСЕ) покладаються на голову однієї з обласних, республіканської (АР Крим), центральних міських комісій (мм. Київ, Севастополь). Головний експерт є головним фахівцем обласного (міського) Управління охорони здоров'я з медико-соціальної експертизи.
У своїй роботі головний експерт керується законами України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положенням про медико-соціальну експертизу (1992), Порядком організації і проведення медико-соціальної експертизи утрати працездатності (1994), загальними положеннями та критеріями встановлення різних груп інвалідності, строків переогляду у відповідності з діючою Інструкцією, положеннями про установлення причинного зв'язку, порядком відшкодування утрати здоров'я та визначення відсотків утрати професійної працездатності (регрес) внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання, у військовослужбовців, працівників митної служби, прокуратури та іншими законодавчими документами, відомчими інструкціями та наказами Міністерства охорони здоров'я та обласного Управління охорони здоров'я.
2. Обов’язки.
Для виконання своїх посадових функцій головний експерт повинен бути висококваліфікованим спеціалістом з клінічної спеціальності за фахом, досконало знати медико-соціальну експертизу, основи реабілітації, психології, деонтології, законодавчі документи з питань медико-соціальної, експертизи, реабілітації, пільг інвалідів, мати високі моральні якості: чесність, принциповість, великі організаторські здібності.
Головний лікар Центру МСЕ:
– забезпечує керівництво та організовує роботу Центру згідно з типовим Положенням про обласний Центр МСЕ;
– забезпечує якісне проведення медико-соціальної експертизи;
– здійснює прийом та звільнення працівників обласного центру згідно з чинним законодавством;
– контролює фінансово-господарську діяльність, ведення бухгалтерського обліку, звітності, касової та розрахункової дисципліни, розподіл коштів;
– проводить господарчу діяльність, забезпечує обласну службу медико-соціальної експертизи всім необхідним для проведення якісної роботи;
– контролює виконання правил внутрішнього трудового розпорядку працівників;
– видає накази та розпорядження, спрямовані на вдосконалення організації та якості роботи Центру;
– вирішує питання сумісництва, замісництва, переміщення підпорядкованого персоналу;
– вирішує питання матеріального стимулювання, заохочення працівників разом з профспілковою організацією;
– забезпечує і контролює ведення всієї необхідної документації обласної служби МСЕ;
– організовує підготовку звітів про діяльність служби МСЕ по формах та в строки, встановлені Міністерством охорони здоров'я;
– забезпечує чітку організацію роботи та взаємозв'язок між структурними підрозділами Центру;
– веде облік кадрів, складає план підвищення кваліфікації та контролює його виконання;
– складає план підготовки резерву кадрів керівних працівників служби МСЕ – головного лікаря, голів МСЕК;
– координує роботу обласного Центру МСЕ з діяльністю обласного Управління охорони здоров'я, соціального захисту населення, обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, Центрами профорієнтації та працевлаштування, адміністрацією підприємств, громадськими та профспілковими організаціями;
– організовує клініко-експертне обстеження хворих в лікувально-профілактичних установах, клініках НДІ експертизи;
– здійснює методичну і консультативну допомогу медико-соціальним експертним комісіям в організаційній роботі, підвищенні якості медико-соціальної експертизи, медичній та професійній реабілітації й адаптації інвалідів;
– здійснює організаційно-методичне керівництво та контроль зa діяльністю обласних, центральних міських, районних, міжрайонних, загальних та спеціалізованих МСЕК.
Головний експерт:
– організовує консультативну, методичну, контролюючу роботу обласних МСЕК у закріплених за ними первинних МСЕК;
– розподіляє функціональні обов'язки між обласними МСЕК;
– організовує розробку функціональних обов’язків співробітників ЦСЕК;
– організовує надання методичної та практичної допомоги лікарям районів, міст області з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів,
– бере участь у розробці плану-графіка та перспективних планів діяльності служби МСЕ, контролює їх виконання;
– розробляє та бере участь у виконанні заходів, спрямованих на підвищення якості медико-соціальної допомоги населенню області;
– контролює ведення всієї необхідної документації, якість подання звітів за формами та в строки, встановлені Міністерством охорони здоров’я;
– координує роботу служби медико-соціальної експертизи з регіональними органами охорони здоров'я, соціального захисту населення, державною адміністрацією, обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів України, Центрами працевлаштування та профорієнтації населення, громадськими організаціями інвалідів;
– розробляє комплексні заходи щодо профілактики та зниження рівня інвалідності, а також медико-соціальної реабілітації інвалідів в області;
– запроваджує у практику роботи медико-соціальної експертизи області наукові принципи і методи, розроблені НДІ експертизи, узагальнює та поширює передовий досвід роботи;
– здійснює у межах своїх повноважень контроль за поліпшенням соціального стану інвалідів та наданням їм пільг;
– аналізує рівень та динаміку інвалідності в області у порівнянні з Україною, а також по містах та районах у порівнянні з обласними показниками;
– розробляє перспективний та поточний план підвищення кваліфікації фахівців МСЕК і контролює його виконання;
– організовує двотижневе підвищення кваліфікації лікарів первинних МСЕК у обласних МСЕК, лікарів лікувально-профілактичних установ – у первинних МСЕК загального профілю та спеціалізованих;
– розробляє план підготовки резерву керівних кадрів МСЕК і контролює його виконання;
– організовує конференції, наради, семінари разом з КДТ експертизи, обласним Управлінням охорони здоров'я, господарськими, профспілковими, громадськими організаціями з питань профілактики інвалідності, медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів;
– організовує та контролює вивчення працівниками МСЕК директивних, інструктивних та методичних матеріалів з медико-соціальної експертизи;
– інформує обласне Управління охорони здоров’я, обласні адміністрацію та Раду народних депутатів про невідкладні проблеми служби медико-соціальної експертизи, інвалідності населення області та її регіонів, а також заходи з профілактики та зниження інвалідності, реабілітації інвалідів;
– веде особистий прийом громадян з питань медико-соціальної експертизи;
– направляє документи в обласні відділення Фонду соціального захисту інвалідів у разі невиконання підприємствами, установами і організаціями заходів індивідуальної програми реабілітації для відрахування ними відповідних коштів.
3. Головний експерт має право:
одержувати від органів різної адміністративно-відомчої підпорядкованості інформацію, необхідну для роботи Центру МСЕ;
– направляти осіб, які проходять огляд, в різні лікувально-профілактичні та реабілітаційно-лікувальні установи для проведення медичної реабілітації;
– направляти осіб, які проходять огляд, в установи різної відомчої підпорядкованості для проведення професійної реабілітації інвалідів;
– відвідувати у встановленому порядку підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності, обстежувати місця виконання робіт, виробничі та службові приміщення, знайомитися із звітами, статистичними і іншими матеріалами з питань, що належать до діяльності обласної служби медико-соціальної експертизи;
– подавати державним органам матеріали до вжиття відповідних заходів стосовно посадових осіб, підприємств, установ, організацій, які обмежують права інвалідів;
– вносити Головному управлінню МСЕ МОЗ України та обласному Управлінню охорони здоров’я пропозиції з питань оптимізації медико-експертної допомоги населенню області;
– заохочувати підпорядкований персонал, накладати догани при порушенні працівниками трудової дисципліни та незадовільному виконанні посадових обов'язків;
– приймати та звільняти працівників обласного Центру МСЕ згідно з діючим законодавством.
4. Оцінка роботи та відповідальність.
Оцінка роботи головного експерта (головного лікаря Центру МСЕ) області проводиться начальником Головного управління медико-соціальної експертизи МОЗ України за підсумками роботи за рік на підставі обліку якісних та кількісних показників його роботи, дотримування ним вимог законодавчих, офіційних документів, правил трудової дисципліни, морально-етичних норм, суспільної активності.
Головний експерт несе відповідальність за неякісну роботу, помилкові дії, бездіяльність, неприйняття рішень, які входять до сфери його обов'язків та компетенції згідно з діючим законодавством. Він несе особисту відповідальність за роботу обласного Центру медико-соціальної експертизи, за якість медико-соціальної експертизи та медико-експертної допомоги населенню області.
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ГОЛОВИ МСЕК
1. Загальна частина.
Основними задачами голови МСЕК є керування роботою та забезпечення якісного проведення медико-соціальної експертизи і реабілітації інвалідів в очолюваній ним комісії, планування роботи МСЕК з медико-експертного обслуговування населення, з профілактики інвалідності й реабілітації інвалідів у зоні обслуговування МСЕК; участь у проведенні медико-соціальної експертизи як фахівця у відповідності до своєї клінічної спеціальності.
На посаду голови МСЕК призначається один із лікарів, що входить до неї. Голова МСЕК повинен мати стаж роботи з основної клінічної спеціальності не менше восьми років, з медико-соціальної експертизи – не менше п'яти років та першу атестаційну категорію з основної лікарської спеціальності.
Голова МСЕК працює під керівництвом головного експерта (головного лікаря Центру МСЕ), наказом якого він призначається і звільняється з роботи. Він несе персональну відповідальність за діяльність МСЕК.
У своїй діяльності голова МСЕК керується Положенням про медико-соціальну експертизу (1992), Порядком організації і проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності (1994), загальними положеннями та критеріями установлення різних груп інвалідності, строків переогляду у відповідності з діючою Інструкцією, положеннями про установлення причинного зв'язку, порядком відшкодування втрати здоров'я та визначення відсотків втрати професійної працездатності (регрес) внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання у військовослужбовців, працівників митної служби, прокуратури та іншими законодавчими документами, відомчими інструкціями та наказами, в тому числі по Центру медико-соціальної експертизи.
2. Обов’язки.
Для виконання своїх посадових функцій голова МСЕК зобов'язаний бути висококваліфікованим спеціалістом з клінічної спеціальності за фахом, з медико-соціальної експертизи, з реабілітації інвалідів, обізнаним з медичної деонтології, з основ законодавства України з медико-соціальної експертизи та соціальних питань.
Голова МСЕК:
– організовує проведення медико-соціальної експертизи, тобто визначення ступеня обмеження життєдіяльності людини, в тому числі: стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності, потреб інвалідів у соціальній допомозі, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали каліцтво, чи інше ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням своїх трудових обов'язків у регіоні діяльності МСЕК;
– складає щорічний та щомісячний план-графік роботи МСЕК;
– забезпечує проведення засідань у встановлені графіком дні і часи, запобігає скупчення хворих і затримки в роботі комісії;
– вивчає з членами комісії медекспертну документацію перед проведенням огляду хворого;
– вирішує питання про необхідність додаткових обстежень або додаткових документів, консультації хворого в обласних МСЕК;
– роз'яснює особисто інвалідам експертне рішення МСЕК, його обґрунтування, видає справку МСЕК установленої форми;
– організовує та контролює заповнення лікарями індивідуальної програми реабілітації за встановленою формою всім інвалідам у випадках установлення того чи іншого реабілітаційного потенціалу;
– контролює продовження строків тимчасової непрацездатності на період відновного лікування, організовує вивчення ефективності реабілітаційних заходів та їх результатів;
– контролює порядок видачі справок МСЕК, своєчасність відправлення документів у відділи соціального захисту населення й інші установи; забезпечує правильне оформлення, зберігання медекспертних справ та документів суворого обліку;
– організовує та контролює вивчення лікарями МСЕК разом з лікувально-профілактичними установами якості та результатів диспансеризації інвалідів та групи ризику (часто і тривалий час хворіючих);
– організовує та контролює проведення медичної реабілітації (відновного лікування) в лікувально-реабілітаційних установах района, міста, області;
– організовує взаємодію МСЕК з професійної та соціальної реабілітації з відділами соціального захисту населення, обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів, Центрами зайнятості та профорієнтації населення Міністерства праці, освіти, сім'ї та молоді, з профспілковими, громадськими організаціями інвалідів, керівниками підприємств;
– направляє документи в обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у разі невиконання підприємствами, установами і організаціями заходів індивідуальної програми реабілітації для відрахування ними відповідних коштів;
– організовує вивчення лікарями МСЕК, разом з лікарями ЛПУ, підприємствами умов праці з метою виявлення факторів, що небезпечно впливають на здоров'я та працездатність працівників, а також визначення умов та видів праці, робіт і професій, робочих місць для інвалідів;
– організовує своєчасну підготовку та подачу головному експерту всіх необхідних форм звітності;
– бере участь у комплексному плануванні заходів з профілактики та зниження інвалідності, з медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів у регіоні;
– аналізує систематично структуру, динаміку, тенденцію до інвалідності в розрізі районів, лікувальних установ, підприємств зони обслуговування МСЕК, прогнозує процес інвалідизації населення у регіоні;
– консультує постійно лікарів лікувальних установ з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів;
– веде прийом громадян, консультування з питань медико-соціальної експертизи, реабілітації, пільг інвалідів;
– організовує та контролює вивчення працівниками МСЕК директивних, інструктивних та методичних матеріалів з медико-соціальної експертизи;
– організовує конференції, наради, семінари разом з керівниками лікувально-профілактичних установ районів зони обслуговування для лікарів МСЕК та ЛПУ з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів;
– організовує двотижневе підвищення кваліфікації на робочому місці у МСЕК лікарів лікувально-профілактичних установ району;
– організовує прийняття лікарями індивідуальних планів підвищення кваліфікації з медико-соціальної експертизи, реабілітації та спеціальності, складає план підвищення кваліфікації лікарів МСЕК і контролює його виконання;
– виділяє резерв на заміщення посади голови МСЕК та складає план підготовки резерву;
– готує інформації, доповідні записки для головних лікарів, управління охорони здоров'я, місцевих Рад народних депутатів, підприємств, громадськості, профспілкових органів про рівень інвалідності населення, її причини, заходи з профілактики та медико-соціальної реабілітації у регіоні зони діяльності МСЕК.
3. Голова МСЕК має право:
– одержувати від органів і закладів охорони здоров'я, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і видів їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;
– направляти осіб, які проходять огляд, до лікувально-профілактичних закладів для уточнення діагнозу і відновного лікування;
– направляти осіб, які проходять огляд, на консультацію до МСЕК вищого рівня;
– відвідувати у встановленому порядку підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності і видів їх діяльності, обстежувати місця виконання робіт, виробничі та службові приміщення, знайомитися зі звітами, статистичними й іншими матеріалами з питань, що належать до діяльності комісій;
– подавати державним органам матеріали до вжиття відповідних заходів стосовно посадових осіб підприємств, установ, організацій, які обмежують права інвалідів;
– вносити пропозиції адміністрації Центру МСЕ з питань удосконалення організації медико-експертної допомоги хворим, інвалідам;
– отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов'язків;
– подавати дані по заохочуванню підпорядкованого персоналу, і вносити пропозиції по накладанню доган при порушенні працівниками трудової дисципліни та незадовільному виконанні посадових обов'язків.
4. Оцінка роботи та відповідальність.
Оцінка роботи голови МСЕК проводиться головним експертом області за підсумками роботи за місяць, квартал, рік на підставі обліку якісних та кількісних показників його роботи, дотримування ним вимог законодавчих, офіційних документів, правил трудової дисципліни, морально-етичних норм, суспільної активності.
Голова МСЕК несе відповідальність за неякісну роботу, помилкові дії, бездіяльність, неприйняття рішень, які входять до сфери його обов’язків та компетенції згідно з діючим законодавством. Він несе персональну відповідальність за всю діяльність комісії, якість ведення всієї необхідної документації, достовірність медекспертних рішень та показників діяльності МСЕК, дотримування правил зберігання бланків суворої звітності та інших документів.
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ЛІКАРЯ-ЕКСПЕРТА МСЕК